CC BY
13
McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference
приеднання шших опортушстичних хвороб. При рентгенографп оргашв грудно! порожнини змши у ВШ-шфжованих вщ^зняються часпшим розвитком прикоренево! аденопатп, мтарних висипань, наяв-шстю переважно штерстицшних змш й утворенням плеврального випоту.
Лапм Ф.1.
Национальна медична акадетя пюлядипломноI осв1ти iмен/ П.Л. Шупика, м. КиЧв, Укра'/на
1мунопроф[дактика ¡нфекщйних хвороб у ваптних
Актуальшсть. Ваптшсть е особливим станом, при якому шфекцшна хвороба може мати тяжчий nepe6ir пор1вняно з неваптними та мати негативш наслщки на швд, nepe6ir ваптносп. В Украпп вщсутне едине кер1вництво та чшй рекомендаци з тактики ведения ваптно! в pasi контакту з шфекцшним хворим. Под1бш кер1вництва юнують в шших крашах, подаш в1д професШних асощацш.
Мета: вивчити KepiBHi документа стосовно ¡муно-профшактики у ваптних.
Матер1али та методи. Проведено анал!з рекоменда-цш/кер1вництв ВООЗ, CDC, профеийних асощацш i3 дай щодо ¡мунопрофшактики в pa3i контакту ваптно! з шфекцшним хворим — як пасивно!, так i активно! ¡му-нопрофшактики.
Результати. Станом на сьогодап вакцинацгя е без-печною для ваптних жшок. 1снуе лише теоретичний ризик негативного впливу вакцинацп шд час ваптносп на розвиток плода. Рекомендовано проводити вакци-нацш в pasi, коли ризик захворювання е високим як для MaTepi, так i для плода. Так, год час ваптносп ризик ускладнень вщ грипу значно зростае. 1нактивовану вакцину проти грипу ваптнш жшщ слщ уводити не-залежно вад триместру. Серед шших вакцин, гцо рекомендован! для вакцинацп ваптним, е вакцина для профилактики кашлюку, дифтерп, правця. Таке гцеплення захигцае не тшьки дитину вщ правця новонароджених, але й мат1р вщ захворювання на коклюш та запобггае йому в дитини. Жив! вакцини е протипоказаними шд час ваптносп. Проте ненавмисна вакцинащя живими вакцинами зовшм не означав, гцо слщ переривати ва-
riTHicTb.
Пасивна шуншцш пщ час ваптносп е безпечною. Першочергово це стосуеться профилактики впряно! Bicnn та кору.
Висновки. 3 метою запобггання захворюваносп на керован1 шфекцп серед жшок доцшьно вивчити ¡мун-ний статус жшки до ваптносп i за потреби провести гцеплення. У той же час i за наявносп ваптносп вакцинащя е безпечною для ваптних жшок. 1нактивова-ну вакцину проти грипу вагггшй жшщ слщ уводити незалежно вщ триместру. Для профшактики впряно! вюпи та кору доцшьно використовувати пасивну iMy-шзацпо.
Литовка СЛ.1, Клименко Ю.Ю.1, Кожокару A.A.2, Рожков A.A.1, Олим М.Ю,1,1ванько О.М.2
1 Центральне сан/'тарно-ет'демюлоп'чне управл!ння, м. Ки)'в, Украина
2 Укранська вмськово-медична академ!я, м. Ки)'в, Украина
Ешдемюлопчж особливост ¡ерсинюзу в оргашовсших колективах
Актуальшсть. 1ерсишоз — значно поширене ш-фекцшне захворювання, гцо, за даними Всесвггньо! оргащзацй охорони здоров'я, рееструеться бшыпе н!ж у 30 крашах свпу, але часпше в крашах i3 прохолод-ним юпматом. Офшдйна реестращя ¡ерсинюзу в Укра-i'Hi почалася в 1986 рощ, i вщ був зареестрований на Bcix адмшютративних територ!ях. В окремих областях серед oci6 i3 гострими кишковими шфекщями вияв-ляють вщ 6 до 10,8 % хворих на ¡ерсинюзи. За офпцй-ними даними Мтшсгерства охорони здоров'я Украши, захворюванють на кишковий 1ерсишоз коливаеться в межах 0,56—0,24 на 100 тис. населения, гцор1чно вияв-ляють 107—192 хворих, але вважаеться, гцо це не оста-точш дань
Останшм часом особливе занепокоення л1кар1в ви-кликають можлив1 ускладнення перенесено! ¡ерсиш-озно1 шфекцп, зокрема хрошзащя i формування ¡му-нопатолопчних синдром1в ¡з переходом у системний авто1мунний процес.
