CC BY
27
УДК 336.71:336.76
ЗАХОДИ ЗАП0Б1ГАИИЯ Ф1НАНС0В0МУ ШАХРАЙСТВУ ТА ЛЕ^ЗАЦИ KOmTiB, ЗАРОБЛЕИИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ
® 2017 ЧУНИЦЬКА I. I.
УДК 336.71:336.76
Чуницька I. I.
Заходи запобкання фiнансовому шахрайству та легалiзацм коштiв, зароблених злочинним шляхом
Розглянуто проблемы запоб/гання ф/нансовому шахрайству та легал/зацП кошт'в через механ/зми ф/нансового ринку. Об(рунтовано актуальн/сть ц1е'1 проблемы в и/лому та особливостi и досл/дження в економ/ках, що розвиваються. Досл/джено docBid орган/зац/й, як створен/ для попереджен-ня легал/зацП кошт'в, зароблених злочинним шляхом. З'ясовано, що новi оргамзацИ виникають у в/дпов/дь на глобальн виклики. Об(рунтовано, що в УкраЫ боротьба з легал/зац/ею кошт'ю, зароблених злочинним шляхом, набула особливоi гостроти внасл/док деф/циту твестиишних ресурс/в, ор/ентацП на европейськ/ итостЬ а також внаслдок збройного конфл'шту на сход/ крани. Систематизовано фактори ризику фшансового шахрай-ства та нелегального перем/щення ф/нансових поток/в за групами умов: тиск, сприятлива ситуац/я, схильн/сть (виправдання). Визначено, як/ р/вн/ ризику генерування нелегальних ф/нансових поток/в властив/ р/зним секторам економ/ки залежно в/д /нституц/ональних фактор/в. Аргументовано, що зростання ризик/в нелегальних ф/нансових поток/в в/дбуваеться за низькоi зр/лост/ /нституц/онального середовища та високого р/вня асиме-тричност/ /нформацП. Систематизовано види й /нструменти шахрайства на ф/нансовому ринку, як/ зб/льшують ризики перем/щення нелегальних ф/нансових поток/в. З'ясовано, що основн/ випадки шахрайства на ф/нансовому ринку пов'язан/ з ман/пулюванням /нформацП та недол/ками регулю-вання. Систематизовано св/товий досв/д законодавчих Ыц/атив щодо протиди шахрайствулегал/зацПкошт/в на ф/нансових ринках. Об(рунтовано, що в УкраЫ з метою попередження ф/нансового шахрайства та запоб/гання легал/зацП кошт/в, зароблених незаконним шляхом, необх/дно сприяти тому, щоб /нформац/я про перем/щення ф/нансових поток/в на ф/нансовому ринку була максимально прозорою. Кр/м того, регулятори ф/нансового ринку мають не т/льки сп/впрацювати м/ж собою, але / попереджати випадки уникнення покарання за шахрайськ/ дП на ф/нансовому ринку або участь у схемах легал/заци кошт/в, зароблених злочинним шляхом.
Ключовi слова: ф/нансовий ринок, ф/нансове шахрайство, ф/нансов/ потоки, легал/зац/я кошт/в. Рис.: 1. Табл.: 5. Б'бл.: 32.
Чуницька 1рина iBaHiBHa - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри ф/нансових ринк/в, Ун/верситет державноi ф/скальноi служби Украши (вул. Ун/верситетська, 31,1рпнь, Кивська область, 08201, Украна) E-mail: ichunitskaya@mail.ru
УДК 336.71:336.76
Чуницкая И. И. Меры предупреждения финансового мошенничества и легализации средств, полученных незаконным путем
Рассмотрены проблемы предупреждения финансового мошенничества и легализации средств посредством механизмов финансового рынка. Обоснованы актуальность этой проблемы в целом и особенности ее исследования в развивающихся экономиках. Исследован опыт организаций, созданных для предупреждения легализации средств, полученных незаконным путем. Определено, что новые организации создаются в ответ на глобальные вызовы. Обосновано, что в Украине борьба с легализацией средств, полученных незаконным путем, актуализировалась в связи с дефицитом финансовых ресурсов в стране, декларированием курса на европейские ценности, а также вследствие военного конфликта на востоке страны. Систематизированы факторы риска финансового мошенничества и нелегального перемещения финансовых потоков по группам условий: давление, благоприятная ситуация, склонность (оправдание). Определено, какие уровни риска генерирования нелегальных финансовых потоков присущи разным секторам экономики в зависимости от институциональных факторов. Аргументировано, что увеличение рисков нелегальных финансовых потоков происходит в условиях низкого уровня зрелости институциональной среды и высокого уровня асимметрии информации. Систематизированы виды и инструменты мошенничества на финансовом рынке, увеличивающие риски нелегальных финансовых потоков. Определено, что основные виды мошенничества на финансовом рынке связаны с манипулированием информацией и недостатками регулирования. Систематизирован мировой опыт законодательных инициатив относительно противодействия легализации средств на финансовых рынках. Обосновано, что в Украине с целью предупреждения финансового мошенничества и предупреждения легализации средств, полученных незаконным путем, необходимо способ-
UDC 336.71:336.76 Chunitska 1.1. Measures to Prevent Financial Fraud and Legalization of Illicit Funds
The problems of preventing financial fraud and legalization of funds using mechanisms of the financial market are considered. The relevance of this problem in general and peculiar features of its research in developing economies are substantiated. The experience of organizations created to prevent the legalization of illicit funds is studied. It is determined that new organizations are created in response to the global challenges. It is justified that in Ukraine the fight against the legalization of illicit funds has actualized due to a lack of financial resources in the country, declaration of course towards European values and also as a result of the military conflict in the east of the country. The risk factors for financial fraud and illegal movement of financial flows are systematized according to the groups of conditions: pressure, favorable situation, propensity (justification!. It is determined which levels of risk of generating illegal financial flows are inherent in different sectors of the economy depending on institutional factors. It is argued that the increase in the risks of illegal financial flows occurs under conditions of a low level of maturity of the institutional environment and a high level of information asymmetry. Types and tools of fraud in the financial market that increase the risks of illegal financial flows are systematized. It is determined that main types of fraud in the financial market are related to information manipulations and regulatory deficiencies. The world experience of legislative initiatives on counteracting the legalization of funds in financial markets is systematized. It is justified that, in order to prevent financial fraud and prevent legalization of illicit funds in Ukraine, it is necessary to ensure maximum transparency of information on the movement of financial flows in financial markets. In addition, regulators of the financial market should not only cooperate with each other but also prevent cases of evasion from punishment for fraud in financial markets or participation in schemes for the legalization of illicit funds.
ствовать максимальной прозрачности информации о перемещении финансовых потоков на финансовых рынках. Кроме того, регуляторы финансового рынка должны не только сотрудничать между собой, но и предупреждать случаи уклонения от наказания за мошенничество на финансовых рынках или участие в схемах легализации средств, полученных незаконным путем.
