CC BY
9
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
вшськовослужбовщв ЗС Украши за шдтримки проекту DHAPP PEPFAR було надано для заклад1в охорони здоров'я МО Украши 60 ООО одиниць ¡мунохроматич-них одноступеневих теспв (тест-карток) для визначен-ня антитш до BIJI та 25 ООО саштарно-просвггаицьких типографських матер1ал1в.
3 метою шдвищення ирихильносп особового складу ЗСУ до здорового способу життя та для колективно! пропаганды знань серед особового складу ЗС Украши фах1вцями Служби превентивно! медицини МО Укра!-ни впроваджено ряд ушфшованих та персонал1зованих QR-KOfliB для полегшеного доступу до саштарно-про-свггницько! роботи.
KpiM того, завдяки налагоджешй сшвпращ Центрального саштарио-ешдемюлопчиого управлшня МО Украши з представниками Глобального фонду отрима-Hi 4 молекулярио-генетичш лабораторп GeneXpert. Дв1 направлен! в зону проведения операци об'еднаних сил, одна використовуеться у НВМКЦ (м. Ки1в). Тест HIV-1 VL становить собою д1агностичний тест in vitro для швидкого кшыасного визначення Bipycy 1мунодефщи-ту людини в зразках людсько! плазми в д1апазош вщ 40 до 10 ООО ООО кошй/мл (BipycHe навантаження).
Висновки. Масштаби ешдеми В1Л-шфекци/СН1Ду в Украпи поступово збшьшуються. 1снуе реальна за-гроза збшынення випадщв заносу В1Л-шфекци в ор-гашзоваш вшськов1 колективи. 3 метою недопущения поширення ВШ-шфекцЫ у вшськах необхщно прово-дити цшеспрямовану й активиу роботу щодо раииього та активного виявлення ВШ-шфжованих, удоскона-лювати шформацшно-просвтшцьку ирограму.
Вважаемо за доцшьне обов'язкове 2-разове тесту-вання на В1Л серед вшськовослужбовщв, яи призи-ваються до лав Збройних Сил Украши за контрактом. Необхщно розробити та впровадити стандартний протокол юишчного обстеження для вшськово-медичних заклад1в, що гарантуе однорщшсть i послшовшсть обстеження носив специф1чних антитш. У кожному вииадку в1русоносшства обов'язковою е оцшка ймо-BipHOCTi передач! Bipycy при близьких контактах i проведения роз'яснювально! роботи щодо можливо! не-безпеки Bipycy при небезпечнш поведшщ.
Онщенко Н.В., Рябоконь О,В. Запорвький державний медичний унтерситет, м, ЗапорЬкжя', Украина
Взаемозв'язок пол1морф1зму гена ¡нтерлейкшу-10 <rs 1800872) ¡з розвитком ускладнень опер1зувального герпесу в дорослих
Актуальшсть. Опер1зувальний герпес е шфекщею, що виникае внаошдок реактивацц латентного Bipyca ва-рицелла зостер. Останн1м часом актуальшсть цього за-хворювання обумовлена стр1мким шдвшцеиням р1вня захворюваиосп серед oci6 молодого та середнього в1ку.
На сьогодш особливу увагу иривертае вивчення ¡мунопатогенезу опер1зувального герпесу. На вщмшу ввд шших в1русних захворюваиь характер nepeöiry герпес зостер залежить насамперед вщ ¡мунолопчно! ре-активносп раннього Т-юптинного ¡муштету та значно меншою Miporo — вщ продукцп антитш. Проте сучасш дослщження свщчать, що особливосп ¡мунно! вцщовь да обумовлеш не лише кшыасним вмютом цитокпив, що регулюють актившсть ¡мунокомиетентних юптин, але й пол1морф1змом гешв, кодують вщповццн цито-кши, що обумовлюе актуальшсть дослщжень у цьому напрямку.
Мета: дослщити взаемозв'язок иол!морф1зму гена штерлейкшу-10 (rs 1800872) i3 розвитком ускладнень опер1зувального герпесу в дорослих.
Матер]али та методи. Пщ спостереженням було 50 хворих на опер1зувальний герпес, яи перебували на лх-куванш у вщдшенш № 1 комунально! установи «Запо-р1зька обласна шфекщйна клипчна лшарня Запор1зь-ко1 обласно! ради». BiK хворих коливався в межах в!д 27 до 85 роыв. Серед госппшпзованих чоловшв було 19 (38 %), жшок — 31 (62 %). Уш XBopi мали негатив-ний результат дослщження KpoBi на антитша до Bipycy шунодефщиту людини. Уй пащенти включеш в досль джеиня за випадковою ознакою й шформованою зго-дою. Контрольну групу становили 40 здорових oci6, яи раише не хворши на опер1зувальний герпес.