Мета: вивчення ешдемюлопчних особливостей ¡ерсинюзу в оргашзованих колективах.
Матер1али та методи. Для виконання робота були застосоваш серолопчний, епщем1олопчний та статис-тичний методи досл1дження.
Результати. 1ерсинюз залишаеться актуальною проблемою через пол1морфшсть клгн1чно1 картини, неспе-циф1чшсть прояв1в та трудногц1 в д1агностищ, а також через можлив1сть розвитку генерал1зованих форм iH-фекцп, яи зайнчуються летально. Випадки 1ерсин1озу реесгруються протягом всього року, але збглынення захворюваносп (спалахи) вхцм1чають 13 жовтня по травень.
Проблема захворюваносп на 1ерсинюз е актуальною i для Збройних сил Украши. За перюд i3 с1чня по квггень 2018 року у деяких вШськових частинах були зафшсо-ван1 випадки захворювань на rocrpi кишков1 шфекцп. За результатами проведених лабораторних дослщжень, у двох випадках видшена культура Y.enterocolitica, гцо е патогенною для людини (серотип 0:9).
За результатами перев1рок, проведених фах1вцями Служби превентивно! медицини МО Украши, пору-шень в утриманш продовольчих склад1в та овочесхо-вигцвщповщних вшськовихчастин не виявлено. Також були проведен! бактерюлопчш дослщження з об'ект!в харчування (адальш, продовольч! склади, овочесхо-вигца) вшськових частин, було виявлено обйменшня збудником iepcHHio3y овоч!в (видшено Y. enterocolitika).
Vol 6, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
263
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
3 урахуванням того, що випадки захворювання на !ерсинюз виникли в р1зних вшськових частинах, не виключено, що резервуаром збудника ¡ерсинюзу е за-гальне овочесховище постачальника, яке надае послу-ги з харчування, у тому чиоп зберпання та доставки овоч1в !з центрального овочесховигца.
Висновки. Кишковий ¡ерсинюз е поширеною ш-фекцшною патолопею. Причинами та умовами, що сприяли виникненню резервуара збудника ¡ерсинюзу 1 захворювань особового складу, стали завезення ово-ч1в, заражених збудником ¡ерсинюзу, на продовольч1 склади вшськових частин, недотримання технологи приготування та правил реал1зацп страв ¡з сирих овоч1в (без терм1чно1 обробки), наявшсть умов для мщмцй' 1 поширення гризушв в овочесховищах.
Овоч1, закладеш на збер1гання, вщграють роль основного фактора передач! кишкового ¡ерсинюзу та педвигцення р1вня захворюваносп серед ос1б в оргаш-зованих колективах.
Маврутенков В,В,, Будаева ¡.В., Дорошенко В. Ф„ ЧерпнецьЛ.М., Шпитько ОМ,, Заяць Е.В., Малая М.Р., Рашун К.А. ДЗ «Дн/пропетровська медична акадет!я МОЗ Укра'/ни», м. Днюро, Укра'/на ДЗ «ДМКЛ № 6», м, Дн'шро, Укра/на
СтронплоТдоз у п'ятимгсячноТ дитини. КлЫчний випадок
Актуальшсть. Strongyloidiasis — шфекщя субтро-шчних i трошчних perioHiB земно! куш. Strongyloides stercoralis е геогельмштом, пром1жш форми збудника (Filariform larva) вшьно мешкають в оточуючому се-редовигщ. 3 урахуванням великих м1грацгйних пото-ыв i м1жнародного туризму ця паразитарна гнфекщя становить реальну загрозу дня системи громадського здоров'я Украши, але ця шфекщя для бшыпосп л1кар1в Украши майже незнайома.
Мета: покращити клнпчну д1агностику i менеджмент, а також обГрунтувати необхедшсть розробки за-co6iB епедем1чного контролю за ендем1чними парази-тарними шфекщями на приклад1 кл1шчного випадку стронгшоедозу в дитини перших мюящв життя.
