CC BY
12
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
Висновки. Проведений анатз результат доеш-дження в Кровоградсыай облает! за перюд 2013— 2017 pp. свщчить про те, що основна роль у природных вогнигцах належить юпщам Ixodes ricinus. У Крово-градськш обласп здебшыного переважають випадки гострого nepeöiry Лайм-борелюзу з розвитком еритем-Ho'i форми, але вщшчаються xpoHi4Hi форми, що свщ-чить про персистенцш збудника. EnineMi4Ha ситуащя в Кровоградськш облает! щодо захворюваносп на Лайм-борелюз потребуе подалыпого поглибленого ви-вчення та дослщження.
ОперчукH.I.\ Задорожна B.I.2 1ДУ «Юровоградський обласний лабораторний центр Мастерства охорони ЗАоров'я Укра)'ни>к м. Кропивницький, Укра'/на 2 ДУ «¡нститут еп/демюлоги та iнфекцмних хвороб 1м. A.B. Громашевського НАМН Укра)'ни», м. Ки'/в, Укра/на
Ешдел/пчна ситуация з ГРВ1 та грипу в Юровоградсьмй облает!: еп1дсезон 2017-2018 pp.
Актуальшсть. Ibcrpi pecnipaTopHi Bipycm !нфекцп (ГРВ1) та грип, як i paHinie, залишаються найбшьш по-ширеними в Укра!ш Динамша захворюваносп на щ шфекц!! в Кровоградсыай обласи характеризуеться нестабшьними р1внями. Тенденщя nepeöiry захворю-ваносл населения облает! загалом повторюе nepeöir захворюваносп по Укра!ш.
Мета: проанал!зувати захворювашеть на ГРВ1 та грип на Кровоградгциш та стан вакциноирофшактики грипу в ешдсезон 2017—2018 pp. (з 40-го тижня 2017 р. по 20-й тиждень 2018 р.) ¡з використанням даних ста-тистичного обл1ку захворюваносп (ф. № 1, 2, 40), де-мограф1чних звтв Держслужби статистики Украши та Головного управлшня статистики в Кровоградськш обласп.
Матер1али та методи. ешдемюлоггчний, саниарно-статистичний, саштарно-демограф1чний, метод флуо-реецшючих антит1л (МФА), пол1меразно1 ланцюгово! реакцй.
Результати. На початку дослщжуваного епщеезону епщеитуацш з ГРВ1 та грипу в обласп можна оцшити як стабшьну з незначними щотижневими коливання-ми. 1нтенсиф1кагця ешдпроцесу з коливанням показ-ниыв захворюваносп вщ 541,4 до 620,4 на 100 тисяч населения спостер1галася з 6-го по 9-й тиждень 2018 р. при пороговому piBHi 666,3 на 100 тисяч населения. Взагал1 даний ешдсезон в Укра1ш характеризувався се-редньою штенсивн1сгю, вщповщно в Кровоградсыай обласп ешдсезон характеризувався низькою штенсив-шетю еп1дем1чного процесу. Перевигцення порогового р1вня в ешдсезон1 2018—2018 pp. на територи Ктрово-градсько! област1 не зареестровано. Усього в обласп протягом ешдсезону на грип, ГРВ1 захворши 127 285 oci6 (13,5 % всього населения), i3 них 93 625 дией до
17 роыв (73,6 %). Госпишпзовано 8402 особи (7,4 % ус1х захворших). Дни до 17 роив становили 82,5 % ус1х гос-пишпзованих (7759 ойб).
В епщеезон 2017—2018 рр. зареестровано 1 леталь-ний випадок вщ грипу: 45-р1чна жшка, яка зашзно звернулась за медичною допомогою, проти грипу не гцеплена в даному еп1дсезон1. Зпдно з результатами до-сл1дження виявлено антиген грипу В.
Зпдно з результатами дослщження носоглоткових змив1в вщ 54 хворих (метод МФА) у 36 (66,78 %) пробах визначеш антигени в1руив: парагрипу — 32 (88,9 %), аденов1русу — 4 (11,1 %). Методом ПЛР досл1джено проби вщ 55 хворих, серед яких у 24 випадках (43,6 %) щентиф1ковано РНК в1русу грипу В.
