CC BY
9
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
Матер1али та методи. Нами обстежено 56 хворих на шфшьтративний туберкульоз легень, постраждалих вщ наслщюв аварй на ЧАЕС, яи знаходились на стацю-нарному л1куванш у Кишському мюькому протитубер-кульозному диспансер! № 1. Впс пащенпв становив вщ 18 до 65 роыв. Уах обстежених хворих розподшили на 2 групи (щентичш за статтю, вшом 1 характером тубер-кульозного процесу): контрольну (1-ша група), у яку ввшшли 27 (48,2 %) ошб, та основну (2-га група) кшь-кютю 29 (51,8 %)оаб.
До 1 шсля роботи на ЧАЕС уш обстежеш не контак-тували з джерелами радюактивного опромшення.
Шкування хворих на шфшьтративний туберкульоз легень включало антимтэбактер1альну терашю за стандартним режимом (2 фази — штенсивна \ продо-вження), розробленим для кожно! категорп пащенпв. Хворим 2-1 групи додатково призначали патогене-тичш препарати л1волш форте (по 2 капсули 3 рази на добу шд час щи, запиваючи невеликою кшыас-тю води; курс лшування 3 мю.) та 1мунофан (по 1 мл (50 мкг) шдширно через кожш 3 доби; курс лшування 10 ш'екцш).
Клшгко-рентген олопчне 1 лабораторне обсгеження хворих проводили перед призначенням лгкування та через 2—3—4—5—6 мюящв терапи. Результата л1куван-ня оцшювали за термгнами л1квщаци юпшчних симп-том1в туберкульозу, припинення бактерювидшення, зникнення шфшьтративних \ м'яковогнищевих змш у легенях та закриття порожнин розпаду.
Результати. Шд впливом лжування у хворих 2-1 групи спостерйали бшып виражену позитивну динамо, шж у пащенив 1-1 групи. У пащенпв 2-1 групи симптоми штоксикацп зникали швидше на 3,1 тиж-ня, шж у хворих 1-1 групи (р < 0,05), — вщповщно через 7,24 ± 0,72 \ 10,34 ± 0,62 тижня лшування.
Бактерювидшення припинилося достов1рно швидше (на 0,9 мю., р < 0,05) у хворих на шфшьтративний туберкульоз легень 2-1 групи, шж у пащенлв 1-1 групи. Середнш термш його припинення становив в1дповщно 2,75 ± 0,20 мю. 1 3,65 ± 0,30 мю.
Термш зникнення шфшьтративних \ м'яковогнищевих змш у легенях був довшим (на 1,1 мю., р < 0,05) у пащенлв 1-1 групи (через 6,11 ± 0,30 мю.), н1ж 2-1 (через 5,01 ± 0,20 мю.). Термши закриття порожнин розпаду були значно коротшими (на 1,24 мю., р < 0,05) у хворих 2-1 групи (через 5,2 ± 0,2 мю.), шж 1-1 (через 6,44 ± 0,20 м1с.), р < 0,05. Загалом порожнини закрились у бшыпо1 кшькосл хворих 2-1 групи пор1в-няно з 1-ю (р < 0,05).
Одночасне застосування патогенетичних засоб1в (л1волш форте та ¡мунофан) на тл1 антим1кобактер1-ально! терапи у хворих на шфшьтративний туберкульоз легень, постраждалих вщ наслщпв аварп на ЧАЕС, сприяло обмеженню процесу 1 формуванню менших залишкових змш (поодинош гцшьш вогнища, рубш, ф1броз).
У бшыпосп хворих 2-1 групи (64,5 %) закриття порожнин розпаду в легенях супроводжувалось мш1-мальними залишковими змшами, що в1роидно вщ-
р1знялося (р < 0,05) вщ результапв у хворих 1-1 групи (40,7 %).
Висновки. Застосування патогенетичних засоб1в (л1вол1н форте та ¡мунофан) у комплекснш терапп хворих на шфшьтративний туберкульоз легень, постраждалих вщ наслщыв аварп на ЧАЕС, було бшып ефективним, н1ж лшування без використання таких препарапв.
Застосування патогенетичних засоб1в (л1волш форте та 1мунофан) у комплекснш терапи хворих на шфшьтративний туберкульоз легень сприяло скоро-ченню термШв усунення симптом1в штоксикацп (на 3,1 тижня, р < 0,05) i припинення бактер1овидалення (на 0,9 Mic., р < 0,05), прискорювало зникнення ш-фшьтративних змш (на 1,1 Mic., р < 0,05) i закриття порожнин розпаду в легенях (на 1,24 Mic., р < 0,05) та зменшувало формування залишкових змш (на 36,9 %, р< 0,05).
