CC BY
12
McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference
статусу сприяють фповегеторегулятори (мютяться у лимонах, помаранчах, ванш, корищ, бананах).
Результати. У bcíx пащенпв I i II групи до початку лшування спостерпшшся симптоми штоксикацп' та рес-шраторний синдром, туберкульозний процес у легенях займав бшыпе трьох сегменпв, переважали поодинои порожнини розпаду. До початку лшування у пащентав обох груп виявлеш порушення БО, що проявлялись bí-рог1дним (р < 0,05) зниженням загально!' суми незамш-них амшокислот (ЗС НАК) в 1,2—1,3 раза (I група — до 8,5 ± 0,5 мг в 100 мл сироватки кров1 i II група — до 8,8 ± 0,4 мг в 100 мл сироватки кров1), загально!' суми замшних амшокислот (ЗС ЗАК) в 1,2 раза (I група — до 15,9 ± 0,4 мг в 100 мл сироватки кров1 i II група — до 15,9 + 0,4 мг в 100 мл сироватки кров1), що призвело до BiporinHoro (р < 0,05) зниження загально'1 суми амь нокислот (ЗС АК) у пащентав обох груп в 1,2—1,3 раза (I група — до 24,4 ± 0,5 мг в 100 мл сироватки кров1 i II група — до 24,7 ± 0,8 мг в 100 мл сироватки кров1). Згщно з даними пор1вняльного анал1зу клшгчно1 ефек-THBHOcri лгкування хворих теля закшчення штенсивно!' фази л1кування всгановлено, що у хворих I групи íhtok-сикацшний синдром зникав швидше на 10,8 ± 0,97 дня, а pecnipaTopHi скарги — на 8,95 ± 1,68 дня (р < 0,05). KpiM того, вщсоток загоення порожнин розпаду у пащенпв II групи був нижчим (I група — 31,25 % i II група — 13,3 %). KpiM того, у пащентгв I групи спостерггаеться в1ропдно (р < 0,05) вищий piBeHb ЗС НАК (10,1 + 0,1 мг в 100 мл сироватки KpoBi), ЗС ЗАК (19,8 ± 0,1 мг в 100 мл сироватки KpoBÍ) i ЗС АК (29,9 ± 0,2 мг в 100 мл сироватки KpoBi) пор1вняно з вщповщними показниками у II rpyni. У пащенив II групи теля проведеного л1кування спосте-рггали тенденщю до тдвищення ЗС НАК (9,1 ± 0,2 мг в 100 мл сироватки кров1), ЗС ЗАК (18,1 ± 0,2 мг в 100 мл сироватки KpoBi) i ЗС АК (27,2 ± 0,5 мг в 100 мл сироватки KpoBi) пор1вняно з вщповщними показниками у здо-рових oci6 (р > 0,05).
Висновки. Отримаш результати переконливо евщ-чать, що застосування нутрицюлопчно1' корекгщ по-рушень БО у хворих на туберкульоз легень у поеднанш з АМБТ призводить до вщновлення показниив БО та шдвигцення ефективносп л1кування.
Геник /Д. I 4inai< H.I. \ Кушн1р З.Г. \ Бек Н.Г.1, ГеникА.С.2
1 НД1 ет'демюлогИ' та гюени Львшського нацюнального ун!верситету 1м. Данила Галицького, м. AbBÍB, Укра'/на
2 КЗ «Станц'!я екстрено/ меАично!'допомоги», м. AbBÍB, Украина
Ретроспективний анешз ешдситуацм з висипного тифу взон!бойовихд1й
Актуальнкть. В1йськовий конфл1кт, економ1чна та гуманиарна криза в Укра'1Ш створюють величезну илыасть передумов для попршення як ф1зичного, так
i психолопчного здоров'я громадян не тшьки в 3ohí вшськового протистояння, але й у в1дносно благопо-лучних вцщалених репонах. Доведено, що з початком вшн та локальних конфл1кт1в р1зко попршуеться епще-м1чний стан на територ1ях, де ведуться вшськов1 да. Це вщбуваеться внаслщок зниження доступу до медичних послуг, rocTpoï нестач1 медикаменпв та засоб1в особис-toï ririeHH, ftmobiphoctí ризиковано!' повед1нки, стре-сового стану, тривалого перебування поза дом1вкою.
Мета: провести огляд лиератури щодо висипного тифу, який притаманний для в1йськових конфл1кт1в.
Результати. Поведшка та cnoci6 життя вшськовос-лужбовц1в та цившьних oci6 у зонах бойових дш часто вщЯзняються ввд життя на мирних територгях. Нерщко люди роблять необлуман1 вчинки, не задумуючись про ризик набуття р1зних 1нфекцшних захворювань, зокре-ма таких як фтирюз та одежний педикульоз.
