CC BY
6
УДК 340:12
Марта Романинець
кандидат юридичних наук, доцент кафедри теори та юторп держави i права, конституцшного та мiжнародного права Львiвського державного ушверситету внутрiшнiх справ
1ННОВАЦ1ЙНА МОДЕЛЬ ЗАКЛАДУ ВИЩО1 ОСВ1ТИ У КОНТЕКСТ АНАЛ1ЗУ НАЦ1ОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВСТВА
© Романинець М., 2019
На основi чинного нащонального законодавства з урахуваннях сучасних викликчв окреслено iнновацiйну модель закладу вищо"" освiти в Укра"™. У системi закладiв вищо"" освiти УкраТни можна видiлити такi чотири основш типи за формою власностi: заклад вищо"" освiти державно"" форми власност - заснований державою, що фшансуеться з державного бюджету i пщпорядковуеться вiдповiдному центральному органу виконавчоТ влади; заклад вищоТ освiти, що перебувае у власностi Автономно"! Республiки Крим -заснований органами влади Автономно!" Республжи Крим, що фiнансуеться з бюджету Автономно"! Республжи Крим i п1дпорядкований органам влади Автономно!" Республжи Крим; заклад вищоТ" освiти - заснований мкцевими органами влади, що фшансуеться з мкцевого бюджету i п1дпорядкований мiсцевим органам влади; заклад вищо"" освгги приватно"" форми власност - заснований на приватнiй власност i п1дпорядкований власнику чи власникам.
Доведено, що перспективи розвитку закладу вищо"" освiти на шновацшнш основ! залежать вiд тих реформ, як регулюють цю сферу дiяльностi, i, як це не прикро, - вщ полiтичного вектора. Специфiчною особливiстю процесу реформування освгги е те, що практично неможливе поетапне його здiйснення. Реформа повинна вщбуватись системно за всiма напрямами й вщображати всi аспекти дiяльностi вищо"" школи не тiльки тепер, а й на перспективу.
Ключовi слова: заклади вищо"" освгти; шновацшна модель; вища школа; унiверситет; шститут; коледж; Закон УкраУни "Про вищу освпу"; освiтньо-професiйнi програми вищо"" освгти; навчання; виховання; профес1йна п1дготовка; держава.
Марта Романинець
ИННОВАЦИОННАЯ МОДЕЛЬ ВУЗА В КОНТЕКСТЕ АНАЛИЗА НАЦИОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВСТВА
На основе действующего национального законодательства с учетом современных вызовов обозначено инновационную модель учреждения высшего образования в Украине. В системе высших учебных заведений Украины можно выделить следующие четыре основных типа по форме собственности: учреждение высшего образования государственной формы собственности - основаннное государством, финансируется из государственного бюджета и подчиняется соответствующему центральному органу исполнительной власти; учреждение высшего образования, находящегося в собственности Автономной Республики Крым,- основано органами власти Автономной Республики Крым, финансируется из бюджета Автономной Республики Крым и подчинено органам власти Автономной Республики Крым; учреждение высшего образования - основанное местными органами власти, финансируется из местного бюджета и подчинено местным органам власти; учреждение высшего образования частной формы собственности -основано на частной собственности и подчинено владельцу или владельцам.
Доказано, что перспективы развития учреждения высшего образования на инновационной основе зависят от тех реформ, которые регулируют эту сферу деятельности, и, как это ни прискорбно, - от политического вектора. Специфической особенностью процесса реформирования образования является то, что практически невозможно поэтапное его осуществление. Реформа должна проходить системно во всех направлениях и отражать все аспекты деятельности высшей школы не только сегодня, но и на перспективу.
Ключевые слова: высшие учебные заведения; инновационная модель; высшая школа; университет; институт; колледж; Закон Украины "О высшем образовании"; образовательно-профессиональные программы высшего образования; обучение; воспитание; профессиональная подготовка; государство.
Marta Romanian
Department of Theory and History of State and Law, Constitutional and international law Lviv State University of Internal Affairs
Ph. D.