Пол1нкевич Б, С,, Пкас П. Б. Нац'юнальна меАична акаАем1я п!слядипломно'/ ocBim /мен/ ПА, Шупика, м. Ки'/в, Укра'/на
Полти шлунка, fx асоц1йованють ¡з Helicobacter pylori
Актуалынсть. Helicobacter pylori (H.pylori) — одна з найпоширеншшх хрошчних бактер1альних 1нфекц1й людини в сучасних умовах. Пщ впливом H.pylori у сли-зовш оболонщ шлунка шдукуеться запальний процес, виникае атрофгя залозистого епиелш та розвивають-ся дизрегенераторш змши слизово! оболонки, що може призводити до дисплазп i раку шлунка. Проблема раку шлунка привертае увагу багатьох науковщв, оскшьки в1н посщае друге мюце серед причин смерт1 шсля серцево-судинних захворювань. 80 % передра-кових сташв е Д/)_у/оп-асощйованими. Даш лиерату-ри св1дчать про вищий (у 8 раз1в) ризик розвитку раку шлунка в H.pylori-позитивних oci6, шж у не шфшо-ваних H.pylori. Ерадикац1я H.pylori значно оптим1зуе л1кування багатьох захворювань (у тому чиоп й раку пш5шка), тому може розглядатись як один 13 найбшын ефективних профшактичних заход1в проти рецидив1в полш1в та ix малггшзацп, що протягом багатьох деся-тир1ч залишаеться в центр1 уваги в1тчизняних та зару-б1жних xipypriB.
Мета: вивчення впливу H.pylori на стан полшв шлунка, виникнення i'x рецидив1в та взаемозв'язок 13 ними.
Матер1али та методи. Нами було обстежено 35 (36,1 %) здорових oci6 (I група) та 62 (63,9 %) XBopi з полшами шлунка (II група). BiK обстежених становив вщ 20 до 70 роыв.
Дослщження проводили на баз1 клш1ки державно! установи «Нацюнальний 1нститут xipyprii та трансплантологи iM. О.О. Шал1мова» НАМН Украши, де XBopi перебували на амбулаторному чи стащонарному л1куванн1.
282
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference
Нами вивчались юпшко-анамнестичш та юпш-ко-лабораторш даш, ураховувались скарги пащенпв, анамнез захворювання i життя. Використовувались спещальш методи обстеження (ф1брогастродуодено-скошя та виявлення наявносп H.pylori).
За допомогою ф1брогастродуоденоскопй в1зуально вивчали стан слизово! оболонки шлунка (вцщовцдао до ендоскошчного роздшу Хьюстонсько! модифшацп (Дднейсько! класифшацп хрошчного гастриту), вияв-ляли полши та брали матер1ал полша на öionciro (з метою виключення чи шдтвердження його малптазацп).
Проводили морфолопчне дослщження пoлiпiв та слизово! оболонки, шд час якого тканинш зр1зи фар-бували гематоксилгном та еозином.
Для виявлення шф1кування Helicobacter pylori проводили дихальний уреазний тест (Хелш-тест), серо-лопчне дослщження (1муноферментним анатзом визначали IgG до Helicobacter pylori) та забарвлення ric-толопчних 3pi3iB бюптату антрального вщцшу шлунка (за Пмзе).
При ендоскошчних дослщженнях i полшектомп за-сгосовували pi3Hi ендоскошчш апарати з ендовщеосис-темою (переважно виробництва ф1рми Olympus, Япо-шя) та набором стандартних шструменпв (овальних петель, кульковихелектрод1в).
Результати. М1ж особами I i II групи нами була встановлена р1зниця у бактер1альному склада.
У 35 здорових oci6 (I група) H.pylori не виявлено. У 62 хворих II групи виявляли Helicobacter pylori, у 32 (51,6 %) пащент!в вперше зафпссоваш полши шлунка при наявносп Helicobacter pylori. У 30 (48,4 %) пащен-т1в встановлеш рецидиви пол1п1в шлунка; в i'x анамнез! неодноразово спостер1галась бактер1альна шфекщя H.pylori, виникнення яко! сшвпадало з рецидивами.
