CC BY
7
Methods and materials. The examined were divided into two groups: residents of radiation free areas (control group, 80 persons) and the inhabitants of the areas of enhanced radiation monitoring (experimental group, 80 persons). Indicators of cellular immunity were determined by immunophenotyping and dyeing on Romanowsky-Gi-emsa. The level of immunoglobulins in blood plasma was determined by radial immunodiffusion on Mancini.
Results and their discussion. The relative number of lymphocytes is within the clinical norm and in 2016 is close to the values of the control group. In 2017, this indicator shows a tendency to increase according to the values of both the control group and the experimental in 2016 (by 27,3 % and 22,5 %).
Indicators of the total number of lymphocytes in the control and experimental group are within the clinical norm. At the same time, in 2017 in the research group there is a tendency to increase this indicator according to the values of both the control group and the experimental in 2016 (by 11,3 % and 21,9 %).
We established that the inhabitants of the territory of the intensified radioecological control of the Sumy region in 2017 observed: a tendency to increase the concentration of Ig G relative to the similar values of 2016; a decrease in the concentration of Ig M relative to the control values and indices of the study group in 2016 (1,74 times and 4,39 times respectively); decrease in the concentration of Ig A in the study group during the above period in 1,5 times.
Volunteers from the IV radiation zone of the Sumy region have a significant decrease in the leuko-B cell index by 27,8 %.
Conclusions. Thus, by investigating the indicators' dynamic of humoral immunity of individuals in the contaminated territories of the Sumy region (density of soils contamination by isotopes of cesium-137 from 1 to 5 Ki/km2), results have been obtained indicating the functional load of this link (due to the tendency to increase absolute number of B-lymphocytes (CD22)). At the same time, there is a certain dynamics of the absolute and relative number of major classes of immune cells, as well as changes in the levels of serum immunoglobulins of classes A and M (may indicate the presence of compensatory mechanisms in response to chronic irradiation).
Prospects for further research. The obtained results point to the necessity of studying the compensatory mechanisms of the immune system and their potential in providing an effective integrative activity of the human body. At the same time, they indicate the need for immunological surveys for the population in the territories of the intensified radio ecological control of our state (and in particular, in Sumy region) with the aim of developing and applying immunorehabilitation measures for this category of population.
Key words: immune system, humoral part, low intensity prolonged radiation, territory of the intensified radio ecological control.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття надшшла 23.06.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-62-67 УДК 616.9-036.22-058(477.74)
Козшкурт О. В., Талалаев К. О., Голубятников М. I., Лебедюк М. М., Савчук А. I.
ПЕРЕБ1Г ЕП1ДЕМ1ЧНОГО ПРОЦЕСУ СОЦ1АЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ХВОРОБ
НА П1ВДН1 УКРА1НИ Одеський нацюнальний медичний ушверситет (м. Одеса)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Стаття е фрагментом НДР «Саштар-но-ешдемюлопчний мошторинг циркуляци збудни-мв шфекцшних захворювань з фекально-оральним мехашзмом передачi з метою удосконалення сучас-ного саштарного нормативно-правового забезпечен-ня дiяльностi оргашв практично! охорони здоров'я», № державно! реестрацп 0115и006639.
Вступ. Сощально-небезпечш хвороби е одшею з сучасних загроз для здоров'я населення та суттевим тягарем для системи охорони здоров'я i сусшльства. Бтьш^ь з них потребують витрат на профшактику, лтування (школи протягом всього життя), реабЫта-цш хворих, е причиною втрат працездатносл, негативно впливають на ямсть i тривал^ь життя [1].
В УкраТш деяк шфекцшш хвороби водночас на-явш в перелту 1) небезпечних (шфекцшш хвороби, що характеризуются важкими та (або) стшкими роз-ладами здоров'я у окремих хворих i становлять не-безпеку для !х життя та здоров'я); 2) особливо небезпечних (шфекцшш хвороби (у тому чи^ карантинш: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуются важкими та (або) стшкими розладами здоров'я у
значноТ ктькосп хворих, високим piBHeM смертности швидким поширенням цих хвороб серед населення); 3) сощально значущих; 4) хвороб, ям представляють небезпеку для оточуючих [1].