INNOVATION MODEL OF HIGHER EDUCATION IN THE CONTEXT OF ANALYSIS OF NATIONAL LEGISLATION
In the article on the basis of the current national legislation taking into account modern challenges, an innovative model of higher education institution in Ukraine is outlined. In the system of institutions of higher education of Ukraine, the following four main types of ownership can be distinguished: it is a state-owned higher education institution established by the state financed from the state budget and subordinated to the relevant central executive body; Higher education institution owned by the Autonomous Republic of Crimea -established by the authorities of the Autonomous Republic of Crimea, financed from the budget of the Autonomous Republic of Crimea and subordinated to the authorities of the Autonomous Republic of Crimea; Higher education institution - founded by local authorities, financed from the local budget and subordinated to local authorities; a higher education institution of a private property form is based on private property and is subordinate to the owner or owners.
It is proved that the prospects for the development of an institution of higher education on an innovative basis depend on those reforms that regulate this sphere of activity, and, sadly, from the political vector. In this case, the specific feature of the process of reforming education is that it is virtually impossible to implement it gradually. The reform should take place systematically in all directions and reflect all aspects of the activity of higher education not only in the present time, but also in perspective.
Key words: institutions of higher education; innovative model; High school; university; institute; college; Law of Ukraine "On Higher Education"; educational and professional higher education programs; teaching; education; professional training; state.
Постановка проблеми. Вища школа бере активну участь у розв'язанш Bcix завдань державотворення; у створенш матерiального добробуту, вдосконаленш сустльних вщносин, вихо-ванш громадянина-патрюта Укра!ни; у шдвищенш культурного рiвня населення Укра!ни, фор-муванш штелектуального потенщалу кра!ни; забезпеченш тдвищення квалiфiкащl викладачiв, тдготовщ наукових кадрiв для учасп в НТР; сприянш демократизацп сустльства та укршленш миру; у розвитку мiжнародного сшвробггаицтва.
Модершзащя закладу вищо! освгги е не лише простим передаванням накопиченого в мину-лому обсягу знань, але i його адаптащею до потреб сучасно! людини ХХ1 ст., до потреб ринку з метою здшснення назрших соцiально-економiчних або суспшьно-полггичних перетворень. Власне, вища освгга й дасть змогу реалiзувати особисп здiбностi майбутнього здобувача вищо! освгги.
Анашз дослщження проблеми. Проблематика перебувае в полi зору багатьох учених, и рiзнi аспекти дослiджено у працях вiтчизняних учених: конституцiйного права (М. О. Баймуратов,
0. В. Батанов, О. П. Васильченко, О. В. Марцеляк, Н. А. Мяловицька, О. В. Скрипнюк, В. Ф. Пого-ршко, В. Л. Федоренко, Н. Я. Якимчук); адмшстративного права (В. Б. Авер'янов, О. Ф. Андршко, Н. П. Бортник, В. М. Бевзенко, П. В. Дiхтiевський, Л. В. Головш, Н. Л. Губерська, Т. О. Коломоець,
1. О. Личенко, М. I. Легенький, Р. С. Мельник, Л. I. Мисьюв, С. О. Мосьондз, В. П. Нагребельний, О. I. Остапенко, А. А. Пухтецька, Н. С. Ракша, I. Ю. Хомишин); мiжнародного права (А. I. Дмг^ев, О. В. Задорожнш); кримшального права (П. П. Андрушко, З. А. Загшей, О. О. Кваша, О. М. Кос-тенко, В. В. Навроцький); цившьного права (В. Комаров, Н. Кузнецова, Р. О. Стефанчук, С. О. Харитонов). Науковщ вивчали окремi аспекти функцюнування закладiв вищо! освгги крiзь призму проблематики розвитку галузевого законодавства та його удосконалення.
Разом з тим, незважаючи на розширення та штенсифшащю дослiдницьких зусиль, спрямо-ваних на вивчення особливостей розвитку закладiв вищо! освгш, певнi питання залишилися недослщженими. Бракуе системних дослiджень, з'ясування загального й особливого, трансна-цiонального i нацiонального, специфiчного у функцiонуваннi закладiв вищо! освiти.
Мета статтi - на основi чинного нацiонального законодавства з урахуванням сучасних викликiв окреслити шновацшну модель закладу вищо! освгш в Украш.
Виклад основного матерiалу. Заклад вищо! освiти (ранiше вживали термш "вищий навчальний заклад" i скорочення - ВНЗ, виш, вуз) - окремий вид установи, е юридичною особою приватного або публiчного права, дiе згiдно з виданою лiцензiею на провадження освгшьо! дiяльностi на певних рiвнях вищо! освгш, проводить наукову, науково-технiчну, iнновацiйну та/або методичну дiяльнiсть, забезпечуе органiзацiю освгтнього процесу i здобуття особами вищо! освгш, тслядипломно! освiти з урахуванням !хшх покликань, iнтересiв i здiбностей [1].
