CC BY
28
Лейба Олена Анатолпвна,
асп1рант кафедри крим1нального процесу, Нацюнальний юридичний ушверситет ¡мен1 Ярослава Мудрого, Укра/на, м. Харк1в e-mail: helen_ne@list.ru
ORCID 0000-0001-9416-9357
doi: 10.21564/2414-990x.135.84792 УДК 340.13; 343.1
ЗАКОНОДАВЧ1 ДЕФЕКТИ: ХАРАКТЕРЫ ОЗНАКИ ТА В1ДМЕЖУВАННЯ В1Д 1НШИХ ПРАВОВИХ ЯВИЩ
Стаття присвячена визначенню характерных ознак законодавчих дефект1в з погляду потреб юридичног доктрини та прикладного правозастосування, якх дають можливкть виокремити вка-зане правове явище з-помж тших. Законодавч1 дефекти розглядаються через призму особливос-тей нормативног регламентацй кримтальних процесуальних правов1дносин. В1дзначаеться, що дефекти законодавства е офщтним (хоча i негативним) результатом правотворчог дгяльностг.
Ключовi слова: законодавчi дефекти; нормотворення; законодавча техшка; правова колiзiя; прогалина законодавства; законодавча помилка.
Лейба Е. А., аспирант кафедры уголовного процесса, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: helen_ne@list.ru ; ORCID 0000-0001-9416-9357
Законодательные дефекты: характерные признаки и отграничение от других правовых явлений
Статья посвящена определению характерных признаков законодательных дефектов с учетом потребностей юридической доктрины и прикладного правоприменения, которые дают возможность вычленить указанное правовое явление среди других. Законодательные дефекты рассматриваются через призму особенностей нормативной регламентации уголовных процессуальных правоотношений. Отмечается, что дефекты законодательства являются официальным (хотя и негативным) результатом правотворческой деятельности.
Ключевые слова: законодательные дефекты; нормотворчество; законодательная техника; правовая коллизия; пробел законодательства; законодательная ошибка.
Постановка проблеми. Проблема дефекив законодавства не е новою для в1тчизняних та заруб1жних правниыв ХХ-ХХ1 ст. Адже з поглибленням сощальних зв'языв посилився i вплив права в щлому на сусшльш вщносини. Наслщком цього стало рiзке зростання кшькост нормативно-правових акпв, як
далеко не завжди вщповщають навггь основним вимогам законодавчо! техшки. У багатьох випадках законодавець формуе власну стратегiю нормотворення на основi кiлькiсно!, а не яюсно! характеристики, що спричиняе збшьшення зако-нодавчого масиву без його необхщного удосконалення.
Аналiз остантх дослгджень. Саме тому науковщ все частше звертають увагу на проблематику дефекив законодавства, шукають можливi шляхи !х подолання та уникнення (М. О. Власенко, М. О. Жильцов, Т. О. Коваленко, М. А. Мушинський, А. I. Ситшкова, Н. В. Суслова та ш.). Однак велика юльюсть наукових розробок певною мiрою стала причиною того, що наразi з багатьох питань дослiджувано! проблематики науковщ не виробили усталено!, одностайно! позицп.
Мета публжацп - визначити характерш ознаки законодавчих дефектiв та вщмежувати останнi вiд схожих правових феномешв.
