CC BY
9
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
Сухов Ю. ОЛ Коротчук Н,В,2, Голуб А. П.1, Василенко О.Г,3
1 Нац!ональна медична акадешя п1слядипломно/ ос Bim ¡мен/' ПЛ. Шупика, м. Ки!'в, Украина
2 АУМОЗ Украни «1нститут серця», м. Кит, Украна
3 Мюька 1<л1'нмнал1'карня №4, м. Ки!в, Украина
Сучасний стан проблеми антибютикочутливосп та антибютикорезистентносп Pseudomonas aeruginosa
Актуальшсть. Актуальшсть проблеми обумовлена високим р1внем резистентносп патогенно! м1кро-флори, особливо у пащенпв вщдтень реашмаци та штенсивно! терап!!, у хворих на хрошчну патолопю бактер1ального генезу, а також наявнютю резистент-них i пол1резистентних штамтв патогенних MiKpoop-гашзм!в 13 тенденщею до збшьшення частоти i'x ви-явлення. Останн1м часом привертають до себе увагу також проблеми удосконалення рационально! терапи дня стримування подалыного росту резистентност! бактер1альних патогешв, досягнення бшып швидко-го та ycniniHoro результату лшування хворих. KpiM цього, останшми роками спостершаеться зростання фшансових витрат на лжування пащенпв i3 тяжкими бактер!альними шфекщями, а також стагнащя у роз-робщ нових антимшробних препарапв.
Вщ 9,0 до 20,0 % шфекцшюкускладненьу вщщлен-нях xipypri4Horo та реашмацшного профшю викликаш синьогншною паличкою (Pseudomonas aeruginosa — Ps. aeruginosa) або if асощащею з шшими бактер!ями та грибами (Vincent J.-L, 2011; Friden Th., 2016; Феле-штинский Я.П., 2017; и др.), при цьому слщ вщзначи-ти, гцо значна частина ¡золяив Ps. aeruginosa е пол1ре-зистентною до багатьох антибактер1альних препарапв (Devies Р., 2010; Liu В., 2014; Сухов Ю.А., Дуда А.К., 2015).
Мета: визначення чутливоси щентифжованих штам1в Ps. aeruginosa до р1зних антибактер1альних препаратов.
Матер1али та методи. Дослщження проводились 1з використанням традищйних бактерюлопчних методов (щентифшащя вщцв, кшыасне визначення росту Mi-крофлори та 11 чутливоси до антибактер1альних пре-парат!в — диско-дифузним методом), а також i3 засто-суванням автоматичного бактер1ального анал1затора «Vitek» (Франщя).
Обсгежено 287 зразив бюлопчних матер1ал1в (кров, бронх1алып змиви, фекальн1 маси, рановий ексудат, сеча) вщ хворих, у яких була щентифшована Ps. aeruginosa, яи л1кувались в 1нститут1 серця, МКЛ № 4 м. Киева та шших л1кувальних закладах. У 21,2 % хворих було виявлено одночасно два i бшыпе збудни-ки бактер1ально1 та/або грибково! етюлог!!. Звертае на себе увагу тенденщя щодо збшьшення частоти ви-явлення Ps. aeruginosa у фекальних масах хворих на го-CTpi KnniKOBi шфекцп бактер1ального генезу протягом
останн1х п'яти роыв (частота гострих гастроентеро-колтв (ГГЕК), викликаних синьогншною паличкою, зросла з 0,26 % у 2013 рощ до 1,07 % у 2017 рощ).
Результати. Серед великого спектра дослщжуваних антибактер1альних препарапв (18) юпшчне значения, насамперед, мають препарати, до яких чутливють ви-дшеного штаму Ps. aeruginosa перевищувала 80 %: брак-сон (тобрамщин) — 86,57 % !золят1в, ленам (!мшенем/ циластатин) — 90,59 %, меропенем — 92,60 % та колю-тин — 100 %. Чутливють штам1в Ps. aeruginosa до цефа-лоспоришв III поколшня становила 43—58 %, при цьому до препарату цефтр1аксон — 43,02 % як найбшып популярному згщно з чинними протоколами антибак-тер1ально1 терапи багатьох захворювань. Чутливють до препарапв 13 групи фторхшолошв — офлоксацину, ци-профлоксацину — 65,56 i 62,42 % вщповщно.
