CC BY
23
Янишен BiKTop Петрович,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивльного права № 1, На^ональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-1495-613X
doi: 10.21564/2414-990x.139.115217 УДК 347.457
ЗАКОН УКРА1НИ «ПРО СПОЖИВЧЕ КРЕДИТУВАННЯ»: НОВ1 СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ ПРАВ ПОЗИЧАЛЬНИК1В
Проаналгзовано положення чинного законодавства Украти та бвропейського Союзу, що регу-люе в1дносини у сфер1 споживчого кредитування. Розглянуто сутшсть споживчого кредитування, склад суб'ект1в та правову форму його здшснення. Розкрито зм1ст найважливших прав спожи-вача кредитных послуг (зокрема, право на отримання шформащ, право на в1дмову в1д договору про споживчий кредит та дострокове повернення кредиту), а також особливост1 в1дпов1дально-ст1 споживача за договором про споживчий кредит.
Ключовi слова: кредит; споживчий кредит; договiр про споживчий кредит; кредитодавець; споживач; ввдповвдальтсть споживача.
Янишен В. П., кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры гражданского права № 1, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-1495-613X
Закон Украины «О потребительском кредитовании»: новые стандарты защиты прав заемщиков
Анализируются положения действующего законодательства Украины и Европейского Союза, регулирующие отношения в сфере потребительского кредитования. Рассматривается сущность потребительского кредитования, состав субъектов и правовую форму его осуществления. Раскрыто содержание наиболее важных прав потребителя кредитных услуг (в частности, право на получение информации, право на отказ от договора о потребительском кредите и досрочный возврат кредита), а также особенности ответственности потребителя по договору о потребительском кредите.
Ключевые слова: кредит; потребительский кредит; договор о потребительском кредите; кредитодатель; потребитель; ответсвенность потребителя.
Постановка проблемы та актуальтсть теми. Найбшьш поширеною та перспективною формою запозичення кошт1в громадянами е споживче кредиту-
вання. За шформащею Нащонального банку Укра!ни (далi - НБУ), станом на кшець вересня 2017 р. обсяг споживчих креди™ становив 112,076 млрд грн, тодi як за аналопчний перюд попереднього року вш склав лише 101,429 млрд грн [1]. Це свщчить про певну позитивну динамжу до збшьшення споживчого кредитування. Проте рiвень довiри населення до фшансових установ був значно пiдiрваний впливом св^ово! фiнансовоí кризи 2008- 2009 рр. та подiями кiлькох останшх рокiв у банкiвськiй сферi, пов'язаними iз виведенням з ринку значно! кiлькостi банкiв. Це викликано здебшьшого недобросовiсною рекламою, нена-лежним розкриттям шформацп щодо умов кредитування, несправедливими умо-вами договорiв споживчого кредиту, нав'язуванням кредитодавцями додаткових та супутшх послуг тощо. Тому актуальнiсть питань правового регулювання споживчого кредитування у свил концепцГ! захисту прав споживачiв фiнансових послуг не потребуе пiдтвердження.
ÄHani3 остантх до^джень та публжацт. Питання правового регулювання споживчого кредитування широко висвгглюються у науковш л^ературь 1х дослiджують I. А. Безклубий (I.A. Bezklubyi), В. К. Грошева (V.K. Hrosheva), Л. М. 1ваненко (L.M. Ivanenko), С. В. Ленський (S.V. Lenskyi), С. М. Лепех (S.M. Lepekh), М. С. Муляр (M.S. Muliar), Л. П. Оплачко (L.P. Oplachko), I. Б. Охрiменко (I.B. Okhrimenko), В. Я. Погребняк (V.Ia. Pohrebniak), О. В. Соболев (O.V. Soboliev), Г. Ю. Шемшученко (H.Iu. Shemshuchenko) та шшь Проте проблематика споживчого кредитування розглядалась здебшьшого у загальному контекст кредитних вiдносин та без урахування останшх змш до законодавства Укра!ни у цiй сферi.
Метою ще! статтi е дослiдження питань забезпечення захисту прав фiзич-них о^б - споживачiв кредитних послуг з урахуванням положень Закону Укра!ни «Про споживче кредитування» та законодавства бвропейського Союзу.
