CC BY
50
Матерiали конференцiT
Proceedings of the conference
_г- \ ' Г^М//slJI-LJ-rlsíJl
ТРИХЛ1Б В.1.
УкраНська вйськово-медична академ'я, м. Кит
«
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦiЯ АКТУАЛЬНi 1НФЕКЦ1ЙН1 ЗАХВОРЮВАННЯ. КЛiНiКА. AiAmOC^KA. ЛiKУВАHHЯ. ПРОФiЛАKТИKА>
26—27 листопада 2015 року у Нацюнальному вш-ськово-медичному кшшчному центрi «ГВКГ» була проведена науково-практична конференшя «Акту-альнi шфекцшш захворювання. Клiнiка. Дiагнос-тика. Лшування та профшактика». Органiзаторами Ше1 конференцп були фахiвцi кафедри вшськово1 терапп Украшсько1 вшськово-медично1 академп, ДУ «1нститут ешдемюлогп та iнфекцiйних хвороб iменi Л.В. Громашевського НАМН Украши», кафедри íh-фекцiйних хвороб Нацюнально1 медично'1 академй' шслядипломно1 освiти iменi П.Л. Шупика, кафедри дитячих iнфекцiйних хвороб Нацюнального медич-ного унiверситету iменi О.О. Богомольця, клiнiки iнфекцiйних захворювань Нацiонального вшсько-во-медичного клiнiчного центру «ГВКГ».
У роботi конференцп взяли участь 563 особи: д.м.н., професорiв — 33, к.м.н. — 28, доценпв — 15, лiкарiв-iнфекцiонiстiв, ешдемюлопв — 289, те-рапевтiв — 167, педiатрiв — 61, шших спецiалiстiв: гастроентерологiв, фтизiатрiв, лiкарiв шмейно1 ме-дицини, невропатологiв, анестезiологiв, кардюло-гiв — 46, вiйськових лiкарiв-iнфекцiонiстiв — 23, лiкарiв вшськово1 ланки — 23. У конференцп взяли участь фахiвцi медичних закладiв з рiзних вiдомств та 17 областей.
Конференцш вiдкрив начальник Украшсько1 вшськово-медично1 академп, д.м.н., професор В.Л. Савицький. У свош промовi вiн вщзначив ак-туальнiсть iнфекцiйних захворювань для вшськово-службовцiв ЗС Украши та особливо шд час прове-дення АТО. Цей факт пов'язаний з тим, що вiйськовi операцп проводяться в несприятливих кшматичних умовах, в репош погiршуeться екологiчний стан, вщбуваеться значна мiграцiя населення та íh. Все це сприяе поширенню ряду шфекцшних захворювань. З урахуванням перебування украшських миротвор-цiв у крашах свiту, високоендемiчних з тропiчних шфекцш (малярiя, геморагiчнi лихоманки), у тому чи^ й особливо небезпечних, вщзначив, що перед медичною службою стоять завдання щодо проведен-ня комплексу заходiв iз запобiгання захворюванню вшськовослужбовщв на цi шфекцп та можливос-тi ввезення 1'х до Украши. В.Л. Савицький побажав успiхiв у проведенш ще1 конференцп.
З вггальним словом виступила д.м.н., професор, завщувач кафедри iнфекцiйних хвороб Нацiональ-
>
ного медичного ушверситету iMeHi О.О. Богомольця, Головний позаштатний спецiалiст МОЗ Украши 3i спецiальностi «шфекцшш хвороби» О.А. Голубов-ська, яка зупинилась на деяких актуальних питан-нях стосовно ряду шфекцшних захворювань, у тому числГ стосовно зростаючо! резистентност збудникiв до антибактерiальних препаратiв, i побажала успiхiв у проведеннi конференцп'.
З найкращими побажаннями виступила завщувач кафедри вшськово! терапп Украшсько! вшськово-медично'1 академп д.м.н., професор Г.В. Осьодло.
На конференцп були розглянут р1зноманггш пи-тання.
