CC BY
65
Н.В. Осадча, В.1. Ляшенко
РЕГУЛЯТОРНА СКЛАДОВА У ФОРМУВАНН1 ДЕРЖАВНО1 МИТНО1 ПОЛ1ТИКИ
Сучасна роль держави в розвитку економiчних процесiв формувалась iсторично. На певних етапах розвитку рiзних кра!н вплив держави визначався конкретними полiтико-економiчними та соцiальними умовами й факторами - рiвнем економiчного та технолопчного розвитку кра!н, ступенем вiдкритостi економши, менталiтетом населення. Одним iз перших суб'екпв регулюючого впливу держави стала зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть, зокрема зовнiшня торпвля. Нацiональнi державнi системи регулювання зовшшньоекономiчно! дiяльностi вирiшують подвiйне завдання: стимулювання або пiдтримка розвитку експорту й завоювання
нових ринюв збуту та регулювання iмпор-ту для захисту нацiональних товаровиробникiв i споживачiв. Засоби та методи виршення цих завдань постiйно розвиваються, удосконалюються та пiдлягають всебiчному аналiзу.
Iнтеграцiя Укра!ни до глобального та европейського полiтичного, економiчного та правового простору - процес дуже складний та неоднозначний етап розвитку мiжнародних вiдносин. Вона передбачае поступове та диференцшоване за галузями нащонально! економiки вiдкриття нацiональних ринюв iз дотриманням мiжнародних вимог торпвль Для нашо! кра!ни даний процес пов'язаний iз певними ризиками. По-перше, це ризик зниження експортного потенщалу, по-друге, це вiдстунiсть досвiду й ефективного плану заходiв щодо змш в економiчнiй, адмiнiстративнiй та правовш системi в напрямi ефективного функщонування в сучасних умовах. Саме тому в Укра!ш особливо! уваги та гостроти набувае питання
щодо формування ефективно! системи регулювання зовнiшньоекономiчноl
дiяльностi, визначення 11 напрямiв та принцишв ди, застосування ефективних iнструментiв регулювання.
Досвщ економiчно розвинутих кра!н св^у показуе, що державна полiтика мае окреслювати рамки економiчно! активностi учасниюв економiчних вiдносин,
стимулюючи або стримуючи !х дiяльнiсть залежно вiд юнуючих економiчних прiоритетiв. При цьому одним iз головних завдань регулювання економiчно! системи е пiдтримання динамiчноl рiвноваги при певних показниках економiчних перетворень у суспшьствь
Для досягнення динамiчно!
економiчноl рiвноваги необхiдно оптимально поеднувати стимулювання учасниюв економiчних вiдносин i регулюючу дiяльнiсть держави. При цьому митна система е економiчним шструментом як зовнiшньоекономiчноl полiтики кра!ни, так i внутрiшнiх вiдносин.
Надаючи характеристику митним вiдносинам, слщ зазначити, що вони е частиною як внутрiшньо-, так i зовнiшньоекономiчних вiдносин. Тобто саме необхiднiсть регулювання цих вщносин зумовлюе необхiднiсть функщонування митно! системи.
Основними напрямами державно! пол^ики в аспектi глобалiзацi! постають:
кооперащя зi свiтовим товариством у розв'язанш найгострiших валютно-фшансо-вих проблем, екологи, боротьби зi злочиннiстю й тероризмом;
зближення вiтчизняного законодавства iз загальноприйнятими в розвинутих кра!нах нормами;
© Осадча Наталш В1ктор1вна - кандидат економ1чних наук. Академ1я митно! служби Укра!ни, Дшпропетровськ. Ляшенко В'ячеслав 1ванович - доктор економ1чних наук. 1нститут економ1ки промисловост НАН Укра!ни, Донецьк.
ISSN 1562-109X
послщовне змщнення незалежностi кра!ни, И державносп;
перехiд до iнновацiйного типу економiчного зростання на основi використання наявного у кра!ш науково-технiчного й осв^нього потенцiалу;
створення рiвних швестицшних умов для вiтчизняних та шоземних iнвесторiв;
розширення можливостей
використання внутршшх джерел для швестицшно! дiяльностi та державно! позики; використання зовшшшх державних кредилв тiльки пiд такi шновацшш проекти, якi здатнi наблизити Укра!ну до центру свiтового спiвтовариства;
формування регуляторно! полiтики в митнiй сферi вiдповiдно до iснуючих мiжнародних вимог та стану внутршнього ринку [1].
Митш вiдносини мають значний вплив на характер мiжнародних економiчних вщносин, а митна полiтика е вагомим шструментом регулювання
зовшшньоекономiчно! дiяльностi й шдтримки балансу iнтересiв кра!н св^ового товариства. Митна полiтика мае велике значення в розвитку економiки кра!ни, але единого пiдходу до визначення не юнуе, не дослiдженi мехашзми розробки та здiйснення мито! пол^ики.
Вагомий внесок у розвиток методологи дослщження митних вiдносин зробили вичизняш та зарубiжнi науковцi, а саме I. Бережнюк, А. Войцещук, I. Карамбо-вич, К. Сандоровський, А. Козирша, А. Сршова, М. Блшова, С. Кiвалов, Д. Приймаченко, Б. Габричидже, С. Барамзiн, П. Дзюбенко.
