CC BY
14
McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference
Нами вивчались юпшко-анамнестичш та юпш-ко-лабораторш даш, ураховувались скарги пащенпв, анамнез захворювання i життя. Використовувались спещальш методи обстеження (ф1брогастродуодено-скошя та виявлення наявносп H.pylori).
За допомогою ф1брогастродуоденоскопй в1зуально вивчали стан слизово! оболонки шлунка (вцщовцдао до ендоскошчного роздшу Хьюстонсько! модифшацп (Дднейсько! класифшацп хрошчного гастриту), вияв-ляли полши та брали матер1ал полша на öionciro (з метою виключення чи шдтвердження його малптазацп).
Проводили морфолопчне дослщження пoлiпiв та слизово! оболонки, шд час якого тканинш зр1зи фар-бували гематоксилгном та еозином.
Для виявлення шф1кування Helicobacter pylori проводили дихальний уреазний тест (Хелш-тест), серо-лопчне дослщження (1муноферментним анатзом визначали IgG до Helicobacter pylori) та забарвлення ric-толопчних 3pi3iB бюптату антрального вщцшу шлунка (за Пмзе).
При ендоскошчних дослщженнях i полшектомп за-сгосовували pi3Hi ендоскошчш апарати з ендовщеосис-темою (переважно виробництва ф1рми Olympus, Япо-шя) та набором стандартних шструменпв (овальних петель, кульковихелектрод1в).
Результати. М1ж особами I i II групи нами була встановлена р1зниця у бактер1альному склада.
У 35 здорових oci6 (I група) H.pylori не виявлено. У 62 хворих II групи виявляли Helicobacter pylori, у 32 (51,6 %) пащент!в вперше зафпссоваш полши шлунка при наявносп Helicobacter pylori. У 30 (48,4 %) пащен-т1в встановлеш рецидиви пол1п1в шлунка; в i'x анамнез! неодноразово спостер1галась бактер1альна шфекщя H.pylori, виникнення яко! сшвпадало з рецидивами.
Зпдно з даними лиератури, при шф1куванн1 H.pylori у слизовш оболонц1 шлунка в1дм1чаеться за-пальна реакц1я та комбшована д1я нейтрофшьних лейкоципв i цитойшв, вившьнених i3 запального iH-фшьтрату, що призводить до гшерпрол1ферацп клпин слизово! оболонки та розвитку полш1в в oci6 II групи. Надм1рний бактер1альний picT у хворих i3 полшами шлунка сприяе утворенню н1трит1в (з нирапв 1ж1) з подальшою продукщею мутагенних i канцерогенних нирозосполук.
Слизове запалення, що виникае внаслщок шф1ку-вання H.pylori у хворих 13 полшами шлунка, стимулюе секрецт гастрину та вщображаеться на його кислото-продукци, де pH середовища мае важливе значения у збереженн1 та шдгримщ нормального бюценозу орга-шзму та е особливо актуальним улгкуванш й профшак-тиц1 рецидив1в полшв. Пщвищення pH вмшту шлунка стимулюе його колошзащю та колон1зацш кишечника умовно-патогенною флорою, що, 31 свого боку, також сприяе розвитку полкпв.
Висновки. Результати наших досл1джень показали взаемозв'язок H.pylori з полшами шлунка. H.pylori сприяе виникненню полкпв та рецидивам, що необ-хщно враховувати при розробщ профшактики i'x реци-
ДИВ1В.
Пoneнко Н.В.
Укранська вмськово-медична акадетя, м. Ки'/в, Укра'на
Ансшз фактор!в ризику розвитку туберкульозу легень в учасник1в ATO, особливосл KAiHi4Horo nepe6iry, Aiaгностик и та лкування
Актуштьнкть. Захворюван1сгь на туберкупьоз (ТБ) серед вшськовослужбовщв (в/с) невпинно зростае у зв'язку з проведениям антитерористично! операци (ATO) (пог1ршення умов побуту, нерегулярне харчу-вання, порушення режиму сну та вщпочинку, перебу-вання в постШних умовах стресу), що згубно впливае на 1мунну систему оргашзму та збшьшуе сприйнятли-в1сть до мшобактерш. Епщем1я ТБ характеризуеться як триедина епщем1я. Перша складова включае зростання захворюваност1 на типовий ТБ, тобто такий, що спо-стер1гався в доантибактер1альну еру. Друга складова епщеми ззмовлена х1мюрезистентним ТБ, що поширю-еться швидкими темпами i сгворюе велику небезпеку. За результатами загальнонацюнального епщемюлопч-ного дослщження щодо х1мюрезистентного ТБ з до-триманням м1жнародних стандарт1в, що проводилось у 2013—2014 роках, поширенють мультирезистентносп в Укра1н1 серед нових та рашше прол1кованих випадив ТБ становила 24,1 i 58,1 % вщповщно. Третя складова епщеми зумовлена ТБ на tjií синдрому набутого ÍMyHO-дефщиту (СН1Д) та в 1нф1кованих BipycoM ¡мунодеф!-цитулюдини (BIJI). ТБ також е одшею з основних причин смертност1 В1Л-шф1кованих пац1ент1в.
