CC BY
14
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
УДК: 347.457:366.77 doi: 10.21564/2225-6555.2018.14.149536
ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В1ДНОВЛЕННЯ КРЕДИТУВАННЯ
Янишен ВЫтор Петрович,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри цивыьного права № 1, Нацюнальний юридичний ушверситет iмен1 Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харшв e-mail: [email protected] ORCID ID 0000-0002-1495-613X
До^джено правове забезпечення вiдновлення кредитування. На пiдставi проведеного системного аналiзу чинного законодавства та спещальних джерел доведено, що icтотною перешкодою для розвитку та здешевлення кредитування в Украш е наявшсть у банюв значного обсягу непрацюючих кредитiв, виникненню яких сприяють низька платоспроможшсть населення, високий рiвень реальног (ефективног) вiдcотковог ставки за кредитами, високий кредитний ризик, числент колiзiг законодавства, а також окремi положення податкового законодавства. Наведено способи врегулювання непрацюючих кредитiв, до яких cniд вiднеcти реструктуризащю проблемних боргiв та/або часткове прощення (списання) боргу, гх продаж з дисконтом (нижче гхньог номшальног вартостi), звернення стягнення на кредитне забезпечення (зокрема, тотеку), звернення до суду з позовами про стягнення заборгованоcтi за кредитними договорами, тщювання банкрутства боржника тощо. Розглянуто основн напрямки дiяльноcтi щодо вiдновлення кредитування та акти чинного та перспективного законодавства, спрямованого на врегулювання заборгованоcтi.
Ключов1 слова: кредит; банк; позичальник; процентна ставка; непрацюючий кредит; фшансова реструктуризащя; вщновлення кредитування; шотека.
Вступ. Розвиток економжи вимагае широкого залучення стороншх ресуршв, основним джерелом яких е банювське кредитування. Нормальне функщонування кредитних вщносин передбачае належне виконання сторонами (в першу чергу позичальниками) взятих на себе зобов'язань. Проте у багатьох випадках вони з р1зних (об'ективних та суб'ективних) тдстав своечасно не повертають взят у позику кошти та належним чином не сплачують проценти за кредитними договорами. Непоодиною випадки, коли позичальники умисно та системно ухиляються вщ виконання кредитних зобов'язань.
Це призводить до виникнення непрацюючих актив1в/кредит1в NPL (non-performing loan). Станом на 01.10.2018 р. таю кредити в Укра1ш у вартюному
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
виражеш перевищили 660 млрд грн, що становить понад 54 % ycix виданих запозичень в Укрш'ш. Причому обсяг непрацюючих кредитiв корпоративного сектору - бшя 559 млрд грн (57 %) [1]. Слiд зауважити, що рiвень непрацюючих кредитiв суттево зрiс за рахунок переходу Укра!ни на мiжнароднy систему !х визначення, змiни Нащональним банком Укра!ни (далi -НБУ) методологи оцiнки розмiрy кредитного ризику за активними банювськими операцiями, а також визнання банками реально!' якост портфелю кредитних активiв. Це дозволило Украш серед кра!н з проблемними кредитами зайняти одну з лщируючих позицш.
Подолання вкрай тривожно! ситуацп, що склалась на ринку кредитних ресуршв та вiдновлення кредитування можливо лише за наявностi вщповщно! нормативно-правово! бази, системне застосування яко! забезпечить прозорють кредитних вiдносин, зростання довiри мiж !х учасниками, а також вщповщш
гарантп кожного з них, необхщшсть проведення правового аналiзy яко! i
/ fv хАГлА \\ \ JJ /IyrAi^i /Л \
визначае актуальшсть обрано! теми.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. У наyковiй лiтератyрi питання
1 ^^^ I и I I 4\ \ \
правового регулювання кредитування та його окремих аспектiв одержало
^^ и \ 1\ н" \ \\ \ j / ££ / / /
необхiдне висвiтлення. Зокрема, !х дослiджyвали у сво!х працях I. А. Безклубий (I. A. Bezklubyi), В. К. Грошева (V. K. Hrosheva), С. В. Ленський (S. V. Lenskiy.), С. М. Лепех (S. M. Lepekh), Л. П. Оплачко (L. P. Oplachko), I. Б. Охрiменко (I. B. Okhrimenko), Г. Ю. Шемшученко (H. Iu. Shemshuchenko), Ю. I. Чалий (U. I. Chaliy) та ш. Проте аналiз проблем кредиту та кредитування здшснювався без врахування новггнього та перспективного законодавства у цш сферi, що об'ективно породжуе необхщнють дослiдження окремих законодавчих аклв, прийнятих за останнi роки, або таких, що будуть прийнят найближчим часом, спрямованих на зменшення обсягу непрацюючих кредитiв та вщновлення кредитування в Укра!ш.
Метою статт е дослiдження змiстy та сyтностi законодавчих актiв, що набули чинност^ а також законопроектiв, спрямованих на врегулювання ситуацп iз непрацюючими активами та вщновлення кредитування.
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
Виклад основного матерiалу досл1дження й отриманих результат.
Непрацюючими активами/кредитами (NPL) е активи, за якими боржник/контрагент (крiм iншого банку) прострочив погашения боргу перед банком бшьш шж на 90 календарних дшв (Банк-боржник/контрагент прострочив погашення боргу/не виконав вимогу банку бшьш шж на 30 календарних дшв), або/та боржник/контрагент не спроможний забезпечити в повному обсязi виконання зобов'язань в установлений договором строк без застосування банком процедури звернення стягнення на забезпечення [2].
Непрацюючi кредити е проблемними або недшчими кредитами, до яких вщповщно до чинно! класифшацн вщнесено прострочен (заборгованiсть, що не погашена в термш (строк), встановлений договором), сумшвш (за якими погашення заборгованост е малоймовiрним) та безнадiйнi (заборгованють за якими пiдлягае списанню) до повернення кредити та кредити, як !х замiщують
[3].