Ключевые слова: финансовый рынок, финансовое мошенничество, финансовые потоки, легализация средств. Рис.: 1. Табл.: 5. Библ.: 32.
Чуницкая Ирина Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансовых рынков, Университет государственной фискальной службы Украины (ул. Университетская, 31, Ирпень, Киевская область, 08201, Украина) E-mail: ichunitskaya@mail.ru
Keywords: financial market, financial fraud, financial flows, legalization of illicit funds.
Fig.: 1. Tbl.: 5. Bibl.: 32.
Chunitska Iryna I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Financial Markets, The University of the State Fiscal Service of Ukraine (31 Universytetska Str., Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine) E-mail: ichunitskaya@mail.ru
Вступ. Протягом останнього столггтя проблема ле-галiзащi кошпв, зароблених злочинним шляхом, суттево загострилась. Бкьша частина таких кошпв легамзуеться через фшансовий ринок, саме тому реамзащя шфраструк-турного потенщалу фшансового ринку мае в^буватися з урахуванням необх^носп мiнiмiзащi ризиив легалiзащi кошпв. Глобалiзацiйнi процеси, збкьшення асиметри ш-формацп, зростання иберзлочинност ускладнюють структуру злочишв на фшансових ринках. Особливо швидко зростае фшансова злочиншсть у в^критих, слабких еко-номжах, де верховенство права та гаранпя прав власност е скорше номiнальними, нiж реальними. Легалiзацiя (в^-мивання) доходш, отриманих злочинним шляхом, i фшан-сування тероризму е джерелом суттевих загроз фiнансовiй безпещ кра'1ни. Це явище генеруе як зовншш загрози (м1ж-народнi санкци, наприклад), так i внутрiшнi, у тому чи^ зростання фiнансовоi злочинность
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Аналiзу-ючи публiкацii вiтчизняних досл^ниив, слiд зазначити '1х фокус на шститущональнш складовiй проблеми легалiзацii кошпв i шахрайства на фiнансовому ринку. Так, Ю. Коваленко [6] порушуе проблему iнституцiональноi довiри до фшансового ринку; Т. Паентко [13; 14] говорить про необ-х^шсть посилення уваги до процейв iнститущоналiзащi регулювання фiнансових потокiв, у тому чи^ через фшан-совий ринок. О. Користш [8] та А. Мамишев [9] досл^жу-ють застосування рiзних пiдходiв у боротьбi з легалiзацiею коштiв, зароблених злочинним шляхом. Публжаци зах^-них економiстiв бкьшою мiрою орiентованi на досл^жен-ня ролi мiжнародних фiнансових органiзацiй у боротаб з легалiзацiею коштiв, зароблених злочинним шляхом, наприклад, у працях М. Арнон та П. Падоан [25], Б. Унгер та Т. Ровлшгс [31]. Протягом останшх роив багато публь кацiй присвячуеться ризикам фшансового шахрайства та легалiзацii коштш в окремих секторах фiнансового ринку, про що, зокрема, йдеться у працях С. Барнета [26], Г. Прок-са [28] та ш. Така увага вчених свiдчить про актуальшсть дослiджуваноi проблеми, яка в УкраШ мае дослiджуватися з урахуванням особливостей и iнституцiонального сере-довища.
Мета стати - визначити основш напрями запо-б1ганню фiнансовому шахрайству та легалiзацii коштш на фiнансових ринках.
Виклад основного матерiалу. Проблема легалiзацii коштш полягае не тiльки у тому, що нащональна економiка втрачае потенцшш iнвестицii через тiнiзацiю руху фшансо-вих потоив, але й у тому, що участь у легалiзацii коштш негативно позначаеться на iмiджi краши та виключае И з по-тенцiйного списку штересш iноземних iнвесторiв. Тобто явище легалiзацii коштiв, зароблених незаконним шляхом, мае ще i значне етичне навантаження. Воно часто ставить питання щодо того, як конкретна краша взноситься до самоi можливостi легалiзацii коштав, чи розробляе вона превентивш заходи, чи дiе лише постфактум. Оргашзащя ефективноi системи протиди легалiзацii доход1в, отриманих злочинним шляхом, i фiнансування тероризму у глобальному масштабi здатна суттево знизити втрати швести-цiйного потенцiалу, зменшити ризики фшансово! злочин-ностi, а також позбавити потужного фiнансового ресурсу терористичш органiзацii. Саме тому зростае актуальшсть створення мiжнародних регуляторiв, здатних протидiя-ти процесам легалiзацii коштш, зароблених незаконним шляхом. ^м того, тепершш програми таких впливових свггових органiзацiй, як ООН, МВФ, Свиовий банк, 1нтер-пол, якi в1д моменту свого заснування не були нащлеш на боротьбу з в^миванням коштiв, все частiше вiдображають важливкть подолання цiеi проблеми. Також створено ряд спецiалiзованих мiжнародних органiзацiй, дiяльнiсть яких спрямована переважно на боротьбу з нелегальним обь гом фшансових потоив. Так, на сучасному етат розвитку свiтовоi економiки створено ряд оргашзацш, якi займа-ються мошторингом нелегальних фiнансових потоив та оцшюють ризики легалiзацii коштав у тш чи iншiй краiнi. Потрапляння до чорних списив таких органiзацiй негативно позначаеться на рейтингах краши, а отже, i на довь рi контрагентiв-нерезидентiв, якi не хочуть завдати шкоди свош репутацй. Найбкьш впливовими у цiй сферi е таю оргашзаци (табл. 1).
Сл^ зазначити, що перелiк органiзацiй, задiяних у боротьбi з легалiзацiею кошпв, зароблених злочинним шляхом, не е постшним. Новi органiзацii виникають у в1д-повiдь на глобальнi виклики. Так, бвропейська рада iз системних ризиив була створена як реакщя на глобальну фiнансову кризу 2008 р., однак и функцп поступово розши-рюються у напрямi боротьби iз нелегальними фiнансовими потоками.