У США визначено шфекцшш хвороби суспшьно-го значення (Communicable Diseases of Public Health Significance) i карантинш хвороби (Quarantinable Diseases) [2]. До першоТ групи входять там сощаль-но небезпечш захворювання як: активна форма ТБ, венеричний лiмфогpанулeматоз, гонорея, пахова гранульома, шфекцшна проказа, шфекцшний сифи лк, м'який шанкр та ш. До другоТ - карантинш захворювання: атипова пневмошя, хвороба Ебола та шш1 геморапчш лихоманки, дифтepiя, жовта лихоманка, вкпа, пандeмiчний грип, полiомieлiт (спричинений полiовipусом дикого типу), холера, чума [3].
За оцшками експерлв ВООЗ, у свт щоpiчно 357 млн. людей у вiцi 15-49 ромв шфтуються чотирма збудниками, що передаються статевим шляхом, як1 е вилтовними: хламщюзу (131 млн.), гонореТ (78 млн.), сифЫсу (6 млн.) та трихомошазу (142 млн.) [4].
Рiвнi захворюваност на гонорею та темпи шфту-вання значно вiдpiзняються в piзних краТнах бвропи,
з бтьш високими показниками в ^вшчнш частит. Протягом 2014 р. у 27 кражах €вропейського Союзу зареестровано 66 413 випадшв гонореУ, з piBHeM за-хвоpюваностi 20,0 випадкiв на 100 тис. населення. У поpiвняннi з 2013 р. шльшсть зареестрованих випад-кiв збiльшилась на 25,0%, особливо серед чоловшв, що мають секс з чоловiками [5,6,7].
Захворювашсть на сифiлiс в УкраУн piзко зросла пiсля розпаду Радянського Союзу. Це вщбулось у зв'язку зi змiнами в iнфpастpуктуpi системи охоро-ни здоров'я, високим piвнeм ризиковоУ статевоУ по-вeдiнки та, одночасно, виникненням пандемГУ В1Л/ СН1Ду [3]. Поширешсть цього захворювання призво-дить до важких наслщшв та е причиною глобальних смертей 6,20% дтей в неонатальному пер^ та 9,70 % мертвонароджень, в^ жiнок з непрол^ованим си-фiлiсом [4,8].
Ротавipусна iнфeкцiя (РВ1) продовжуе бути масштабною сощально небезпечною проблемою в свт i УкраУш. Це зумовлено УУ значною поширешстю, досить високими показниками захворюваност та смepтностi, а також, суттевими eкономiчними втра-тами. За даними ВООЗ в свт ш^чно рееструеться до 110 млн. випадшв РВ1, при цьому ттьки 25 млн. з числа захвортих звертаються за медич-ною допомогою, 2 млн. госпiталiзуються, бть-шiсть з яких - дiти. Майже 500 тис. випадшв за-вершуються летально (у краУнах Африки та Азп), що становить четверту частину вщ усiх смер-тельних випадшв серед хворих дiаpeею. У США серед дтей щороку рееструеться понад 1 млн. випадшв важких pотавipусних дiаpeй, з яких до 150 випадшв закiнчуються летально. В РФ близь-ко 15,0% гострих кишкових iнфeкцiй (ГК1) - ро-тавipуснi гастроентерити. В Рeспублiцi Бiлоpусь - до 3-5 тисяч випадшв РВ1 на piк, що складае близько 30,0% вах випадкiв ГК1 [9]. В УкраУш пи-тома вага випадшв РВ1 в стpуктуpi ГК1 серед дiтeй в останнi роки коливаеться в^ 35,0 до 75,0%.
Мета роботи: вивчити особливост переб^у eпiдeмiчного процесу ряду сощально-небезпеч-них хвороб серед населення двох твденних областей УкраУни в умовах реформування системи охорони здоров'я.
Об'ект i методи дослщжен-ня. Об'ектом доЫдження е eпiдeмiчний процес сощаль-но-небезпечних захворювань: гонореУ, сифiлiсу, pотавipусноï iнфeкцiУ.
В дослiджeннi використо-вували методи: ретроспектив-ний eпiдeмiологiчний аналiз вiдповiдних форм галузевоУ статистичноУ зв^носл ОдеськоУ та МиколаУвськоУ областей за перюд з 2010 по 2017 pp. (зв^ш форми №№ 1, 2); ста-тистичний (за допомогою про-грамних пакeтiв Microsoft Excel 2010 та комп'ютерноУ програ-ми STATISTICA 5); аналiтичний.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Нами проведено порiвняльне вивчення епiдемiчного процесу ряду сощально-небезпечних захворювань серед загального та дитячого населення ОдеськоУ та МиколаУвськоУ областей протягом 2010-2017 рр.
