CC BY
3
УДК 340.12
Наталiя Кучеренко
астрант першого року навчання спецiальностi 081 "Право" кафедри цившьного права та процесу Навчально-наукового шституту права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
nzrobok14@ukr.net
ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ М1С11 УН1ВЕРСИТЕТУ В ПРАВОВОМУ ДИСКУРС ОСВ1ТНЬО1 ПАРАДИГМИ
© Кучеренко Н., 2019
Розглянуто проблему формування мiсiT ушверситету в правовому дискурс освггньот парадигми. Аналiз сучасних европейських та вiтчизняних тенденцiй ушверсите^в засвiдчив актуальнiсть переходу вiд простот поiнформованостi чи нав1ть просвiтництва на вищий р1вень формування компетентностi майбутшх фа\1вц1в. Нинi актуальна така система ушверсите^в, суть якот грунтуеться на яккних знаннях, компетенцiях, педагогiчних новащях, розвитковi власнот компетентностi.
Визначальними ознаками шновацшного розвитку освiти е: побудова навчання в контекстi безперервного процесу; формування напряму на створення для студенев можливостей займати не стшьки активну, скiльки iнiцiативну позищю у навчальному процесi; сприяння студентам не лише в засвоюванш матерiалу, а й у тзнанш свiту, самостiйному пошуку в1дпов1д1, не сприймання знайденого як безперечнот iстини, активний дiалог з ними. Для шновацшного типу освгги характернi унiверсальнiсть, комплекснiсть, що забезпечуе основу сучасного свггогляду про едшсть ноосфери, соцiосфери i психосфери
Ключовi слова: заклади вищот освiти; ушверситет; 1нновац1йний розвиток освiти; вища освгга; вища школа; закон Укратни "Про вищу освггу"; державна освiтня полггика.
Наталья Кучеренко
ПРОБЛЕМА ФОРМИРОВАНИЯ МИССИИ УНИВЕРСИТЕТА В ПРАВОВОМ ДИСКУРСЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ПАРАДИГМЫ
В статье рассматривается проблема формирования миссии университета в правовом дискурсе образовательной парадигмы. Анализ современных европейских и отечественных тенденций университетов показал актуальность перехода от простой осведомленности или даже просвещения на более высокий уровень формирования компетентности будущих специалистов. Сейчас актуальна такая система университетов, суть которой основана на качественных знаниях, компетенциях, педагогических новациях, развитии собственной компетентности.
Отличительными особенностями инновационного развития образования являются: построение обучения в контексте непрерывного процесса; формирование направления на создание для студентов возможностей занимать не столько активную, сколько инициативную позицию в учебном процессе; необходимо помогать студентам не только усваивать материал, а познавать мир, вступая с ними в активный диалог, самостоятельно искать ответы и не останавливаться на найденном как на несомненной истине. Для инновационного типа образования характерны универсальность, комплексность, что обеспечивает основу современного мировоззрения о единстве ноосферы, социосферы и психосферы.
Ключевые слова: высшие учебные заведения; университет; инновационное развитие образования; высшее образование; высшая школа; Закон Украины "О высшем образовании"; государственная образовательная политика.
Natalia Kucherenko
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University
THE PROBLEM OF FORMATION OF THE MISSION OF THE UNIVERSITY IN THE LEGAL DISCUSSION OF EDUCATIONAL PARADIGM
The article deals with the problem of formation of the university's mission in the legal discourse of the educational paradigm. The analysis of modern European and national tendencies of universities has shown the relevance of the transition from simple awareness or even enlightenment to a higher level of competence development of future specialists. Today, such a system of universities is relevant, the essence of which is based on qualitative knowledge, competencies, pedagogical innovations, development of own competence.
The determining features of the innovative development of education are: the construction of learning in the context of a continuous process; Formation of a direction for creating opportunities for students to take not so active, as an initiative position in the educational process; to help students not only to master the material, but to learn the world, engaging with them in an active dialogue, to look for answers themselves and not to dwell on what was found as an undeniable truth. For an innovative type of education characterized by universality, complexity, which provides the basis of the modern outlook on the unity of the noosphere, the sociosphere and the psychosphere
Keywords: institutions of higher education; university; innovative development of education; Higher Education; High school; the Law of Ukraine "On Higher Education"; state educational policy.
