CC BY
6Висновки
1. У хворих на ХРТБ хрошчна серцева недостатшсть розвинулася за рахунок розвинутого пневмосклерозу, емфiземи легешв, обструктивно! патологи (ХОЗЛ), трактуеться як хрончне легеневе серце.
2. Хрошчна серцева недостатшсть при ХРТБ/ВШ/СШД сформувалася за рахунок переважання дистрофiчних процеав в кардiомiоцитах та штерстицп серця.
3. Наявнiсть в iнтимi аорти атеросклеротичних бляшок з кальцинозом i виразкою бiльш нiж у третини обстежених та ввдсутшсть коронарних скарг сввдчить про латентний перебiг iшемiчноl хвороби серця та судин, що додае гiпоксичний компонент для розвитку киснево! недостатностi та формування "cor pulmonale".
4. Рiзниця патогенетичних ланок формування хротчно! серцево! недостатностi при ХРТБ та ХРТБ/ВШ/СНЩ потребуе диференцшованого шдходу до li лiкування, поряд з терапiею основних iнфекцiйних захворювань, яка проводиться зпдно протоколiв МОЗ Укра!ни.
Лтература
1. Гаврисюк В. К. Хроническое легочное серце: мифы и реальность [Текст] / В. К. Гаврисюк, Е. А. Меренкова // Здоров'яУкра!ни. - 2014. - № 5 (330). - С. 50-51.
2. Гаврисюк В. К. Хроническое легочное серце: механизмы патогенеза и принципы терапии [Текст] / В. К. Гаврисюк // Укр. пульмонол. журн. - 2006. - № 4. - С. 6-13.
3. Пилипчук Н. С. Методика лечения больных туберкулезом, осложненным хроническим легочным сердцем с учетом фармакокинетики антибактериальных препаратов [Текст] / Н. С. Пилипчук, В. И. Петренко, Р. Г. Процюк // Пробл. туберкулеза. - 1988. - № 12. - С. 16-21.
4. Ячник А. I. Хрошчне легеневе серце: критери дiагностики та сучасш тдходи до л^вання : Навчальний поабник [Текст] / А. I. Ячник, Л. Н. Приступа. - Суми : Вид-во СумДУ, 2009. - 50 с.
УДК 616-02 + 616.24
М. М. Островський, К. В. Швець
ЗАХВОРЮВАН1СТЬ ТА ПОШИРЕН1СТЬ САРКО1ДОЗУ ОРГАН1В ДИХАННЯ У 2011-2015 РОКАХ НА ПРИКАРПАТТ1
ДВНЗ «1вано-Франшвський нацюнальний медичний ушверситет»
Summary. Ostrovskii M. M., Shvets K. V. THE INCIDENCE AND PREVALENCE OF RESPIRATORY CARCINOIDOSIS IN 2011-2015 YEARS IN THE CARPATHIAN REGION. - SHEI "Ivano-Frankivsk National medical University". E-mail: nmatsegora@ukr.net. The research work is related to the problem of sarcoidosis in Ivano-Frankivsk region. The objective of the research work was to study the prevalence and incidence of sarcoidosis. Results. The average incidence index made up 2,83 cases per 100 thousand people, while the prevalence index was - 20,14 cases per 100 thousand people. The highest indices were recorded in Kalush and Kolomyia districts, which are considered as the territories with increased anthropogenic load. The morbidity rate in the regions with well-developed wood-working industry was sub-average in the region, though the incidence was considerably higher in males, who are actually engaged in this field of industry. The study found that the peak incidence in male population was from 20 to 29 years of age, and females more often developed the disease at the age from 40 to 49.
Key words: sarcoidosis, etiology, prevalence.
© М. М. Островський, К. В. Швець
Реферат. Островский Н. Н., Швец К. В. ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ И РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ САРКОИДОЗА ОРГАНОВ ДЫХАНИЯ В 2011-2015 ГОДУ НА ПРИКАРПАТЬЕ. Данная работа посвящена изучению проблемы саркоидоза в Ивано-Франковской области. Цель работы. Исследование распространенности и заболеваемости саркоидоза. Результаты. Показатель заболеваемости по области составил 2,83 на 100 тысяч населения, распространенности - 20,14 на 100 тысяч населения. Самые высокие показатели отмечены в Калушском и Коломыйском районах, территориях с повышенной техногенной нагрузкой. В регионах с развитой деревообрабатывающей промышленностью уровень заболеваемости ниже среднего по области, но среди больных значительно преобладают мужчины, которые задействованы в этой отрасли. Женщины чаще всего болеют в возрасте 40-49 лет, у мужчин пик заболеваемости в 20-29 лет.