Виклад основного матерiалу. Як сфера правовщносин сама по соб^ так i форми !! нормативного забезпечення характеризуются доволi вагомим рiзно-манiттям правових феноменiв. При цьому деяю з них часто складно вiдрiзнити один вiд одного, хоча !х правова природа е кардинально рiзною, а розмежування такого роду правових явищ мае принципове значення як для доктрини, так i для прикладного правозастосування. Так, наприклад, яскравою демонстращею зазна-чено! тези може служити наукова дискусiя щодо виокремлення такого дефекту законодавства, як правова колiзiя. Зокрема, поряд з науковцями, як перекону-ють, що взаемна суперечшсть кiлькох правових норм (колiзiя у нормативнiй сферi) становить собою законодавчий недолж, який негативно впливае на правозастосування i потребуе усунення [див., напр.: 1, с. 262; 2, с. 244], е вчеш, як пiдкреслюють, що колiзfí це абсолютно нормальне явище для правового регулю-вання. Зокрема, М. О. Власенко зазначае, що не всi суперечност у правi носять негативний характер i, вщповщно, е дефектами системи права. В окремих випадках суперечшсть (наприклад, конкуренщя норм) викликана необхщшстю бшьш точного (бiльш «тонкого») правового регулювання [3, с. 150]. М. О. Жильцов, розвиваючи позицiю М. О. Власенка, доходить висновку, що i колiзfí, i дефекти -це суперечност у правi, однак дефекти - це таю суперечносп, як е недолiками, а колiзГí - далеко не завжди е вадами законодавства, оскшьки юнування багатьох з них обумовлено самою структурою права, наприклад: конкуренщя загальних i спещальних норм, кодифiкованого i некодифiкованого нормативно-правового акта тощо [4, с. 29]. Не беручись поставити крапку над «Ь> у наведенш вище дискусп (вона слугувала лише демонстрацiею юнування проблеми вiдмежування дефектiв законодавства вщ деяких схожих правових iнститутiв), зауважимо, що перелж таких прикладiв може бути продовжено, зокрема:
- вщсутшсть вичерпно! правово! регламентацп того чи шшого питання в одних випадках може бути негативним явищем, яке в наущ прийнято iменувати прогалиною законодавства, а в шших - результатом свщомого законодавчого кроку, спрямованого на забезпечення можливост реалiзацГí дискрецшних повно-важень суб'ектом правозастосування;
- правова HepiBHiCTb в одних ситуащях е негативним явищем, що при-зводить до порушення засади рiвностi всiх перед законом, а ввдтак до дис-кримiнацГí окремих учасникiв правовiдносин, в шших же - може йтися про так звану «позитивну дискримшащю» - принцип, який е ознакою сучасних соцiально орiентованих правових держав та спрямований на надання тих чи шших переваг учасниками правовщносин, яш е сощально незахищеними, або з шших причин перебувають в апрiорi нерiвному становищi з шшими суб'ектами правовiдносин1;
- вiдсутнiсть яркого й однозначного алгоритму дiй або критерпв прийняття того чи шшого рiшення в одних випадках слад квалiфiкувати як правову неви-значешсть, що е законодавчим дефектом, проте в шших - такий законодавчий шдхвд сприяе гнучкост правозастосування та можливост iндивiдуалiзувати процес правозастосування, врахувавши специфiку конкретного випадку2;
- максимально деталiзована i вичерпна регламентацiя сусшльних вщно-син у деяких ситуащях е об'ективно зумовленою необхiднiстю, то ж засоби (унормовашсть певного сегменту сусшльних вiдносин до найменших дрiбниць) виправдовують мету (чiткiсть правового регулювання). Проте в iнших випадках такий шдхвд порушуе вiдомий ще з часiв Римсько1 iмперiï постулат de minimis non curat lex3 i в сучаснш юридичнш науцi квалiфiкуеться як «iнформацiйна надлишковiсть у текстах нормативно-правових акпв» [див. детально: 6].
Зважаючи на вищевикладене, цiнним не лише з позицп встановлення меж наукового дослщження дефек™ законодавства, а й з погляду потреб юридично1 доктрини та прикладного правозастосування буде спроба формулювання ознак,
1 Випадки кнування як негативно дискримшацшних норм, так i норм, що забезпечують позитивну дискримшащю, нескладно ввднайти й у сфер1 нормативно! регламентацп кримшальних процесуальних правоввдносин. Так, прикладом негативно! дискрим1нац1йно1 норми, яка, безпе-речно, е дефектом кримшального процесуального законодавства, може служити п. 17 Перехщ-них положень КПК, ввдповвдно до якого особи, як на день набрання чинносп цим Кодексом беруть участь у кримшальному проваджент як захисники i не мають статусу адвоката, про-довжують здшснювати повноваження захисника у такому кримшальному проваджент тд час досудового розслвдування, а також судового провадження у судах першо1, апеляцшно'1, касацшно1 шстанцш та Верховному Суд1 Украши. При цьому в аналопчну ситуащю потра-пляють i представники потерпших, як не е адвокатами, але щодо остантх жодних винятюв стосовно можливост продовження участ в кримшальному проваджент до його завершення не передбачено, що породжуе у потерпших потребу звертатися за захистом до судових орга-шв (див., напр.: Ухвала апеляцшного суду Полтавськог област1 eid 27 серпня 2014 р., судова справа № 551/818/14-к [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov. ua/Review/41131992#). Стосовно ж позитивно! дискримшацп, то в кримшальному процеа ïï прийнято 1менувати термшом «процедурна р1вшсть», тд яким розумтть законодавче встановлення переваг для окремо'1 категорп найбшьш вразливих учасниюв провадження (непо-внолит; особи з вадами псих1чного або ф1зичного здоров'я; особи, яким загрожуе дов1чне позбавлення вол1 i т. п.). Довол1 яскравим шститутом, що засввдчуе тдхщ процедурно'1 р1вност1 в кримшальному процесс е шституг сприяння захисту (favor defensionis).