Постановка проблеми. Формування новггаьо! ушверситетсько1' освгш характеризуемся такими тенденщями, як поглиблення процесГв штеграцп, глобалГзацп, урГзноманггаення форм, титв вищоi освгги; курс на формування стимyлiв до творчоi дiяльностi, тдвищення ролi вищоi освгги в сустльств^ зростання масовосп в оволодшш нею; концентращя в освт шновацшних сустльних процесГв i вщображення у Законах Украши "Про освпу", "Про вищу освГту", в Нащональнш доктриш розвитку освгш i т. д.
Як шновацшш розглядають моделг що перетворюють характер освгш стосовно таких його сутнюно та шструментально важливих характеристик, як: цшьова орГентащя; характер взаемодii викладача i студента та iхнi позицп в ходГ процесу навчання; ефективна оргашзащя навчального процесу, зокрема, i3 використанням сучасних iнформацiйних та телекомушкацшних технологiй тощо. Особливо важливими для розвитку прогресивних тдходГв до освгш стали змши в соцiальнiй ролГ знань та пiзнавально-творчих можливостях шдивща.
Аналiз дослiдження проблеми. Теоретико-методолопчним шдгрунтям тдготовки ще1" статп стали пращ впчизняних науковщв, а саме: С. В. Бобровника, Т. З. ГарасимГва, I. С. Гриценка, I. М. Жаровсько1', В. Журавського, Ж. О. Дзейко, О. В. Зайчука, М. С. Кельмана, М. I. Козюбри, А. М. КолодГя, О. Л. Копиленка, В. В. Лемака, Л. А. Луць, Б. В. Малишева, Н. М. Онщенко, Н. М. Пархоменко, О. В. Петришина, I. В. Процюка, П. Рабшовича, А. С. Токарсько1', М. О. Теплюка, С. C. Сливки, Ю. С. Шемшученка, I. Д. Шутака, О. I. Ющика та ш., в яких розкрито окремГ аспекти освгш як теоретико-правового явища.
Метою статт е аналГз проблеми формування мюи ушверситету в правовому дискурс освггаьо!' парадигми.
Виклад основного матерiалу. На сучасному етат характерними ознаками iнновацiйного розвитку освгш е: побудова навчання в контекст безперервного процесу; формування напрямку на створення для студенев можливостей займати не стшьки активну, скiльки шщативну позицiю в навчальному процесi; прагнення сприяти студентам не лише у засвоюванш матерiалу, а у шзнанш свiту, вступаючи з ними в активний дiалог, у самостiйному пошуку вiдповiдей без сприймання знайденого як безперечно! iстини. Для iнновацiйного типу освгги характернi унiверсальнiсть, комплекснiсть, що забезпечуе основу сучасного свiтогляду про еднють ноосфери, соцiосфери i психосфери [1, с. 344-345].
Констатуемо, що Украша, будучи одшею iз кра!н, у якiй заклади вищо! освгш е доволi кон-сервативними, зберГгаючи традицп минулого, поступово запроваджуе свггов^ зокрема, европейськi стандарти вищо! освгш, що приведе до якiсного оновлення не лише освгшього середовища, а й суспшьства загалом. Аналiз сучасних европейських та вiтчизняних тенденцiй ушверсите^в засвiдчив актуальнiсть переходу вiд просто! пошформованосп чи навiть просвiтництва на вищий рiвень формування компетентностi майбутшх фахiвцiв. Сучасною може стати лише така система ушверситеив, суть яко! грунтуеться на якiсних знаннях, компетенщях, педагогiчних новацiях, розвитковi власно! компетентности
Визначенi европейсью стратегiчнi орiентири передбачають формування професiйно компетентного фаивця, реалiзацiю iндивiдуально-креативного кредо особистостi шд час пщготовки до професшно! дiяльностi студента, який матиме змогу мобшьно реагувати на змiни в сощальному й економiчному житгi суспiльства, ефективно розв'язувати рiзнi ситуацп засобами комушкацп [2, с. 167].
На нашу думку, вища освiта демонструе свою життездатнють i здатнiсть до змш, до сприяння перетворенням та прогресу в суспшьствГ Сучасне суспiльство все бшьше основуеться на шформацп, знаннях, i вища освiта разом з наукою стали найважлившими компонентами культурного, соцiально-економiчного, екологiчно захищеного розвитку людини i суспiльства.
Останнiми роками в Украш, як i в усьому свт, зростае потреба у вищш освiтi, та, як наслiдок, не стихае дискушя про И роль i мiсце в системi загальнокультурних цiнностей, ведеться певна нормотворча дiяльнiсть з метою пов'язати вимоги держави, очшування суспiльства, декла-ровану автономда закладiв вищо! освiти та потреби окремо! особистостi [3].