Ключевые слова: саркоидоз, этиология, распространенность.
Реферат. Островський М. М., Швець К. В. ЗАХВОРЮВАН1СТЬ ТА ПОШИРЕН1СТЬ САРКО1ДОЗУ ОРГАН1В ДИХАННЯ У 2011-2015 РОКАХ НА ПРИКАРПАТТ1 Дана робота присвячена вивченню проблеми сарко!дозу в 1вано-Франшвськш области Мета роботи. Вивчення поширеносл та захворюваност! сарко!дозу. Результати. Середнш показник захворюваносл склав 2,83 на 100 тисяч населення, поширеносл - 20,14 на 100 тисяч населення. Найвищ! показники в1дм1чено в Калуському та Коломийському районах, територ1ях з тдвищеним техногенним навантаженням. В регюнах з розвиненою деревообробною промисловютю р1вень захворюваносл нижче середнього по обласл, але серед хворих значно переважають чолов1ки, як1 зад!яш в цш галуз1. У чоловшв тк захворюваносл в 20-29 рошв, а жшки часлше хворшть у вщ1 40-49 рошв. Серед супутшх захворювань переважають патологи дихально!' та серцево-судинно! систем.
Ключовi слова: сарко!доз, етюлопя, поширенють.
Постановка проблеми i аналiз останнгх даних
Серед р1зномаштних патологш оргашв дихання штерстицшш захворювання продовжують привертати пильну увагу науковщв через постшний рют захворюваносл (на штерстицшш процеси припадае близько 20% вах захворювань легень), проблеми д1агностики та л1кування. Прогресуючий ф1броз легеневого штерстицш призводить до дихально! недостатност1 та легенево! г1пертензИ з формуванням хрошчного легеневого серця та безальтернативною втратою працездатност1 [5].
1нтерстиц1йн1 захворювання легень - гетерогенна група захворювань, частше неведомо! етюлоги, як! характеризуються прогресуючим ураженням легень 1з наявн1стю запально-склеротичних зм1н у структур! легеневого штерстицш. Зпдно прогноз!в ВООЗ, у ХХ1 стол!тт! к1льк1сть втрачених рок1в життя в!д 1ЗЛ буде сп!вставима з такими при раку легень [4].
На даний час, сарко!доз одне з найбшьш поширених !нтерстиц!йних захворювань легень невстановлено! природи. Для прикладу, в Бельгп дана патология становить 27% ус!х випадк!в 1ЗЛ, у Греци - 34,1%, в Ггалл - 33,7% [12].
Численн! ешдемюлопчш досл!дження показують, що одним !з визначних фактор!в у еп!дем!олог!! сарко!дозу е кл!матичний фактор [13]. Ввдомо, що дана патолог!я найб!льш поширена у географ!чних зонах !з пом!рним ! холодним кл!матом. В!дпов!дно, найвищ! показники розповсюдженост! спостер!гаються в кра!нах П!вн!чно! Свропи та скандинавського твострову (на 100 тисяч населення в Дан!!' - 10,1; Фшляндп - 11,4; Норвеги - 15,4 та Швец!! - 24,0) [6].
Одш з найнижчих показник^в захворюваност! фжсуються в кра!нах пiвденно! Свропи, Схвдно! Аз!!' та латинсько! Америки: на 100 тисяч населення в 1спанп - 1,37; в Япони - 1,01, в Сингапур! - 0,56 [12, 14].
За даними дослщжень В. К. Гаврисюка та сшвавтор!в, вважаеться, що найнижч! в Укра!ш показники захворюваност! (1,1 на 100 тис.) та поширеносп (4,6 на 100 тис.) в АР Крим, а найвищ! в Житомирськш обласп ( захворюванють - 2,62 на 100 тис., поширенють -7,9 на 100 тис.) [1, 2].
Зпдно з лггературними даними ввдм!чаеться висока захворюванють та бшьш важкий переб!г захворювання серед темношк!рого населення, так у Лондон! захворюванють серед
афроамериканщв у 12 разiв вище шж серед бiлого населения [9,10]. Темношкiрi вiйськовi ВМС США хворiють у 10-17 разiв частiше в порiвняннi з свiтлошкiрими [7].