Ретроспективний етдемюлопчний аналiз захворюваносл на гонорею за вказаний перюд показав, що серед населення ОдеськоУ област вона зазна-вала значних коливань: вщ 13,07 (2016 р.) до 39,41 (2010 р.) та, в середньому, становила 21,39±3,20 на 100 тис. населення. Серед населення МиколаУвськоУ обласл - вщ 17,88 (2010 р.) до 10,91 (2017 р.) та, в середньому, становила 14,07±0,76 на 100 тис. населення (табл. 1). Встановлено, що рiвень захворюваносл в Одеськш обласл вiрогiдно перевищував такий в МиколаУвськш: t=3,36; р=0,012, що можна пов'язати з особливостями демографiчних, мiграцiйних проце-сiв, що вiдбуваються в умовах великого мегаполку, яким е обласний центр - м. Одеса, де рееструеться переважаюча кiлькiсть випадшв захворювання.
Розрахунок тенденцп розвитку епiдемiчного процесу гонореУ серед населення ОдеськоУ обласл показав, що мае мкце ч^ке зниження рiвня захворю-ваностi. Динамiка зареестрованоУ захворюваносл
Таблиця 1.
Захворювашсть на гонорею серед населення, що проживае на швдш УкраУни
Рiк
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
М±т
t
p
Все населення
Одеська область
39,41
21,43
20,75
20,66
18,37
16,68
14,80
19,08
21,39±3,20
МиколаУвська область
17,88
14,78
14,43
13,25
14,95
13,10
13,22
10,91
14,07±0,76
3,36*
0,012
Д^и до 17 ромв
Одеська область
7,20
3,33
4,26
5,52
3,79
0,67
1,76
0
2,90±0,92
МиколаУвська область
0,94
1,44
2,40
0,96
0,97
1,94
0,47
1,95
1,38±0,25
1,81
0,11
Прим1тка: * - вipогiдна piзниця, р<0,05.
Рис. 1. Динам1ка та тенденц1я еп1дем1чного процесу гонореУ серед населення ОдеськоУ та МиколаУвськоУ областей у 2010-2017 рр.
в МиколаУвськш обласп була вiдносно рiвномiрною та мала тенденцию до поступового спаду (рис. 1).
Рiвень захворюваностi на гонорею дп-ей до 17 рошв, що проживають в Одеськiй об-ластi коливався вiд 0 (2017 р.) до 7,20 на 100 тис. населення (2010 р.), в середньому стано-вив 2,90±0,92. Серед дитячого населення МиколаУвськоУ обласп динамiка захворюваност1 була досить рiвномiрною, се-реднiй багаторiчний показник не вiрогiдно вiдрiзнявся вiд такого по Одеськш - 1,38±0,25 на 100 тис. населення 0^=1,81; р=0,11).
Серед дитячого населення ОдеськоУ областi вщзначено тенденцiю до спаду рiвня захворюваносп на гонорею. Динамiка зареестрованоУ захворюванос-тi в означенiй вшовш групi, що проживае в МиколаУвськш областi, була вiдносно рiвномiрною, що i пiдтверджуеться розрахунком лшп тенден-цп (рис. 2).
Рiвень захворюваностi на сифiлiс серед жи-телiв ОдеськоУ областi коливався в рiзнi роки вiд 10,93 (2017 р.) до 51,93 (2010 р.) Ь в середньому склав 23,35±4,80 на 100 тис. населення (табл. 2), вiрогiдно перевищуючи показники серед населення МиколаУвськоУ областi, що рееструвалась в межах вщ 4,42 (2017 р.) до 19,38 (2010 р.), в середньому - 12,40±2,19 0^=3,50; р=0,01).
Аналiз багаторiчноУ динамти захворюванос-тi на сифiлiс серед населення ОдеськоУ обласп та розрахунок тенденцп вказуе на чiтке зниження ртня захворюваносп. Динами ка зареестрованоУ захворюва-ностi в МиколаУвськiй обласп була вщносно рiвномiрною та мала тенденщю до поступового спаду (рис. 3).
