CC BY
11
Матер1али конференцП / РгосеесНпдэ of Conference
Вважаемо, що шдвигцення активносп природних вогнищ туляремп потребуе оцшки та прогнозування епщпотенщалу зареестрованих та потенцшних ензоо-тичних територш з метою запобпання розвитку епщу-складнень.
Висновки. Наявшсть активных вогнищ туляремп свщчпть про те, що швденний регюн Украши етерито-р1ею з високим ешзоотичним та ешдемгчним ризиком з шфекцп, що обумовлюе необхвднсть проведения мо-лекулярно-ешдемюлопчного мошторпнгу, особливо на фош вщсутноеп профшактпчнпх заход1в, насампе-ред вакцинацп та ревакцинацп труп ешдризику
Особливого значения набувае актив1защя досл1-джеиь ¡з своечасно! та жрогцщо1 д1агностики туляремп з використанням сучасних молекулярно-генетичних метод1в та оргашзащя виробиицтва в!гчизнянпх даа-гностичнихта профшактпчнпх препаратав.
Вкрай необхщно шдвигцити шформовашсть населения вщносно ризику заражения збудником туляремп на ензоотичних терптор!ях. На основ! результапв проведеиих дослщжень розроблено комплекс науково обГруитованих рекомендащй з удосконалення системи профшактики туляремп.
Олим М.ЮЛ Моргун С, О.1, Клименко /О. ЮЛ 1ваны<о О.М,2, Огороднмчук 1.В.2
1 Центральне сан/'тарно-еп/'дем/'олопчне управл!ння, м, 1<И1В, Укра/на
2 Укра/нська вмськово-медична академ1я, м, Ки(в, Украина
Оцшка егидемюлопчного
нагляду за В1Л/СН1Дом у Збройних Силах УкраТни
Актуальтсть. Врдемхя ВШ-шфекцп'/СШДу в Укра-
ш1 зростае, у зв'язку з чим краша мобшзувала значний обсяг нацюнальних та зовншппх донорських ресуршв дня пщтримки впровадження програм у загальнодер-жавнпх масштабах. Прюритетними заходами в на-прямку подолання епщемп В1Л/СН1Ду держава визнае актив1защю профшактики поширення В1Л-шфекцп/ СНЩу; забезпечення лгкуванням хворпх; дотрпмання прав людей, яьа жпвуть 13 В1Л, та формування толерантного ставлення до них у суспшъств1.
Мета: анатз ефективносп ешдемюлоичного нагляду за ВШ/СНЩом у Збройних Силах Украши.
Матер1али та методи. Для виконаиня роботи були застосоваш ешдемюлопчний, !мунохроматограф!чний та статистичний методи дослщження.
Результати. Для надання медично! допомоги хво-рим на В1Л-шфекцпо в ЗС Украпн створена мережа, що включае медичну 1 виховну службу у вшськових частииах (закладах); кабшети добровшьиого консуль-туваиня 1 тестування на В1Л-шфекцпо/СН1Д у вш-ськово-медичиих юпшчних центрах (ВМКЦ); заклада Служби превентивно! медацини МО Украши; НД1
проблем вшськово! медацини ЗС Украши Украшсько!' вшськово-медично! академп. Щор1чно у ВМКЦ ре-ИОнш проходять тестування на В1Л-шфекцпо/СН1Д близько 15—16 тис. вшськовослужбовщв. Кр1м того, у кабшетах добровшьиого консультування та тестування при ВМКЦ регюшв обстежуються та проходять консультування на добровшьнш основ! близько 12—15 тис. вшськовослужбовщв та члешв !х шмей.
Аиал1зуючи захворювашсть на ВШ-шфекгцю серед вшськовослужбовщв ЗС Украши за 1996—2017 рр., мож-на стверджувати, що теля впровадження в 1998 рощ «бар'еру на шляху занесения шфекци в ЗС Украши» на баз! обласних вшськоматгв, а саме дослщження молода, яка призиваеться на строкову службу, за допомогою екс-прес-теспв на ВШ-шфекцш, р1вень загально! захворю-ваносп зменшився. Але ситуащя змшилась на початку проведения антитерористично! операци. У 2014 рощ була розпочата мобшзащя, з хвилями яко! в ЗС Украши потра-пила велика кшыасгь асощального прошарку населения, яке не проходило тестування на В1Л. 55 % мобшзованих шдписали контракт та залишились на вшськовШ служба Вони не проходили тестування та продовжують впливати на р1вень захворюваносп, збшылуючп його.