Метою статп е аналiз термiнiв «митна пол^ика», «митна справа» i визначення змюту та значущостi митно! полiтики та 11 регуляторно! ролi, дослiдження
регуляторного впливу законодавчо-нормативних документiв, якими керуеться Державна митна служба Укра!ни.
Митна пол^ика е частиною загальнодержавно! полiтики, складною та важливою категорiею. Единого шдходу до визначення митно! полiтики так i не було вiдпрацьовано.
Дослщження в напрямi визначення «митно! пол^ики» подiлилися на декiлька груп. Одш визначають митну полiтику як категорда бiльш змiстовну, нiж «митна справа», iншi говорять про входження митно! пол^ики до категорi! «митна справа», деяю встановлюють тотожнiсть цих двох понять (рис. 1). Тому виникае необхщнють сформулювати змiст i значущють цих двох категорiй.
Визначення митно! пол^ики
О
Митна полiтика вiдповiдае поняттю митна справа
о
Митна полiтика менш змютовна категорiя, нiж митна справа
Рис. 1. Терм1н «митна пол1тика» пор1вняно з терм1ном «митна справа» у поглядах втчизняних та Шоземних науковщв
У наущ юнуе чотири шдходи до визначення «митно! пол^ики»: владно-правовий, органiзацiйно-iнституцiйний,
економiчний, психоетичний (табл. 1) [2].
О.П. Гребельник пропонуе системне уявлення про митну пол^ику й характеризуе !! з позицi! цих чотирьох пiдходiв, але бiльше дотримуеться економiчного шдходу.
Зпдно iз владно-правовим пiдходом митна пол^ика розглядаеться як система заходiв та нормативно-законодавча база
регулювання зовнiшньоекономiчно!
дiяльностi. Владно-правовий пiдхiд до трактування митно! полiтики орiентуеться на розкриття !! основних положень через ди, спрямованi на отримання, утримання i використання державно! влади у сферi регулювання мiжнародних економiчних вiдносин. Владно-правовий шдхщ до трактування митно! пол^ики
конкретизуеться оргашзацшно-шституцш-ним пiдходом [2].
Оргашзацшно-шституцшний шдхщ спрямований на зосередження уваги на законодавчих та виконавчих органах, причетних до розробки й реатзаци митно! полiтики. У цьому р^ митна полiтика формуеться через державш органiзацi! та iнститути, у яких вона розробляеться, визначаеться i реалiзуеться. До цих органiв належать виконавчi та законодавчi органи влади, рiзнi компетентнi органiзацi! й вщповщш мiнiстерства та вiдомства, що розробляють або обмежують системи щодо перемщення товарiв i фiзичних осiб через митний кордон Укра!ни та оргашзують !х митний контроль. На Державну митну службу Укра!ни та !! органiзацiйнi структури покладенi функцi! реалiзацi! та визначення цiе! функцi!.
Економiчний пiдхiд до митно! полiтики зводить !! до вибору оптимально! моделi взаемовiдносин у межах мiж протекцюшзмом та вiльною торгiвлею. Так, О.П. Гребельник пов'язуе з упровадженням у життя зовнiшньо! та внутрiшньо! економiчно! полiтики кра!ни, яка грунтуеться на виборi оптимально! моделi взаемовiдносин зi свiтовою системою господарювання: протекцiонiзм, вшьну торгiвлю або гармонiйне !х поеднання. Залежно вiд вибору того або шшого напряму i ступеня впливу (наприклад, протекцiонiзм може бути селективним, галузевим, колектив-ним, прихованим, монопольним, помiрним,
жорстким) на практицi застосовуються рiзнi iнструменти економiчно! полiтики, у тому чи^ й митно-тарифнi регулятори [2].
Психоетичний пiдхiд визначае митну полггику з точки зору психолопчних вiдносин, якi склалися у процес !! розробки та реалiзацi!. 1з точки зору даного пiдходу митна полггика - це площина продуманих конфлiктно-консенсусних крокiв, маневрiв, лавiрувань, вимушених компромiсiв, угод, поступок, захистiв та бар'ерiв. Моральнiсть i бажання до коригувань або змш напряму митно! полггики е найважливiшою характеристикою вщносин, що виникають у митнiй сферь
1.Г. Берережнюк пiдкреслюе, що в шзнанш митно! полiтики велике значення мае уявлення про «об'ект» та «суб'ект». При цьому пiд об'ектом розумiеться цшеспря-мований економiчний вплив з боку митних оргашв (товар, транспорты засоби, послуги, iнтелектуальна власнють i фiзичнi особи, якi перетинають митний кордон Укра!ни). Суб'ектом митно! пол^ики е керуюча система митних оргашв, а саме сукупшсть активних оргашв, як приймають та реалiзують рiшення щодо економiчних питань регулювання зовшшньо! торгiвлi. Науковець робить певш уточнення у класифiкацi! митних пол^ик iз точки зору подiлу на об'ект та суб'ект управлшня [3].