Сарковдозом хворшть частiше ж1нки (55-65%). Серед хворих переважають особи вiком 20-49 рошв. У чоловiкiв - пiковий перюд захворюваиостi 20-39 рок1в, у жшок - 40-60 рок1в.
Аналiз сучасно! зарубiжиоl та вггчизняно! лiтератури сввдчить, що у свiтi переважае саркощоз внутршньогрудно! локалiзацil. Проте у 30%-50% випадк1в зустрiчаються i позалегеневi прояви захворювання, серед яких найпоширенiшими е сарко!доз шк1ри, очей, уражения печшки, селезiнки, центрально! нервово! системи.
Численш епiдемiологiчнi дослiджения демонструють, що в свт переважають хронiчнi форми саркощозу, так у Польщi пацiенти iз синдромом Лефгрена становлять всього 9%, в Украш - 8,3%, на Балканах - 24%. З шшого боку, в 1спанп та Португалп, крашах з найнижчим в £врош рiвнем захворюваностi, практично у 50% пащенпв дiагностують гострий варiаит захворювання [3, 8].
Сарко!доз органiв дихання зустрiчаеться у всiх вiкових, расових та етшчних групах, а полiморфiзм клiнiчних проявiв тiсно пов'язаний з кшматичними, географiчними, геидерними та професшними факторами. Зважаючи на це, на сьогодшшнш день залишаеться актуальним вивчення ешдемюлоги сарко1дозу.
Завдання. Вивчення вжових, гендерних характеристик, коморбiдностi, захворюваиостi та поширеносп сарковдозу в Iвано-Фраикiвськiй обласп у 2011-2015 роках.
Результати
З метою вивчення структури хворих на сарковдоз в Iваио-Фраикiвськiй областi, нами опрацьовано 450 карт стацiонарних хворих у перюд iз 2011 по 2015рр. Всього в 1вано-Франшвський обласний фтизiопульмонологiчний центр, де концентруються так1 пацiенти, за допомогою зверталось 278 оаб iз встаиовленим дiагнозом сарко!дозу вiком ввд 18 рошв.
Рис. 1. Захворюватсть на сарковдоз оргаиiв дихання в Iваио-Фраикiвськiй обласп (на 100 тисяч населення)
В середньому показник захворюваносл склав 2,83 на 100 тисяч населения та засввдчив певиу теиденщю до зростаиия вiд 1,73 у 2011 рощ до 3,92 на 100 тис. населення у 2014 рощ. Динашка захворюваносл представлена на рисунку 1.
Рiвень поширеностi сарковдозу в Iваио-Фраикiвськiй областi значно перевищуе показники по Украíнi. Кiлькiсть хворих iз активним сарко1дозом коливалась ввд 4,27 до 5,50 на 100 тисяч населения (див. рисунок 2), та в середньому на протязi 5-ти рошв стаиовила 4,97 на 100 тисяч населення.
Всього за 5^чний перюд виявлено 278 хворих, тому можна вважати, що показник поширеносп саркощозу в рiзних фазах активносп складае 20,14 на 100 тисяч населения та в 2,54 рази перевищуе максимальний в Украиш (7,9 на 100 тисяч населения).
2011 р1к 2012 рIк 2013 р1 к 2014р1К 2015 р1 к
Рис. 2. Поширешсть активного сарко!дозу оргашв дихання в 1вано-Франшвськш обласп (на 100 тисяч населения)
Проанал1зувавши детально показники по районах обласп встановлено, що найбшьша захворювашсть була в Калуському (7,03 на 100 тисяч населения) та Коломийському районах (6,87 на 100 тисяч населення), найнижча - в Снятинському (0,42 на 100 тисяч населення) та Галицькому (0,38 на 100 тисяч населення).
8,00 7,00 6,00 5,00 4,00 3,00 2,00 1,00 0,00
Рис. 3. Захворювашсть в районах Iваио-Фраикiвсько! обласп (на 100 тисяч населення)
Як бачимо на рисунку 4, при анал1з1 поширеносп активного сарко!дозу в районах обласп, найвищ1 показники заф1ксовано в Калуському та Коломийському районах, 9,80 та 10,00 на 100 тисяч населення вщповвдно, а найнижч1 - в Снятинському та Тлумацькому -0,86 та 1,33 на 100 тисяч населення.