Заклад вищо! освiти, вщповщно до Закону Укра!ни "Про вищу освпу", це заклад, що дiе згiдно з чинним законодавством Укра!ни; реалiзуе, вiдповiдно до надано! лщензи, освгшьо-професiйнi програми вищо! освгш за певними освiтнiми та освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями; забезпечуе навчання, виховання та професшну пiдготовку осiб, згiдно з нормативними вимогами у галузi вищо! освгш; здiйснюе наукову та науково-техшчну дiяльнiсть [2, с. 137].
Основними завданнями закладу вищо! освгш е: провадження на високому рiвнi освгшьо! дiяльностi, яка забезпечуе здобуття особами вищо! освгш вiдповiдного ступеня за вибраними ними спещальностями; для ушверситеив, академiй, iнститутiв - провадження науково! дiяльностi з проведенням наукових дослщжень i забезпеченням творчо! дiяльностi учасниюв освiтнього процесу, пiдготовки наукових кадрiв вищо! квалiфiкацп i використання отриманих результатiв у освiтньому процесi; участь у забезпеченш суспiльного та економiчного розвитку держави через формування людського капiталу; формування особистостi шляхом патрютичного, правового, екологiчного виховання, утвердження в учасниюв освiтнього процесу моральних цшностей, сощально! активностi, громадянсько! позици та вщповщальносп, здорового способу життя, вмшня вiльно мислити та самоорганiзовуватися в сучасних умовах; забезпечення оргашчного поеднання в освгшьому процесi освiтньо!, науково! та шновацшно! дiяльностi; створення необхщних умов для реалiзацi! здiбностей i талантiв учасникiв освiтнього процесу; збереження та примноження моральних, культурних, наукових цшностей i досягнень суспшьства; поширення знань серед населення, тдвищення освiтнього i культурного рiвня громадян; налагодження мiжнародних зв'язкiв та провадження мiжнародно! дiяльностi в галузi освгш, науки, спорту, мистецтва i культури; вивчення попиту на окремi спещальносп на ринку працi та сприяння працевлаштуванню випускникiв [1].
У системi закладiв вищо! освiти Укра!ни можна видшити такi чотири основнi типи за формою власносп: заклад вищо! осв^и державно! форми власностi - це заклад вищо! освгш, заснований державою, що фшансуеться з державного бюджету i тдпорядкований вiдповiдному центральному органу виконавчо! влади; заклад вищо! освгш, що перебувае у власносп Автономно! Республiки
Крим, - це заклад вищо! освгги, що заснований органами влади Автономно! Республши Крим, фшансуеться з бюджету Автономно! Республши Крим i пщпорядкований органам влади Автономно! Республiки Крим; заклад вищо! освгш - заклад вищо! освгш, заснований мiсцевими органами влади, що фшансуеться з мюцевого бюджету i пiдпорядкований мiсцевим органам влади; заклад вищо! освгш приватно! форми власносп - заклад вищо! освгш, заснований на приватнiй власносп i пiдпорядкований власнику чи власникам [1].
Доречно зауважити, що ст. 27 "Правовий статус закладу вищо! освгш" Закону Укра!ни "Про вищу освiту" в редакцi! вiд 1 липня 2014 р. звучить так:
1. Заклад вищо! освгш утворюеться у формi державно!, комунально!, приватно! установи i працюе на засадах неприбутковосп.
2. Юридична особа (^м науково! установи) набувае статусу закладу вищо! освгш з моменту отримання лщензи на провадження освiтньо! дiяльностi.
3. Заклад вищо! освiти може бути засновником (ствзасновником) iнших юридичних осiб, якi провадять свою дiяльнiсть вiдповiдно до напрямiв навчально-науково-виробничо!, шновацшно! дiяльностi закладу вищо! освiти та/або забезпечують виконання його статутних завдань.
4. Заклади вищо! освгш державно!, комунально! та приватно! форм власносп мають рiвнi права у провадженш освiтньо!, науково! та iнших видiв дiяльностi.
5. Заклади вищо! освгш можуть провадити освiтню дiяльнiсть стльно з iноземними на-вчальними закладами за узгодженими освпшми програмами.