Таблиця 1. Пор1вняльна характеристика тдходгв до митног полгтики
Пщхщ Митна пол^ика вщповщно до пiдходу Об'ект Суб'ект
Владно-правовий Система заходiв та норматив-но-законодавча база регулювання зовнiшньоекономiчно! дiяльностi Вiдносини, що складаються пiд час реалiзацi! митно! пол^ики Фiзичнi та юридичш особи
Оргашзацшно-шституцшний Законодавчi та виконавчi органи, причетш до розробки та реалiзацi! митно! полiтики Органiзацiйно-просторове наповнення митних територiй i кордонiв Система iнститутiв митно! справи
Економiчний Вибiр оптимально! моделi взаемовiдносин зi свiтовою системою господарювання в межах мiж протекцiонiзмом та вшьною торгiвлею Усе, на що спрямований економiчний вплив з боку митних оргашв Митш органи
Психоетичний Характеристика психологiчних вщносин, як склалися у процесi розробки та прийняття митно! полiтики Защкавлешсть рiзних людей, на яку спрямована активнiсть взаемопов'язаних iз цiею зацiкавленiстю суб'ектiв Окремий спiвробiтник чи колектив митного органу
Регуляторний Система шститу^в гармош-зацi! iнтересiв бiзнесу та Зовнiшньоекономiчнi контракти Пщприемницью та владнi
держави для оптишзацл структури
трансакцiйниx витрат у
зовнiшньоекономiчнiй
дiяльностi
Слщ доповнити 3MÎCTOBÎ
характеристики об'екта та включити в нього митне законодавство, митш режими, пiдприeмцiв, якi займаються митною справою, товари та послуги, яю перетинають митний кордон Украши, транспортнi засоби. До суб'eктiв варто вщнести Верховну Раду Украши, яка формуе митну полiтику, Державну митну службу Украши, яка втшюе пол^ику в реальнiсть, Кабiнет Мiнiстрiв Украши, який координуе дiяльнiсть щодо формулювання та реалiзацiï митно! полiтики, Мшютерство економiки Украши, яке здiйснюе контроль за додержанням усiма суб'ектами зовнiшньоекономiчноï дiяльностi чинних законiв Украши та умов мiжнародних договорiв, здiйснюе нетарифш заходи, Державний комiтет Украши з питань регуляторно! полiтики та шдприемництва, який урегульовуе iнтереси пiдприемцiв у рамках митно! полiтики.
Доцiльно прослщити iсторичний розвиток економiчноï думки стосовно визначення митно! полiтики. Так В. Даль у 1882 р. уперше визначив будь-яку поляку як види, намiри та цiлi держави, яю вiдомi небагатьом, i спосiб дш при цьому, нерiдко прихований [4]. Тобто в даному визначенш пол^ики вiдсутнi цiлi та методи ïï здiйснення, принципи, форми та iншi складовi.
Велика радянська енциклопедiя (1946 р.) мютить таке визначення: «митна пол^ика - система заходiв, проведених державою стосовно iноземних iнвесторiв i транзитних товарiв i своïх експортних товарiв. Вона е складовою частиною торговельноï полiтики i здiйснюеться з метою впливу на розмiри, структуру i характер iмпорту, експорту та транзиту шляхом установлення ввiзних, вивiзних i транзитних митних та шших зборiв i податкiв, контингентування ввезення, заборони пропуску через кордон ввезених i товарiв, що вивозяться, та ш.» [5, 29].
У митному кодекс СРСР митна полiтика трактувалася як складова частина внутрiшньоï та зовнiшньоï полiтики.
У ст. 1 Митного кодексу Украши, що дiяв до 2003 р., митна пол^ика визначаеться як складова митноï справи, у ст. 2 того ж кодексу - як частина внутрiшньоï та зовнiшньоï пол^ики [6]. За своïм характером е правоохоронною та служить забезпеченню та реалiзацiï зовнiшньоекономiчних та зовшшньопол^ичних iнтересiв Украïни, захисту нацiональноï економiки, сприяе створенню умов для ïï пожвавлення i пiдйому, сприяе штеграцп. К.К. Сандровський у своему пошбнику «Таможенное право в Украине» визначае митну полiтику як систему заходiв, що регулюють ввезення, вивезення i транзит перемiщуваних через кордон даноï краïни товарiв та iнших предме^в, ix митне оподаткування, оформлення та контроль [7]. Тобто фактично змют митноï полiтики зводиться до змюту митно].' справи та в даному визначенш науковець фокусуе митну пол^ику лише на товари, що перемщуються через митний кордон Украши. Але в цьому визначенш надана можливють щодо використання лише трьох головних режимiв: експорт, iмпорт та транзит. Про використання шших десяти не згадуеться. Також К.К. Сандровський зазначае, що митна пол^ика не зводиться лише до техшки митноï справи, до власне митних заxодiв на кордош чи у зв'язку з його перетином (огляд i випуск вантажв, нарахування мита тощо). Це поняття широке, воно охоплюе рiзнi сторони дiяльностi держави у сферi зовнiшньоекономiчниx зв'язкiв.
Бiльшiсть вiтчизняниx учених вважають, що визначення митноï пол^ики як складовоï митноï справи не е коректним. Основним аргументом цiеï позици е те, що пол^ика в певнiй сферi свого регулювання завжди первинна, справа як сукупнють засобiв i методiв реалiзацiï - вторинна.
Заступник голови Державноï митноï служби Украïни П. В. Пашко робить акцент на тому, що саме для виконання державою сво!^ функцiй у рамках митноï полiтики, окрiм заxодiв впливу на вщповщну групу суспiльниx вщносин (заходи тарифного та
нетарифного регулювання), юнують специфiчнi iнститути держави, яю визначають поняття «митна справа» [8].
