CC BY
53
2. Концепция государственной региональной политики. - К., 2001.
3. Лысенко Ю.Г., Мищенко С.Г., Руденский Р.А., Спиридонов А.А. Механизмы управления экономической безопасностью. - Донецк : ДонНУ, 2002. - 178 с.
4. Мунлян В.1. Екожмчна безпека Украши. - К., 1999. - 462 с.
5. Пастернак-Таранущенко Г. Результаты исследования путей обеспечения экономической безопасности Украины // Экономика Украины. - 1999. - № 2. - С. 21-28.
6. Полушкин О.А. Управление безопасностью предприятий в условиях рыночной экономики // Закон и право. - М., 2005. - № 10. - С. 46-50.
7. Судакова О.1. Формування системи управдшня економiчною безпекою пщприем-ництва // Економша: проблеми теорп та практики : зб. наук. праць. - в 9-ох т. - Том VIII. -Дншропетровськ : ДНУ. - 2007. - Вип. 231. - С. 1652-1661.
8. Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. наук: спец. 25.00.02 / Т.В. Хайлова; Донец. держ. ун-т упр. - Донецьк, 2004. - 17 с.
УДК336.74.009.65 (477) Доц. О.Й. Жабинець, канд. екон. наук -
Львiвський ДУ внутршнЬх справ
ОСОБЛИВОСТ1 ЗД1ЙСНЕННЯ В УКРА1Н1 Ф1НАНСОВОГО МОН1ТОРИНГУ ЛЕГАЛ1ЗАЦ11 ОТРИМАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ ДОХОД1В
Висвгглено питання, пов'язаш зi становленням системи фшансового мошторин-гу в Укрш'ш та мiжнародним ствроб^ництвом з державами щодо протидп легалiзацii (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом. Окреслено теоретичш засади та практичш дп боротьби з мвiдмиваннямм брудних коштiв, розглянуто проблеми по-дальшого розвитку системи фiнансового монiторингу як в Укрш'ш, так й у свт загалом.
Ключов1 слова: легалiзацiя (вщмивання) доходiв, обов'язковий фiнансовий мо-шторинг, внутрiшнiй фiнансовий монiторинг, пiдроздiл фшансово'1 розвiдки.
Assoc. prof. O. Yo. Zhabynets - Lviv state university of internal affair
Theoretical and practical aspects of conducting financial monitoring of crime incomes legalization in Ukraine
The article covers formation of financial monitoring in Ukraine and international collaboration in order to counteract legalization of criminal incomes. Theoretical and practical basis as well as practical recommendations to fight money laundering are outlined. Ways of further development of financial monitoring in Ukraine and whole world are considered.
Keywords: money legalization (laundering), obligatory financial monitoring, internal financial monitoring, financial intelligence department.
Вступ. З початком використання комп'ютерних та шформацшних тех-нологш у банювських та шших фшансово-кредитних установах збшьшились можливост для вщмивання "брудних" кошт1в. Цей перюд починаеться is се-редини вiсiмдесятих роюв ХХ ст. у крашах Захiдноi Свропи та США. Власне термш "вщмивання" походить з тридцятих роюв ХХ ст., коли у США кошти, отримаш вщ торгiвлi алкогольними напоями та iншоi протиправноi дiяльнос-тi, вкладали у розвиток мережi пралень з метою надання грошам вигляду легального походження.
Наприюнщ вiсiмдесятих - початку дев'яностих роюв минулого стол^-тя виникають мiжнароднi органiзацii для здiйснення заходiв протидп легаль зацii (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом. Починають з'яв-
лятися теоретичш розробки для запобшання та виявлення методiв "вщмиван-ня" та оргашзацп, якi спецiалiзуються в цiй сферь
Постановка проблеми. Проблема боротьби з вщмиванням доходiв, отриманих злочинним шляхом, на сьогодш не е новою у теори та практицi вггчизняно! економiчноl науки. Однак обсяги кош^в, отриманих злочинним шляхом, та 1х легашзаци у найближчi роки можуть досягти загрозливих роз-мiрiв. Уже сьогодш, за офщшними даними, кшьюсть операцiй, якi шдляга-ють фшансовому монiторингу, перевищують в Укршт 1 млн операцш [5].
