CC BY
32
УДК 340.115
1.1. Онищук
1вано-Франювський ушверситет права ÎMeHÎ Короля Данила Галицького, канд. юрид. наук, доц.
ТЕОРЕТИЧН1 ТА ПРИКЛАДН1 ЗАСАДИ МОН1ТОРИНГУ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ
© Онищук 1.1., 2016
Розкрито питання технжи мошторингу правозастосування. Обгрунтовано, що оргашзащя системи мошторингу дасть змогу оптимiзувати дiяльнiсть оргашв законодавчоТ влади, шформацшне забезпечення прийняття рпнень у сфер1 державно!' полiтики, спрямовано!' на приведения правово!' системи у стан адекватностi завданням соцiально-економiчного розвитку суспiльства та штересам громадян УкраТни.
Ключовi слова: технжа правового моиiториигу, моиiторииг правозастосування, юридична технiка, правотворчiсть, нормативно-правовий акт.
И. И. Онищук
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И ПРИКЛАДНЫЕ ОСНОВЫ МОНИТОРИНГА ПРАВОПРИМЕНЕНИЯ
Раскрыты вопросы техники мониторинга правоприменения. Обосновано, что организация системы мониторинга позволит оптимизировать деятельность органов законодательной власти, информационное обеспечение принятия решений в области государственной политики, направленной на приведение правовой системы в состояние адекватности задачам социально-экономического развития общества и интересам граждан Украины.
Ключевые слова: техника правового мониторинга, мониторинг правоприменения, юридическая техника, правотворчество, нормативно-правовой акт.
1.1. Onyshchuk
THE THEORETICAL AND PRACTICAL FOUNDATIONS OF MONITORING ENFORCEMENT
It is proved that the organization of the monitoring system will allow to optimize the activity of legislative bodies, information support of decision making in the field of state policy aimed at bringing the legal system in the state the adequacy of socio-economic development of society and the interests of Ukrainian citizens.
Key words: legal monitoring technique, monitoring of law enforcement, legal technique, law-making, legal act.
Постановка проблеми. В процес становлення правово!' держави в Украт виникае безлiч проблем. Одна з них - законодавство, яке б ввдповвдало вимогам оновлюваного суспшьства i держави. Для реалiзацiï цього завдання необхвдне вдосконалення законотворчо!' дмльносл
законодавчих оргашв та техшки монiторингу правозастосування. Досi не вдаеться досягти системности та узгодженостi у формуваннi укра'нського законодавства.
Необхiднiсть монiторингу правового простору та правозастосовно'' практики е очевидною. Понад два десятки роив надштенсивного законодавчого процесу перетворили укра'нське законодавство в заплутаний правовий клубок. У необхвдносл розплутати його зацiкавленi законодавчг виконавчi та судовi органи влади. Це не менш актуально i для органiв мiсцевого самоврядування.
Сьогоднi в крат немае цiлiсноi системи, яка здшснювала б повноцiнний монiторинг правового простору та всiеi' правозастосовно'' практики. Водночас немае i едино'' державно'' структури, яка б могла планомiрно здiйснювати цю життево необхiдну для кра'ни функцiю.
Стан досл1дження. Питання теори та практики правового мониторингу дослiджують бгльшою мiрою зарубiжнi вчеш, зокрема Ю. Арзамасов, Д. Вшюалес, О. Звонарева, П. Лупiнська, Т. Мордасова, С. Сабшенов, Ю. Тiхомiров, М. Турецький, Д. Шнайдер та ш. До когорти укра'н-ських учених-дослвдниюв правового монiторингу зараховують Ю. Градову, О. Зайчука, В. Косович, О. Копиленка, I. Шутака та ш.
Досi в украiнськiй теори права не створено належно'' доктринально'' бази та методологii правового мониторингу, що е одним з негативних факторiв на шляху до вдосконалення правово'' системи.
Мета науково! статт1. Доктринальна невизначетсть правового монiторингу визначае мету, яка полягае у розкритп питання техшки мониторингу правозастосування.