Серед науково! спiльноти iснуе досить багато рiзноманiтних визначень проблемного кредиту, виходячи з рiзних його ознак. Так, О. О. Коць
J , \ \ \ /ШДч 'у \ Л\\
(O. O. Kots), П. Г. 1льчук (P. H. Ilchuk), О. В. Карпiв (O. V. Karpiv) пропонують
\ ^i* \\ \ I it" \ Х\ XV | /// /I / С/^ч Г
авторське тлумачення, що грунтуеться на щентифшацн принцишв
кредитування пiд час реаизацн кредитних вщносин, згiдно з яким проблемним
е кредит як економiчнi вщносини мiж банком i позичальником, шд час яких
порушуеться принцип поверненост^ а саме порушення цього принципу
кредитування зумовлюе виникнення потреби щодо вжиття заходiв
^/7/П{7ПГ1
органiзацiйного та адмшютративно-правового характеру задля повернення суми кредиту, нарахованих проценлв, а також витрат банку на вжиття додаткових заходiв щодо повернення наданих в кредит кошпв (у виглядi пеш, комш!', компенсацн тощо) [4, с. 807]. Як проблемний М. П. Денисенко (M. P. Denysenko), В. М. Домрачев (V. M. Domrachev), В. Г. Кабанов (V. G. Kabanov) кваифжують кредит за яким своечасно не проведено один чи кшька платежiв, значно знизилась ринкова вартють забезпечення, виникали обставини, за яких банк матиме сумшв щодо повернення позики [5, с. 212].
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
Наявнють непрацюючих кредилв суттево збшьшуе для банку кредитний ризик (CR), тобто po3Mip очшуваних втрат (збитюв) (EL) за активом унаслщок неповернення кредитних кошпв боржником, що в свою чергу збшьшуе розмiр процентно1 ставки за кредитом (вартють кредитування). Взагалi пiд кредитним ризиком слщ розглядати iмовiрнiсть виникнення збитюв або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходiв унаслiдок невиконання боржником/контрагентом узятих на себе зобов'язань вщповщно до умов договору [6].
Mi:®: поняттями «кредитний ризик» та «проблемний кредит», як слушно зазначае Т. М. Болгар (T. M. Bolhar), юнуе тiсний взаемозв'язок, оскшьки данi категорiï перебувають у причинно--наслщковш залежностi. Саме проблемнi кредити е основним генератором кредитних ризиюв, реаизащя котрих приносить банку фiнансовi втрати [7, с. 118]. Також слщ зауважити, що проблемнi кредити банку створюють не тiльки кредитний ризик безпосередньо
/ \\ )) /IL-réi^i /А \
для банку, але i ризик для його вкладниюв, так як несвоечасне повернення (неповернення) позичальником позики також безпосередньо суттево впливае на
1 i 11 i AW
здатнiсть банку виконати своï зобов'язання за депозитними договорами перед
^^ и \ 1\ н" \ \\ \ j //£ / / /
вкладниками. Тобто непрацюючий кредит е системною проблемою для широкого кола ошб, пiдриваючи стабiльнiсть банкiвськоï системи.
Виникнення проблемних кредипв вимагае формування банками значних резервiв для ïx покриття, обмежуючи обсяг коштiв, що спрямовуються на кредитування. Тому зменшення тягаря резервування коштiв кредитними установами е одним iз ключових завдань банкiвськоï системи. Одшею з причин виникнення ситуацiï iз зростанням маси непрацюючих кредитiв е вщсутнють меxанiзму ïx реалiзацiï, численш колiзiï законодавства, завдяки яким можна не повертати одержат кредити, що надае значш переваги недобросовюним позичальникам перед тими, якi належним чином виконують взят на себе зобов'язання, в силу чого останш, через штучно завищену банками процентну ставку за кредитом, вимушеш платити i за себе особисто i, за позичальника, який ухиляеться вщ повернення позики. О^м наведеного на це впливае цша
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
низка негативних факторiв, як то, затяжна економiчна криза в кра!ш i пов'язана з нею низька платоспроможнють населення, досить високий рiвень реально! (ефективно!) вiдсотково! ставки за кредитами, що значно знижуе спроможшсть обслуговування кредитсв позичальниками, високий кредитний ризик. На жаль, не сприяють зменшенню проблемних кредитiв також i окремi положення податкового законодавства. Так, зокрема, продаж банком кредиту нижче його номшально! вартост (дисконт), або взагаи списання заборгованостi (прощення боргу) можуть призвести до негативних податкових наслiдкiв для сторiн договору.
При зверненш потенцiйних позичальникiв до банюв для одержання кредитних коштiв надзвичайно важливе для них значення мае тип та розмiр процентно! ставки за кредитом, як в бшьшш мiрi i визначають умови
кредитування та можливють належного повернення кредипв. У цiну кредиту
/ \ III \
закладаються шфляцшш очiкування та ризик девальвацп нащонально! валюти,
собiвартiсть банкiвських послуг, що безпосередньо пов'язана iз вартютю
депозитiв, iншi ризики. На сьогодш цiна кредиту в Укра!нi е досить високою
7 г- I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
практично за вшма типами (видами) запозичень для вшх категорiй
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ I /// ' f' I ¿/'s
позичальникiв, як для пiдприемцiв, так i для фiзичних осiб-споживачiв, що в
значнiй мiрi обмежуе доступ до цього виду фшансових послуг.
З метою повернення кредитних кошпв фiнансовi установи вправi
застосовувати механiзми реструктуризацп проблемних борпв та/або часткового
прощення (списання) боргу, !х продажу з дисконтом (нижче !хньо! номшально!
