CC BY
7
УДК 340:12
М. Р. Романинець
кандидат юридичних наук, доцент кафедри теори та юторп держави i права, конституцшного та мiжнародного права Львiвського державного унiверситету внутрiшнiх справ
ЗАКЛАДИ ВИЩО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1: ПРАВОВ1 АСПЕКТИ IX ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
© Романинець М. Р., 2019
З'ясовано, що правовий механгзм системи регулювання вищоТ освiти являе собою сукупнгсть мiжнародно-правових актiв, зобов'язань Укратни, Конституцн Укратни, законiв Укратни, пiдзаконних нормативних правових актгв та iндивiдуальних актiв застосування, покликаних здгйснювати регулювання правовiдносин мiж суб'ектами освгтньо'т дiяльностi в процесг впливу на сферу освiти. Визначено, що особливостями оргашзацшно-правового механiзму державного регулювання трансформацн вищот освiти е самостшний розвиток та iнновацiйна дiяльнiсть, як акцентовано в Законi Укратни "Про вищу освгту", а саме: повна автономiя закладiв вищот освгти, Тх право самостiйно розпоряджатися власними коштами, свобода у визначеннi академiчних стратегiй i пiдходiв
Ключовi слова: вища освгта; заклади вищот освгги; освiтянська полiтика; право на вищу освгту; глобалгзацгя; реформування освгти; штеграцшш процеси; система вищот освгти; Закон Укратни "Про вищу освгту".
М. Р. Романинець
ЗАВЕДЕНИЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ: ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ ИХ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ
Установлено, что правовой механизм системы регулирования высшего образования представляет собой совокупность международно-правовых актов, обязательств Украины, Конституции Украины, законов Украины, подзаконных нормативных правовых актов и индивидуальных актов применения, призванных осуществлять регулирование правоотношений между субъектами образовательной деятельности в процессе воздействия на сферу образования. Определено, что особенностями организационно-правового механизма государственного регулирования трансформации высшего образования является самостоятельное развитие и инновационная деятельность, как акцентировано в Законе Украины "О высшем образовании", а именно: полная автономия высших учебных заведений, их право самостоятельно распоряжаться своими средствами, свобода в определении академических стратегий и подходов
Ключевые слова: высшее образование; учреждения высшего образования; образовательная политика; право на высшее образование; глобализация; реформирование образования; интеграционные процессы; система высшего образования; Закон Украины "О высшем образовании".
M. R. Romanian
Department of Theory and History of State and Law, constitutional and international law Lviv State University of Internal Affairs
Ph. D.
HIGHER EDUCATION IN UKRAINE: LEGAL ASPECTS OF THEIR FUNCTIONING
The article clarifies that the legal mechanism of the system of regulation of higher education is a set of international legal acts, obligations of Ukraine, the Constitution of Ukraine, laws of Ukraine, by-laws and individual acts of application, intended to regulate legal
relations between the subjects of educational activities in the process of influencing the education sector. It is determined that the peculiarities of the organizational and legal mechanism of state regulation of higher education transformation are independent development and innovative activity, which is emphasized in the Law of Ukraine "On Higher Education", namely: full autonomy of higher education institutions, their right to self-manage their own funds, freedom to determine academic strategies and approaches
Key words: higher education; higher education institutions; educational policy; the right to higher education; globalization; education reform; integration processes; higher education system; Law of Ukraine "On Higher Education".
Постановка проблеми. Плюралiзм мобшьних реформацш вимагае насамперед свггоглядних коректив i в осв^нш сфер^ адже освгга - основа прогресу будь-якого сустльства, наци та кра!ни, стратепчний потенщал !х розвитку. У перюд морально! кризи, суспшьно! апатп та акультурацп освгга е могуттм чинником розвитку духовно! культури, вщтворення ттелектуальних i продуктив-них сил сустльства, запорукою громадянського миру i майбуттх устхГв у змщнент й утверджент авторитету Укра!ни як суверенно!, незалежно!, демократично!, сощально! та правово! держави.
В умовах динамГчних та гомеричних соцГально-економГчних трансформацш укра!нського сощуму освгга стае предметом нових запита, що мобшьно зростають, як з боку окремо! осо-бистосп, так i з боку сустльства, держави. Цг вимоги виступають визначальним чинником, рушш-ною силою розвитку системи вищо! освгш, а здаттсть вiдповiдати на них - найточтшим вимГром !! стану та можливостей.
