CC BY
11
MarepiaAH конференцП / Proceedings of the Conference
За перюд дослщжень було госштатзовано 312 пащ-енпв ¡з синдромальними комплексами, яи не выключали лептосшроз. Специф1чш антитша до лепто-сшр були виявлеш у 26,9 ± 2,5 % пащенпв, що свщчило про гострий перюд хвороби.
Пащенти з верифшованим лептосшрозом, вшом вщ 1 до 79 роив, надшшли до шфекцшних стацюна-р1в на л1кування ¡з полюрганними ураженнями. До-мшантними були чотири основш групи синдром1в: синдром, характерний для типово! юпшчно! картини лептосшрозу (14,6 ± 3,9 %)', гарячковий стан ¡з симптомами ураження дихальних пшях1в (41,5 ± 5,4 %); синдром гепатиту (14,6 ± 3,9 %) 1 гастроентероколиу (7,3 + 2,9 %). У окремих пащенпв (21,9 ± 4,6 %) рее-струвалися гарячков1 стани 13 висипом, ураженням суглоб1в, розвитком пневмони, меншпту, енцефалпу; симптомокомплекс, подабний до геморапчно! гарячки з нирковим синдромом тощо.
У вшх пащенпв 13 лептосшрозом захворювання ма-шфестувало вираженим штоксикащйним синдромом 13 гарячкою: 78,3 ± 3,2 % мали однохвильовий характер температурно! криво!, 13,7 + 2,7 % — двохвильо-вий, у 0,6 ± 0,6 % не вдалося встановити Щ параме-три. Тривалшть гарячки була в межах вщ 1 до 30 дшв. У 72,0 ± 3,5 % пащентав гарячковий стан тривав вщ 1 до 5 дшв, у 23,0 ± 3,3 % - 6-10 дшв 14,3 ± 1,6 % мали гарячку бшыпе 10 дшв; у решти не вдалося отримати об'ективно! шформаци.
Встановлено, що клшгчш прояви мали особливосп залежно вщ м1сця виявлення випадку, що, ймов1рно, пов'язано ¡з циркулящею р1зних серолопчних тишв лептосп1р на певних ландшафтних територгях.
У ктшчному переб1гу лептосшрозу симптоми ураження дихальних шлях1в превалювали у хворих з ушх територш, у прськш мюцевосп цей показник був найвищим (52,6 ± 5,5 %). П'ята частина пащенпв на р1вниннш територи мала ураження гепатобшарно! системи. Близько третини пащенпв (27,7 ± 4,9 %) на територи з1 змшаним рельефом мали класичний кт-шчний переб1г лептосшрозу, що дозволило в дебюп хвороби запщозрити цю нозологш.
Висновки. Таким чином, показана ефектившсть ГН за лептосшрозом, незважаючи на пол1морфшсть ма-шфестацц захворювання. Отримаш дан1 свщчать про високу медико-сощальну значимють лептосшрозу в Захщноукрашському регюш
Виноград Н.О.
Львтський нащональний меличний ун!верситет ¡мен/ Данила Галицького, м. Львв, Украина
Еволющя арбсифусних ¡нфекцш
Актуальшсть. Арбов1руси — це еколопчна група, що об'еднуе в1руси, ян передаються м1ж хребетни-ми трансмюивним мехашзмом передач!. Медичне значения мають понад 120 в1рус1в родин ШспМпйае, Мшго \nridae, РепЬипуалпШае, РЪепитпйае, В£о\чпйае,
Togaviridae. Ареали поширення арбов1рус1в сшвпада-ють з ареалами ефективних вектор1в (клшцв, комар1в, мокрець тощо). Арбов1русш шфекцй у людей маш-фестують р1зномаштними ыпшчними формами: вщ асимптомних i легких до тяжких (геморапчш гарячки, мешнгоенцефалгги й енцефалгги), в останшх BapiaH-тах — з високою часткою летальность Окрем1 арбов1ру-си можуть бути використаш як бюлопчна зброя.
Актуальними арбов1русними захворюваннями в свт е хвороба Денге, гарячка Захщного Hiny (ГЗН), хвороба 31ка, гарячка Чикунгун'я, в1русний клпцовий енцефатт (ВКЕ), Крим-Конго гемораг1чна гарячка (ККГГ), низка шших в1русних енцефалтв. Стур-бованють експертав Всесвггаьо! оргашзацп охорони здоров'я викликае зростання захворюваносп населения на арбов1русн1 захворювання. Так, за останн1 50 роив захворювашсть людей на хворобу Денге зросла у 30 раз1в. Особливе занепокоення викликае гарячка Згка, з якою асощюють вроджеш вади розвитку центрально! нервово! системи у новонароджених дней, зокрема мжроцефалш.
