Научная статья на тему 'Імунопрофілактика інфекційних хвороб у вагітних'

Імунопрофілактика інфекційних хвороб у вагітних Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
76
19
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Імунопрофілактика інфекційних хвороб у вагітних»

McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference

приеднання шших опортушстичних хвороб. При рентгенографп оргашв грудно! порожнини змши у ВШ-шфжованих вщ^зняються часпшим розвитком прикоренево! аденопатп, мтарних висипань, наяв-шстю переважно штерстицшних змш й утворенням плеврального випоту.

Лапм Ф.1.

Национальна медична акадетя пюлядипломноI осв1ти iмен/ П.Л. Шупика, м. КиЧв, Укра'/на

1мунопроф[дактика ¡нфекщйних хвороб у ваптних

Актуальшсть. Ваптшсть е особливим станом, при якому шфекцшна хвороба може мати тяжчий nepe6ir пор1вняно з неваптними та мати негативш наслщки на швд, nepe6ir ваптносп. В Украпп вщсутне едине кер1вництво та чшй рекомендаци з тактики ведения ваптно! в pasi контакту з шфекцшним хворим. Под1бш кер1вництва юнують в шших крашах, подаш в1д професШних асощацш.

Мета: вивчити KepiBHi документа стосовно ¡муно-профшактики у ваптних.

Матер1али та методи. Проведено анал!з рекоменда-цш/кер1вництв ВООЗ, CDC, профеийних асощацш i3 дай щодо ¡мунопрофшактики в pa3i контакту ваптно! з шфекцшним хворим — як пасивно!, так i активно! ¡му-нопрофшактики.

Результати. Станом на сьогодап вакцинацгя е без-печною для ваптних жшок. 1снуе лише теоретичний ризик негативного впливу вакцинацп шд час ваптносп на розвиток плода. Рекомендовано проводити вакци-нацш в pasi, коли ризик захворювання е високим як для MaTepi, так i для плода. Так, год час ваптносп ризик ускладнень вщ грипу значно зростае. 1нактивовану вакцину проти грипу ваптнш жшщ слщ уводити не-залежно вад триместру. Серед шших вакцин, гцо рекомендован! для вакцинацп ваптним, е вакцина для профилактики кашлюку, дифтерп, правця. Таке гцеплення захигцае не тшьки дитину вщ правця новонароджених, але й мат1р вщ захворювання на коклюш та запобггае йому в дитини. Жив! вакцини е протипоказаними шд час ваптносп. Проте ненавмисна вакцинащя живими вакцинами зовшм не означав, гцо слщ переривати ва-

riTHicTb.

Пасивна шуншцш пщ час ваптносп е безпечною. Першочергово це стосуеться профилактики впряно! Bicnn та кору.

Висновки. 3 метою запобггання захворюваносп на керован1 шфекцп серед жшок доцшьно вивчити ¡мун-ний статус жшки до ваптносп i за потреби провести гцеплення. У той же час i за наявносп ваптносп вакцинащя е безпечною для ваптних жшок. 1нактивова-ну вакцину проти грипу вагггшй жшщ слщ уводити незалежно вщ триместру. Для профшактики впряно! вюпи та кору доцшьно використовувати пасивну iMy-шзацпо.

Литовка СЛ.1, Клименко Ю.Ю.1, Кожокару A.A.2, Рожков A.A.1, Олим М.Ю,1,1ванько О.М.2

1 Центральне сан/'тарно-ет'демюлоп'чне управл!ння, м. Ки)'в, Украина

2 Укранська вмськово-медична академ!я, м. Ки)'в, Украина

Ешдемюлопчж особливост ¡ерсинюзу в оргашовсших колективах

Актуальшсть. 1ерсишоз — значно поширене ш-фекцшне захворювання, гцо, за даними Всесвггньо! оргащзацй охорони здоров'я, рееструеться бшыпе н!ж у 30 крашах свпу, але часпше в крашах i3 прохолод-ним юпматом. Офшдйна реестращя ¡ерсинюзу в Укра-i'Hi почалася в 1986 рощ, i вщ був зареестрований на Bcix адмшютративних територ!ях. В окремих областях серед oci6 i3 гострими кишковими шфекщями вияв-ляють вщ 6 до 10,8 % хворих на ¡ерсинюзи. За офпцй-ними даними Мтшсгерства охорони здоров'я Украши, захворюванють на кишковий 1ерсишоз коливаеться в межах 0,56—0,24 на 100 тис. населения, гцор1чно вияв-ляють 107—192 хворих, але вважаеться, гцо це не оста-точш дань

Останшм часом особливе занепокоення л1кар1в ви-кликають можлив1 ускладнення перенесено! ¡ерсиш-озно1 шфекцп, зокрема хрошзащя i формування ¡му-нопатолопчних синдром1в ¡з переходом у системний авто1мунний процес.

Мета: вивчення ешдемюлопчних особливостей ¡ерсинюзу в оргашзованих колективах.

Матер1али та методи. Для виконання робота були застосоваш серолопчний, епщем1олопчний та статис-тичний методи досл1дження.

Результати. 1ерсинюз залишаеться актуальною проблемою через пол1морфшсть клгн1чно1 картини, неспе-циф1чшсть прояв1в та трудногц1 в д1агностищ, а також через можлив1сть розвитку генерал1зованих форм iH-фекцп, яи зайнчуються летально. Випадки 1ерсин1озу реесгруються протягом всього року, але збглынення захворюваносп (спалахи) вхцм1чають 13 жовтня по травень.

Проблема захворюваносп на 1ерсинюз е актуальною i для Збройних сил Украши. За перюд i3 с1чня по квггень 2018 року у деяких вШськових частинах були зафшсо-ван1 випадки захворювань на rocrpi кишков1 шфекцп. За результатами проведених лабораторних дослщжень, у двох випадках видшена культура Y.enterocolitica, гцо е патогенною для людини (серотип 0:9).

За результатами перев1рок, проведених фах1вцями Служби превентивно! медицини МО Украши, пору-шень в утриманш продовольчих склад1в та овочесхо-вигцвщповщних вшськовихчастин не виявлено. Також були проведен! бактерюлопчш дослщження з об'ект!в харчування (адальш, продовольч! склади, овочесхо-вигца) вшськових частин, було виявлено обйменшня збудником iepcHHio3y овоч!в (видшено Y. enterocolitika).

Vol 6, No 5, 2018

http://ai.zaslavsky.com.ua

263

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.