Виклад основних положень. Види монггорингу нормативно-правових акпв за типом (юридично'' дкльносп, в штересах яко'' вш проводиться, можна класифшувати на монгторинг нормативно-правових акпв, здшснюваний у процесГ правотворчосп, у процес виконання Г дотримання норм права, що здшснюеться в процес офщшного тлумачення норм права Г здшснюваний офщшними владними органами та посадовими особами, тобто державними службовцями в процес правозастосування [1, с. 27, 28].
Поняття й природу правозастосування, його глибинну внутршню суть намагалися з рГзних позицш розкрити ввдомГ вчет-юристи, але в науковш лгтературГ до сьогодш не кнуе загального, единого трактування зазначеного правового явища. Таке положення, очевидно, пояснюеться складшстю й багатограншстю застосування права як матерГально-процесуального утворення, що грунтуеться на взаемоди сукупносп матерГальних Г процесуальних норм Г ввдповвдних 'м правоввдносин [2, с. 132].
Правозастосовна техшка - це елемент юридично'' техшки, що являе собою систему науково обгрунтованих Г практично сформованих засобГв Г способГв, що використовуються при створеннГ (пвдготовщ та оформленш) правозастосовних (шдиввдуальних) акпв. Правозастосування в юридичнш лгтературГ традиц1йно розглядаеться як оргашзацшно-владна дГяльшсть компетентних суб'екпв, що складаеться з розгляду юридичних справ Г винесення з них ршень, у результат яких у ввдповвдних суб'екпв правоввдносин виникають суб'ективш права та юридичн обов'язки [3, с. 385].
На жаль, зворотний зв'язок мГж правозастосуванням Г правотворчГстю ще доволГ слабкий, що е об'ективним фактором, який перешкоджае вдосконаленню процесу застосування права судом. Це не виправдано ще й тому, що суддГ, як мають професшний досввд застосування права, в переважнш бгльшосп випадюв правильно усввдомлюють Гснуючу потребу в правовому регулюванн та його дефектах.
Постшна дмльшсть Гз застосування права призводить до адекватних висновюв про чинники, що перешкоджають досягненню цглей законодавця або, навпаки, можуть сприяти цьому. Поряд з безперечною позитивною роллю, професшний досввд суддГв щодо застосування права може набувати негативних рис, оскгльки необхвдно враховувати, що однотипн юридичн ситуаци породжують, як правило, стереотипизащю штелектуальних процесГв, що призводять до шаблонних
дш i операцiй суддiв, якi ускладнюють визначення своервдност того чи шшого життевого випадку [4, с. 64, 65].
Необхщно звернутися до причин, що понижують ефективнiсть судово' правозастосовно' дiяльностi з метою й коригування. До таких факторiв, що перешкоджають однаковому застосу-ванню судами права, належать: фактори, зумовлет самим правом (прогалини в правг можливiсть прийняття на основi однiеi норми декглькох рiзних рiшень); фактори, що вкоршет в суб'ективнiй сторонi правосуддя (знання права, колiзii, освiтнiй рiвень, професшш упередження та iн); фактори, що випливають iз самого правозастосовного процесу (обмеження можливосп отримання iнформацii щодо обставин справи, неправильне застосування методiв тлумачення права та iн); фактори, що випливають iз органiзацiйноi дмльносл судових органiв. Фактори, що перешкоджають однаковому застосуванню права, не можна повшстю усунути, але цглком можна звести до мтмуму. Засобами, покликаними забезпечити вирiшення такого завдання, е правотворчГсть, що забезпечуе своечасне скасування застарглих норм, оперативна лiквiдацiя прогалин у правг високий професiйний рiвень судових працiвникiв, органiзацiйне управлiння правосуддям i т.д. [5, с. 37, 38].
Монгторинг правозастосування здiйснюють органи виконавчо' влади в особi мтстерств i вiдомств. Проте зазвичай вш полягае лише у вiдомчому контролi за виконанням нормативно-правових акпв, причому тгльки у сво'й сферг Крiм того, ця дiяльнiсть не скоординована, як правило, не е обов'язковою та здшснюеться за ввдсутносл едино'' методолопчног' основи. В тдсумку ця дiяльнiсть не може принести значущих результатiв. Зокрема вона не дае всебГчно' орiентацii для законотворчо' дiяльностi, не визначае й стратегто i системний розвиток i, нарештг не впливае радикальним чином на результати правозастосування [6].