Прерогативою сучасного закладу вищо! освгш в Украш е забезпечення виконання i впровадження у практику навчально-виховного процесу законодавчих шщатив та ршень, що сприятиме шдготовщ висококласних фахiвцiв, рiвень знань яких вщповщатиме потребам со-цiально-економiчного розвитку суспiльства Г визначатиме 1хню конкурентоспроможнiсть на нацiональному та мГжнародному ринках пращ [4, с. 77].
Визначення вищо! освгш ЮНЕСКО подано у декларацп, прийнятш на Всесвгшш конференци у ПарижГ (1998 р.). Вищою освггою називають ус види навчальних курСв, тдготовки або переподготовки на тслядипломному рГвш, що здшснюють ушверситети або шшГ навчальш заклади, котрГ визначеш компетентними державними органами як навчальш заклади вищо! освгш [5].
Питання розвитку вищо! освгш залишаються у порядку денному всГх рГвшв державного управлшня. Декларащею тисячолгття ООН для Украши чГтко визначена головна мета, яку вона повинна була втшити до 2015 р., а саме гарантування яюсно! освгш впродовж життя [6, с. 136].
Формуючи европейський проспр вищо! освгш, законодавство Украши встановило основну мету та критери вГдповщносп освгш, що дорГвнюють сучасним стандартам европейського поступу вищо! освгш, передусГм, визначило И яюсть (конференщя мшютрГв вищо! освгш Свропи "Утворення европейського простору вищо! освгш", 2004 р.). Забезпечення якосп освгш мае мГжнародний вимГр Г здшснюеться на основГ взаемоповаги та довГри [2, с. 163-164].
Серед багатьох проблем, з якими стикаються заклади вищо! освгш у ХХ1 ст., найбшьш важливою та складною е проблема якосп освгш. Якщо в минулому дГяльшсть системи вищо! освгш оцшювалась кшьюсними показниками: кшьюсть студентГв на 10 тис. населення, часткою ВВП, видшеного на вищу освГту, обсягом фшансування наукових дослщжень тощо, то в епоху глобалГзацп та штернацюналГзацп первинного значення набувае оцшка якосп тдготовки фахГвця, вщповщшсть сучасним вимогам та свгговим показникам професшно! компетенци [7].
Вщповщно до ухвалених на мiнiстерськiй конференци у Gреванi 14-15 травня 2015 р. европейських стандартiв i рекомендацш щодо забезпечення якостi в Свропейському просторi вищо! освiти (Б80), стандарти i рекомендаци щодо внутрiшнього забезпечення якост охоплюють десять ключових блоюв [8, с. 28]. Якщо аналiзувати системи забезпечення якостi освiти у переважнш бiльшостi унiверситетiв Укра!ни сьогодш, то можна констатувати, що вс вони наражаються на опiр iерархil влади, сформовано! моделi розподiлу посад через особист зв'язки, патерналiстський тип мислення тощо [8, с. 32].
Одним iз провiдних принципiв оргашзацп европейсько! вищо! освiти, що виокремлюе Асоцiацiя европейських унiверситетiв, е розвиток культури якостi та дослщницько! роботи майбутшх фахiвцiв iз метою не лише здобуття освiти, а й навчання !х дослiдницьким методам, формування навичок критичного мислення [2, с. 164].
Ощнка якостi грунтуватиметься не на тривалосп або змiстi навчання, а на тих знаннях, умшнях i навичках, якi опанували випускники, тобто важливий не процес, а результат. Визна-чальним засобом досягнення цшей, створення Свропейського простору вищо! освгга мiнiстри вважають сприяння европейському сшвробггаицтву в забезпеченнi якостi освгги з метою розроблення порiвняльних критерив i методологiй [9, с. 8].
Власне, Закон Укра!ни "Про вищу освпу" (стаття 1. п. 1, пп. 5) декларуе, що: вища освна -сукупнiсть систематизованих знань, умшь i практичних навичок, способiв мислення, професiйних, свiтоглядних i громадянських якостей, морально-етичних щнностей, iнших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладi (науковiй установi) у вiдповiднiй галузi знань за певною квалiфiкацiею на рiвнях вищо! освiти, що за складнютю вищi, нiж рiвень повно! загально! середньо! освiти [10].