Основиим шляхом передач! В1Л на Украпп з 1995 по 2007 р. включно був парентеральний шлях передач!, переважно при введенш наркотичних речовин ш'екцшним шляхом. 3 2007 року частка парентерального шляху передач! стала нижче статевого.
1иф!кувания сгатевим шляхом в основному вщбу-ваеться серед молод!. Слщ враховувати, що значна Г! часгина — це люда, як! проходять вшськову службу або працюють у правоохоронних органах! зазнають под!б-иих ризиыв. Додатковими факторами ризику для них висгупають обмежен!сть доступу до шформацп ! д1а-гиостики, тривал! перюди сексуального утримаиня (що можуть спричиняти ризиковану поведшку год час вщ-пусток), контакта з представниками уразливих груп населения. Слщ зазначити, що серед вшськовослужбовщв спостерпаеться вищий пор!вияно з цпвшьним населениям р!вень захворювань на шфекцп, як! передаються статевим шляхом. Таким чином, усшх у нащоналыпй програм! з боротьби з В1Л/СН1Дом значною м1рою за-лежить вщ змши иовед!нки гце! категорп населения.
Починаючи з 2009 року вшськов! еп!дем!ологи не проводять епщем!олопчне розслщування з приводу захворювань вшськовослужбовщв на В1Л-шфекцпо. Ця функщя була иокладена на фах1вц!в центр!в з профшактики та боротьби з1 СШДом. У результат! юнуе проблема вщсутност! !нформацп про хворого. Оскшьки комаи-дувания не знае ступеня поширення В1Л-!нфекцп серед сво!х вшськовослужбовц!в, то як наслщок не спромож-не прийияти правильне р!шеиня !з запобпания !й.
3 метою покращання ситуацп з протидп В1Л-шфекцп та ¡ншим сощально-небезпечним шфекцш-ним хворобам серед вшськовослужбовщв ЗС Украши запроваджено ряд сощально-профшактичних програм за участю р!зних благодШних та громадськпх орган!за-цш та фощцв. Так, з метою ранньо! д!агностпкп В1Л/ СНЩуу перюд з 2017 рокудо середини 2018 року серед
Уо1 6, N0 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
277
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
вшськовослужбовщв ЗС Украши за шдтримки проекту DHAPP PEPFAR було надано для заклад1в охорони здоров'я МО Украши 60 ООО одиниць ¡мунохроматич-них одноступеневих теспв (тест-карток) для визначен-ня антитш до BIJI та 25 ООО саштарно-просвггаицьких типографських матер1ал1в.
3 метою шдвищення ирихильносп особового складу ЗСУ до здорового способу життя та для колективно! пропаганды знань серед особового складу ЗС Украши фах1вцями Служби превентивно! медицини МО Укра!-ни впроваджено ряд ушфшованих та персонал1зованих QR-KOfliB для полегшеного доступу до саштарно-про-свггницько! роботи.
KpiM того, завдяки налагоджешй сшвпращ Центрального саштарио-ешдемюлопчиого управлшня МО Украши з представниками Глобального фонду отрима-Hi 4 молекулярио-генетичш лабораторп GeneXpert. Дв1 направлен! в зону проведения операци об'еднаних сил, одна використовуеться у НВМКЦ (м. Ки1в). Тест HIV-1 VL становить собою д1агностичний тест in vitro для швидкого кшыасного визначення Bipycy 1мунодефщи-ту людини в зразках людсько! плазми в д1апазош вщ 40 до 10 ООО ООО кошй/мл (BipycHe навантаження).
Висновки. Масштаби ешдеми В1Л-шфекци/СН1Ду в Украпи поступово збшьшуються. 1снуе реальна за-гроза збшынення випадщв заносу В1Л-шфекци в ор-гашзоваш вшськов1 колективи. 3 метою недопущения поширення ВШ-шфекцЫ у вшськах необхщно прово-дити цшеспрямовану й активиу роботу щодо раииього та активного виявлення ВШ-шфжованих, удоскона-лювати шформацшно-просвтшцьку ирограму.
Вважаемо за доцшьне обов'язкове 2-разове тесту-вання на В1Л серед вшськовослужбовщв, яи призи-ваються до лав Збройних Сил Украши за контрактом. Необхщно розробити та впровадити стандартний протокол юишчного обстеження для вшськово-медичних заклад1в, що гарантуе однорщшсть i послшовшсть обстеження носив специф1чних антитш. У кожному вииадку в1русоносшства обов'язковою е оцшка ймо-BipHOCTi передач! Bipycy при близьких контактах i проведения роз'яснювально! роботи щодо можливо! не-безпеки Bipycy при небезпечнш поведшщ.