Найбгльш значний досвiд у сферi здiйснення монiторингу мають державш органи судово' влади, якi застосовують нормативно-правовi акти рiзних галузей права. Саме дмльшсть судових iнституцiй з узагальнення практики застосування нормативно-правових акпв найбгльшою мiрою мае аналiтичний характер. Вона також спрямована на вдосконалення правозастосовноi практики та на виявлення прогалин у законодавстш, що потребують ввдповвдного заповнення.
Разом з тим подiбна робота судових оргашв не належить до основного виду 'х дмльносл, що також впливае на ефектившсть здшснюваного ними монiторингу. Крiм того, судовi органи державноi влади можуть реалiзовувати сво' законодавчi шшдативи лише в межах питань свого ввдання. Найбшьш активно i ефективно монгторинг правового поля мiг би використовуватися на цьому етапi як зашб реалiзацii повноважень, покладених законом на органи прокуратури при здшсненш ними функцiй нагляду за законшстю нормативно-правових актiв [6].
У сферi законотворчостi комплексний аналiз, наприклад, дмльносл законодавчих органiв державно' влади дозволить виробити критерй, необхiднi для планування свое' роботи не т]льки на майбутню сесiю, але i на довгострокову перспективу, здшснювати свою дмльшсть адекватно, згiдно з узгодженими принципами та алгоритмами.
Устх правозастосування ютотно залежить вiд системно здiйснюваноi координацй право-творчо' роботи, гармонiзацii закотв та iнших актiв нормотворчостi на вшх рiвнях вертикалi влади.
Техшка правового монiторингу, який здiйснюеться у правотворчосл, нерозривно пов'язана з техншою монiторингу правозастосування. Однiею з головних причин низько' ефективностi застосування нормативно-правових акпв у багатьох випадках е ввдсутшсть об'ективно' iнформацii про 'х реалiзацiю, незастосування необхiдних пiдзаконних нормативно-правових акпв, що, безумовно, порушуе зворотний зв'язок мiж законодавцем i правозастосовувачем. Монiторинг нормативно-правових актiв - це не тшьки абстрактний огляд нормативно-правових акпв, але й елемент системи управлшня правотворчим процесом.
Сенс монггорингу правозастосування полягае в тому, щоб вплинути на процес прийняття правотворчого ршення, подивитися, скшьки тривав перюд нормативно-правового акта на стадii проекта, як вш проходив через стадй законодавчого процесу, яким чином його прийняли, яка практика його застосування? Тому техшка монггорингу правозастосування - це не просто спостереження за тим, що ввдбуваеться, г, звичайно, не реестр подш у сферi правотворчосп, це -
штелектуальний, концептуальний погляд на розвиток правово!' системи та ïï вмше керГвництво [1, с. 161].
Сьогоднi монгторинг у сферi правозастосування як самостшний напрям державноï дiяльностi в масштабi краши вiдсутнiй. Органи виконавчоï влади в межах встановленоï компетенцiï здшснюють контроль у сферi виконання сво1'х профшьних i часто створених за ïx iнiцiативою нормативно-правових актiв. Правоохоронш органи здiйснюють за встановленими параметрами статистику, 1'х науковi установи час ввд часу проводять анкетування з питань ефективносп правово!' основи. Ця дмльшсть не скоординована, не е обов'язковою, здшснюеться за вiдсутностi единоï методологiчноï основи i не приносить значних результата для орiентацiï законотворчоï дiяльностi, визначення ïï стратегiï i системного розвитку i не впливае на результати правозастосування.
Найважлившою умовою науково обгрунтованого монiторингу в розглянутш сферi е увага до iндикаторiв оцiнки стану правотворчостi i правозастосування. Таю шдикатори стосуються не тшьки оцiнки якостi нормативно-правових актiв, ïx змiсту i юридичноï теxнiки, але насамперед показниюв реально вiдчутниx результата регульованих суспшьних вiдносин.