Мета вищо! освни сьогоднi - це тдготовка фахiвцiв, здатних забезпечити перехщ вiд шдуст-рiального до шформацшно-технолопчного суспiльства через новаторство у навчанш, вихованнi та науково-методичнiй роботi. Стратепчш завдання вищо! освiти, И прюритетш напрями рефор-мування викладено у Державнш нацiональнiй програмi "Освна" ("Укра!на ХХ1 столнтя"), що дiе з 1993 р. i до сьогодш.
Державна полника в галузi розвитку укра!нсько! освiти спрямована на досягнення нею сучасного свiтового рiвня, вщродження й подальший розвиток нацiональних науково-освнтх тра-дицiй, оновлення змiсту, форм i методiв навчання, примноження штелектуального потенцiалу сус-пiльства. "Розбудова системи освгга, И докорiнне реформування, - наголошено в нацiональнiй про-грамi "Освiта" "Укра!на XXI столiтгя", - мають стати основою вщтворення штелектуального, духовного потенщалу народу, виходу вiтчизняноl науки, технiки i культури на свгговий рiвень, нацiо-нального вiдродження, становлення державностi та демократизацп суспiльства в Украlнi" [11, с. 45].
Отже, вища школа виконуе таю функцп: поточну, прогностичну; виховну, освггаю, загаль-нокультурну, науково-дослщну, iнтернацiональну. Основним змiстом дiяльностi закладу вищо! освгга е формування шновацшного освiтньо-виховного середовища, що передбачае: змшу органiзацil i змiсту освiти з метою штеграцп у свiтовий освггаш простiр; оптимiзацiю кадрового забезпечення; комплексне вдосконалення професшно! майстерностi викладачiв через опанування шновацшних i дослiдно-експериментальних видiв дiяльностi.
Основним критерiем роботи ушверситету е рiвень пiдготовленостi випускникiв до професшно! дiяльностi. Вищу освiту отримують на базi повно! загально! середньо! освгга. До закладiв вищо! освгга, що здiйснюють пiдготовку молодших спещалюив, можуть приймати осiб iз базовою загальною середньою освггою. Можлива тдготовка фахiвцiв у закладах вищо! освгга з вiдривом (очна) або без вщриву вiд виробництва (вечiрня, заочна), чи поеднання цих форм, а з окремих спещальностей - екстерном. Завдання, права та обов'язки вищого закладу освгга визначаються Законом Укра!ни "Про вищу освпу" та Положенням про заклад вищо! освгга [5].
У Закош Укра!ни "Про вищу освпу" вищу освiту визначено як рiвень освiти, який здобувае особа у закладi вищо! освiти в результат послiдовного, системного та цшеспрямованого процесу засвоення змiсту навчання, який грунтуеться на повнiй загальнiй середнш освiтi й завершуеться
здобуттям певно! квалiфiкацi! за пiдсумками державно! атестацп; змiст вищо! освiти - обумовлена щлями та потребами суспшьства система знань, умiнь i навичок, професшних, свiтоглядних i громадянських якостей, що мае бути сформована в процес навчання з урахуванням перспектив розвитку суспшьства, науки, техшки, технологш, культури та мистецтва; змiст навчання -структура, змют i обсяг навчально! iнформацi!, засвоення яко! забезпечуе особi можливiсть здобуття вищо! освни i певно! квалiфiкацi! [10].
Вища школа бере активну участь у розв'язанш вшх завдань державотворення; у створенш матерiального добробуту, вдосконаленнi суспшьних вiдносин, вихованнi громадянина-патрiота Укра!ни; у шдвищенш культурного рiвня населення Укра!ни, формуваннi iнтелектуального потенцiалу кра!ни; забезпеченш пiдвищення квалiфiкацi! викладачiв, пiдготовцi наукових кадрiв для участi в НТР; сприянш демократизацi! суспiльства та укршленш миру; у розвитку мiжна-родного сшвробнництва [12].
На думку С. Ншолаенка, унiверситетам потрiбно вчитися прогнозувати попит на фахiвцiв того або шшого профiлю на п'ять-десять роюв наперед та реагувати на нього змшами в навчальних планах i програмах. Сьогоднi вiдсутня система державного розподшу випускникiв закладiв вищо! освгш, а пiдприемства й органiзацi! самостшно визначають свою кадрову полiтику, яка шяк не пов'язана зi змшами на ринку пращ. Унаслщок цього виникае загроза безробнтя для молодих фахiвцiв, що закiнчують заклади вищо! освгш. Вони стали однiею зi слабко захищених у со-щальному планi груп населення. Тому актуальним е вивчення ситуащ! навколо тдготовки i по-дальшого працевлаштування молодих фахiвцiв [9, с. 9].