Але у першому митному кодекс Союзу РСР, який був прийнятий у березш 1991 р., поняття митно! полiтики поеднувалось i3 поняттям митно! справи, що в подальшому викликало чимало дискусiй.
Д.В. Приймаченко наводить таю аргументи на користь трактування митно! полiтики як бшьш змiстовного поняття, нiж митна справа:
митна справа е складовою дiяльнiстю держави в особi ïï компетентних органiв у вiдповiдних сферах - внутршшх та зовнiшнiх, а митна пол^ика мае визначати напрями цiеï дiяльностi;
митна полiтика визначае змют дiяльностi держави у цш сферi, способи ïï органiзацiï, тобто фактично визначае змют i способи оргашзацп митноï справи;
митна справа виступае лише одним iз багатьох засобiв реалiзацiï митноï полiтики.
Д.В. Приймаченко у свош монографiï «Митна пол^ика держави та ïï реалiзацiя митними органами» визначае митну пол^ику як полiтико-правову категорiю, яка формуеться в конкретних правових нормах i реалiзуеться у процесi дiяльностi органiв державноï влади та iнших суб'ектiв. При цьому вш зазначае, що «митна справа» е також оргашзацшною категорiею, оскiльки вона вiдображае правове регулювання суспшьних вiдносин, пов'язаних iз перемщенням товарiв, предметiв i транспортних засобiв. При цьому дослiдник систематизуе вс пiдходи до визначення «митноï пол^ики» i визначае загальний пiдхiд до виршення проблеми трактування та формування «митноï полiтики»:
митна полiтика е важливою, невiд'ем-ною складовою державноï полiтики;
митна полiтика охоплюе як процес свого формування, так i процес практичного втшення в життя;
митна полiтика формуеться державними шститущями з урахуванням думки всiх защкавлених сторiн, а реалiзуеться виключно державними органами;
митна пол^ика спрямована на забезпечення та захист прав i законних
штересв окремих громадян, суб'ектiв господарювання, у цшому держави;
митна полiтика розвиваеться в напрямi гармонiзацiï та ушфшацп iз загальноприйнятими мiжнародними
стандартами [9].
Погоджуемося з думкою даного науковця, але визначаемо необхiднiсть доповнення даного системного пiдходу до визначення тим, що митна пол^ика виконуе регуляторну роль у взаемозв'язку шститу^в: Верховноï Ради Украïни, Кабiнету Мiнiстрiв Украïни, Державноï митноï служби Украши, Державного комiтету Украïни з питань регуляторноï полiтики та пiдприемництва iз суб'ектами господарювання внутрiшнього та зовшшнього ринку.
Серед вiтчизняних дослiдникiв слщ зазначити ще С.В. Кiвалова та Б.А. Кормича, якi у шдручнику «Митна полiтика Украïни» зазначають, що митна пол^ика - це складова внутрiшньоï та зовнiшньоï полiтики, яка визначае змют дiяльностi держави та ïï компетентних оргашв у сферi регулювання зовнiшньоекономiчних вiдносин та оргашзацп митноï справи i мае на мет захист нацiональних iнтересiв, нацiональноï безпеки й економiчного суверенiтету держави [10].
1.Г. Бережнюк у свош монографп «Митне регулювання Украïни: нащональш та мiжнароднi аспекти» проаналiзував мехашзм формування та реалiзацiï митноï пол^ики. Науковець зазначае, що на етат формування митноï полiтики суспiльне уявлення про митне регулювання та митну справу у взаемозв'язку та взаемозалежностi з економiчними iнтересами i цiлями держави впливають на визначення орiентирiв (рамкових стандартiв) митного регулювання. У межах визначення митноï полiтики формуеться система митного регулювання, яка о^м механiзмiв митно-тарифного та нетарифного регулювання, включае митну систему. Вплив держави в особi митних оргашв та шших суб'ектiв митних вщносин, причетних до перемiщення товарiв та транспортних засобiв, iз метою шдпорядкування ïï дiй своïм економiчним штересам, запускае механiзм митного регулювання, який реалiзуеться через митну справу, i з дiяльностi митних органiв починаеться реалiзацiя митноï полiтики [11]. У цшому, погоджуючись iз
думкою науковця, слщ зробити зауваження, що впровадження митноï полiтики в життя починаеться не тiльки з дiяльностi митних ор-ганiв, а тд час аналiзу ïï регуляторного впливу на суб'екпв пiдприемницькоï дiяльностi .
1.Г. Бережнюк запропонував здiйснювати класифшащю завдань митноï системи на таю групи: регуляторнi, економiчнi та правоохоронш [11]. При цьому до регуляторних завдань науковець вiднiс вплив на товаропотш через митний кордон держави, i ïï виконання забезпечуеться через митно-тарифш та нетарифнi заходи. На нашу думку, регуляторш завдання стоять не перед митною системою, а перед Верховною Радою Украши та Кабшетом Мшю^в Украши, Державним комiтетом Украши з питань регуляторноï полiтики та шдприемництва, як формують та реалiзують регуляторну полiтику в митнiй сферi, що нацшена на врегулювання дiяльностi шстшупв та суб'ектiв пiдприемницькоï дiяльностi. Тому доцшьно впровадити нове економiчне поняття - регуляторна митна полiтика - i визначити ïï змют та завдання. Формування та реалiзацiя регуляторноï митноï полiтики е окремим напрямом дослiдження вiдносно митноï полiтики, яка нацшена на адаптащю iснуючиx шститу^в господарювання з
iнтересами суб'ектiв шдприемництва зовшшнього та внутрiшнього ринку. Слщ зазначити, що митна служба е виконавчим органом, тому регуляторш завдання вона не формуе, а виршуе спшьно з Кабшетом Мшс^в Украïни та Державним комтетом iз питань шдприемництва та регуляторноï полiтики.