Умовою ефективност монiторингу е його прiоритетна орiентацiя на позитивне нормативно-правове регулювання - визначення предметiв (областей) вщання, прав i обов'язкiв суб'ектiв всix гшок i рiвнiв влади, правове забезпечення функцiональноï дiяльностi всix учасниюв суспшьних процесiв "до", а не "шсля" реалГзаци загроз та виникнення конфлшта. Саме монiторинг мае працювати на забезпечення ефективностi законодавства та його застосування.
У процесi мониторингу правозастосування необxiдно вирiшувати такi завдання: 1) отримання шформаци про практику застосування нормативно-правових акта Украши, виконання ршень Конститудшного Суду Украïни i Свропейського Суду з прав людини; 2) вироблення пропозицш щодо вдосконалення нормативно-правових акта i дмльносп оргашв державноï влади [7, с. 93].
Результати мониторингу повинш бути спрямоваш на ïx використання в процесах унiфiкацiï, досягнення рiзноманiтностi i на гармотзащю нормативноï основи управлiння справами суспшьства, забезпечення прав та iнтересiв громадян. 1нвентаризац1я та класифiкацiя нормативно-правових акта е основою для постшного мониторингу тенденцiй розвитку права та його реального впливу на стан вертикалi i горизонталi влади. Система взаемоди вшх учасникiв сощальних процесiв вимагае перевiрки стану нормативно-правовоï основи ïx органiзацiï та дмльностГ Робота з мониторингу нормативно-правовоï основи фуикщонування державних структур та шститута -завдання постшне [6].
Так, у Росшськш Федерацiï монгторинг правозастосування проводять федеральш органи виконавчоï влади, вищГ виконавчГ органи державноï влади суб'екпв Росйсь^ Федераци ввдповщно до методики, затвердженоï Урядом Росйсь^ Федераци, i передбачае спостереження, аналГз та ощнку практики: виконання ршень Конститудшного Суду РФ i Свропейського Суду з прав людини, у зв'язку з якими необхщне прийняття федеральних закотв та шших нормативних правових акта Росйсь^ Федераци; прийняття у випадках, передбачених федеральними законами, нормативно-правових акта Президента РФ, Уряду РФ, федеральних оргашв виконавчоï влади, шших державних оргашв, оргашв державноï влади суб'екпв Росiйськоï Федераци i мунщипальних нормативно-правових акта; прийняття у випадках, передбачених актами Президента РФ, нормативно-правових акта Уряду РФ, федеральних оргашв виконавчоï влади, шших державних оргашв, оргашв державноï влади суб'екпв Росйсь^ Федераци i мунщипальних нормативно-правових акта; реалГзаци нормативно-правових акта Росйсь^ Федераци федеральними органами виконавчоï влади, вищими виконавчими органами державноï влади суб'екпв Росйсь^ Федераци i органами мГсцевого самоврядування, що здшснюють правозастосовш функци [7, с. 94, 95].
Згвдно з проектом, федеральним органам виконавчоï влади i вищим виконавчим органам державноï влади суб'екпв Росйсь^ Федерацiï надано право проводити монгторинг правозастосування також i за власною тщативою. Федеральш органи виконавчоï влади збирають шформащю, зокрема скеруванням доручень ïx територГальним органам, шдввдомчим федеральним службам i агентствам, а також федеральним державним установам. !нформащю про практику
застосування нормативно- правових акпв Росшсько!' Федераци можна отримати вiд громадських, наукових, правозахисних та iнших органiзацiй, експертних рад при органах державно!' влади, полгтичних партш, засобiв масово!' шформаци вiдповiдно до законодавства Росiйськоï Федераци [7, с. 95].
При проведенш монггорингу правозастосування з питань виконання ршень Конституцiйного Суду i постанов Свропейського Суду з прав людини пвдлягае аналiзу, узагальнення i оцшюванню практика виконання постанов i ухвал Конституцiйного Суду Украïни, а також постанов Свропейського Суду з прав людини. До основних видiв шформаци, яка використовуеться при проведенш мониторингу правозастосування, належать: 1) шформацм оргашв виконавчоï' влади, iнших державних оргашв i оргашзацш, 1х територiальних оргашв; 2) шформацм органiв державноï' влади та оргашв мюцевого самоврядування; 3) статистична шформацм, одержувана на основi статистичних показникiв i доповнена галузевою статистикою органiв державноï влади та оргашв мюцевого самоврядування; 4) шформацм про практику застосування нормативно-правових акпв, узагальнена вищими судовими органами, органами прокуратури, внутрiшнiх справ, антимонопольними органами, Уповноваженим з прав людини, Уповноваженим при Свропейському Судi з прав людини, Уповноваженим при Президентовi Украши з прав дитини, Рахунковою палатою, Центральною виборчою комiсiею, Центральним банком; 5) шформацм громадських, наукових, правозахисних та шших органiзацiй; 6) сощолопчна iнформацiя, сформована на основi сощолопчних дослiджень; 7) iнформацiя, отримана через засоби масовоï iнформацiï; 8) шформацм, що надiйшла вiд громадян.
