CC BY
14
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
мшсшв 1 гшомкро- та макроелементоз1в. Анкети апро-боваш, репрезентатившсть результат шдгверджена. Дослщження проведен! на груш учшв-старшокласни-ыв середньо! загальноосвггньо1 школи № 6 м. Бровари, яка включала 62 респонденти. Дгги були розподшеш на 2 групи, ян за однаковою схемою обстежувалися на початку 1 в юнщ дослщжень. Перша, дослщна, трупа (32 особи) протягом 30 дшв отримувала програму фио-атментарно! дегельмштизацп, яка включала коктейль 1з насшня тарбуза 1 морквяно-часниковий салат. Друга, контрольна, група школяр1в (30 оиб) не отримувала вщповщних фгго-атментарних засоб1в I харчувалася традицшно. Шсля проведения курсу превентивно! алиментарно! фиотерапевтично! програми вс1 дослщжен-ня були повторен!.
Результата. Робочою гшотезою проведения досль джень було те, що проблема гельмштоз1в охоплюе 100 % обстежуваних школяр1в 1 може бути переважною причиною порушень стану здоров'я. У зв'язку з чим превентивна дегельмгнтизащя з використанням природних засоб1в, яка супроводжуеться вщповцщим функщо-нальним харчуванням, сприятиме вцщовленню стану ф1зичного здоров'я та пошчного стану школяр1в.
Результати обстежень ми об'еднали у групи за пе-реважними симптомами таким чином, видшили 4 основш групи порушень стану здоров'я шдптав: 1-ша — офтальмолопчш ознаки, 2-га — озиаки порушень функцюнування оргашв шлунково-кишкового тракту, 3-тя — ознаки астеновегетативних 1 невротич-них розлад1в, 4-та — ознаки полшутр1ентного дефщи-ту, ян базувалися на симптомах гшовггамшоз1в С, групи В, А та гшомщюелементоз1в Бе 17л\.
Анашз стану здоров'я пщжтав до та теля дегель-мштизацшно! програми евщчить про змеишеиня озиак офтальмолопчних розлад1в шсля превентивного натуропатичного лшування у 2,8 раза, ознак розладав шлунково-кишкового тракту — у 2,7 раза, астенонев-ролопчних ознак — у 2,2 раза, а ознаки иолшутр1ент-них дефщипв зменшилися у 5,5 раза. У той же час у школяр1в контрольно! групи зареестроваш розлади зменшилися на 2—4 %.
Таким чином, проведена превентивна фгго-ал1мен-тарна дегельмштизацшна програма сприяла оздоровлению шдштюв та вцщовленню 1х нутр1ентного статусу, тобто вона виявилась адекватною поставленш метг
Анал1з загального стану здоров'я шдлшав контрольно! групи в дииамгщ евщчить про те, що вони по-требують обов'язково! медико-ирофшактично! допо-моги.
Висновки. 1. Значно поширеш серед молода гель-мгнтози призводять до полгнуцлентних дефщипв, иереважно гшов1тамшоз1в \ ипом1кроелементоз1в, ян супроводжують соматичш захворювання, серед яких переважають астеновегетативш [ невротичш розлади та захворювання шлунково-кишкового тракту. 2. Доведений безпосередшй зв'язок розлад1в здоров'я шдлшав з гельмгнтозами, що шдгверджено результатами превентивно! натуропатичио! дегельмштизацп. 3. На-туропатична дегельмгнтизащя сприяе покращенню за-
гального стану здоров'я та зменшенню прояв!в дефщи-ту BiTaMiHiB i м!нерал!в, що е реальним перспективиим шляхом оздоровления молодь
Виноград И.О., Василишин З.П., КозакЛ.П. Льв1всы<ий нацюнальний медичний унтерситет ¡мен! Данила Iалицького, м. Льв1в, Укра'/на
Госштальний нагляд за лептосгпрозом: стандарти, методолопя i результати
Актуальгасть. JIenrocnipo3 упродовж тривалого часу перебувае у перел!ку вагомих медичних i ветеринарних проблем з огляду на ендем!чне поширеиня з формуван-ням регюнальних осередьав р1зного сгупеня активность Змша кл!мату, гнтенсиф1кац1я мпрацшних ироцешв, урбан!зац!я та iHini обставиии модиф!кують сформован! природш ареали поширеиня лептосшр, формують нов! антропурпчш та змпнаного типу осередки. Сучасна ге-иотипова класиф1кац1я лептосп!р видшяе 16 геиотишв cnipoxeT, що згруповаш в 25 серолопчних груп. Генетичне розмаггтя збудниив лептосшрозупризводитьдо того, що KniHi4Hi прояви захворювання суттево р1зняться: вхд без-симптомних або легких форм (60—90 %), що маскуються шд грипоподцбш захворювання, до тяжких, i3 розвитком полюрганних уражень. Леталыпсть в середньому досягае 5 % (1—20 %). Найтяжчий nepe6ir та висока леталыпсть мають мюце у випадках шфжування L. icterohaemorrhaglae, частка яко! в структур! захворюваносп останшми роками зростае. В Украпп лептосшроз рееструють на Bcix адмь шетративних територ1ях i3 иайбшьшою штенсившстю епщпроцесу впродовж останн1х двадцяти роив у Закар-патсыай, Кишсыай, Кровоградсыай, Микола1всыай, Черншвсыай i Чершвецыай областях.
