CC BY
12
McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference
рих Í3 середньотяжким перебЬом у 3,85 раза частпле (р < 0,05) виявлявся генотип TG (18 — 51,4) пор1вня-но з хворими з тяжким перебтзм захворювання (2 — 13,3 %). Загальна модель успадкування дала змогу пщ-твердити асощацш наявносп генотипу ТТ-гена IJI-10 (rs 1800872) Í3 високими шансами розвитку тяжкого nepe6iry опер1зувального герпесу (0,867 проти 0,133, %2= 6,35, OR = 6,88, 95% CI = 1,35-35,11).
Для визначення генетичних фактор1в, яи мають статистично значугций вплив на розвиток певних ускладнень захворювання р1зного характеру, нами було проведено рангову кореляцш Кендалл — Тау. Установлено, гцо пол1морф1зм гена IJI-10 (rs 1800872) мав вплив на перебгг опер1зувального герпесу в дорослих, а саме генотип ТТ асоцшвався не лише Í3 тяжким перебггом захворювання (р = 0,0003) та розвитком ускладнень невролопчного характеру (р = 0,018), ян були представлен! меншптом (6) та синдромом Рамсея — Ханта (3), а також ускладненнями офтальмолопчного характеру (р = 0,004), яи були представлен! герпетичним блефарокон'юнктивиом (16), кератоувеггом (3), ¡ридо-циклиом (1), субкон'юнктивальнимкрововиливом (1).
На вщмшу вщ генотипу ТТ генотип TG-гена IJI-10 (rs 1800872) мав асощацш з розвитком ускладнень, пов'язаних1з приеднанням вторинно! бактер1ально1 mí-крофлори (т = 0,35, р = 0,024). Слщ зазначити, гцо частота розвитку ускладнень, гцо пов'язашз приеднанням вторинно! бактер!ально1 мЬсрофлори, не залежала вщ тяжкосп nepe6iry опер1зувального герпесу (р > 0,05). Зазначеш ускладнення розвинулися у 8 (22,8 %) хворих Í3 середньотяжким переб1гом та у 2 (13,3 %) пащенпв Í3 тяжким переб1гом захворювання.
Висновки. Пол1морф1зм гена IJI-10 (rs 1800872) впливав на реактивацш Bipycy варицелла зостер у дорослих хворих. Генотип ТТ асоцшвався не лише Í3 тяжким переб1гом захворювання (р = 0,0003), але й Í3 розвитком ускладнень невролопчного (р = 0,018) й офтальмолопчного характеру (р = 0,004). Генотип TG-гена IJI-10 (rs 1800872), навпаки, мав асощацш з розвитком ускладнень, пов'язаних Í3 приеднанням вторинно! бактер!ально! мщюфлори (р = 0,024), частота розвитку яких не залежала вщ тяжкосп nepeGiry onepi-зувального герпесу (р > 0,05).
Оперчук H.I., Головань А.Ю. А У «Юровоградський обласний лабораторний центр МОЗ Укра'/ни», м. Кровоград„ Укра/на
Ешдемюлопчна характеристика Лайм-борелюзу в Юровоградсьюй обласп за перюд 2013-2017 рр.
Актуальшсть. Лайм-борелюз — найпоширешший у крашах nÍBHÍ4Ho'í niBKyni природно-вогнигцевий cni-рохетоз, гцо характеризуеться стадшним nepe6iroM. 3i змшою юпматичних умов, Í3 м1грацшними процесами серед nraxiB та тварин, зростанням популяци перенос-ниив тогцо з'являються hobí антропурпчн1 вогнигца та
спостер1гаеться picT захворюваносп на Лайм-борелюз. Дослщження переносниив ще! хвороби (кл1щ1в), i'x природно! зараженосл збудниками 1нфекц1йних захво-рювань, поширеносп, чисельносл, сезонно! активнос-Ti тогцо е важливим фактором вивчення еп1дем1чного процесу клщових борел1оз1в.
Мета: вивчення та оцшка зооентомолопчного мо-шторингу ¡ксодових клщ1в на територп Кровоград-сько1 обласп в пер1од 2013—2017 роив.
Матер1али та методи: ешдемюлопчний, статис-тичний, демограф1чний, мжроскошчний, зооенто-молопчний.