При проведенш мониторингу щодо прийняття в частиш прийняття нормативно-правових актiв Президента Украши, Уряду Украши, оргашв виконавчог' влади, шших державних оргашв необхщно аналiзувати, узагальнювати i оцiнювати практику застосування нормативно-правових акпв за такими показниками: прийняття нормативно-правових акпв Президента Украши, Уряду, оргашв виконавчог' влади, шших державних оргашв i мунщипальних нормативно-правових акпв; недотримання меж компетенци органу державноï влади при виданш нормативно-правового акта; наявшсть (ввдсутшсть) у нормативно-правовому акп корупщогенних факторiв; викривлення сенсу положень закону i (або) акта Президента на подзаконному рiвнi регулювання при прийнятп; прогалини в правовому регулюванш суспшьних правовiдносин; колiзiя норм права; помилки юридико-технiчного характеру [7, с. 100].
Наприклад, основою щорiчного проведення монiторингу правозастосування в РФ е два документи: Програма i План. Програма е документом загального директивного характеру, розрахованим на тривалий час (3-5 роюв), а план мае конкретний характер, е керiвництвом до ди i приймаеться на поточний рiк [7, с. 106].
Техшка правового мониторингу оптимiзуе вироблення шляхiв у процесi правозастосування. Природно, що суспшьство вимагае ввд законодавця ясностi i простоти у викладi норм права, вiдсутностi прогалин у ^^wi нормативно-правових актiв. Хоча поняття й слово, норма права i речення перебувають у нерозривнш едностi змiсту i форми, але ця едшсть не тотожна. Людина, що володiе своею мовою, знае, як можна вжити те чи шше слово, але не може знати, як насправдi у вшх можливих обставин буде вживати це слово, не кажучи про цш пропозици. Вирiшення проблеми неповноï ввдповвдносп слова i думки, можливих прогалин у законодавстш здiйснюеться суддями в процеш правозастосування.
У зв'язку з цим актуальним стае питання суддiвського розсуду. Проблема вшьного суддiвського розсуду - це класична проблема процесуального права. Виникла вона разом з появою суду. Попри множиншсть визначень поняття суддiвського розсуду, багато правознавщв вважають його неприпустимим у правозастосовнш дiяльностi i заперечують можливiсть його кнування. Прихильником такого пiдходу е професор Р. Дворкш. Вiдповiдно до цього шдходу кожна правова проблема мае тшьки одне законне ршення, оскiльки право - це закрита система, яка мютить рiшення для кожноï складноï проблеми i не залишае мiсця для суддiвського розсуду. Суддя не винаходить i не створюе новi правовi норми, а розкривае або виявляе вже юнуючг
Принципово шшу позищю займають прихильники шшого, прямо протилежного пвдходу до проблеми суддГвського розсуду. На ïxню думку, суддГвський розсуд присутнш у кожнш справк i складнш, i легкш. Так, А. Барак пвд суддГвським розсудом розумГе "повноваження, яке закон дае суддГ, щоб робити вибГр з декглькох альтернатив, з яких кожна законна". При цьому вш пвдкреслюе, що вибГр варГанта виршення спору за розсудом можливий тшьки в межах зони формальноï законности На думку А. Барака, розсуд мае мГсце не тгльки тодг коли ввдсутня правова норма, регулююча суперечка, але i тодг коли така норма Гснуе. У першому випадку суд самостшно формуе нове правило, а у другому - розсуд суду полягае у встановленш обставин справи i виборГ необxiдноï правовоï норми. КрГм того, А. Барак вважае, що "суддГвський розсуд мае застосову-ватися об'ективно", тобто вибраний за вадсутносп правовоï норми варГант повинен бути законним, на думку якокь спгльноти юристГв [2, с. 75].