З огляду на це, виникае об'ективна потреба анашзу функцiонування в Укрш'ш системи фшансового монiторингу iз висвiтленням теоретичних засад та практичних заходiв щодо боротьби з "вщмиванням" брудних кош^в та фi-нансуванням тероризму.
Аналiз останнiх дослвджень та публiкацiй. Аналiз останнiх досль джень та публiкацiй свiдчить про глибокий штерес як науковцiв, так i прак-тикiв до проблем протиди легашзаци доходiв, отриманих злочинним шляхом. Заслуговують на увагу дослщження О.1. Барановського щодо запозичення свггового досвiду боротьби з вiдмиванням "брудних" грошей, Т. Качки - щодо анашзу вщповщносп законодавства Украши до законодавства Свропейсь-кого Союзу в сферi боротьби та запобшання легашзаци доходiв, отриманих злочинним шляхом, В. Т. Бшоуса, В.М. Попович та М.В. Попович - щодо ор-гашзацшно-правового забезпечення боротьби з вщмиванням доходiв незаконного походження тощо. Варто зазначити, що бiльшiсть публшацш, якi стосуються боротьби з вщмиванням "брудних" грошей, мають юридичний характер i розглядаються через призму дш правоохоронних органiв (МВС, СБУ, Генерально! прокуратури та iн.), якi зобов'язаш навести лад у цiй сферi дiяльностi.
Розгляд проблеми з погляду ефективностi та результативностi !х взаемоди з Державним комiтетом фiнансового мошторингу Украши у напря-мi запобшання та протиди легашзаци доходiв, отриманих злочинним шляхом, дещо залишено поза увагою.
Мета дослiдження. Метою дослщження е аналiз системи фiнансового мошторингу в УкраАт, оцiнка И ефективност та впливу на не1 процешв мiж-народно1 штеграци.
Виклад основного матерiалу. Згiдно зi законом Украши "Про запобь гання та протидш легашзаци (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом" (дат - Закон), юнуе два види фiнансового монiторингу: обов'язко-вий та внутрiшнiй фiнансовий [1]. Основна рiзниця мiж ними полягае в суб'ектному складi. Обов'язковий мошгоринг здiйснюе Державний комiтет фiнансового мошторингу Украши, а внутршнш - суб'ект первинного фшан-сового монiторингу. Тому й система фшансового мошторингу Украши скла-даеться з двох рiвнiв - первинного та державного.
Суб'ектами первинного фшансового мошторингу е професшш фшан-совi посередники:
• у баншвськш систем1 - банки та 1хт фши;
• на фондовому ринку - торговщ щнними паперами, реестратори, депозитарий зберiгачi, компанл з управлiння активами iнститутiв стльного iнвестування, iнститути спiльного iнвестування, фондовi бiржi;
• на ринку фшансових послуг - страховi установи, компанл, що здшснюють управлiння недержавними пенсшними фондами, кредитн1 сп1лки, довiрчi то-вариства, лiзинговi компани, платiжнi оргатзаци та члени платгжних систем, ломбарди та ш.
Суб'ектами державного фшансового мошторингу е:
1) центральт органи виконавчо1 влади (Державна ком1с1я з цшних папер1в та фондового ринку (дал1 - ДКЦПФР), Державна ком1с1я з регулювання ринюв фшансових послуг Украши (дал1 - ДКРРФП) та Нащональний банк Украши (дал1 - НБУ), як вщповщно до закону виконують функци регулювання та нагляду за д1яльтстю юридичних ос1б, що забезпечують здшснення фшансових операцш;
2) спещально уповноважений орган виконавчо! влади з питань фшансового мошторингу - центральний орган виконавчо! влади 1з спещальним статусом - Державний ком1тет фшансового мошторингу Укра1ни (дал1 -Держфшмотторинг Укра1ни). Держфшмотторинг виступае сполучною ланкою в загальнодержавнш систем! протидп вщмиванню злочинних до-ход1в { фшансуванню тероризму.