6. Заклади вищо! освгш можуть утворювати навчальнi, навчально-науковi та навчально-науково-виробничi комплекси, науковi парки та входити до складу консорщуму. Всi учасники комплексу, консорцiуму зберiгають статус юридично! особи i фiнансову самостiйнiсть [1].
Вщповщно до Закону Укра!ни "Про вищу освпу" 2002 р., було визначено, згщно iз рiвнями акредитацп, шiсть основних типiв закладiв вищо! освгш:
утверситет - багатопрофiльний заклад вищо! освгш четвертого рiвня акредитацп, який провадить освгшю дiяльнiсть, пов'язану зi здобуттям певно! вищо! освгш та квалiфiкацi! широкого спектра природничих, гумаштарних, технiчних, економiчних та шших напрямiв науки, технiки, культури i мистецтв, проводить фундаментальнi та прикладш науковi дослiдження, е провiдним науково-методичним центром, мае розвинуту шфраструктуру навчальних, наукових i науково-виробничих шдроздшв, вiдповiдний рiвень кадрового i матерiально-технiчного забезпечення, сприяе поширенню наукових знань та здшснюе культурно-просвiтницьку дiяльнiсть. Можуть створюватися класичнi та профiльнi (техшчш, технологiчнi, економiчнi, педагогiчнi, медичнi, аграрш, мистецькi, культурологiчнi тощо) унiверситети;
академгя - заклад вищо! освгш четвертого рiвня акредитацi!, який провадить освгшю дiяльнiсть, пов'язану зi здобуттям певно! вищо! освгш та квалiфiкацi! у певнш галузi науки, виробництва, освгш, культури i мистецтва, проводить фундаментальш та прикладнi науковi дослiдження, е провщним науково-методичним центром у сферi свое! дiяльностi i мае вщповщний рiвень кадрового та матерiально-технiчного забезпечення;
1нститут - заклад вищо! освiти третього або четвертого рiвня акредитацi! або структурний пiдроздiл ушверситету, академi!, який провадить освiтню дiяльнiсть, пов'язану iз здобуттям певно! вищо! освгш та квалiфiкацi! у певнш галузi науки, виробництва, освiти, культури i мистецтва, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу дiяльнiсть i мае вщповщний рiвень кадрового та матерiально-технiчного забезпечення;
консерватор!я (музична академгя) - заклад вищо! освгш третього або четвертого рiвня акредитацi!, який провадить освгшю дiяльнiсть, пов'язану зi здобуттям певно! вищо! освiти та квалiфiкацi! у галузi культури i мистецтва - музичних виконавщв, композиторiв, музикознавщв, викладачiв музичних дисциплiн, проводить науковi дослiдження, е провiдним центром у сферi свое! дiяльностi i мае вщповщний рiвень кадрового та матерiально-технiчного забезпечення;
коледж - заклад вищо! освгш другого рiвня акредитацi! або структурний пщроздш закладу вищо! освгш третього або четвертого рiвня акредитацп, який провадить освгшю дiяльнiсть, пов'язану зi здобуттям певно! вищо! освгш та квалiфiкацi! у спорiднених напрямах пiдготовки
(якщо е структурним пiдроздiлом закладу вищо! освiти третього або четвертого рГвня акредитацiï або входить до навчального чи навчально-науково-виробничого комплексу) або за кшькома спо-рiдненими спецiальностями i мае вiдповiдний рiвень кадрового та матерiально-технiчного забезпечення;
техткум (училище) - заклад вищоï освiти першого рiвня акредитацiï або структурний пщроздш закладу вищоï освiти третього або четвертого рiвня акредитацiï, який провадить освГтню дiяльнiсть, пов'язану зi здобуттям певно1' вищо1' освiти та квалiфiкацiï за кiлькома спорiдненими спецiальностями i мае вщповщний рiвень кадрового та матерiально-технiчного забезпечення [3].