ТБ легень займае важливу ншу в захворюванос-tí серед вшськових, що, 3í свого боку, призводить до втрати працездатносп на довготривалий термш.
Мета: дослщження особливостей клшчного пере-6iry, д1агностики та тривалост1 лшування ТБ у в1йсько-вослужбовщв — учаснишв ATO, госштал1зованиху кл1-н1ку туберкульозу НВМКЦ «ГВКГ» за пер1од Í3 серпня 2014 по грудень 2017 р.
Матер1али та методи. Щоб проанал1зувати ризивси розвитку ТБ легень, було опрацьовано даш 229 icTopift хвороб хворих вшськовослужбовщв — учасниыв ATO, яи л1кувались Í3 приводу ТБ легень у перюд з 2014 по 2017 р. у клшщ1 туберкульозу НВМКЦ «ГВКГ». Осно-bhí категорп 5^асниив ATO, що були прол1кован1 в клш1щ туберкульозу, — це в/с контрактно! служби та офщери. Визначен1 таьа bíkobí групи хворих на ТБ: I — 21-29 роив; II - 30-39 роив; III - 40-49 pokíb; IV -> 50 роив. 3i 129 хворих на ТБ легень в/с — учасншав ATO було бшыпе чоловйав — 120 oci6, н1ж ж1нок — 9 oci6.
Д1агноз 65^ встановлений на шдстав1 скарг хворих, анамнезу хвороби, юпшчно! картини, рентгенолопч-них даних, лабораторних даних, шдгверджений куль-турально та на п1дстав1 обстеження мазив мокротиння за Цилем — Ншьсеном. Також були використан1 меди-
Vol ó, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
283
Матергали конференцм / Proceedings of the Conference
ко-статистичш методи та статистична обробка даних за допомогою пакета Microsoft Excel.
Результата. За перюд is серпня 2014 по грудень 2017 р. у юпшку туберкульозу було госштатзовано 229 вшськовослужбовщв — учаснийв АТО, в 2014 р. — 29 (12,7 %), в 2015 - 66 (28,8 %), в 2016 - 81 (35,4 %), в 2017 р. — 53 (23,1 %). Але для бшып детального анал1зу захворюваносп в юпшщ туберкульозу було вщбрано та опрацьовано 129 юторш хвороб в/с — учасниыв АТО, хворих на ТБ легень, ян були повшстю обстежеш. Зпд-но з проведенимидослщженнями захворювашсть на ТБ легень серед в/с за контрактом зростала з 2014 по 2016 р. (2014 р. — 13 випадйв, 2015 — 30 випадйв, 2016 — 48 випадйв), а в 2017 р. ильйсть хворих знизилась удвь 4i (23 випадки). Офщер1в МОУ, пролгкованих у юпшщ туберкульозу, було значно менше: у 2014 р. — 1 пащент, у 2015 — 6, у 2016 — 6, у 2017 р. — 2. За весь перкщ з 2014 по 2017 р. на ТБ легень хворши: солдати (матро-си), сержанти (старшини) — 93 (72,1 %), прапорщики (м1чмани) — 21 (16,2 %), лейтенанта — 1 (0,8 %), стар-nii лейтенанта — 5 (3,9 %), капггани — 1 (0,8 %), майо-ри — 1 (0,8 %), подполковники — 7 (5,4 %). Пащенти Bi-ком 20—29 ройв сгановили 17,8 %, 30—39 роив — 45 %, 40—49 ройв — 27,9 %, старше 50 роыв — 9,3 %. Серед-шй bîk пацгентгв сгановив Me = 37, min — 20 роив, max — 57 роыв. Захворювашсть на ТБ легень серед до-слщжуваних в/с частшге виявлялась у Biiri 30—39 роив (58 випадйв), наступна в1кова група — це особи bîkom вщ 40 до 49 роив (36 oci6), рцщге хворши в/с в1ком 20— 29 роив та старше 50 ройв (23 i 12 вщповщно). Згщно з проведеними дослщженнями МБТ(+) було виявлено: у 2014 р. в 4 хворих, гцо становить 28,6 %\ у 2015 р. — в 12 хворих (33,3 %); у 2016 р. - в 14 хворих (25,9 %) та у 2017 р. — в 6 хворих (24 %). Зпдно з даними рентге-нолопчнихдослщжень ДЕСТР(+) виявлено: у 2014 р. в 10 хворих, гцо становить 71,4 %; у 2015 р. — в 14 хворих (38,9 %); у 2016 р. - в 20 хворих (37 %) та у 2017 р. - в 9 хворих (36 %). Зпдно з тестами медикаментозно! чут-ливосп РЕЗИСТ(+) встановлено: у 2014 р. в 3 хворих (21,4 %); у 2015 р. - у 8 хворих (22,2 %); у 2016 р. - в 14 хворих (25,9 %) та у 2017 р. — в 3 хворих (12 %).