Виклад основного Mamepiany. В основi споживчого кредитування лежить економжо-правова категорiя кредиту. Великий енциклопедичний юридичний словник мiстить наступне визначення кредиту (лат. CTeditum - позика, борг, вщ credere - довiряти): ввдносини у зв'язку з передачею грошей або матерiальних цiнностей у тимчасове користування за умови !х повернення. Основними формами його е банывський кредит, що надаеться як грошова позика, i споживчий кредит, що використовуеться у грошовш i товарнiй формах [2, с. 425].
З метою усунення прогалин у регулюванш споживчого кредитування, захисту прав та законних iнтересiв споживачiв i кредитодавцiв, створення належного конкурентного середовища на ринках фiнансових послуг та шдвищення довiри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економжи Укра!ни, гармонiзацi! законодавства Укра!ни iз законодавством бвропейського Союзу та мiжнародними стандартами, 15.11.2016 р. був прийнятий Закон Укра!ни «Про споживче кредитування» (далi - ЗУ «Про споживче кредитування») [3], який визначае загальш правовi та органiзацiйнi засади споживчого кредитування в Укра!ш вщповщно до мiжнародно-правових стандартiв у цш сферi. У бшьшо-стi европейських кра!н: Австрп, Болгарп, 1спанп, Латвп, Польщi, Португалп,
Словаччиш, Чехи, Хорваты також були розроблеш OKpeMi законодавчi акти, що регулюють цей вид фiнансовоï дiяльностi. З набранням 10.06.2017 р. чинност вказаним Законом ст. 11 Закону Украши «Про захист прав споживачiв» (далi -ЗУ «Про захист прав споживачiв») [4] у попереднiй редакцп втратила чиннiсть, а сам Закон застосовуеться до вiдносин споживчого кредитування у частиш, що не суперечить нормам ЗУ «Про споживче кредитування». Наведений ЗУ «Про споживче кредитування» гармошзований з одним iз основних докумен^в бвропейського Союзу з регулювання вщносин у сферi споживчого кредитування -Директивою 2008/48/бС бвропейського Парламенту та Ради вщ 23.04.2008 р. про кредитш угоди для споживачiв та про скасування Директиви Ради 87/102/ бЕС (далi - Директива 2008/48/бС) [5].
В юридичнш лiтературi дано рiзноманiтнi визначення споживчого кредиту та споживчого кредитування. Споживчий кредит - це грошовi кошти, як надаються населенню на задоволення потреб кшцевого споживання [6, с. 91]. Споживчим кредитом, е грош^ яы надаються банком або шшою фiнансовою (кредитною) установою, що отримали у встановленому законодавством порядку лiцензiю на проведення кредитних операцш, фiзичнiй особi на придбання товарiв, оплату результатiв робiт, послуг iз метою задоволення ïï особистих, сiмейних, побутових потреб, не пов'язаних iз здiйсненням нею шдприемницько1 дiяльностi на умовах забезпечення, повернення, строковой, платностi та щльо-во'1 спрямованост [7, с. 9]. В економiчнiй лiтературi зустрiчаеться твердження, що споживчим кредитом е кредит, який надаеться юридичним чи фiзичним особам на споживчi цiлi [8, с. 380]. Це визначення видаеться нам хибним, адже споживачем (позичальником) за договором про споживчий кредит е лише фiзична особа, яка уклала або мае намiр укласти договiр про споживчий кредит.
За змютом п. 11. ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» шд споживчим кредитом (кредитом) розумшться грошовi кошти в нащональнш валюту що надаються споживачу (позичальниковi) на придбання товарiв (робiт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з шдприемницькою, незалежною профе-сiйною дiяльнiстю або виконанням обов'язкiв найманого пращвника. Проте це визначення не е ушверсальним. Законом Украши «Про споживче кредитування» (ч. 2 ст. 3) визначено вичерпний перелж випадюв, на як не поширюються його положення, зокрема, встановлений максимальний строк кредитного договору -до одного мкяця, загальний максимальний розмiр кредиту - не бiльше одше1 мiнiмальноï заробiтноï плати, встановленоТ на день укладення кредитного договору, кредити надаш за спещальних умов, наприклад, кредити, що надаються за договорами, укладеними у результат врегулювання спору шляхом укладання мирово!" угоди, затверджено1 судом; кредити, що надаються виключно в рамках вщповщних державних програм або програм оргашв мюцевого самоврядування визначеному колу фiзичних осiб i передбачають окремi, визначенi такими про-грамами, умови кредитування, у тому числ виплату процентiв за користування кредитом; кредити, що надаються ломбардами у разi передання предмета застави на збереження ломбарду, за умови що зобов'язання споживача обмежуються
вартктю предмета застави. 1ншими словами, положення Закону поширюються на Bei споживчi кредити (3i строком бшьше одного мiсяця та на суму бшьше однieï мМмально1 заробiтноï плати). Наприклад, кредитнi договори, загальний розмiр кредиту за якими не перевищуе однieï мiнiмальноï зароб^но!" плати, встановлено1 на день укладення кредитного договору, - так зваш мжрокредити («грошi до зарплати», «швидко грошЬ> тощо), що носять виключно споживчий характер, виключаються iз сфери регулювання вказаного Закону i законодавства про захист прав споживачiв у щлому, що, як вбачаеться, не е позитивним для розвитку споживчого кредитування.