Незважаючи на прийняття Закону Укра!ни вiд 14 листопада 2004 р. за № 2150-1 "Про забезпечення молодо яка отримала вищу або професшно-техшчну освпу, першим робочим мюцем з наданням дотацiй роботодавцю", проблему дос не розв'язано, оскiльки законодавчi норми зорiентованi не на упередження збитково!, надлишково! та неякiсно! тдготовки кадрiв, а навпаки, на зростання прихованого безробнтя та низькопродуктивно! зайнятосп [9, с. 10].
Змiст нового сучасного закладу вищо! освiти мае солщну правову базу. Зокрема, у 2014 р. прийнято Закон Укра!ни "Про вищу освпу", який став своерщним нарiжним каменем для подаль-шого поступу вищо! освiти. Закладеш принципи вiдповiдають загальноевропейським нормам i принципам сучасностi, якi основанi на вщповщносп вищо! освiти сьогоденню. О^м того, визначення правових, полiтичних та фшансових механiзмiв державного регулювання системи вищо! освпи вiдповiдае концепцi! розвитку нащонально! вищо! освiти, грунтуеться на Декларацп прав людини, Законах "Про освпу", "Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть", "Про вищу освiту", мiжнародних договорах, якi ратифiкувала Верховна Рада Укра!ни, указах i розпорядження Президента Укра!ни, постановах Верховно! Ради i Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни, Нацiональнiй доктрин розвитку освiти, Нацiональнiй стратегi! розвитку освни в Укра!ш на перюд до 2021 р. тощо [13, с. 146].
Указом Президента Укра!ни вщ 25 червня 2013 р. № 344 схвалено Нащональну стратепю розвитку освiти Укра!ни на перюд до 2021 р. Цей документ конкретизуе основш шляхи реалiзацi! концептуальних щей та поглядiв на подальший розвиток освiти, а саме: приведення мережi закладiв вищо! освiти i системи управлiння вищою освiтою у вщповщшсть до потреб розвитку нащонально! економши та запитiв ринку пращ; створення дослщницьких унiверситетiв, розширення автономп закладiв вищо! освiти; розширення взаемодп закладiв вищо! освiти з установами Нащонально! академи наук Укра!ни та Нащонально! академп педагогiчних наук Укра!ни щодо розвитку наукових дослiджень у сферi вищо! освiти; залучення роботодавщв до спiвпрацi iз закладами вищо! освпи, зокрема, до участi у розробленш стандартiв вищо! освiти, оргашзацп проходження практики студентами, вирiшеннi питань надання першого робочого мюця випускникам; переоснащення навчально!, науково-методично! та матерiально-технiчно! бази закладiв вищо! освiти [14].
Осучаснення унiверситету е не лише простим передаванням накопиченого в минулому обсягу знань, але i його адаптащею до потреб сучасно! людини ХХ1 ст., до потреб ринку з метою здшс-нення назрших соцiально-економiчних або суспiльно-полiтичних перетворень. Власне, така освпа й дасть змогу реалiзувати особистi здiбностi майбутнього здобувача вищо! освпи [15]. Важливе мюце
у розвитку закладу вищо! освгш в Укра!ш посщае полшшення якост вищо! освГти через реалГзащю принцишв ушверсального шдходу до розвитку вищо! освгш. Це вкрай потрГбно, оскшьки ушверсальнють повинна вщповщати адекватнш шдготовщ до всГх еташв життевого шляху вищо! освгш; використання рГзних форм професшно! тдготовки як сукупносп оргашзацшно! структури, вщповГдальносп, процедур, процесГв Г ресурсГв, необхщних для управлшня яюстю вищо! освгш. Це шдвищить ефективнють дГяльносп за сощальними статусами й роллю у сощально-економГчнш Герархп задля адаптацп людини до ринкових умов пращ, шдвищить !хню академГчну й професшну мобшьнють, зорГентуе на продуктивну професшну дГяльшсть у певних сферах; диверсифшуе структуру та обсяги тдготовки, навчальш плани Г програми.