Рис. 4. Поширешсть активного сарко!дозу у районах 1вано-Франшвсько! областi (на 100 тисяч населення)
Калуський та Коломийський райони, вiдомi сво!ми хiмiчними виробництвами, газонафтовидобувною та машинобудiвною промисловiстю, за даними управлiния охорони навколишнього природного середовища областi, вважаються територiями з шдвищеним техногенним навантаженням, оск1льки там щорiчно в атмосферному повг^ виявляють висок1 вмiсти таких речовин, як дюксид азоту, оксид вуглецю, формальдегiд, як1 в рази перевищують гранично допустимi концентрацп [10]. Середнш показник захворюваиостi в цих районах становить 6,95 на 100 тисяч населения, що в 2,45 рази перевищуе середнш по обласп (р<0,05).
За даними лиератури, одним iз етiологiчних неiнфекцiйних факторiв сарко!дозу е деревний пил. На Прикарпатп широко розвинена деревообробна промисловiсть. В областi нараховуеться близько 40 великих i середнiх та 300 малих пiдприемств, як1 зосереджеш в основному в Надвiриянському, Рожияпвському,
Косiвському та Верховинському районах. Середнш показник захворюваносп тут склав 2,73 на 100 тисяч населения, що дещо нижче середнього показника по обласп, зi значною перевагою чоловЫв, яш власне i задiянi в деревообробнш галузi.
При оцiнцi ктматичного фактору, який вважаеться одним з проввдних в розвитку захворюваиия, встановлено: в швшчнш частинi областi (Рогатинський, Галицький та Калуський райони) середне значения показника захворюваносп становило 3,10 на 100 тисяч населения, а в швденнш (Сиятинський, Косiвський та Верховинський райони) - 2,05 на 100 тисяч населения. В швшчних регюнах показник в 1,51 рази вищий (р<0,05), що вiдповiдае тенденщям в Укра!ш та свiтi. Як вщомо, в кранах Африки та Азп показники захворюваиостi найнижчi, а скандинавських кранах - найвищi [3, 22]. За даними дослщжень В.К. Гаврисюка, в Укра!ш найнижчi показники в АР Крим (1,1 на 100 тисяч населения), найвищi - в Житомирськш обласп (2,62 на 100 тисяч населения) [3, 4, 6, 7].
В б№шосп пащенпв сарко!доз дiагностоваио на основi проведено! стрально!
комп'ютерноí томографп органiв грудно1 клiтки (85,26%) i лише у 41 випадку (14,74%) шдтверджено гiстологiчно.
Ддагноз саркощозу встановлено 148 жiнкам (53,23%) та 130 чоловжам (46,77%). Переваження захворюваносл в осiб жшочо1 статi узгоджуеться з лiтературними даними [3, 4].
Поглянувши на рисунок 5, можна вiдмiтити, що у ж1нок захворюванють зростае вiд 18 до 40 рошв та стрiмко знижуеться тсля 49 рок1в. У чоловiкiв тк захворюваностi припадае на 20-29 рошв i знижуеться до 60 - рiчного вiку.
60
18-20р. 20-29р. 30-39р. 40-49р. 50-59р. 60|старш1
Ж|нки Ш Чолов1КИ
Рис. 5. Розподш хворих на сарковдоз в окремих вжових групах в 1вано-Франк1вськ1й обласл
Як бачимо в таблицi 1, дана патолопя рвдко виявляеться у лигах людей, а у вщ 18-20 рок1в зустрiчаються лише поодинок випадки саркоíдозу.
Таблиця 1
Розподiл хворих на сарковдоз по вiкових групах (!вано-Франшвська обл.)
В1к Ж1мки Чоловши
Абс. % Абс. %
18-20р. 1 0,35 4 1,43
20-29р. 21 7,55 49 17,62
30-39р. 32 11,51 30 10,79
40-49р. 47 16,9 22 7,91
50-59р. 36 12,94 20 7,19
60 i старшi 13 4,67 3 1,07
Гостру форму захворювання (синдром Лефгрена) захворювання дiагностовано лише у 15,82% випадшв (44 пацiенти), а в 84,18% випадшв (234 пащенти), захворювання проявлялось хронiчним перебiгом. Найб№ша к1льк1сть хворих iз гострою формою захворювання - 56,81% випадшв по обласл, виявлено в м. Калуш (15 випадшв) та в м. Коломия (10 випадшв).