Зважаючи на отримаш даш щодо антибактер1ально1 чутливосп Ps. aeruginosa, дня стартово! емшрично! ан-тибактер1ально1 терапи можна рекомендувати браксон, пенам, меропенем або колютин. Однак вартють одше! доби лйсування хворого даними препаратами суттево вщр1зняеться: при мМмальнш щш в аптечшй мереж! добово! дози браксону (тобрамщину) вщ 123 грн вар-Ticrb лйсування шшими препаратами значно бшыпа: пенам коштуе вщ 494 грн, меропенем — вщ 454 грн, колютин — вщ 476 грн.
Висновки. Таким чином, натепер, з огляду на сшв-вщношення «вартють/ефектившсть», дня стартово! ем-п1рично! антибактер1ально1 терапи хворих 13 пщозрою на шфекцш, викликану синьогншною паличкою, можна порекомендувати призначення антибютика браксон (тобрамщин).
Необхщно продовжувати дослщження антибактер1-ально! чутливосп Ps. aeruginosa до р1зних антибактер1-альних препарапв для оптим1заци елотропно! терапи, в тому чист беручи до уваги економ1чш складов! л1-кування таких хворих, створення нормативних документе, присвячених систем! шфекцшного контролю з урахуванням регюнального та внутр!шньол!карняного пейзажу антибактер!ально! чутливост!.
Сухорукова Г,Б,1, Чумаченко Т.О.2, Махота A.C.1, Сухорукова М.Ф.2 1Д У «Харювський обласний лабораторний центр МОЗ Украни», м. Харюв, Укра/на 2 Харшський нацюнальний медичний уншерситет, м. XapidB, Укра'1на
Прояви еп1дем1чного процесу ¡ксодового юищового борелюзу у крупних населених пунктах УкраТни
Актуальнкть. В Укра!ш ¡ксодовий кл!щовий боре-л!оз (1КБ) е одшею з найпоширешших природно-осе-редкових шфекцш з трансмюивним шляхом передач!. Захворювашсть рееструеться на Bcix адм!н!стративних територ!ях. Розширюеться ареал циркуляцп збудника,
292
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
Матер1али конференцП / РгосеесНпдэ of Conference
на сьогодш виявлено 3274 ензоотичних територп у вшх репонах краши.
В Харывськш облает! з початку проведения ешде-мюлопчного нагляду захворювашсть на 1КБ зросла в 100раз1в (з 0,12 на 100 тис. населения у 2000 рощ до 10,6 на 100 тис. населения у 2018 рощ), виявлено 406 ензоотичних територш, у тому чишп на територп м. Харко-ва та круиних районних центр1в.
Мета: ощнити штенсившсть ешдемгчного процесу 1КБ в умовах урбашзацп на приклада м. Харкова.
Матер1али та методи. Застосоваш метода епщемю-лопчного та статистичиого анал1зу, використано дан! ешдемюлопчиого й ентомолопчного мошториигу за 1КБ, проведеного ДУ «Харывський обласний лабора-торний центр МОЗ Украши» у 2000—2017 рр. та перпий половиш 2018 року. Даш пор1внянш з показниками м. Киева.
Результати. У Харывськш обласп за перюд епщемь олопчиого нагляду за 1КБ (з 2000 року) при теиденцп до росту показники захворюваносп були нижчими за середш по Укра!ш Усього зареестровано 1051 випа-док захворювания. 3 ушх захворших 703 (66,9 %) особи були мешканцями м. Харкова.
Було иор1вняно захворювашсть населения мют Харкова та Киева. Показники захворюваносп населения м. Харкова були на р1вш середньоукрагнських показниыв, однак у 2015 рощ захворювашсть на 1КБ населения м. Харкова перевищила на 36,9 % показники в Украпй [ становила 10,9 на 100 тисяч населения проти 7,96 на 100 тисяч населения в Украшь У районах Харывсько! обласп показники були у 1,5—3 рази нижчими. Захворювашсть населения м. Киева пере-вищувала середньоукрашсьы показники у 2,5—4,1 раза та показники у районах Кшвсько! обласп бшыпе шжу 2 рази.
Анализ видово1 структури иереносниыв та !х шфь кованосп показав, що на територп м. Харкова домшуе 1.псти$, р1вень шфжзваносп клпщв борел!ями стано-вив 14,2 % при середаьому по обласл 10,8 %, в окре-м1 роки в люопарковш зош швшчно-зах1дао1 части-ни мюта показник шф1кованост1 клщ1в иеревищував 30 %. У м. Киев1 спостер1галась бшьш широка видова структура шсодових кл1щ1в, що, можливо, пов'язаио 1з значним озеленшням територп, що, в свою черту, впливае на р1вень захворюваност1 населения.