2 Кримшальним процесуальним прикладом указаному може служити закршлений сьогодт у законодавств1 критерш оцшки доказ1в «за внутршшм переконанням» на противагу рашше кнуючш концепцп формальних доказ1в.
3 De minimis non curat lex (лат.) - Закон не займаеться др1бницями.
що характеризують законодавчi дефекти i дають можливкть виокремити ïx серед численно!" юлькост рiзниx правових феноменiв.
Вiдразу зауважимо, що у ракурсi пiдняття цього питання на рiвень науко-вого обговорення ми не претендуемо на новизну, осюльки ця проблема у наущ вже вивчалася. Разом i3 тим, у даному аспектi дослщження тематики дефектiв законодавства прослiдковуеться вiдмiчена нами на початку роботи тенденщя, що полягае у вiдсутностi едино!" науково!" позицп щодо кiлькостi i змкту ознак, якi варто вщнести до числа тих, що вичерпно характеризують правовий феномен законодавчого дефекту.
Аналiз як робгг науковцiв, присвячених ознакам законодавчих дефекив, так i позицш правникiв, якi пропонували дефшщш останнix (дефiнiцiï ж здебiльшого мають вигляд перелiку видiлениx дослiдником ознак явища), дае можливiсть здiйснити огляд ознак законодавчого дефекту, до яких ввдно-сять: «зумовлешсть неправильними дiями правотворчого органу, внаслiдок порушення загальних засад або конкретних норм правотворення» «негативш юридичнi та соцiальнi наслвдки» [7, с. 357], «обумовленiсть неправомiрними або помилковими дiями суб'екта нормотворення» [8, с. 197-198], «вiдступ вщ вимог законодавчо!" теxнiки, положень правово!" науки, логiки або граматики, що знижуе яюсть норм права, викликае ускладнення у ïx тлумаченнi та реалiзацiï у конкретних правовiдносинаx» [9, с. 205]. Цей перелж, безумовно, можна продов-жити i, зважаючи на кiлькiсть робiт з дано!" тематики, вiн буде доволi значним за обсягом. Разом iз тим, на наше переконання, у цьому ракурсi дощльшше роз-глянути ситуащю з бiльш високого, абстрактно-теоретичного рiвня та оцiнити здатнiсть вказаних характеристик бути ушверсальними ознаками законодавчих дефек™ як правового явища. У цьому аспект досить цiнною е позищя М. М. Вопленка, який зазначав, що загальним зауваженням щодо такого роду ознак законодавчого дефекту1 е ввдсутшсть чiткостi у розумiннi дшсно загальних та унiверсальниx характеристик дефекту законодавства та характеристик факуль-тативних, що проявляються лише в окремих випадках у конкретно визначенш правовш ситуацп. Наприклад, така ознака дефекту, як невщповщшсть вимогам правово!" науки, лопки або граматики не е ушверсальною ознакою. Правотворчi «ляпи», що ешзодично зустрiчаються, як правило, свщчать про непрофесiйний рiвень правовосвiдомостi та правово!" культури ïx творця i вщразу привертають увагу громадськостi своею очевидшстю та iлюстративнiстю. У бшьшост ж випадкiв помилкова правотворча дiяльнiсть як неадекватне вiдображення та закршлення у нормах права актуалiзованиx сощальних потреб, як правило, здiйснюеться iз залученням наукових даних у сферi мови та юриспруденции Особливо наочно це проявляеться при закршленш у законодавчому дефект вузьковiдомчиx або егоТстичних iнтересiв. Результати тако1 правотворчоТ дiяль-ностi виглядають юридично доволi аргументовано. Окрiм того, виокремлення у науковш лiтературi таких ознак законодавчого дефекту, як порушення правил юридично!" техшки, логiки i граматики варто розглядати як особливi види
1 В оригшал1 автор використовуе термш «правотворча помилка».