Серед хворих 82,6% не курять i школи не курили, тому не прослвдковуеться нiякого
зв'язку мiж тютюнопалiнням та захворюванiстю на саркощоз [11].
В таблицi 2 наведено розподш пацiентiв по рентгенолопчних стадiях захворювання. Найрiдше дiагностували III стадш сарковдозу - 10,79% випадшв (30 пащенпв), а найчастiше виявляли хворих з другою стадiею - 56,10% (156 пащенпв). У понад 80% випадк1в вiдмiчено ураження паренхiми легень.
Таблиця 2
Розподiл хворих на саркоУдоз в 1вано-Франк1вськ1й областi в залежностi вiд стадй'
Стадiя Жшки Чоловши
абс. % абс. %
I 27 9,71 25 8,99
II 84 30,21 72 25,89
III 14 5,03 16 5,76
IV 23 8,28 17 6,13
Okpím того, нами було вивчено розподш за групами kpobí (система АВО) та резус фактором у хворих на саркощоз. Отримаш результати подано в таблиц 3.
Таблиця 3
Розподiл груп кровi (за системою АВО) у хворих на сарковдоз (1вано-Франк1вська обл.)
Група kpobí Кшьккть хворих
абс. %
I 74 26,61
II 125 44,96
III 57 20,50
IV 22 7,91
Стосовно резус-фактора: 243 хворих (87,41%) - з резус-позитивною, 35 (12,59%) - з резус-негативною кров'ю.
У 91 пащента (32,73%) дiагностовано легеневу недостатшсть, причиною яко! у 64 пащенпв (70,32%) став саме сарковдоз.
Позалегеневi прояви сарковдозу дiагностовано у 31 пацiента - 11,15% ввд загально1 кiлькостi пащенпв. Серед було 18 чоловшв (58,06%) та 13 жшок (41,94%). Найчаспше дiагностували ураження периферiйних лiмфатичних - 29 випадшв (93,54% хворих). Не виявлено жодного випадку сарковдозу нервово1 та сечовидiльноí систем. Детально структура екстрапульмональних проявiв представлена таблицi 4.
Одним iз найважливiших етапiв нашого ретроспективного дослiдження було вивчення супутньо! патологи у хворих на сарковдоз.
У 93 пацiентiв (33,45%) даагностували ожирiння рiзного ступеня. Бiльшiсть цих хворих (69 - 75,82%) ще не отримували лiкування системними кортикостеровдами.
На рисунку 6 представлено розподш супутшх патологiй. Можна вiдмiтити, що найчаспше зустрiчаеться ураження серцево-судинно1 системи (iшемiчна хвороба серця, гiпертонiчна хвороба) та захворювання оргашв дихання (хрошчш бронхiти, ХОЗЛ).
Таблиця 4
Частота позалегеневих уражень у хворих на сарко!доз (!вано-Франшвська обл.)
Локалiзацiя ураження Частота виявлення (кшьшсть вииадкш)
абс. %
Перифершш лiмфатичнi вузли 29 93,54
Селезiнка 6 19,35
Очi 4 12,90
Шшра 3 9,67
Печiнка 3 9,67
Серце 1 3,22
Слиннi залози 1 3,22
Суглоби 1 3,22
Плевра 2 6,45
■ Патолопя серцево-
судинноТсистеми
1,15 ■ Патоло[ я дихальних ШЛЯХ1В
6,94 1 Офтальмолопчна
5, патолопя
4,24 30,5 ■ Патолск я шлунково-
кишкосого гракту
5,01 1 Хрон1чне легеневе серце
7,33 В 1 ЛОР-патолопя Патоло[ я ссчосид1льмо'|
10,81 10,81 15,05 СИС1СМИ Анемм
Ендокринна патолопя
Патолопя шк]рних
ПОКрИВ1В
Рис. 6. Структура супутньо! патологи у хворих на сарко!доз в 1вано-Франк1вськ1й обласп
Потрiбно зазначити, що данi цифри вщображають ситуацiю тiльки серед офщшно зареестрованих пацiентiв.
Висновки
1. В 1вано-Франшвсьшй обласп показник захворюваносп на сарко!доз перевищуе максимальний в Укралш та складае 2,83 на 100 тисяч населення, а поширешсть сарко!дозу в прикарпатському репош сягае 20,14 на 100 тисяч населення.