Матер1али та методи. У робой подана клгнгчна картина лабораторно пщтвердженого випадку стронпло!-дозу у 5-мюячно1 д1вчинки, яка нгколи не перебувала на суб- або трошчних територгях. Надано методи лабораторно! верифгкаци д1агнозу та показана ефектившсть терапп альбендазолом, що е синтетичним препаратом is групи бензомедазолу,
Результати. Д1вчинка Г-т Мирослава, 5 мюящв, етшчна ромка. Дитина доставлена в серпш 2018 р. у дитячу лжарню м. Дншра сшвробггниками полщп з малр'ю, яка е безпритульною i мешкала деьолька тижшв на вокзал! м. Кам'янське (Дншропетровська область). 3i cniB матери, вона з дитиною шитку при-
дала з м. Берегове (Закарпатська область) 1 за межами Украши школи не перебувала. Для вигодування дитини жшка застосовувала будь-яку 1жу, яку знаходи-ла на сминиках або яку давали перешчш громадяни. Д1вчина потрапила в л1карню в тяжкому сташ з озна-ками гшотрофп другого ступеня, зниженням харчово! домшанти, д1ареею, висипкою на ногах, лихоманкою до 39,5 °С, дистроф1чними змшами шири на нижшх юнщвках та в пахвиншй дтянщ. При оглядк дитина ¡з ирим кольором ппари, зниженням тургору шыри, симптом шырно! складки — 5 секунд. Сведомють за шкалою коми Глазго 15 бал1в, невролопчного дефь циту не спостер1галося, порушень 13 боку легешв та серця немае. Живи здутий, болюний при пальпацп, печшка та селезшка не збшынеш. Стул до 6 раз1в на добу, випорожнення редва, без патолопчних домшгок, коричнев!. У гемограм1 при надходженш пом1рний лейкоцитоз, нейтрофшьоз !з незначним зсувом вл1во, еозинофшв — 3 %, незначно шдвищена швидьасть отдания еритроципв, С-реактивний протеш — 6 мг/мл, у копрограмк лейкоцити — 60 кли-ин у пол! зору, крашп нейтрального жиру — багато. Паразитолоичне досль дження калу виявило личинки 81гМегсогаШ — б1льше 10 рухомих екземпляр1в у пол! зору на р1зних етапах розвитку. Паразитолопчне доследження бронхоскошч-ного лаважуна негативне. Бактер1олопчне
досл1дження калу виявило S'ШterШdisтp. Б. Результати досл1дження кров1 на ВЫ негативн1. Був установлений клиичний д1агноз: м1кст-шфекц1я: стронгшощоз, кишкова форма, в поеднанн113 сальмонельозом, енте-ритична форма, середньо! тяжкосп, зневоднення 1-го ступеня. План л1кування включав розрахунок калор1й 1 включения адаптовано! харчово! сумш!, !нфузи кри-стало!дних розчин!в, цефтр!аксон у доз! 50 мг/кг/добу парентерально упродовж 7 дшв. Для лш^ання строн-гшощозу призначався альбендазолудоз! 15 мг/кг/добу у два прийоми упродовж 10 даб. Контроль антипара-зитарно! терапп проводився регулярними дослщжен-нями фекал!й: на 5-ту добу л!кування личинки в кал1 стали нерухомими, на 7-му! 9-ту добу терапи личинки 5Уг.л/егсога& не виявлялися. Шсля завершения при-йому альбендазолу кожн! три доби проводилися па-разитолопчн! дослщження калу на наявшсть личинок ^.ШгсогаШ. Через 2 тижш по заинченш системно! ан-типаразитарно! х!м!отераш'! з превентивно! метою було призначено повторний тридобовий курс альбендазолу в доз! 15 мг/кг/добу у два прийоми. След пщкреслити, що особливостями даного випадку е факт вщсутнос-п шдвигцення р!вня еозинофш!в при надходженн! до стацюнару до початку терапп альбендазолом ! корот-кострокова поява еозинофш! (26 %) пщ час лжуван-ня альбендазолом. Сьогодн! дитина юпшчно здорова, набирае вагу, з'явилась харчова домшанта, контрольн! паразитолог!чн!! мшробюлоггчш дослщження калу на ЗхгМегсогаШ / З.еМегШсИя негативн!.
Висновки. 1. Даний випадок стронгшоедозу след розглядати як автохтонну шфекцгю, пряма м!кроско-п!я калу повинна залишатись обов'язковим доследжен-ням при ус1х кл!н1чних випадках паразитозу та профь
264
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