Рiвень захворюваностi на сифтк серед дитячого населення ОдеськоУ обласп коливався в межах вщ 0,44 (2016 р.) до 9,36 (2010 р.) та, в середньому, становив 4,51±1,31 на 100 тис. населення. В МиколаУвськш обласп найнижчий ри вень вiдмiчено в 2016 р. - 0,94, найвищий - в 2014 р. - 3,38 на 100 тис. населення, становля-чи, в середньому, 2,16±0,35. Не встановлено вiрогiдноУ рiз-ниц щодо захворюваносп на сифтк серед дитячого населення, що проживае в двох сусщшх областях ^=2,23; р=0,061).
При аналiзi багаторiчноУ динамiки та розрахунку тенденци розвитку епiдемiчного процесу сифтку
Рис. 2. Динамiка та тенденщя епiдемiчного процесу гонореТ серед дитячого населення ОдеськоУ та МиколаТвськоТ областей у 2010-2017 рр.
Таблиця 2.
Захворюванкть на сифiлiс серед населення, що проживае на швдш УкраТни
Рiк
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
М±т
1
Все населення
Одеська область
51,93
27,15
22,85
24,05
17,85
17,40
14,60
10,93
23,35±4,80
МиколаУвська область
19,38
17,97
17,46
15,12
10,33
7,54
6,95
4,42
12,40±2,19
3,50*
0,01
Д^и до 17 ромв
Одеська область
9,36
7,55
4,02
8,28
3,56
1,98
0,44
0,88
4,51±1,31
МиколаУвська область
3,30
2,40
2,40
1,92
3,38
1,94
0,94
0,98
2,16±0,35
2,23
0,061
Рис. 3. Динамша та тенденцiя епiдемiчного процесу сифiлiсу серед населення ОдеськоТ та МиколаТвськоТ областей у 2010-2017 рр.
серед дитячого населення ОдеськоУ та МиколаУвськоУ областей встановлений ч^кий спад рiвня захворюваносп за перюд, що вивчався (рис. 4).
Нами вивчався епiдемiчний процес ротавiрусноУ шфекцп (РВ1) серед населення, що проживае в двох сусщшх областях.
с
Рж Все населення Дiти до 17 роюв
Одеська область МиколаУвська область Одеська область МиколаУвська область
2010 36,70 3,83 175,24 21,22
2011 29,31 11,34 162,01 63,42
2012 33,85 21,77 186,34 121,06
2013 35,86 27,26 200,29 150,45
2014 50,80 60,81 275,89 337,80
2015 33,43 45,48 174,50 251,03
2016 26,82 51,92 138,03 274,61
2017 32,54 82,18 278,00 457,11
М±т 34,91±2,72 38,07±10,08 198,79±19,47 209,59±55,67
0,34 0,26
р 0,75 0,81
Рис. 4. Динам1ка та тенденц1я еп1дем1чного процесу сиф1л1су серед дитячого населення ОдеськоУ та МиколаУвськоУ областей у 2010-2017 рр.
Таблиця 3.
Захворюванкть на РВ1 серед населення, що проживае на швдш УкраУни
Рiк
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
М±т
1
Все населення
Одеська область
36,70
29,31
33,85
35,86
50,80
33,43
26,82
32,54
34,91±2,72
МиколаУвська _область_
3,83
11,34
21,77
27,26
60,81
45,48
51,92
82,18
38,07±10,08
0,34
0,75
Д^и до 17 роюв
Одеська об_ласть
175,24
162,01
186,34
200,29
275,89
174,50
138,03
278,00
198,79±19,47
МиколаУвська _область_
21,22
63,42
121,06
150,45
337,80
251,03
274,61
457,11
209,59±55,67
0,26
0,81
Рис. 5. Динам1ка та тенденц1я ешдем1чного процесу РВ1 серед населення ОдеськоУ та МиколаУвськоУ областей у 2010-2017 рр.
Рiвень зареестрованоУ серед дитячого населення обох областей захворюваносп на РВ1 у порiвняннi з дорослим вiрогiдно вищий. Так, серед дтей до 17 рокiв, що проживають на територп ОдеськоУ область середнiй багаторiчний рiвень склав 198,79±19,47, тодi як серед дорослого - 34,91±2,72 на 100 тис. на-
селення (1=9,87; р<0,0001). Така ж картина визначаеться серед дитячого населення МиколаУвськоУ обласп: вщповщно 209,59±55,67 та 38,07±10,08 на 100 тис. населення (1=4,02; р=0,0051). Проте, серед дорослого населення обох областей не отримано вiрогiдноУ рiзницi щодо захворюваностi на РВ1 (г=0,34; р=0,75), серед дитячого - також рiвень захворюва-ностi мав вщносно рiвнознaч-нi показники (1=0,26; р=0,81) (табл. 3).