Аналiз дослщження проблеми. Вища освiта як сощальний феномен стала предметом науково! защкавленосп Ж. Алексеево!, Д. Андреева, О. Балинсько!, О. Бандури, В. Блiхара, С. Бо-гачова, В. Вовк, Т. Гарасимiва, Ю. Гальонкiно!, В. Годованець, С. Гусарева, Р. Гурака, М. Даниль-кевича, В. Комарова, М. Костицького, В. Кравця, О. Кудермшо!, Т. Куковсько!, Д. Кумкова, О. Креста, В. Масальського, С. Меленка, М. Легенького, Н. Онщенко, В. Опришка, У. Парпан, Е. Певцова, Г. Петрово!, М. Романинець, В. СлГвГнського, О. Орлово!, О. Тихомирова, А. Токарсько!, I. Хомишин, О. Цельева та багатьох тших науковщв.
Мета статт - на основГ чинного нацiонального законодавства проаналiзувати правовi аспекти функщонування закладiв вищо! освгш в Укра!т.
Виклад основного матерiалу. Заклад вищо! освгш потребуе щлюного комплексу кар-динальних змт, як б вщповщали потребам сучасного укра!нського сощуму. Закритють i консервативнiсть вищо! освгга, утверситетсько! науки зокрема, уже не вщповщають вимогам часу. Зважаючи на це, заклад вищо! освГти повинен не лише продукувати певт iде!, розвивати т чи ГншГ тенденцi! у наущ, а й, передусiм, сприяти поступовому суспшьному розвитку, повною мГрою забезпечувати запити i потреби сучасно! людини.
Вважаемо, що пiдвищення рГвня вщповщносп освгга вимогам сучасностi й реалiзацiя освгтянсько! политики в житп можливГ за умови урахування функцп сучасно! вищо! школи як сощального тституту. I! функщя полягае в оновлент соцiальних цiнностей i норм з виробленням нових та перейманням прогресивних щнностей зГ свггового освггаього досвщу, адекватних соцiально-iсторичним умовам Укра!ни [1, с. 13].
Вiдтак реформування закладiв вищо! освгга в Укра!т, яке розпочалося тсля проголошення незалежносп, було зумовлено багатьма причинами: значними соцiально-економiчними трансфор-мацiями в кра!т, змтою векторiв у политичному, сощальному та економiчному розвитку держави; поширенням глобалiзацiйних та iнтеграцiйних процесiв у свт, бурхливим розвитком тформа-цшно-комуткащйних технологiй. Вибравши европейський вектор розвитку, практично через невеликий промГжок часу вщ проголошення незалежностi Укра!на приедналася до Болонського процесу, що також не тшьки викликало значнi змти у змют вищо! освгга загалом, а й вплинуло на розвиток закладiв вищо! освгга [2, с. 38].
Вважаемо, що важливим сьогоднi е перетворення застаршо! системи закладiв вищо! освГти, притаманно! минулому, до стану шновацшно!, що вiдповiдатиме запитам i потребам сучасно! людини, "... пiдготовка знанневого пращвника не обмежуеться отриманням базово! вищо! освiти лише за рахунок засвоення стандартних програм закладiв вищо! освгги. Його вiдмiнною особливiстю е участь в освоенш i творенш знань. Переважно такi працiвники, на вщмшу вщ звич-них, рутинних послуг у виробничому чи управлшському процесГ, надають аналiтичнi послуги, в основГ яких створення, модифiкацiя i синтез знань" [3, с. 11].
Необхщно зауважити, що в умовах шновацшного розвитку змiнюеться функцiональна роль освГти: Гз транслятора знань i генератора специфiчних навичок i вмшь вона перетворюеться, по-перше, на безпосереднього виробника знань i, по-друге, на активного учасника процесу трансфор-мацп цих знань у новГ продукти, технологи та послуги. Вщповщно, в центрГ опиняеться сфера виробництва, передавання та поширення знань, або освГта, що вимагае серйозного перетворення, насамперед закладГв вищо! освгш, бо саме вони стають ключовим елементом усГх сощальних i економГчних процесГв, формуючи !х суб'екпв [4].
Правовий мехашзм системи регулювання вищо! освГти - це сукупнють мГжнародно-правових акпв, зобов'язань Укра!ни, Конституцп Укра!ни, закошв Укра!ни, тдзаконних нормативних правових акпв та шдивщуальних акпв застосування, покликаних здшснювати регулювання право-вщносин мГж суб'ектами освнньо! дГяльносп в процес впливу на сферу освгш. Оргашзацшний мехашзм регулювання вищо! освгш - послщовно й обгрунтовано застосовувана сукупнють орга-шзацшно-системного, оргашзацшно-адмшютративного та оргашзацшно-шформацшного аспектов. Особливостями оргашзацшно-правового мехашзму державного регулювання трансформацп вищо! освни е самостшний розвиток та шновацшна дГяльнють, що акцентовано в Закош Укра!ни "Про вищу освпу", а саме: повна автономГя закладГв вищо! освни, !х право самостшно розпоряджатися власними коштами, свобода у визначенш академГчних стратегш i тдходГв [5, с. 150].