З доповщдю «Актуальш шфекцшш захворювання в 2015 р.» виступив д.м.н., професор кафедри Украшсько! вшськово-медично! академп В.1. Три-хлГб. За останш 10 роыв найбшьший рГвень захво-рюваност був у м. Киев^ Кшвськш, Дншропе-тровськш, ЗапорГзькГй, Полтавськш, Луганськш, Чершпвськш, Донецькш i ЛьвГвськш областях, а найменший — у Харкiвськiй i Тернопiльськiй областях. За минулГ 2 роки спостерiгаеться зниження рГвня захворюваностi на гострГ шфекцп верхшх ди-хальних шляхГв. Цикшчшсть захворюваност на ГРЗ в бшьшосп областей переважае з перюдичшстю 1—2 роки. За останш роки частiше почали дiагностува-тись такi респiраторнi в1руси: метапневмовiрус лю-дини (HMPV), SARS, коронавiруси (HCoV-HKH1, NL63), бокавiрус (HBoV), грип H1N1A (пандемiч-ний). В.1. ТрихлГ6 зупинився на лiтературних даних стосовно структури ресшраторних вГрушв у дггей, на кшшчних проявах бокавiрусноl та метапневмо-вГрусно! iнфекцiй. Пневмошя при HBoV-шфекцп розвивалась у 33,3 % дггей, а при HMPV-шфекцп — у 54,7 %. Для бокавiрусноl шфекцп характерним е також бронхообструктивний синдром (у 67 %). У 2009—2014 рр. основними проявами грипу були: го-стрий початок, лихоманка, штоксикащя зГ стр1мким ураженням дихальних шляхГв — в 90 % випадыв, стеноз гортанi — у 61 %, бронхообструктивний синдром — у 5 %, пневмошя — у 10 % хворих. Почав час-тше рееструватись ринов1рус, що, кр1м ришту, може
© Трихл1б В.1., 2016 © «Актуальна шфектологш», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
також викликати ураження нижнього вщдшу ресш-раторного тракту. При РС-шфекцп переважав роз-виток обструктивного синдрому, бронхюлпу. Вста-новлено, що 4-й генотип парагрипу сприяе розвитку пневмонп. При аденовiруснiй шфекцп також можуть розвиватись масивш пневмонп. Вщзначаеться зрос-тання кiлькостi випадкiв мшст-шфекцш (у 56 % ви-падках). В.1. Трихлiб надав структуру циркулюючих вiрусiв за тижнями в Украшь За даними Г.М. Асил-гареева зi спiвавт. (2015), серед гострих кишкових iнфекцiй практично за вшма етiологiями спостерь гаеться зниження рiвня захворюваностi, крiм ГК1, у яких збудник не встановлений. Серед бактерiальних кишкових шфекцш серед дiтей вшом 0—6 рокiв ви-являвся широкий спектр збудниыв. У 1997—2004 рр. у структурi ГК1 переважали шигельози (31,9 %), у 2005-2010 рр. — сальмонельози (26,0 %), у 2011 —
2013 рр. — ешерихiози (23,0 %). Близько 49,9—55,9 % вах БГК1 мали iншу етюлогш, ймовiрно, викликану умовно-патогенними бактерiями, захворювашсть на якi значно переважала ГК1, обумовленi патогенни-ми збудниками.
Автор доповщ зупинився на факторах передачi збудникiв, 1х резистентностi до антибактерiальних препаратiв. Вiн вiдзначив, що за останш роки через мiграцiю населення юнуе можливiсть появи в регю-нах краши нових, нетипових штамiв сальмонел, якi будуть резистентнi до антибактерiальних препара-тiв. Дещо знизилась кшьысть пролiкованих хворих на меншгококову iнфекцiю. В.1. Трихлiб також за-значив, що практичним лiкарям слш звертати увагу на зростаючу кшьысть атипових форм ще'1 хвороби, часто у виглядi меншгококцемп без виражених про-явiв менiнгiту. Зросла кшьысть хворих на хворобу Лайма. За даними Р. А. Крючкова зi сшвавт., у 2010—
2014 рр. частка шфшованих клiщiв становила 33,6 % вш усiх обстежених. Крiм збудниыв хвороби Лайма, клiщi були шфшоваш в 41,2 %, А. phagocytophilum та Е. chaffeensis — в 15,2 % випадках. 9,16 % вш шфь кованих були заражеш 2—3 збудниками. Факт укусу клща вшзначають лише в 68,9 % хворих. У хворих на хворобу Лайма тривалють знаходження клща на мющ укусу коливалась вiд 30 хвилин до декшькох годин. Еритемна форма зустрiчалась у 47,3—86,7 % хворих. Еритема в 75 % поеднувалась iз симптомом штоксикацп, у 85 % — з мiалгiею. Як указують Л.А. Пермiнова зi сшвавт., найчастше у хворих ре-еструвався астеновегетативний синдром, артралгп, субфебрилiтет, астеноневротичний синдром, па-рестезп, мiалгil, полiартрит. Помилковi дiагнози: лихоманка невшомо1 етюлогп, ГРЗ, пiдозра на ней-рошфекцш, клiщовий енцефалiт. При лiкуваннi за-стосовували макролiди, цефалоспорини протягом 10—12 дiб. В.1. Трихлiб вiдзначив, що бшьшють хворих (78,2 %), за даними лггератури (бмельянова А.Н. зi спiвавт., 2015), вказували на факт присмоктування клща. У 96,9 % хворих був гострий початок i спосте-рiгався легкий та середньотяжкий перебщ у 3,1 % — хрошчний. У бiльшостi хворих початок захворюван-
ня проявлявся з появи типово! мпруючо1 висипки у виглядi кiльцеподiбноl еритеми на мющ присмоктування клiща. У бшьшосп хворих еритема локаль зувалась на тулубi (84,4 %), у 12,5 % випадiв — на нижшх кiнцiвках. Розмiри еритеми — вш 2 до 12 см в дiаметрi. При ранньому серологiчному обстежен-нi хворих антитiла виявлялись тшьки у 69 % хворих. Спостертаеться подальше зниження кiлькостi хворих на дитячi iнфекцil, вiруснi гепатити. Але за 10 мюящв поточного року в м. Киевi зареестровано 367 випадыв захворювань на вiрусний гепатит А (iнтен-сивний показник — 12,7 на 100 тис. населення), що на 36,6 % вище за показник аналопчного перюду минулого року.