Результати. На сьогодн1 проблема захворюваносп на Лайм-борел1оз у Кровоградськш областа е важливою й актуальною. За даними ентомолопчних спостережень, у Кровоградсыай обласп при досл1дженн1 реестру-еться три види жсодиду: Ixodes ricinus, Dermacentor marginatus, Rhipicephalus sanguineus. Щор1чно актив-Hicrb Ixodes ricinus починаеться в березш — KBrmi, коли температура Грунту пщвигцуеться до 3—5 °С, а спад ак-THBHoeri припадав на ocraHHi мюящ oceHi (жовтень — листопад), коли середня температура повиря падае практично до таких же значень. Вщ юпматичних фак-TopiB залежать i сезонн1 niioi активносп KniuiiB. Догцове лгго i м'яка зима призводять до зростання чисельнос-ri ¡ксодид. Максимальна кшыасть н1мф Ixodes ricinus припадае на серпень — вересень.
У перюд спостереження 2013—2017 pp. у Кровоградсыай обласп зареестровано 99 випадив Лайм-борел1озу. Серед MicT i район1в обласп найбшьше випадив рее-струеться в Кропивницькому (38,4 %), Св1тловодську (14,1 %), Новоукрашському райош (8,1 %), по 7,1 % в Олександрп, Олександр1вському та Знам'янському районах. 3 25 адшшстративних територ1й обласп захво-рювашсть на хворобу Лайма не зареестрована в 11 районах обласп. Результати епщемюлопчних розслщувань випадив хвороби Лайма корелюють з даними багато-pi4Horo зооентомолопчного мошторингу: найбшьша ильисть заражень рееструвалася в зонах, гцо е мюцями виплоду ¡ксодових HiiniiB. Особливий пщйом захворюваносп спостерггався в 2015 та 2017 роках: 2015 р. — 28 випадив (шт. показник — 2,9); 2016 р. — 18 випадив (шт. показник — 1,9); 2017 р. — 42 випадки (шт. показник — 4,4). В основному переважали випадки гострого nepeöiry Лайм-борелюзу (87 %) i3 розвитком еритемно! форми, але спостерггалась i хрошчна форма, гцо свщ-чить про персистенцш збудника.
За даний перюд в обласп дослщжено 4021 екземп-ляр idiiniiB. Досл1дження проводились у лабораторп особливо небезпечних шфеицй методом темнопгть-но1 MiKpocKonii. 1з загального числа дослщжених Kni-нцв (4021 екз.) основна роль у природних вогнигцах (62,9 %) належить клщам Ixodes ricinus (2530 екз.), у 36,5 % — D. marginatus (1467 екз.) та 0,6 % — Rh. sanguineus (24 екз.). Питома вага виявлення шфшуван-ня KninjiB Borrelia burgdorferi становить 1,2 % вщ загаль-но1 кшькосп досл1джень. 1з 49 позитивних результапв 45 екз. icniniiB становили Ixodes ricinus (95,7 %) та 4 екз. ыппцв — Dermacentor marginatus (4,3 %).
Vol ó, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
279
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
Висновки. Проведений анатз результат доеш-дження в Кровоградсыай облает! за перюд 2013— 2017 pp. свщчить про те, що основна роль у природных вогнигцах належить юпщам Ixodes ricinus. У Крово-градськш обласп здебшыного переважають випадки гострого nepeöiry Лайм-борелюзу з розвитком еритем-Ho'i форми, але вщшчаються xpoHi4Hi форми, що свщ-чить про персистенцш збудника. EnineMi4Ha ситуащя в Кровоградськш облает! щодо захворюваносп на Лайм-борелюз потребуе подалыпого поглибленого ви-вчення та дослщження.
ОперчукH.I.\ Задорожна B.I.2 1ДУ «Юровоградський обласний лабораторний центр Мастерства охорони ЗАоров'я Укра)'ни>к м. Кропивницький, Укра'/на 2 ДУ «¡нститут еп/демюлоги та iнфекцмних хвороб 1м. A.B. Громашевського НАМН Укра)'ни», м. Ки'/в, Укра/на
Ешдел/пчна ситуация з ГРВ1 та грипу в Юровоградсьмй облает!: еп1дсезон 2017-2018 pp.
Актуальшсть. Ibcrpi pecnipaTopHi Bipycm !нфекцп (ГРВ1) та грип, як i paHinie, залишаються найбшьш по-ширеними в Укра!ш Динамша захворюваносп на щ шфекц!! в Кровоградсыай обласи характеризуеться нестабшьними р1внями. Тенденщя nepeöiry захворю-ваносл населения облает! загалом повторюе nepeöir захворюваносп по Укра!ш.