Слiд звернути увагу, що Директивою 2008/48/6С (ст. 2) з перелшу спожив-чих кредипв вилученi, зокрема, кредитнi угоди, забезпечеш iпотекою, а також кредитш угоди, якi передбачають загальну суму кредиту менше 200 евро або бшьше 75000 евро. Наявнiсть верхньо1 межi загально1 суми кредиту дозволяе ввдмежувати значнi за сумою кредити ввд споживчих i застосувати до них загальш правила укладання та виконання кредитного договору.
Кредитування, в тому числ й споживче, за своею правовою природою е зобов'язальними вщносинами i здшснюеться на договiрних засадах. Вщповщно до частин 1 та 3 ст. 1054 Цивильного кодексу Украши (далi - ЦК Украши) [9] за кредитним договором банк або шша фiнансова установа (кредитодавець) зобов'язуеться надати грошовi кошти (кредит) позичальниковi у розмiрi та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язуеться повернути кредит та сплатити проценти. Особливост регулювання вщносин за договором про надання споживчого кредиту встановлеш законом. Таким сьогодш е ЗУ «Про споживче кредитування», який визначае, що договором про споживчий кредит як видом кредитного договору е договiр, за яким кредитодавець зобов'язуеться надати споживчий кредит у розмiрi та на умовах, установлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язуеться повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, установлених договором. Важливим засобом захисту прав споживачiв е пряма заборона надавати (отримувати) на територп Украши споживчi кредити в шоземнш валють
Крiм кредитодавщв та споживачiв (позичальниыв), ЗУ «Про споживче кредитування» вводить до кола учасниюв ввдносин, пов'язаних iз споживчим кредитуванням, також кредитних посередниыв: кредитних брокерiв - юри-дичних осiб або фiзичних осiб - пiдприемцiв, якi ввд свого iменi в iнтересах кредитодавця здшснюють за винагороду посередницьку дiяльнiсть у сферi споживчого кредитування та кредитних агенпв - фiзичних осiб, фiзичних осiб -шдприемщв або юридичних осiб, якi дшть на пiдставi договору доручення iз кредитодавцем вiд iменi та в штересах кредитодавця i виконують частину його обов'языв за договором про споживчий кредит.
Установлення ч^ких вимог до кредитних посередниыв мае сприяти одер-жанню споживачами бiльш повно1 та об'ективно1 iнформацiï про банки, бан-кiвськi продукти, умови отримання креди™. Iнформацiя про комiсiйний збiр чи iншу плату, що сплачуеться споживачем кредитному посереднику за його
послуги, надаеться кредитним посередником кредитодавцю для розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом та реально!" рiчноï процентно-! ставки. 1нформащя про кредитних посередниыв в електроннш та паперовiй формi мае бути доступною для споживачiв. Вимоги до кредитних посередниыв та 1хньо1 дiяльностi у сферi споживчого кредитування на ринках банывських послуг та небанювських фiнансових установ установлюються вiдповiдно НБУ та Нащо-нальною комiсiею, що здшснюе державне регулювання у сферi ринкiв фшансо-вих послуг. Водночас участь кредитних посередниюв у вщносинах споживчого кредитування не звiльняе кредитодавщв вiд вiдповiдальностi за порушення договору про споживчий кредит. Вщповщальшсть за дп або бездiяльнiсть кредитного посередника пiд час надання споживачам споживчих креди™ покла-даеться на кредитодавця.