Зауважуемо, що змют ново! правово! бази е втшенням досвщу минулого й умов сучасного постшдустрГального суспшьства. Зокрема, у 2014 р. ухвалено Закон Укра!ни "Про вищу освпу", який став своерщним нарГжним каменем для подальшого поступу вищо! освни. Закладеш принципи вщповщають загальноевропейським нормам i принципам сучасносп, як грунтуються на вщповщносп вищо! освни сьогоденню. Зокрема, чшьне мюце вщведено високому рГвню освнньо! дГяльносп, яка дае змогу забезпечити на належному рГвш здобуття особою вищо! освни за вибраним фахом; проведення науково! пращ Гз творчою дГяльшстю усГх учасниюв навчально-виховного процесу з метою тдготовки кадрГв вищо! квалГфГкаци. Вважаемо, що саме це забез-печить належний рГвень економГчного поступу держави та И громадян. ДоволГ важливГ положення про патрютичне, правове i еколопчне виховання здобувачГв вищо! освни через утвердження моральних загальнолюдських щнностей, здорового способу життя, активно! громадянсько! позицп та сощально! активносп, здатнють до самооргашзацп та вшьного мислення, поеднання освггаьо!, науково! та шновацшно! пращ. Не менш важливим е створення сприятливих умов для реалГзацп зазначених положень, розкриття здГбностей i талантГв студентсько! молодо примноження моральних i нащональних культурних щнностей, налагодження мГжнародних зв'язюв. ДоволГ щкавим е положення про вивчення попиту на окремГ спещальносто на ринку пращ. Вважаемо, що це передусГм пов'язано Гз мониторингом потреби у забезпеченш тими чи шшими спещальностями державних мюць [6].
Варто шдкреслити, що прийняття Закону Укра!ни "Про вищу освпу" уможливило осучаснене бачення розвитку ушверситетсько! освни кра!ни. Виокремлено основш завдання вищого навчального закладу (вщповщно до ст. 26): провадження на високому рГвш освнньо! дГяльносто, яка забезпечуе здобуття особами вищо! освни вщповщного ступеня за вибраними ними спещаль-ностями; для ушверситетГв, академш, шститутов - провадження науково! дГяльносп шляхом проведення наукових дослщжень i забезпечення творчо! дГяльносп учасниюв освннього процесу, шдготовки наукових кадрГв вищо! квалГфшацп i використання отриманих результата у освнньому процесц участь у забезпеченш суспшьного та економГчного розвитку держави через формування людського катталу; формування особистосп шляхом патрютичного, правового, еколопчного
виховання, утвердження в учасниюв освггаього процесу моральних цшностей, сощально! активности громадянсько! позицп та вiдповiдальностi, здорового способу життя, умiння вiльно мислити та самооргашзовуватися в сучасних умовах; забезпечення оргашчного поеднання в освггаьому процесi освггаьо!, науково! та шновацшно! дiяльностi; створення необхiдних умов для реалiзаци учасниками освiтнього процесу !хшх здiбностей i талантiв; збереження та примноження моральних, культурних, наукових цшностей i досягнень суспiльства; поширення знань серед населення, тдвищення освiтнього i культурного рiвня громадян; налагодження мiжнародних зв'язкiв та провадження мiжнародно! дiяльностi в галузi освiти, науки, спорту, мистецтва i культури; вивчення попиту на окремi спецiальностi на ринку пращ [6].
На думку деяких дослщниюв, у системi вищо! освiти Укра!ни закладено щонайменше двi суперечностi, якi живлять кризовi явища: 1) суперечнiсть мiж вiльним ринком пращ i системою вузьких спещальностей; 2) протирiччя мiж попитом на вищу освiту i можливостями державного фшансування. Для розв'язання цих протирiч необхiдно якнайшвидше впровадити в повному обсязi елементи ринкових вiдносин у вищу школу Укра!ни через: 1) Болонський процес у широкому сенс (як творчу адаптащю мiжнародного досвщу функцiонування вищо! освiти в ринкових умовах); 2) Болонський процес у вузькому сенс (як реалiзацiю механiзмiв i засобiв досягнення цiлей Болонсько! декларацп) [1, с. 10].