Украïна почала формувати свою власну митну пол^ику з набуттям незалежностi, створювати митну систему та здшснювати митне регулювання. У 1991 р. з'явився перший митний кодекс Украши. У ньому були визначеш принципи оргашзаци митноï справи в Украïнi, вiн був спрямований на забезпечення митними й шшими державними органами, суб'ектами зовнiшньоекономiчноï та господарськоï дiяльностi, громадянами прав i обов'язюв у сферi митноï справи.
В Основах митних законодавств краш СНД, прийнятих Мiжпарламентською асамблеею СНД, митна пол^ика вважалася складовою частиною митноï справи.
Але в новш редакци Митного кодексу Росiйськоï Федераци поняття митна полiтика немае. Митна справа визначаеться як зашб запровадження митноï полiтики в життя. Законодавчо закршлено поняття митного регулювання (табл. 2).
Таблиця 2. Визначення митноХ полтика в митних кодексах крат СНД [12]
Краши Визначення митноï полiтики Цiлi
Украша Це система принцишв та напрямiв дiяль-ностi держави у сферi забезпечення своïx економiчниx iнтересiв та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заxодiв регулювання зовнiшньоï торгiвлi. Пол^ика визначалася як система принципiв та напрямiв дiяльностi держави у сферi забезпечення своïx економiчниx iнтересiв та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заxодiв регулювання зовнiшньоï торгiвлi Немае
Росшська Федеращя Визначення немае, надано визначення митноï справи та законодавчо закршлено митне регулювання Немае
Республiка Бiлорусь На територи республши здiйснюеться едина митна полiтика, яка е частиною внутрiшньоï та зовнiшньоï полiтики Щлями митноï полiтики е забезпечення найбшьш ефективного використання iнструментiв митного контролю, участь у реалiзацiï торговельно-полггичних завдань щодо захисту бiлоруського
ринку, стимулювання розвитку нацiональноï економши, сприяння проведенню структурноï перебудови та шших завдань економiчноï полiтики Бшорус. Визначено термiн митного регулювання та митноï справи
Республша Казахстан Це складова частина внутрiшньоï та зовнiшньоï полiтики Основними цiлями пол^ики е стимулювання розвитку економши та захист економiчних iнтересiв, забезпечення ефективного митного контролю за шшими цшями, установленими актами Республши Казахстан
У Митному кодекс Бшорус визначено, що на територи республши здiйснюeться едина митна пол^ика, яка е частиною внутрiшньоï та зовнiшньоï полiтики. Щлями митноï полiтики е забезпечення найбшьш ефективного використання iнструментiв митного контролю, участь у ре^заци торговельно-пол^ичних завдань щодо захисту бiлоруського ринку, стимулювання розвитку нацiональноï економiки, сприяння проведенню структурноï перебудови та шших завдань економiчноï полiтики Бiлорусi. Визначено термш митного регулювання та митно1' справи.
Митний кодекс Казахстану мютить визначення митно1' полiтики як складово1' частини внутрiшньоï та зовнiшньоï пол^ики, основними цiлями полiтики е стимулювання розвитку економши та захист економiчних iнтересiв, забезпечення ефективного митного контролю за шшими цiлями, установленими актами Республши Казахстан.
У Митному кодекс Азербайджансько1' республiки митна полiтика також визна-чаеться як частина зовшшньо1' та внутрш-ньо1' полiтики. До ïï цшей вiдноситься захист економiчних iнтересiв, митний контроль тощо.
В Украш 1 сiчня 2004 р. набула чинност нова редакцiя Митного кодексу Украши, у якш даний кодекс було адаптовано до норм мiжнародного права та тих змiн, що вщбувалися в сощально-економiчному житп держави. Його розробники намагалися використовувати позитивний досвiд реалiзацiï норм попередньоï редакцiï кодексу та не допускати повторення тих недолшв, якi були у першiй редакцп. Вiдповiдно до ст. 2 даного Митного
кодексу Украши митна пол^ика визначалася як система принципiв та напрямiв дiяльностi держави у сферi забезпечення своïх економiчних iнтересiв та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходiв регулювання зовнiшньоï торгiвлi.
Але в даному кодекс не визначено ш цiлей, ш принципiв, нi функцiй митноï пол^ики. Наданi принципи митного регулювання, яю стоять бiля визначення митноï справи,
та iнодi виникае думка, що законодавець визначив даш питання тотожними. На думку Д.В. Приймаченка, поеднання в однш системi двох рiзнопланових елементiв е некоректним, вiн пропонуе як логiчний крок закрiплення ïï принцишв.