Таблиця 1
Оргашзацп, як CTBopeHi для попередження легалiзацiï коштiв, зароблених злочинним шляхом
Орган1зац1я Ц1л1
FATF Створена для оцiнки поточних рeзультатiв спiвпрацi i3 запобiгання використанню банкiвськоï системи та фшансових установ для вГдмивання доходiв, отриманих злочинним шляхом, та розгляду мож-ливост прийняття додаткових превентивних заходiв у цiй сфeрi
Егмонтська група Виконув функци фiнансовоï розвiдки, основна мета - забезпечення швидкого обмiну iнформацi£ю мiж пiдроздiлами фiнансовоï розвiдки
MONEYVAL Спeцiальний комггет eкспeртiв Ради ёвропи iз взавмноТ оцiнки заходiв щодо протидГГ вщмиванню коштiв i фiнансуванню тероризму створений для здшснення незалежного та загального аналiзу боротьби з легалГзацкю кримiнальних коштГв
Базельський KOMiTeT Основними принципами комитету £ ефективний банкiвський нагляд, який охоплюв широке коло питань, включаючи протидГю вiдмиванню доходГв, передбачав пeрeвiрку органами банкiвського нагляду наявност в банку адекватних рeгламeнтiв, положень та шструкцш, якГ сприяють дотриманню високих етичних i профeсiональних норм у фшансовому сeкторi та запобГганню навмисному або не-навмисному використанню банку кримшальними елементами
Вольфсберзька група Метою групи £ розробка та дотримання 14 принципГв боротьби Гз незаконними банивськими обо-рудками в приватному банивському секторГ щодо вГдмивання доходГв у банках-кореспондентах, як регламентують встановлення i пГдтримку банкГвських кореспондентських вГдносин у свгтово-му масштабГ. ЗгГдно з вказаними принципами мГжнародним банкам заборонявться вести справи з «банками-прикриттями» (як не мають фГзичноТ присутностГ на територи свое ревстрацп)
ёвропейська рада i3 сис-темних ризиив Створена при ёЦБ з метою монГторингу стану фшансовоТ системи ёС i раннього виявлення проблем
ёвропейська система фшансового нагляду Узагальнення правил нагляду, розроблення технГчних стандартГв, ГнструкцГй i роз'яснень, як можуть бути використаш нацГональними регуляторами й урядами в процес прийняття регуляторних рГшень
Джерело: сформовано автором на ochobî [22; 24; 27; 32]
В УкраМ боротьба з легамзащею коштш, зароблених злочинним шляхом, набувае особливо'1 актуальность По-перше, Украша гостро в1дчувае дефщит швестицшних ресурс1в, а легал1защя фшансових потоив сприятиме наро-щуванню швестицшного потенщалу економжи. За оцшка-ми Мшютерства економ1чного розвитку i торг1вл1, р1вень тшьово'1 економжи Украши в 2015 р. перевищив 40 % ВВП [10], а за оцшками iнституту Шнайдера - 60 % [30]. Основою тшьово'1 економжи е нелегальш фiнансовi потоки, ле-галiзацiя яких у рамках правового поля дала би можливкть задовольнити швестицшш потреби украшсько'1 економiки.
По-друге, Украша проголосила вектор на евроште-грацiю, тому вона мае активно тдтримувати загальноев-ропейську полiтику боротьби з вiдмиванням кош™. Шд-тримка тако'1 полiтики забезпечить полшшення швести-цiйного iмiджу Украши та ïï позицiй у свггових рейтингах економiчноï свободи, верховенства права, захисту прав власносп, боротьби з корупщею. Це сприятиме зростанню довiри з боку iноземних iнвесторiв, яких можна буде залу-чити до фшансування довгострокових проектiв. На жаль, протягом всього перюду незалежностi Украши бкьша час-тина iноземних швестицш iнвестицiями була лише формально, по суп вiдбувалося повернення в Украшу катталу, який був виведений ранше.
По-трете, в Украïнi ризики легалiзацiï коштiв i фшан-сування тероризму суттево зросли у зв'язку з вшськовим конфлжтом на сходi краши. Вiдсутнiсть контролю за фь нансовими потоками у зонi АТО та прилеглих йрих зонах, активiзацiя кримiнального свiту у зв'язку зi сприятливими умовами, скоення економiчних злочин1в - все це вимагае
посилено'1 уваги до проблеми легалiзацiï кошпв i боротьби з фiнансуванням тероризму вже зараз.
Прюритети у боротаб з легалiзацiею коштав для окремих краш можуть вiдрiзнятися, однак у глобальному масштабi вони е стльними i передбачають посилення контролю за валютними операцiями - удосконалення ме-ханiзмiв взаемодн банкiв, правоохоронних оргашв i спе-цiалiзованих мгжнародних органiзацiй; розвиток системи спецiалiзацiï i координацн дiяльностi органiв влади з ви-роблення i реалiзацiï стратега боротьби з транснащональ-ною оргашзованою злочиннiстю; розробку нових мехашз-м1в монiторингу й iдентифiкацiï осiб, помiчених у зв'язках з органiзованими злочинними ствтовариствами; розвиток нормативно-правово'1 бази як основи для взаемодп правоохоронних оргашв iз зарубiжними та спещамзованими мiжнародними органiзацiями [23].
Як зазначае А. Мамишев, у теорп боротьби iз шах-райством, зважаючи на ознаки його виникнення, зазвичай видiляють три умови, за яких можуть виникати його прояви (рис. 1) [9, с. 80-88].
Як видно з рис. 1, кожна iз зазначених груп умов може функщонувати самостшно, а 1х взаемодiя у будь-яий комбiнацiï матиме синергiчний ефект у частиш фор-мування сприятливого середовища для зростання ризику шахрайства. Сл^ зазначити, що третя складова - схиль-нiсть / виправдання шахрайства - е найбкьш складною з точки зору попередження, осккьки вона вимагае не ткь-ки верховенства права та безумовного застосування закону до вах член1в суспiльства, але й несе суттеве етичне на-вантаження. Тому навггь пiсля встановлення верховенства
Рис. 1. Трикутник шахрайства (три умови його виникнення)
Джерело: [9, с. 81]
права схильшсть до шахрайства буде залишатися досить сильною. Етичш принципи не можна запровадити законо-давчим актом протягом одного дня, на !х формування та утвердження потрiбнi роки, а то й десятилггтя. Швидисть iмплементащí етичних принципiв залежить вiд ступеня ш-ститущонально! зркосп суспкьства [13; 14]. Чим швидше ефективнi формальнi iнститути витiснятимуть неефектив-
нi неформальнi, тим швидше в^буватиметься формування етичного поля, яке нейтралiзуватиме негативну дiю чинни-ка схильност / виправдання до шахрайства.
Фактори ризику шахрайства по^зному впливають на ризики незаконного перемщення фiнансових потоюв (табл. 2).
Таблиця 2
Фактори ризику фшансового шахрайства та нелегального перемщення фшансових потоюв
Умова Ризики маншулювання шформащею, наведеною у зв1тност1 Ризики незаконного перемщення фшансових поток1в
Спонука/ Тиск З боку ринку Нерегульована конкурен^я або надмiрна монополiзацiя Вiдсутнiсть бар'eрiв на вхщ i вихiд капiталу
Загострення зовшшшх шокiв
З боку власнигав фшансових шституцш Hадмiрнi очiкування з боку власнигав Тиск персональних фшансових зобов'язань
Небажання втратити клieнтiв через декла-рування збиткiв Несприятливi вщносини вищого менеджменту та пра^внигав
Етична сторона Вiдсутнiсть етичних стандарпв поведiнки Домiнування неефективних неформальних iнститутiв
Спри-ятлива ситуа^я Техшчна сторона Велика кiлькiсть трансакцш Некоректне застосування шформацшних технологiй
Правова сторона Багато операцiй з нерезидентами Вiдсутнiсть вимог до належного розкриття шформацп
Велика шьгасть рахункiв в офшорних юрисдищях або у податкових гаванях Обмеження публiчного використання ш-формацп
Етична сторона Недолги системи внутрiшнього контролю та зовншнього аудиту Mожливiсть вирiшення проблем юридично-го характеру нелегальним шляхом
Схильшсть / Виправдання Правова сторона Грубi порушення закону 1гнорування стандартiв управлшня ризи-ками
1нформацшна сторона Недолги представлення iнформацií у звггносп Вiдсутнiсть суттево''' вщповщальносп за не-розкриття iнформацГ''
Етична сторона Тиск менеджменту на аналiтикiв та ауди-торiв Низький ризик настання вщповщальносп через формальшсть i селективнiсть застосування санкцм
Джерело: сформовано автором на основ1 [3; 8; 16]
Зазначенi ризики потребують постiйного мошторин-гу та розробки заходш щодо 1х мiнiмiзащí. Саме тому шф-раструктурний потенщал фiнансового ринку мае штенсив-но розвиватися у напрямi запобiгання легалiзащí коштiв, зароблених злочинним шляхом, та попередження шахрай-ства на фiнансовому ринку.
