CC BY
13
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
Для визначення фактор1в, яи мали статистич-но значущий вплив на результати ПВТ за схемою peg-IFN + 80Б + ЯВУ, нами було проведено ран-гову кореляцш Кендалла. Установлено, що низька концентрация 1Л-6 у хворих на ХГС до початку тера-Ш1 обумовлювала високу в1ропдшсть ефективносп ПВТ як на момент завершения л1кування (т = —0,33, р = 0,001), так й при оцшщ СВВ 24 (т = -0,39, р = 0,0002). На р1вень шдвищення вмюту 1Л-6 у кро-в1 впливав пол1морф1зм гена 1Л-6 (гв1800795) як до проведения ПВТ (т = 0,24, р < 0,05), так 1 на момент завершения лшування (т = 0,25, р = 0,01). Слщ зазна-чити, що таи фактори, як стать хворого (т = 0,03), генотип в1русу НСУ (т = 0,005) та ступшь вираженосп ф1брозу печшки (т = 0,15), не мали прогностичного значения (р > 0,05) при проведенш ПВТ за схемою peg-IFN + вОБ + ЯВУ
Висновки. За наявносп у хворих на ХГС генотишв СО/ОС ефектившсть ПВТ за схемою peg-IFN + вОБ + ЯВУ була нижчою, шж у пащентш ¡з генотипами СС пол1морф1зму гена 1Л-6 (га1800795) (85,5 проти 100 %). Неефектившсть ПВТ за схемою peg-IFN + БОБ + ЯВУ асоцповалася з наявшстю генотишв СО/ОС та найви-гцим р1внем 1Л-6 у кровь
Колотило Т.Р., Москалюк В.А.
ВДНЗ Укра/ни «Буковинський державний медичний университет», м. Черн/'вць Укра'/на
КлЫчш та лабораторш особливоси В1Л-шфекцм в асощацм з туберкудьозом
Актуальшсть. В1Л розглядаеться як головний чин-ник ризику позалегеневого туберкульозу Осыльки активний туберкульоз здебшьшого розвиваеться в ¡му-нокомпетентних ос1б, загалом туберкульоз може роз-винутися й у ВШ-позитивних ошб на ТЯ1 будь-якого р1вня СБ4. Водночас саме р1вень СВ4 визначае кгпшч-ний перебгг туберкульозу.
Мета: вивчити клгнгчш та лабораторш особливосп В1Л-1нфекци в асощацц з туберкульозом (В1Л/ТБ).
Матер1али та методи. Об'ектом дослщження були особи, яким був встановлений д1агноз В1Л-шфекци в поеднанн1 з туберкульозом. Матер1алом досл1дження були медичш карти стащонарних хворих, а також ам-булаторш карти хворих на кошфекцгю В1Л/ТБ.
Результати. Клшгша картина ТБ у хворих на В1Л-шфекцпо дуже вар1абельна 1 залежить вщ стади В1Л-шфекцп 1 глибини ¡мунодефщиту. Тяжи прояви В1Л 1 ТБ обумовлеш наявшстю авто1мунного компонента в обох захворювань, що сприяе розвитку опортушс-тичних шфекщй 1 значно скорочуе тривалють життя хворих.
У пащенлв ¡з I—II кшшчними стад1ями В1Л (мало-симптомш стада, з мшшальним пригшченням шуш-тету) туберкульоз переб1гае звичайно 1 не становить особливих трудногщв для дшгностики.
3 розвитком ¡мунодефгциту кшшчна картина туберкульозу змшюеться. Це пов'язано з тим, що в умовах зниження ¡мунно! вщповцд не формуеться типова ту-беркульозна гранульома, туберкульоз легше поширю-еться на шш органи 1 системи. Тому у В1Л-позитивних пащенлв з'являються первинш, позалегенев1 та гене-ратзоваш форми туберкульозу.
Серед СН1Д-шдикаторних захворювань, яи взято шд нагляд, в Украйп в ошб з уперше встановленим даа-гнозом В1Л-шфекци незалежно вщ стади шф1кування (2182 особи) перше мюце пошдав ТБ — 63,4 % (1383 особи): легеневий ТБ — 74,3 % (1028 ошб), позалегене-вий - 29,7 % (355 ошб).