^/7/П{7ПГ1
вартостi), звернення стягнення на кредитне забезпечення (зокрема, шотеку), звернення до суду з позовами про стягнення заборгованост за кредитними договорами, шщшвання банкрутства боржника тощо. Одним iз механiзмiв тдвищення повернення запозичень е проведення реструктуризацп кредитiв, вiдповiдно до Закону Укра!ни «Про фiнансову реструктуризащю» [8], як передбачалось, спрямованого на створення ефективного та дiевого механiзму добровiльно! фшансово! реструктуризацп боргiв пiдприемств Укра!ни та !х досудово! санацп. Вказаним Законом визначаються умови та порядок
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
проведення процедури добровшьно! фшансово! реструктуризацп боржника,
який вправi взяти участь у процедyрi фшансово! реструктуризацп у разi, коли
вш перебувае у критичному фiнансовомy сташ, а його господарська дiяльнiсть
може бути визнана перспективною. Процедура фшансово! реструктуризацп
проводиться без звернення до суду шляхом переговорiв мiж боржником, його
пов'язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризацп
грошових зобов'язань перед такими кредиторами у встановленому законом
порядку. Однак зазначений Закон в повнш мiрi не виправдав надп кредиторiв.
Обсяг реструктуризацп непрацюючих кредилв з моменту його прийняття
становить лише мшьйони гривень замiсть сотень мiльярдiв наявних
проблемних активiв. Однiею з суттевих перешкод до цього була i е ще
збережена до сьогодш, практика видачi банками кредитiв пов'язаним особам.
Врегулювання заборгованост е одним iз основних напрямкiв дiяльностi
кредиторiв. Вирiшення ще! проблеми неможливо без належного нормативно/ /v Уд^ъД \\ V J) V JJ I lirTV^'/A \ правового забезпечення, в першу чергу прийняття необхщних законодавчих
аклв, спрямованих на створення прозорих правил дiяльностi на ринку
1 I и I I AW
кредитних запозичень, а також надання вiдповiдних гарантiй yсiм його
^^ и \ 1\ н" \ \\ \ j //£ / / /
учасникам. У банкiвськомy середовищi за участ фахiвцiв НБУ розроблено необхщш законопроекти, метою яких е подолання кризових явищ та вiдновлення кредитування в Укра!ш. При цьому характерним в позицп НБУ та комерцшних банкiв на ринку кредитних запозичень е !х намагання максимально забезпечити iнтереси та гарантп саме кредиторам, тобто банкам, при цьому значною мiрою ^норуючи права та штереси позичальникiв, в першу чергу фiзичних осiб.
Так о^м вказаного вище Закону Укра!ни «Про фшансову реструктуризацш», 06.02.2018 р. парламентом було прийнято Закон Укра!ни «Про внесення змш до деяких закошв Укра!ни щодо створення та ведення Кредитного реестру Нащонального банку Укра!ни та вдосконалення процесiв yправлiння кредитними ризиками банюв» [9], метою якого е зменшення рiвня кредитного ризику, забезпечення безпеки банювських операцiй, тдвищення
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
надшност й стабшьност банювсько! системи з метою захисту штерешв вкладниюв та шших кредиторiв банку. Законом передбачаеться створення та ведення НБУ Кредитного реестру - шформацшно! системи, що забезпечуе збирання, накопичення, зберпання, змшу, використання та поширення (надання) iнформацi! про кредитнi операцп банкiв та про стан виконання зобов'язань за такими операщями, аналiз та класифiкацiю кредитiв. На НБУ цим Законом покладаеться обов'язок надавати банкам доступ до шформацп з Кредитного реестру в режимi реального часу на безоплатнш основi в межах, визначених законом. Вщомосл з Кредитного реестру використовуеться банками виключно для ощнки кредитного ризику. 1нформащя про здiйсненi банками щодо боржниюв кредитнi операцп подаеться ними до Кредитного реестру якщо сума заборгованост (за основною сумою та вщсотками) за такими кредитними операщями дорiвнюе або перевищуе 100 розмiрiв
/ 111 /1\ ' Ii \У\ \
мiнiмальних заробггних плат (або еквiвалент цiе! суми в шоземнш валютi). В свою чергу шформащя про кредитнi операцп банюв, щодо яких НБУ прийнято ршення про вiднесення !х до категорп неплатоспроможних або про
I / N I ' \ \\ V___ J !я р
вiдкликання банювсько! лiцензi! та лiквiдацiю, подаеться до Кредитного
^Ь» \\ \ 1 / : \ \\ \ I /// ' f' I ¿/"ч
реестру Фондом гарантування вкладiв фiзичних осiб безпосередньо або уповноваженою ним особою. Створення Кредитного реестру допоможе уникнути у майбутньому видачi кредилв особам, якi мають негативну кредитну юторш.
Наступним законодавчим актом е Закон Укра!ни «Про внесення змш до
^/7/П{7ПГ1
деяких законодавчих аклв Укра!ни щодо вiдновлення кредитування» [10], який набрав чинносп 04.11.2018 р. та вводиться в дш 04.02.2019 р., тобто через три мюящ з дня набрання ним чинности Метою вказаного Закону було визначено недопущення попршення становища сумлшних позичальниюв та зменшення !х законних прав в ходi системного законодавчого урегулювання прогалин, яю використовуються недоброчесними боржниками для уникнення виконання сво!х зобов'язань.