Якщо у докризовий перiод (до 2008 р.) регулятори фь нансових ринкш провiдних краш свiту були зосереджеш на удосконаленнi рутинних процедур управлшня фшансови-ми ринками, то з 2010 р. вектор 1х дiяльностi змiнився у бiк попередження системних ризикш i ризикш шахрайства на фiнансових ринках. На сучасному етат розвитку глобаль-но1 економши (не тiльки економiки Украши) важливо в^-найти баланс у застосуванш регуляторних iнструментiв, щоб не допустити надмiрноí зарегульованостi фiнансового ринку i у той же час забезпечити попередження ризиив легалiзацií коштiв, зароблених злочинним шляхом, та шахрайства на фшансовому ринку. Серед праць вггчизняних i зарубiжних учених домшуе думка, що основними напря-мами регулювання фiнансового ринку у контекст попередження легалiзацií коштш, зароблених незаконним шляхом, е [19; 25; 31]: виведення з ринку недобросовюних гравщв, розкриття повно! iнформацií про власникш фiнансових по-середникiв, забезпечення прозорост iнформацií про дiяль-шсть учасникш фiнансового ринку, захист прав власност iнвесторiв i забезпечення гарантш фiнансовоí надiйностi
на випадок економiчноí кризи. Як видно з перелшу, най-бкьшу увагу дослiдники придкяють проблемi розкриття iнформацií та гаранта прав швесторш. Важко сказати, який з двох аспектш е ключовим, оскiльки вони тiсно пов'язанi. Так, гаранпя прав власностi е важливою на початковому етапi прийняття ршення щодо виходу на фiнансовий ри-нок. Ступiнь гарантованостi впливае не ткьки на сам факт виходу на фшансовий ринок, але i на прийняття рiшення щодо сфери та строку швестування. Якщо фшансовий ринок турбулентний, шформащя на ньому непрозора, то ризики будуть високими. Висои ризики часто пов'язаш з високими ставками дох^носп, тому навиь за таких умов iнвестори будуть виходити на фшансовий ринок, однак сфера к штерейв буде переважно спекулятивна, а ймовiр-нiсть того, що вдасться залучити довгостроковi фiнансовi ресурси, е низькою. Тому фактор асиметрп iнформацií не можна вважати другорядним. Низька яисть розкриття ш-формацЦ про фiнансовий ринок, 'й неповнота i несвоечас-нiсть створюе передумови до збiльшення обсягу тшьових фiнансових потокiв, у тому чи^ тих, якi обслуговують «чорну економшу» [13]. У такий спосiб швестори намага-ються захистити своí штереси та примножити статки без додаткових ризиив.
Залежно вiд сектора економши й шститущональних умов виникають рiзнi рiвнi ризик1в щодо формування не-легальних фiнансових потокiв (табл. 3).
Таблиця 3
Рiвнi ризику виникнення нелегальних фiнансових потокiв за секторами економки
Сектор Р1вень ризику
Корупц1я Нелегальне використання ресурав Ухилення в1д сплати подашв Легал1зац1я кошт1в, зароблених злочинним шляхом
Сектор не- фшансових корпорацш Середнш, зростае у мiру збiльшення шституцю-нальних деформацiй та при залучены державних кош^в Високий, у зв'язку iз широким доступом до при-родних ресурсiв, зростае у мiру збiльшення iнсти-туцiональних деформацiй Зростае у мiру збiль-шення iнституцiо-нальних деформацiй Зростае за умови непрозоросп шформаци, опортунiстичноí поведiнки держави, низько'' гарантп прав власностi, вибiр-ковостi застосування санкцш
Сектор фiнансових корпорацiй Середнiй, через обмежеш можливостi ринку Низький Зростае у мiру збiль-шення iнституцiо-нальних деформацш Зростае у мiру збтьшення аси-метрй' iнформацГ'' та зростання попиту на фiнансовi транзакцй' з боку шших секторiв еконо-мти
Домашнi господар- ства Середнiй Високий, особливо при нелегальному працевла-штуваннi Зростае у мiру збть-шення iнституцiо-нальних деформацiй Зростае у мiру збiльшення асиметрп шформаци, зрощення влади та бiзнесу, вибiрковостi контролю за походженням коштiв
Закордоны ринки Середнiй Середнiй, залежить вщ iнституцiонального се-редовища Середнш у зв'язку з необхщшстю дотри-муватися мiжнарод-них правил Середнiй, зменшуеться у зв'язку з активiзацieю мiжна-родних фiнансових органiзацiй у сферi запобiгання легалiзацií коштiв
Держава Високий, у зв'язку з моно-польним правом на на-дання окремих дозволiв i перерозподiлом фшан-сових ресурсiв Високий, зростае у мiру зрощення влади та бiз-несу - Залежить вщ позицй' держави у частинi визначення прюрите-тiв суспiльного розвитку
Джерело: сформовано автором
Як видно з шформацп, наведено'1 в табл. 3, зростання ризикш нелегальних фiнансових потокiв в^бува-еться за низько'1 зрiлостi iнституцiонального середовища та високого ршня асиметричностi iнформацiï. ^м того, специфiчним ризиком зростання обсяпв нелегальних фь нансових потокiв е зрощення полiтичноï влади з великим бiзнесом [15, с. 11-22]. Внасл^ок такого зрощення виникае специфiчна шститущональна деформацiя, коли влада зале-жить в^ великого бiзнесу та приймае економiчнi рiшення на його користь без огляду на макроекономiчнi насл^ки, а великий бiзнес стае своер^ним монополiстом на пре-ференцп з боку держави, у тому чи^ i таи, яи фактично гарантують недоторканнiсть у разi вчинення незаконних дш. Як результат, циркуляцiя бкьшо'1 частини нелегальних фiнансових потоив в УкраШ пiдживлюеться дiями влади.