Висновки. 1. За перюд з серпня 2014 по грудень 2017 р. в юпшку туберкульозу надшшло 229 хворих на туберкульоз легень вшськовослужбовщв — учасниив АТО. Офгцери МОУ становили 5,4 %, вШсысовослуж-бовц1 контрактно!' служби — 94,6 %. Ураховзчочи вш-ськове звання, було встановлено, що найбшыпучастку становили солдати (матроси), сержанти (старшини) — 72,1 %, а найменшу — лейтенанта, каштани, май ори — по 0,8 % кожний.
2. Найбшын частими нозолопчними формами туберкульозу легень е шфшьтративний туберкульоз (55 %), середня тривал1сть л1кування 39 л1жко-дшв; вогнищевий (24,8 %), середня тривалшть л1кування 38 л1жко-дн1в; дисемшований (10,1 %), середня трива-Л1сть л1кування 62 л1жко-дш. В1дм1чаеться тенденщя до зменшення виявлення деструкцН у хворих на туберкульоз легень вшськовослужбовщв — учасниив АТО з 2014 по 2017 р. з 71,4 до 36 %, зменшився вщсоток
бактерювидшювач1в з 33,3 до 24 %, частота резистент-них форм туберкульозу легень в 2016 р. — 25,9 %, а у 2017 р.- 12%.
3. Причиною госштатзацп переважно було л1ку-вання (65,9 %). Хвор1 в основному поступали в юпшку туберкульозу за направлениям лшаря вшськово! час-тини (55,8 %), вшськового госшталю (30,2 %), а най-менше — вшськового ком1сар1ату (0,8 %). У вшськовослужбовщв, яй поступили на стацюнарне л1кування, переважав задовшьний стан здоров'я (90,7 %).
Потапова Л.Н., СкорикЛ.И. Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины, г, Харьков, Украина
Влияние глобального изменения климата на видовой состав, численность кровососущих двукрылых и клещей — переносчиков трансмиссивных паразитарных, арбовирусных заболеваний на территории Харьковской области
Актуальность. Глобальное изменение климата и его социально-экономические, экологические и ме-дико-биологические последствия находятся в центре внимания многих национальных и международных групп исследователей, политиков и руководителей государств.
Цель: установить влияние глобального изменения климата на видовой состав, численность кровососущих двукрылых и клещей — переносчиков трансмиссивных паразитарных, арбовирусных заболеваний на территории Харьковской области.
Результаты. В последнее время тщательно изучается литература по данной теме, проводится анализ мониторинговых исследований фенологии, численности, биологии, экологии, видового состава кровососущих двукрылых и клещей, дополнительных и промежуточных хозяев ряда зооантропонозных заболеваний, а также феномена возникновения новых болезней.
Изучение изменения климата умеренной зоны северного полушария за последние 30—40 лет показало его неоднозначность на разных территориях, что связано с рельефом местности, ее удалением от морей и океанов, изменением циркуляционных процессов. Потепление приходится в основном на зимне-весен-нее время, причем темпы возрастали к концу XX столетия; летом и осенью потепление выражено слабее, и при этом имеются достаточно большие области похолодания.
Потепление привело к изменению количества осадков, изменению влажности. Наилучшим биоиндикатором изменения климатических условий служит сдвиг фенологических дат, особенно весенних, в жизни растений и животных, так как они связаны с накоплением определенной суммы тепла для прохождения
284
Aktual'naâ Infektologiâ, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