Отож, шновацп в освiтi пов'язанi iз загальними процесами у суспiльствi, глобалiзацiйними та iнтеграцiйними процесами. Iнновацiйна дiяльнiсть в Укра!ш передбачена Законом Украши "Про прюритетш напрями шновацшно! дiяльностi в Укра!ш", Державною програмою прогнозування науково-технолопчного та iнновацiйного розвитку. 1нновацп в освiтi е закономiрним явищем, динамiчним за характером i розвивальним за результатами, !х запровадження дае змогу вирiшити суперечностi мiж традицшною системою i потребами в яюсно новiй освiтi. Сутнiсною ознакою шновацп е и здатнiсть впливати на загальний рiвень професшно! дiяльностi науково-педагопчних працiвникiв, розширювати iнновацiйне поле освггаього середовища у навчальному закладi, регюш. Як системне утворення iнновацiя характеризуеться штегральними якостями: iнновацiйний процес, шновацшна дiяльнiсть, iнновацiйний потенцiал, iнновацiйне середовище. Джерелом шновацп е цiлеспрямований пошук ще! з метою розв'язання суперечностей, И освоення вщбуваеться апробацiею в формi педагогiчного експерименту або пшотного впровадження [7, с. 44].
Укра!на - одна iз кра!н, у якш заклади вищо! освiти е доволi консервативними, зберiгаючи традицп минулого, поступово запроваджуе свггов^ зокрема европейсью, стандарти вищо! освiти, що приведе до яюсного оновлення не лише освггаього середовища, а й суспшьства загалом. Аналiз сучасних европейських та вггчизняних тенденцiй закладiв вищо! освгги засвiдчив актуальнiсть переходу вiд просто! пошформованосп чи навiть просвiтництва на вищий рiвень формування компетентностi майбутшх фахiвцiв. На часi така система закладiв вищо! освiти, суть яко! грунту-еться на якiсних знаннях, компетенщях, педагогiчних новацiях, розвитку власно! компетентностi. Визначенi европейськi стратегiчнi орiентири передбачають формування професiйно компетентного фахiвця, реалiзацiю iндивiдуально-креативного кредо особистостi тд час пiдготовки до професiйно! дiяльностi студента, який матиме змогу мобшьно реагувати на змiни в сощальному й економiчному життi суспiльства, здшснювати ефективне розв'язання рiзних ситуацiй засобами комушкацп [7, с. 167].
Останшми роками в Укра!нi, як i в усьому свiтi, дедалi бшьшою стае потреба у вищiй освт, та, як наслiдок, не стихае дискушя про !! роль i мiсце в системi загальнокультурних цшностей, ведеться певна нормотворча дiяльнiсть з метою пов'язати вимоги держави, очшування суспшьства, декларовану автономда закладiв вищо! освгги та потреби окремо! особистосп
Прерогативою сучасного закладу вищо! освгга в Укра!нi е забезпечення виконання i впровадження у практику навчально-виховного процесу законодавчих шщатив та ршень, що сприятиме пiдготовцi висококласних фахiвцiв, рiвень знань яких вiдповiдатиме потребам сощаль-но-економiчного розвитку суспiльства i визначатиме !хню конкурентоспроможнiсть на нащональ-ному та мiжнародному ринках пращ [10, с. 77].
Основним критерieм роботи закладу вищо! освпи е рiвень пiдготовленостi випускникiв до професшно! дiяльностi. Вищу освiту здобувають на базi повно! загально! середньо! освiти. До закладiв вищо! освгги, що здiйснюють пiдготовку молодших спещалюпв, можуть вступати особи, якi мають базову загальну середню освiту. Щцготовка фахiвцiв у закладах вищо! освни може проводитись з вiдривом (очна) або без вщриву вiд виробництва (вечiрня, заочна), чи з поеднанням цих форм, а з окремих спещальностей - екстерном. Завдання, права та обов'язки закладу вищо! освгш визначаються Законом Укра!ни "Про вищу освпу" [6].
У Закош Укра!ни "Про вищу освiту" вищу освпу визначено як рiвень освпи, який здобувае особа у закладi вищо! освiти в результатi послщовного, системного та цiлеспрямованого процесу засвоення змюту навчання, який грунтуеться на повнш загальнiй середнiй освiтi й завершуеться здобуттям певно! квалiфiкацi!' за тдсумками державно! атестацп; змiст вищо! освни - обумовлена щлями та потребами суспшьства система знань, умшь i навичок, професiйних, свiтоглядних i громадянських якостей, що мае бути сформована в процес навчання з урахуванням перспектив розвитку суспiльства, науки, техшки, технологiй, культури та мистецтва; змют навчання -структура, змют i обсяг навчально! iнформацi!, засвоення яко! забезпечуе особi можливiсть здобуття вищо! освiти i певно! квалiфiкацi! [6].