Натомiсть Закон Украши "Про вищу освпу" видшяе лише три основних типи закладiв вищо1' освiти:
утверситет - багатогалузевий (класичний, техшчний) або галузевий (профшьний, техноло-гiчний, педагогiчний, фiзичного виховання i спорту, гумаштарний, богословський/теологiчний, медичний, економiчний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культуролопчний тощо) заклад вищо1' освгги, що провадить iнновацiйну освiтню дiяльнiсть за рiзними ступенями вищо1' освгш (у тому числГ доктора фшософп), проводить фундаментальнi та/або прикладнi науковГ дослiдження, е провщним науковим i методичним центром, мае розвинуту шфраструктуру навчальних, наукових i науково-виробничих пщроздшв, сприяе поширенню наукових знань та провадить культурно-просвггаицьку дГяльшсть;
академгя, iнститут - галузевий (профшьний, технолопчний, техшчний, педагопчний, бого-словський/теологiчний, медичний, економiчний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культуролопчний тощо) заклад вищо1' освгш, що провадить iнновацiйну освГтню дГяльнють, пов'язану з наданням вищо1' освгш на першому i другому рГвнях за однiею чи кiлькома галузями знань, може здшснювати подготовку на третьому i вищому науковому рГвнях вищо1' освГти за певними спещальностями, проводить фундаментальнi та/або прикладнi науковГ дослiдження, е провщним науковим i методичним центром, мае розвинуту шфраструктуру навчальних, наукових i науково-виробничих пщроздшв, сприяе поширенню наукових знань та провадить культурно-просвггаицьку дГяльшсть;
коледж - галузевий заклад вищо1' освгга або структурний пщроздш ушверситету, академи чи шституту, що провадить освггаю дГяльнють, пов'язану Гз здобуттям ступешв молодшого бакалавра та/або бакалавра, проводить прикладш науковГ дослщження. Коледж також мае право здшснювати подготовку фахГвщв освггаьо-квалГфшацшного рГвня молодшого спещалюта [1].
В Закош Украши "Про вищу освпу" визначено, що заклади вищо1' освни I—II рГвшв акредитацп здшснюють подготовку фахГвщв освнньо-квалГфГкацшного рГвня молодшого спещалюта до 2020 р. Останнш прийом на здобуття вищо1' освни за освнньо-квалГфшацшним рГвнем молодшого спещалюта - у 2019 р.[1].
У контекст сучасного реформування вищо1' освни доволГ щкава позищя А. Горбачика, який видшяе декшька можливих тишв ушверсшепв.
1. Шдприемнщъкий утверситет. За способом планування дГяльносп та менеджменту такий ушверситет близький до пщприемства. Мета менеджменту - максимГзащя фшансового прибутку на всГх напрямах дГяльностг На це спрямоваш зусилля Гз вщкриття власних освнницьких програм, бГзнес-шкш, курсГв подготовки та перепщготовки, програм навчання позаушверситетського рГвня (близьких до техшкумГв та училищ). Активнють в плаш проведення прикладних дослщжень Гз зовшшшми джерелами фшансування.
2. Утверситет-"супермаркет,\ Пропонуе велику кшькють модульних курав, орГентованих на ринок пращ та на "середнього за здГбностями" студента. Студент вибирае модут, керуючись власними потребами, уявленнями про майбутню кар'еру та порадами методиспв (деяю курси можна вивчати лише на базГ шших курсГв). У перелшу домшують курси, що "користуються попитом". Такий ушверситет найгнучюше може реагувати на змши вимог до пращвниюв на ринку пращ [4, с. 18].
3. ДистанцШний утверситет. Цей тип е певним розвитком попереднього. ВибГр курсГв для навчання та програми навчання здшснюеться також на основГ побажань слухача та рекомендацш методиспв. ОрГентащя на професшну подготовку. Безпосереднш контакт м1ж викладачем та студентом вщсутнш або майже вщсутнш. Основою е використання сучасних шформацшних технологш.
4. Дослгдницький ушверситет. Ушверситети елгшого навчання. Готують кадри для наукових установ та шших унiверситетiв. Програму тдготовки повнiстю визначае викладачi. Студент мае можливють здiйснювати вибiр курсiв для певно! спещалгзацп, але доволi обмежену. Розвинений сектор мапстерсько! пiдготовки та астрантура (або програми PhD). Викладачiв стимулюютьдо занять науковою роботою. Навчання орiентовано не тiльки на транслящю накопичених знань, а й на навчання шновацшним знанням та технолопям [4, с. 19].