Видшення ДНК та визначення пол1морф1зму гена 1Л-10 (rsl800872), проведен! на систем! детекцй продуктов пол1меразно1 ланцюгово! реакци в реальному 4aci CFX-96 Touch (BIO-RAD, США) is використан-ням HaöopiB NP-512-100 (Росшська Федерация), здш-снено у вщдш молекулярно-генетичиих дослщжень навчальио-лабораторного центру Запор1зького державного медичного ушверситету (завщувач — д.м.н., ирофесор Камишний О.М.).
Статистичну обробку даних проводили з ви-користаиням сформовано! бази даних пащенпв у nporpaMi Statistica for Windows 6.1 (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5). Для ощнки в1ропдносп BiflMiHHOCTeft м1ж кшыасними озиаками в незалежних групах застосовували критер1й Манна — Уггш, м1ж яысними озиаками — метод уг, для оцшки в1рогщност1 кореляци м1ж кшыасними та яысними озиаками — ко-ефкцент кореляци т Кендала — Tay.
Результата. За результатами проведеного досль дження було виявлено, що генотип TT гена Ш-10 (rs 1800872) рееструвався в 30 (60,0 %) хворих на опе-р1зувальний герпес проти 14 (35,0 %) здорових oci6 контрольно! групи (х= 5,56, р = 0,02), що шдтверджу-вало значения пол1морф!зму гена 1Л-10 у реактиваци Bipycy варицелла зостер та машфестащ! опер1зувально-го герпесу.
Анал1з пол1морф!зму гена 1Л-10 (rs 1800872) залеж-но вщ ступеня тяжкост1 опер1зувального герпесу показав, що ТТ-генотип в1рогщно частйпе (р < 0,05) рееструвався у хворих ¡з тяжким nepeöiroM захворювання (13 — 86,6 %) пор1вняно з пащентами 13 середньотяж-ким иеребиом захворювання (17 — 48,6 %). У хво-
278
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference
рих Í3 середньотяжким перебЬом у 3,85 раза частпле (р < 0,05) виявлявся генотип TG (18 — 51,4) пор1вня-но з хворими з тяжким перебтзм захворювання (2 — 13,3 %). Загальна модель успадкування дала змогу пщ-твердити асощацш наявносп генотипу ТТ-гена IJI-10 (rs 1800872) Í3 високими шансами розвитку тяжкого nepe6iry опер1зувального герпесу (0,867 проти 0,133, %2= 6,35, OR = 6,88, 95% CI = 1,35-35,11).
Для визначення генетичних фактор1в, яи мають статистично значугций вплив на розвиток певних ускладнень захворювання р1зного характеру, нами було проведено рангову кореляцш Кендалл — Тау. Установлено, гцо пол1морф1зм гена IJI-10 (rs 1800872) мав вплив на перебгг опер1зувального герпесу в дорослих, а саме генотип ТТ асоцшвався не лише Í3 тяжким перебггом захворювання (р = 0,0003) та розвитком ускладнень невролопчного характеру (р = 0,018), ян були представлен! меншптом (6) та синдромом Рамсея — Ханта (3), а також ускладненнями офтальмолопчного характеру (р = 0,004), яи були представлен! герпетичним блефарокон'юнктивиом (16), кератоувеггом (3), ¡ридо-циклиом (1), субкон'юнктивальнимкрововиливом (1).
На вщмшу вщ генотипу ТТ генотип TG-гена IJI-10 (rs 1800872) мав асощацш з розвитком ускладнень, пов'язаних1з приеднанням вторинно! бактер1ально1 mí-крофлори (т = 0,35, р = 0,024). Слщ зазначити, гцо частота розвитку ускладнень, гцо пов'язашз приеднанням вторинно! бактер!ально1 мЬсрофлори, не залежала вщ тяжкосп nepe6iry опер1зувального герпесу (р > 0,05). Зазначеш ускладнення розвинулися у 8 (22,8 %) хворих Í3 середньотяжким переб1гом та у 2 (13,3 %) пащенпв Í3 тяжким переб1гом захворювання.
Висновки. Пол1морф1зм гена IJI-10 (rs 1800872) впливав на реактивацш Bipycy варицелла зостер у дорослих хворих. Генотип ТТ асоцшвався не лише Í3 тяжким переб1гом захворювання (р = 0,0003), але й Í3 розвитком ускладнень невролопчного (р = 0,018) й офтальмолопчного характеру (р = 0,004). Генотип TG-гена IJI-10 (rs 1800872), навпаки, мав асощацш з розвитком ускладнень, пов'язаних Í3 приеднанням вторинно! бактер!ально! мщюфлори (р = 0,024), частота розвитку яких не залежала вщ тяжкосп nepeGiry onepi-зувального герпесу (р > 0,05).
