CC BY
16
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
ються як поодинои, що бшьше свщчить про неадек-BaTHicTb епщемюлопчного нагляду за щею групою ш-феицйних хвороб людей.
Проведен! нами дослщження впродовж семи роив дозволили визначити актуальнють i медичну вагомкть ВКЕ, ГЗН на територ1ях дослщження. За результатами здшснення госттального нагляду в шфекцшних стацю-нарах i анашзу отриманих даних серолопчних досль джень було проведено вирахування штенсивних показ-ниив (Ш) захворюваносп й поширеносп зазначених нозолопй. Так, було встановлено, що Ш захворюваносп на ВКЕ становив 13,2 на 100 тис. населения, а 1П поши-реносл — 11,7 на 100 тис. населения. Обстеження хво-рих на ГЗН показало, що це ще бшып актуальне захво-рювання для реиону, про що свщчили показники як 1П захворюваносп (42,3—85,2 на 100 тис. населения), так i 1П поширеносп (10,2 на 100 тис. населения).
Висновки. Таким чином, арбов1русн1 гнфекцп е ак-туальними в Захщноукрашському perioHi, машфесту-ють високими показниками штенсивносп епщем1чно-го процесу ВКЕ i ГЗН.
Висоцько О.1., Виноградова Г,М„ Висоцький В.1., Бряюна АЛ. Нацюнальний медичний ун!верситет ¡мен¡О,О, Богомольця, м. Кит, Укра'/на
¡нновацмш походи до ранньоТ
дюгностики В1А-шфекцм: консудыування та тестування з ¡шщативи медичного пращвника
Актуальшсть. Загалом у свт, за оцшками Всесви-ньо! оргашзацп охорони здоров'я та ЮНЕЙДС, живе бшыне 36 млн людей 13 В1Л (ЛЖВ). Завдяки антиретро-в1руснш терапп починаючи з 2005 року ильисть смертей у зв'язку з1 СНЩом у свт зменшилася на 47 %. В Украш! спостер1гаеться друга за величиною ешдемш ВШ-шфеищ в бврош. До 2030 року егцдемш В1Л-шфекци в УкраМ буде розвиватися переважно за раху-нок акптзаци статевого шляху передач! В1Л серед за-гального населения та нових випадив шф1кування В1Л серед чоловшв, яи мають секс с чолов1ками (ЧСЧ). 3 метою вщстеження прогресу в прискоренш протиди В1Л/СНЩу краши свгту, зокрема й Украша, здШсню-ють мониторинг каскаду послуг для людей, ян живуть з В1Л-1нфекщею, таудосконалюють принципи 1 пщходи ранньо! д1агностики цього захворювання.
Мета: ощнити шноващйш пщходи нащонально! стратеги раннього та максимально повного виявлен-ня ЛЖВ з використанням консультування 1 тестування (ЮТ) на В1Л з шщативи медичного пращвника вщпо-вщно до чинного нормативного регулювання.
Матер1али та методи. Епщемюлопчний, структурно-лопчний 1 статистичний анал1з, контент-анал1з, системний пщхщ. Використаш бази чинних норма-тивно-правових документов, лггературш джерела, аналогично-шформацшш матер1али щодо прюритепв
надюнально! стратеги боротьби з В1Л-шфенцею та удосконалення пщход1в до визначення випадив ВШ-гнфекци на приклад1 використання швидких теспв.
Результати. За даними Центру громадського здоров'я МОЗ Украши, на вересень 2018 р. в УкраМ лише 75 % людей, ян живуть з В1Л-шфекщею, зарее-строваш \ знають про свш В1Л-статус. У зв'язку з цим в УкраМ набирае все бшыпу актуальшсть КТ 1з 1нщ1-ативи медичного пращвника. Воно передбачае проведения КТ на В1Л у медичних закладах як стандартно!, конфщенцшно!, безкоштовно! процедури, яку медичний пращвник рекомендуе пащенту, який звернувся в лжувально-профшактичний заклад, за наявносп в пащента окремих сташв, симптом1в, захворювань, особливостей поведшки або шших передумов до проведения КТ. Основна мета — допомога в ухваленш конкретних юпшчних ршгень та/або призначенш медичних втручань, для чого медичному пращвнику по-тр1бно знати В1Л-статус пащента. Здшснюеться КТ в закладах охорони здоров'я (ЗОЗ) ус1х р1вшв, включно з мобшьними пунктами та мобшьними амбулаторгя-ми. Медичш пращвники проводять консультування за спрощеною процедурою передгестового консультування — без ощнки наявних у особи ризиив шф1кування В1Л та розробки шляхов зниження цих ризиив. Медич-ш пращвники повинш роз'яснювати пащентам переваги неаношмно! процедури КТ, яка обумовлюе вшь-ний доступ особи до безкоштовних медичних послуг, пов'язаних з В1Л. В рамках КТ з шщативи медичного пращвника велике значения мае запровадження стратеги швидкого тестування з використанням ¡муно-хроматографи. Сучасш швидй тести надгйш та леги у використанш, не потребують додаткового обладнання, потребують мшмальних техшчних навичок, мають до-ступну щну; збшыпення кшькосп пункпв, де проводиться тестування, шдвищуе доступ до профшактики та штервенцш.