Вкрай необхщне впровадження нових европейських освiтнiх стандарта, основна функщя яких грунтуеться на виявленш здiбних i творчих здобувачiв вищо! освiти. Доволi чiтко це прописано у Закош Укра!ни "Про вищу освпу" вiд 1 липня 2014 р. (№ 1556-VII). Зокрема:
11) здобувачi вищо! освiти - особи, яю навчаються у закладi вищо! освiти на певному рiвнi вищо! освiти з метою здобуття вщповщного ступеня i квалгфшацп;
12) квалiфiкацiя - офiцiйний результат ощнювання i визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результата навчання) вщповщно до стандарта вищо! освгги, що засвщчуеться вщповщним документом про вищу освпу;
13) компетентнiсть - динамiчна комбiнацiя знань,вмшь i практичних навичок, способгв мис-лення, професiйних, свноглядних i громадянських якостей, морально-етичних цшностей, що визначае здатнють особи устшно здiйснювати професiйну та подальшу навчальну дГяльшстъ i е результатом навчання на певному рГвш вищо! освгш;
14) кредит Свропейсько! кредитно! трансферно-накопичувально! системи (далi - кредит СКТС) - одиниця вимiрювання обсягу навчального навантаження здобувача вищо! освни, необхщного для досягнення визначених(очiкуваних) результатiв навчання. Обсяг одного кредиту СКТС становить 30 годин, а навантаження одного навчального року за денною формою навчання -як правило, 60 кредита СКТС;
15) лщензування - процедура визнання спроможносп юридично! особи провадити освнню дГяльнють за певною спещальнютю на певному рГвш вищо! освгш вщповщно до стандартiв освн-ньо! дГяльносп;
16) освння дГяльшстъ - дГяльшстъ закладiв вищо! освгш, що провадиться з метою забез-печення здобуття вищо!, тслядипломно! освгш i задоволення шших освншх потреб здобувачiв вищо! освни та шших ошб;
17) освння (освнньо-професшна чи освнньо-наукова) програма - система освншх компонента на вщповщному рГвш вищо! освгш в межах спещальносп, що визначае вимоги до ргвня освгш ошб, як можуть розпочати навчання за щею програмою, перелш навчальних дисциплш i лопчну послщовшсть !х вивчення, кшьюсть кредита СКТС, необхщних для виконання ще! програми, а також очшуваш результати навчання (компетентности), якими повинен оволодни здобувач вщповщного ступеня вищо! освни;
18) особа з особливими освншми потребами - особа з швалщнютю, яка потребуе додатково! тдтримки для забезпечення здобуття вищо! освгш;
19) результати навчання - сукупшсть знань, умшь, навичок, шших компетентностей, яких набула особа, навчаючись за певною освнньо-професшною, освнньо-науковою програмою, яю можна щентифшувати, кшьюсно ощнити та вимгряти;
20) спещалгзащя - складова спещальносп, що визначаеться закладом вищо! освгш та передбачае профшьну спещалгзовану освнньо-професшну чи освнньо-наукову програму тдго-товки здобувачгв вищо! та тслядипломно! освгш;
21) спещальтсть - складова галузг знань, за якою здшснюеться професшна тдготовка;
22) сталий фонд (ендавмент) закладу вищо! освгш - сума кошта або вартють шшого майна, призначена для швестування або каттагазаци на строк не менше шж 36 мюящв, пасивш доходи вщ яко! заклад вищо! освгш використовуе з метою здшснення його статутно! дГяльносп у порядку, який визначив благодшник або уповноважена ним особа;
23) яюсть вищо! освгш - ргвень знань, умшь, навичок, шших компетентностей, яю здобула особа, що вщображае !! компетентшсть вщповщно до стандарта вищо! освгш;
24) яюсть освнньо! дГяльносп - ргвень оргашзацп освннього процесу у закладг вищо! освни, що вщповщае стандартам вищо! освни, забезпечуе здобуття особами яюсно! вищо! освгш та сприяе створенню нових знань [1].
Надання освпшх послуг означае забезпечення якосп на основГ безперервного враховування вимог i очшувань споживачГв та можливостей ринку пращ, а також постшне полшшення якосп пщготовки випускниюв, розроблення нових освпшх послуг. Системний пщхщ до менеджменту якосп повинен спонукати заклади вищо1' освгш аналГзувати вимоги споживачГв, визначати процеси, що сприяють одержанню продукци, прийнятно1' для споживачГв, а також керувати цими процесами [5, с. 18-19].