До системи фшансового мошторингу також належать фшансов1 установи, яю контролюють державш органи та правоохоронш структури. Перш1 виступають як джерела шформаци, друп - здшснюють нагляд { регулювання у фшансовш сфер1, трет - працюють за фактами виявлених порушень. Фь нансова розвщка збирае й анал1зуе шформацш про операцп, яю викликають шдозри, { за потреби спрямовуе 11 в правоохоронш органи. У такий споЫб ви-являються вс шдозрш операцп та трансакци. Завершальний етап розслщу-вання проводять правоохоронш органи.
Безпосереднш контроль за виконанням суб'ектами первинного фшансового мошторингу завдань та обов'язюв, передбачених законодавством у сфер1 запобшання та протидп легал1заци доход1в, одержаних злочинним шляхом, { фшансуванню тероризму, покладено на державних регулятор1в: у бан-ювсьюй систем1 нагляд здшснюе НБУ; на фондовому ринку - ДКЦПФР; на ринку фшансових послуг - ДКРРФП.
Тому шформацш щодо юлькост суб'ект1в первинного фшансового мошторингу Держфшмошгоринг отримуе вщ державних регулятор1в. Нап-риклад, НБУ надае на постшнш основ1 оновлений перелж банюв, що мають лщензш НБУ. Вщ ДКЦПФР та ДКРРФП Держфшмотторинг отримуе пере-лж фшансових установ, яю належать до сфери регулювання цих комюш.
Держфшмотторинг, своею чергою, надае регуляторам даш про суб'еклв первинного фшансового мошторингу, яю не в повному обсяз1 виконують обов'язки з надання шформаци Держфшмошторингу, для вжиття регуляторами заход1в впливу.
Роль Держфшмошторингу полягае в тому, що вш опрацьовуе отримаш повщомлення { передае правоохоронним органам узагальнеш матер1али у раз1 наявност шдозр щодо вщмивання кошт1в та/або фшансування тероризму.
Оргашзацп, подiбнi до Держфшмошгорингу Украши, дiють бшьш нiж у 100 крашах св^у та мають загальноприйняту назву - шдроздш фшансово1 розвiдки (далi - ПФР) - Financial Intelligence Units (FIU). Вщповщно до мiж-народних стандарта, Держфiнмонiторинг Украши не е Hi фiнансовим, Hi кон-тролюючим органом, а функцiонуе у взаемоди i3 фiнансовим сектором та правоохоронними органами на вщмшу вiд податкових, митних та контроль-но-ревiзiйних оргашв. Органiзацiйна структура побудови Держфшмошторин-гу Украши враховуе рекомендацп експертiв США та Ради Свропи. Така система вщповщае найкращим свiтовим зразкам, забезпечуе прозорють процесу боротьби з вщмиванням коштiв, дае змогу надшно захищати банкiвську таемницю, iстотно зменшуе ризик корупцп та упереджених ршень. Однак вона потребуе надшно1 роботи вЫе1 украшсько1 системи протиди легалiзацil (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом. Побудова та шдтрим-ка функщонування системи потребуе iстотних зусиль з боку координатора -Держфшмошгорингу - та узгоджених дш уЫх учасниюв системи.
Закон встановив перелiк операцш, як е об'ектом обов'язкового та внутршнього монiторингу. Так, обов'язковому фшансовому мошторингу шдлягае фiнансова операцiя на суму не менше як 80 000 грн, або не менше суми в шоземнш валютi, е^валентнш 80 000 грн, та яка мае одну або бшьше визначених законодавством ознак.