Формування та розвиток неформально'1 економiки та зростання обсяпв нелегальних фшансових потоив тджив-люеться успiшним функцiонуванням офшорних зон. Наяв-нiсть стабкьного попиту на ведення бiзнесу в офшорних зонах також обумовлена iнституцiональними чинниками. I це не ткьки шститущональш деформацп укра'шсько'1 еко-номiки, але i нижчi трансакцiйнi витрати. Низьи трансак-цiйнi витрати пов'язанi не ткьки з нижчим ршнем важко-стi оподаткування, але i зi звiльненням вiд оподаткування пасивних доходш, можливiстю вести звiтнiсть в шоземнш
валютi, вiдсутнiсть звiтностi в окремих крашах (наприклад, Белiз, Панама, Британсьи Вiргiнськi острови), без-коштовна реестращя, низькi витрати на функщонування тощо. Експансiя неформальних iнституцiональних в^но-син в Украïнi, яка зумовлена слабкiстю державно'1 влади, ïï низьким авторитетом, неефектившстю механiзмiв реалiза-ци законш, е джерелом не ткьки виникнення неофщшно-го сектора економжи, але i створення умов для його роз-витку [13, с. 157-158]. На значних обсяпв нелегальних фшансових потоив не можна залишити поза увагою i таи види шахрайства, що пов'язаш з викраденням кошпв iз рахункш ^ентш, дрiбними манiпуляцiями на ринку цшних паперiв та у секторi небанивських фiнансових установ. Мотиви таких маншуляцш пов'язанi не тiльки з вигодою, але i з низькою ймовiрнiстю покарання. Незважаючи на порiвняно невелии обсяги (якщо брати одиничнi випадки), у сукупносп такi шахрайськi дц завдають суттевих фiнансових i репутацiйних збиткiв економiцi Укра'1ни.
Фiнансовий ринок мае складну структуру, а вчеш по-рiзному пiдходять до його структурування. Однак у части-ш дослiдження ризик1в здiйснення нелегальних операцш необхiдно розглядати кожен сегмент фшансового ринку (табл. 4).
Як видно з табл. 4, основш випадки шахрайства на фшансовому ринку пов'язаш з маншулюванням шформацп
Таблиця 4
Види й шструменти шахрайства на фiнансовому ринку, якi збiльшують ризики перемiщення нелегальних фшансових
потомв
Грошово-кредитний ринок Ринок цшних папер1в
Банк1вська сфера Небанк1вський сектор Електронн1 орган1затори торг1в Традиц1йн1 орган1затори торпв
Види 1нструменти Види 1нструменти Види 1нструменти Види Шструменти
Кредитне шахрай- ство Навмисне банкрутство, придбання смГттввих акцГй фГрм-одноденок, ви-дача кредитГв на пГдставних оаб Шахрайство у кредитних сптках нестандарти-зованГ кредит-нГ угоди, нена-дГйний захист споживачГв послуг та Гнве-сторГв Шахрайство на ринку Форекс Нечесна реклама, непрозо-рiсть ринку, вщсутшсть гарантГГ прав iнвес-торiв МанГпулюван-ня Гнсайдер-ською шфор-мацГвю ТоргГвля Гн- сайдерською ¡нформацкю, порушення фГдуцГарних обов'язкГв
Махшацй' з платГж-ними картками виведення го-тГвки на картки пГдставних оаб Шахрайство при страху-ваннГ життя 1нвестицГйний спам на ринку акцш СмГттввГ акцй'
Шахрай-ство в ш-тернет-банкГнгу викрадення коштГв Гз ра-хункГв Ш£нт1в Шахрайство в автостраху-ваннГ МанГпулюван-ня в оцГнцГ збитив Шахрайство на шших електро-нних платформах Робота поза межами правового поля ШахрайськГ операцГ| з по-хГдними фГнан-совими шстру-ментами Використан-ня свГдомо неправдиво!' ¡нформацй' про емГтентГв i базис дери-вативГв
1потечне шахрай-ство видача креди-тГв пГд неГсну-ючГ забудови, мантулюван-ня звГтнГстю Шахрайство при здмснены вексельних операцГй Гз ви-користанням хедж-фондГв МанГпулюван-ня звГтнГстю Мантулю-вання шфор-мацi£ю
Джерело: сформовано автором на основi [20; 21; 23]
та недолками регулювання. Вiтчизняними вченими роз-робляються пропозицп щодо удосконалення регулювання фшансових ринкiв за рахунок зменшення асиметрп i полш-шення регуляторного шструментарш. Так, Ю. Коваленко пропонуе придкити увагу пiдвищенню рiвня шститущо-нально'1 довiри [6], А. Гуменним обгрунтовано необхiднiсть
У таблицi представлено досв^ краш, де система попередження шахрайства на фiнансових ринках та легаль зацп коштiв, зароблених злочинним шляхом, працюе най-бкьш ефективно. Спкьними рисами дослiджуваних краш е чика визначенiсть правового поля, суб'екпв та об'ектiв регулювання, вiдповiдальностi за порушення закону та гаранты ïï настання. Крiм того, служби, вiдповiдальнi за про-тидiю легалiзацiï коштiв, зароблених злочинним шляхом, в^пов^альш за розкриття i поширення в^пов^но'1 шформаци, що зменшуе шформацшну асиметрiю на фiнансових ринках.
В УкраШ дiяльнiстю щодо запобiганню легалiзацiï кошпв, зароблених злочинним шляхом, займаеться Державна служба фшансового монiторингу Украши. Смд за-
консолiдацiï бiржовоï дiяльностi [4; 5], Ю. Ковернiнська пропонуе розробити додатковi заходи захисту учасникш страхового ринку [29] та ш. Однак, на наш погляд, необ-х^но також звернутися до светового досвiду протидп шах-райству та легалiзацiï фiнансових потокiв через фiнансовi ринки (табл. 5).