Особливо важливим е перехщ Укра!ни на европейський вимГр освгшього процесу, який вщповщае потребам Г запитам сучасностГ Власне про це йдеться у Закош Укра!ни "Про вищу освпу" вщ 1 липня 2014 р. (№ 1556-У11), який встановлюе основш правовг оргашзацшш, фшансовГ засади функщонування системи вищо! освГти, створюе умови для посилення сшвпращ державних оргашв Г бГзнесу з вищими навчальними закладами на принципах автономи вищих навчальних закладГв, поеднання освгш з наукою та виробництвом з метою тдготовки конкурентоспроможного людського катталу для високотехнолопчного та шновацшного розвитку кра!ни, самореалГзацп особистосп, забезпечення потреб суспшьства, ринку пращ та держави у квалГфГкованих фахГвцях.
Зокрема, у першому роздш "Загальш положення" статп 1 "Основш термши та !х визначення" розкрито таю поняття:
1) автономiя закладу вищог освти - самостшшсть, незалежшсть г вГдповщальшсть вищого навчального закладу у прийнятп ршень стосовно розвитку академГчних свобод, оргашзацп освгт-нього процесу, наукових дослщжень, внутршнього управлшня, економГчно! та шшо! дГяльносп, самостшного добору Г розстановки кадрГв у межах, встановлених цим Законом;
2) академiчна мобшьтсть - можливють учасниюв освГтнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову дГяльшсть в шшому вищому навчальному закладГ (науковш установГ) на територи Укра!ни чи поза И межами;
3) академiчна свобода - самостшшсть Г незалежшсть учасниюв освгшього процесу тд час провадження педагопчно!, науково-педагопчно!, науково! та/або шновацшно! дГяльносп, що здшснюеться на принципах свободи слова Г творчосп, поширення знань та шформацп, проведення наукових дослщжень Г використання !х результата та реалГзуеться з урахуванням обмежень, встановлених законом;
4) акредитащя освтньог програми - ощнювання освгшьо! програми та/або освгшьо! дГяльносп закладу вищо! освгш за щею програмою на предмет вщповщносп стандарту вищо! освгш; спроможносп виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмГ результата навчання; досягнення заявлених у програмГ результата навчання;
5) вища освта - сукупнють систематизованих знань, умшь Г практичних навичок, способГв мислення, професшних, свггоглядних Г громадянських якостей, морально-етичних щнностей, шших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладГ (науковш установГ) у вщповщнш галузГ знань за певною квалГфшащею на рГвнях вищо! освгш, що за складшстю е вищими, шж рГвень повно! загально! середньо! освгш;
6) втськовий заклад вищог освти (заклад вищог освти iз специфiчними умовами навчання) -заклад вищо! освгш державно! форми власносп (правова природа вищо! освгш в Укра!ш), який здшснюе на певних рГвнях вищо! освгш шдготовку курсанта (слухачГв, студента), ад'юнкта для подальшо! служби на посадах офщерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Мшютерства внутршшх справ Укра!ни, Збройних сил Укра!ни, шших утворених вщповщно до закошв Укра!ни вшськових формувань, центральних оргашв виконавчо! влади Гз спещальним статусом, Служби безпеки Укра!ни, Служби зовшшньо! розвщки Укра!ни, центрального органу виконавчо! влади, що реалГзуе державну полгшку у сферГ охорони державного кордону, центрального органу виконавчо! влади, який забезпечуе формування та реалГзуе державну полГтику у сферГ цившьного захисту;
7) заклад вищог oceimu - окремий вид установи, яка е юридичною особою приватного або публiчного права, дiе зпдно з виданою лiцензiею на провадження освпньо! дiяльностi на певних рГвнях вищо! освiти, проводить наукову, науково-техшчну, iнновацiйну та/або методичну дГяль-нiсть, забезпечуе органiзацiю освпнього процесу i здобуття особами вищо! освгш, шслядипломно! освiти з урахуванням 1хшх покликань, гнтересгв i здгбностей;
8) галузь знань - основна предметна галузь освпи i науки, що включае групу спорщнених спещальностей, за якими здшснюеться професшна тдготовка;
9) Свропейська кредитна трансферно-накопичувальна система (СКТС) - система трансферу i накопичення кредита, що використовуеться в Свропейському просторГ вищо! освпи з метою надання, визнання, тдтвердження квалГфшацш та освпшх компонента i сприяе академГчнш мобшьносп здобувачГв вищо! освгги. Система грунтуеться на визначенш навчального навантаження здобувача вищо! освпи, необхщного для досягнення визначених результата навчання, та облшовуеться у кредитах СКТС [10].