Вища школа бере активну участь у розв'язанш вшх завдань державотворення; у забезпеченнi матерiального добробуту, вдосконаленнi суспiльних вiдносин, вихованш громадянина-патрiота Укра!ни; у пiдвищеннi культурного рiвня населення Укра!ни, формуваннi штелектуального потен-цiалу кра!ни; забезпеченнi тдвищення квалiфiкацi! викладачiв, пiдготовцi наукових кадрiв для участi в НТР; сприянш демократизацi! суспiльства та укрiпленнi миру; у розвитку мiжнародного спiвробiтництва [11].
На думку С. Ншолаенка, вищим навчальним закладам потрiбно вчитися прогнозувати попит на фахiвцiв того або шшого профiлю на п'ять-десять роюв наперед та реагувати на нього змшами в навчальних планах i програмах. Сьогоднi вiдсутня система державного розподшу випускникiв закладiв вищо! освпи, а пiдприемства й органiзацi! самостшно визначають свою кадрову полiтику, яка шяк не пов'язана зi змшами на ринку пращ. Як результат виникае загроза безробптя для молодих фахiвцiв, що закшчують заклади вищо! освпи. Вони стали одшею зi слабкозахищених у соцiальному планi груп населення. Тому актуальним е вивчення ситуащ! навколо тдготовки i подальшого працевлаштування молодих фахiвцiв [1, с. 9].
Незважаючи на прийняття Закону Укра!ни вiд 14 листопада 2004 р. за № 2150-1 "Про забезпечення молодо яка отримала вищу або професшно-техшчну освпу, першим робочим мюцем з наданням дотащй роботодавцю", проблему досi не вирiшено, оскшьки законодавчi норми зорiентованi не на упередження збитково!, надлишково! та неякюно! пiдготовки кадрiв, а навпаки, на зростання прихованого безробптя та низькопродуктивно! зайнятосп [1, с. 10].
Змют нового сучасного закладу вищо! освни мае солщну правову базу. Зокрема, у 2014 р. прийнято Закон Укра!ни "Про вищу освiту", який став своерщним нар1жним каменем для подальшого поступу вищо! освiти. Закладеш принципи вщповщають загальноевропейським нормам i принципам сучасностi, якi грунтуються на вщповщносп вищо! освiти сьогоденню. О^м того, визначення правових, полiтичних та фшансових механiзмiв державного регулювання системи вищо! освпи вщповщае концепцi! розвитку нащонально! вищо! освiти, грунтуеться на Декларацй прав людини, Законах "Про освпу", "Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть", "Про вищу освiту", м1жнародних договорах, як1 ратифiкувала Верховна Рада Укра!ни, указах i розпорядження Президента Укра!ни, постановах Верховно! Ради i Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни, Нацiональнiй доктриш розвитку освiти, Нацiональнiй стратегi! розвитку освни в Укра!ш на перюд до 2021 р. тощо [5, с. 46].
Указом Президента Укра!ни вщ 25 червня 2013 р. № 344 схвалено Нащональну стратепю розвитку освiти Укра!ни на перюд до 2021 р. Цей документ конкретизуе основш шляхи реалiзацi! концептуальних щей та поглядiв на подальший розвиток освiти, а саме: приведення мережi закладiв вищо! освiти i системи управлiння вищою освiтою у вщповщнють до потреб розвитку нащонально! економши та запитiв ринку пращ; створення дослщницьких унiверситетiв, розширення автономп закладiв вищо! освiти; розширення взаемодп закладiв вищо! освiти з установами Нащонально!
академи наук Укра!ни та Нацiонально! академп педагогiчних наук Укра!ни щодо розвитку наукових дослщжень у сферi вищо! освiти; залучення роботодавцiв до сшвпращ iз закладами вищо! освiти, зокрема, до участ у розробленнi стандарта вищо! освгга, органiзацi! проходження практики студентами, виршенш питань надання першого робочого мiсця випускникам; переоснащення навчально!, науково-методично! та матерiально-технiчно! бази закладiв вищо! освiти [13].
У Закош Укра!ни "Про вищу освпу" вщ 1 липня 2014 р. (№° 1556-УИ), який визначае основнi правовi, органiзацiйнi, фiнансовi засади функцiонування системи вищо! освгш, створюе умови для посилення сшвпращ державних оргашв i бiзнесу iз вищими навчальними закладами на принципах автономи вищих навчальних закладiв, поеднання освiти з наукою та виробництвом з метою тдготовки конкурентоспроможного людського капiталу для високотехнолопчного та шновацш-ного розвитку кра!ни, самореалiзацi! особистостi, забезпечення потреб суспшьства, ринку працi та держави у квалiфiкованих фахiвцях.