1з профшактичною метою в ешдсезон 2015— 2016 рр. проти грипу були вакциноваш 3487 ос1б, в основному представники декретованих груп населения (медичний персонал, пращвники заклад1в освии, вихованш та персонал заклад1в штернатного типу дня д1тей та дорослих тогцо (0,7 % вщ населения обласп)). Вакцинагця проводилась зареестрованими в Укра1ш вакцинами з рекомендованим Всесвйньою орган1за-ц1ею охорони здоров'я штамовим складом. Неспри-ятливих подШ пюля застосування вакцин проти грипу не зареестровано. За кошти пщприемств гцеплено 2110 ошб (32,59 %), за кошти мюцевих бюджепв — 2203 (35,5 %), за власш кошти - 1451 (22,4 %), щш! кошти - 623 (9,6 %).
Висновки. У зв'язку з низьким охопленням ще-пленнями проти грипу вакцинопрофшактика суттево не впливае на штенсивн1сть епщпроцесу, але забезпе-чуе шдивщуальний захист та захист певних колектив1в людей вщ захворюваност1 на грип. Стан епщем1чно1 ситуацп в Ктровоградсьйй област1 щодо ГРВ1 та грипу потребуе подалыпого поглибленого вивчення та досш-дження.
Орловська К.В., Чумаченко Т.О. Харювський нац'юнальний медичний университет, м. Харюв, Укра'/на
Потенцмш ешдемюлопчш ризики в тату-студ1ях
Актуальнгсть. 1нфекц1йна безпека населения е важливою складовою популяцшного здоров'я. В умо-вах штенсивно! циркуляцп збудниив шфекц1й 1з контактним мехашзмом передач! набувае особливого значения запобйання заражению ошб поза лжуваль-но-профшактичними закладами — в салонах краси ! тату. Перманентний маыяж 1 нанесения тату на р1зш частини пла все част!ше практикуються населениям Украши.
Татуювання (тату) — частина земно! культури, що спостер!гаеться на вшх континентах планети. Тату — це спйкий малюнок, нанесений на тшо методом травмування шйрних покров!в ¡з внесениям у дерму фарбувального шгменту. Саме порушення цшсносп
280
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
MarepiaAH конференцП / Proceedings of the Conference
шырних покров1в пщ час татуювання створюе вхццп та вихщш ворота для збудншав р1зних шфекцшних захворювань бактер1ально1, BipycHoi, грибково'!та па-разитарно! етюлогп, що забезпечуе реал!защю контактного мехашзму передач! Зараз тату в Укра'!ш стае все бшын дешевою та доступною процедурою, що може збшыпити ризики виникнення шфекцш у спо-живач1в ще! послуги.
Мета: вивчення потенцшного ризику виникнення шфекцшних захворювань при татуюванш у CBiTi та в Украш.
Матер1али та методи. Проведений анал1з на-уково'! лггератури про випадки та спалахи шфекцш, пов'язаних1з татуюванням, та офшдйних даних мюько! фШ1 ДУ «Харивський обласний лабораторний центр МОЗ Украши» щодо шлях1в передач! гострих в!русних гепатиив В i С.
Результата. Анал1з науково! лпгератури виявив пу-бшкацй, що висвгглюють випадки та спалахи шфек-щй, пов'язаних 13 татуюванням. Про можливють виникнення умов для шфшувания населения в салонах тату свщчать задокументоваш даш про випадки Bipyc-них гепатитгв i3 парентеральними пшяхами передач!. Так, систематичний огляд лператури, надрукований у 2010 р. в журнал! «International Journal of Infectious Diseases», включав у тематичний анал1з 83 когорт-Hi або поперечш дослщження зв'язку татуювання з ризиком шфшування гепатитом С. Установлено, що татуювання пов'язане з шдвигценим ризиком заражения гепатитом С. Такий же висновок зроблено в систематичному огляд! лиератури, опублисованому у 2017 р. у «Hepatitis Monthly». Meтaaнaлiз 163 реле-вантних дослщжень показав, що ризик шфшування BipycoM гепатиту С у 2,79 раза вищий в oci6 з тату, чим в oci6 без тату. Найбшын сильна асощащя спостерйа-лась у шдгруш донор1в кров!