Одним iз важливих об'ектiв державного регулювання в споживчому креди-туваннi, як слушно вказуе С. В. Глiбко (S.V. Glibko), е iнформацiйнi правовщно-сини банюв та споживачiв i публiчнi зобов'язання банкiв перед потенцiйними клiентами до укладання договорiв та при ïx укладаннi, регламентування яких вщбуваеться шляхом надання вiдповiдно до ст. 56 Закону Украши «Про банки i банювську дiяльнiсть» вiдомостей про цшу банкiвськиx послуг та шшо'1 шфор-мацп та консультацiй з питань надання банювських послуг [10, с. 84]. Проте якщо шформащю, передбачену вказаною нормою, банки зобов'язаш надати на вимогу клiента, то ЗУ «Про споживче кредитування» встановлена пряма вимога попереднього шформування клiента про умови споживчого кредитування як при його рекламуванш, так i на стадп укладення договору про споживчий кредит.
Фшансовим установам, в силу прямо!" вимоги ст. 11 Закону Украши «Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринюв фшансових послуг» (надалi - ЗУ «Про фiнансовi послуги та державне регулювання риныв фшан-сових послуг») [11] забороняеться поширення у будь-якiй формi реклами та шшо'1 iнформацiï, що мктить неправдивi вiдомостi про ïx дiяльнiсть у сферi фiнансовиx послуг. Реклама щодо надання споживчого кредиту повинна мю-тити стандартну шформащю про максимальну суму, на яку може бути виданий кредит; реальну рiчну процентну ставку; максимальний строк, на який вида-еться кредит; у разi надання кредиту для придбання товарiв (послуг) у формi оплати з вщстроченням або з розстроченням платежу - розмiр першого внеску. Стандартна шформащя повинна бути зрозумшою i точною, викладена однако-вим шрифтом та вщображена в основному текси реклами. Реклама споживчих креди™, що можуть надаватися без документального шдтвердження кредито-спроможностi споживача (позичальника) або безпроцентних кредиив, чи кре-дитiв пiд нуль процентiв (шшо1 аналогiчноï за змiстом та сутшстю iнформацiï), прямо заборонена.
Розкриття iнформацiï про можливi умови майбутнього споживчого кредитування е ключовим фактором для прийняття споживачем обгрунтованого ршення про одержання споживчого кредиту, а також шдвищення рiвня довiри
мiж кредитодавцями та позичальниками. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит мае самостшно ознайомитися з такою шформащею для прийняття усвщомленого ршення. Фiнансовi установи зобов'язаш на вимогу клiента в установленому порядку надати шформащю, визначену ст.12 ЗУ «Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринюв фшансових послуг». Стат-тею 9 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено обов'язок для фшансових установ до укладення договору безоплатно надавати споживачевi шформащю за спещальною формою - паспорту споживчого кредиту, викладену шрифтом одного розмiру i типу та в одному формат друку. Причому прямо заборонено у будь-який спосiб ускладнювати прочитання споживачем тако1 шформацп, у тому числ шляхом ïï друкування шрифтом меншого розмiру, нiж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону тощо. Безумовно позитивним е обов'язок кредитодавця безоплатно на вимогу споживача надати йому кошю проекту договору про споживчий кредит. Вимоги щодо надання споживачевi вказано1 шформацп поширюються також на кредитних посередниюв.