При розподш за м1сцем шф1кувания встаиовлеио, що 279 захворших ошб (39,7 %) отримали укус клща безиосередньо на територп м. Харкова, переважно в мюцяхмасового вщпочинку населения (218 ос1б). 3 них 66,6 % постраждали у люопарковШ зон1 и1вн1чно-захщ-но1 часгини мюта (Шсопарк, П'ятихатки, Саржии Яр тощо) та 15,1 % — у райош Олекспвсько! люосмуги. За останш 5 роыв сформувався осередоку сх1даШ частиш Харкова, де шфшувалося 10 захворших.
Звертае на себе 5^агу те, що стши осередки були ви-явлеш в рекреащйних зонах, що знаходяться в межах круиних районних центр1в Харывсько! обласп (м. 1зюм, м. Лозова, м. Люботин). Поблизу будинйв та на шкшь-них дворах був укушений клщами 61 захворший.
Слщ вщзначити, що у л1соиаркових зонах \ при-будинкових територ1ях через цшодобове перебувания людей неможливо застосування дезшсектанпв, що сприяе зростанню чисельносп кл1щ1в.
Висновки. Таким чином, результати проведених до-сл1джень показали, що в межах мют утворились актив-ш аитропурпчи1 осередки 1КБ, що створюе умови для подалыного зростання захворюваносп м1ського населения. Бшышсть вииадыв 1КБ пов'язана з осередками, де 1нф1коваи1сть кл1щ1в становить понад 15 %.
При обмеженш можливосп застосування акарицид-них заход1в зростае значения саниарно-освиньо! робо-ти. Також слщ придшяти увагу мюькому ландшафтному дизайну для створення умов, несприятливих для проживания юпппв.
Телепна Т. В., 31 н чу к О.М, Нацюнальний меличний уншерситет ш. Данила Галицького, м, Льв1в, Укра/на
Захворювашсть на лептосшроз у Льв1всыай облает! в контекст погоднихумов у репон!
Актуальнкть. Лептоси1роз залишаеться на сьогодн1 одним ¡з найпоширешших зооиоз1в у свт. Основиими факторами, що визначають природш вогнища ще! хво-роби, е особливосп кл1мату, нейтральна кислотнють Грунту, кшьюсть опад1в, наявн1сть р!к, озер, а також чи-сельнють гризун1в у репон1. Р1зн1 природа! катаюпзми, зливи 1 повеи1 сприяють зростанню захворюваносп на лептосшроз. Так, у Бразилп ретроспективно було доведено, що збшынення добових опад1в на кожен мшметр на мюяць призводило до збшынення кшькосп вииадыв лептосшрозу на 0,55 %.
Мета: проанал1зувати вплив природиих явищ на зростання р1вня захворюваносп на лептосшроз у Льв1всьый обласп.
Результати. 3 початку 2018 року у Льв1всьый обласп зареестровано 17 пщтверджених лабораторио вииадыв лептосшрозу. Серед них були 10 пащенпв, яьа перебу-вали на стац1онарному лгкуванш у Льв1всьый обласн1й шфеьщ1йн1й ыпшчшй лшарн1 (Л01КЛ). Четверо з них надходили до л1кари1 протягом перших 7 мюящв року. У середиш серпня 2018 року в мюп Львов1 та обласп пройшов ряд сильних злив ¡з пщтоплениям велико! кшькосп будиныв, присадибних дшянок та виходу р!чки Полтви за меж! русла. Водночас ¡з ынця серпня та протягом початку вересня 2018 року на сгащонарне лгкування № д!агнозом «лептосп!роз» до Л01КЛ над!й-шли 6 иац!енпв — вс! чолов!ки. Один иац!ент захвор!в на лептосшроз в шшШ обласп, вштак иов'язати виник-нення цього випадку 13 зм!иами природи!х умов в на-ш1й облает! ми не можемо. У 5 хворих епщемюлопчний анамнез р!зною м1рою був пов'язаний !з даним ири-родним явищем. Четверо з них — мешканщ мюта (один чоловш черпав воду з власного шдгопленого зливою будинку, !нший иерекладав дрова, пщтоплен! теля по-
Уо1 6, N0 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
293