Законом внесено низку комплексних змш до ЦК Укра!ни, а також закошв © Янишен В. П., 2018 7
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
Украши «Про шотеку» (дай - ЗУ «Про шотеку») [11], «Про банки i банювську д1яльшсть», «Про заставу» (дай - ЗУ «Про заставу») [12] та деяких шших, спрямованих на захист штерешв банювського сектору (кредиторiв) вщ недобросовiсних позичальникiв, що дозволить закрити велику частину поширених лазiвок, що надавали можливють позичальникам недобросовiсно ухилятися вiд повернення кредитiв. Вiн, без сумшву, надасть пiдвищений рiвень захисту кредиторам, зменшуючи обсяг ризикiв банюв, посилюючи 1х позицiï перед позичальниками, що в подальшому дозволить зменшити вартiсть кредитних ресурсiв та збшьшити середньостроковi та довгостроковi програми кредитування реального сектору економши.
Закон мютить важливi норми, що суттево змшюють правове регулювання у сферi кредитних вщносин. Окремi з них можна включити в актив позичальникiв, шш^ яких бiльшiсть - посилюють положення банюв. ïх доцiльно вiднести до окремих блоюв: кредитування, iпотека та iншi заставнi
/ / ll^ntL^J ^^
вiдносини, порука. Слiд детальнiше зупинитися на окремих з них.
i
1стотних змiн зазнали ч. 4 та ч. 6 ст. 1056 ЦК Украши щодо змiнюваноï
1 1 I ' ! 7\ \\
процентноï ставки. Так, кредитодавець зобов'язаний письмово повщомити
Чй \ Il /,'"■ \ \\ \ \ //£ \ ; / ' S LY^S
позичальника, а в разi збшьшення процентноï ставки - поручителя та шших зобов'язаних за договором ошб про змшу процентноï ставки протягом 15 календарних днiв, що настають за днем, з якого застосовуеться нова ставка (сьогодш таке повщомлення мае бути зроблено не шзшш як за 15 календарних дшв до дати, з яко!' застосовуватиметься нова ставка). Якщо позичальник не погоджуеться iз збшьшенням процентно1' ставки вiн зобов'язаний погасити заборгованють за договором у повному обсязi протягом 30 календарних дшв з дня отримання повiдомлення про збшьшення процентно1' ставки. З дня погашення заборгованостi за кредитним договором у повному обсязi зобов'язання сторш за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованосп, але не бiльше 30 календарних дшв з дати отримання повщомлення про збшьшення процентно1' ставки, застосовуеться попереднш розмiр процентно1' ставки (ч. 4). У разi застосування змшювано1'
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
процентно!' ставки у кредитному договорi визначаеться максимальний po3Mip процентно!' ставки, що може бути застосований (на сьогодш повинен визначатися максимальний розмiр збiльшення процентно! ставки) (ч. 6). Нова редакщя наведено! норми дозволяе бшьш чгташе орiентуватися позичальникам у тонкощах змiни процентно! ставки.
Не шзшше 14 днiв з дня повного погашення боргу за основним зобов'язанням (кредитним договором), забезпеченим шотекою, шотекодержатель зобов'язаний звернутися до державного реестратора iз заявою про державну реестращю припинення iпотеки (ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про шотеку»).
У разi задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет шотеки в ршенш суду зазначаеться його початкова щна для його подальшо! реалiзацiï, за умови подання будь-якою зi сторiн клопотання про необхiднiсть визначення такоï щни (крiм реалiзацiï предмета iпотеки на прилюдних торгах), що унеможливить набуття iпотекодержателем нерухомостi за вказаною у договорi iпотеки цiною, яка у бшьшост випадкiв е значно заниженою на користь
7 г- I I, Д \д /ШЯ \ \л\\
шотекодержателя. Якщо предмет iпотеки на пiдставi судового рiшення пiдлягае
^ i\ \ 1 ' \\\ ( i /// -\ 1 f I ^
реалiзацiï шляхом проведення прилюдних торгiв цiна предмета iпотеки визначаеться при його примусовому виконанш на рiвнi, не нижчому за звичайш цiни на такий вид майна на пiдставi оцiнки, проведеноï суб'ектом оцiночноï дiяльностi або незалежним експертом на стадп оцiнки майна пiд час проведення
виконавчих дiй, що дозволить здшснити продаж нерухомостi за ринковими
^/7/П{7ПГ1 lui*
щнами. Наведене свiдчить про можливють застосовування судом будь-якого способу звернення стягнення на предмет шотеки, передбаченого законом (ч. 1-2 ст. 39 ЗУ «Про шотеку»).
Суттево посилюються також права кредитора при зверненш стягнення на нерухомють, що е предметом договору шотеки. Скасовано норму ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про шотеку», за якою шсля завершення позасудового врегулювання будь-яю наступш вимоги шотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання е недшсними. Тобто, незважаючи на можливу наявшсть боргу,
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
шотекодержатель шсля завершення позасудового врегулювання не вправi заявляти будь-яких вимог до боржника. З набранням чинност вказаним Законом шотекодержатель вправi вимагати (у тому чи^ шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов'язання боржником та/або iпотекодавцем в частиш, що залишилася невиконаною пiсля завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом шотеки (ч. 6 ст. 36 ЗУ «Про шотеку»).
Законом чггко врегульовано питання щодо належност до шотеки вшх реконструйованих шотекодавцем або новостворених ним об'ектiв нерухомост на земельнiй дiлянцi, що належить йому на правi власностi чи перебувае в його користуванш: вважаються предметом шотеки вщповщно до шотечного договору (ч. 5 ст. 5 ЗУ «Про шотеку»). Така норма унеможливлюе виведення шотекодавцем з-шд обтяження нерухомосп, вартiсть якоï збiльшуеться шляхом
реконструкцп або створення ним нових об'еклв.
/ /л ъД^лА \\ / I L-réi^i /Л \
Законом значна увага придшена кредитним вiдносинам, забезпечених
#
порукою. Так, особи, якi за одним чи за декiлькома договорами поруки
i i 11 i AW
поручилися перед кредитором за виконання боржником одного i того самого
Чй \ Il /,'"■ \ \\ \ \ //£ \ ; / ' S LY^S
зобов'язання, е солiдарними боржниками i вщповщають перед кредитором солiдарно, якщо iнше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 ЦК Украши).