При розкритт iнформацiï щодо умов споживчого кредитування кредитодавець зобов'язаний повщомити реальну рiчну процентну ставку, яка роз-раховуеться на базi загальних витрат за споживчим кредитом. Постановою Правлшня Нацiонального банку Украши вщ 08.06.2017 р. № 49 затверджеш Правила розрахунку банками Украши загально1 вартостi кредиту для споживача та реально!" рiчноï процентно-! ставки за договором про споживчий кредит [12]. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежi за додатковi та супутш послуги кредитодавця (у тому числ за ведення рахун-кiв), як сплачуються споживачем, пов'язанi з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховаш на дату укладення договору про споживчий кредит, як е обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявносп). У разi якщо витрати на додатковi чи супутш послуги кредитодавця, отримання яких е обов'язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявност) не були включеш до загальних витрат за споживчим кредитом, пла-тежi за щ послуги не шдлягають сплат споживачем. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутшх послуг трепми особами е обов'язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач мае бути прямо прошформований про це у письмовш формь
Правовою пiдставою споживчого кредитування е договiр про споживчий кредит який, як i договори про надання додаткових та супутшх послуг кредитодавцем i трепми особами та змши до них, укладаються у письмовш формi (паперовому або електронному вигляд^. Серед ютотних його умов необхщно звернути увагу на реальну рiчну процентну ставку та загальну вартють кредиту для споживача на дату укладення договору, оскшьки усi припущення, викори-сташ для обчислення тако1 ставки, повинш бути зазначенi в договорi, так як споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-яю платеж^ не зазна-
чеш у договора Кредитодавцевi заборонено у будь-який спосiб ускладнювати прочитання споживачем реально! рiчноï процентно-! ставки та загально! вартостi кредиту для споживача, зазначених у договора Умови договору про споживчий кредит, яю обмежують права споживача порiвняно з правами, встановленими ЗУ «Про споживче кредитування», е шкчемними. Змша умов договору про споживчий кредит можлива тшьки за згодою сторш. Умова договору про споживчий кредит про можливкть внесення до договору змш в односторонньому порядку е шкчемною.
Споживач надшяеться правом як вщмовитися вiд договору про споживчий кредит, так i достроково його повернути. Так, вщповщно до ст. 15 ЗУ «Про споживче кредитування» споживач мае право протягом 14 календарних дшв з дня укладення договору про споживчий кредит без пояснення причин вщмовитися вщ нього, навт у разi якщо вш отримав грошовi кошти, письмово повщомивши про свш намiр кредитодавця в межах вказаного строку. Така вщмова обумов-люеться обов'язком споживача протягом семи календарних дшв з дати подання письмового поввдомлення повернути кредитодавцю одержан за договором гро-шовi кошти та сплатити проценти за перюд фактичного користування коштами за встановленою договором ставкою. Будь-яких шших платежiв, пов'язаних з його вщмовою вiд договору, споживач не сплачуе.
Вщмова вiд договору про споживчий кредит припиняе укладеш споживачем договори з надання обов'язкових для отримання кредиту додаткових чи супут-шх послуг та породжуе обов'язок кредитодавця або третьо'1' особи повернути споживачу протягом 14 календарних дшв з дня подання письмового повщом-лення про вщмову вщ договору кошти, сплачеш ним за фактично ненадаш на день вщмови вiд договору так додатковi чи супутнi послуги.
Водночас споживач не мае права вщмовитися ввд договору про споживчий кредит, якщо такий договiр забезпечено шляхом укладення нотарiально пос-вщчених договорiв (правочинiв), а також якщо споживчий кредит, наданий на придбання роб^ (послуг), виконання яких вщбулося до закшчення строку вiдмови ввд договору.
Слiд звернути увагу, що ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачiв» (у редакцп, що дiяла до набрання чинноси ЗУ «Про споживче кредитування») було передбачено право споживача на ввдкликання свое!" згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. За змктом наведено!" норми у разi ввдкликання споживачем свое'1' згоди на укладення договору такий договiр мае визнаватися неукладеним, осюльки вiдповiдно до ч. 1 ст. 638 ЦК Украши договiр е укладеним з моменту досягнення сторонами у належнш формi згоди з усix iстотниx умов договору. Якщо згода ввдсутня, а Закон надавав споживачевi право вщкликати свою згоду, то i договiр е неукладеним. Тодi шдстава для сплати будь-яких процентiв та шших платежiв, крiм фактично одержаних кош^в кредиту - вiдсутня. Судова практика право на вщкликання споживачем свое1 згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту визнавала як право споживача на односторонню ввдмову
вщ уже укладеного договору, що не ввдповщало законодавчим приписам [13]. Тому право на односторонню ввдмову ввд договору е бшьш прийнятним для розумшня учасниками кредитних вщносин.
Споживач зпдно зi ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» також наделений правом у будь-який час повшстю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числ шляхом збшьшення суми перюдичних платежiв, з попередшм повiдомленням про це кредитодавця або без такого. Споживач у разi дострокового повернення споживчого кредиту сплачуе кредитодавцю за перюд фактичного користування кредитом проценти за користування кредитом та вартють усiх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту. Встановлення будь-яко1 плати, пов'язано!' з достроковим поверненням спожив-чого кредиту, заборонено.
