CC BY
10
Матер1али конференцП / РгосеесНпдэ of Conference
на сьогодш виявлено 3274 ензоотичних територп у вшх репонах краши.
В Харывськш облает! з початку проведения ешде-мюлопчного нагляду захворювашсть на 1КБ зросла в 100раз1в (з 0,12 на 100 тис. населения у 2000 рощ до 10,6 на 100 тис. населения у 2018 рощ), виявлено 406 ензоотичних територш, у тому чишп на територп м. Харко-ва та круиних районних центр1в.
Мета: ощнити штенсившсть ешдемгчного процесу 1КБ в умовах урбашзацп на приклада м. Харкова.
Матер1али та методи. Застосоваш метода епщемю-лопчного та статистичиого анал1зу, використано дан! ешдемюлопчиого й ентомолопчного мошториигу за 1КБ, проведеного ДУ «Харывський обласний лабора-торний центр МОЗ Украши» у 2000—2017 рр. та перпий половиш 2018 року. Даш пор1внянш з показниками м. Киева.
Результати. У Харывськш обласп за перюд епщемь олопчиого нагляду за 1КБ (з 2000 року) при теиденцп до росту показники захворюваносп були нижчими за середш по Укра!ш Усього зареестровано 1051 випа-док захворювания. 3 ушх захворших 703 (66,9 %) особи були мешканцями м. Харкова.
Було иор1вняно захворювашсть населения мют Харкова та Киева. Показники захворюваносп населения м. Харкова були на р1вш середньоукрагнських показниыв, однак у 2015 рощ захворювашсть на 1КБ населения м. Харкова перевищила на 36,9 % показники в Украпй [ становила 10,9 на 100 тисяч населения проти 7,96 на 100 тисяч населения в Украшь У районах Харывсько! обласп показники були у 1,5—3 рази нижчими. Захворювашсть населения м. Киева пере-вищувала середньоукрашсьы показники у 2,5—4,1 раза та показники у районах Кшвсько! обласп бшыпе шжу 2 рази.
Анализ видово1 структури иереносниыв та !х шфь кованосп показав, що на територп м. Харкова домшуе 1.псти$, р1вень шфжзваносп клпщв борел!ями стано-вив 14,2 % при середаьому по обласл 10,8 %, в окре-м1 роки в люопарковш зош швшчно-зах1дао1 части-ни мюта показник шф1кованост1 клщ1в иеревищував 30 %. У м. Киев1 спостер1галась бшьш широка видова структура шсодових кл1щ1в, що, можливо, пов'язаио 1з значним озеленшням територп, що, в свою черту, впливае на р1вень захворюваност1 населения.
При розподш за м1сцем шф1кувания встаиовлеио, що 279 захворших ошб (39,7 %) отримали укус клща безиосередньо на територп м. Харкова, переважно в мюцяхмасового вщпочинку населения (218 ос1б). 3 них 66,6 % постраждали у люопарковШ зон1 и1вн1чно-захщ-но1 часгини мюта (Шсопарк, П'ятихатки, Саржии Яр тощо) та 15,1 % — у райош Олекспвсько! люосмуги. За останш 5 роыв сформувався осередоку сх1даШ частиш Харкова, де шфшувалося 10 захворших.
Звертае на себе 5^агу те, що стши осередки були ви-явлеш в рекреащйних зонах, що знаходяться в межах круиних районних центр1в Харывсько! обласп (м. 1зюм, м. Лозова, м. Люботин). Поблизу будинйв та на шкшь-них дворах був укушений клщами 61 захворший.
Слщ вщзначити, що у л1соиаркових зонах \ при-будинкових територ1ях через цшодобове перебувания людей неможливо застосування дезшсектанпв, що сприяе зростанню чисельносп кл1щ1в.
Висновки. Таким чином, результати проведених до-сл1джень показали, що в межах мют утворились актив-ш аитропурпчи1 осередки 1КБ, що створюе умови для подалыного зростання захворюваносп м1ського населения. Бшышсть вииадыв 1КБ пов'язана з осередками, де 1нф1коваи1сть кл1щ1в становить понад 15 %.
При обмеженш можливосп застосування акарицид-них заход1в зростае значения саниарно-освиньо! робо-ти. Також слщ придшяти увагу мюькому ландшафтному дизайну для створення умов, несприятливих для проживания юпппв.
Телепна Т. В., 31 н чу к О.М, Нацюнальний меличний уншерситет ш. Данила Галицького, м, Льв1в, Укра/на
Захворювашсть на лептосшроз у Льв1всыай облает! в контекст погоднихумов у репон!