Ознаками обов'язкового фшансового мошторингу визначено ri, що властивi операцiям, найбiльш ризикованим з точки зору вщмивання кошта. До останнiх, зокрема, належать таю зовнiшньоекономiчнi операцп:
• проведения фшансових операцш з нерезидентом з краши (територп), яка не бере участ в мiжиародиому ствробггаицта у сфер1 запоб^ання та протиди легал1зац11 (ввдмиванню) доход1в, одержаних злочинним шляхом, та фшансу-ванню тероризму, або одтею з1 сторш е особа, яка мае рахунок в банку, за-реестрованому в однш 1з зазначених вище краш (територш);
• переказ (надходження) кошпв на аиоиiмиий рахунок за кордон або на рахунок, ввдкритий у фшансовш установi в краш, вiдиесеиiй Кабiиетом Мшс-трiв Украши до перелiку офшорних зон;
• переказ кошт1в за кордон особою за ввдсутносп зовиiшиьоекоиомiчиого контракту.
Уваги потребують також операцп з готiвкою та шшими фiнансовими iнструментами, наприклад:
• операцп з переказу кошпв у гот1вковш формi за кордон з вимогою видати одержувачу кошти готовкою;
• операцп з куmвлi (продажу) чеюв, дорожиiх чешв або iиших подiбних пла-лжних засобiв за готовку;
• операцп з цiииими паперами на пред'явника, не розмiщеиими в депозитариях;
• придбання цiииих паперiв за готовку;
• виплата виграшу в гральному закладi;
• помщення в ломбард цiииостей (дорогощнних мет^в, дорогоцiииого ка-мiиия тощо);
• обмш банкнот, особливо шоземно1 валюти, на банкноти iншого номiналу;
• виплата фiзичнiй особi страхового вщшкодування або отримання страхово1 премп;
• зарахування на рахунок кошт1в у гот1вковш формi з ïx подальшим переказом того самого або наступного операцшного дня iншiй особi.
Особливу увагу придшяють також новоствореним шдприемствам та вщкритим рахункам, наприклад:
• операцп на рахунках юридичноï особи протягом перших трьох мiсяцiв пiсля ïï реестраци;
• перша операщя на рахунку тдприемства;
• вiдкриття рахунку з внесенням на нього кошт1в на користь третьоï особи. 1нформащя про операцш, що е об'ектом обов'язкового мониторингу,
передаеться до Держфшмошториигу не шзшше шж протягом трьох робочих дшв з моменту ïï реестраци.
Законодавством встановлено три ознаки, зпдно з якими операцiï ста-ють об'ектом внутрiшнього фiнансового мошторингу:
• заплутаний або незвичний характер фiнансовоï операцiï, що не мае очевидного економiчного сенсу або очевидно1 законно1 мети;
• невщповщтсть фiнансовоï операцiï дiяльностi юридичноï особи;
• виявлення неодноразового здiйснення фшансових операцш, характер яких дае тдстави вважати, що метою ïx здшснення е уникнення процедур обов'язкового фшансового мошторингу (так зваш структуроват платежi).
Також внутршнш фшансовий мониторинг може здшснюватися й щодо шших фшансових операцш, коли у суб'екта первинного фшансового мошторингу виникають шдстави вважати, що фшансова операщя проводиться з метою легашзаци (вщмивання) доход1в. 1нформащя про операцш, що стала об'ектом внутршнього мониторингу, надаеться Держфшмошторингу лише у раз1 наявност мотивованоï шдстави.