При аналiзi бaгaторiчноУ динамiки та розрахунку тен-денцп розвитку епiдемiчного процесу РВ1 серед населення ОдеськоУ обласп встановлено помiрний спад рiвня захворюваностi, тодi як у суаднш МиколаУвськш - ч^кий пiдйом (рис. 5). Проте, середнш рiвень зaхворювaностi населення обох областей не мав вiрогiдноУ рiзницi, що потребуе подальшого спостереження.
Анaлiз бaгaторiчноУ динaмiки та розрахунок тенденцп розвитку епiдемiчного процесу РВ1 серед дитячого населення ОдеськоУ обласп показав помiрний зркт рiвня захворюваносп на РВ1. У МиколаУвськш облaстi, також, як i серед дорослого - ч^кий пiдйом (рис. 6). Висновки
1. На протязi перюду, що вивчався, пере-бiг епiдемiчного процесу гонореУ на територп ОдеськоУ обласп характеризувався ч^ким спадом, на територп МиколаУвськоУ - поступовим спадом.
2. Переб1г етдемнного процесу сифтку на територи ях як ОдеськоУ, так i МиколаУвськоУ областей серед дитячого i загального населення мав тенденцiю до поступового спаду.
3. На територп обох тв-денних областей УкраУни мае мкце високий рiвень рее-страцГ|' ротaвiрусноУ шфекцп серед дитячого населення, що пов'язано з переважно спала-ховим перебком епiдемiчного процесу в оргашзованих дитя-чих колективах, серед дорослого - низький, що пояснюеть-ся низьким рiвнем зверненост та обстежувaностi дорослого населення, що хворiе.
4. Проведення ефективно-го нагляду за епiдемiчним процесом ц!еУ групи захво-рювань на сучасному етaпi реформування системи охорони здоров'я гальмуеться вщсутшстю в краУш нормативно-правових документiв, що забезпечували б вщповщний порядок дiй щодо обов'язкового дост-
р
дження хворих ycix вiкових груп i на бактерiальнi, i на BipycHi збудники та можливост вне-сення змЫ до нацiонального календаря щеплень щодо iMy-нопpофiлактики pотавipycноУ шфекцп.
Перспективи подальших дослiджень. Плануеться подальше вивчення особливос-тей епiдемiчного процесу соци ально небезпечних хвороб на територп трьох пiвденних областей з метою обфунтування комплексу профтактичних за-ходiв в умовах реформування системи охорони здоров'я та доцшьносп застосування спе-цифiчноl' iмyнопpофiлактики.
Л^ература
1. Zakon Ukrayiny "Pro zakhyst naselennya vid infektsiynykh khvorob" vid 06.04.2000 r. № 1645-III vid 05.12.2012 r. [in Ukrainian].
2. Electronic Code of Federal Regulations. 2018. Title 42. Chapter I. Subchapter C. Part 34. Title 42: Public Health.
3. Serhyeyeva TA, Kruhlov YuV, Maksymenok OV, Kyslykh OM, Martynovs'ka VA. Epidemiolohichni aspekty sotsial'no znachushchykh infektsiy. Klinichna imunolohiya. Alerholohiya. Infektolohiya. 2016;4(93):18. [in Ukrainian].
4. Proekty hlobal'nykh stratehyy sektora zdravookhranenyya VOZ. Ynfektsyy, peredavaemye polovym putem. 2016-2021 hh. Doklad Sekretaryata VOZ. 16 maya 2016. s. 12. [in Russiаn].
5. Uuskula A, Puur A, Toompere K. Trends in the epidemiology of bacterial sexually transmitted infections in eastern Europe, 1995-2005. Sexually Transmitted Infections. 2010;86:6-14.
6. Pathela P, Braunstein SL, Schillinger JA, Shepard C, Sweeney M, Blank S. Men who have sex with men have a 140-fold higher risk for newly diagnosed HIV and syphilis compared with heterosexual men in New York City. J Acquir Immune Defic Syndr. 2011 December 1st; 58(4):408-16.
7. Low N, Unemo M, Skov Jensen J, Breuer J, Stephenson JM. Molecular diagnostics for gonorrhoea: implications for antimicrobial resistance and the threat of untreatable gonorrhoea. PLoS medicine. 2014;11(2):e1001598.