В Украïнi нова редакщя Митного кодексу приведена у вщповщшсть до Кiотськоï конвенцiï. У ньому митна пол^ика визначаеться як система принцишв та напрямiв дiяльностi держави у сферi забезпечення своïх економiчних iнтересiв та безпеки за допомогою заходiв митно-тарифного та нетарифного регулювання. Але в данiй редакцп також вiдсутнi принципи та цш митноï полiтики. Замiсть восьми принцишв митного регулювання
запропоновано чотири - виключена юрисдикщя на ïï митнш територiï, законнiсть, додержання прав та штересв фiзичних та юридичних осб, що охороняються законом гласностi та прозорость
Вiдповiдно до чинного Митного кодексу Украша сама визначае митну пол^ику, створюе власну митну систему та здшснюе митне регулювання на свош територи. Головш напрями митноï полiтики визначаються Верховною Радою Украши.
Але законодавчого акта щодо цього питання так i не було прийнято. Вщповщального за розробку митноï полiтики не визначено.
При формуванш митноï пол^ики державнi органи керуються ст. 85 Конституци Украши, у якiй до повноважень Верxовноï Ради Украши вщноситься визначення засад внутрiшньоï та зовнiшньоï полiтики та до повноважень Кабшету Мiнiстрiв Украши (ст. 116) - оргашзащя й забезпечення здiйснення
зовнiшньоекономiчноï дiяльностi Украши, митноï справи. При цьому Кабшет Мiнiстрiв забезпечуе проведення фiнансовоï, цiновоï, iнвестицiйноï та податковоï полiтки. Митна полiтика в даному перелшу вiдсутня.
Наприкiнцi 2006 р. була прийнята Постанова КМУ про затвердження
Украши, у якому Мшфш визначаеться вiдповiдальним за забезпечення реалiзацiï митноï полiтики, здiйснення контролю за ïï проведенням Держмитслужбою Украши, розробку пропозицш щодо вдосконалення митних вщносин з iншими державами, забезпечення шдготовки та реалiзацiï спiльниx проектов.
Законодавчого акта щодо визначення засад митноï полiтики до тепершнього часу немае (табл. 3).
Згiдно з Конституцiею Украши Кабшет М1шс^в Украïни утворюе, реоргашзуе та лiквiдуе центральнi органи виконавчоï влади, до яких належить Державна митна служба Украïни, i призначае на посаду за поданням
Прем'ер-мiнiстра Украши Держмитслужби Украши (рис. 2).
Голову
Положення про Мшютерство фшаншв
Таблиця 3. Митна пол1тика та принципи митного регулювання в1дпов1дно до старог та новог редакцт Митного кодексу Украгни [13]
Стара редакщя Митного кодексу Украши Нова редакцiя Митного кодексу Украши
Митна пол^ика - це система принцишв та напрямiв дiяльностi у сферi забезпечення своïx економiчниx iнтересiв та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заxодiв регулювання зовнiшньоï торгiвлi Митна пол^ика - це система принцишв та напрямiв дiяльностi держави у сферi забезпечення своïx економiчниx iнтересiв та безпеки за допомогою заxодiв митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi
Митне регулювання здшснюеться на основi принципiв: виключноï юрисдикци Украïни на ïï митнiй територп; виключноï компетенц^ митних органiв Украши щодо здшснення митноï справи; законности единого порядку перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон Украши; системности ефективностi; додержання прав та охоронюваних законом штерешв фiзичниx та юридичних осiб; гласносп та прозоростi Митне регулювання здiйснюеться на основi принципiв: виключноï юрисдикц^ Украши на ïï митнш територп; законности додержання прав та охоронюваних законом iнтересiв фiзичниx та юридичних осiб; гласностi та прозоростi
Мiнфiн формуе митну пол^ику та вносить пропозицiï на розгляд Верховноï Ради
Верховна Рада приймае законодавчi та нормативы акти, якi е пiдrрунтям митно1' полiтики та затверджуе ïï напрями
.....il ~
Кабiнет Мiнiстрiв вiдповiдае за органiзацiю та належне забезпечення митно1' полiтики та координуе дiяльнiсть Держмитслужби
Держмитслужба втшюе митну полiтику у практику шляхом виконання митно1' справи
Рис. 2. Механизм формування та реал^зацИ' митног пол1тики
Державний комтет Украши з питань регуляторно1' пол^ики та шдприемництва
спiльно з Держмитслужбою здiйснюе регулятор-ний вплив та адаптащю
При цьому встановлено, що спрямування та координацiя пол^ики здiйснюеться таким чином:
формування державно1' полiтики у вiдповiдних сферах та здшснення контролю за ïï реалiзацiею зазначеними центральними органами виконавчоï влади;
внесення на розгляд Кабiнету М1шс^в Украïни розроблених цими органами проектов нормативно-правових актiв;
визначення порядку обмiну шформа-цiею мiж Мiнiстерством фшансв Украïни та цими органами;
затвердження структури цих оргашв. У Митному кодекс Украши визначено, що Кабшет М1шс^в Украши е вщповщальним за органiзацiю та належне забезпечення здшснення митноï справи й координащю дiяльностi Держмитслужби Украши.
Отже, Мшютерство фiнансiв е органом, який вщповщае за формування митноï полiтики в Украïнi та шсля всебiчного дослiдження факторiв, умов ïï формування вносить пропозицп на розгляд Кабшету Мiнiстрiв щодо напрямiв митноï полiтики для подальшого затвердження Верховною Радою Украши.