Законом Украши «Про споживче кредитування» суттево полегшено становище споживача, який допустив порушення договору про споживчий кредит. Це стосуеться змши черговост погашення вимог за грошовим зобов'язанням порiвняно iз загальними положеннями цившьного законодавства. Ввдповвдно до ст. 534 ЦК Украши у разi недостатност суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязi ця сума, за загальним правилом (якщо шше не встановлено договором або законом), погашае вимоги кредитора у такш черговостй у першу чергу вщшкодовуються витрати кредитора, пов'язаш з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти i неустойка i лише у третю сплачуеться основна сума боргу. При цьому споживачi опиняються в ситуацп, коли всi ïx кошти спрямовуються на погашення вже нарахованих штрафних санкцш, а сама заборговашсть не зменшуеться, оскшьки не зменшуеться база нарахування.
З метою недопущення стягнення з позичальниыв значних сум нарахувань, ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування» для договору про споживчий кредит iмперативно встановлено бшьш лояльну до споживачiв черговють погашення вимог. Так, у разi недостатност суми здшсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит у повному обсязi ця сума погашае вимоги кредитора у такш черговостп у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочен проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та iншi платежi вщповщно до договору про споживчий кредит.
Також ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування» значно обмежуе ввдпо-ввдальшсть споживача за договором про споживчий кредит. Крiм загальних правил цившьного законодавства про ввдшкодування збитыв за порушення зобов'язання щодо повернення кредиту та проценив за ним, споживач може бути притягнений до сплати неустойки (штраф, пеня), сукупна сума яко1 не може перевищувати половини суми, одержано1 споживачем кредиту, i не може бути збшьшена за домовлешстю сторш. Причому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та проценив за ним не може перевищувати
подвшно'1 облжово1 ставки Нащонального банку Украши, що дiяла у перiод, за який сплачуеться пеня, та не може бути бшьшою за 15 вщсотюв суми простро-ченого платежу.
Визначення мiри вщповщальност споживача протягом тривалого часу було предметом гострих дискусш та спорiв у правничому середовищi, викли-каних неоднозначним застосуванням судами положень окремих норм Закону Украши «Про вiдповiдальнiсть за несвоечасне виконання грошових зобов'я-зань» [14], щодо розмiру пенi у правовщносинах споживчого кредитування мiж фiзичними особами - споживачами та банками i шшими фшансовими установами. Статтями 1 та 3 вказаного Закону встановлено, що платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих кошив за про-строчку платежу пеню в розмiрi, що встановлюеться за згодою сторш. При цьому розмiр пеш обчислюеться вiд суми простроченого платежу та не може перевищувати подвшно'1 облшово1 ставки НБУ, що дiяла у перiод, за який сплачуеться пеня.
Досить довго не було ч^ко1 позицп у правозастосовнiй практицi щодо поширення/непоширення на громадян - споживачiв зазначених законодавчих положень. I тшьки у ршенш вiд 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 у справi № 1-12/2013 Конституцшний Суд Украши вказав, що обмеження пеш у грошових зобов'я-заннях подвшною облiковою ставкою НБУ, що дiяла у перюд, за який сплачуеться пеня, не поширюеться на правовщносини, в яких беруть участь фiзичнi особи - споживачь Разом з тим, Конституцшний Суд Украши, дшшовши вис-новку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинш шдпорядковуватися таким засадам, зпдно з якими особа споживача вважаеться слабкою стороною у договорi та шдлягае особливому правовому захисту з урахуванням принцишв справедливостi, добросовiсностi i розумносл, рекомендував Верxовнiй Радi Украши законодавчо врегулювати питання щодо встановлення справедливого розмiру неустойки за прострочення виконання позичальниками - фiзичними особами грошових зобов'язань у вщносинах споживчого кредитування [15, с. 39]. Як вбачаеться, з прийняттям ЗУ «Про споживче кредитування» вказану проблему виршено на користь споживачiв та встановлено саме такий справедливий розмiр неустойки за договором про споживчий кредит.
Висновки. Прийняття ЗУ «Про споживче кредитування» дозволяе:
1. Значно шдвищити рiвень захисту прав та законних iнтересiв учасниыв вщносин у сферi споживчого кредитування, в першу чергу споживачiв, та довiри мiж ними. Убезпечити споживачiв вщ ризику помилкового або навль унаслiдок уведення його в оману придбання не потрiбниx йому кредитних послуг.
