CC BY
7
MarepiaAH конференцП / Proceedings of the Conference
шырних покров1в пщ час татуювання створюе вхццп та вихщш ворота для збудншав р1зних шфекцшних захворювань бактер1ально1, BipycHoi, грибково'!та па-разитарно! етюлогп, що забезпечуе реал!защю контактного мехашзму передач! Зараз тату в Укра'!ш стае все бшын дешевою та доступною процедурою, що може збшыпити ризики виникнення шфекцш у спо-живач1в ще! послуги.
Мета: вивчення потенцшного ризику виникнення шфекцшних захворювань при татуюванш у CBiTi та в Украш.
Матер1али та методи. Проведений анал1з на-уково'! лггератури про випадки та спалахи шфекцш, пов'язаних1з татуюванням, та офшдйних даних мюько! фШ1 ДУ «Харивський обласний лабораторний центр МОЗ Украши» щодо шлях1в передач! гострих в!русних гепатиив В i С.
Результата. Анал1з науково! лпгератури виявив пу-бшкацй, що висвгглюють випадки та спалахи шфек-щй, пов'язаних 13 татуюванням. Про можливють виникнення умов для шфшувания населения в салонах тату свщчать задокументоваш даш про випадки Bipyc-них гепатитгв i3 парентеральними пшяхами передач!. Так, систематичний огляд лператури, надрукований у 2010 р. в журнал! «International Journal of Infectious Diseases», включав у тематичний анал1з 83 когорт-Hi або поперечш дослщження зв'язку татуювання з ризиком шфшування гепатитом С. Установлено, що татуювання пов'язане з шдвигценим ризиком заражения гепатитом С. Такий же висновок зроблено в систематичному огляд! лиератури, опублисованому у 2017 р. у «Hepatitis Monthly». Meтaaнaлiз 163 реле-вантних дослщжень показав, що ризик шфшування BipycoM гепатиту С у 2,79 раза вищий в oci6 з тату, чим в oci6 без тату. Найбшын сильна асощащя спостерйа-лась у шдгруш донор1в кров!
У науковш лггератур! також наводяться дан1, що факторами ризику для споживач1в татуювання можуть бути матер1али i засоби для проведения сеансу татуювання, зокрема тату-шгменти. Систематичний огляд лгеератури (Deutsches Arzteblatt International, 2016), зроблений Ralf Dieckmann 3i сшвавторами, виявив 67 доведених випадив тату-асоцшованих бактер1альних шфекцш: абсцешв, некротизуючого фасциту, ендокар-диту, септичного шоку.
В огляд1 наводяться результата дослщжень, прове-дених у м. Ройтлинген (Шмеччина). 3 випадково вщ-браних зразив тату-п1гмент1в у 39 зразках були видше-Hi Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa i Staphylococcus aureus, що представляють серйозний ризик для здоров'я людини.
На ризики шфшування збудниками шфекцш впливае штенсившсть того чи шшого ешдем1чного процесу. Анал1з захворюваност! на rocTpi BipycHi гепатита В i С, проведений у Micri Харйв, показав на-явшсть випадив гострих в1русиих гепатипв В та С, що пов'язаш з татуюванням. Так, у 2017 р. було вста-новлено, що 5 (3,1 %) випадив з 162 зареестрованих пов'язаш з татуюванням. У 38,3 % випадив шлях пе-
редач! не встановлений, що вимагае подалыного вивчення та диктуе необхвдшсть при ешдемюлопчному обстеженш з'ясовувати в захворших, вцщщували вони салони тату чи ш
Свиова тенденц1я до збшынення превалентнос-"П татуйованих ос1б спостер1гаеться 1 в Украш! Все бшыне молод1 залучаеться до татуювання, що сприяе збшыпенню кшькосп мюць, де надають щ послуги. За попередшми даними, на сьогодн1 в УкраМ нал1чуеть-ся понад 500 тату-студш, бшыне 5000 тату-майстр1в. Так, в Харков1 у 2017 роц1 працювало 24 тату-студЦ, у 2018 - 33; в Полтав1 у 2017 рощ - 5, у 2018 - 7; в Киев! у 2017 рощ — 38, у 2018 — 51; у Львов! у 2017 рощ — 11, у 2018 — 16; в Кропивницькому у 2017 рощ — 4, у 2018 - 6 ; в Одеш у 2017 рощ - 29, у 2018 - 37. I щ показники постгйно зростають.