Законодавець доречно тдпорядкував митну полтоику Мiнiстерству фiнансiв Украши, але водночас Мiнфiн мае вщповщати лише за формування пропозицiй щодо фiскальноï функцiï митноï полiтики, а регуляторну ïï складову доречно покласти на
Державний комтот iз питань регуляторноï полiтики та пiдприемництва. Останнiй буде адаптувати державний вплив як до стану справ шдприемщв, якi займаються зовmшньоекономiчною дiяльнiстю, так i до вточизняного товаровиробника, а також знаходити оптимальну рiвновагу державного впливу. При цьому доцшьно регуляторну полiтику в митнш сферi видiлити в окрему економiчну категорiю, визначити ïï цiлi, завдання та принципи формування й реалiзацiï. Це дозволить оптимiзувати державний вплив на суб'екпв пiдприемницькоï дiяльностi та розглянути митну полiтику в новш ролi як регулятора економiчних штересв учасникiв митних вiдносин.
Слiд придшити увагу трактуванню тер-мiна митного регулювання.
Вщповщно до Кiотськоï конвенци митне регулювання включае i таку складову, як митна справа, як процедура митного контролю. Найвищим органом, що здшснюе митне регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi, е Верховна Рада Украши.
Зпдно iз Законом Украïни «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» митне регулювання визначаеться як регулювання питань, пов'язаних iз встановленням мита та митних зборiв, процедурами митного контролю, оргашзащею дiяльностi оргашв митного контролю Украши [14].
До основних методiв митного регулювання О.П. Гребельник вщносить: адмшютративш методи, економiчнi та правовi. При цьому тд адмiнiстративними
методами регулювання розумiеться система державних правил, нормативiв, заборон, за допомогою яких краша здiйснюе безпосереднiй вплив на суб'екпв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi,
регламентуе ïx дiяльнiсть в iнтересаx суспшьства. Цi методи домiнують при функцюнуванш централiзовано-плановоï моделi господарювання.
Економiчнi методи регулювання базуються на використанш економiчного iнструментарiю митноï полiтики - митний тариф, податки, митш збори й iншi види платежу. О.П. Гребельник зазначае, що використовуючи даний шструментарш, держава впливае на iнтереси суб'екпв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi та вiдповiдно на ïx поведшку, зберiгаючи повну операцшну самостiйнiсть, яка вiдповiдае природi ринкових вiдносин.
Таким чином, за допомогою економiчниx методiв держава вливае на суб'екпв пiдприемництва, а метою регуляторноï полiтики е врегулювання штерешв iнститутiв (держави) i пiдприемцiв. Тобто регуляторна полггика належить до економiчниx та правових методiв регулювання.
Тарифнi методи е складовою економiчного розвитку
зовнiшньоекономiчноï дiяльностi.
Використовуючи митний тариф, держава вирiшуе проблеми регулювання товарообиу з iноземними державами, захист нацюнального товаровиробника, поповнення держбюджету цшою надходжень вiд зовнiшньоекономiчниx операцiй.
Слщ зазначити, що будь-який суб'ект господарскоï дiяльностi функцiонуе у правовому середовищ^ яке формуеться на основi законодавчоï бази, тобто правила поведiнки суб'екпв визначаються
законодавством тiеï краïни, на ринку якоï функцiонуе пiдприемство.
Економiчнi можливостi пiдприемства у сферi зовнiшньоекономiчноï дiяльностi обмеженi правилами й обов'язами, яю надае 1м органiзацiйно-iнституцiональна
шдсистема функцiонування економiчноï системи суспiльства. Суть даноï системи визначаеться тiею роллю, яку вщграе процес органiзацiï в забезпеченш й упорядкуваннi системи господарювання в цшому. Використання в меxанiзмi
зовнiшньоекономiчного спiвробiтництва органiзацiйно-iнституцiйниx iнструментiв дае змогу впорядкувати складну систему взаемодп рiзниx форм мiжнародноï органiзацiï виробництв i мiжнародного обмiну та взаемозалежност внутрiшньоï та зовнiшньоï сфери економши. Тобто формуеться iнституцiональний меxанiзм, який охоплюе вс органiзацiйнi ланцюги мiждержавного та мiжнацiонального спiвробiтництва.
Правове забезпечення
зовнiшньоекономiчноï дiяльностi мае вiдповiдати таким критерiям: ураховувати специфiку предмета i задовольняти потреби суб'ектiв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi. При цьому ïx завданням е створення сприятливого правового клiмату для реалiзацiï економiчниx iнтересiв суб'ектiв господарювання у сферi
зовнiшньоекономiчниx вiдносин (рис. 3).
Адмшстративш методи регулювання - це система державних правил, норматив1в, заборон, за допомогою яких крана здшснюе безпосереднш вплив на суб'екпв зовшшньоеконом1чно!' д1яльносп, регламентуе !х
Напрям регуляторноТ полiтики. Анал1з та оптим1защя регуляторного впливу м1ж шститутами та суб'ектами господарювання як зовшшнього, так 1 внутршнього ринку
Митна пол1тика
И
Методи митного регулювання
и
Економ1чш методи регулювання базуються на використанш економ1чного шструментарш митно!' полтгики - митний тариф, податки, митш збори й шш1 види платеж1в
Напрям регуляторноТ полггики. Визначення найбшьш сприятливих умов економ1чного регулювання (величини тар ифу) як суб'екпв господарювання у сфер1 зовшшньоеконом1чних в1дносин, так 1 в1тчизняних виробнишв. Тобто врахування
Регуляторна полiтика в митнш сферi
и
Правове забезпечення зовн1шньоеконом1чно!' д1яльност1 мае в1дпов;дати критер1ям: ураховувати специф1ку предмета 1
задовольняти потреби суб'екпв
зовн1шньоеконом1чно!'