В.1. Трихлiб зупинився на частоп виявлення мар-керiв вiрусних гепатитiв, В1Л/СН1Ду як серед ци-вiльного населення, так i серед вiйськовослужбовцiв. Згiдно з даними МОЗ, за минулий рш зменшилась кiлькiсть хворих на iнфекцiйний мононуклеоз. У 2009 р. М.Ю. Калугшою зi спiвавт. показано, що у дгтей вiрус ЕБВ виявляли в поеднанш з ЦМВ — в 11,4 % випадках, а з ВГЛ-6 — в 9,5 %. У 33,3 % дгтей, яш мали схожу кшшчну картину, маркери ВГЛ-6 та ЦМВ виявляли одночасно. При гострш формi обвд^ шфекцп одночасно виявлялись у 17,5 % хворих. Гостра ЕБВ-шфекщя в поеднанш з хрошчною персистуючою ВГЧ-6 iнфекцiею виявлялась у 7,5 % хворих. Поеднане виявлення активних форм ЕБВ та ВГЛ-6 було у 25 % хворих. Гостра ЕБВ-шфекшя без маркерiв ВГЛ вщзначена у 7,5 % хворих. Гостра ВГЛ-6 на фош ЕБВ була у 12,5 % хворих. За минулий рш зменшилась кшьшсть хворих на лептосшроз. Етюлопчна структура лептоспiрозу представлена 14 серогрупами. За даними МОЗ, в переважнш бшь-шостi випадыв це £. icterohaemorrhagiae — 34,81 %. За даними Н.А. ВасильевоК, Ю.А. Кравчук (2015), £. icterohaemorrhagiae виявлена в 41,5 % випадыв, у комбшащях — у 83,6 %. Найвищi показники захво-рюваносп на лептосшроз рееструвалися в 6 областях: Хмельницьый, Тернопшьськш, Херсонсьый, Кiровоградськiй, Iвано-Франкiвськiй, Закарпат-ськiй — 28 випадыв. У 2014 р. вщзначалось зростання рiвнiв захворюваностi на лептосшроз у 16 областях: 1вано-Франывсьый, Юровоградсьый, Хмельниць-кiй, Днiпропетровськiй, Житомирсьый, Тернопiль-ськiй. За даними Р.З. Альмяшева зi спiвавт. (2015), у вах хворих захворювання починалося гостро з шд-вищення температури тша до 37,1—40,0 °С. У першi днi захворювання переважали симптоми штокси-кацП. Болi в м'язах шг вiдзначались тiльки в 37,5 % випадыв, у 84,4 % випадыв був безжовтяничний пе-ребт Автор доповщ навiв данi про нечасп випадки лептоспiрозу, що був викликаний лептоспiрозом се-рогрупи — Здгое. За даними 6.Г. Волина, Л.6. Са-руханова, Я.Р. Саруханова (2015), останшм часом в Кита1, Коре1, БразилП, Нiкарагуа та iн. крашах ви-являються випадки зi змшами клiнiчноl картини лептоспiрозу. У тяжких випадках при полюрганнш недостатностi уражаються й легенi, нерiдко при цьо-
му розвиваеться reMopari4Ha пневмошя, що усклад-нюеться ГРДС-синдромом, кровотечою. Геморапч-ш пневмонп' частiше рееструються при лептоспiрах Icterohaemorrhagiae, Canicola, Grippotyphosa. Пневмонй' розвиваються в першi днi хвороби (на 4-6-ту добу) та характеризуються: гострим початком, висо-кою температурою, кашлем, кровохарканням, болем у грудях, задишкою, загальною штоксикашею. Рент-генологiчно — дифузнi дрiбно- або великовогнище-вi iнфiльтрати, часто двобiчнi. При сприятливому перебiгу пневмошя вилшовуеться протягом 10—14 дiб. В.1. Трихлiб навiв показники стосовно нечастих шфекцш. Щодо сказу: зменшуеться роль лисиш в iнфiкуваннi, збiльшуеться роль собак, спостерпа-ються летальнi випадки шсля контакту з кiшками. У структурi укусiв переважали травми вщ домашнiх синантропних та iнших тварин. Багато людей гинуло внаслщок того, що вони не звертались за медич-ною допомогою. Автор навiв даш про ботулiзм. За даними Н.М. Прикуди, А.