Це становить загрозу поширення серед oci6, яи перебувають на данихтеритор1ях, 1нфекцшниххвор1б. Зокрема, ешдем1чного висипного тифу, Í3 передачею збудника за допомогою переносниыв Pediculus huma-nus (L), у вигляд1 епщем1чних спалах1в, ян дос1 про-являються в окремих крашах Африки, Центрально!' та Швденно! Америки, де умови лсиття сприяють збе-реженню одежних вошей. MacoBi скупчення людей (безпритульн1, табори б1женщв, тюрми) створюють сприятлив1 умови для значного поширення переносниыв збудника висипного тифу — одежних вошей. Особливу можливють шф1кування мають перемщеш особи, подорожуюч1 (туристи), а також особи, яи належать до миротворчих контингенпв та сп1вроб1тни-kíb Червоного Хреста, яи повертаються з краш та зон военних конфл1кпв, де нещодавно мали м1сце ешде-MÍ4HÍ спалахи висипного тифу (Diaz J.H., 2006). Упро-довж останшх двадцяти роив у cbítí було зареестро-вано два спалахи ешдем1чного висипного тифу pÎ3Hoï ÍHTeHCHBHOCTi: у 1998 рощ серед полонених у в'язнищ та таборах б1женщв (Бурущц), де захворшо 45 тисяч oci6, та серед хворих у Талицькш психоневролопч-нш л1карн1 в Липецькш обласп (Рос1я), де захворши 29 oci6 (Raoult D., 1997, Tarasevich I., 1998). Винесен-ня шфекцп' спостер1галося шд час спалаху у в'язнищ в Бурущц, коли медсестра 3Í Швейцарп', яка працю-вала в тюрм1 i мала контакт Í3 хворими, була ¡нфшо-вана збудником ешдем1чного висипного тифу. Через невчасно проведену д1агностику Щ не було своечасно розпочато вщповщну специф1чну антибютикотера-niro — вщ ураження багатьох оргашв i шокового стану вона померла (Zanetti G., 1998). Винесення шфекцп' при спалаху в Pociï не було вщм1чено. Але у cbítí е ра-йони, яи можна розглядати як ендем1чш з висипного тифу, де були вщшчеш епщем1чш спалахи nje'i 1нфек-цй та до цього часу спостер1гаються спорадичн1 ви-падки захворювань, яи пщтверджен1 лабораторними тестами, в яких були виявлеш антитша до R.prowazekii, R.typhi, R.conorii (Parola P., 1998).
На територп' Украши останнш випадок ешдем1ч-ного висипного тифу зареестрований в 1984 рощ, од-нак протягом останшх десятилиъ рееструеться лише
Vol ó, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
255
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
рецидивна форма висипного тифу (хвороба Бршла), випадки яко1 сиостерйались у Донецькш, Запор1зь-кш, Харйвськш, Херсонськш, 1вано-Франк1вськш та Чершвецькш областях. Останнш випадок хвороби Бршла зареестрований у 2013 рощ у жителя Херсон-cbKo'f область Однак не виключаеться можливють виникнення захворювань на висипний тиф в умовах низького р1вня саштарно-ппешчного забезпечення населения, особливо на територ1ях вшськових дш на Сход1 Украши. Це шдтверджуеться зростанням на 2,3 % у 2017 рощ педикульозу та проведенный нами достдженнями, яи виявили наявшсть збудни-ка — Rickettsia prowazekii у 5,08 % вошей (8,5 % — у 2016 рощ) при головному та одежному педикульоз1 як у дорослого населения, так i у детей вгком до 17 роив, за вщсутносп юпшчних ознак захворювання. Отримаш результати дослщжень свщчать про збере-жения R.prowazekii в стадй резервацп, що е ознакою збереження небезпеки захворюваносп на ешдем1ч-ний висипний тиф у сучасних умовах (KyniHip 3., 2018, https://phc.org.ua/pages/pediculosis).
Висновки. Проведений анал1з лмератури та даних лабораторп рикетсшних гнфекцш НД1 ешдемшлогй та ririeHH Льв1вського нащонального ушверситету iM. Данила Галицького показав, що особи з р1зних контингенпв населения (перемпцеш особи, подоро-жуюч1, туристи, миротворщ, сшвробтшки Черво-ного Хреста та mini) можуть захвории на рикетсюзи шд час перебування в областях, прилеглих до зони вшськового конфлпсту, подорожей або роботи в ш-ших крашах та завезти щ шфекцй в мюця постшного проживания.