Актуальнкть. Лептоси1роз залишаеться на сьогодн1 одним ¡з найпоширешших зооиоз1в у свт. Основиими факторами, що визначають природш вогнища ще! хво-роби, е особливосп кл1мату, нейтральна кислотнють Грунту, кшьюсть опад1в, наявн1сть р!к, озер, а також чи-сельнють гризун1в у репон1. Р1зн1 природа! катаюпзми, зливи 1 повеи1 сприяють зростанню захворюваносп на лептосшроз. Так, у Бразилп ретроспективно було доведено, що збшынення добових опад1в на кожен мшметр на мюяць призводило до збшынення кшькосп вииадыв лептосшрозу на 0,55 %.
Мета: проанал1зувати вплив природиих явищ на зростання р1вня захворюваносп на лептосшроз у Льв1всьый обласп.
Результати. 3 початку 2018 року у Льв1всьый обласп зареестровано 17 пщтверджених лабораторио вииадыв лептосшрозу. Серед них були 10 пащенпв, яьа перебу-вали на стац1онарному лгкуванш у Льв1всьый обласн1й шфеьщ1йн1й ыпшчшй лшарн1 (Л01КЛ). Четверо з них надходили до л1кари1 протягом перших 7 мюящв року. У середиш серпня 2018 року в мюп Львов1 та обласп пройшов ряд сильних злив ¡з пщтоплениям велико! кшькосп будиныв, присадибних дшянок та виходу р!чки Полтви за меж! русла. Водночас ¡з ынця серпня та протягом початку вересня 2018 року на сгащонарне лгкування № д!агнозом «лептосп!роз» до Л01КЛ над!й-шли 6 иац!енпв — вс! чолов!ки. Один иац!ент захвор!в на лептосшроз в шшШ обласп, вштак иов'язати виник-нення цього випадку 13 зм!иами природи!х умов в на-ш1й облает! ми не можемо. У 5 хворих епщемюлопчний анамнез р!зною м1рою був пов'язаний !з даним ири-родним явищем. Четверо з них — мешканщ мюта (один чоловш черпав воду з власного шдгопленого зливою будинку, !нший иерекладав дрова, пщтоплен! теля по-
Уо1 6, N0 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
293
Матергали конференцм / Proceedings of the Conference
веш, двое мали контакт i3 намоченный водою будовель-ннмн матер1алами на булдвиицт поблизу р1чки Полт-ва, та один пащент е мешканцем села, де час вщ часу на власнш садиб1 проводив дератизацшш заходи для знищення гризушв, яких, 3i cniB хворого, теля повеш стало бшыне). У Bcix пащенлв були жовтянична форма лептосшрозу, ознаки гострого пошкодження нирок. У двох випадках спостер1гався середньотяжкий пере-6ir, у трьох — тяжкий. У двох пащенпв i3 тяжким пе-peôiroM хвороба ускладнилась, OKpiM гострого пошкодження нирок та печшково!' недостатносп, двоб1чною пневмошею та тромбогеморапчним синдромом. У цих 5 хворих методом РМА виявлено антитша до таких се-рогруп лептосшри: L. ballum, L. australis, L. autumnalis, L, canicola, L. cynopteri.
Висновки. У половини хворих i3 лептосшрозом, яи перебрали на стащонарному л1куванш в JIOIKJI про-тягом шчня — вересня 2018 року, виникнення хворо-би, ймов1рно, можна пов'язати з аномально сильними зливами та повшню, гцо охопили Micro JIbbîb та область у середиш серпня 2018 року. Отже, в контекста почас-тшгання таких природних явищ на теренах наглого ре-пону доцшьно покрагцити систему водовщведення, а такождератизащйш заходи.
Ткач O.A.1, Мажак К.Д.1, Фургала Я.1.2, Вючар I.C.1, Гречуха Н.Р.2, Шершун Г.Р.2, Демчук Г. С. \ Савчак 0.1.\ Яремчишин I.M. \ Дудок Р. С.1
1 Науково-досл!дний iнститут еп1дем1ологИ та ппени AbBiecbKoro нац!онального медичного унмерситету ¡м. Аонила Галицького, м. Льв1в, Укра'/'на
2 КУЛОР «Льв1всы<ий репональний фтизюпульмонолопчний 1<л1н1чний лкувально-дюгностичний центр», м. Львт, Украина
D1epc0Hi<j)iK0BCiHi методи прогнозування розвитку рецидиву туберкульозу легень
Актуалыпсть. Зростання поширеносп рецидиву туберкульозу легень (ТБ), питома частка якого в загаль-шй структур! захворюваност1 в Украпй зросла за остан-Hi 3 роки, з приростом бактер1альних форм на 13,9 %, 13 яких 45,7 % припадае на мультирезистентний ТБ та ТБ 13 розширеною резистентшстю збудника, ускладнюе епщемгчну ситуащю в умовах щлого ряду несприятли-вих фактор1в. 3 огляду на це необхщна розробка пер-сошфшованих заход1в профшактики гцодо тих, хто мае високу ймов1ршсть розвитку рецидив1в.