М. Задорожного, за мате-рiалами IX зЧзду iнфекцiонiстiв Украши (2015), причинами захворювання на ботушзм е: вживання 74 % хворих консервованих м'ясних виробiв, сала, 10 % — маринованих грибiв, 9 % — риби i рибних продукпв, 7 % — маринованих овочiв. У 60,3 % захворювання вщзначаеться в першу добу шсля вживання продук-пв, у 36,2 % — протягом 2—6 дшв, у 3,4 % шкуба-цiйний перiод встановити не вдалось. У 55,2 % початок гострий, з вираженого гастроштестинального синдрому (у 43,1 % — нудота; у 55,2 % — блювання, у 15,5 % — тяжшсть i бшь в ешгастральнш дшянш). В першу добу наявш р1дш випорожнення у 10,3 %, у 65,5 % — метеоризм i запори. У 84,5 % — сухють у роп, у 75,9 % — «сггка перед очами», у 74,1 % — мiдрiаз, у 63,8 % — диплошя, у 62,1 % — птоз, по-рушення ковтання — у 87,9 %, дизартрiя — у 17,2 %, охриплють голосу — у 13,8 %, афошя — у 3,4 % хворих. Пневмошя — у 31 %. В.1. Трихтб зупинився на питаннях туберкульозу, В1Л/СН1Ду серед цившьних i вшськовослужбовшв. Прогресуюче поширення В1Л/СН1Ду ставить питання ранньо'1 дiагностики. Хворi мали виражений iнтоксикацiйний синдром з першого дня хвороби у виглядi загально'1 слабкостi, мiалгiï, артралгп', головного болю, лихоманки (39,6 ± ± 2,8 °С). Звертала на себе увагу наявнiсть висипки в ушх хворих: плямисто-папульозного характеру — у 80,7 %; у виглядi шодермп' та вульгарно!' висипки — у 65,3 %, була також герпес-зостерна висипка рiз-но'1 локалiзацiï. Вiдзначалися кандидознi ураження порожнини рота, ротоглотки у 73,4 %. За даними В.М. Гранитова зi сшвавт. (Барнаул, 2015), ураження шыри та слизових е в будь-якому симптомокомп-лекс В1Л-шфекцп' на раннiх стадiях i можуть дебю-тувати ще при негативних результатах серологiчних дослщжень; виявленi у 35,3 % хворих. Основш групи дерматозiв: iнфекцiйнi ^русш, бактерiальнi, мгто-тичнi, протозойнi), нешфекцшш (папулосквамознi, судиннi, токсикоз-алергiчнi), непластичнi (саркома Капош^ спиноцелюлярнi епiтелiоми, В-клiтиннi
лiмфоми). Особливiстю дерматологiчних проявiв е рецидивуючий характер, поеднання з туберкульо-зом, сепсисом. За даними О.А. Пасечник зi сшвавт. (2015), О.А. Ка'1'това, 1.В. Лапико (2015), первиннi прояви В1Л-шфекцп' мали 18,1 % хворих. 1нфекцш-нi та паразитарнi хвороби серед вторинних захворю-вань були у 97,5 % хворих. Провщне мюце посiдали: туберкульоз, кандидоз, бактерiальнi iнфекцiï. Про-вiдною причиною смерт у хворих на В1Л/СН1Д був туберкульоз. Найчастшим проявом при CHmi був туберкульоз (у 38 %). Позалегеневi форми: ураження л/вузлiв — у 28 %, меншгоенцефалп" — у 22 %, сечо-статево'1 системи — у 22 %, печшки та селезiнки — в 11 %, спондилп" — в 11 %, кишечника — у 6 % хворих. Токсоплазмоз головного мозку — у 17 %, пнев-моцистна пневмошя — у 15 % хворих. Також у цих хворих були: кандидозна шфекшя (в т.ч. езофапт, бронхи"), цитомегаловiрусна шфекшя, лiмфома головного мозку, повторш пневмонй', синдром висна-ження, обумовлений СН1Дом, дисемшована саркома Капош^ сальмонельозний сепсис, герпетичний енцефалп\ Ряд дослiдникiв вказують, що в 1/5 хворих вщзначаеться гострий початок церебрального токсоплазмозу. Кшшчш прояви криптококового енцефалгту слабко виражеш, тому хворим з В1Л-шфекшею, при наявностi головного тривалого болю, показане дослщження лiквору на криптоко-коз. Змiни в лiкворi слабкохарактерш Дiагностика за допомогою ПЛР допомагае в короты термiни пiд-твердити дiагноз. Значне мiсце серед невролопчно!' патологй' у В1Л-позитивних осiб також мали iшемiч-нi iнсульти. Найчастшими та характерними формами нейроСНЩу були: прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатiя, герпетичний ганглюрадикули", токсоплазмовий менiнгоенцефалiт.