8. Emily L. Ho, Sheila A. Lukehart. Syphilis: using modern approaches to understand an old disease. J Clin Invest. 2011 Dec 1; 121(12):4584-92.
9. Lanets AS, Bandatskaya MI, Val'chuk IN. Epidemicheskiy protsess rotavirusnoy infektsii v respublike Belarus'. Mat. nauch.-prakt. konf. Innovatsii v meditsine i farmatsii. Minsk: 2016. s. 113-6. [in Russiаn].
ПЕРЕБ1Г ЕП1ДЕМ1ЧНОГО ПРОЦЕСУ СОЦ1АЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ХВОРОБ НА П1ВДН1 УКРА1НИ
Козшкурт О. В., Талалаев К. О., Голубятников М. I., Лебедюк М. М., Савчук А. I.
Резюме. В твденних областях УкраУни постшно рееструються випадки захворювань на гонорею та сифи лк, в тому числЬ серед дитячого населення. PiBeHb захворюваносп на сифЫс серед жителiв ОдеськоУ обласп вiрогiдно перевищував показники серед населення МиколаУвськоУ, що пов'язано з високим рiвнем мiгра-цшних процеав, як протягом року, так i тдчас курортного сезону. Визначено зрiст рiвня зареестрованоУ захворюваносп на ротавiрусну шфекцю серед дитячого населення обох областей, що мала переважно спала-ховий характер в оргашзованих дитячих колективах. Серед дитячого населення ОдеськоУ обласп середнш багаторiчний рiвень склав 198,79±19,47, ^ai як серед дорослого - 34,91±2,72 на 100 тис. населення (t=9,87; р<0,0001); така ж картина визначалась в МиколаУвськш обласп: вщповщно 209,59±55,67 та 38,07±10,08 (t=4,02; р=0,0051). Низький рiвень захворюваностi серед дорослого населення твдня УкраУни пояснюеться низьким рiвнем зверненостi та обстежуваностi щеУ категорп'.
Ключовi слова: епiдемiчний процес, сощально небезпечнi хвороби.
ТЕЧЕНИЕ ЭПИДЕМИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА СОЦИАЛЬНО ОПАСНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ НА ЮГЕ УКРАИНЫ
Козишкурт Е. В., Талалаев К. А., Голубятников Н. И., Лебедюк М. Н., Савчук А. И.
Резюме. В южных областях Украины постоянно регистрируются случаи заболеваний гонореей и сифилисом, в том числе, среди детского населения. Уровень заболеваемости сифилисом среди жителей Одесской области достоверно превышал показатели среди населения Николаевской, что связано с высоким уровнем миграционных процессов, как в течение года, так и во время курортного сезона. Продолжается рост уровня зарегистрированной заболеваемости ротавирусной инфекцией среди детского населения обеих областей, преимущественно вспышечного характера в организованных детских коллективах. Среди детского населения Одесской области средний многолетний уровень составил 198,79±19,47, тогда как среди взрослого -34,91±2,72 на 100 тыс. населения (t=9,87; р<0,0001); такая же картина наблюдалась в Николаевской области: соответственно 209,59±55,67 и 38,07±10,08 (t=4,02; р=0,005). Низкий уровень заболеваемости среди взрослого населения юга Украины объясняется низким уровнем обращаемости и обследованности этой категории.
Ключевые слова: эпидемический процесс, социально опасные заболевания.
THE COURSE OF THE EPIDEMIC PROCESS OF SOCIALLY DANGEROUS DISEASES IN THE SOUTH OF UKRAINE
Рис. 6. Динамша та тенденщя eniAeMÏ4Horo процесу РВ1 серед дитячого населення ОдеськоТ та МиколаТвськоТ областей у 2010-20l7 рр.
Kozihkurt O. V., Talalayev K. O., Golubyatnikov M. I., Lebedyuk M. M., Savchuk A. I.
Abstract. The purpose of the work: to study the peculiarities of the course of the epidemic process of a number of socially dangerous diseases among the population of two southern regions of Ukraine in the context of reforming the health care system.
The object and methods of research. The object of the study is the epidemic process of socially-dangerous diseases: gonorrhea, syphilis, rotavirus infection.
The study used the following methods: retrospective epidemiological analysis of the relevant forms of sectoral statistical reporting in Odesa and Mykolaiv regions for the period from 2010 to 2017 (reporting forms: 1, 2); statistical (using software packages Microsoft Excel 2010 and computer program STATISTICA - 5); analytical.