Серед хворих з уперше встановленим д1агнозом СНЩу (4437 ошб) перше мюце також поедав ТБ — 66,1 % (2734 особи), легеневий ТБ - 69,7% (1905 ошб), позалегеневий — 30,3 % (829 ошб). На другому мющ — бактершш шфекцп, множинш чи рецидивш (10,8 %), на третьему — кандидоз трахе!, бронх1в, легень 1 стра-воходу (5,6 %), на четвертому — пневмоцистна пнев-мошя (2,3 %).
Причинами негативного прогнозу при поеднанш ТБ \ В1Л-шфекцй е туберкульозна штоксикащя, леге-нево-серцева декомпенсащя, мозкова кома.
Протягом останшх роив змшився спектр кгпшч-них форм ТБ ¡з збшыненням частки тяжких, генера-л1зованих процешв з ураженням не лише легень, але й шших оргашв 1 систем. У 2011—2012 рр. шфшьтратив-иий ТБ стаиовив 56—58 % випадйв, у 2014 р. — 37 %, у 2015 р.-близько 20%.
За даними рештенографп оргашв трудно! порож-нини, туберкульозш змши у В1Л-шф1кованих (як \ при первинному зараженш) вщр1зняються часишим розвитком прикоренево! аденопати, мшарних висипань, наявн1стю переважно штерсгищйних змш й утворен-ням плеврального випоту. У той же час у них в1рогцщо рццне уражаються верхш ведши легень, не так часто формуються порожнини розпаду й ателектази, хоча дослцщики часпше вщзначають переважне ураження уше1легеш або верхн1х часток.
Порожнини розпаду на шзшх стад1ях ВЫ-шфекцп спостер1гались тшьки у 20 % випадив, що пов'язано з р1зким зниженням ексудативно-прол1феративних про-цес1в на тл1 тяжкого 1мунодефщиту, що, з1 свого боку, призводить до швидко1 дисем1нацп туберкульозного процесу. Нередо у В1Л-1нф1кованих хворих замють мш1арних висипань на рентгенограмах легень виявля-ли дифузн1 шфшыративш затемнения. Поширенкть уражень, схильн1сть до дисемшацп з множинними по-залегеневими локал1зац1ями розглядаються як головн1 особливосп ТБ у В1Л-шф1кованих хворих. 1х виявлен-ня мае викликати шдозру на ¡мунонекомпетентшсть навиь при негативних скришнгових досл1дженнях на В1Л-шфекцш.
Висновки. Отже, юйшчш прояви В1Л-1нфекцп \ ТБ на раншх стад1ях под1бш. Проте з розвитком 1мунодефщиту змшюеться й кл1н1чна картина туберкульозу. У В1Л-шф1кованих захворювання на ТБ збшыггуе ст5ш1нь 1мунодеф1циту, що призводить до
262
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference
приеднання шших опортушстичних хвороб. При рентгенографп оргашв грудно! порожнини змши у ВШ-шфжованих вщ^зняються часпшим розвитком прикоренево! аденопатп, мтарних висипань, наяв-шстю переважно штерстицшних змш й утворенням плеврального випоту.
Лапм Ф.1.
Национальна медична акадетя пюлядипломноI осв1ти iмен/ П.Л. Шупика, м. КиЧв, Укра'/на
1мунопроф[дактика ¡нфекщйних хвороб у ваптних
Актуальшсть. Ваптшсть е особливим станом, при якому шфекцшна хвороба може мати тяжчий nepe6ir пор1вняно з неваптними та мати негативш наслщки на швд, nepe6ir ваптносп. В Украпп вщсутне едине кер1вництво та чшй рекомендаци з тактики ведения ваптно! в pasi контакту з шфекцшним хворим. Под1бш кер1вництва юнують в шших крашах, подаш в1д професШних асощацш.
Мета: вивчити KepiBHi документа стосовно ¡муно-профшактики у ваптних.
Матер1али та методи. Проведено анал!з рекоменда-цш/кер1вництв ВООЗ, CDC, профеийних асощацш i3 дай щодо ¡мунопрофшактики в pa3i контакту ваптно! з шфекцшним хворим — як пасивно!, так i активно! ¡му-нопрофшактики.
