CC BY
9
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
ванням APT. Важливо, що оптимальный догляд за BIJI-шфшованим пащентом вимагае певних знань i вмшь щодо оцшювання таких потенцшних ускладнень. Слщ пщкреслити також, що 1мушзащя е важливою части-ною профшактики для ВШ-шфшованих пащенпв. 1нактивоваш вакцини, як правило, безпечш та прий-нятш для ВШ-шфшованих oci6. Деяш жив1 вакцини мають достатньо даних щодо безпеки та, таким чином, е доцшьними, яйцо вони вказаш для ВШ-шфшованих oci6, у яких илыасть клгган CD4 > 200 юптин/мкл.
З'ясовано також важливють проведения консуль-тування з питань зменшення ризику поведшки, що е важливою частиною управлшня ВШ-шфшованими пащентами. Пщ час кожного В1зиту практикуют ci-мейш лшар1 повинш перев1ряти розумшня пащента про передачу В1Л, його сексуальну актившсть та мож-ливе вживання наркотишв. 1ншими важливими питаниями консультування для В1Л-шфгкованих пащентав можуть бути особливосп харчування, утримання до-машшхтварин та безпека подорожей.
Висновки. Роль медичних пращвнишв первинно! медично! допомоги у догляд1 за В1Л-шфгкованими пащентами зростае, з акцентом на клийчний мониторинг та пщтримку персонального та громадського здоров'я. Початкова оцшка ВШ-шфшованих е всеб1чною з метою оцшити стадта В1Л-шфекци, визначити ризики дня иппих шфекцш, визначити супутш захворювання, пов'язаш з В1Л-шфекщею, та оцшити шщгювання та пщб1р APT, проведения лабораторного тестування. При ф1зичному огляд1 слщ уважно стежити за потен-цшними ускладненнями, яи можуть виникнути у пащенпв i3 розвиненою ¡муносупрес1ею або з тривалим перюдом шфшування В1Л.
Голан ¡.О., Омельчук С.Т., Процюк Р.Г,,
Петренко В,!,, Галан О.В., Марченко Г.Ф.,
Анютратенко Т.1.
Нацюнальний медичний ун!верситет
/м. О. О. Богомольця, м, Ки'(в, Украта
Оцшка ефективносп нутрицюлопчноТ корекцп" порушень бокового обмшу у хворих на туберкульоз легень
Актуальшсть. Незважаючи на тенденцта до знижен-ня показниив захворюваносп на туберкульоз (ТБ) та смертносп ввд где! хвороби, епщем1чна ситуащя е до-сить складною. У свгговому масштаб! ТБ — одна з най-актуальшших сощально-економ1чних 1 медичних проблем сучасносп, що 1 дониш залишаеться актуальною для Украши.
Туберкульозна штоксикащя, токсичний вплив антим1кобактер1ально1 терапи (АМБТ), порушення основ рацюнального харчування е причиною порушення обмшу речовин в оргашзмь Вщшчена тенден-цш до зниження загального р1вня амшокислот (АК) у гострш фaзi туберкульозного процесу не тшьки за ра-
хунок незамшних амшокислот (НАК), але i замшних (ЗАК), що пояснювалось недостатшм синтезом i над-м1рним використанням 1х на енергетичш та пластичш потреби оргашзму. Вмют АК у плазм1 KpoBi впливае на метабол1чш процеси, a i'x динам1чна piBHOBara забез-печуеться катабол1змом бшив у р1зних органах i тканинах та екзогенним надходженням з харчовими продуктами. 1нтенсивна АМБТ, що впливае безпосередньо на збудника захворювання, залишаеться головним та обов'язковим компонентом сучасного пщходу до лшу-вання. Але icHye необхщшсть цшеспрямованого удо-сконалення комплексного патогенетичного лшування ТБ ¡з застосуванням препаралв i метод1в корекцп, ян сприяють оптим1зацп функцюнування систем захисту оргашзму хворого та шдвигценню ефективносп етю-тропно! терапи.
Мета: оцшити ефектившсть застосування нутрищ-олопчно! корекцп порушень бшкового обмшу (БО) у хворих на туберкульоз легень.