дефектв або ïx безпосередш причини, але не як ушверсальш ознаки дефектв законодавства. У свою чергу узагальненими ознаками законодавчих дефектв М. М. Вопленко пропонуе вважати: а) вщнесення законодавчих дефектв до рiз-новидiв офщшних результатв правотворчо'1 дiяльностi1; б) оцiночний характер; в) сощальну шкiдливiсть; г) створення дефектом законодавства перепон справедливо! та ефективно'1 юридично'1 практики; д) державно-владну констатащю помилки [див.: 10, с. 16, 20]. Зважаючи на глибину та Грунтовшсть дослщження вказаного науковця, а також на вагомкть (хоча подекуди i небеззаперечшсть) наведено'1 ним аргументацп, на наш погляд, вказаш ним ознаки можуть бути прийнят за теоретичну основу у виршенш даного питання, хоча й з певною корекщею та переосмисленням. То ж спробуемо поглянути на них шд власним кутом зору, у тому числ через призму особливостей нормативно! регламента-ц11 кримiнальниx процесуальних правовiдносин, удосконаливши таким чином наведений шдхщ i надавши йому подальшого наукового розвитку.
Питання визнання чи невизнання законодавчих дефек™ офщшним результатом правотворчо'1 дiяльностi, на наше переконання, щлком залежить вщ особливостей праворозумiння. Не заглиблюючись у дану тематику, шдкреслимо, що природне право за своею суттю не може мати дефектв, таю вади притаманш лише праву позитивному. Саме тому ми дотримуемося думки, що дефекти права варто розглядати як певш вади (недолжи) нормативно-правових актв (дефекти законодавства). У такому ракурсi маемо шдтримати позищю стосовно того, що дефекти законодавства е офщшним (хоча i негативним) результатом правотворчо1 дiяльностi.
Бшьш дискусiйною, такою, що уможливлюе низку критичних роздумiв, е теза стосовно необхвдност ввдносити «оцiночний характер дефектiв законодавства» до ïx ушверсально'1 обов'язково'1 властивость Так, беззаперечним е твердження М. М. Вопленка, що уявлення про дефектившсть те'1 або iншоï законодавчо'1 конструкц^1 у суспiльнiй та шдивщуальнш свiдомостi формуеться у виглядi думок, суджень, яю виражають сумнiви або шдтвердження про цiн-нiсть, корисшсть тих чи iншиx результатiв правотворчо'1 дiяльностi. Такi оцi-ночнi судження, що негативно ощнюють окремi норми або акти правотворчост, супроводжують реальне життя права i служать шдГрунтям для остаточного виявлення та усунення дефектв. Слщ також мати на уваз^ що оцiночний характер правотворчих помилок обумовлений суперечностями людських iнтересiв, що регулюються нормами права, а звщси й можливктю рiзниx суб'ектiв упе-реджено ставитися до процесiв i результатiв нормативного регулювання [10, с. 16-17]. Погоджуючись з автором, все ж маемо зазначити, що така властивкть, як «ощночний характер дефекту законодавства» характеризуе не стшьки сам дефект, скшьки формування уявлень про нього у людськш сввдомость Якщо ж виходити з того, що ощночний характер е обов'язковою ушверсальною властив^ стю самого дефекту законодавства, то це неминуче призведе до висновку про те,
1 Автор не видшяе дану ознаку окремо, але вказуе на не1 поряд 1з шшими у запропонованш дефшщп.
що дефект законодавства е суто суб'ективним явищем, кнування якого щлком залежить ввд людсько1 свiдомостi. Продовження логiчного ланцюга мiркувань пiдштовхне до умовиводу про кнування законодавчого дефекту виключно за умови, що вш став результатом осмислення. Однак дефекти законодавства е об'ективно кнуючим явищем, виявити яю, безумовно, можна лише на пiдставi оцшювання ситуацп, але на факт кнування самого дефекту така оцшка не впли-вае. Окрiм вказаного, «оцшочний характер», будучи характеристикою законодавчого дефекту з позицп гносеологп, не мае прикладного значення, оскшьки не дае можливост вiдмежовувати законодавчi дефекти вiд схожих правових явищ (понад те, по суп, заперечуе таку можливкть, закладаючи в основу визначення поняття винятково суб'ективний критерш).