значити, що попередження шахрайства на фшансових ринках не входить до ïï компетенцш, а завдання щодо попередження шахрайства розпорошеш мiж НБУ та НКЦПФР та Нацкомфшпослуг. Однак навиъ шформащю щодо запо-бигання легалiзацïï коштiв, зароблених злочинним шляхом Державна служба фшансового мониторингу практично не розкривае. На сайт е шформащя про загальнi типологп в^мивання грошей та статистичнi звiти на три сторшки, якi мiстять три нешформативних графiка [2]. Це е прикладом того, як шформацшна асиметрiя збiльшуеться внаслiдок дiяльностi (або бездiяльностi) держави. Навiть серед стратепчних напрямiв розбудови системи державного фшансового мошторингу не зазначена необх^шсть публiчнiсть iнформацïï:
Таблиця 5
Свгговий досвiд законодавчих iнiцiатив щодо протидп шахрайству легалiзацiï коштiв на фiнансових ринках
КраУна Заходи
США Система фшансового мониторингу щодо протидп легалiзацiï (вщмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фунту£ться на ефективному обмеженнi доступу до фшансовоТ системи для оаб, якi займаються вщмиван-ням доходiв i фiнансуванням тероризму; розширеннi можливостей урядових органiв i3 визначення основних оргашзацш та системи, що використовуються для фiнансування тероризму та вщмивання доходiв, одержаних злочинним шляхом; посиленш та вдосконаленнi для фiнансових установ порядку реалiзацiï заходiв iз метою запоб^ання вiдмиванню доходiв i фшансуванню тероризму [7]
Hiмеччина У нiмецькому кримшальному правi виник новий склад злочину - вщмивання грошей, викладений у ст. 261 Кримшального кодексу, а також визначений пщроздт фiнансовоï розвщки Hiмеччини, який належить до складу полщи i прiоритетними напрямами роботи якого £ боротьба з ле^зацкю злочинних кош^в [12]
Францiя Центральним органом системи запоб^ання легалiзацiï кримшальних доходiв i боротьби з фшансуванням тероризму £ TRACFIN - пщроздт фiнансовоï розвiдки у складi МУстерства економiки, фiнансiв та iндустрiï Францп, основними пiдроздiлами у складi якого £ центр збирання шформаци; вщдт фшансовоТ експертизи; оперативний вiддiл. TRACFIN £ органом, до якого нада£ться шформащя про вiдкриття в банках рахунгав фн зичних i юридичних осiб. У законодавствi ФранцГГ не метиться вимог щодо надання шформаци про фшано^ операцп у випадку, якщо сума фшансовоТ операцГГ перевищу£ певну межу. Ознаками для надання суб'£ктами фiнансового монiторингу iнформацiï на адресу TRACFIN про фшано^ операци £ мотивована пiдозра стосовно того, що вона здшснкеться з метою ле^заци доходiв, одержаних злочинним шляхом
И^я Законодавство 1тали зобов'язу£ банки й ^i посередницькi структури вести детальну документащю щодо ва-лютних операцш резидентiв, аби не пропустити спроби вщмивання коштiв. Закон Гаммавасала (1990 р.) установив кримшальну вщповщальшсть за операцГГ з «вiдмивання» i вперше у свiтовiй практицi визначив поняття «злочинна органiзацiя типу мафiя». У результатi змiн у законодавста в 1990 р. держава зобов'язана здмснюва-ти монiторинг iз виявлення та припинення спроб ле^заци злочинних грошей. Система мониторингу перед-бача£, що переведення будь-яко'Т суми за кордон супроводжу£ться одночасним декларуванням доходу
lспанiя Кримшальний кодекс (ст. 301) взносить вiдмивання грошей до роздiлу про хабарi та схожi злочини. До нього включен всi серйознi злочини з термшом тюремного ув'язнення бтьше трьох рокiв. Закон про вщмивання грошей включа£ боротьбу з доходами вщ органiзованих злочинiв, тероризму, TC^^i наркотиками
Bеликобританiя Biдмивання грошей належить до серйозних злочишв, пов'язаних iз торпвлею наркотиками, тероризмом, кра-дiжкою i обманом, поргабуванням, шахрайством, здирством, нелегальним користуванням депозипв, шанта-жем. Для координаци дiяльностi з «вiдмивання» злочинних капп^в у краïнi створена спецiалiзована Об'£д-нана робоча група, до складу яко'Т входять провiднi дiячi фiнансового сектора економiки. Оперативною робо-тою займа£ться Hацiональна служба Великобритани з фiнансових розслiдувань, у складi яко'Т £ Бюро з валют-них розслiдувань
Джерело: сформовано автором
■ подальше удосконалення нацюнального законо-давства у контекст нових Рекомендацiй FATF;
■ впровадження в практичну i повсякденну дiяль-шсть всiх учасникш нацюнально'1 системи фшан-сового монiторингу ризикорiентованого пiдходу;
■ удосконалення механiзмiв взаемодп учасникш на-цiональноï системи фшансового мониторингу;
■ поглиблення спiвпрацi з суб'ектами первинного фшансового мониторингу з метою удосконалення заходiв з фшансового мошторингу [17].
Проте, на наш погляд, саме полшшення системи роз-криття iнформацiï про дiяльнiсть учасниив фiнансового ринку сприятиме удосконаленню мехашзмш взаемодп учасникш фiнансового ринку, суб'ектш первинного мошто-рингу та шших економiчних агентiв в системi державного фшансового мошторингу.
Враховуючи специфiку становлення i розвитку фь нансового ринку, особлива увага мае придкятися ризикам ринку цшних паперш, iнструменти якого використову-ються i у шахрайських схемах i у схемах легалiзацiï кошпв. Як зазначае Л. Розинка, одним з шструменпв мiнiмiзацiï фшансових ризикш на фондових ринках стало юридичне введення шституту «квалiфiкованого шституцюнального iнвестора». Такий крок був здшснений з метою мiнiмiзацiï ризикш функцюнування ринкiв капiталу та пiдвищення 1х ефективностi. Квалiфiкованим iнституцiональним швесто-ром визнавалася особа, здатна адекватно оцшювати сис-темнi ризики, пов'язанi з швестищями в тi чи iншi фондовi iнструменти, i самостiйно здшснювати операцп з цiнними паперами на основi таких оцiнок. Статус квалiфiкованого iнституцiонального iнвестора вже законодавчо визначе-ний у США. Квалiфiкований шститущональний iнвестор (Qualified Institutional Investor) мае право, зпдно з класифь кащею Комiсiï з цiнних паперш i бiрж, брати участь у тор-говельних операцiях з цiнними паперами поряд з шшими квалiфiкованими шституцшними iнвесторами без рее-страцп цих цшних паперiв у Комiсiï з цшних паперiв i бiрж США. Однак при цьому квамфжований шститущональний швестор повинен мати у своему розпорядженш не менше 100 мкьйонш доларiв США [18].
Враховуючи те, що iсторiя становлення та розвитку ринку цшних паперiв в США намчуе бiльше як пiвтора сто-лiття, то i Украïнi сл^ скористатися такими напрацюван-нями. Застосування iнструментiв, подiбних до американ-ських, створить бар'ери на шляху входу на ринок цшних паперiв недобросовюних учасниив, а здшснювати шахрай-сьи операцп за вимоги мати у розпорядженш 100 млн дол. США стане просто невипдно.
Висновки. Шдсумовуючи зазначимо, що шахрайство на фшансових ринках та легамзащя кошпв, зароблених злочинним шляхом, е явищами, в1д яких потерпають ва без виключення краши свiту. Однак краши з хорошою швестицшною репутащею та чiтко визначеними страте-пчними орiентирами економiчного i соцiального розвитку намагаються постiйно удосконалювати заходи попередження шахрайства на фшансових ринках та протиди лега-лiзацiï кошпв, зароблених злочинним шляхом. Як св^чить досвiд цих краш, недостатньо просто кримшамзувати такi злочини, необхiдно сприяти тому, щоб iнформацiя про пе-ремiщення фiнансових потокiв на фшансовому ринку була
максимально прозорою. Крш того, регулятори фiнансового ринку мають не пльки спiвпрацювати мiж собою, але i по-переджати випадки уникнення покарання за шахрайсьи да на фiнансовому ринку або участь у схемах легамзацп ко-шпв, зароблених злочинним шляхом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Буткевич С. А. Досвщ США щодо запоб^ання та протиди ле^зацп доходiв, одержаних злочинним шляхом. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. 2008. Т. 21 (60). № 1. С. 68-74.