Отримана шформащя стае предметом анал1зу Держфшмошторингу. Процес анашзу повщомлень максимально автоматизований, що дае змогу зменшити вплив суб'ективних ощнок на прийняття ршень. Дослщження от-риманоï iнформацiï складаеться з певних еташв, що регламентуються внут-ршшми документами Держфiнмонiторингу. Вxiднi даш, щодо яких здiйснюють аналiз, надходять вiд суб'ектiв фiнансового монiторингу (у вигля-дi повiдомлень про операцп кшенпв), вiд правоохоронних та шших державних оргашв, вiд фшансових розвщок iншиx краïн, а також з вщкритих джерел.
Виявленi випадки легалiзацiï (вiдмивання) доxодiв, одержаних злочинним шляхом, передаються правоохоронним органам за ршенням експер-тноï комiсiï Держфiнмонiторингу у виглядi узагальнених матерiалiв. Узагаль-ненi матерiали - це основний аналгтичний продукт фiнансовоï розвщки, у якому мiститься iнформацiя про фiнансовi операцiï, щодо яких е мотивоваш пiдстави вважати, що вони пов'язаш з легалiзацiею "брудних грошей".
У разi отримання додатковоï шформаци щодо фшансових операцш, узагальнеш матерiали по яких передавались ранiше, Держфшмотторинг пе-редае додатковi матерiали до вщповщного правоохоронного органу.
Порядок надання Держфшмошторингом узагальнених матерiалiв щодо фшансових операцш, яю можуть бути пов'язаш з вщмиванням доxодiв, одержаних злочинним шляхом, та фшансуванням тероризму, i отримання ш-формацiï про ïx опрацювання врегульовано спiльними наказами iз: Генераль-
ною прокуратурою Укра!ни, Мшютерством внутршшх справ Укра!ни, Службою безпеки Укра!ни та Державною податковою адмшютращею Укра!ни.
Водночас, Держфшмошторинг Украши щоквартально зв1ряе з право-охоронними органами даш щодо стану розгляду узагальнених матер1ал1в, за результатами яко! складаються акти зв1рок. Характерними групами фшансо-вих операцш, як мютять узагальнеш матер1али, е:
• операци з незаконного виведення кошт1в за кордон;
• псевдоекспорт (вантажно-митт деклараци з ознаками тдробки, експорт за завищеними цшами або на не1снуюч1 компани);
• операци нерезидентов з цшними паперами;
• операци з переведення безгот1вкових кошт1в у гот1вку;
• операци з1 страхування та перестрахування;
• операци, пов'язат з приватизащею;
• операци за втраченими паспортами;
• операци з баншвськими металами.
Табл. шюструе роботу системи фшансового мошторингу Украши з липня 2003 р. до кшця 2008 р.
Табл. Результати дiяльностi системи фшансового мошторингу Украши _протягом 2003-2008 рр._
Роки Ц Кшьшсть повщомлень Кшьшсть переданих узагальнених матер1ал1в Порушено кримь нальних справ Кшьюсть обвинувальних вироюв
надшшло всього прийнято на облш загалом ГПУ МВСУ СБУ ДПАУ
03 220 427 201 526 18 12 2 2 2 9 0
04 702 009 696 095 164 32 40 48 44 23 1
05 786 251 785 942 321 46 91 109 75 130 1
06 841 570 821 921 446 34 135 160 117 163 1
07 1 022 858 1 000 848 520 47 145 159 168 271 25
08 в/д* в/д 1036** в/д в/д в/д в/д 326 77
*В/д - немае даних. ** Кшьюсть узагальнених та додаткових матер1ал1в разом.
Джерела: [2], [3], [5]
Наведет дат з одного боку свщчать про значну роботу державних контролюючих оргашв протягом 2003-2008 рр. у напрям1 вщбору незвичних та сумшвних операцш, кшьюсть яких з кожним роком зростае, а з шшого -насторожуе незначна кшьюсть вщкритих кримшальних справ, { ще менша кшьюсть винесених обвинувальних вироюв.