Також навряд чи можна погодитися iз пропозищею ввдносити до числа ушверсальних ознак законодавчого дефекту обов'язковкть державно-владно'1' констатацп помилки. Законодавчий дефект може кнувати роками, долатися з використанням рiзного роду прийомiв, без втручання офщшних правотвор-чих оргашв1. 1сторичним прикладом такого роду ситуацй' може бути проблема допуску фахiвцiв у галузi права до здшснення захисту в кримiнальному процесi. Так, створивши у 2000 р. норму, ввдповвдно до яко1 як захисники в кримшальному процес допускаються фахiвцi у галузi права [див.: 11], Кон-ституцiйний Суд Украши (далi - КСУ) одночасно породив доволi вагому прогалину в законодавствi, оскшьки не роз'яснив, кого варто вважати такими фахiвцями. У подальшому Верховний Суд Украши в порядку рекомендацп (але не державно-владно1 констатацй' помилки) вказав, що при виршенш питання про наявшсть у фахiвцiв у галузi права повноважень на здшснення захисту в кримшальнш справi належить також з'ясовувати, яким саме законом im надано право брати участь у кримшальному судочинствi як захисникам, а також зазначив, що слвд визнати правильною практику тих судiв, як за вiдсутностi спецiального закону (а такого закону на той час не кнувало, власне, як i не кнуе зараз. - О. Л.) не допускають таких фахiвцiв до здшснення захисту в кримшальних справах [12]. Тобто, як бачимо, прогалина кнувала, вона визна-валась навпъ вищими судовими шстанщями, але без констатацй' помилковосп ршення КСУ. Понад те, де-юре вказана проблема зберкаеться й на сьогодш. Рiч у тiм, що ршення КСУ 2000 р. у справi Г. I. Солдатова зберiгае свою чин-нiсть, як i розтлумачена ним ч. 1 ст. 59 Конституцп Украши. Указане у свою чергу породжуе новий (щлком очевидний, але знову ж таки не констатований державно-владним суб'ектом) дефект законодавства - колiзiю мiж зазначеним ршенням КСУ та положеннями чинного КПК у частиш встановлення моно-полп адвокаив на здшснення захисту в кримшальному проваджент. То ж, на наш погляд, державно-владна констатащя дефекту законодавства е офщшним
1 По суп заперечуючи свое ж твердження, М. М. Вопленко у цитованш пращ [10, с. 18] вказуе, що правотворча помилка, на жаль, то того часу поки вона офщшно державно-владним р1шен-ням не буде констатована i усунута компетентним органом держави, вимагае ввд суб'еклв без-умовного виконання саме т1е! вимоги, яка полягае у цш помилщ.
формалiзованим критерieм законодавчо! помилки, але навряд чи може вважа-тися !! обов'язковою ознакою.
Висновки. Отже, единими дiйсно ушверсальними та обов'язковими озна-ками дефекту законодавства, яы дають можливiсть вiдрiзнити його вiд схожих правових феномешв, е його соцiальна шкiдливiсть i зниження ефективностi пра-возастосовно! дiяльностi та рiвня захищеностi прав, свобод i законних iнтересiв учасникiв правовщносин. Тут слiд пiдтримати М. М. Вопленка та шших дослщ-ниыв у тому, що законодавчий дефект шдривае або деформуе ефективнiсть довгострокового сощального регулювання, сприяе недосягненню стратепчних цiлей суспiльного розвитку, при реалiзацi! положень закону на практицi поро-джуе несправедливiсть та соцiальне напруження, тягне за собою iншi негативш суспiльно-полiтичнi, економiчнi, фiнансовi наслiдки, знижуе рiвень гарантiй прав та штере^в особи, ефективнiсть правозастосовно! дiяльностi [див.: 10, с. 17-18; 13, с. 18].
Тож взявши за основу шдхщ, запропонований М. М. Вопленком, та враху-вавши вищенаведеш мiркування щодо його слабких та сильних сторш, визна-чимо дефект законодавства як офщшний результат правотворчо! дiяльностi (бездiяльностi1), який у процесi його реалiзащ! призводить до соцiально шюд-ливих наслiдкiв i фактом свого кнування знижуе ефективнiсть правозастосовно! дiяльностi та рiвень захищеностi прав, свобод i законних iнтересiв учасникiв правоввдносин.