2. У швшчних районах обласп показник захворюваносп в 1,10 рази вищий тж середнш по репону, та в 1,51 рази перевищуе показники в твденних частинах Прикарпаття.
3. При оцшш гендерних та вжових законом1рностей поширеносп сарко!дозу встановлено, що частше хворшть жшки - 53,23%, а тк захворюваносп у них припадае на 40-49 рошв. У чоловшв дану патологш виявляють найчастше у вщ 20-29 рошв. У оаб до 20 рошв та старше 60 рошв виявлено лише поодинок випадки сарко!дозу.
4. Позалегенев1 прояви сарко!дозу виявляли частше у чоловшв - 93,54% вах випадк1в. У б1льшост1 випадшв д1агностували ураження перифершних л1мфатичних вузл1в -93,54%, рвдше зустр1чались випадки ураження серця, суглобового апарату, слинних залоз.
5. Серед супутшх патологш найчаспше зустр1чаеться серцево-судинна (1шем1чна хвороба серця, гшертошчна хвороба) та легенева (хрошчш бронхгги, ХОЗЛ). У 91 пашента (32,73%) д1агностовано легеневу недостатшсть, причиною яко! у 64 пащенпв (70,32%) став саме сарковдоз.
Перспектива подальших до^джень. Оцшка ешдемюлопчних фактор1в, структури хворих, вивчення в1кових особливостей, позалегеневих прояв1в та супутньо! патологи дае можливють поглибити розум1ння етюлопчних та патогенетичних аспект1в сарко!дозу, а в1дтак - допоможе зконцентрувати д1агностичш зусилля для вчасного виявлення та л1кування хворих.
ЛШература:
1. Гаврисюк В. К. Саркоидоз органов дыхания [Текст] / В.К. Гаврисюк// Здоров'я Украши. - 2010. - №2. - С. 29-31.
2. Гаврисюк В. К. Заболеваемость саркоидозом органов дыхания: частота новых случаев в зависимости от географической широты [Текст] / В. К. Гаврисюк, Е. А. Меренкова О. В. Шадрина, Е. А. Беренда, В. В. Куц // Укра!нський пульмонолопчний журнал. - 2013.- №2. - С. 36-40.
3. Гаврисюк В. К. Саркоидоз органов дыхания: эпидемиология, клинические формы и стадии, результаты лечения [Текст] / В. К. Гаврисюк, £. О. Меренкова, Г. Л. Гуменюк, О. В. Шадрша // Здоров'я Украши. - 2014. - №1(25). - С. 32-33.
4. Интерстициальные заболевания легких. Руководство для врачей [Текст] / Под ред. М. М. Ильковича, А. Н. Кокосова. — Санкт- Петербург: Нордмедиздат, 2005. — 560 с.
5. Фещенко Ю. I. Сарко!доз оргашв дихання: сучасний стан проблеми [Текст] / Ю. I. Фещенко, Л. М. Процик, Ю. О. Чередник // Укра!нський пульмонолопчний журнал. -2006. - №3. - С. 5-10.
6. Byg, K.E. Sarcoidosis in Denmark 1980-1994. A registry-based incidence study comprising 5536 patients [Text] / K.E. Byg, N. Milman, S. Hansen et al. // Sarcoidosis Vasc. Diffuse Lung Dis. - 2003. - Vol. 20 (1). - P. 46-52.
7. Cozier, Y. C. Sarcoidosis in black women in the United States: data from the Black Women's Health Study et. al. ^х^] / Y. C. Cozier, J. S. Berman, J. R. Palmer et. al. // Chest. - 2011. - Vol. 139. - P. 144-150.
8. Djuric, B. Sarcoidosis in Eastern Europe [Text] / B. Djuric // Sarcoidosis. — 1985. — Vol. 2 (1). — P. 35-37.
9. Duncan, M.E. Mortality trends for tuberculosis and sarcoidosis in England ^ext] / M.E. Duncan, M.J. Goldacre // Int. J. Tuberc. Lung Dis. - 2012. - Vol. 16 (1). - P. 38-42.
10. Gribbin, J. Incidence and mortality of idiopathic pulmonary fibrosis and sarcoidosis in the UK ^ext] / J. Gribbin, R. B. Hubbard, I. Le Jeune et. al. // Thorax. — 2006. — Vol. 61. — P. 980-985.