Еволюц!я арбов!русних !нфекц!й у людей машфес-туе не лише зростанням илькосп ураженого населения, але й змшою епщемюлоичних особливостей, зокрема за рахунок присгосування збуднишв до нових векто-piB, розширенням ареалгв вегетацГ!, змшою сезонност!, появою нових клшгчних «масок» захворювань.
В Укра!т ap6oBipycHi шфекцй реесгруються на Bcix адмш!стративних територ!ях. Ендем1чними для Укра!-ни е ВКЕ, ЕЗН, ККГГ, гарячка Синдб!с, гарячка Тяп-ня. Найбшып !нтенсивний епщпроцес ap6oBipyciB, яи передаються комарами, спостер!гаеться в ГНвденному, Центральному, Схщному perioHax, тода як «кшщов!» ap6oBipycHi 1нфекцй бшьш притаманш Пол!ссю, Захщ-ному репону Украши.
Мета: проанал!зувати кл!н!ко-епщем!олопчн! особ-ливосп арбов!русних !нфекц!й в Захщноукрашському perioHi нашо! держави.
Матер1али та методи. На пщстав! результапв !нфор-мащйного пошуку i сп!вставлення результапв власних дослщжень зд!йснено анал!з епщем!чно! ситуацп з ар-бов!русних ¡нфекц!й на заход! Украши. Серолопчна да-агностика ВКЕ, ГЗН, ККГГ у госппшпзованих хворих проведена з використанням ¡муноферментного аналь зу, кл!н!ко-епщем!олог!чна база даних сформована за анкетними даними, проанатзована з використанням сгатистичного пакету SPSS.
Результата. За даними ретроспективного анал1зу захворюваносп населения в Захщноукрашському ре-rioHi, вщ 70-х роив минулого стор1ччя ця територ1я е ендем1чною з ВКЕ, ГЗН, гарячки Синдб1с, гарячки Тя-пня. Природн1 осередки ВКЕ були виявлен1 на Волиш, в Прикарпати та Закарпатт1, тод1 як природш осередки ГЗН переважно були розташоваш в Закарпатсьпй облает!. Вщ середини 80-х роив обсяги дослщжень щодо ap6oBipyciB суттево знизилися, а в подальшому перестали проводити систематичш, науково обГрунтоваш науков1 пошуки. За даними МОЗ Украши, в останш десятир1ччя арбов1русш захворювання людей реестру-
Vol 6, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
251
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
ються як поодинои, що бшьше свщчить про неадек-BaTHicTb епщемюлопчного нагляду за щею групою ш-феицйних хвороб людей.
Проведен! нами дослщження впродовж семи роив дозволили визначити актуальнють i медичну вагомкть ВКЕ, ГЗН на територ1ях дослщження. За результатами здшснення госттального нагляду в шфекцшних стацю-нарах i анашзу отриманих даних серолопчних досль джень було проведено вирахування штенсивних показ-ниив (Ш) захворюваносп й поширеносп зазначених нозолопй. Так, було встановлено, що Ш захворюваносп на ВКЕ становив 13,2 на 100 тис. населения, а 1П поши-реносл — 11,7 на 100 тис. населения. Обстеження хво-рих на ГЗН показало, що це ще бшып актуальне захво-рювання для реиону, про що свщчили показники як 1П захворюваносп (42,3—85,2 на 100 тис. населения), так i 1П поширеносп (10,2 на 100 тис. населения).
Висновки. Таким чином, арбов1русн1 гнфекцп е ак-туальними в Захщноукрашському perioHi, машфесту-ють високими показниками штенсивносп епщем1чно-го процесу ВКЕ i ГЗН.
Висоцько О.1., Виноградова Г,М„ Висоцький В.1., Бряюна АЛ. Нацюнальний медичний ун!верситет ¡мен¡О,О, Богомольця, м. Кит, Укра'/на
¡нновацмш походи до ранньоТ
дюгностики В1А-шфекцм: консудыування та тестування з ¡шщативи медичного пращвника
Актуальшсть. Загалом у свт, за оцшками Всесви-ньо! оргашзацп охорони здоров'я та ЮНЕЙДС, живе бшыне 36 млн людей 13 В1Л (ЛЖВ). Завдяки антиретро-в1руснш терапп починаючи з 2005 року ильисть смертей у зв'язку з1 СНЩом у свт зменшилася на 47 %. В Украш! спостер1гаеться друга за величиною ешдемш ВШ-шфеищ в бврош. До 2030 року егцдемш В1Л-шфекци в УкраМ буде розвиватися переважно за раху-нок акптзаци статевого шляху передач! В1Л серед за-гального населения та нових випадив шф1кування В1Л серед чоловшв, яи мають секс с чолов1ками (ЧСЧ). 3 метою вщстеження прогресу в прискоренш протиди В1Л/СНЩу краши свгту, зокрема й Украша, здШсню-ють мониторинг каскаду послуг для людей, ян живуть з В1Л-1нфекщею, таудосконалюють принципи 1 пщходи ранньо! д1агностики цього захворювання.