1з загально! юлькост повщомлень, що бере на облш щор1чно Держфшмошторинг Украши, сшввщношення джерел таке (середне значення за вс роки): вщ банювських установ - 97 %; вщ небанювських установ - 3 %, у т.ч. вщ страхових компанш - 70 %. Розподш взятих до облжу повщомлень в розр1з1 ознак фшансового мошторингу мае такий вигляд: з ознаками обов'яз-кового мошторингу - 56 %; внутршнього мошторингу - 41 %; обов'язкового та внутршнього мошторингу - 3 %.
Мають тенденцш до зростання з року в рш: частка повщомлень вщ банювських установ, повщомлення з ознаками обов'язкового мониторингу. Це свщ-чить: про посилення рол1 банювських установ у в1дмиванш брудних грошей; про бшьш детальне вивчення фшансовими посередниками фшансових операцш.
Аналiзуючи статистику надходження повiдомлень про здiйснення фь нансових операцiй в розрiзi задiяниx краïн-резидентiв, можна зробити висно-вок, що найчастше такi операцiï проводилися за участю Кiпру, Росшсь^' Федерацп, Велико1' Британiï, США, Нiмеччини, Литви, Латвп, Казахстану, Британських Вiргiнськиx островiв, Швейцарп та 1зрашю [3].
Активна позищя Держфiнмонiторингу у налагодженнi взаемодп у сфе-рi протидп вщмиванню "брудних" коштiв та фiнансуванню тероризму дютала пiдтримку експертiв FATF, Свгтового банку, Ради Свропи, Егмонтсько1' групи.
У 2005 р. Держфшмотторинг прийнято до складу Егмонтсько1' групи. У 2006 р. припинено активний мониторинг ФАТФ щодо Украши, який тривав з 2001 р. Це стало сигналом для Свропейського Союзу, мiжнародниx оргаш-зацш та фiнансовиx установ про вщсутшсть до нас будь-яких претензш вiд тiеï органiзацiï. Отримано позитивну ощнку з боку Свропейського союзу у сферi справедливостi, свободи та безпеки. Наших представниюв включено до групи оцiнювачiв Свразiйськоï групи з протидп вщмиванню коштiв та фшансуванню тероризму [4].
Дедалi бшьше поглиблюеться взаемодiя Держфшмошторингу Украши з ПФР рiзниx краш. Спiвробiтництво тривае за багатьма напрямками, основ-ним з яких е обмш iнформацiею щодо можливих випадюв вiдмивання коштiв або фiнансування тероризму.
1нформацшний обмiн здiйснюеться на пiдставi мiжнародниx стандар-тiв та рекомендацш Егмонтсько1' групи. Основними принципами роботи iз за-питами е оператившсть оброблення iнформацiï та конфiденцiйнiсть.
У 2005 р. з метою покращення яюсних й кшьюсних показникiв шфор-мацiйного обмiну, Держфiнмонiторинг Украши було залучено до мережi iн-формацшного обмiну FIU.NET. Такi сучаснi засоби зв'язку сприяють налаго-дженню зручних i захищених каналiв багатостороннього автоматичного об-мiну iнформацiею мiж ПФР краш Свропи.
Залучення до мережi iнформацiйного обмiну FIU.NET допомагае у шдготовщ узагальнених матерiалiв Держфiнмонiторингом Украши. Вщповад ПФР на нашi запити е важливим елементом шд час формування матерiалiв, пiдвищуючи не лише ïx яюсть, але й кшьюсть. Зокрема, в деяких випадках шформащя вщ iншиx ПФР становить основний аргумент щодо наявност мо-тивованих шдозр у вiдмиваннi коштiв та, отже, роз^дування правоохорон-ними органами.
На сьогодш Держфiнмонiторинг Украïни сшвпрацюе з багатьма кра-ïнами свгту. Пiдписано 33 Меморандуми про взаеморозумшня мiж Держфiн-монiторингом Украïни та ПФР шших краш. 1нформацшний обмш щодо сум-нiвниx фiнансовиx операцш здшснюеться з бiльш як 70 крашами.