Завiдувач кафедри шфекцшних хвороб Нацiо-нального медичного ушверситету iменi О.О. Бого-мольця, головний позаштатний спецiалiст МОЗ Украши зi спецiальностi «iнфекцiйнi хвороби», д.м.н., професор О.А. Голубовська у свош допо-вiдi зупинилась на антибютикорезистентносп як проблемi ХХ1 столiття. Серед основних причин ре-зистентностi до антибютиыв е, як i передбачав ще А. Флемшг, застосування антибютишв. Надмiрне та некоректне ix використання (при лшуванш не-бактерiальниx шфекцш, при безрецептурному про-дажi антибютишв, застосуваннi ix як стимулятора росту тварин), при низькому шфекцшному контроле при неналежних знаннях у розумному ix засто-суваннi призводить до резистентносп рiзниx збуд-нишв. Рееструеться близько 400 000 европейшв з мультирезистентними iнфекцiями, щорiчно вмирае близько 25 000 оаб, потрiбно 2,5 млн додаткових дiб у стацюнарах вартiстю бiльше нiж 900 млн евро. Резистентш iнфекцi'i збшьшують удвiчi смертнiсть, вартiсть лiкування, тривалють перебування у ста-цiонарi. Чутливi бактерй' можуть стати стiйкими в результат генетично'1 мутацй' в ïx ДНК (хромосомна резистентнiсть) або, що спостерпаеться частiше,
в результат набуття мобшьних елементiв гешв вiд iнших бактерш, що вже мають стiйкiсть (горизон-тальне перенесення гешв рeзистeнтностi). Нерщко один ген рeзистeнтностi здатний передавати стш-кiсть до двох або кшькох антибiотикiв, якi зазвичай належать до одного класу; це так звана перехресна резистентшсть. Крiм того, якщо гени резистентнос-тi, що детермшують стiйкiсть до антибiотикiв рiз-них класiв, розташовуються в ДНК бактерп поруч, вони можуть передаватися одночасно (корезистент-нiсть). Застосування антибютика одного типу може призводити до розвитку резистентност не тiльки до нього, але також i до шших антибютишв того ж класу (перехресна резистентшсть) або до препара-пв iнших класiв (корeзистeнтнiсть). У наш час за-непокоення викликае швидке поширення штамiв E. coli, яы продукують БЛШС, що мають стшшсть (i можуть передавати !!) до цeфалоспоринiв третьо-го i четвертого поколiнь. Це особливо небезпечно у зв'язку з тим, що ш бактерп' нерщко виявляють стш-кiсть до iнших антибiотикiв першо! лшп, наприклад до фторхiнолонiв. Фермент БЛШС може руйнувати бета-лактамне кшьце антибютиыв, через що вони втрачають свою антибактeрiальну eфeктивнiсть. Це стосуеться пенщилшу i цeфалоспоринiв, якi широко застосовуються в лiкарнях i при амбулаторному лiкуваннi як препарати першого вибору. Протягом останнього десятилггтя штами E. coli, якi продукують БЛШС, значно поширилися не тшьки в кра'нах бвропи, а й в усьому свт. Ген MCR-1 визначае стш-кiсть бактерш до колютину. Стiйкiсть визначаеться в 1/5 свиней та 16 з 1322 проб сeчi й кровi людей. Стшысть визначена в E. coli, Klebsiella pneumoniae i Pseudomonas aeruginosa. 6С i Украша шдписали у 2014 роцi нову угоду про асошацш, що передбачае змщнення тeхнiчного спiвробiтництва обох сторiн у сфeрi охорони здоров'я та шфекцшних захворювань, зокрема, через впровадження стандарпв 6С укра'нською владою, оперативний план дш i прю-ритети для спшьно! роботи з подготовки та спри-яння здiйснeнню угоди. Для того, щоб почати цю сшвпрацю i рeалiзацiю угоди про асошацш, комiсiя провела в жовтш 2015 року оцiнку украшсько! сис-теми iз запобiгання iнфeкцiйним захворюванням та боротьби з ними. Комiсiя попросила бвропейський вiддiл CDC про техшчну допомогу на 20.05.2015 р. у проектуванш, пiдготовцi i рeалiзацil оцiнки кра'1ни. Надала iнформацiю стосовно зусиль ВООЗ до подо-лання антибютикорезистентносп у свiтi. В першш резолюцп Всесвггаьо! асамбле'1 охорони здоров'я (ВАОЗ), що була прийнята в 1984 р., мютиться за-клик до рацiонального використання лiкарських засобiв. Далi ВАОЗ обговорила i затвердила ще ряд рeзолюцiй, присвячених проблeмi стiйкостi до анти-бактeрiальних засобiв, у 2001 р. У 2005 р. була прийнята резолюшя ВАОЗ WHA 58.27, яка закликала до вдосконалення заходiв щодо стримування та запобь гання поширенню резистентност до антимiкробних засобiв. Кра'1ни 6С розробили нацiональнi плани
дiй у вщповщь на рекомендацп бвропейсько! ради в 2001 р. про рацюнальне використання антимшроб-них засобiв. У травш 2014 р. на 67-й сесп ВАОЗ була прийнята резолющя ВАОЗ WHA 67.25 про стшшсть до антимiкробних препаратiв, в якш Асамблея охорони здоров'я просила генерального директора роз-робити проект глобального плану дш щодо боротьби з антибактерiально! стiйкiстю. 24—27 березня в Ко-пенгагенi (Данiя) проведено семшар, органiзований бвропейським регiональним бюро ВООЗ, з проблем антибютикорезистентносп (АБР). На семiнарi широко обговорювалися проблемнi питання, пов'язанi зi стшшстю до антимiкробних препаратiв, i приватш питання рацюнально! антибютикотерапп, лабора-торно! дiагностики, монiторингу та профiлактики виникнення АБР. Активно обговорювалася необхщ-шсть створення груп реалiзацil стратеги рацюналь-ного використання протимiкробних препаратiв, до складу яких необхщно включати кшька фахiвцiв (клiнiчних фармацевтiв, фахiвцiв з профшактики/ контролю за поширенням шфекцш, ешдемюлога, IT-фахiвця), але ключову роль тут вщграе лшар-ш-фекцiонiст.
