Научная статья на тему 'Сучасні підходи до ведення хворих з ВІЛ-інфекцією на рівні первинної медичної допомоги'

Сучасні підходи до ведення хворих з ВІЛ-інфекцією на рівні первинної медичної допомоги Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
51
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Висоцький В. І.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Сучасні підходи до ведення хворих з ВІЛ-інфекцією на рівні первинної медичної допомоги»

MarepiaAH конференцП / Proceedings of the Conference

ВШ-позитивних ошб (з 425 до 1784 осяб) та !х частка ид загально! шлькосл виявлених хворих на В1Л громадян Украши за допомогою ШТ (з 5,8 до 27,3 %).

Для полшшення тестування швидкими тестами рекомендовано запроваджувати стандартш операцшш процедуры, у тому чист вцтовцще навчання медич-ного персоналу !з забезпеченням компетентносл тес-тувальника, а також управлшня даними ¡з зовншшьою оцшкою якосл та перев1рками професшних навичок медичного пращвника.

Висновки. Консультування \ тестування на В1Л за ш-щативи медичного пращвника е ефективною моделлю та визначеним прюритетом з метою максимального ви-явлення В1Л-позитивних оаб в Украш. Послуги з тестування на В1Л мають надаватися з урахуванням принцишв добровшъно! згоди, конфщенщйносл, безкоштовносл, аношмносл, точносл та включати зв'язок з профилактикою, медичним наглядом та лшуванням. Прюритетними гцодо тестування на В1Л е таи категори населения: гпдшт-ки, В1Л-негатившпартнерив дискордантних парах, ЧСЧ, робггники комерцшного сексу, люди, яьа вживали нарко-тичш речовини з нетерапевтичною метою ш'екщйним пшяхом, ув'язнеш та шпи особи, яи перебувають у закри-тих закладах, трансГендерш люди, а також вагшп жшки та немовлята, яы. мали контакт 13 В1Л-шфекщею.

Висоцький В.1.

Нац1ональний медичний ун!верситет ¡менЮ, О, Богомольця, м. Кит, Укра'/на

Сучасж шдходи до ведения хворих з ЕНЛчнфекщею на р!вн! первинноТ медичноТ допомоги

Актуальшсть. Впровадження шмейно! медицини в систему охорони здоров'я зумовлено загальними м1ж-народними та нащональними стратепями змщнення здоров'я населения та шдвигцення якосл та ефектив-носл медичних послуг. Постае потреба у змщненш рол! заклад1в первинно! медично! допомоги щодо го-товносл до спалах1в високопатогенних хвороб, запобь гання шфекцшним хворобам 1 контролю над ними, у тому чиат над гемоконтактними в1русними шфекщя-ми, серед яких в1русш гепатити, В1Л/СН1Д.

Мета: вивчити сучасш тенденцГ! щодо особливос-тей ведения хворих з В1Л-шфекщею на р1вш заклад1в первинно! медично! допомоги.

Матер1али та методи. Використано бази чинних ре-гулятивних впчизняних та м1жнародних докуменлв, ллературш джерела, аналггично-шформацшш матерь али, результата обстежень ВШ-шфшованих пащенлв. Методи б1блюсемантичного дослщження, ешдемюло-пчного, структурно-лопчного анал1зу, контент-анат-зу, системного подходу та загальноюпшчний комплекс обстеження хворих.

Результати. Враховуючи, що з 2009 року з'явилися нов1 ефективш антиретров1русш препарати та схеми ль кування, прогноз для ойб з В1Л-шфекщею продовжуе

полшшуватися. Протягом останшх двох десятилигь антиретров1русна терап1я (APT) кардинально змшила прогноз В1Л-шфекци. Опортушстичш захворювання стали менш поширеш, а смертшсгь знизилася, так що бшышсть В1Л-шфшованих пащенлв зараз мають нор-мальну тривал!сть життя. Проте бшыне 50 % смертей у В1Л-шфшованих пащенлв, яю отримують APT, зараз пов'язаш з шшими захворюваннями, шж СН1Д. В1Л-шфекщя, як з'ясувалось, шдвигцуе ризик серцево-су-динних захворювань, захворювань нирок, печшки та злояисних новоутворень, пов'язаних 3i СНЩом. KpiM того, описаш pi3Hi тривал1 ускладнення, пов'язаш без-посередньо i3 APT. Враховуючи це, ВШ-шфшованим особам стд вмии контролювати Bci вздповвдш пробле-ми 31 здоров'ям, що пов'язаш також i3 вшом та статтю, та керувати ними. Тому виникнення не пов'язаних ¡з СНЩом сташв шдкреслюе важливу роль лшаря первинно! медично! допомоги. На шдстав! досвщу ведения шших хрошчних захворювань л!кар1 загально! практики — имейш л1кар1 найкраще шдходять для нагляду та координацГ! м1ждисциплшарного пщходу до медично! допомоги таким пащентам. Ряд дослщжень щодо осо-бливостей ведения В1Л-позитивних хворих лшарями шмейно! медицини та лшарями-шфекцюшстами показали, що амейш лшар1 з добрими компетенщями управлшня В1Л-шфекщею забезпечили найбшып ви-сокояысну допомогу цим складним пац1ентам. Так, наприклад, у США зростае потреба в посиленому за-лученш л1кар1в первинно! допомоги до л1кування В1Л з урахуванням зростаючо! поширеносл людей, яи жи-вуть 13 В1Л.