Зокрема, у першому роздiлi "Загальш положення" стагтi 1 "Основш термiни та !х визначення" зазначено:
1) автономiя закладу вищо! освгш - самостiйнiсть, незалежнiсть i вiдповiдальнiсть закладу вищо! освiти у прийнятп рiшень стосовно розвитку академiчних свобод, органiзацi! освiтнього процесу, наукових дослщжень, внутршнього управлiння, економiчно! та шшо! дiяльностi, самостiйного добору i розстановки кадрiв у межах, встановлених цим Законом;
2) академiчна мобшьнють - можливiсть учасникiв освiтнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову дiяльнiсть в шшому закладi вищо! освiти (науковiй установi) на територи Укра!ни чи поза !! межами;
3) академiчна свобода - самостшнють i незалежнiсть учасникiв освггаього процесу пiд час провадження педагопчно!, науково-педагогiчно!, науково! та/або iнновацiйно! дiяльностi, що здiйснюеться на принципах свободи слова i творчостi, поширення знань та шформацп, проведення наукових дослщжень i використання !х результатiв та реалiзуеться з урахуванням обмежень, встановлених законом;
4) акредитащя освiтньо! програми - ощнювання освiтньо! програми та/або освiтньо! дiяль-ностi закладу за цiею програмою на предмет вщповщносп стандарту вищо! осв^и; спроможностi виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмi результата навчання; досягнення заявлених у програмi результата навчання;
5) вища освгга - сукупнють систематизованих знань, умшь i практичних навичок, способiв мислення, професiйних, свiтоглядних i громадянських якостей, морально-етичних щнностей, iнших компетентностей, здобутих у закладi вищо! освгш (науковiй установi) у вiдповiднiй галузi знань за певною квалiфiкацiею на рiвнях вищо! освiти, що за складнютю е вищими, нiж рiвень повно! загально! середньо! освiти;
6) вшськовий заклад вищо! освiти (заклад iз специфiчними умовами навчання) - заклад вищо! освгш державно! форми власносп, який здiйснюе на певних рiвнях вищо! освiти пiдготовку курсанта (слухачiв, студентiв), ад'юнктiв для подальшо! служби на посадах офiцерського (сер-жантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Мшстерства внутршшх справ Укра!ни, Збройних сил Укра!ни, iнших утворених вiдповiдно до закошв Укра!ни вiйськових формувань, центральних оргашв виконавчо! влади iз спещальним статусом, Служби безпеки Укра!ни, Служби зовшшньо! розвiдки Укра!ни, центрального органу виконавчо! влади, що реалiзуе державну полгшку у сферi охорони державного кордону, центрального органу виконавчо! влади, який забезпечуе формування та реалiзуе державну полгшку у сферi цившьного захисту;
7) заклад вищо! освгш - окремий вид установи, яка е юридичною особою приватного або публiчного права, дiе згiдно з виданою лiцензiею на провадження освггаьо! дiяльностi на певних рiвнях вищо! освгга, проводить наукову, науково-технiчну, шновацшну та/або методичну дiяльнiсть, забезпечуе оргашзащю освiтнього процесу i здобуття особами вищо! освгга, шслядип-ломно! освгга з урахуванням !хнiх покликань, штереив i здiбностей;
8) галузь знань - основна предметна галузь освгга i науки, що включае групу спорщнених спецiальностей, за якими здшснюеться професiйна пiдготовка;
9) Свропейська кредитна трансферно-накопичувальна система (СКТС) - система трансферу i накопичення кредитiв, що використовуеться в Свропейському просторi вищо! освгга з метою
надання, визнання, шдтвердження квалiфiкацiй та освгтшх компонента i сприяе академiчнiй мобшьносп здобувачiв вищо! освiти. Система грунтуеться на визначеннi навчального навантаження здобувача вищо! освiти, необхiдного для досягнення визначених результата навчання, та обль ковуеться у кредитах СКТС4 [6].
Заклад вищо! освiти (рашше, до прийняття проекту Закону Укра!ни "Про освпу", вико-ристовували термш "вищий навчальний заклад", а також вживалися скорочення - ВНЗ, виш, вуз) -окремий вид установи, яка е юридичною особою приватного або публiчного права, дiе зпдно з виданою лiцензiею на провадження освгшьо! дiяльностi на певних рiвнях вищо! освiти, проводить наукову, науково-техшчну, iнновацiйну та/або методичну дiяльнiсть, забезпечуе оргашзащю освiтнього процесу i здобуття особами вищо! освiти, шслядипломно! освгш з урахуванням !хшх покликань, штереив i здiбностей. Заклад вищо! освгги, вiдповiдно до Закону Укра!ни "Про вищу освiту", - це заклад, що дiе зпдно з чинним законодавством Украши; реалiзуе, вщповщно до надано! лщензи, освiтньо-професiйнi програми вищо! освни за певними освгтшми та освгшьо-квалiфiкацiйними ргвнями; забезпечуе навчання, виховання та професiйну шдготовку ошб, зпдно з нормативними вимогами у галузг вищо! освгш; здiйснюе наукову та науково-техшчну дГяль-нють [6].