Оперчук H.I., Головань А.Ю. А У «Юровоградський обласний лабораторний центр МОЗ Укра'/ни», м. Кровоград„ Укра/на
Ешдемюлопчна характеристика Лайм-борелюзу в Юровоградсьюй обласп за перюд 2013-2017 рр.
Актуальшсть. Лайм-борелюз — найпоширешший у крашах nÍBHÍ4Ho'í niBKyni природно-вогнигцевий cni-рохетоз, гцо характеризуеться стадшним nepe6iroM. 3i змшою юпматичних умов, Í3 м1грацшними процесами серед nraxiB та тварин, зростанням популяци перенос-ниив тогцо з'являються hobí антропурпчн1 вогнигца та
спостер1гаеться picT захворюваносп на Лайм-борелюз. Дослщження переносниив ще! хвороби (кл1щ1в), i'x природно! зараженосл збудниками 1нфекц1йних захво-рювань, поширеносп, чисельносл, сезонно! активнос-Ti тогцо е важливим фактором вивчення еп1дем1чного процесу клщових борел1оз1в.
Мета: вивчення та оцшка зооентомолопчного мо-шторингу ¡ксодових клщ1в на територп Кровоград-сько1 обласп в пер1од 2013—2017 роив.
Матер1али та методи: ешдемюлопчний, статис-тичний, демограф1чний, мжроскошчний, зооенто-молопчний.
Результати. На сьогодн1 проблема захворюваносп на Лайм-борел1оз у Кровоградськш областа е важливою й актуальною. За даними ентомолопчних спостережень, у Кровоградсыай обласп при досл1дженн1 реестру-еться три види жсодиду: Ixodes ricinus, Dermacentor marginatus, Rhipicephalus sanguineus. Щор1чно актив-Hicrb Ixodes ricinus починаеться в березш — KBrmi, коли температура Грунту пщвигцуеться до 3—5 °С, а спад ак-THBHoeri припадав на ocraHHi мюящ oceHi (жовтень — листопад), коли середня температура повиря падае практично до таких же значень. Вщ юпматичних фак-TopiB залежать i сезонн1 niioi активносп KniuiiB. Догцове лгго i м'яка зима призводять до зростання чисельнос-ri ¡ксодид. Максимальна кшыасть н1мф Ixodes ricinus припадае на серпень — вересень.
У перюд спостереження 2013—2017 pp. у Кровоградсыай обласп зареестровано 99 випадив Лайм-борел1озу. Серед MicT i район1в обласп найбшьше випадив рее-струеться в Кропивницькому (38,4 %), Св1тловодську (14,1 %), Новоукрашському райош (8,1 %), по 7,1 % в Олександрп, Олександр1вському та Знам'янському районах. 3 25 адшшстративних територ1й обласп захво-рювашсть на хворобу Лайма не зареестрована в 11 районах обласп. Результати епщемюлопчних розслщувань випадив хвороби Лайма корелюють з даними багато-pi4Horo зооентомолопчного мошторингу: найбшьша ильисть заражень рееструвалася в зонах, гцо е мюцями виплоду ¡ксодових HiiniiB. Особливий пщйом захворюваносп спостерггався в 2015 та 2017 роках: 2015 р. — 28 випадив (шт. показник — 2,9); 2016 р. — 18 випадив (шт. показник — 1,9); 2017 р. — 42 випадки (шт. показник — 4,4). В основному переважали випадки гострого nepeöiry Лайм-борелюзу (87 %) i3 розвитком еритемно! форми, але спостерггалась i хрошчна форма, гцо свщ-чить про персистенцш збудника.
За даний перюд в обласп дослщжено 4021 екземп-ляр idiiniiB. Досл1дження проводились у лабораторп особливо небезпечних шфеицй методом темнопгть-но1 MiKpocKonii. 1з загального числа дослщжених Kni-нцв (4021 екз.) основна роль у природних вогнигцах (62,9 %) належить клщам Ixodes ricinus (2530 екз.), у 36,5 % — D. marginatus (1467 екз.) та 0,6 % — Rh. sanguineus (24 екз.). Питома вага виявлення шфшуван-ня KninjiB Borrelia burgdorferi становить 1,2 % вщ загаль-но1 кшькосп досл1джень. 1з 49 позитивних результапв 45 екз. icniniiB становили Ixodes ricinus (95,7 %) та 4 екз. ыппцв — Dermacentor marginatus (4,3 %).
Vol ó, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
279