Ще один погляд на проблему Гснування суддГвського розсуду е своервдним компромком мГж першими двома подходами i полягае в тому, що суддГвський розсуд все-таки кнуе, але кнуе там, де ввдсутш необхвдш правовГ норми, а також там, де складно дати квалГфшащю спору або правильно встановити обставини справи.
Враховуючи вш аргументи i противниюв, i прихильниюв суддГвського розсуду, слад все ж шдкреслити, що законодавець при всьому бажанш школи не зможе ш виявити, ш врегулювати все рГзномангття проблем, що виникають. В юридичнш лгтературГ справедливо зазначалося, що в житп кнуе неминучий конфлшт мГж бажанням скерувати суспшьш ввдносини в певне русло через яст, певш, узгоджеш i розумш норми права i неможливктю це зробити. З одного боку, ми хочемо ясносл i простоти викладу норм закону. З шшого боку, виявляеться, що коли ми встановлюемо норми закону, необхвдна простота норми стикаеться зГ складшстю людського досвщу. Це говорить про те, що життя завжди виявляеться складшшим за т форми права, як ми встановлюемо. Це протирГччя переважно виршуеться через суддГвський розсуд, тлумачення закону, як часто межують з формуванням права. Саме через щ шститути, разом Гз безпосередньою правотворчктю, значною мГрою твориться наша правова система [2, с. 76].
Найголовшше завдання монгторингових заходГв у сферГ законотворчосп Казахстану -забезпечення максимальноï ввдповвдносп розроблюваного закону i всГх норм, що мктяться у ньому, до умов життя суспгльства, потреб поступального розвитку краши, характером економГчних, сощально-полгтичних, етнодемографГчних, духовних, мГжособисткних та шших суспшьних ввдносин. У зв'язку з цим, вдосконалення правозастосовноï практики у дмльносп державних оргашв Казахстану е чи не основним завданням проведення мониторингу закотв. Тому кшцевою метою правового мониторингу е створення ефективного мехашзму правотворчосп та вироблення пропозицш щодо вдосконалення чинного законодавства [8, с. 217].
Комкм з мониторингу застосування законодавства СС готуе щорГчш доповда та шформащю про ситуащю в кожнш галузГ кожноï держави-учаснищ, слвдкуе за застосуванням законодавства СС у державах-учасницях. Будь-яка фГзична або юридична особа може оскаржити адмшктративну практику держави-члена СС, подавши скаргу в секретарГат. Скарги допомагають комки виявляти та усувати порушення законодавства СС. Комкм може також дмти за своею власною тщативою. Одним з перших кроив з метою стимулювання держав-члетв виконувати якомога швидше законодавство СС е неформальш контакти з нащональними владами. Якщо це не вдаеться, комкм направляе справу до суду для судового розгляду [9].
У звт Комки з мониторингу про застосування законодавства СС 2012 державам-учасницям пропонуеться тдтримувати зусилля, щоб законодавство СС застосовувалося правильно. Держави-члени продемонстрували готовшсть виршувати проблеми ще до офщшних кроюв. Роз'яснювальш документи проглюстрували взаемозв'язок мГж нащональним перенесенням правил та конкретних положень, враховуючи директиви [10].
До техшки правозастосовноï дмльносп належить i опублшування нормативно-правового акта. Публшацм являе собою самостшний етап юрисдикцiйноï дмльносп, який ввдрГзняеться за своïм характером як вГд попередшх стадш законодавчого процесу (внесення законопроекту, його обговорення, прийняття, промульгацм), так i вГд попередшх стадш правозастосування.
Вважаючи, що опублшування та набуття чинносп нормативно-правового акта - це теж певш, але зазвичай, особливi стади правотворчого процесу, оскшьки без цих стадш як таке право у формi нормативних документiв (законiв, тдзаконних нормативно-правових актiв, нормативних договорiв), виходячи з нормативного праворозумшня, не з'явиться, а отже, i не проявить сво1х регулятивних можливостей, правовi ввдносини на основi юридичних фактiв не виникнуть, що означае: процес правозастосування не почнеться [1, с. 101, 102].