Врегульовано проблемш питання щодо припинення договору поруки у випадку збшьшення основного зобов'язання, забезпеченого порукою без згоди поручителя. За нишшньою редакшею ч. 1 ст. 559 ЦК Украши в такому випадку порука припиняеться. Законом встановлюеться, що у разi змши зобов'язання без згоди поручителя, внаслщок чого збшьшився обсяг вщповщальност боржника, такий поручитель несе вщповщальнють за порушення зобов'язання боржником в обсяз^ що юнував до тако!' змши зобов'язання. Не можна визнати вказану норму оптимальною, та погодитися з ïï авторами, враховуючи те, що iз збшьшенням обсягу зобов'язання боржника, його платоспроможшсть попршуеться, а тому ймовiрнiсть залучення поручителя до виконання
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
зобов'язання перед кредитором вщповщно збшьшуеться, незважаючи, що поручитель залишаеться зобов'язаним у первюному обсяз^
Збшьшено до трьох рокiв строк для пред'явлення кредитором позову до поручителя. Йому вже не потрiбно звертатися до поручителя з вимогою про виконання основного зобов'язання (ч. 4 ст. 559 ЦК Украши), що не може тшити кредиторiв. Лшвщащя боржника - юридично! особи не припиняе поруку, якщо до дня внесення до Единого державного реестру юридичних ошб, фiзичних осiб - шдприемщв та громадських формувань запису про припинення боржника - юридично! особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв'язку з порушенням таким боржником зобов'язання (ч. 5 ст. 559 ЦК Украши).
Кредитори спадкодавщв надшяються правом пред'явлення сво1х вимог до
спадкоемщв, як прийняли спадщину, не з моменту вщкриття спадщини, як
к • •
було ранiше, а протягом шести мюящв з дня, коли вони дiзналися про прийняття спадщини або про одержання спадкоемцями свщоцтва про право на спадщину (ч. 3 ст. 1281 ЦК Украши). Також банки отримують можливють
7 4 I I, Д \\ /ЁЯ \ \ л \ \
доступу до реестрiв актiв цивiльного стану, реестру довiреностей, державного
\ 1\ \ H 1 \ \\ \ ' /// Г I
реестру прав на нерухоме майно та реестру iпотек, включно з доступом до
архiвних запишв.
До позитивних для позичальникiв змш можна вщнести скасування
обов'язковостi нотарiального посвiдчення договорiв застави транспортних
засобiв (ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про заставу»), що дещо здешевить витрати на
^/7/П{7ПГ1 lui*
оформлення такого договору, а також спрощення змюту договору застави: тепер достатньо лише посилання на кредитний договiр, що значно спрощуе виконання заставного зобов'язання.
Досить сшрною нормою коментованого Закону е норма прикшцевих та перехщних положень щодо його застосування до вщносин, що виникли до введення його в дш та продовжують юнувати пiсля введення його в дш, крiм норми про можливiсть позасудового звернення стягнення частини на предмет шотеки, що застосовуеться виключно до договорiв, укладених шсля введення
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
його в дш.
Крм вище вказаних ниш чинних Закошв Украши, важливу роль у вщновленш та розвитку кредитних вщносин мають вiдiграти законопроекти, призначенi врегулювати прострочену заборговашсть, створити вторинний кредитний ринок та звшьнити банки вщ баласту проблемних кредитiв. Так, з 2017 р. на розглядi Верховно!' Ради Украши знаходиться проект Закону Украши «Про особливост здшснення врегулювання прострочено!' заборгованостЬ» [13], яким передбачаеться введення нових правил здшснення дiяльностi з врегулювання простроченоï' заборгованостi та передбачаеться внесення змш до ЦК Украши, Кримшального кодексу Украши, Кодексу Украши про адмшютративш правопорушення та деяких шших законiв. Як шдкреслюють його автори, вiн розроблений з метою врегулювання дiяльностi з повернення борпв юридичних та фiзичних ошб (в тому числi фiзичних ошб-шдприемщв), у частинi встановлення способiв взаемодп мiж кредитором, особою, яка
/ /л ЛАГлА. \\ )) il Z&eTAj лД \
безпосередньо займаеться стягненням заборгованостi та контактуе з боржником, i боржником, з метою забезпечення захисту прав i законних
1 i I I I Л \\
iнтересiв боржникiв, якi можуть бути порушеш використанням
Чй \ Il /,'"■ \ \\ \ \ / йй \ ; / ' S LY^S
недобросовiсних методiв в процесi повернення простроченоï' грошово!' заборгованостi [14].
Дiяльнiсть, спрямовану на добровiльне погашення боржником на користь кредитора простроченоï' заборгованост та/або стягнення такоï' заборгованостi, вщповщно до законопроекту, мають здiйснювати спещальш суб'екти врегулювання заборгованост та спецiалiсти з врегулювання заборгованосп, повноваження яких визначаються договором про врегулювання простроченоï' заборгованостi, укладеного з кредитором. Таким чином вказаний законопроект спрямовуеться на унормування дiяльностi на борговому ринку, в тому числ^ так званих професшних «колекторiв».