Запровадження стратеги швидкого тестування за юпшчними показаниями у вщдшеннях стац1онар1в мюта Киева, за даними 2018 р. експерлв М1жв1домчо! штаб-квартири РЕРГАЯ щодо шновацшних моделей тестування на В1Л, довело, що найбшьша ьолыасть ошб, у яких було виявлено В1Л впродовж 2017 року, — це пащенти, ян були обстежен1 в закладах охорони здоров'я через наявшсть у них юпшчних ознак В1Л-шфекци (код 113) — 32 % вщ ус1х позитивних результат тестування на В1Л за р1к, що на 5 % бшьше, шж в
2016 р. Разом ¡з тим збшыпилась питома вага виявле-них нових випадив В1Л в стацюнарних вщдшеннях в
2017 рощ, причому за спещал1защею вщдшень показ-ник коливався вщ 1 % в невролопчних вщдшеннях до 20 и 23 % — в х1рурпчних 1 терапевтичних вщдшеннях.
Упродовж 2013—2017 рр. спостерггалося зростання як кшькост1 обстежених за допомогою швидких тес-ив (ШТ) на В1Л у ЗОЗ (з 17 155 до 69 212 ошб), так 11х частки вщ загально! плькост1 ошб, обстежених на В1Л за допомогою ШТ (з 5,2 до 21,9 %). Аналопчна тенден-ц1я зафшсована щодо виявлених В1Л-позитивних ос1б у ЗОЗ за допомогою ШТ — зросла кшьисть виявлених
252
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
MarepiaAH конференцП / Proceedings of the Conference
ВШ-позитивних ошб (з 425 до 1784 осяб) та !х частка ид загально! шлькосл виявлених хворих на В1Л громадян Украши за допомогою ШТ (з 5,8 до 27,3 %).
Для полшшення тестування швидкими тестами рекомендовано запроваджувати стандартш операцшш процедуры, у тому чист вцтовцще навчання медич-ного персоналу !з забезпеченням компетентносл тес-тувальника, а також управлшня даними ¡з зовншшьою оцшкою якосл та перев1рками професшних навичок медичного пращвника.
Висновки. Консультування \ тестування на В1Л за ш-щативи медичного пращвника е ефективною моделлю та визначеним прюритетом з метою максимального ви-явлення В1Л-позитивних оаб в Украш. Послуги з тестування на В1Л мають надаватися з урахуванням принцишв добровшъно! згоди, конфщенщйносл, безкоштовносл, аношмносл, точносл та включати зв'язок з профилактикою, медичним наглядом та лшуванням. Прюритетними гцодо тестування на В1Л е таи категори населения: гпдшт-ки, В1Л-негатившпартнерив дискордантних парах, ЧСЧ, робггники комерцшного сексу, люди, яьа вживали нарко-тичш речовини з нетерапевтичною метою ш'екщйним пшяхом, ув'язнеш та шпи особи, яи перебувають у закри-тих закладах, трансГендерш люди, а також вагшп жшки та немовлята, яы. мали контакт 13 В1Л-шфекщею.
Висоцький В.1.
Нац1ональний медичний ун!верситет ¡менЮ, О, Богомольця, м. Кит, Укра'/на
Сучасж шдходи до ведения хворих з ЕНЛчнфекщею на р!вн! первинноТ медичноТ допомоги
Актуальшсть. Впровадження шмейно! медицини в систему охорони здоров'я зумовлено загальними м1ж-народними та нащональними стратепями змщнення здоров'я населения та шдвигцення якосл та ефектив-носл медичних послуг. Постае потреба у змщненш рол! заклад1в первинно! медично! допомоги щодо го-товносл до спалах1в високопатогенних хвороб, запобь гання шфекцшним хворобам 1 контролю над ними, у тому чиат над гемоконтактними в1русними шфекщя-ми, серед яких в1русш гепатити, В1Л/СН1Д.