Results. Among population of Odessa region the incidence of gonorrhea is significantly fluctuating: from 13,07 (2016) to 39,41 (2010) and, on average, was 21,39±3,20; among population of Mykolaiv region - from 17,88 (in 2010) to 10,91 (2017) and, on average, was 14,07±0,76. The level of incidence of gonorrhea among children under the age of 17 who live in Odessa region ranged from 0 (2017) to 7,20 per 100 thousand population (2010), an average of 2,90 ± 0,92. Among children of Mykolaiv region the dynamics of disease were quite uniform, the average multi-year indicator was not significantly different in Odessa - 1,38±0,25 (t = 1,81; p = 0,11).
The incidence of syphilis among population of Odessa region varied from 10,93 in 2017 to 51,93 in 2010 and averaged 23,35±4,80, which is more than likely the indicators among the population of the Mykolayiv region, which were registered in range from 4,42 (2017) to 19,38 (2010), on average - 12,40 ± 2,19 (t = 3,50; p = 0, 01).
The incidence rate of syphilis among children of Odessa region varied from 0,44 (2016) to 9,36 (2010) and averaged 4,51 ± 1,31; in Mykolayiv region the lowest level was observed in 2016 - 0,94, the highest - in 2014 - 3,38 per 100 thousand population, amounting to an average of 2,16 ± 0,35. There is no probable difference in the incidence of syphilis among children who live in two neighboring regions (t = 2,23; p = 0,061).
The level of registered childhood prevalence in both areas of rotavirus infection is significantly higher than that among adults. Thus, among children under the age of 17 who live in the territory of the Odessa region, the average long standing level was 198,79 ± 19,47, whereas among the adult - 34,91 ± 2,72 (t = 9,87; p <0.0001); the same pattern is determined among children of Mykolayiv region: respectively 209,59 ± 55,67 and 38,07 ± 10,08 per 100 thousand population (t = 4,02; p = 0,0051). However, the adult population of both regions did not get a probable difference in the incidence of rotavirus infection (t = 0,34; p = 0,75); among children - the level of morbidity also had relatively similar rates (t = 0,26; p = 0,81).
Conclusions
1. During the studied period, the epidemic process of gonorrhea in the territory of the Odessa region was characterized by a clear recession, in the territory of Mykolaiv - a gradual decline.
2. The course of the epidemic process of syphilis in the territories of both Odessa and Mykolaiv regions among the children and the general population tended to a gradual decline.
3. There is a high level of registration of rotavirus infection among the children in the territory of both southern regions of Ukraine, which is associated with a predominantly outbreak of the epidemic process in organized children's groups, low in adult life, due to the low level of attentiveness and adult population survey, sick.
4. Effective oversight of the epidemic process of this group of diseases at the current stage of reforming the health care system is hampered by the absence of normative legal documents in the country that would ensure the appropriate procedure for mandatory study of patients of all age groups and on bacterial and viral pathogens and the possibility of introducing changes to the national vaccination calendar for immunization with rotavirus infection.
Key words: epidemic process, socially dangerous diseases.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття наджшла 23.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-67-70
УДК 616.151.5
MapKiH А. I., Дубей Л. Я.
В1КОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОСОЦ1АЛЬНИХ ДЕТЕРМ1НАНТ ПЕРЕБ1ГУ ТЯЖКО!' ФОРМИ ГЕМОФ1ЛИ А У Д1ТЕЙ Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет iM. Д. Галицького (м. Льв1в)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР кафедри педiатрN i неонатологи ФПДО .^bBiBCbKoro нацюнального медичного ушверситету iM. Д. Галицького «Характеристика перинатально'! патологи, iMy-нопатолопчних сташв, впливу екзогенних чиннишв на стан здоров'я i яшсть життя д^ей з рiзних груп ри-зику», № державно'' реестрацп: 0114U000108.
Вступ. Значш досягнення медицини XXI столбя у дiaгностицi та лтуванш гемофтп А у д^ей дозволили не лишень значно покращити об'ективш маркери переб^у захворювання, зменшити частоту геморапч-них та шфекцшних ускладнень, швалщизацш д^ей, але i практично наблизити тривaлiсть життя таких пащенлв до показнишв здоровоУ популяцп [1,2,3]. Безсумшвно, що за такого стану речей з року у рш