Держфiнмонiторинг Украïни активно сшвпрацюе з такими мiжнарод-ними установами та оргашзащями як Група з розробки фшансових заxодiв боротьби з вщмиванням коштiв (FATF); Егмонтська група шдроздшв фiнан-совоï розвiдки; Спещальний комiтет експертiв Ради Свропи зi взаемноï оцiн-ки заxодiв протидп вщмиванню коштiв (MONEYVAL); Свразiйська група з протидп легалiзацiï злочинних доxодiв та фiнансуванню тероризму (САГ); Мiжнародний валютний фонд та Свiтовий банк.
Висновки. Здшснений анашз свiдчить про значний поступ в убезпе-ченнi фiнансовоï системи Украши щодо ïï використання для вщмивання до-xодiв, одержаних злочинним шляхом та фшансування тероризму. З метою шдвищення якостi роботи системи фшансового мошторингу та затвердження Украшою статусу надшного партнера мiжнародноï спшьноти потрiбно:
• утворення ефективних регюнальних систем протидп легал1зацп (ввдмиван-ню) кримшальних доход1в та фшансуванню тероризму шляхом координаци дш державних оргатв, фшансових иосередниюв на репональному р1вт;
• розширення единого шформащйного простору електронно1 взаемоди державних оргатв-учаснишв национально: системи боротьби з вщмиванням кошт1в та фшансування тероризму;
• удосконалення шформацшно-аналггично1 системи та нормативно! бази для повно1 автоматизации процесу шформацшного обмшу з фшансовими посе-редниками.
Лггература
1. Закон УкраУни "Про запоб1гання та протид1ю дегал1зац1'1 (вщмиванню) доход1в, одержаних злочинним шляхом" вщ 28.11.2002 р., № 249-IV.
2. Зв1т Державного комггету ф1нансового мон1торингу Укра1'ни за 2005 р. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.sdfm.gov.ua/articles
3. Зв1т Державного комггету ф1нансового мон1торингу Укра1'ни за 2007 р. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.sdfm.gov.ua/articles
4. Боротьба з вщмиванням кошт1в: правовий, оргашзацшний та практичний аспекти / С.Г. Гуржш, О. Л. Копиленко, Я.В. Янушкевич та ш. - К. : Парлам. вид-во, 2005. - 216 с.
5. Прес-служба Держфшмошторингу: Держфшмотторинг Украши шдбив шдсумки свое1' д1яльносп за минулий р1к, 23.01.2009. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www. kmu.gov.ua _
УДК336.71:336.27 Доц. Б.Ю. Кишакевич, канд. екон. наук -
Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка
ПРАКТИЧН1 АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДОЛОГ11 VAR ДЛЯ ОЦ1НКИ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ В МОДЕЛ1 CREDITMETRICS
Розглянуто основн1 методолог1чн1 п1дходи до оцшки кредитного ризику з вико-ристанням методологи VaR (Value at Risk) та практичну 1'х реалiзацiю у популярнiй моделi CreditMetrics. Обчислено основш показники кредитного ризику для портфеля з одше'1 облiгацii та проаналiзовано переваги та вади моделi CreditMetrics.
Ключов1 слова: кредитний ризик, середньоквадратичне вщхилення, оцiнка ризику, CreditMetrics, VaR, Credit VaR, матриця м^ацш, кредитний рейтинг.
Assoc. prof. B.Yu. Kyshakevych - Drohobych state pedagogical
university named after Ivan Franko
Practical aspects of Var methodology use for the credit risk estimation in creditmetrics
Main methodic approaches to credit risk estimation with the use of VaR (Value at Risk) methodology and their practical realization in the known CreditMetrics model are discussed. New credit risk indexes for the portfolio of one of the bonds are calculated and the advantages and disadvantages of CreditMetrics model are analyzed.