Висновки та перспективи розвитку. Мотторинг правозастосовноï практики мае стати державною стратепею змiцнення всiеï правовоï системи Украши. I одтею з особливостей монiторингу правового простору в УкраТш е необхiднiсть його проведення без зниження темтв нормотворення.
Необхвдно створити единий центр, який би займався питаннями аналiзу, прогнозу та експертизи правотворчоï i правозастосовноï практики. Головним призначенням монiторингу права е шформацшне забезпечення прийняття р1шень у сферi державноï полiтики, спрямованоï на державно-правове будшництво, на вдосконалення державно-правовоï системи, на приведення ïï у стан адекватносп завданням соцiально-економiчного розвитку суспшьства та 1нтересам громадян Украши.
При цьому слвд чiтко уявляти соб^ що упорядкування законодавства на основi монiторингу його стану та розвитку, а також оцшювання його ввдповвдносп завданням суспшьства, дiяльностi законодавчоï, виконавчоï та судовоï влади, повинно розглядатися як складова правовоï, адмiнiстративноï та судовоï реформ в Украшг Результати монiторингу правового простору та правозастосовноï практики можуть дати можливють iнститутам всх гшок державноï влади зробити комплексний в масштабах всiеï краши самоаналiз власноï дiяльностi з реалiзацiï державно-владних повноважень. Однак поки монiторинг у сферi правозастосовноï практики знаходиться на стади невизначеносп й вимагае не тшьки принципового державного вивчення, але i практичних висновюв.
Загалом органiзацiя системи монiторингу дасть змогу оптимiзувати дiяльнiсть органiв законодавчоï влади.
1. Арзамасов Ю. Г., Наконечный Я. Е. Мониторинг в правотворчестве : теория и методология / Ю. Г. Арзамасов, Я. Е. Наконечный. - М. : Издательство МГТУ им. Н. Э. Баумана. 2009. -160 с. 2. Юридическая природа нормативных постановлений Верховного Суда Республики Казахстан: Монография /Под общ. ред. М. Т. Алимбекова. - Астана, 2009. - 330 с. 3. Шутак I. Д., Онищук I. I. Юридична техтка : навчальний посгбник для вищих навчальних закладгв /1. Д. Шутак, I. I. Онищук. - 1вано-Франк1вськ, 2013. - 496 с. 4. Лупинская П. А. Решения в уголовном судопроизводстве : их виды, содержание и формы / П. А. Лупинская. - М. : Юридическая литература, 1976. - 168 с. 5. Сабикенов С. Н. Законность - основа осуществления судебной деятельности / С. Н. Сабикенов // Материалы научно-практической конференции, посвященной 30-летию Алматинского горсударственного университета. - Алматы, 2000. - С. 37, 38. 6. Материалы заседания "круглого стола " на тему "Мониторинг правоприменительной практики: реальность и перспективы ", проведенного 3 июля 2002 года, и парламентских слушаний на тему "Мониторинг правового поля и правоприменительной практики", проведенных 5 декабря 2002 года. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.budgetrf.ru/Publications/Magazines/ VestnikSF/2003/VSF_NEW200802121527/VSF_NEW200802121527_p_002.htm. - Загл. с экрана.7. Правовой монторинг : актуальные проблемы теории и практики / Под ред. Н. Н. Черногора. - М. : Международный юридический института, 2010. - 232 с. 8. Турецкий Н. Н. Законодательная ветвь власти Казахстана : Монография / Н. Н. Турецкий. - Алматы : ТОО "Издательство "Норма-К", 2011. - 356 с. 9. Monitoring of the application of EU law. [Electronic text data]. - Mode of access : http://ec. europa. eu/enterprise/policies/single-market-goods/monitoring-ec-law-application/index_en. htm. -Title from screen. 10. Report from the Commission - 30th annual report on monitoring the application of EU Law 2012. [Electronic text data]. - Mode of access : ec.europa.eu/...law/.../ sg_annual_ report_ monitoring_eu_law_131023.pdf. - Title from screen.