Мета: проанал1зувати клшчш особливоеп nepe6iry лептосшрозу у пащенпв з ендем1чних територш заходу Украши.
MaTepia.in та методи. Проспективне дослщження проведено у формат госштального нагляду за сезонними гарячковими станами впродовж року. Лептосшроз вери-фгковано пшяхом визначення IgM у парних сироватках кров1 пащенив, у яких не виключався зазначений д1а-гноз: використано серологгчний метод — ¡мунофермент-ний анал1з (тест-системи PanBio (Австрал1я)). Результати тесгувань проанал1зован1 з використанням статисгично-го пакету SPSS для вирахування р1вня захворюваност1 з формуванням базиданих Access®.
Результати. Госштальний нагляд (ГН) е одним i3 найефективнших BapiaHTiB нагляду за особливо не-безпечними шфекщями (OHI). Ефективн1сть ГН визначаеться адекватнютю використаних критерй'в включения i виключення хворих в групи для лабораторного шдтвердження кл1н1чного д1агнозу. Стандарти BcecBiTHbo'i орган1зацп охорони здоров'я щодо синдромального нагляду е оптимальними у pa3i серед-ньотяжкого i тяжкого nepe6iry захворюваиь, спричи-нених збудниками OHI.
250
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
MarepiaAH конференцП / Proceedings of the Conference
За перюд дослщжень було госштатзовано 312 пащ-енпв ¡з синдромальними комплексами, яи не выключали лептосшроз. Специф1чш антитша до лепто-сшр були виявлеш у 26,9 ± 2,5 % пащенпв, що свщчило про гострий перюд хвороби.
Пащенти з верифшованим лептосшрозом, вшом вщ 1 до 79 роив, надшшли до шфекцшних стацюна-р1в на л1кування ¡з полюрганними ураженнями. До-мшантними були чотири основш групи синдром1в: синдром, характерний для типово! юпшчно! картини лептосшрозу (14,6 ± 3,9 %)', гарячковий стан ¡з симптомами ураження дихальних пшях1в (41,5 ± 5,4 %); синдром гепатиту (14,6 ± 3,9 %) 1 гастроентероколиу (7,3 + 2,9 %). У окремих пащенпв (21,9 ± 4,6 %) рее-струвалися гарячков1 стани 13 висипом, ураженням суглоб1в, розвитком пневмони, меншпту, енцефалпу; симптомокомплекс, подабний до геморапчно! гарячки з нирковим синдромом тощо.
У вшх пащенпв 13 лептосшрозом захворювання ма-шфестувало вираженим штоксикащйним синдромом 13 гарячкою: 78,3 ± 3,2 % мали однохвильовий характер температурно! криво!, 13,7 + 2,7 % — двохвильо-вий, у 0,6 ± 0,6 % не вдалося встановити Щ параме-три. Тривалшть гарячки була в межах вщ 1 до 30 дшв. У 72,0 ± 3,5 % пащентав гарячковий стан тривав вщ 1 до 5 дшв, у 23,0 ± 3,3 % - 6-10 дшв 14,3 ± 1,6 % мали гарячку бшыпе 10 дшв; у решти не вдалося отримати об'ективно! шформаци.
Встановлено, що клшгчш прояви мали особливосп залежно вщ м1сця виявлення випадку, що, ймов1рно, пов'язано ¡з циркулящею р1зних серолопчних тишв лептосп1р на певних ландшафтних територгях.
У ктшчному переб1гу лептосшрозу симптоми ураження дихальних шлях1в превалювали у хворих з ушх територш, у прськш мюцевосп цей показник був найвищим (52,6 ± 5,5 %). П'ята частина пащенпв на р1вниннш територи мала ураження гепатобшарно! системи. Близько третини пащенпв (27,7 ± 4,9 %) на територи з1 змшаним рельефом мали класичний кт-шчний переб1г лептосшрозу, що дозволило в дебюп хвороби запщозрити цю нозологш.