З метою тдвищення мотивацп студента до навчання, а професорсько-викладацького колек-тиву - до викладацько1' та науково1' дГяльносп доцшьним на рГвш окремих ушверситеив е: проведення щорГчного мониторингу якосп освГтньо1' дГяльносп закладГв з використанням рГзноманпних методГв (самоощнка, анкетування студенев та викладачГв, рейтинги професорсько-викладацького складу за чпкими, зрозумшими i прозорими критерГями), що покладаеться на вщповщш вщдши та служби закладГв вищо1' освгш ¡з забезпечення якосп освгш; посилення вимог до якосп наукових публшацш вчених ¡з орГентащею 1'х на друк у шоземних журналах та украшських виданнях ¡з незалежними peer-review, ¡з одночасним зниженням кшькюних вимог до публшацш як з боку МОН Украши, так i ушверстепв; постшне аналГзування прочитаних дис-циплш з метою ощнювання реакцп студента не лише на якють роботи викладача, а й на доцшьнють/недоцшьнють того чи шшого предмета з метою оперативного коригування навчальних програм, що шщюватиметь адмшютращя закладГв вищо1' освгш; зниження рГвня забюрокра-тизованосп навчального процесу ¡з видшенням бшьшого часу викладачам на наукову роботу, для чого потрГбна активна позищя як МОН Украши, так i керГвництва окремих ушверситеив; сприяння вивченню шоземних мов викладачами закладГв вищо1' освгш, стимулювання 1'х до проведення лекцшних та семшарських занять як украшською, так й англшською мовами через премдавання, гранти та шшГ форми заохочення; пщвищення оплати пращ (¡з застосуванням системи премш та бонусГв) кращим викладачам та вченим, як формують позитивний ¡мщж ушверситету (репутацшний каштал); стимулювання молодих вчених до учасп у мГжнародних програмах, як короткотермшових, так i довготермшових, для отримання в майбутньому зиску у виглядГ запо-зичення кращих свпових практик навчання, треншпв, наукових розробок, а також мГжкультурних комушкацш, чого часто не вистачае у впчизнянш освпнш систему ощнювання рГвня професiйноï майстерносп викладачГв тд час укладання контракпв на основГ чпких i зрозумших критерпв (зокрема, якють публшацш, а не хх кшькють, рГвень володшня шоземними мовами, стушнь залучення у мГжнародш програми, шдекс ХГрша, науково-експертна дГяльнють, навчальна та викладацька активнють, науковий стушнь та вчене звання) [6, с. 33].
Проблеми внутршнього характеру вщображають специфшу функщонування закладу вищоï освгш, його потенцшш можливосп (або гальма) переходу на шновацшний шлях розвитку. Вони багатогранш, часто породжеш суб'ективними чинниками. Основш з них, на думку Р. Захарчина, е такими.
1. Потреба в ефектившшш реалГзацп можливостей кожного закладу вищо! освгш долучитися до розвитку економГчних процесГв в регюнах. Зокрема, через глибокий мониторинг розвитку галузей економши заклади вищоï освгш повинш смшивше йти на вщкриття в межах ддачих спещальностей профшьних економГчних спещалГзацш, що сприятиме формуванню якюного кадрового ресурсу вщповщно до особливостей регiональноï економши.
2. Уже давно назрша необхщнють демократизувати навчальний процес, зокрема розширювати предметну компоненту варiативноï частини навчальних плашв, запроваджуючи в процес пщготовки випускниюв т дисциплши, як завдяки профшьному змюту своïх навчальних програм будуть суспшьно корисними та економГчно доцшьними в конкретному регюш, вщповщатимуть його економГчнш галузевш структурГ й перспективам стратепчного розвитку.
3. Належить посилити профшьний характер усГх навчальних дисциплш, формувати основш професшш компетенци випускника на базГ сучасних моделей фахГвця, що мають прикладну спрямованють.
4. Сьогодш гостро постае питання вдалого вибору закладами вищоï освгш нових напрямГв пщготовки, як дозволили б гнучко реагувати на потреби ринку освпянських послуг, що стиму-люватиме стабшьний розвиток навчального закладу й мшмГзуватиме фшансовГ ризики вкладення в це коштГв.
Доцшьшсть вщкриття нових спецiальностей та нових напрямГв дiяльностi закладу вищо! освiти повинна бути обгрунтованою й основаною на методиках монiторингу попиту на певш види освiтянських послуг у конкретному регюш [7, с. 14].