Слщ зазначити, що в1дпов1дна частота медичних в1зилв дня В1Л-1нф1кованих пац1енлв залежить вщ багатьох чинниыв, включаючи стадш В1Л-1нфекц11, засгосування APT та наявшсть iHinnx медичних або соц1альних супутшх захворювань та ускладнень. Доведено, що внаслщок цитомегалов1русно! шфекцй' у В1Л-шф1кованих пац!ент!в часто спостер!гаються га-стродуоденальн1 виразьси. Часл в1зити можуть бути доцшьними для пащенлв, яким нещодавно було вста-новлено д1агноз, або яи пов'язан! з доглядом, або для людей з тяжкою В1Л-шфекщею, тод1 як для пащенлв, яи стабшьно отримують APT, монлоринг може про-водитись pifline. Визначено особливосл !н!ц!ювання, управлшня та мониорингу ефективносл APT на piBHi первинно! медично! допомоги, проведения консультування та тестування з шщативи медичного пращвника. У ВШ-шфшованих пащенлв, як з'ясовано, е шдвигцений ризик виникнення певних захворювань пор1вняно is загальним населениям. До них вцшосять-ся серцево-судинш захворювання, дислццдемй', цук-ровий д1абет, гшертон1я, вживання тютюну, передчас-на втрата ыстково! маси, нейропсих1атричш розлади, деяы злояысн1 новоутворення (наприклад, легенев1, печшков1, рак прямо! кишки) та деяи кошфекщ! (ш-фекцп, що перелагаться статевим шляхом, в1русний гепатит, туберкульоз). Деяи з них можуть бути пов'язаш 13 самою В1Л-шфекщею, факторами ризику, що поширеш у ВШ-шфгкованих популящях, та/або застосу-

Vol 6, No 5, 2018

http://ai.zaslavsky.com.ua

253

Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference

ванням APT. Важливо, що оптимальный догляд за BIJI-шфшованим пащентом вимагае певних знань i вмшь щодо оцшювання таких потенцшних ускладнень. Слщ пщкреслити також, що 1мушзащя е важливою части-ною профшактики для ВШ-шфшованих пащенпв. 1нактивоваш вакцини, як правило, безпечш та прий-нятш для ВШ-шфшованих oci6. Деяш жив1 вакцини мають достатньо даних щодо безпеки та, таким чином, е доцшьними, яйцо вони вказаш для ВШ-шфшованих oci6, у яких илыасть клгган CD4 > 200 юптин/мкл.

З'ясовано також важливють проведения консуль-тування з питань зменшення ризику поведшки, що е важливою частиною управлшня ВШ-шфшованими пащентами. Пщ час кожного В1зиту практикуют ci-мейш лшар1 повинш перев1ряти розумшня пащента про передачу В1Л, його сексуальну актившсть та мож-ливе вживання наркотишв. 1ншими важливими питаниями консультування для В1Л-шфгкованих пащентав можуть бути особливосп харчування, утримання до-машшхтварин та безпека подорожей.

Висновки. Роль медичних пращвнишв первинно! медично! допомоги у догляд1 за В1Л-шфгкованими пащентами зростае, з акцентом на клийчний мониторинг та пщтримку персонального та громадського здоров'я. Початкова оцшка ВШ-шфшованих е всеб1чною з метою оцшити стадта В1Л-шфекци, визначити ризики дня иппих шфекцш, визначити супутш захворювання, пов'язаш з В1Л-шфекщею, та оцшити шщгювання та пщб1р APT, проведения лабораторного тестування. При ф1зичному огляд1 слщ уважно стежити за потен-цшними ускладненнями, яи можуть виникнути у пащенпв i3 розвиненою ¡муносупрес1ею або з тривалим перюдом шфшування В1Л.

Голан ¡.О., Омельчук С.Т., Процюк Р.Г,,

Петренко В,!,, Галан О.В., Марченко Г.Ф.,

Анютратенко Т.1.