Висновки. Вища освпа як можливють отримання спещальносп (квалГфГкаци), шдтверджено! вщповщним документом про освпу, - не лише суб'ективне сощальне право громадян, закршлене в Конституци Украши, а й елемент, фактор культури суспшьства, його сталого розвитку. Тому И реалГзащя супроводжуеться низкою послщовних дш з боку держави зГ створення надежного мехашзму реалГзаци та забезпечення цього права: закршлена законом вщповщна функщя держави; нормативно-правовГ акти, насамперед освпне законодавство; освпш заклади рГзних оргашзацшно-правових форм; структури i форми управлшня системою освпи; закршлений нормативно i забезпечений оргашзацшно статус учасниюв освпшх вщносин. Тобто конкретне право на освпу забезпечуе держава, створюючи систему вщповщних сощально-економГчних умов для И отримання, формування сощокультурного простору, тобто виробляючи певний адмшстративно-правовий мехашзм управлшня сощальною сферою, що гарантуе певш можливосп громадянам. Таке оргаш-зацшно-правове закршлення прав i свобод особистосп е не результатом довшьних дш держави, а детермшовано сощальними факторами i закономГрностями, що е об'ективними.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Жукова В. О. 1нновацшна модель розвитку вищого навчального закладу як чинник забезпечення високо! якосп тдготовки фахГвщв. Науковi пращ Шровоградського нащонального техтчного утверситету. ЕкономГчш науки. 2010. Вип. 17. С. 344-349. 2. Мартиненко С. Свропейський проспр вищо! освгги: Тенденци розвитку та прюритети. Освiтологiя. 2013. Вип. 2. С. 163-167. 3. Вельчева Н. I. Науково-теоретичш основи державного регулювання вищо! освгш. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2009_2_13 4. Сидоренко Т. М. Мехашзм шновацшного функщонування та розвитку вищо! освгш Украши. Bi^rn Кигвського нащонального утверситету технологт та дизайну. Серiя "Економiчнi науки". Економта тауправлтня тдприемствами. 2015. № 5(91). С. 77-84. 5. Лекщя 3: Змют освгш. Вищий навчальний заклад у системГ освгш. URL:http://moodle.ipo.kpi.ua/moodle/mod/resource/viewphp?id=40263#%D0%BB3%D0%BF2. 6. Скиба Т. Ю. АналГз стану i тенденци розвитку вищо! освпи в Украш. Науковi пращ. Державне управлтня. 2013. Випуск 202. Том 214. С. 136-140. 7. Киян М., Окладна М., Перевалова Л. Сучасш тенденци розвитку вищо! освгш в Украш. URL: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/Conferences
8. Длугопольський О. Розбудова внутршньо! системи забезпечення якосп вищо! освпи Украши у свгт орГентирГв европейського стандарту. Вища освта в Украгт: порядок денний для реформ. За заг. ред. Нколаева С. Б. Кшв: Представництво Фонду Конрада Аденауера в Украш, 2017. С. 28-33.
9. Ншолаенко С. Якють вищо! освпи Украши - погляд у майбутне. Свт фтанав. Вип. 3(8). Жовтень, 2006. С. 7-22. 10. Закон Украши "Про вищу освпу" вщ 17. 01. 2002 № 2984-III. База даних "Законодавство Украгни"/ВР Украгни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2984-14 11. Болюбаш Я. Я. Оргашзащя навчального процесу у вищих закладах освни: навч. посГб. для слухачГв закладГв тдвищення квалГфГкацп системи вищо! освпи. Кшв: ВВП "КОМПАС", 1997. 64 с. 12. Лекщя 3: Змют освпи. Вищий навчальний заклад у системГ освпи. URL:http://moodle.ipo.