З приводу стану iмунопрофiлактики в Укра!ш до-повiдь зробили директор ДУ «1нститут ешдемюлогп та iнфекцiйних хвороб iменi Л.В. Громашевського» д.м.н., професор В.1. Задорожна спiльно з провщним науковим спiвробiтником, к.м.н. 1.Л. Марiчевим.
На питаннях поствакцинальних реакцiй та ускладнень у дiтей зупинились сшвробггники кафедри дитячих iнфекцiйних хвороб Нацюнального ме-дичного унiверситету iменi О.О. Богомольця: д.м.н., професор С.О. Крамарьов, Л.О. Палатна, к.м.н, доцент О.В. Виговська, к.м.н, доцент 1.В. Шпак, к.м.н., доцент Л.П. Трохимович, Н.В. Арсентьева.
Про актуальшсть гострих ресшраторних захворювань, пневмони, дiагностику, лiкування та про-фiлактику у населення Украши та вшськовослужбовщв надали шформацш фахiвцi з Украшсько! вшськово-медично! академй (м. Ки!в), Центрального саштарно-ешдемюлопчного управлiння МО Украши (м. Кшв), клшши iнфекцiйних захворювань НВМКЦ «ГВКГ», клшши шфекцшних хвороб ВМКЦ Захщного регiону (м. Львiв), клiнiки шфек-цiйних хвороб ВМКЦ Швденного регiону (м. Одеса), клшши iнфекцiйних хвороб ВМКЦ Центрального регюну (м. Вiнниця), iнфекцiйних вщдшень вш-ськових госпiталiв в м. Рiвному, Миколаевi та Об-ласно! iнфекцiйно! лiкарнi м. Миколаева, кафедри шфекцшних хвороб Харкiвськоl медично! академп шслядипломно! освiти, кафедри епiдемiологi! Наш-онального медичного унiверситету iменi О.О. Богомольця (м. Ки!в), кафедри госштально! педiатрi! та дитячих шфекцшних хвороб Запорiзького державного медичного ушверситету (м. Запорiжжя), кафедри шфекцшних хвороб Нацюнально! медично! академп шслядипломно! освгти iменi П.Л. Шупика (м. Ки!в).
Л.1. Чернишова, д.м.н, професор, завщувач кафедри дитячих шфекцшних хвороб та дитячо! iмуноло-
гп Нацюнальнох медично'1 академп шслядипломно'1 освiти iменi П.Л. Шупика (м. Кихв), та С.О. Крама-рьов, д.м.н., професор, завiдувач кафедри дитячих шфекцшних хвороб Нацiонального медичного уш-верситету iменi О.О. Богомольця (м. Кихв), зупини-лись на актуальност грипу у дiтей та сучасних подходах у лшуванш.
Н.О. Виноград, д.м.н., професор, завщувач кафедри епщемюлопх Львiвського нацюнального медичного унiверситету iменi Д. Галицького (м. Львiв), презентувала шформацш про ендемiчнi природно-осередковi шфекцп, що манiфестують запальними ураженнями ресшраторного тракту.
Щодо коронавiрусноl шфекцИ та кшшчних реа-лiй сучасностi вщ групи авторiв доповiв к.м.н, доцент Н.В. Окружнов (кафедра шфекцшних хвороб Нацюнальнох медичнох академП шслядипломно'1 освiти iменi П.Л. Шупика, м. Кшв).
Про перебп, дiагностику, сучасне етютропне та патогенетичне лiкування хрошчних вiрусних гепа-титiв доповiли: д.м.н., професор Г.В. Осьодло, д.м.н. С.В. Федорченко, д.м.н, професор Т.В. Чабан, д.м.н., професор 1.А. Зайцев, д.м.н., професор В.С. То-польницький, д.м.н., професор В.С. Копча, д.м.н. 1.А. Боброва, д.м.н., професор Л.В. Мороз спшьно з Т.О. Мельник i сшвробггаики кафедри шфекцшних хвороб з ешдемюлопею ВДНЗУ «Украхнська медич-на стоматолопчна академiя» (м. Полтава).