2. Посилити гармошзащю нащонального законодавства iз законодавством бвропейського Союзу та мiжнародними стандартами у сферi споживчого кредитування.
3. Забезпечити сприятливi умови для розвитку економши УкраТни шляхом залучення населенням додаткових кредитних ресурсiв для особистих потреб.
Список лггератури:
1. Нацюнальний банк Украши: офщшне штренет-представництво. URL: https://bank.gov. ua/control/uk/publish/article?art_id=27843415&cat_id=44578#1 (дата звернення: 15.09.2017).
2. 1саева Н. К. Кредит. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. Ю. С. Шем-шученка. 2-ге вид., переробл. i допов. Ктв: Юрид. думка, 2012. 1020 с.
3. Про споживче кредитування: Закон Украши ввд 15.11.2016 р. № 1734-VIII. Офщшний вкник Украгни. 2016. № 98. Ст. 3180.
4. Про захист прав споживачiв: Закон Украши ввд 12.05.1991 р. №1023-XII (в ред. Закону Украши ввд 01.12.2005 р. № 3161-IV). Офщшний вкник Украти. 2006. № 1-2. Ст. 1.
5. Про кредиты угоди для споживачiв та про скасування Директиви Ради 87/102/6ЕС: Директива 2008/48/6С бвропейського Парламенту та Ради ввд 23.04.2008 р. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/994_b19 (дата звернення: 15.09.2017).
6. Глущенко С. В. Кредитний ринок: шститути та шструменти: навч. пошб. Ктв: ВД «Кие-во-Могилянська Академ1я», 2009. 158 с.
7. Погребняк В. Я. Цившьно-правове регулювання ввдносин споживчого кредитування в Украшк автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харюв, 2016. 20 с.
8. Грошi та кредит: пвдручник / за наук. ред. М. I. Савлука. 6-те вид., перероб. i доп. Ктв: КНЕУ, 2011. 589 с.
9. Цившьний кодекс Украши: Закон Украши ввд 16.01.2004 № 435-IV. Офщшний вкник Украти. 2003. № 11. Ст. 461.
10. Гибко С. В. Деяю питання регламентування надання банками споживчих кредипв. Дер-жавне буд1вництво та мкцеве самоврядування. Харюв: Право, 2008. Вип. 15. С. 78-87.
11. Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринюв фшансових послуг: Закон Украши ввд 12.07.2001 р. № 2664-III. Офщшний вкник Украти. 2001. № 32. Ст. 1457.
12. Про затвердження Правил розрахунку банками Украши загально! вартосп кредиту для споживача та реально! рiчноi процентно! ставки за договором про споживчий кредит: Постанова Правлшня Нацюнального банку Украши ввд 08.06.2017 р. № 49. Офщшний вкник Украти. 2017. № 52. Ст. 1595.
13. Ухвала Вищого спецiалiзованого суду Украши з розгляду цившьних i кримшаль-них справ ввд 20 серпня 2014 р., судова справа № 6-12237СВ14. URL: http://reyestr.court.gov.ua/ Review/40219484. (дата звернення: 15.09.2017).
14. Про ввдповвдальтсть за несвоечасне виконання грошових зобов'язань: Закон Украши ввд 22.11.1996 р. № 543/96-ВР. Вгдомостг Верховног Ради Украгни. 1997. № 5. Ст. 28.
15. Ршення Конституцшного Суду Украши у справi за конституцшним зверненням гро-мадянина Козлова Дмитра Олександровича щодо офщшного тлумачення положень другого речення преамбули Закону Украши «Про ввдповвдальтсть за несвоечасне виконання грошових зобов'язань». Вкник Конституцшного Суду Украгни. 2013. № 4. С. 32-41.
References:
1. Natsionalnyi bank Ukrainy: ofitsiine intrenet-predstavnytstvo. URL: https://bank.gov.ua/ control/uk/publish/article?art_id=27843415&cat_id=44578#1.
2. Isaieva, N.K. (2012). Kredyt. Velykyi entsyklopedychnyi yurydychnyi slovnyk. Iu.S. Shemshuchenko (Ed.). Kyiv: Yuryd. dumka [in Ukrainian].