2. Державна служба фшансового мониторингу. URL: http://www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2017/20170126/ IVkv_2016.pdf
3. Голованов Н. М. Теневая экономика и легализация преступных доходов. СПб.: Питер, 2003. 304 с.
4. Гуменний А. А., Паснтко Т. В. Чинники формування податкового потен^алу ринку цшних паперiв. Б'знес 1нформ. 2014. № 2. С. 327-331.
5. Гуменний А. А. Тенденцп розвитку ринку цшних папе-рiв та |'х вплив на податковий потен^ал економти // Бангав-ський та реальний сектор економти: фiнансово-економiчнi аспекти взавмодй' та перспективи розвитку: матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. (Тернопть, 24 березня 2015 р.). Тернопть: Вектор, 2015. С. 35-38.
6. Коваленко Ю. 1нституцшна довiра у нацiональному фн нансовому сектср та система гарантування бангавських депо-зитiв. Малий i середнй б'знес (право, держава, економ'ка). 2015. № 1-2. С. 106-113.
7. Колдовський М. В. Свгговий досвщ боротьби з вщми-ванням грошей бангавського сектора в сучасних умовах глоба-лiзацN фiнансових ринкiв. £вропейський вектор економiчного розвитку. 2008. № 1 (4). С. 26-32.
8. Користш О. £. Вiдмивання коштiв: теоретико-правовi засади протиди та запоб^ання в Укра'шЬ монографiя. Ки'в: ДП «Друкарня МВС Украши», 2009. 336 с.
9. Мамишев А. В. Pизикоорi£нтований пщхщ до виявлен-ня аудиторами фшансових шахрайств i злочинiв iз вщмивання грошей. Фшанси Украни. 2013. № 4. С. 80-88.
10. МЫстерство економiчного розвитку i торгiвлi Укра''-ни: офiц. веб-сайт. URL: http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA
11. Науменкова С. Новi тенденцп в механiзмi регулюван-ня фшансового сектору. В'сник Нацюнального банку Украни. 2011. № 12. С. 4-12.
12. Federal Department of Justice and Police (Money Laundering Reporting Office Switzerland): offic. site. URL: http:// www.ejpd.admin.ch/ejpd/en/home/themen/kriminalitaet/ref_ geldwaescherei.html
13. Па£нтко Т. В. lнституцiоналiзацiя фокального регулю-вання фшансових потоив: [монографiя]. Ки'в: ДКС центр, 2013. 294 с.
14. Па£нтко Т. В. Оптимiзацiя видаткiв бюджету: шсти-туцiональна спроможнiсть держави та зр^сть суспiльства // Модернiзацiя публiчного сектору в Укра'шЬ можливостi, ви-клики та обмеження фокально''' децентралiзацN: зб. матерiалiв Мiжнар. наук.-практ. семiнару (Ки'в, 11-14 квiтня 2016 р.). Ки'в: Аграр Медiа, 2016. С. 68-71.
15. Па£нтко Т., Федосов В. Бюрократ як суспiльний ш-ститут управлшня державою. Ринок цнних папер'в. 2016. № 7-8. С. 11-22.
16. Перекислов В. Е. Угрозы экономической безопасности государства в официальных документах стратегического планирования. ВестникИНЖЭКОНА. 2010. № 7 (42). С. 59-67.
17. Розвиток нацюнальноТ системи фшансового монн торингу/Т. I. Сфименко, С. С. Гасанов, О. £. Користш та ш. КиТв: Акад. фш. управлiння, 2013. С. 186-187.
18. Розинка Л. О. Мкце i роль фондового ринку в сучас-них макросистемах: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.01. КиТв, 2010. 235 с.
19. Трше Ж.-К. Реформа регулювання та нагляду у контекст фшансовоТ кризи. Фшансовий ринок УкраТни. 2009. № 10 (72). С. 27-28.
20. УкраТна. Всесвггнш огляд економiчних злочинiв. Ki-берзлочини в центрi уваги. URL: https://www.pwc.com/ua/uk/ press-room/assets/gecs_ukraine_ua.pdf
21. Фрумкiн К. Шахрайство та злочини у бангавськш сфе-рi. URL: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/gkr/150.htm
22. Чаричанський О. О. Предмет ле^зацп (вщмивання) прибуткiв, одержаних незаконним шляхом. Зб'рник наукових праць Харювського центру вивчення органзованоТ злочиннос-mi. 2002. Вип. 4. С. 214-224.
23. Шахрайство на фшансовому ринку: практичний по-абник з протиди/за ред. В. Фещенка. КиТв: Укр. агентство з фн нанс. розвитку, 2011. 424 с.
24. Яковенко О. ФАТФ як мiжнародний орган протидп вщмиванню «брудних» грошей. Збiрник наукових праць НДФ1. 2005. № 7. С. 25-28.
25. Arnone M., Padoan P. Anti-Money Laundering by International Institutions: A Very Preliminary Assessment // Paper presented at the Conference 'Corralling the economy of crime and money laundering: A challenge for banks and international institutions into the 21st century' (September 28-30, 2006).
26. Barnett H. C. And Some with a Fountain Pen: Mortgage Fraud, Securitization, and the Subprime Bubble // How They Got Away with It: White Collar Criminals and the Financial Meltdown/ S. Will, S. Handelman, D. Brotherton (eds.). New York: Columbia University Press, 2013. P. 104-129.
27. Basel Committee on Banking Supervision. URL: http:// www.bis.org/bcbs/history.htm
28. Giroux G. Accounting Fraud: Maneuvering and Manipulation, Past and Present. New York: Business Expert Press, 2014.
29. Koverninska Yu., Paientko T. Directions of optimization of the financial flows allocation involving financial intermediaries. Independent Auditor. 2016. № 15 (1). С. 23-28.
30. Schneider F., Williams C. The shadow economy. London: IEA, 2013.
31. Unger B., Rawlings G. Competing for Criminal Money, Tjalling C. Koopmans Institute Discussion Series, 2005. nr: 05-26.
32. Web Money Transfer - the Global Settlement System and Environment for Online Business Activities: System Statistics years 2001-2012. URL: http://www.wmtransfer.com/eng/about/ statistics/index.shtml
REFERENCES
Arnone, M., and Padoan, P. "Anti-Money Laundering by International Institutions: A Very Preliminary Assessment" Corralling the economy of crime and money laundering: A challenge for banks and international institutions into the 21st century, 2006.
Butkevych, S. A. "Dosvid SShA shchodo zapobihannia ta pro-tydii lehalizatsii dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom"
[The experience of the USA on prevention and counteraction to legalization of proceeds of crime]. Uchenyye zapiski Tavricheskogo natsionalnogo universiteta im. V. I. Vernadskogo vol. 21 (60), no. 1 (2008): 68-74.