Висновки. Перспективи розвитку закладу вищо! освпи на iнновацiйнiй основi залежать вщ реформ, якi регулюють цю сферу дiяльностi, i, як це не прикро, - вщ полпичного вектора. Специфiчною особливiстю процесу реформування освгги е те, що практично неможливе поетапне його здшснення. Реформа повинна проходити системно за всГма напрямами й вщображати вс аспекти дГяльност вищо! школи не тшьки сьогодш, а й на перспективу.
Як справедливо стверджують дослщники i практики, реформа не може бути повнощнною без належного нормативно-правового, законодавчого i фшансового забезпечення освннього процесу. Адже сучасне нормативно-правове i законодавче забезпечення освни, за умови проголошення державою всГх форм власностi, немислиме без визнання рГвност правi можливостей державних й приватних закладiв вищо! освни, 1'х самостiйностi. Своею чергою, самостiйнiсть закладiв вищо! освни - едино можливий шлях до ютинно1, а не лише декларовано! демократизацп навчального процесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
I. Закон Украши "Про вищу освпу" вщ 17. 01. 2002 № 2984-III. База даних "Законодавство Украгни" / ВР Украгни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2984-14 2. Скиба Т. Ю. Аналiз стану i тенденци розвитку вищо! освпи в Украïнi. Науков1 пращ. Державне управлтня. 2013. Вип. 202. Том 214. С. 136-140. 3. Про вищу освпу : Закон Украши вщ 17 сГчня 2002 р. № 2984-Ш. BidoMoemi ВерховноïРади Украни. 2002. № 20. С. 134. 4. Горбачик А. П. Особливосп менеджменту вищоï освни в сучасних умовах. Актуальт проблеми сощологп, психологп, педагогжи. 2010. Вип.
II. С. 5-20. 5. Ншолаенко С. Яюсть вищоï освни Украши - погляд у майбутне. Свн фшаншв. Вип. 3(8). Жовтень, 2006. С. 7-22. 6. Длугопольський О. Розбудова внутрiшньоï системи забезпечення якост вищоï освни Украши у свит орiентирiв европейського стандарту. Вища освiта в Украïнi: порядок денний для реформ / за заг. ред. Ншолаева С. Б. Кшв: Представництво Фонду Конрада Аденауера в Украш, 2017. С. 28-33. 7. Захарчин Р. М. Проблеми i перспективи розвитку вищо1' освни на шновацшнш основг Наукoвi записки Львiвськoгo утверситету бiзнесу та права. 2011. Вип. 7. С. 13-15.
REFERENCES
1. Zakon Ukrainy "Pro vyshchu osvitu" vid 17. 01. 2002 № 2984-III [Law of Ukraine "On Higher Education" of 17.01.2002 No. 2984-III]. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2984-14 2. Skyba T. Yu. Analiz stanu i tendentsii rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini. Naukovi pratsi [Analysis of the state and trends of higher education in Ukraine]. Derzhavne upravlinnia. 2013. Vol 202. T. 214. pp. 136-140. 3. Pro vyshchu osvitu : Zakon Ukrainy vid 17 sichnia 2002 r. № 2984-III [About higher education: Law of Ukraine dated January 17, 2002 № 2984-111]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2002. № 20. P. 134. 4. 4. Horbachyk A. P. Osoblyvosti menedzhmentu vyshchoi osvity v suchasnykh umovakh [Features of management of higher education in modern conditions]. Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky. 2010. Vol. 11. pp. 5-20. 5. Nikolaienko S. Yakist vyshchoi osvity Ukrainy -pohliad u maibutnie [The quality of higher education in Ukraine is a look into the future]. Svit finansiv. Vol. 3(8). Zhovten, 2006. рр. 7-22. 6. Dluhopolskyi O. Rozbudova vnutrishnoi systemy zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity Ukrainy u svitli oriientyriv yevropeiskoho standartu [Development of an internal quality assurance system for higher education in Ukraine in light of the European standards]. Vyshcha osvita v Ukraini: poriadok dennyi dlia reform. Za zah. red. Nikolaieva Ye. B. Kyiv: Predstavnytstvo Fondu Konrada Adenauera v Ukraini Publ, 2017. pp. 28-33. 7. Zakharchyn R. M. Problemy iperspektyvy rozvytku vyshchoi osvity na innovatsiinii osnovi [Problems and prospects for the development of higher education on an innovative basis]. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava. 2011. Vyp. 7. S. 13-15.
Дата надходження: 08.05.2019р.