Мета: проанал!зувати захворювашеть на ГРВ1 та грип на Кровоградгциш та стан вакциноирофшактики грипу в ешдсезон 2017—2018 pp. (з 40-го тижня 2017 р. по 20-й тиждень 2018 р.) ¡з використанням даних ста-тистичного обл1ку захворюваносп (ф. № 1, 2, 40), де-мограф1чних звтв Держслужби статистики Украши та Головного управлшня статистики в Кровоградськш обласп.
Матер1али та методи. ешдемюлоггчний, саниарно-статистичний, саштарно-демограф1чний, метод флуо-реецшючих антит1л (МФА), пол1меразно1 ланцюгово! реакцй.
Результати. На початку дослщжуваного епщеезону епщеитуацш з ГРВ1 та грипу в обласп можна оцшити як стабшьну з незначними щотижневими коливання-ми. 1нтенсиф1кагця ешдпроцесу з коливанням показ-ниыв захворюваносп вщ 541,4 до 620,4 на 100 тисяч населения спостер1галася з 6-го по 9-й тиждень 2018 р. при пороговому piBHi 666,3 на 100 тисяч населения. Взагал1 даний ешдсезон в Укра1ш характеризувався се-редньою штенсивн1сгю, вщповщно в Кровоградсыай обласп ешдсезон характеризувався низькою штенсив-шетю еп1дем1чного процесу. Перевигцення порогового р1вня в ешдсезон1 2018—2018 pp. на територи Ктрово-градсько! област1 не зареестровано. Усього в обласп протягом ешдсезону на грип, ГРВ1 захворши 127 285 oci6 (13,5 % всього населения), i3 них 93 625 дией до
17 роыв (73,6 %). Госпишпзовано 8402 особи (7,4 % ус1х захворших). Дни до 17 роив становили 82,5 % ус1х гос-пишпзованих (7759 ойб).
В епщеезон 2017—2018 рр. зареестровано 1 леталь-ний випадок вщ грипу: 45-р1чна жшка, яка зашзно звернулась за медичною допомогою, проти грипу не гцеплена в даному еп1дсезон1. Зпдно з результатами до-сл1дження виявлено антиген грипу В.
Зпдно з результатами дослщження носоглоткових змив1в вщ 54 хворих (метод МФА) у 36 (66,78 %) пробах визначеш антигени в1руив: парагрипу — 32 (88,9 %), аденов1русу — 4 (11,1 %). Методом ПЛР досл1джено проби вщ 55 хворих, серед яких у 24 випадках (43,6 %) щентиф1ковано РНК в1русу грипу В.
1з профшактичною метою в ешдсезон 2015— 2016 рр. проти грипу були вакциноваш 3487 ос1б, в основному представники декретованих груп населения (медичний персонал, пращвники заклад1в освии, вихованш та персонал заклад1в штернатного типу дня д1тей та дорослих тогцо (0,7 % вщ населения обласп)). Вакцинагця проводилась зареестрованими в Укра1ш вакцинами з рекомендованим Всесвйньою орган1за-ц1ею охорони здоров'я штамовим складом. Неспри-ятливих подШ пюля застосування вакцин проти грипу не зареестровано. За кошти пщприемств гцеплено 2110 ошб (32,59 %), за кошти мюцевих бюджепв — 2203 (35,5 %), за власш кошти - 1451 (22,4 %), щш! кошти - 623 (9,6 %).
Висновки. У зв'язку з низьким охопленням ще-пленнями проти грипу вакцинопрофшактика суттево не впливае на штенсивн1сть епщпроцесу, але забезпе-чуе шдивщуальний захист та захист певних колектив1в людей вщ захворюваност1 на грип. Стан епщем1чно1 ситуацп в Ктровоградсьйй област1 щодо ГРВ1 та грипу потребуе подалыпого поглибленого вивчення та досш-дження.
Орловська К.В., Чумаченко Т.О. Харювський нац'юнальний медичний университет, м. Харюв, Укра'/на
Потенцмш ешдемюлопчш ризики в тату-студ1ях
Актуальнгсть. 1нфекц1йна безпека населения е важливою складовою популяцшного здоров'я. В умо-вах штенсивно! циркуляцп збудниив шфекц1й 1з контактним мехашзмом передач! набувае особливого значения запобйання заражению ошб поза лжуваль-но-профшактичними закладами — в салонах краси ! тату. Перманентний маыяж 1 нанесения тату на р1зш частини пла все част!ше практикуються населениям Украши.
Татуювання (тату) — частина земно! культури, що спостер!гаеться на вшх континентах планети. Тату — це спйкий малюнок, нанесений на тшо методом травмування шйрних покров!в ¡з внесениям у дерму фарбувального шгменту. Саме порушення цшсносп
280
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