З метою недопущення неправомiрних дiй стягувачами заборгованост щодо боржникiв, законопроектом ч^ко врегламентовано порядок ï^ взаемодп, зокрема, способи ï^ та частота. Прикладом цього може слугувати ст. 5
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
законопроекту, присвячена порядку контактування з боржником при врегулюванш прострочено1' заборгованосп, якою, серед шшого, встановлено право кредитора або його представника проводити телефонш переговори з боржником у робочi дш з 08:00 до 22:00 год. (у вихщш або святковi днi телефоннi розмови можуть вестися з 9:00 до 20:00 год.) з перюдичнютю: не частше одного разу на добу та не частше двох разiв на тиждень; надсилати письмовi та електроннi (текстов^ голосовi) повiдомлення за допомогою телекомушкацп боржнику про необхiднiсть погашення заборгованост та iнформацiю про наслiдки такого не погашення не частше одного разу на добу та не частше двох разiв на тиждень; за попередньою домовленiстю з боржником та/або його представником проводити особист зустрiчi у робочi днi з 09:00 до 20:00 год. (у вихщш або свята^ днi - 10:00 до 20:00 год.).
Безумовно, встановлення чггких вимог щодо перюдичност та форми контактування кредиторiв (i в першу чергу, «колекторiв») з боржниками суттево знизить «градус напруги» мiж ними, оскiльки повна вщсутнють будь-яко1' регламентацiï такого контактування сьогодш призводить, по меншiй мiрi,
7 Г- / V \\ ^___} y //f 'у
до фiзичного цькування, у багатьох випадках, нещасних боржникiв з боку
i\ \ 1' \\\ \ ' /// '' I
кредиторiв (1'х представникiв).
Ще одним важливим кроком, спрямованим на боротьбу з проблемними кредитами, на який НБУ покладае велию надп, е розробка законопроекту «Про дiяльнiсть з управлiння заборгованiстю», який на сьогодш ще знаходиться на
стадп доопрацювання фахiвцями i готуеться до внесення до парламенту. Метою
^/7/П{7ПГ1 lui*
зазначеного законопроекту е правове забезпечення дiяльностi компанш з управлшня заборговашстю в Украïнi, створення належного конкурентного середовища на вторинному ринку кредипв в Украïнi та удосконалення правового регулювання передачi прав вимоги за заборговашстю (у тому чи^ проблемною заборговашстю банюв). Таким чином, основним завданням законопроекту е створення вторинного ринку кредипв. У разi прийняття його Верховною Радою Украши банки будуть у змозi звшьнитися вiд всiх (або значно1' частки) борпв, якi нинi становлять сотш мiльярдiв грн., вiдступивши 1'х
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
компашям з управлшня заборговашстю (КУЗ). А це означатиме, що разом з продажем проблемних активiв компашям з управлшня заборговашстю, банки одночасно позбавлятимуться вщ дамоклевого меча фшансових показниюв i резервування, що надасть 1'м змогу використовувати звшьнеш кошти на розвиток кредитування, в тому чи^ i зменшуючи його вартють. Такi кроки, як стверджуе НБУ, сприятимуть вирiшенню проблеми «токсичних» активiв у банкiвськiй систем^ полегшать прихiд приватного капiталу на ринок проблемних активiв та допоможуть вщновленню активного кредитування в Укра1ш [15].
Законопроектом передбачаеться введення на ринок борпв спецiальних небанкiвських фшансових установ - компанiй з управлшня заборговашстю, призначених для прийняття на себе проблемних борпв банюв та управлшня ними, що дшть на пiдставi лщензи. Ним встановлюються прозорi вимоги до
створення цих суб'еклв, порядок 1'х дiяльностi та роботи з набутою
/ Г1 ъаРЙА \\ \ 1ТАУ' лД \
заборгованiстю. Пропонуеться створення компанiй з управлiння
заборговашстю у оргашзацшно-правовш формi акцiонерного товариства з
i i 11 i AW
мiнiмальним статутним кашталом 30 млн грн, який формуеться виключно
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ //£ / / '/
\ ^^ ^ IV ¡i \ \\ \ __ _____ ■ /Мл H I //
грошовими внесками.
Передбачаеться, що компанп з управлiння заборгованiстю придбаватимуть у банюв борги позичальникiв за ринковими (договiрними) цiнами. Вони надiлятимуться цшою низкою повноважень щодо боржникiв, зокрема, добровольного опрацювання з боржником можливих способiв погашення заборгованостц урегулювання та реструктуризацiя заборгованостi боржника, у тому чи^ шляхом прощення боргу; добровольного управлiння майном боржника як одного iз можливих способiв погашення заборгованостi (в тому чи^ передача в оренду або лiзинг третiм особам). 1ншими словами, компанп з управлшня заборговашстю матимуть змогу купувати, продавати борги, а також управляти ними. Вони також зможуть надавати супутш консультацшш послуги кредиторам, боржникам та потенцiйним iнвесторам, як матимуть бажання придбати проблемний актив. Крiм компанiй з управлiння
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
заборгованютю законопроектом на кредитний ринок вводиться ще один спещальний суб'ект - управитель забезпеченням, яким е юридична особа, яка за плату i в шгересах кредитора на пiдставi укладеного з ним виступае заставодержателем за зобов'язанням.
Позитив полягае також у тому, що законопроектом також передбачаються широю податковi пшьги: звшьнення вшх боржниюв ^зичних та юридичних осiб) до 2023 р. вщ сплати податку на дохщ (прибуток), нарахований у разi прощення частини 1хнього боргу компашею з управлiння заборгованiстю. Водночас звертае на себе увагу, що звшьнення вщ оподаткування учасниюв вторинного кредитного ринку, що, без сумшву, е стимулюючим фактором, може мати i зворотну сторону, перетворюючи пшьги з оподаткування на переваги для окремих недобросовюних учасниюв. Шдтвердженням цього може слугувати ситуащя, коли банк за безщнь (за заниженими щнами) переводить на компанш з управлшня заборгованiстю (яка, швидше за все може бути його пов'язаною особою) значш за розмiром борги сво!х позичальникiв, внаслiдок чого банк, компашя з управлiння заборгованiстю, а також боржник
i/n i j, \ \\ /!Дчу \ л\\
звiльняються вщ обов'язку сплати податкiв за дисконтними операщями або
^Ь» \\ \ 1 , ' : \ \\ \ i /// ' f' I
прощенням боргу. Така потенцiйна загроза державi, за наявностi сприятливих умов, може перетворитися на схему з ухилення вщ оподаткування.