Висновки. Наведен! дат про значне зростання иль-косп тату-студШ в Украш та доведен! випадки тату-асоцшованих захворювань вимагають подалыного вивчення ризиив шфшування споживач!в тату! розробки профшактичних заход1в. Зростання в Украш! илькосп ос!б, яп бажають нанести тату або зробити посийний макгяж, шдвигцуе актуальн1сть проблеми безпеки населения при отриманш швазивних процедур немедич-ного призначення.
ГИкас О, Б,
Нац1ональний медичний ун/верситет ¡менЮ,О. Богомольця, м, Ки)'в, Украна
Резулыати комплексного лкування
хворих на ¡нф1лыративний туберкульоз легень при застосуванж патогенетичних засоб1в
Актуалыпсть. Одна з важливих проблем сьогодения в медицин! — це зростання захворюваност! на х1мю-резистентний туберкульоз та недостатня ефектившсть л!кування хворих на цю недугу Виявлена також нижча ефектившсть л!кування хворих на туберкульоз легень (через поширений процес та велий деструктивш зш-ни), яи зазнали впливу малих чи пом!рних доз рдщацй, шж у решти хворих. Тому проблема шдвигцення ефек-тивност! 1х л!кування залишаеться актуальною.
На нашу думку, ефектившсть лгкування можна п!двищити, удосконалюючи антим!кобактер!альну та патогенетичну терапш (шляхом розширеиня знань про мехашзм патогенезу та законом!рносг! перебггу хвороби). Як патогенетичш засоби нами були вибраш препарати л!вол!н форте (антиоксидант, гепатопротектор, мютить есенщальш фосфол!п!ди) та ¡мунофан (!муномодулятор, антиоксидант та гепатопротектор, донатор N0).
Мета: оцшка результата комплексного лшуван-ня хворих на шфшьтративний туберкульоз легень, постраждалих вщ наслщив авари на ЧАЕС, при за-стосуванн! патогенетичних засоб!в (л!волш форте та ¡мунофан).
Vol 6, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
281
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
Матер1али та методи. Нами обстежено 56 хворих на шфшьтративний туберкульоз легень, постраждалих вщ наслщюв аварй на ЧАЕС, яи знаходились на стацю-нарному л1куванш у Кишському мюькому протитубер-кульозному диспансер! № 1. Впс пащенпв становив вщ 18 до 65 роыв. Уах обстежених хворих розподшили на 2 групи (щентичш за статтю, вшом 1 характером тубер-кульозного процесу): контрольну (1-ша група), у яку ввшшли 27 (48,2 %) ошб, та основну (2-га група) кшь-кютю 29 (51,8 %)оаб.
До 1 шсля роботи на ЧАЕС уш обстежеш не контак-тували з джерелами радюактивного опромшення.
Шкування хворих на шфшьтративний туберкульоз легень включало антимтэбактер1альну терашю за стандартним режимом (2 фази — штенсивна \ продо-вження), розробленим для кожно! категорп пащенпв. Хворим 2-1 групи додатково призначали патогене-тичш препарати л1волш форте (по 2 капсули 3 рази на добу шд час щи, запиваючи невеликою кшыас-тю води; курс лшування 3 мю.) та 1мунофан (по 1 мл (50 мкг) шдширно через кожш 3 доби; курс лшування 10 ш'екцш).
Клшгко-рентген олопчне 1 лабораторне обсгеження хворих проводили перед призначенням лгкування та через 2—3—4—5—6 мюящв терапи. Результата л1куван-ня оцшювали за термгнами л1квщаци юпшчних симп-том1в туберкульозу, припинення бактерювидшення, зникнення шфшьтративних \ м'яковогнищевих змш у легенях та закриття порожнин розпаду.
Результати. Шд впливом лжування у хворих 2-1 групи спостерйали бшып виражену позитивну динамо, шж у пащенив 1-1 групи. У пащенпв 2-1 групи симптоми штоксикацп зникали швидше на 3,1 тиж-ня, шж у хворих 1-1 групи (р < 0,05), — вщповщно через 7,24 ± 0,72 \ 10,34 ± 0,62 тижня лшування.
Бактерювидшення припинилося достов1рно швидше (на 0,9 мю., р < 0,05) у хворих на шфшьтративний туберкульоз легень 2-1 групи, шж у пащенлв 1-1 групи. Середнш термш його припинення становив в1дповщно 2,75 ± 0,20 мю. 1 3,65 ± 0,30 мю.