Список лiтератури:
1. Коваленко Т. О. Юридичш дефекти правового регулювання земельних ввдносин в Укра!н 1: монограф1я / Т. О. Коваленко. - Ки!в : ВПЦ «Ки!вський утверситет»; Юршком 1нтер, 2013. - 632 с.
2. Навроцька В. В. Взаемозв'язки та кол1зп норм Кримшального та Кримшального про-цесуального кодекав Укра!ни / В. В. Навроцька // Науковий вкник Льв1вського держ. ун-ту внутрштх справ. - 2016. - № 1. - С. 243-256.
3. Власенко Н. А. Язык права / Н. А. Власенко. - Иркутск : Вост.-Сиб. изд. компания,1997. -176 с.
4. Жильцов М. А. Дефекты трудового права и способы их преодоления : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.05 / М. А. Жильцов. - Екатеринбург, 2011. 459 с.
5. Ухвала апеляцшного суду Полтавсько! обласп ввд 27 серпня 2014 р., судова справа № 551/818/14-к [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/41131992#.
6. Лупандина О. А. Информационная избыточность в текстах нормативно-правовых актов : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01/ О. А. Лупандина. - Ростов-на-Дону, 2001. - 157 с.
7. Баранов В. М. Истинность норм советского права / В. М. Баранов. - Саратов : изд-во Сарат. ун-та, 1989. - 398 с.
8. Лисюткин А. Б. Юридическое значение категории «ошибка»: теоретико-методологический аспект / А. Б. Лисюткин. - Саратов : изд-во Сарат. гос. акад. права, 2001. - 347 с.
9. Сырых В. М. Логическое основание общей теории права : в 3 т. Т. 2 / В. М. Сырых. -Москва : Юстицинформ, 2004. - 559 с.
1 Нервдко виникають сптуацп, коли безд1яльтсть правотворчих оргатв спричиняе нормативы прогалини у результат! ввдставання законотворчосп вщ розвитку суспшьних ввдносин.
10. Вопленко Н. Н. Понятие и признаки правотворческой ошибки [Електронный ресурс] / Н. Н. Вопленко // Вестник ВолГУ. Серия 5: Юриспруденция. - 2010. - №1.- С. 14-22. - Режим доступа: https://cyberleninka.rU/article/n/ponyatie-i-priznaki-pravotvorcheskoy-oshibki. дата обращения: 29.11.2016).
11. Ршення Конституцшного Суду Украши у справi за конституцшним зверненням грома-дянина Солдатова Геннадiя 1вановича щодо офщшного тлумачення положень статт 59 Консти-туцп Украши, статтi 44 Кримшально-процесуального кодексу Украши, статей 268, 271 Кодексу Украши про адмМстративш правопорушення (справа про право вiльного вибору захисника) вiд 6 листопада 2000 року справа № 1-17/2000 № 13-рп/2000 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-00.
12. Про застосування законодавства, яке забезпечуе право на захист у кримшальному судо-чинствi : Постанова Пленуму Верховного Суду Украши вщ 24 жовтня 2003 р. № 8 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03.
13. Москалькова Т. Н. Законодательные ошибки: понятие, виды и пути противодействия / Т. Н. Москалькова // Правотворческие ошибки: понятие, виды, практика и техника устранения в постсоветских государствах : матер. Междунар. науч.-практ. круглого стола (29-30 мая 2008 г.) / под ред. В. М. Баранова и И. М. Мацкевича. - Москва : Проспект, 2009. -С. 17-26.
References:
1. Kovalenko, T.O. (2013). Yurydychni defekty pravovoho rehuliuvannia zemelnykh vidnosyn v Ukraini. Kyiv : VPTs «Kyivskyi universytet»; Yurinkom Inter [in Ukrainian].
2. Navrotska, V.V. (2016). Vzaiemozviazky ta kolizii norm kryminalnoho ta kryminalnoho protsesualnoho kodeksiv Ukrainy. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. 1, 243-256 [in Ukrainian].