Онщенко Н.В., Рябоконь О,В. Запорвький державний медичний унтерситет, м, ЗапорЬкжя', Украина
Взаемозв'язок пол1морф1зму гена ¡нтерлейкшу-10 <rs 1800872) ¡з розвитком ускладнень опер1зувального герпесу в дорослих
Актуальшсть. Опер1зувальний герпес е шфекщею, що виникае внаошдок реактивацц латентного Bipyca ва-рицелла зостер. Останн1м часом актуальшсть цього за-хворювання обумовлена стр1мким шдвшцеиням р1вня захворюваиосп серед oci6 молодого та середнього в1ку.
На сьогодш особливу увагу иривертае вивчення ¡мунопатогенезу опер1зувального герпесу. На вщмшу ввд шших в1русних захворюваиь характер nepeöiry герпес зостер залежить насамперед вщ ¡мунолопчно! ре-активносп раннього Т-юптинного ¡муштету та значно меншою Miporo — вщ продукцп антитш. Проте сучасш дослщження свщчать, що особливосп ¡мунно! вцщовь да обумовлеш не лише кшыасним вмютом цитокпив, що регулюють актившсть ¡мунокомиетентних юптин, але й пол1морф1змом гешв, кодують вщповццн цито-кши, що обумовлюе актуальшсть дослщжень у цьому напрямку.
Мета: дослщити взаемозв'язок иол!морф1зму гена штерлейкшу-10 (rs 1800872) i3 розвитком ускладнень опер1зувального герпесу в дорослих.
Матер]али та методи. Пщ спостереженням було 50 хворих на опер1зувальний герпес, яи перебували на лх-куванш у вщдшенш № 1 комунально! установи «Запо-р1зька обласна шфекщйна клипчна лшарня Запор1зь-ко1 обласно! ради». BiK хворих коливався в межах в!д 27 до 85 роыв. Серед госппшпзованих чоловшв було 19 (38 %), жшок — 31 (62 %). Уш XBopi мали негатив-ний результат дослщження KpoBi на антитша до Bipycy шунодефщиту людини. Уй пащенти включеш в досль джеиня за випадковою ознакою й шформованою зго-дою. Контрольну групу становили 40 здорових oci6, яи раише не хворши на опер1зувальний герпес.
Видшення ДНК та визначення пол1морф1зму гена 1Л-10 (rsl800872), проведен! на систем! детекцй продуктов пол1меразно1 ланцюгово! реакци в реальному 4aci CFX-96 Touch (BIO-RAD, США) is використан-ням HaöopiB NP-512-100 (Росшська Федерация), здш-снено у вщдш молекулярно-генетичиих дослщжень навчальио-лабораторного центру Запор1зького державного медичного ушверситету (завщувач — д.м.н., ирофесор Камишний О.М.).
Статистичну обробку даних проводили з ви-користаиням сформовано! бази даних пащенпв у nporpaMi Statistica for Windows 6.1 (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5). Для ощнки в1ропдносп BiflMiHHOCTeft м1ж кшыасними озиаками в незалежних групах застосовували критер1й Манна — Уггш, м1ж яысними озиаками — метод уг, для оцшки в1рогщност1 кореляци м1ж кшыасними та яысними озиаками — ко-ефкцент кореляци т Кендала — Tay.
Результата. За результатами проведеного досль дження було виявлено, що генотип TT гена Ш-10 (rs 1800872) рееструвався в 30 (60,0 %) хворих на опе-р1зувальний герпес проти 14 (35,0 %) здорових oci6 контрольно! групи (х= 5,56, р = 0,02), що шдтверджу-вало значения пол1морф!зму гена 1Л-10 у реактиваци Bipycy варицелла зостер та машфестащ! опер1зувально-го герпесу.
Анал1з пол1морф!зму гена 1Л-10 (rs 1800872) залеж-но вщ ступеня тяжкост1 опер1зувального герпесу показав, що ТТ-генотип в1рогщно частйпе (р < 0,05) рееструвався у хворих ¡з тяжким nepeöiroM захворювання (13 — 86,6 %) пор1вняно з пащентами 13 середньотяж-ким иеребиом захворювання (17 — 48,6 %). У хво-
278
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