Доречно зауважити, що ст. 27 "Правовий статус закладу вищо! освгш" Закону Украши "Про вищу освпу" в редакщ! вгд 1 липня 2014 р. звучить так:
1. Заклад вищо! освгш утворюеться у формг державно!, комунально! приватно! установи i працюе на засадах неприбутковостг
2. Юридична особа (кргм науково! установи) набувае статусу закладу вищо! освгш з моменту отримання лщензи на провадження освнньо! дГяльностг
3. Заклад вищо! освгш може бути засновником (сшвзасновником) шших юридичних ошб, як провадять свою дГяльшсть вщповщно до напрямiв навчально-науково-виробничо!, iнновацiйно! дГяльносп закладу вищо! освгш та/або забезпечують виконання його статутних завдань.
4. Заклади вищо! освгш державно!, комунально! та приватно! форм власносп мають рГвш права у провадженш освгшьо!, науково! та шших видГв дГяльностг
5. Заклади вищо! освгш можуть провадити освгшю дГяльшсть спшьно з шоземними навчальними закладами за узгодженими освпшми програмами.
6. Заклади вищо! освгш можуть утворювати навчальш, навчально-науковг та навчально-науково-виробничг комплекси, науковг парки та входити до складу консорщуму. Вс учасники комплексу, консорщуму збер^ають статус юридично! особи i фшансову самостшнють [6].
Висновки. Отже, в Укра!ш фактично завершено формування нормативно! бази правового регулювання функщонування вищо! освгш, ргвшв шдсистем, дГяльносп закладгв вищо! освгш ргзних тишв i форм власносп, оргашзащ! ргзних форм навчання. У сферг вищо! освгш Укра!ни здшснено важливг реформи, серед яких можна видшити нашстотшшг - приеднання Укра!ни до Болонсько! системи, запровадження двоступенево! освгш, кредитно-трансферно! системи ECTS, ЗНО тощо. На сучасному еташ, незважаючи на певну модершзащю, у вищш освт Укра!ни е низка проблем i недолтв, вона потребуе подальшого впровадження реформ та шновацш. Отже, заклад вищо! освпи в Укра!ш повинен не лише продукувати певш где!, розвивати т чи шшГ тенденщ! у наущ, але, передуем, сприяти поступовому суспшьному розвитку, повною мгрою забезпечувати запити i потреби сучасно! людини, вкрай необхщш для сьогодення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ншолаенко С. Яюсть вищо! освгш Укра!ни - погляд у майбутне. Ceim ф!иаиав. Вип. 3(8). Жовтень, 2006. С. 7-22. 2. Сисоева С. Освпш реформи: освгголопчний контекст. Освтологiя. 2013. Вип. 2. С.36-45. 3. Вовканич С. Й. Теоретико-методолопчш основи дослщження людського та штелектуального кашталу в знанневомюткш економщк концептуалгзащя понять. Регiоиальиа екоиомта. 2007. № 4. С. 7-19. 4. Ржешшевська В. В. Проблеми та перспективи функщонування вищих навчальних закладгв у регюнальнш шновацшнш системг Ефективиа екоиомiка. 2013. № 3. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2013_3_30 5. Якименко О. О. Чинники впливу на реалгзащю оргашзацшно-правового мехашзму державного регулювання трансформащ! вищо! освгш в Укра!нг
Вгсник Нацгонального университету цивыьного захисту Украши. CepÎH: Державне управлшня. 2016. Вип. 2. С. 141-151, С. 41-49. 6. Закон Украши "Про вищу освггу". База даних "Законодавство Украши" / ВР Украши. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/print1382613528661298.
7. 1ванова С. 1нновацп в освт та проблеми реформування системи вищо! освiти в аспектi евроштеграцп Украши. Bîchuk Черкаського университету: педагог1чт науки. 2016. № 1. С. 41-52.