3. Vlasenko, N.A. (1997). Jazyk prava. Irkutsk : Vost.-Sib. izd. Kompanija [in Russian] .
4. Zhil'cov, M.A. (2011). Defekty trudovogo prava i sposoby ih preodolenija: Doctor's thesis. Ekaterinburg [in Russian].
5. Ukhvala apeliatsiinoho sudu Poltavskoi oblasti vid 27 serpnia 2014 r., sudova sprava № 551/818/14 Retrieved from: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41131992# [in Ukrainian].
6. Lupandina, O.A. (2001). Informacionnaja izbytochnost' v tekstah normativno-pravovyh aktov: Candidate's thesis. Rostov-na-Donu [in Russian].
7. Baranov, V. M. (1989). Istinnost' norm sovetskogo prava. Saratov: izd. Sarat. un-ta [in Russian].
8. Lisjutkin, A.B. (2001). Juridicheskoe znachenie kategorii «oshibka»: teoretiko-metodologicheskij aspekt. Saratov: izd. Sarat. gos. akad. рrava [in Russian].
9. Syryh, V.M. (2004). Logicheskoe osnovanie obshhej teorii prava: vols. 1-3. Vol. 2. Moscow: Justicinform [in Russian].
10. Voplenko, N.N. (2010). Ponjatie i priznaki pravotvorcheskoj oshibki. Vestnik VolGU. Serija 5: Jurisprudencija. №1, 14-22. Nauchnaja biblioteka KiberLeninka. Retrieved from: https://cyberleninka. ru/article/n/ponyatie-i-priznaki-pravotvorcheskoy-oshibki [in Russian].
11. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy u spravi za konstytutsiinym zvernenniam hromadianyna Soldatova Hennadiia Ivanovycha shchodo ofitsiinoho tlumachennia polozhen statti 59 Konstytutsii Ukrainy, statti 44 Kryminalno-protsesualnoho kodeksu Ukrainy, statei 268, 271 Kodeksu Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia (sprava pro pravo vilnoho vyboru zakhysnyka) vid 6 lystopada 2000 roku. Sprava N 1-17/2000 № 13-rp/2000. zakon2.rada.gov.ua. Retrieved from: http: // zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-00 [in Ukrainian].
12. Pro zastosuvannia zakonodavstva, yake zabezpechuie pravo na zakhyst u kryminalnomu sudochynstvi : Postanova Plenumu Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 24 zhovtnia 2003 r. № 8. zakon2. rada.gov.ua. Retrieved from: http: // zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03[in Ukrainian].
Meu6a O. A. 3amHodaBHi defyeKmu: xapaKmepHi 03HaKU ma BidMexyBaHHn Bid iHwux npaBOBUx abuw,
13. Moskal'kova, T.N. (2009). Baranova, V.M., Mackevicha, I.M. (Eds.). Zakonodatel'nye oshibki: ponjatie, vidy i puti protivodejstvija. Pravotvorcheskie oshibki: ponjatie, vidy, praktika i tehnika ustranenija v postsovetskih gosudarstvah: Proceedings of the Scientific and Practical Conference (2930 maja 2008 g.). Moscow: Prospekt, 17-26 [in Russian].
Leiba E. A., Postgraduate Researcher of the Department of Criminal Procedure, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
Legislative flaws: characteristic features and separation from other legal phenomena
The article is devoted to defining characteristic features of legislative flaws from the point of view of the needs of legal doctrine and law enforcement application, enabling to single out specified legal phenomenon among others. Legislative flaws are considered in the light of the rule-making features of regulation of criminal legal procedural relations. It is noted that the flaws of legislation are an official (albeit negative) result of law-making activity. It is emphasized that state power statement of a legislative flaw is an official formalized criterion of legislative error, but it cannot be considered its mandatory feature. It is proved that the only universal and mandatory signs of a legislative flaw, which make it possible to separate it from similar legal phenomena, are social harm of legislative flaw, and as one of its principal manifestations, reduction of the effectiveness of law enforcement activity and level of protection of rights, freedoms and legal interests of participants of legal relationships. Taking into account the defined attributes, definition of legislative flaw is proposed as the official result of legislative activity (or inactivity), which in the process of its implementation leads to socially harmful effects and the fact of its existence reduces the efficiency of law enforcement activity and the level of protection of rights, freedoms and legitimate interests of participants of legal relations.
Keywords: legislative flaws; rule-making; legislative technology; legal collision; legislation gap; legislative error.
Hadiumna do pedKorniii 29.10.2016 p.