На переконання НБУ, Закон щодо вщновлення кредитування, а також у разi прийняття Верховною Радою Украши законопроекту щодо дiяльностi з
управлшня заборгованютю допоможуть наповнити економжу кредитними
^/7/П{7ПГ1 lui*
коштами, запустити економiку i повнощнне кредитування стане можливим уже в найближчим часом [16].
Висновки. Застосування наведених законiв i в подальшому прийнятих законопроектiв дозволить банкiвськiй системi позбутися значно! кiлькостi проблем, пов'язаних з непрацюючими кредитами. Водночас законодавчо посилюючи захист штерешв кредиторiв та виходячи з принципу паритетносп сторiн кредитних зобов'язань, слщ належним чином також враховувати i права позичальниюв, як споживачiв фiнансових послуг та захищати 1х. Банки,
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
використовуючи свш високий економiчний потенщал та правове забезпечення, можуть, без формального порушення правових припишв формувати дисбаланс штерешв сторш на шкоду позичальника. Така ситуащя е неприпустимою. Частково врiвноважити права сторш при цьому могло би прийняття багатостраждального законопроекту «Про внесення змш до деяких законодавчих аклв Украши щодо удосконалення захисту прав споживачiв фiнансових послуг» [17], спрямованого на створення дiевоi системи захисту прав споживачiв фiнансових послуг, усунення прогалин та неузгодженостей в чиннш системi нормативно-правового забезпечення захисту прав споживачiв. Це би значно шдвищило довiру мiж учасниками фiнансових вщносин, надало поштовх для розвитку кредитування та економши краiни в цшому.
Список л1тератури:
1. Нащональний банк Украши : Офщшне 1нтернет-представництво. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=48421072 (дата звернення: 02.11.2018).
2. Про затвердження Положення про визначення банками Украши розм1ру кредитного ризику за активними банювськими операщями : затв. постановою Правлшня Нащонального банку Украши вщ 30.06.2016р. № 351. Офщйний в1сник Украгни. 2016. № 61. Ст. 2101.
3. Показатели финансовой устойчивости. Руководство по составлению. Вашингтон, округ Колумбия, США: Международный Валютный Фонд, 2007. 324 с.
4. Коць О. О., 1льчук П. Г., Картв О. В. Сутшсть та управлшня проблемними кредитами банюв. Глобальт та нацгональнг проблеми економгки. 2018. Вип. 22. С. 806-810. URL: http://global-national.in.ua/archive/22-2018/152.pdf (дата звернення: 02.11.2018).
5. Денисенко М. П., Домрачев. М. В. Домрачев. Кредитування та ризики : навч. поаб. Ки!в : Вид. д1м «Професюнал», 2008. 480 с.
6. Про затвердження Положення про оргашзащю системи управлшня ризиками в банках Украши та банювських групах : затв. постановою Правлшня Нащонального банку Украши вщ 11.06.2018 р. № 64. Офщйний вгсник Украгни. 2018. № 55. Ст. 1936.
7. Болгар Т. М. Проблемы кредити у банювськш д1яльносп в умовах фшансово'! кризи : монографiя. Кременчук : Вид-во ПП Щербатих О. В., 2013. 372 с.
8. Про фшансову реструктуризащю : Закон Украши вщ 14.06.2016 р. № 1414-VIII. Офщйний в1сник Украгни. 2016. № 57. Ст. 1965.
9. Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо створення та ведення Кредитного реестру Нащонального банку Украши та вдосконалення процеав управлшня кредитними ризиками банюв : Закон Украши вщ 06.02.2018 р. № 2277-VIII. Офщйний в1сник Украгни. 2018. № 21. Ст. 6894.
10. Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо вщновлення кредитування : Закон Украши вщ 03.07.2018 р. № 2478-VIII. Голос Украгни. 2018. № 208.
11. Про шотеку : Закон Украши вщ 05.06.2003 р. № 898-IV. Офщйний в1сник Украгни. 2003. № 28. Ст. 1362.
12. Про заставу : Закон Украши вщ 02.10.1992 р. № 2654-XII. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 1992. № 47. Ст. 642.
13. Про особливосп здшснення врегулювання прострочено'!' заборгованосп : проект
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14)
ISSN 2225-6555
Закону Украши вщ 26.04.2017 р. № 6417. URL:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=61710 (дата звернення: 02.11.2018).
14. Пояснювальна записка до проекту Закону Украши «Про особливосп здшснення врегулювання прострочено!' заборгованосп». URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=61710 (дата звернення: 02.11.2018).
15. Нацюнальний банк Украши: Офшшне 1нтернет-представництво. URL: https://www.bank.gov.ua/article/59167525?annId=59167526×tamp=1511193039000 (дата звернення: 02.11.2018).
16. Нацюнальний банк Украши: Офщшне 1нтернет-представництво. URL: https://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/printable_article;jsessionid=A00522B8B66E610D576 B502985028614?art_id=65989877&showTitle=true (дата звернення: 02.11.2018).
17. Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо удосконалення захисту прав споживач1в фшансових послуг : проект Закону Украши вщ 29.12.2015 р. № 2456-д. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57617 (дата звернення: 02.11.2018).
References:
1. Natsionalnyi bank Ukrainy: Ofitsiine Internet-predstavnytstvo. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=48421072 [in Ukrainian].
2. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro vyznachennia bankamy Ukrainy rozmiru kredytnoho ryzyku za aktyvnymy bankivskymy operatsiiamy: zatv. postanovoju Pravlinnia Natsionalnoho banku Ukrainy 30.06.2016 r. № 351. (2016). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 61, art. 2101.
3. Pokazateli finansovoj ustojchivosti. Rukovodstvo po sostavleniju. (2007). Vashington, okrug Kolumbija, SShA: Mezhdunarodnyj Valjutnyj Fond [in Ukrainian].
4. Kots, O.O., Ilchuk, P.H., Karpiv, O.V. (2018). Sutnist ta upravlinnia problemnymy kredytamy bankiv. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky - Global and national problems of the economy, issue 22, 806-810. URL: http://global-national.in.ua/archive/22-2018/152.pdf [in Ukrainian].
5. Denysenko, M.P. (2008). Kredytuvannia ta ryzyky. Kyiv: Vydavnychyi dim «Profesional» [in Ukrainian].
6. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro orhanizatsiiu systemy upravlinnia ryzykamy v bankakh Ukrainy ta bankivskykh hruppakh: zatv. postanovoju Pravlinnia Natsionalnoho banku Ukrainy vid 11.06.2018 r. № 64. (2018). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 55, art. 1936.
7. Bolhar, T.M. (2013). Problemni kredyty u bankivskii diialnosti v umovakh finansovoi kryzy. Kremenchuk: Vydavnytstvo PP Shcherbatykh O. V. [in Ukrainian].
8. Pro finansovu restrukturyzatsiiu: Zakon Ukrainy vid 14.06.2016 r. № 1414-VIII. (2016). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 57, art. 1965.
9. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo stvorennia ta vedennia Kredytnoho reiestru Natsionalnoho banku Ukrainy ta vdoskonalennia protsesiv upravlinnia kredytnymy ryzykamy bankiv: Zakon Ukrainy vid 06.02.2018 r. № 2277-VIII. (2018). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 21, art. 6894.
10. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo vidnovlennia kredytuvannia: Zakon Ukrainy vid 03.07.2018 r. № 2478-VIII. (2018). Holos Ukrainy - Voice of Ukraine, 208.
11. Pro ipoteku: Zakon Ukrainy vid 05.06.2003 r. № 898-IV. (2003). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 28, art. 1362.
12. Pro zastavu: Zakon Ukrainy vid 02.10.1992 r. № 2654-XII. (1992). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 47, art. 642.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14)
ISSN 2225-6555
13. Pro osoblyvosti zdiisnennia vrehuliuvannia prostrochenoi zaborhovanosti: proekt Zakonu Ukrainy vid 26.04.2017 r. № 6417. (2017). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=61710.
14. Poiasniuvalna zapyska do proektu Zakonu Ukrainy «Pro osoblyvosti zdiisnennia vrehuliuvannia prostrochenoi zaborhovanosti». URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=61710/.
15. Natsionalnyi bank Ukrainy: Ofitsiine Internet-predstavnytstvo. URL: https://www.bank.gov.ua/article/59167525?annId=59167526xtamp=1511193039000 [in Ukrainian].
16. Natsionalnyi bank Ukrainy: Ofitsiine Internet-predstavnytstvo. URL: https://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/printable_article;jsessionid=A00522B8B66E610D576 B502985028614?art_id=65989877&showTitle=true [in Ukrainian].
17. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo udoskonalennia zakhystu prav spozhyvachiv finansovykh posluh: proekt Zakonu Ukrainy vid 29.12.2015 r. № 2456-d. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57617.
Янишен В. П. Законодательное обеспечение возобновления кредитования.
Исследованию правовое обеспечение возобновления кредитования. На основании проведенного системного анализа действующего законодательства и специальных источников доказано, что существенным препятствием для развития и удешевления кредитования в Украине является наличие у банков значительного объема неработающих кредитов, возникновению которых способствуют низкая платежеспособность населения, высокий уровень реальной (эффективной) процентной ставки по кредитам, высокий кредитный риск, множество коллизий законодательства, а также отдельные положения налогового законодательства. Приведены способы урегулирования неработающих кредитов, к которым следует отнести реструктуризацию проблемных долгов и/или частичное прощение (списание) долга, их продажа с дисконтом (ниже их номинальной стоимости), обращение взыскания на кредитное обеспечение (в частности, ипотеку), обращение в суд с исками о взыскании задолженности по кредитным договорам, инициирование банкротства должника и т.п. Рассмотрены законопроекты по урегулированию просроченной задолженности и управления задолженностью, принятие которых позволит значительно уменьшить размер проблемной задолженности.
Ключевые слова: кредит; банк; заемщик; процентная ставка; неработающий кредит; финансовая реструктуризация; восстановление кредитования; ипотека.
Yanyshen V. P. Legislative support of the resumption of lending.
The article is dedicated to the research of legal support of the resumption of lending. Based on a conducted systematic analysis of current legislation and special sources, it is argued that the presence of a significant amount in banks is a significant obstacle to the development and reduction of cost of lending in Ukraine are the presence of a significant amount of non-performing loans from banks that are caused by low solvency of the population, a high level of real (effective) interest rates on loans, a high credit risk, numerous conflicts of legislation, certain provisions of the tax legislation. The article contains such ways of settling non-performing loans as restructuring of problem debts and/or partial forgiveness (write-off) of the debt, sale of debt with a discount (below their nominal value), foreclosure collateral (including mortgage), appeal to court with claims for debt collection under loan agreements, initiation of bankruptcy of the debtor, etc. Also considered bills on settling arreas and debt management, the adoption of which will significantly reduce the level of the problem debt.
Keywords: credit; bank; borrower; interest rate; non-performing loan; financial restructuring; resumption of lending; mortgage.
Надтшла доредколегИ 22.11.2018р. © Yanyshen V. P., 2018 18