11. Gupta, D. Is tobacco smoking protective for sarcoidosis? A case-control study from North India ^ext] / D. Gupta, A. D. Singh, R. Agarwal et al. // Sarcoidosis Vasc. Diffuse Lung Dis. — 2010. — Vol. 27 (1). — P. 19-26.
12. Hunninghake, G. W. ATS/ERS/WASOG Statement on Sarcoidosis [Text] / G. W. Hunninghake et al. // Sarcoidosis Vasc. Diffuse Lung Dis. - 1999. - Vol. 16. - P. 149-173.
13. Kurata, A. Hygiene hypothesis: why sough/north geographical differences in prevalence of asthma and sarcoidosis [Text] / Kurata A. // Med. Hypotheses. - 2012. - 79(3). -P.363-364.
14. Mana, J. Sarcoidosis in Spain [Text] / J. Mana, F. Badrinas, J. Morera et al. // Sarcoidosis. — 1992. — Vol. 9 (2). — P. 118-122.
УДК 616.24-002.5:616.36/.37]:575.113
I. О. Сем'янгв, В. О. Степаненко, М. М. Вакарюк, М. М. Сем'ятв, М. В. 1льчишин
ПОШИРЕН1СТЬ ПОЛ1МОРФ1ЗМУ ГЕНУ ФЕРМЕНТА БЮТРАНСФОРМАЦП КСЕНОБ1ОТИК1В ГЛУТАТЮН^-ТРАНСФЕРАЗИ КЛАСУ Т (GSTT1) У ХВОРИХ
НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ ЗАЛЕЖНО В1Д ВИЯВЛЕНО1 СУПУТНЬО1 ПАТОЛОГП Г-П-Б СИСТЕМИ
Вищий державний навчальний заклад Украши «Буковинський державний медичний
ушверситет»
Summary. Semianiv I. O., Stepanenko V. O., Wakaruk M. M., Semianiv M. M., Ilchishin М. V.. PROMOTION OF POLYMORPHISM GENE OF METHABOLISM XENOBIOTICS GLUTATHION-S-TRANSFERASE CLASS T (GSTT1) IN PATIENTS WITH PULMONARY TUBERCULOSIS DEPENDING ON DETECTED ACCOMPANYING PATHOLOGY G-P-B SYSTEMS. - Higher State Educational Institution "Bukovina state medical university", e-mail: nmatsesora@ukr.net. The theoretical problem of determination of the association between the presence of gene polymorphism of glutathione-S-transferase (GSTT1, GSTM1) and course of pulmonary tuberculosis with concomitant pathology hepato-pancreatic-biliary system. Clarified the negative impact of GSTM-null i GSTT-null genotype in patients with tuberculosis in the detoxification process and the accumulation of metabolites in the body that cause toxicity and allergy of the body [3, с. 4]. Further research in this direction will set new pathogenesis of pulmonary tuberculosis with concomitant pathology hepato-pancreatic-biliary system, knowledge of which may be important to develop methods of prevention and better treatment of tuberculosis.
Key words: glutathione-S-transferase, GSTT1, GSTM1, genetic polymorphism, multiplexed polymerase chain reaction.
Реферат. Семянив И. А., Степаненко В. А., Вакарюк М. Н., Семянив М. Н., Ильчишин Н. В. РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНА ФЕРМЕНТА МЕТАБОЛИЗМА КСЕНОБИОТИКОВ ГЛУТАТИОН^-ТРАНСФЕРАЗЫ КЛАССА Т (GSTT1) У БОЛЬНЫХ ТУБЕРКУЛЕЗОМ ЛЕГКИХ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ВЫЯВЛЕННОЙ СОПУТСТВУЮЩЕЙ ПАТОЛОГИИ Г-П-Б СИСТЕМЫ. Исследованы теоретические вопросы определения ассоциации между наличием полиморфизма генов глутатион^-трансферазы (GSTT1, GSTM1) и течением туберкулеза легких с сопутствующей патологией гепато-панкреато-билиарной системы. Выяснено негативное влияние GSTM-null i GSTT-null генотипов у больных туберкулезом на процессы детоксикации и накопления в организме метаболитов, обусловливающих интоксикацию и аллергизации организма [3, с. 4]. Дальнейшие исследования в этом направлении позволят
© I. О. Сем'яшв, В. О. Степаненко, М. М. Вакарюк, М. М. Сем'яшв, М. В. 1льчишин