8. Мартиненко С. Свропейський проспр вищо! освiти: Тенденцiï розвитку та прюритети. Освтолог1я. 2013. Вип. 2. С. 163-167. 9. Вельчева Н. I. Науково-теоретичш основи державного регулювання вищоï освiти. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2009_2_13. 10. Сидоренко Т. М. Мехашзм шновацшного функцiонування та розвитку вищоï освiти Украïни. В1сник Кшвського нащонального университету технолог1й та дизайну. Серiя "Економiчнi науки". Економiка та управлшня шдприемствами. 2015. № 5(91). С. 77-84. 11. Лекщя 3: Змют освiти. Вищий навчальний заклад у OToreMi освiти. URL:http://moodle.ipo.kpi.ua/moodle/mod/resource/view.php?id=40263# %D0%BB3%D0%BF2. 12. Указ Президента Украши "Про Нащональну стратепю розвитку освiти в Украш на перiод до 2021 року" № 344/2013 вщ 25 червня 2013 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/344/2013.
REFERENCES
1. Nikolayenko S. Yakist' vyshchoyi osvity Ukrayiny -pohlyad u maybutnye [The quality of higher education in Ukraine is a look into the future]. Svit finansiv. Vyp. 3(8). Zhovten' 2006. pp. 7-22. 2. Sy soyeva S. Osvitni reformyV osvitologichny^j kontekst [Educational reforms: educational context]. Education. 2013. Vol. 2. pp. 36-45. 3. Vovkany ch S. J. Teorety^ko-metodologichni osnovyл doslidzhennya lyuds^kogo ta intelektuaVnogo kapitalu v znannyevomistkij ekonomici: konceptualizaciya ponyaf [Theoretical and methodological foundations of the study of human and intellectual capital in knowledge-based economy: conceptualization of concepts]. Regional economy. 2007. No 4. pp. 7-19. 4. Rzhepishevs ka V. V. Problemyл taperspekty^vyл funkcionuvannya vy^shhy^x navchaVny^x zakladiv u regionaVnij innovacijnij sy^stemi [Problems and prospects of functioning of higher education institutions in the regional innovation system]. An efficient economy. 2013. No 3. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2013_3_30 5. Yakymenko O. O. Chynnyky vplyvu na realizatsiyu orhanizatsiyno-pravovoho mekhanizmu derzhavnoho rehulyuvannya transformatsiyi vyshchoyi osvity v Ukrayini [Factors influencing the implementation of the organizational and legal mechanism of state regulation of the transformation of higher education in Ukraine]. Visnyk Natsional'noho universytetu tsyvil'noho zakhystu Ukrayiny. Seriya: Derzhavne upravlinnya. 2016. Vol. 2. pp. 141-151. 6. Zakon Ukrayinyл "Pro vy^shhu osvitu" [The Law of Ukraine "On Higher Education"]. Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada database. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/print1382613528661298 7. Ivanova S. Innovaciyi v osviti ta problemyл reformuvannya sy^stemy^ vy^shhoyi osvityл v aspekti yevrointegraciyi Ukrayinyл [Innovation in education and problems of reforming the higher education system in the aspect of Ukraine's European integration]. Bulletin of Cherkasy University: pedagogical sciences. 2016. No 1. pp. 41-52. 8. Martynenko S. Yevropeys'kyy prostir vyshchoyi osvity: Tendentsiyi rozvytku ta priorytety [European higher education area: development trends and priorities]. Osvitolohiya. 2013. Vol. 2. pp. 163-167. 9. Vyel'cheva N. I. Naukovo-teoretychni osnovy derzhavnoho rehulyuvannya vyshchoyi osvity [Theoretical and theoretical foundations of state regulation of higher education]. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2009_2_13. 10. Sydoren-ko T. M. Mekhanizm innovatsiynoho funktsionuvannya ta rozvytku vyshchoyi osvity Ukrayiny [The mechanism of innovative functioning and development of higher education in Ukraine]. Visnyk Kyyivs'koho natsional'noho universytetu tekhnolohiy ta dyzaynu. Seriya "Ekonomichni nauky". Ekonomika ta upravlinnya pidpryyemstvamy. 2015. No. 5(91). pp. 77-84. 11. Lektsiya 3: Zmist osvity. Vyshchyy navchal'nyy zaklad u systemi osvity. [Contents of education. Higher educational institution in the education system]. Available at: http://moodle.ipo.kpi.ua/moodle/mod/resource/view.php?id= 40263#%D0%BB3%D0%BF2. 12. Ukaz Prezy denta Ukrayinyл "Pro NacionaVnu strategiyu rozvy^tku osvityл v Ukrayini na period do 2021 roku" [Presidential Decree "On the National Strategy for the Development of Education in Ukraine until 2021"] No. 344/2013 of June 25, 2013. Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws / show / 344/2013.
Дата надходження: 07.11.2019р.