Матер1али та методи. Пщ нашим спостереженням знаходилось 67 хворих на ТБ. Серед них чоловшв — 53 (79,1 %), жшок — 14 (20,9 %). Середшй в1к пащенпв становив 38,4 ± 1,8 року. УЫ пащенти були розподщеш на дв1 групи: I група — 35 хворих, яи отримували стан-дартну АМБТ в штенсившй фаз1 лгкування у поеднанш з преб1отиком (лактулоза) по 20 мл 3 рази на день, проводилась нутрищолопчна корекщя порушень процес1в обмшу (НКППО); II група — 32 XBopi, яьа отрим^али стандартну АМБТ (проводилася за 1-ю категор1ею, вщ-повщно до наказу МОЗ Украши № 620 вщ 04.09.2014). При призначенш лш^ального харчування хворим, яи знаходились пщ нашим спостереженням, за основу бралася д1ета, що мютить в середньому 100—120 г бш-ка (з них бшки тваринного походження — не менше 50—60 %), 90—100 г жиру, 500—550 г вуглевод1в (зпдно з Постановою Кабшету MiHicTpiB Украши № 1752 i3 3Mi-нами вщ 14.11.2012).
НКППО вщповщно до патогенезу захворювання обГрунтована фах1вцями кафедри ппени i екологп № 4 та кафедри фтиз1атрп та пульмонологи Нац1онального медичного ушверситету iM. О.О. Богомольця. Проводилась за допомогою збагачення рацюшв хворих вщ-повщними продуктами харчування. Для зменшення запалення рекомендували харчов1 продукти, що Mic-тять в co6i таи 61олог1чно активн1 речовини (БАР), як секреторний 1муноглобулш, Lactobacillus acidophilus, ПНЖК омега-3, в1тамши i пров1тамши (аскорбшо-ва кислота, альфа-токоферол, ретинол, альфа-, бета-, гамма-каротини), мшроелементи (селен, мщь, Maraift, цинк), рослинш антиоксиданти (y6ixiHOH, антоц1ани, катех1ни, хлорофши, б1офлавонощи, фионциди). Для нормал1заци порушень обмшу речовин, зумовлених за-паленням i довготривалою АМБТ, рекомендували БАР, яи мають сокогшний ефект, сприяють синтезу бензп1-ренгщроксилази печ1нки, монооксигеназ у кишечнику i печшщ, виамши групи В. Для активаци репаратив-них механ1зм1в (прискорення ештел1зацп, вщновлення синтетично! функцп м1крофлори кишечника) — виамши А, Вр В2, В6, В12, PP. Корекцп психоемоцшного
254
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference
статусу сприяють фповегеторегулятори (мютяться у лимонах, помаранчах, ванш, корищ, бананах).
Результати. У bcíx пащенпв I i II групи до початку лшування спостерпшшся симптоми штоксикацп' та рес-шраторний синдром, туберкульозний процес у легенях займав бшыпе трьох сегменпв, переважали поодинои порожнини розпаду. До початку лшування у пащентав обох груп виявлеш порушення БО, що проявлялись bí-рог1дним (р < 0,05) зниженням загально!' суми незамш-них амшокислот (ЗС НАК) в 1,2—1,3 раза (I група — до 8,5 ± 0,5 мг в 100 мл сироватки кров1 i II група — до 8,8 ± 0,4 мг в 100 мл сироватки кров1), загально!' суми замшних амшокислот (ЗС ЗАК) в 1,2 раза (I група — до 15,9 ± 0,4 мг в 100 мл сироватки кров1 i II група — до 15,9 + 0,4 мг в 100 мл сироватки кров1), що призвело до BiporinHoro (р < 0,05) зниження загально'1 суми амь нокислот (ЗС АК) у пащентав обох груп в 1,2—1,3 раза (I група — до 24,4 ± 0,5 мг в 100 мл сироватки кров1 i II група — до 24,7 ± 0,8 мг в 100 мл сироватки кров1). Згщно з даними пор1вняльного анал1зу клшгчно1 ефек-THBHOcri лгкування хворих теля закшчення штенсивно!' фази л1кування всгановлено, що у хворих I групи íhtok-сикацшний синдром зникав швидше на 10,8 ± 0,97 дня, а pecnipaTopHi скарги — на 8,95 ± 1,68 дня (р < 0,05). KpiM того, вщсоток загоення порожнин розпаду у пащенпв II групи був нижчим (I група — 31,25 % i II група — 13,3 %). KpiM того, у пащентгв I групи спостерггаеться в1ропдно (р < 0,05) вищий piBeHb ЗС НАК (10,1 + 0,1 мг в 100 мл сироватки KpoBi), ЗС ЗАК (19,8 ± 0,1 мг в 100 мл сироватки KpoBÍ) i ЗС АК (29,9 ± 0,2 мг в 100 мл сироватки KpoBi) пор1вняно з вщповщними показниками у II rpyni. У пащенив II групи теля проведеного л1кування спосте-рггали тенденщю до тдвищення ЗС НАК (9,1 ± 0,2 мг в 100 мл сироватки кров1), ЗС ЗАК (18,1 ± 0,2 мг в 100 мл сироватки KpoBi) i ЗС АК (27,2 ± 0,5 мг в 100 мл сироватки KpoBi) пор1вняно з вщповщними показниками у здо-рових oci6 (р > 0,05).