Мета: ощнити шноващйш пщходи нащонально! стратеги раннього та максимально повного виявлен-ня ЛЖВ з використанням консультування 1 тестування (ЮТ) на В1Л з шщативи медичного пращвника вщпо-вщно до чинного нормативного регулювання.
Матер1али та методи. Епщемюлопчний, структурно-лопчний 1 статистичний анал1з, контент-анал1з, системний пщхщ. Використаш бази чинних норма-тивно-правових документов, лггературш джерела, аналогично-шформацшш матер1али щодо прюритепв
надюнально! стратеги боротьби з В1Л-шфенцею та удосконалення пщход1в до визначення випадив ВШ-гнфекци на приклад1 використання швидких теспв.
Результати. За даними Центру громадського здоров'я МОЗ Украши, на вересень 2018 р. в УкраМ лише 75 % людей, ян живуть з В1Л-шфекщею, зарее-строваш \ знають про свш В1Л-статус. У зв'язку з цим в УкраМ набирае все бшыпу актуальшсть КТ 1з 1нщ1-ативи медичного пращвника. Воно передбачае проведения КТ на В1Л у медичних закладах як стандартно!, конфщенцшно!, безкоштовно! процедури, яку медичний пращвник рекомендуе пащенту, який звернувся в лжувально-профшактичний заклад, за наявносп в пащента окремих сташв, симптом1в, захворювань, особливостей поведшки або шших передумов до проведения КТ. Основна мета — допомога в ухваленш конкретних юпшчних ршгень та/або призначенш медичних втручань, для чого медичному пращвнику по-тр1бно знати В1Л-статус пащента. Здшснюеться КТ в закладах охорони здоров'я (ЗОЗ) ус1х р1вшв, включно з мобшьними пунктами та мобшьними амбулаторгя-ми. Медичш пращвники проводять консультування за спрощеною процедурою передгестового консультування — без ощнки наявних у особи ризиив шф1кування В1Л та розробки шляхов зниження цих ризиив. Медич-ш пращвники повинш роз'яснювати пащентам переваги неаношмно! процедури КТ, яка обумовлюе вшь-ний доступ особи до безкоштовних медичних послуг, пов'язаних з В1Л. В рамках КТ з шщативи медичного пращвника велике значения мае запровадження стратеги швидкого тестування з використанням ¡муно-хроматографи. Сучасш швидй тести надгйш та леги у використанш, не потребують додаткового обладнання, потребують мшмальних техшчних навичок, мають до-ступну щну; збшыпення кшькосп пункпв, де проводиться тестування, шдвищуе доступ до профшактики та штервенцш.
Запровадження стратеги швидкого тестування за юпшчними показаниями у вщдшеннях стац1онар1в мюта Киева, за даними 2018 р. експерлв М1жв1домчо! штаб-квартири РЕРГАЯ щодо шновацшних моделей тестування на В1Л, довело, що найбшьша ьолыасть ошб, у яких було виявлено В1Л впродовж 2017 року, — це пащенти, ян були обстежен1 в закладах охорони здоров'я через наявшсть у них юпшчних ознак В1Л-шфекци (код 113) — 32 % вщ ус1х позитивних результат тестування на В1Л за р1к, що на 5 % бшьше, шж в
2016 р. Разом ¡з тим збшыпилась питома вага виявле-них нових випадив В1Л в стацюнарних вщдшеннях в
2017 рощ, причому за спещал1защею вщдшень показ-ник коливався вщ 1 % в невролопчних вщдшеннях до 20 и 23 % — в х1рурпчних 1 терапевтичних вщдшеннях.
Упродовж 2013—2017 рр. спостерггалося зростання як кшькост1 обстежених за допомогою швидких тес-ив (ШТ) на В1Л у ЗОЗ (з 17 155 до 69 212 ошб), так 11х частки вщ загально! плькост1 ошб, обстежених на В1Л за допомогою ШТ (з 5,2 до 21,9 %). Аналопчна тенден-ц1я зафшсована щодо виявлених В1Л-позитивних ос1б у ЗОЗ за допомогою ШТ — зросла кшьисть виявлених
252
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