3. Pro spozhyvche kredytuvannia: Zakon Ukrainy vid 15.11.2016 r. № 1734-VIII. (2016). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 98, art. 3180.
4. Pro zakhyst prav spozhyvachiv: Zakon Ukrainy vid 12.05.1991 r. №1023-XII (v red. Zakonu Ukrainy vid 01.12.2005 r. № 3161-IV). (2006). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy 1-2, art. 1.
5. Pro kredytni uhody dlia spozhyvachiv ta pro skasuvannia Dyrektyvy Rady 87/102/IeES: Dyrektyva 2008/48/IeS Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady vid 23.04.2008 r. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/994_b19 (data zvernennia: 15.09.2017).
6. Hlushchenko, S.V. (2009). Kredytnyi rynok: instytuty ta instrumenty. Kyiv: VD «Kyievo-Mohylianska Akademiia» [in Ukrainian].
7. Pohrebniak, V.Ia. (2016). Tsyvilno-pravove rehuliuvannia vidnosyn spozhyvchoho kredytuvannia v Ukraini. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
8. Savluk, M.I. (2011). Hroshi ta kredyt. Kyiv: KNEU [in Ukrainian]
9. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 16.01.2004 № 435-IV. (2003^. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 11, art. 461.
10. Hlibko, S.V. (2008). Deiaki pytannia rehlamentuvannia nadannia bankamy spozhyvchykh kredytiv. Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovriaduvannia. Kharkiv: Pravo, issue 15, 78-87 [in Ukrainian].
11. Pro finansovi posluhy ta derzhavne rehuliuvannia rynkiv finansovykh posluh: Zakon Ukrainy vid 12.07.2001 r. № 2664-III. (2001). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy 32, art. 1457.
12. Pro zatverdzhennia Pravyl rozrakhunku bankamy Ukrainy zahalnoi vartosti kredytu dlia spozhyvacha ta realnoi richnoi protsentnoi stavky za dohovorom pro spozhyvchyi kredyt: Postanova Pravlinnia Natsionalnoho banku Ukrainy vid 08.06.2017 r. № 49. (2017). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 52, art. 1595.
13. Ukhvala Vyshchoho spetsializovanoho sudu Ukrainy z rozghliadu tsyvilnykh i kryminalnykh sprav vid 20 serpnia 2014 r., sudova sprava № 6-12237SV14. URL: http://reyestr.court.gov.ua/ Review/40219484.
14. Pro vidpovidalnist za nesvoiechasne vykonannia hroshovykh zoboviazan: Zakon Ukrainy vid 22.11.1996 r. № 543/96-VR. (1997). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy 5, art. 28.
15. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy u spravi za konstytutsiinym zvernenniam hromadianyna Kozlova Dmytra Oleksandrovycha shchodo ofitsiinoho tlumachennia polozhen druhoho rechennia preambuly Zakonu Ukrainy «Pro vidpovidalnist za nesvoiechasne vykonannia hroshovykh zobov'iazan». (2013). Visnyk Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy, 4, 32-41.
Yanyshen V. P., Phd in Law, Associate Professor, Associate Professor of the Civil Law Department №1, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-1495-613X
Law of Ukraine «on consumer lending»: new standards for protection of rights of the borrowers
The issue of legal regulation of consumer lending has been studied taking into account the provisions of the Law of Ukraine "On consumer lending" and the legislation of the European Union in the aspect of harmonization of Ukrainian legislation with the legislation of the European Union and international standards. The criteria of qualification of credit relations as consumer are established. The legal status of the participants in consumer lending relations is determined: the lender, the consumer, the credit intermediaries. The emphasis is on the information obligations of the lender to the consumer. The conditions of the consumer loan agreement are analyzed, in particular, the conditions regarding the size of the real annual interest rate and the total cost of the loan to the consumer at the date of the contract conclusion. The content of consumer rights for refusal from the consumer loan agreement and early repayment of the loan are considered. The guarantees of consumer rights protection of credit services are disclosed both before the conclusion of a consumer loan agreement and during its execution. The provisions of the legislation concerning the specificity of establishing the order of repayment of claims under a consumer loan agreement and the legal limitation of consumer liability are maintained.
Keywords: credit; consumer credit; consumer loan agreement; lender; consumer; consumer responsibility.
Hadiuwna do pedKomzii 15.11.2017 p.