Термш зникнення шфшьтративних \ м'яковогнищевих змш у легенях був довшим (на 1,1 мю., р < 0,05) у пащенлв 1-1 групи (через 6,11 ± 0,30 мю.), н1ж 2-1 (через 5,01 ± 0,20 мю.). Термши закриття порожнин розпаду були значно коротшими (на 1,24 мю., р < 0,05) у хворих 2-1 групи (через 5,2 ± 0,2 мю.), шж 1-1 (через 6,44 ± 0,20 м1с.), р < 0,05. Загалом порожнини закрились у бшыпо1 кшькосл хворих 2-1 групи пор1в-няно з 1-ю (р < 0,05).
Одночасне застосування патогенетичних засоб1в (л1волш форте та ¡мунофан) на тл1 антим1кобактер1-ально! терапи у хворих на шфшьтративний туберкульоз легень, постраждалих вщ наслщпв аварп на ЧАЕС, сприяло обмеженню процесу 1 формуванню менших залишкових змш (поодинош гцшьш вогнища, рубш, ф1броз).
У бшыпосп хворих 2-1 групи (64,5 %) закриття порожнин розпаду в легенях супроводжувалось мш1-мальними залишковими змшами, що в1роидно вщ-
р1знялося (р < 0,05) вщ результапв у хворих 1-1 групи (40,7 %).
Висновки. Застосування патогенетичних засоб1в (л1вол1н форте та ¡мунофан) у комплекснш терапп хворих на шфшьтративний туберкульоз легень, постраждалих вщ наслщыв аварп на ЧАЕС, було бшып ефективним, н1ж лшування без використання таких препарапв.
Застосування патогенетичних засоб1в (л1волш форте та 1мунофан) у комплекснш терапи хворих на шфшьтративний туберкульоз легень сприяло скоро-ченню термШв усунення симптом1в штоксикацп (на 3,1 тижня, р < 0,05) i припинення бактер1овидалення (на 0,9 Mic., р < 0,05), прискорювало зникнення ш-фшьтративних змш (на 1,1 Mic., р < 0,05) i закриття порожнин розпаду в легенях (на 1,24 Mic., р < 0,05) та зменшувало формування залишкових змш (на 36,9 %, р< 0,05).
Пол1нкевич Б, С,, Пкас П. Б. Нац'юнальна меАична акаАем1я п!слядипломно'/ ocBim /мен/ ПА, Шупика, м. Ки'/в, Укра'/на
Полти шлунка, fx асоц1йованють ¡з Helicobacter pylori
Актуалынсть. Helicobacter pylori (H.pylori) — одна з найпоширеншшх хрошчних бактер1альних 1нфекц1й людини в сучасних умовах. Пщ впливом H.pylori у сли-зовш оболонщ шлунка шдукуеться запальний процес, виникае атрофгя залозистого епиелш та розвивають-ся дизрегенераторш змши слизово! оболонки, що може призводити до дисплазп i раку шлунка. Проблема раку шлунка привертае увагу багатьох науковщв, оскшьки в1н посщае друге мюце серед причин смерт1 шсля серцево-судинних захворювань. 80 % передра-кових сташв е Д/)_у/оп-асощйованими. Даш лиерату-ри св1дчать про вищий (у 8 раз1в) ризик розвитку раку шлунка в H.pylori-позитивних oci6, шж у не шфшо-ваних H.pylori. Ерадикац1я H.pylori значно оптим1зуе л1кування багатьох захворювань (у тому чиоп й раку пш5шка), тому може розглядатись як один 13 найбшын ефективних профшактичних заход1в проти рецидив1в полш1в та ix малггшзацп, що протягом багатьох деся-тир1ч залишаеться в центр1 уваги в1тчизняних та зару-б1жних xipypriB.
Мета: вивчення впливу H.pylori на стан полшв шлунка, виникнення i'x рецидив1в та взаемозв'язок 13 ними.
Матер1али та методи. Нами було обстежено 35 (36,1 %) здорових oci6 (I група) та 62 (63,9 %) XBopi з полшами шлунка (II група). BiK обстежених становив вщ 20 до 70 роыв.
Дослщження проводили на баз1 клш1ки державно! установи «Нацюнальний 1нститут xipyprii та трансплантологи iM. О.О. Шал1мова» НАМН Украши, де XBopi перебували на амбулаторному чи стащонарному л1куванн1.
282
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