kpi.ua/moodle/mod/resource/viewphp?id=40263#%D0%BB3%D0%BF2 13. Якименко О. О. Чинники впливу на реалiзацiю органiзацiйноправового мехашзму державного регулювання трансформацiï вищо1 освгш в Украïнi. Bîcuuk Нащонального университету цивыьного захисту Украгни. Сер1я: Державне управл1ння. 2016. Вип. 2.С. 141-151. 14. Указ Президента Украши "Про Нащональну стратепю розвитку освгги в Украш на перiод до 2021 року" № 344/2013 вщ 25 червня 2013 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/344/2013 15. Пашков В. Модершзащя системи вищоï освiти Украïни в контекст становлення iнформацiйного суспiльства та евроштеграцшного поступу. URL: virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp2/flosofa/pash
REFERENCES
1. Zhukova V. O. Innovatsiina model rozvytku vyshchoho navchalnoho zakladu yak chynnyk zabezpechennia vysokoi yakosti pidhotovky fakhivtsiv [Innovative model of the development of a higher educational institution as a factor in providing high quality training of specialists]. Naukovi pratsi Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Ekonomichni nauky. 2010. Vol. 17. pp. 344349. 2. Martynenko S. Yevropeiskyi prostir vyshchoi osvity: Tendentsii rozvytku ta priorytety [European Higher Education Area: Development Trends and Priorities]. Osvitolohiia. 2013. Vol. pp.163-167. 3. Vielcheva N. I. Naukovo-teoretychni osnovy derzhavnoho rehuliuvannia vyshchoi osvity [Scientific and Theoretical Foundations of State Regulation of Higher Education.]. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2009_2_13 4. Sydorenko T. M. Mekhanizm innovatsiinoho funktsionuvannia ta rozvytku vyshchoi osvity Ukrainy [Mechanism of innovative functioning and development of higher education of Ukraine]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohii ta dyzainu. Seriia "Ekonomichni nauky". Ekonomika ta upravlinnia pidpryiemstvamy. 2015. No 5(91). pp. 77-84. 5. Lektsiia 3: Zmist osvity. Vyshchyi navchalnyi zaklad u systemi osvity [Lecture 3: The content of education. Higher educational institution in the education system]. Available at: http://moodle.ipo.kpi.ua/moodle/mod/resource/viewphp?id=40263#%D0%BBF2. 6. Skyba T. Yu. Analiz stanu i tendentsii rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini. Naukovi pratsi [Analysis of the state and trends of higher education in Ukraine]. Derzhavne upravlinnia. 2013. Vol 202. T. 214. pp. 136-140. 7. Kyian M., Okladna M., Perevalova L. Cuchasni tendentsii rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini [Contemporary trends in the development of higher education in Ukraine]. Available at: http://www.kpi.kharkov.ua/ archive/Conferences 3 8. Dluhopolskyi O. Rozbudova vnutrishnoi systemy zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity Ukrainy u svitli oriientyriv yevropeiskoho standartu [Development of an internal quality assurance system for higher education in Ukraine in light of the European standards]. Vyshcha osvita v Ukraini: poriadok dennyi dlia reform. Za zah. red. Nikolaieva Ye. B. Kyiv: Predstavnytstvo Fondu Konrada Adenauera v Ukraini Publ, 2017. pp. 28-33. 9. Nikolaienko S. Yakist vyshchoi osvity Ukrainy -pohliad u maibutnie [The quality of higher education in Ukraine is a look into the future]. Svit fmansiv. Vol. 3(8). Zhovten, 2006. рр. 7-22. 10. Zakon Ukrainy "Pro vyshchu osvitu" vid 17. 01. 2002 № 2984-III [Law of Ukraine "On Higher Education" of 17.01.2002 No. 2984-III.]. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy"/VR Ukrainy. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2984-14 11. Boliubash Ya. Ya. Orhanizatsiia navchalnoho protsesu u vyshchykh zakladakh osvity: Navch. posibnyk dlia slukhachiv zakladiv pidvyshchennia kvalifikatsii systemy vyshchoi osvity [Organization of the educational process in higher educational institutions]. Kyiv: VVP "KOMPAS" Publ, 1997. 64 p. 12. Lektsiia 3: Zmist osvity. Vyshchyi navchalnyi zaklad u systemi osvity [Lecture 3: The content of education. Higher educational institution in the education system] URL:http://moodle.ipo.kpi.ua/moodle/mod/resource/ viewphp?id=40263#%D0%BB3%D0%BF2 13. Iakymenko O. O. Chynnyky vplyvu na realizatsiiu orhanizatsiino-pravovoho mekhanizmu derzhavnoho rehuliuvannia transformatsii vyshchoi osvity v Ukraini [Factors influencing the implementation of the organizational and legal mechanism of state regulation of the transformation of higher education in Ukraine]. Bulletin of the National University of Civil Protection of Ukraine. Seriia: Derzhavne upravlinnia. 2016. Vol. 2. pp. 141-151.
Дата надходження: 07.05.2019р.