Висновки. Отримаш результати переконливо евщ-чать, що застосування нутрицюлопчно1' корекгщ по-рушень БО у хворих на туберкульоз легень у поеднанш з АМБТ призводить до вщновлення показниив БО та шдвигцення ефективносп л1кування.
Геник /Д. I 4inai< H.I. \ Кушн1р З.Г. \ Бек Н.Г.1, ГеникА.С.2
1 НД1 ет'демюлогИ' та гюени Львшського нацюнального ун!верситету 1м. Данила Галицького, м. AbBÍB, Укра'/на
2 КЗ «Станц'!я екстрено/ меАично!'допомоги», м. AbBÍB, Украина
Ретроспективний анешз ешдситуацм з висипного тифу взон!бойовихд1й
Актуальнкть. В1йськовий конфл1кт, економ1чна та гуманиарна криза в Укра'1Ш створюють величезну илыасть передумов для попршення як ф1зичного, так
i психолопчного здоров'я громадян не тшьки в 3ohí вшськового протистояння, але й у в1дносно благопо-лучних вцщалених репонах. Доведено, що з початком вшн та локальних конфл1кт1в р1зко попршуеться епще-м1чний стан на територ1ях, де ведуться вшськов1 да. Це вщбуваеться внаслщок зниження доступу до медичних послуг, rocTpoï нестач1 медикаменпв та засоб1в особис-toï ririeHH, ftmobiphoctí ризиковано!' повед1нки, стре-сового стану, тривалого перебування поза дом1вкою.
Мета: провести огляд лиератури щодо висипного тифу, який притаманний для в1йськових конфл1кт1в.
Результати. Поведшка та cnoci6 життя вшськовос-лужбовц1в та цившьних oci6 у зонах бойових дш часто вщЯзняються ввд життя на мирних територгях. Нерщко люди роблять необлуман1 вчинки, не задумуючись про ризик набуття р1зних 1нфекцшних захворювань, зокре-ма таких як фтирюз та одежний педикульоз.
Це становить загрозу поширення серед oci6, яи перебувають на данихтеритор1ях, 1нфекцшниххвор1б. Зокрема, ешдем1чного висипного тифу, Í3 передачею збудника за допомогою переносниыв Pediculus huma-nus (L), у вигляд1 епщем1чних спалах1в, ян дос1 про-являються в окремих крашах Африки, Центрально!' та Швденно! Америки, де умови лсиття сприяють збе-реженню одежних вошей. MacoBi скупчення людей (безпритульн1, табори б1женщв, тюрми) створюють сприятлив1 умови для значного поширення переносниыв збудника висипного тифу — одежних вошей. Особливу можливють шф1кування мають перемщеш особи, подорожуюч1 (туристи), а також особи, яи належать до миротворчих контингенпв та сп1вроб1тни-kíb Червоного Хреста, яи повертаються з краш та зон военних конфл1кпв, де нещодавно мали м1сце ешде-MÍ4HÍ спалахи висипного тифу (Diaz J.H., 2006). Упро-довж останшх двадцяти роив у cbítí було зареестро-вано два спалахи ешдем1чного висипного тифу pÎ3Hoï ÍHTeHCHBHOCTi: у 1998 рощ серед полонених у в'язнищ та таборах б1женщв (Бурущц), де захворшо 45 тисяч oci6, та серед хворих у Талицькш психоневролопч-нш л1карн1 в Липецькш обласп (Рос1я), де захворши 29 oci6 (Raoult D., 1997, Tarasevich I., 1998). Винесен-ня шфекцп' спостер1галося шд час спалаху у в'язнищ в Бурущц, коли медсестра 3Í Швейцарп', яка працю-вала в тюрм1 i мала контакт Í3 хворими, була ¡нфшо-вана збудником ешдем1чного висипного тифу. Через невчасно проведену д1агностику Щ не було своечасно розпочато вщповщну специф1чну антибютикотера-niro — вщ ураження багатьох оргашв i шокового стану вона померла (Zanetti G., 1998). Винесення шфекцп' при спалаху в Pociï не було вщм1чено. Але у cbítí е ра-йони, яи можна розглядати як ендем1чш з висипного тифу, де були вщшчеш епщем1чш спалахи nje'i 1нфек-цй та до цього часу спостер1гаються спорадичн1 ви-падки захворювань, яи пщтверджен1 лабораторними тестами, в яких були виявлеш антитша до R.prowazekii, R.typhi, R.conorii (Parola P., 1998).
На територп' Украши останнш випадок ешдем1ч-ного висипного тифу зареестрований в 1984 рощ, од-нак протягом останшх десятилиъ рееструеться лише
Vol ó, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
255