Результати. Станом на сьогодап вакцинацгя е без-печною для ваптних жшок. 1снуе лише теоретичний ризик негативного впливу вакцинацп шд час ваптносп на розвиток плода. Рекомендовано проводити вакци-нацш в pasi, коли ризик захворювання е високим як для MaTepi, так i для плода. Так, год час ваптносп ризик ускладнень вщ грипу значно зростае. 1нактивовану вакцину проти грипу ваптнш жшщ слщ уводити не-залежно вад триместру. Серед шших вакцин, гцо рекомендован! для вакцинацп ваптним, е вакцина для профилактики кашлюку, дифтерп, правця. Таке гцеплення захигцае не тшьки дитину вщ правця новонароджених, але й мат1р вщ захворювання на коклюш та запобггае йому в дитини. Жив! вакцини е протипоказаними шд час ваптносп. Проте ненавмисна вакцинащя живими вакцинами зовшм не означав, гцо слщ переривати ва-
riTHicTb.
Пасивна шуншцш пщ час ваптносп е безпечною. Першочергово це стосуеться профилактики впряно! Bicnn та кору.
Висновки. 3 метою запобггання захворюваносп на керован1 шфекцп серед жшок доцшьно вивчити ¡мун-ний статус жшки до ваптносп i за потреби провести гцеплення. У той же час i за наявносп ваптносп вакцинащя е безпечною для ваптних жшок. 1нактивова-ну вакцину проти грипу вагггшй жшщ слщ уводити незалежно вщ триместру. Для профшактики впряно! вюпи та кору доцшьно використовувати пасивну iMy-шзацпо.
Литовка СЛ.1, Клименко Ю.Ю.1, Кожокару A.A.2, Рожков A.A.1, Олим М.Ю,1,1ванько О.М.2
1 Центральне сан/'тарно-ет'демюлоп'чне управл!ння, м. Ки)'в, Украина
2 Укранська вмськово-медична академ!я, м. Ки)'в, Украина
Ешдемюлопчж особливост ¡ерсинюзу в оргашовсших колективах
Актуальшсть. 1ерсишоз — значно поширене ш-фекцшне захворювання, гцо, за даними Всесвггньо! оргащзацй охорони здоров'я, рееструеться бшыпе н!ж у 30 крашах свпу, але часпше в крашах i3 прохолод-ним юпматом. Офшдйна реестращя ¡ерсинюзу в Укра-i'Hi почалася в 1986 рощ, i вщ був зареестрований на Bcix адмшютративних територ!ях. В окремих областях серед oci6 i3 гострими кишковими шфекщями вияв-ляють вщ 6 до 10,8 % хворих на ¡ерсинюзи. За офпцй-ними даними Мтшсгерства охорони здоров'я Украши, захворюванють на кишковий 1ерсишоз коливаеться в межах 0,56—0,24 на 100 тис. населения, гцор1чно вияв-ляють 107—192 хворих, але вважаеться, гцо це не оста-точш дань
Останшм часом особливе занепокоення л1кар1в ви-кликають можлив1 ускладнення перенесено! ¡ерсиш-озно1 шфекцп, зокрема хрошзащя i формування ¡му-нопатолопчних синдром1в ¡з переходом у системний авто1мунний процес.
Мета: вивчення ешдемюлопчних особливостей ¡ерсинюзу в оргашзованих колективах.
Матер1али та методи. Для виконання робота були застосоваш серолопчний, епщем1олопчний та статис-тичний методи досл1дження.
Результати. 1ерсинюз залишаеться актуальною проблемою через пол1морфшсть клгн1чно1 картини, неспе-циф1чшсть прояв1в та трудногц1 в д1агностищ, а також через можлив1сть розвитку генерал1зованих форм iH-фекцп, яи зайнчуються летально. Випадки 1ерсин1озу реесгруються протягом всього року, але збглынення захворюваносп (спалахи) вхцм1чають 13 жовтня по травень.
Проблема захворюваносп на 1ерсинюз е актуальною i для Збройних сил Украши. За перюд i3 с1чня по квггень 2018 року у деяких вШськових частинах були зафшсо-ван1 випадки захворювань на rocrpi кишков1 шфекцп. За результатами проведених лабораторних дослщжень, у двох випадках видшена культура Y.enterocolitica, гцо е патогенною для людини (серотип 0:9).
За результатами перев1рок, проведених фах1вцями Служби превентивно! медицини МО Украши, пору-шень в утриманш продовольчих склад1в та овочесхо-вигцвщповщних вшськовихчастин не виявлено. Також були проведен! бактерюлопчш дослщження з об'ект!в харчування (адальш, продовольч! склади, овочесхо-вигца) вшськових частин, було виявлено обйменшня збудником iepcHHio3y овоч!в (видшено Y. enterocolitika).
Vol 6, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
263