Напрям регуляторноТ полiтики.
Адаптування законодавчих акт1в до штерес1в суб'ект1в господарювання
Рис. 3. Взаемозв 'язок м1ж методами митного регулювання та напрямами регуляторног пол1тики в митнш сфер1
Норми, яю регулюють
зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, утворюють певний комплекс, який включае як мiжнародно-правовi, так i нацiонально-правовi норми. Цей комплекс характеризуеться сукупшстю пов'язаних iерархiй i взаемопiдпорядкованiстю мiжнародних i нащональних правових норм, що взаемодiють у сво!х структурних частинах, якi регламентують
зовнiшньоекономiчнi зв'язки Укра!ни. При цьому найбшьш важливу роль вiдiграють митно-тарифш регулятори. Митно-тарифнi норми е складовими формування правового механiзму функцiонування шдприемств у сферi зовнiшнiх зв'язкiв.
У цшому щодо методiв митного регулювання, слщ доповнити змiст !х застосування аналiзом регуляторного впливу на зовшшшх та внутрiшнiх виробникiв, розробкою заходiв оптимiзацi! впливу та
видiлити регуляторну складову митно! полiтики, визначити !! цiлi та завдання.
Регуляторна пол^ика в митнiй сферi мае безпосереднш взаемозв'язок iз методами митного регулювання. Так, напрям щодо аналiзу й ошташзаци регуляторного впливу мiж шститутами та суб'ектами господарювання як зовшшнього, так i внутрiшнього ринку тюно пов'язаний з адмiнiстративними методами; визначення найбшьш сприятливих умов економiчного регулювання (величини тарифу) як суб'екпв господарювання у сферi
зовнiшньоекономiчних вiдносин, так i вiтчизняних виробникiв - з економiчними методами, адаптування законодавчих акпв вiдповiдно до iнтересiв суб'ектiв господарювання - iз правовими.
Отже, мiж митною полiтикою та регуляторною е тюний взаемозв'язок. Регуляторна полiтика впливае на
формування правово1' бази митно1' полiтики, оптишзуе адмiнiстративний вплив вiдповiдно до штересв суб'ектiв господарювання. Держава, яка зможе встановити рiвновагу мiж сво1'м впливом та iнтересами пiдприемцiв, буде мати найкращий економiчний стан, пол^ичну стабiльнiсть. Пiдвищення чи зниження митних тарифiв впливае на стан як внутршшх товаровиробникiв, так й iмпортерiв. Тому для адаптування митного регулювання необхщно дослiдити питання регуляторно1' полтоики в митнiй сферi, визначити ïï цш та завдання.
Лiтература
1. Задоя А.О. Проблеми адаптацiï украшсь^' економiки до новiтньоï економiки / А.О. Задоя // Вюник Академи митноï служби Украïни. - 2008. - № 3. - С. 815.
2. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi: пiдручник / О.П. Гребельник . -К.: Центр навчальноï лтоератури, 2005. - 696 с.
3. Бережнюк 1.Г. Митне регулювання Украïни: нацюнальш та мiжнароднi аспекти / 1.Г. Бережнюк. - Днiпропетровськ: Академiя митноï служби Украïни, 2009. - 453 с.
4. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка в 4 т. / В.И. Даль. - М.: Русский язык, 2000. - 400 с.
5. Таможенный брокер: научное изд. / Г.И. Бякин, В.Г. Еременко, В.А. Кузин. -СПб.: АО «Нева-терминал», 1998. - 581 с.
6. Митний кодекс Украши вщ 12 грудня 1991 р. // Вщомосп Верховноï Ради Украши. - 1999. - № 12-13. - С. 80.
7. Сандровский К.К. Таможенное право в Украине: учеб. пособие для студентов юрид. вузов и факультетов / К.К. Сандровский. - К.: Вентури, 2000. - 208 с.
8. Пашко П.В. Митна пол^ика Украши: зауваження та пропозицп до проекту закону Украши «Про внесення змш до Митного кодексу Украши» / П. Пашко // Вюник Академи митноï служби Украши. -2008. - № 3. - С. 3-7.
9. Приймаченко Д.В. Митна пол^ика держави та ïï реалiзацiя митними органами: моногр. / Д.В. Приймаченко. - Дшпропет-
ровськ: Академiя митноï служби Украши, 2006. - 332 с.
10. Ювалов С.В. Митна пол^ика Украь ни: шдручник / С.В. Ювалов, Б.А. Кормич. -Одеса: Юридична лггература, 2001. - 256 с.
11. Бережнюк 1.Г. Митне регулювання Украши: нацюнальш та мiжнароднi аспекти / 1.Г. Бережнюк. - Дшпропетровськ: Академiя митноï служби Украши, 2009. - 543 с.
12. Законодательство стран СНГ [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:// www.base.sprinform.ru/kzview.fwx?sortord=vd ok&startage= 1 &gdeslova=&filter=&vdd=65535 >=0&year=2009.
13. Митний кодекс Украши вщ 12 жов-тня 2007 р. [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://mito.org.ua.
14. Закон Украши «Про засади державноï регуляторноï пол^ики у сферi господарськоï дiяльностi» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1160-15.