Мета: вивчити сучасш тенденцГ! щодо особливос-тей ведения хворих з В1Л-шфекщею на р1вш заклад1в первинно! медично! допомоги.
Матер1али та методи. Використано бази чинних ре-гулятивних впчизняних та м1жнародних докуменлв, ллературш джерела, аналггично-шформацшш матерь али, результата обстежень ВШ-шфшованих пащенлв. Методи б1блюсемантичного дослщження, ешдемюло-пчного, структурно-лопчного анал1зу, контент-анат-зу, системного подходу та загальноюпшчний комплекс обстеження хворих.
Результати. Враховуючи, що з 2009 року з'явилися нов1 ефективш антиретров1русш препарати та схеми ль кування, прогноз для ойб з В1Л-шфекщею продовжуе
полшшуватися. Протягом останшх двох десятилигь антиретров1русна терап1я (APT) кардинально змшила прогноз В1Л-шфекци. Опортушстичш захворювання стали менш поширеш, а смертшсгь знизилася, так що бшышсть В1Л-шфшованих пащенлв зараз мають нор-мальну тривал!сть життя. Проте бшыне 50 % смертей у В1Л-шфшованих пащенлв, яю отримують APT, зараз пов'язаш з шшими захворюваннями, шж СН1Д. В1Л-шфекщя, як з'ясувалось, шдвигцуе ризик серцево-су-динних захворювань, захворювань нирок, печшки та злояисних новоутворень, пов'язаних 3i СНЩом. KpiM того, описаш pi3Hi тривал1 ускладнення, пов'язаш без-посередньо i3 APT. Враховуючи це, ВШ-шфшованим особам стд вмии контролювати Bci вздповвдш пробле-ми 31 здоров'ям, що пов'язаш також i3 вшом та статтю, та керувати ними. Тому виникнення не пов'язаних ¡з СНЩом сташв шдкреслюе важливу роль лшаря первинно! медично! допомоги. На шдстав! досвщу ведения шших хрошчних захворювань л!кар1 загально! практики — имейш л1кар1 найкраще шдходять для нагляду та координацГ! м1ждисциплшарного пщходу до медично! допомоги таким пащентам. Ряд дослщжень щодо осо-бливостей ведения В1Л-позитивних хворих лшарями шмейно! медицини та лшарями-шфекцюшстами показали, що амейш лшар1 з добрими компетенщями управлшня В1Л-шфекщею забезпечили найбшып ви-сокояысну допомогу цим складним пац1ентам. Так, наприклад, у США зростае потреба в посиленому за-лученш л1кар1в первинно! допомоги до л1кування В1Л з урахуванням зростаючо! поширеносл людей, яи жи-вуть 13 В1Л.
Слщ зазначити, що в1дпов1дна частота медичних в1зилв дня В1Л-1нф1кованих пац1енлв залежить вщ багатьох чинниыв, включаючи стадш В1Л-1нфекц11, засгосування APT та наявшсть iHinnx медичних або соц1альних супутшх захворювань та ускладнень. Доведено, що внаслщок цитомегалов1русно! шфекцй' у В1Л-шф1кованих пац!ент!в часто спостер!гаються га-стродуоденальн1 виразьси. Часл в1зити можуть бути доцшьними для пащенлв, яким нещодавно було вста-новлено д1агноз, або яи пов'язан! з доглядом, або для людей з тяжкою В1Л-шфекщею, тод1 як для пащенлв, яи стабшьно отримують APT, монлоринг може про-водитись pifline. Визначено особливосл !н!ц!ювання, управлшня та мониорингу ефективносл APT на piBHi первинно! медично! допомоги, проведения консультування та тестування з шщативи медичного пращвника. У ВШ-шфшованих пащенлв, як з'ясовано, е шдвигцений ризик виникнення певних захворювань пор1вняно is загальним населениям. До них вцшосять-ся серцево-судинш захворювання, дислццдемй', цук-ровий д1абет, гшертон1я, вживання тютюну, передчас-на втрата ыстково! маси, нейропсих1атричш розлади, деяы злояысн1 новоутворення (наприклад, легенев1, печшков1, рак прямо! кишки) та деяи кошфекщ! (ш-фекцп, що перелагаться статевим шляхом, в1русний гепатит, туберкульоз). Деяи з них можуть бути пов'язаш 13 самою В1Л-шфекщею, факторами ризику, що поширеш у ВШ-шфгкованих популящях, та/або застосу-
Vol 6, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
253