Д.м.н. В.Р. Шагшян, к.м.н. О.П. Данько з ДУ «1нститут епщемюлогп та шфекцшних хвороб iме-нi Л.В. Громашевського НАМН Украх'ни» (м. Кшв) доповши про кишковi паразитози та хх дiагностику в сучасних умовах, а д.м.н., професор К.1. Бодня зупинилась на питаннях сучаснох терапп та профь лактики гельмiнтозiв. Д.м.н. О.В. Усачова зi сшв-авторами з кафедри дитячих шфекцшних хвороб Запорiзького державного медичного ушверситету (м. Запорiжжя) надали iнформацiю стосовно нових пiдходiв до визначення групи ризику за токсокароз-ною iнвазiею дггей з рекурентними захворюваннями дихальнох системи. Група авторiв з Украхнськох вш-ськово-медичнох академп' та ДУ «Кихвський мiський лабораторний центр Держсанепiдслужби Украши», Центрально! СЕС МВС Украх'ни (м. Кихв) учасни-кам конференцп надали шформацш стосовно алер-гiчних проявiв при паразитарних iнвазiях. Щодо особливостей гострого дiарейного синдрому на фош лямблiозу та гельмiнтозiв доповiв завщуючий шфек-цiйним вщдшенням для дггей Обласнох кшшчнох ш-фекцшнох лшарш (м. Ужгород) М.С. Мальчицький.
Про антибютикасоцшовану дiарею та псевдо-мембранозний ентероколщ пiдходи до дiагностики та лшування iнформацiю надала д.м.н., професор, начальник кафедри вшськово1 терапП Украхнськох вшськово-медично1 академП (м. Кихв) Г.В. Осьодло.
Стосовно захворюваносп на гострi дiарейнi iн-фекцП, лiкування хворих з гострою патологiею, що викликана полiрезистентною бактерiальною мiкро-флорою, доповши сшвробггаики кафедри дитячих
iнфекцiйниx хвороб Нацюнального медичного ушверситету iменi О.О. Богомольця (м. Кихв): д.м.н., професор С.О. Крамарьов; к.м.н., доцент Л.О. Па-латна; к.м.н., доцент Ю.О. Сухов з кафедри шфекцшних хвороб Нацюнальнох медичнох академп' шс-лядипломнох освiти iменi П.Л. Шупика (м. Кихв) та вщ групи авторiв з кафедри загальнох гiгiени Одесь-кого нацiонального медичного ушверситету та ДУ «Украхнський науково-дослщний протичумний iн-ститут iменi I.I. Мечникова МОЗ Укра'х'ни» (м. Оде-са) виступила к.м.н., доцент Л.Й. Ковальчук.
Про гострий щопатичний панкреатит вщ групи авторiв доповiв д.м.н. В.В. Маврутенков з кафедри шфекцшних хвороб ДЗ «Дншропетровська медична академiя МОЗ Укра'х'ни» (м. Дншропетровськ).
На особливостях меншгококовох iнфекцi'ï' в сучасних умовах зупинились д.м.н., професор кафедри терапп' УВМА В.1. Трихиб i к.м.н., доцент кафедри дитячих шфекцшних хвороб Нацюнального медичного ушверситету iменi О.О. Богомольця (м. Кихв) Л.О. Палатна.
Щодо застосування полюксидонш в комплек-снш терапп' Лайм-борелюзу зробили доповiдь спiв-робггаики ДУ «1нститут епiдемiологi'ï' i шфекцшних хвороб iменi Л.В. Громашевского НАМН Укра'х'ни», д.м.н, професор А.О. Руденко та В.Ю. Луценко.
1нформацш стосовно труднощiв дiагностики скарлатини та псевдотуберкульозу у дггей з наве-денням клШчних випадкiв надали к.м.н., доцент 1.В. Шпак, к.м.н. В.В. бвтушенко, к.м.н. О.О. Воронов та ш. з кафедри дитячих шфекцшних хвороб Нацюнального медичного ушверситету Тмеш О.О. Богомольця (м. Кихв).
Про застосування фторхшолошв 4-го поколшня у вшськовослужбовшв, хворих на вперше дiагносто-ваний туберкульоз легень, доповГв вГд групи авторiв з рГзних медичних закладiв Л.1. Гречаник (кишка фтизiатрi'ï' Нацiонального вiйськово-медичного клГ-шчного центру «ГВКГ»).
Д.м.н. В.1. Матяш, к.м.н. Л.В. Березша вГд групи авторiв з вiддiлення штенсивнох терапП' та деток-сикацП' ДУ «1нститут епiдемiологi'ï' та iнфекцiйниx хвороб Тмеш Л.В. Громашевського НАМН Укра'х'ни» (м. Кихв) зупинились на шновацшних технолопях в лiкуваннi iнфекцiйниx хвороб.