Зпдно з даними лиератури, при шф1куванн1 H.pylori у слизовш оболонц1 шлунка в1дм1чаеться за-пальна реакц1я та комбшована д1я нейтрофшьних лейкоципв i цитойшв, вившьнених i3 запального iH-фшьтрату, що призводить до гшерпрол1ферацп клпин слизово! оболонки та розвитку полш1в в oci6 II групи. Надм1рний бактер1альний picT у хворих i3 полшами шлунка сприяе утворенню н1трит1в (з нирапв 1ж1) з подальшою продукщею мутагенних i канцерогенних нирозосполук.
Слизове запалення, що виникае внаслщок шф1ку-вання H.pylori у хворих 13 полшами шлунка, стимулюе секрецт гастрину та вщображаеться на його кислото-продукци, де pH середовища мае важливе значения у збереженн1 та шдгримщ нормального бюценозу орга-шзму та е особливо актуальним улгкуванш й профшак-тиц1 рецидив1в полшв. Пщвищення pH вмшту шлунка стимулюе його колошзащю та колон1зацш кишечника умовно-патогенною флорою, що, 31 свого боку, також сприяе розвитку полкпв.
Висновки. Результати наших досл1джень показали взаемозв'язок H.pylori з полшами шлунка. H.pylori сприяе виникненню полкпв та рецидивам, що необ-хщно враховувати при розробщ профшактики i'x реци-
ДИВ1В.
Пoneнко Н.В.
Укранська вмськово-медична акадетя, м. Ки'/в, Укра'на
Ансшз фактор!в ризику розвитку туберкульозу легень в учасник1в ATO, особливосл KAiHi4Horo nepe6iry, Aiaгностик и та лкування
Актуштьнкть. Захворюван1сгь на туберкупьоз (ТБ) серед вшськовослужбовщв (в/с) невпинно зростае у зв'язку з проведениям антитерористично! операци (ATO) (пог1ршення умов побуту, нерегулярне харчу-вання, порушення режиму сну та вщпочинку, перебу-вання в постШних умовах стресу), що згубно впливае на 1мунну систему оргашзму та збшьшуе сприйнятли-в1сть до мшобактерш. Епщем1я ТБ характеризуеться як триедина епщем1я. Перша складова включае зростання захворюваност1 на типовий ТБ, тобто такий, що спо-стер1гався в доантибактер1альну еру. Друга складова епщеми ззмовлена х1мюрезистентним ТБ, що поширю-еться швидкими темпами i сгворюе велику небезпеку. За результатами загальнонацюнального епщемюлопч-ного дослщження щодо х1мюрезистентного ТБ з до-триманням м1жнародних стандарт1в, що проводилось у 2013—2014 роках, поширенють мультирезистентносп в Укра1н1 серед нових та рашше прол1кованих випадив ТБ становила 24,1 i 58,1 % вщповщно. Третя складова епщеми зумовлена ТБ на tjií синдрому набутого ÍMyHO-дефщиту (СН1Д) та в 1нф1кованих BipycoM ¡мунодеф!-цитулюдини (BIJI). ТБ також е одшею з основних причин смертност1 В1Л-шф1кованих пац1ент1в.
ТБ легень займае важливу ншу в захворюванос-tí серед вшськових, що, 3Í свого боку, призводить до втрати працездатносп на довготривалий термш.
Мета: дослщження особливостей клшчного пере-6iry, д1агностики та тривалост1 лшування ТБ у в1йсько-вослужбовщв — учаснишв ATO, госштал1зованиху кл1-н1ку туберкульозу НВМКЦ «ГВКГ» за пер1од Í3 серпня 2014 по грудень 2017 р.
Матер1али та методи. Щоб проанал1зувати ризивси розвитку ТБ легень, було опрацьовано даш 229 icTopift хвороб хворих вшськовослужбовщв — учасниыв ATO, яи л1кувались Í3 приводу ТБ легень у перюд з 2014 по 2017 р. у клшщ1 туберкульозу НВМКЦ «ГВКГ». Осно-bhí категорп 5^асниив ATO, що були прол1кован1 в клш1щ туберкульозу, — це в/с контрактно! служби та офщери. Визначен1 таьа bíkobí групи хворих на ТБ: I — 21-29 роив; II - 30-39 роив; III - 40-49 pokíb; IV -> 50 роив. 3i 129 хворих на ТБ легень в/с — учасншав ATO було бшыпе чоловйав — 120 oci6, н1ж ж1нок — 9 oci6.
Д1агноз 65^ встановлений на шдстав1 скарг хворих, анамнезу хвороби, юпшчно! картини, рентгенолопч-них даних, лабораторних даних, шдгверджений куль-турально та на п1дстав1 обстеження мазив мокротиння за Цилем — Ншьсеном. Також були використан1 меди-
Vol ó, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
283