Нацюнальний медичний ун!верситет

/м. О. О. Богомольця, м, Ки'(в, Украта

Оцшка ефективносп нутрицюлопчноТ корекцп" порушень бокового обмшу у хворих на туберкульоз легень

Актуальшсть. Незважаючи на тенденцта до знижен-ня показниив захворюваносп на туберкульоз (ТБ) та смертносп ввд где! хвороби, епщем1чна ситуащя е до-сить складною. У свгговому масштаб! ТБ — одна з най-актуальшших сощально-економ1чних 1 медичних проблем сучасносп, що 1 дониш залишаеться актуальною для Украши.

Туберкульозна штоксикащя, токсичний вплив антим1кобактер1ально1 терапи (АМБТ), порушення основ рацюнального харчування е причиною порушення обмшу речовин в оргашзмь Вщшчена тенден-цш до зниження загального р1вня амшокислот (АК) у гострш фaзi туберкульозного процесу не тшьки за ра-

хунок незамшних амшокислот (НАК), але i замшних (ЗАК), що пояснювалось недостатшм синтезом i над-м1рним використанням 1х на енергетичш та пластичш потреби оргашзму. Вмют АК у плазм1 KpoBi впливае на метабол1чш процеси, a i'x динам1чна piBHOBara забез-печуеться катабол1змом бшив у р1зних органах i тканинах та екзогенним надходженням з харчовими продуктами. 1нтенсивна АМБТ, що впливае безпосередньо на збудника захворювання, залишаеться головним та обов'язковим компонентом сучасного пщходу до лшу-вання. Але icHye необхщшсть цшеспрямованого удо-сконалення комплексного патогенетичного лшування ТБ ¡з застосуванням препаралв i метод1в корекцп, ян сприяють оптим1зацп функцюнування систем захисту оргашзму хворого та шдвигценню ефективносп етю-тропно! терапи.

Мета: оцшити ефектившсть застосування нутрищ-олопчно! корекцп порушень бшкового обмшу (БО) у хворих на туберкульоз легень.

Матер1али та методи. Пщ нашим спостереженням знаходилось 67 хворих на ТБ. Серед них чоловшв — 53 (79,1 %), жшок — 14 (20,9 %). Середшй в1к пащенпв становив 38,4 ± 1,8 року. УЫ пащенти були розподщеш на дв1 групи: I група — 35 хворих, яи отримували стан-дартну АМБТ в штенсившй фаз1 лгкування у поеднанш з преб1отиком (лактулоза) по 20 мл 3 рази на день, проводилась нутрищолопчна корекщя порушень процес1в обмшу (НКППО); II група — 32 XBopi, яьа отрим^али стандартну АМБТ (проводилася за 1-ю категор1ею, вщ-повщно до наказу МОЗ Украши № 620 вщ 04.09.2014). При призначенш лш^ального харчування хворим, яи знаходились пщ нашим спостереженням, за основу бралася д1ета, що мютить в середньому 100—120 г бш-ка (з них бшки тваринного походження — не менше 50—60 %), 90—100 г жиру, 500—550 г вуглевод1в (зпдно з Постановою Кабшету MiHicTpiB Украши № 1752 i3 3Mi-нами вщ 14.11.2012).

НКППО вщповщно до патогенезу захворювання обГрунтована фах1вцями кафедри ппени i екологп № 4 та кафедри фтиз1атрп та пульмонологи Нац1онального медичного ушверситету iM. О.О. Богомольця. Проводилась за допомогою збагачення рацюшв хворих вщ-повщними продуктами харчування. Для зменшення запалення рекомендували харчов1 продукти, що Mic-тять в co6i таи 61олог1чно активн1 речовини (БАР), як секреторний 1муноглобулш, Lactobacillus acidophilus, ПНЖК омега-3, в1тамши i пров1тамши (аскорбшо-ва кислота, альфа-токоферол, ретинол, альфа-, бета-, гамма-каротини), мшроелементи (селен, мщь, Maraift, цинк), рослинш антиоксиданти (y6ixiHOH, антоц1ани, катех1ни, хлорофши, б1офлавонощи, фионциди). Для нормал1заци порушень обмшу речовин, зумовлених за-паленням i довготривалою АМБТ, рекомендували БАР, яи мають сокогшний ефект, сприяють синтезу бензп1-ренгщроксилази печ1нки, монооксигеназ у кишечнику i печшщ, виамши групи В. Для активаци репаратив-них механ1зм1в (прискорення ештел1зацп, вщновлення синтетично! функцп м1крофлори кишечника) — виамши А, Вр В2, В6, В12, PP. Корекцп психоемоцшного

254

Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)

Vol 6, No 5,2018

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.