Гринькевич X.I., Понятовський В. А., Мохорт ГЛ., Колесникова 1.П. Нацюнальний медичний ун!верситет ¡менi О, О, Богомольця, м, Кит, Укра'/на
ГИор1вняльне визначення
чутдивост! збудник1в нозокомюльних ¡нфекцм
та в1дпов1дних музейних м1кроорган1зм1в до дм антисептичних засоб!в
Актуальтсть. Антисептики та дезшфектанти над-звичайно широко використовуються в л1кувально-ирофшактичних закладах (ЛПЗ) для мюцевого засто-сування, обробки рук персоналу та медичних засоб1в. Основною метою застосування 61оцид1в у ЛПЗ е за-поб1гання поширенню збудниыв захворювань. Проте ефективн1сть використаиня антисептиыв не е стовщ-сотковою через розвиток антисептикорезистентнос-ri в бактерш, про що св1дчать численн1 дослщження. Зниження чутливосп м1кроорган1зм1в до антисептичних розчишв та дез1нфектант1в пов'язане насамперед з особливостями генетичного матер1алу мшрооргашз-м1в та явищем горизонтального переносу гешв. Бшьше
того, доведена можливють розмноження деяких вид1в м1крооргашзм1в в антисептичних розчинах.
Мета: пор1вняльне визначення чутливосп збуд-ниыв нозоком1альних шфекц1й та вщповщних музейних м1крооргашзм1в до дп антисептичних засоб1в, яи найчаспше використовуються в ЛПЗ.
Матер1али та методи. Для проведения дослщжен-ня використовувався кшьюсиий суспенз1йиий метод. 1з дослщжуваних тест-культур (музейних мпсроорга-н1зм1в i кл1н1чних ¡золяпв) були приготовлен! суспен-311 бактерш is додаванням стерильного ф1з1олопчного розчииу (0,85%), з кшцевою концентрац1ею м1кро-оргашзм1в 1 х 10s КУО/мл (за оптичним стандартом мутност1). До кожно1 суспензй' була додана забруд-нююча субстанщя у вигляд1 0,3% бичачого альбумь ну. До 1 мл приготовлено! таким чином сумши було додано 8 мл антисептичного розчииу з дпочими ре-човииами пропанол-1, иропанол-2 та глутаральдегщ (+ 1 мл ф1з1олопчного розчииу). П1сля 1 хв експозици з метою нейтрал1защ1 дшчих речовии було вшбрано по 1 мл суспензй кожного тест-штаму i перенесено в проб1рки з 8 мл стандартного нейтрал1затора (+ 1 мл ф1зюлог1чного розчииу). Через 8 хвилин 1 мл ней-трал1зовано1 сумши було помпцено в розплавлений та охолоджений до 45 °С триптоново-соевий агар (ТСА) та розлито в чашки Петрг Шсля застигаиня середовища його витримували в термостат! протягом 24 годин. По закшченш термшу шкубацй проводили пщрахунок КУО.
Результати. П1сля експозици в термостат! вщхпче-но BincyTHicTb росту музейних штам!в бактер!й и!сля ix обробки антисептичними розчинами, що свщчить про абсолютну ефектившсть засобу щодо еталоииих шта-MiB м1крооргаи1зм1в. Шсля обробки суспензй з юпшч-ним ¡золятом Enterobacter cloacae picT бактер1й був вщ-сутн1й, иоживне середовище залишилося стерильним, що вказуе на ефектившсть антисептиыв щодо цього збудника. Разом 13 тим шсля обробки суспензй, що Mic-тила KniHi4Hi ¡золяти Pseudomonas aeruginosa, виявлено picT бактер1й на поживному середовигщ На ТСА picT м1кроорган1зм1в в1дм1чався у вигляд1 великих нашв-прозорих слиз^атих колошй синьо-зеленого кольору з перламутровим вщтшком, що мали сиециф1чний запах жасмину. Це свщчить про низьку ефективишть засто-совуваиих 61оцид1в щодо цього патогену. Неоднозначш результати були отриман1 нами при дослщженш кл1-н1чних 1золят1в бактерШ роду Staphylococcus. Так, окре-Mi штами виявили ся чутливими до вшцезазначених ан-тисептиьав. Разом i3 тим серед юишчних iзoлятiв були також i резистентн1 до антисептичних розчшив штами. Це потребуе подалыпого дослщження ¡з засгосуванням метод1в ешдем1олопчного анал1зу й оцшки системи iH-фекцшного контролю.
Висновки. Клиичш ¡золяти Pseudomonas aeruginosa та бактерш роду Staphylococcus виявилися або резис-тентними, або иом1рно-чутливими до антисептичних розчишв, застосовуваних у ЛПЗ. Юишчш ¡золяти Enterobacter cloacae були чутливими до р1зних бюцщцв, як i Bei музейш штами бактер1й.
256
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