Мета: шдвигцення ефективносп прогнозування ре-цидив1в ТБ оргашв дихання методом визначення про-гностично'1 значимосп фактор1в ризику i ïx поеднання в oci6, ян перенесли ТБ.
Матер1али та методи. Вщповщно до мети i завдань дослщження були вивчеш показники захворюваносп, поширеносп ТБ оргашв дихання та його рецидив1в, особливосп кл1н1чного nepe6iry рецидив1в пор1вня-
но з вперше д1агностованим ТБ (ВДТБ). Для оцшки впливу чинниив ризику i ïx поеднання опрацьовано дат 452 хворих, яи спостерггалися з 2015 по 2017 р. Обов'язковим було уточнения характеру nepe6iry ви-хщного захворювання на ТБ до розвитку рецидиву. Отримана шформацгя вносилася в спещально розро-блеш карти i бази даних у Microsoft Excel 2003. Досль джено 28 фактор1в ризику — гендерш; bîkobî; сощальнк вщеутшеть пост1йного мюця роботи в oci6 працездат-ного в1ку, перебування в мюцях позбавлення вол1, проживания в несприятливих житлово-побутових умовах, амейна невлаштовашеть; епщемюлопчнк контакт Î3 бактерювидшювачем; медико-бюлопчш: протяжшеть ТБ процесу, наявшеть бактерювидшення, порожнини розпаду, х1мюрезистентшсть, залишков1 зм1ни в органах дихання шеля лжування, супутш захворювання, швалщшеть, неповноц1нний основний курс протиту-беркульозно1 ХТ, шкщпив1 звички, вщеутшеть проти-рецидивного л1кування в показаних випадках та ih.
Результати. Установлено, гцо рецидиви ТБ виявля-лися частшге в чоловтв i в бшын старшому вшд (45— 64 роки) на вщмшу вщ ВДТБ (25—54 роки) (р < 0,05). Бшышсть хворих Î3 рецидивом виявлено при звернен-hî 3i скаргами ресшраторного характеру (68,5 %) на вщмшу вщ вперше виявленого захворювання. Установлено, гцо рецидив ТБ вщр1зняеться вщ ВДТБ бшь-шою часткою бактерювидшювач1в (65,2 проти 47,9 %) (р < 0,05) i3 х1мюрезистентшстю збудника (27,5 проти 15,6 %) (р < 0,05), переважанням у структур! клшгчних форм частки ф1брозно-кавернозного ТБ (8,7 проти 1,5 %), р1внем хрошчно'! супутньо! патологи (85,3 проти 62,8 %) та стшко1 втрати працездатносп (39,0 проти 7,9 %) (р < 0,05), як i часткою oci6 пенсгйного в1ку (45,2 проти 21,6 %) (р < 0,05). Установлено, що в rpyni рецидив1в переважали пац1енти, яи иеребували в ми-нулому в м1сцях позбавлення вол1 (16,8 проти 11,0 % у rpyni пор1вняння), Î3 с1мейною невлаштовашетю (67,7 проти 45,0 %) i вщеутшетю постшного мюця роботи в oci6 працездатного вшу (85,5 проти 52,0 %) (р < 0,05). Неповноцшний основний курс ХТ, перерви в л1куван-hî вщзначеш в 68,3 % хворих Î3 рецидивом ТБ проти 10,0 % (р < 0,05), у яких рецидив не розвинувся. У па-щенпв Î3 рецидивом иор1вняно з клш1чно вил1кува-ними особами без рецидиву частшге виявляли шкщ-лив1 звички: хрон1чний алкогсипзм (29,5 проти 12,5 %) (р < 0,05). Велий залишков1 змши виявлялися в 54,8 % випадйв проти 29,0 % при ВДТБ. Протирецидивне лйсування за показаниями не отримували 48,3 проти 30,0 % (р < 0,05).
Установлено, що найбшып значущими в розвитку рецидиву ТБ були таы 10 фактор1в Î3 28, що мали м1сце при вихщному захворюванн1 на ТБ: неповноцшний основний курс ХТ, х1мюрезистентшсть, ве-лиы залишков1 зм1ни в легеневШ тканин1, наявн1сть ст1йко1 втрати працездатностг, хрон1чний алкоголгзм, cynyTHi захворювання шших opraHÎB i систем, вщ-сутн1сть протирецидивного л1кування, вщсутн1сть постШного м1сця роботи в oci6 працездатного вшу, ймейна невлаштованють, перебування в мюцях по-
294
Aktual'naâ Infektologiâ, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