Barnett, H. C. "And Some with a Fountain Pen: Mortgage Fraud, Securitization, and the Subprime Bubble" In How They Got Away with It: White Collar Criminals and the Financial Meltdown, 104129. New York: Columbia University Press, 2013.
"Basel Committee on Banking Supervision" http://www.bis. org/bcbs/history.htm
Charychanskyi, O. O. "Predmet lehalizatsii (vidmyvannia) prybutkiv, oderzhanykh nezakonnym shliakhom" [The subject of legalization (laundering) of income obtained by illegal means]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho tsentru vyvchennia orhanizo-vanoi zlochynnosti, no. 4 (2002): 214-224.
Derzhavna sluzhba finansovoho monitorynhu. http://www. sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2017/20170126/IVkv_2016. pdf
Federal Department of Justice and Police (Money Laundering Reporting Office Switzerland): offic. site. http://www.ejpd.ad-min.ch/ejpd/en/home/themen/kriminalitaet/ref_geldwaescherei. html
Frumkin, K. "Shakhraistvo ta zlochyny u bankivskii sferi" [Fraud and crimes in the banking sector]. http://www.ufin.com.ua/ analit_mat/gkr/150.htm
Golovanov, N. M. Tenevaya ekonomika i legalizatsiya prestup-nykh dokhodov [The shadow economy and legalization of criminal incomes]. St. Petersburg: Piter, 2003.
Giroux, G. Accounting Fraud: Maneuvering and Manipulation, Past and Present New York: Business Expert Press, 2014.
Humennyi, A. A. "Tendentsii rozvytku rynku tsinnykh pa-periv ta yikh vplyv na podatkovyi potentsial ekonomiky" [Trends in the development of the securities market and their impact on tax potential of the economy]. Bankivskyi ta realnyi sektor ekonomiky: finansovo-ekonomichni aspekty vzaiemodii ta perspektyvy rozvytku. Ternopil: Vektor, 2015. 35-38.
Humennyi, A. A., and Paientko, T. V. "Chynnyky formuvannia podatkovoho potentsialu rynku tsinnykh paperiv" [Factors of formation of the tax potential of the securities market]. Biznes Inform, no. 2 (2014): 327-331.
Korystin, O. Ye. Vidmyvannia koshtiv: teoretyko-pravovi zasa-dy protydii ta zapobihannia v Ukraini [Money laundering: theoretical and legal bases of counteraction and prevention in Ukraine]. Kyiv: Drukarnia MVS Ukrainy, 2009.
Kovalenko, Yu. "Instytutsiina dovira u natsionalnomu finans-ovomu sektori ta systema harantuvannia bankivskykh depozytiv" [Institutional trust in the national financial sector and the system of guaranteeing of Bank deposits]. Malyi i serednii biznes (pravo, der-zhava, ekonomika), no. 1-2 (2015): 106-113.
Koldovskyi, M. V. "Svitovyi dosvid borotby z vidmyvanniam hroshei bankivskoho sektora v suchasnykh umovakh hlobalizatsii finansovykh rynkiv" [The world experience of combating money laundering in the banking sector in modern conditions of globalization of financial markets]. Yevropeiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku, no. 1 (4) (2008): 26-32.
Koverninska, Yu., and Paientko, T. "Directions of optimization of the financial flows allocation involving financial intermediaries" Independent Auditor, no. 15 (1) (2016): 23-28.
Mamyshev, A. V. "Ryzykooriientovanyi pidkhid do vyiavlen-nia audytoramy finansovykh shakhraistv i zlochyniv iz vidmyvan-nia hroshei" [Ristorane approach to the identification by the auditors of financial fraud and crimes for money laundering]. Finansy Ukrainy, no. 4 (2013): 80-88.
Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy: ofits. veb-sait. http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA
Naumenkova, S. "Novi tendentsii v mekhanizmi rehuliuvan-nia finansovoho sektoru" [New trends in regulation of financial sector]. VisnykNatsionalnoho banku Ukrainy, no. 12 (2011): 4-12.
Paientko, T. V. Instytutsionalizatsiia fiskalnoho rehuliuvannia finansovykh potokiv [The institutionalization of fiscal regulation of financial flows]. Kyiv: DKS tsentr, 2013.
Paientko, T. V. "Optymizatsiia vydatkiv biudzhetu: instytut-sionalna spromozhnist derzhavy ta zrilist suspilstva" [Optimization of budget expenditures: institutional capacity of the state and the maturity of the society]. Modernizatsiia publichnoho sektoru v Ukraini: mozhlyvosti, vyklyky ta obmezhennia fiskalnoi detsentral-izatsii. Kyiv: Ahrar Media, 2016. 68-71.
Paientko, T., and Fedosov, V. "Biurokratiia yak suspilnyi insty-tut upravlinnia derzhavoiu" [The bureaucracy as a public institution of government]. Rynok tsinnykh paperiv, no. 7-8 (2016): 11-22.
Perekislov, V. E. "Ugrozy ekonomicheskoy bezopasnosti go-sudarstva v ofitsialnykh dokumentakh strategicheskogo planiro-vaniya" [Threats to the economic security of the state in the official documents of strategic planning]. Vestnik INZhEKONA, no. 7 (42) (2010): 59-67.
Rozynka, L. O. "Mistse i rol fondovoho rynku v suchasnykh makrosystemakh" [The place and role of the stock market in modern macro-systems]. dys.... kand. ekon. nauk:08.00.01, 2010.
Shakhraistvo na finansovomu rynku: praktychnyi posibnyk z protydii [Fraud in the financial market: a practical guide to counter]. Kyiv: Ukrainske ahentstvo z finansovoho rozvytku, 2011.
Schneider, F., and Williams, C. The shadow economy London: IEA, 2013.
Trishe, Zh.-K. "Reforma rehuliuvannia ta nahliadu u kontek-sti finansovoi kryzy" [Reform of regulation and supervision in the context of the financial crisis]. Finansovyi rynok Ukrainy, no. 10 (72) (2009): 27-28.
"Ukraina. Vsesvitnii ohliad ekonomichnykh zlochyniv. Kiber-zlochyny v tsentri uvahy" [Ukraine. World review of economic crimes. Cybercrime in the spotlight]. https://www.pwc.com/ua/uk/ press-room/assets/gecs_ukraine_ua.pdf
Unger B., Rawlings G. Competing for Criminal Money, Tjalling C. Koopmans Institute Discussion Series, 2005. nr: 05-26.
"Web Money Transfer - the Global Settlement System and Environment for Online Business Activities: System Statistics years 2001-2012" http://www.wmtransfer.com/eng/about/statistics/in-dex.shtml
Yakovenko, O. "FATF yak mizhnarodnyi orhan protydii vidmy-vanniu «brudnykh» hroshei" [The FATF, as an international body for combating money laundering «dirty» money]. Zbirnyk naukovykh prats NDFI, no. 7 (2005): 25-28.
Yefymenko, T. I. et al. Rozvytok natsionalnoi systemy finansovoho monitorynhu [The development of the national system of financial monitoring]. Kyiv: Akademiia finansovoho upravlinnia, 2013.