Щодо проблеми кашлюковох iнфекцi'ï' вщ групи авторiв з кафедри шфекцшних хвороб ДЗ «Дншропетровська медична академiя МОЗ Укра'х'ни» (м. Дш-пропетровськ) виступив д.м.н. В.В. Маврутенков.
Про сучасш методи лшування запальних захво-рювань сечостатевих органiв у чоловтв доповГв д.м.н., професор Ю.М. Гурженко з кафедри уроло-rix Нацiонально'ï' медичнох академП' пГслядипломнох освгга iменi П.Л. Шупика.
К.м.н., доцент Л.О. Палатна вщ групи авторiв з кафедри дитячих iнфекцiйниx хвороб Нацюнального медичного ушверситету Тмеш О.О. Богомольця надала шформацш про ботул1зм у дггей, навела кль нГчнГ випадки.
Лшування дггей, хворих на ХВГС, ускладнену форму вiтряноï вюпи, герпетичне ураження очей, особливостi гострих нейрошфекцш у дiтей були ви-свiтленi фахiвцями з кафедри дитячих шфекцшних хвороб Нацюнального медичного ушверситету iменi О.О. Богомольця (м. Кшв).
Про клшчш прояви, дiагностику уражень ЦНС зробили доповiдi фахiвцi ДУ «1нститут епiдемiологiï та iнфекцiйних хвороб iменi Л.В. Громашевського НАМН Украши»: П.А. Дьяченко, А.А. Руденко, Л.В. Мурав-ська, Б.А. Пархомець, В.Ю. Луценко, С.П. Борщов.
Про особливост перебiгу мiкст-герпесвiрусних iнфекцiй доповiли С.О. Зубченко, Н.М. Горбаль з кафедри кшшчно1 iмунологiï та алергологп' ЛьвГв-ського нацiонального медичного унiверситету iм. Данила Галицького.
На секцп' молодих учених i студенпв були розгля-нутi рiзноманiтнi питання щодо шфекцшних захворювань у дгтей. Про функцюнальний стан печiнки у дгтей з гострою формою вiрусноï шфекцп' Епштей-на — Барр доповiв асистент кафедри дитячих ш-фекцшних хвороб Нацiонального медичного уш-верситету iменi О.О. Богомольця В.О. Шадрш; про астеновегетативний синдром у дгтей з гострою формою вiрусноï iнфекцiï Епштейна — Барр— асшрант з цieï ж кафедри Н.С. Кириця. Розкрили «маски» шфекцшного мононуклеозу у дiтей студенти 6-го курсу медичного факультету № 3 (кафедра дитячих шфекцшних хвороб Нацюнального медичного ушверситету iменi О.О. Богомольця): К.В. Белянш,
В.Е. Крхгеснер, А.В. Головша, А.Д. Ванюшина. Про полiомieлiт у дггей доповiли студентки медичних фа-культетiв № 1 та № 3 Ю.О. Литвинець i К. Рогальо-ва. Про полшейропатп' у дiтей доповiли студентки медичних факультепв № 1 та № 3 Н.В. Арсентьева та Г. Шереметьева. Студенти 6-го курсу медичного факультету № 3, кафедри дитячих шфекцшних хвороб Нацюнального медичного ушверситету iменi О.О. Богомольця О.Р. Вгговська, Х.1. Козш, А.Г. Толкачова, О.Ю. Григоренко висвилили у сво-1'х виступах питання диференцiальноï дiагностики нейроiнфекцiй у дiтей. Про диференшальну дiа-гностику скарлатини та псевдотуберкульозу у дггей в сучасних умовах доповГв А.А. Водяник — студент 6-го курсу медичного факультету № 3, кафедра дитячих шфекцшних хвороб Нацюнального медичного ушверситету Тмеш О.О. Богомольця (м. Кшв). Про особливосп впряно!" вюпи у дгтей зробили доповщ студенти: С.О. Шевченко, В.6. Кiрхгеснер, К.В. Белянш, Ю.В. Мартиненко, О.С. Грабарь, Н.С. Янша, Г.В. Ракоча, М.Д. Розяев, А.1. Шелевицька. З приводу кашлюка, ротавiрусноï iнфекцiï у дгтей надали iнформацiю студенти: Ю.А. Кудиненко, Т.М. Суда-ченко, О.О. Мощич, К.В. Матвieнко, М.Г. Березь на, Г.В. Головша, А.Г. Толкачова, О.Ю. Григоренко, Л.П. Трохимович, А.1. Шелевицька, М.Д. Розяев. Кшшчш прояви борелюзу у дгтей в сучасних умовах розкрили студенти: О.О. Мощич, Х.1. Козш, Ю.В. Мартиненко, А.Д. Ванюшина. ■