У науковш лггератур! також наводяться дан1, що факторами ризику для споживач1в татуювання можуть бути матер1али i засоби для проведения сеансу татуювання, зокрема тату-шгменти. Систематичний огляд лгеератури (Deutsches Arzteblatt International, 2016), зроблений Ralf Dieckmann 3i сшвавторами, виявив 67 доведених випадив тату-асоцшованих бактер1альних шфекцш: абсцешв, некротизуючого фасциту, ендокар-диту, септичного шоку.
В огляд1 наводяться результата дослщжень, прове-дених у м. Ройтлинген (Шмеччина). 3 випадково вщ-браних зразив тату-п1гмент1в у 39 зразках були видше-Hi Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa i Staphylococcus aureus, що представляють серйозний ризик для здоров'я людини.
На ризики шфшування збудниками шфекцш впливае штенсившсть того чи шшого ешдем1чного процесу. Анал1з захворюваност! на rocTpi BipycHi гепатита В i С, проведений у Micri Харйв, показав на-явшсть випадив гострих в1русиих гепатипв В та С, що пов'язаш з татуюванням. Так, у 2017 р. було вста-новлено, що 5 (3,1 %) випадив з 162 зареестрованих пов'язаш з татуюванням. У 38,3 % випадив шлях пе-
редач! не встановлений, що вимагае подалыного вивчення та диктуе необхвдшсть при ешдемюлопчному обстеженш з'ясовувати в захворших, вцщщували вони салони тату чи ш
Свиова тенденц1я до збшынення превалентнос-"П татуйованих ос1б спостер1гаеться 1 в Украш! Все бшыне молод1 залучаеться до татуювання, що сприяе збшыпенню кшькосп мюць, де надають щ послуги. За попередшми даними, на сьогодн1 в УкраМ нал1чуеть-ся понад 500 тату-студш, бшыне 5000 тату-майстр1в. Так, в Харков1 у 2017 роц1 працювало 24 тату-студЦ, у 2018 - 33; в Полтав1 у 2017 рощ - 5, у 2018 - 7; в Киев! у 2017 рощ — 38, у 2018 — 51; у Львов! у 2017 рощ — 11, у 2018 — 16; в Кропивницькому у 2017 рощ — 4, у 2018 - 6 ; в Одеш у 2017 рощ - 29, у 2018 - 37. I щ показники постгйно зростають.
Висновки. Наведен! дат про значне зростання иль-косп тату-студШ в Украш та доведен! випадки тату-асоцшованих захворювань вимагають подалыного вивчення ризиив шфшування споживач!в тату! розробки профшактичних заход1в. Зростання в Украш! илькосп ос!б, яп бажають нанести тату або зробити посийний макгяж, шдвигцуе актуальн1сть проблеми безпеки населения при отриманш швазивних процедур немедич-ного призначення.
ГИкас О, Б,
Нац1ональний медичний ун/верситет ¡менЮ,О. Богомольця, м, Ки)'в, Украна
Резулыати комплексного лкування
хворих на ¡нф1лыративний туберкульоз легень при застосуванж патогенетичних засоб1в
Актуалыпсть. Одна з важливих проблем сьогодения в медицин! — це зростання захворюваност! на х1мю-резистентний туберкульоз та недостатня ефектившсть л!кування хворих на цю недугу Виявлена також нижча ефектившсть л!кування хворих на туберкульоз легень (через поширений процес та велий деструктивш зш-ни), яи зазнали впливу малих чи пом!рних доз рдщацй, шж у решти хворих. Тому проблема шдвигцення ефек-тивност! 1х л!кування залишаеться актуальною.
На нашу думку, ефектившсть лгкування можна п!двищити, удосконалюючи антим!кобактер!альну та патогенетичну терапш (шляхом розширеиня знань про мехашзм патогенезу та законом!рносг! перебггу хвороби). Як патогенетичш засоби нами були вибраш препарати л!вол!н форте (антиоксидант, гепатопротектор, мютить есенщальш фосфол!п!ди) та ¡мунофан (!муномодулятор, антиоксидант та гепатопротектор, донатор N0).
Мета: оцшка результата комплексного лшуван-ня хворих на шфшьтративний туберкульоз легень, постраждалих вщ наслщив авари на ЧАЕС, при за-стосуванн! патогенетичних засоб!в (л!волш форте та ¡мунофан).
Vol 6, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
281