Висновки. Таким чином, показана ефектившсть ГН за лептосшрозом, незважаючи на пол1морфшсть ма-шфестацц захворювання. Отримаш дан1 свщчать про високу медико-сощальну значимють лептосшрозу в Захщноукрашському регюш
Виноград Н.О.
Львтський нащональний меличний ун!верситет ¡мен/ Данила Галицького, м. Львв, Украина
Еволющя арбсифусних ¡нфекцш
Актуальшсть. Арбов1руси — це еколопчна група, що об'еднуе в1руси, ян передаються м1ж хребетни-ми трансмюивним мехашзмом передач!. Медичне значения мають понад 120 в1рус1в родин ШспМпйае, Мшго \nridae, РепЬипуалпШае, РЪепитпйае, В£о\чпйае,
Togaviridae. Ареали поширення арбов1рус1в сшвпада-ють з ареалами ефективних вектор1в (клшцв, комар1в, мокрець тощо). Арбов1русш шфекцй у людей маш-фестують р1зномаштними ыпшчними формами: вщ асимптомних i легких до тяжких (геморапчш гарячки, мешнгоенцефалгги й енцефалгги), в останшх BapiaH-тах — з високою часткою летальность Окрем1 арбов1ру-си можуть бути використаш як бюлопчна зброя.
Актуальними арбов1русними захворюваннями в свт е хвороба Денге, гарячка Захщного Hiny (ГЗН), хвороба 31ка, гарячка Чикунгун'я, в1русний клпцовий енцефатт (ВКЕ), Крим-Конго гемораг1чна гарячка (ККГГ), низка шших в1русних енцефалтв. Стур-бованють експертав Всесвггаьо! оргашзацп охорони здоров'я викликае зростання захворюваносп населения на арбов1русн1 захворювання. Так, за останн1 50 роив захворювашсть людей на хворобу Денге зросла у 30 раз1в. Особливе занепокоення викликае гарячка Згка, з якою асощюють вроджеш вади розвитку центрально! нервово! системи у новонароджених дней, зокрема мжроцефалш.
Еволюц!я арбов!русних !нфекц!й у людей машфес-туе не лише зростанням илькосп ураженого населения, але й змшою епщемюлоичних особливостей, зокрема за рахунок присгосування збуднишв до нових векто-piB, розширенням ареалгв вегетацГ!, змшою сезонност!, появою нових клшгчних «масок» захворювань.
В Укра!т ap6oBipycHi шфекцй реесгруються на Bcix адмш!стративних територ!ях. Ендем1чними для Укра!-ни е ВКЕ, ЕЗН, ККГГ, гарячка Синдб!с, гарячка Тяп-ня. Найбшып !нтенсивний епщпроцес ap6oBipyciB, яи передаються комарами, спостер!гаеться в ГНвденному, Центральному, Схщному perioHax, тода як «кшщов!» ap6oBipycHi 1нфекцй бшьш притаманш Пол!ссю, Захщ-ному репону Украши.
Мета: проанал!зувати кл!н!ко-епщем!олопчн! особ-ливосп арбов!русних !нфекц!й в Захщноукрашському perioHi нашо! держави.
Матер1али та методи. На пщстав! результапв !нфор-мащйного пошуку i сп!вставлення результапв власних дослщжень зд!йснено анал!з епщем!чно! ситуацп з ар-бов!русних ¡нфекц!й на заход! Украши. Серолопчна да-агностика ВКЕ, ГЗН, ККГГ у госппшпзованих хворих проведена з використанням ¡муноферментного аналь зу, кл!н!ко-епщем!олог!чна база даних сформована за анкетними даними, проанатзована з використанням сгатистичного пакету SPSS.
Результата. За даними ретроспективного анал1зу захворюваносп населения в Захщноукрашському ре-rioHi, вщ 70-х роив минулого стор1ччя ця територ1я е ендем1чною з ВКЕ, ГЗН, гарячки Синдб1с, гарячки Тя-пня. Природн1 осередки ВКЕ були виявлен1 на Волиш, в Прикарпати та Закарпатт1, тод1 як природш осередки ГЗН переважно були розташоваш в Закарпатсьпй облает!. Вщ середини 80-х роив обсяги дослщжень щодо ap6oBipyciB суттево знизилися, а в подальшому перестали проводити систематичш, науково обГрунтоваш науков1 пошуки. За даними МОЗ Украши, в останш десятир1ччя арбов1русш захворювання людей реестру-
Vol 6, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
251
