CC BY
50
ливостей працевлаштування на 0CH0Bi створення нових робочих мюць у пер-спективних високоприбуткових сферах господарювання, в тому числ! малому й середньому пвдприемнищш;
• домiнування напрямiв i заходiв активно! полiтики зайнятост! над пасивною, що знаходить свое конкретне втшення у cтвореннi нових ефективних робочих мicць, зроcтаннi обсяпв професшно! пiдготовки та перепiдготовки кад-рiв, пiдвищеннi ефективност оргатзаци громадських робiт тощо;
• якicнi зрушення в iнфраcтруктурному (iнформацiйному, органiзацiйному, техшчному) забезпеченнi сфери працевлаштування населення, внаслвдок чо-го скорочуеться термiн пошуку роботи, cереднiй термiн перебування у стату-ci безробiтного, зменшуються обсяги застшного безробiття;
• зростання продуктивност! пращ в галузях економiки внаслвдок оновлення техтко-технолопчно! бази виробництва, скорочення прямих втрат робочого часу та його непродуктивного використання, оптимiзащ! чисельност зайня-тих, зростання iнтенcивноcтi пращ;
• ютотне скорочення обсяпв прихованого безробiття та нерегламентовано! зайнятоcтi населення внаслвдок активного сприяння cамоcтiйнiй зайнятост населення, збiльшення обсяпв переп1дготовки робочо! сили з орiентацiею на потреби ринку пращ та перспективи модертзаци економiчно! системи;
• загальне пвдвищення продуктивност територiально-галузево! системи зайня-тост населення мае супроводжуватись адекватним зростанням реально! за-роб^но! плати в галузях економiки, !"! наближенням до потреб розширеного вiдтворення робочо! сили, полшшення структури доход!в населення;
• формування i закрiплення основ продуктивно! зайнятост населення мае зу-мовити прирют валово! додано! вартоcтi у розрахунку на одного зайнятого, а у юнцевому пвдсумку - сприяти зростанню продуктивност уciе! економiчно! системи [4. ст. 29].
Лгтература
1. Богиня Д.П. Основи економши пращ: Навч. поабник. - К.: Значно - Прес, 2000. -
С. 313.
2. Мазарак1 А.А. та ш. Економша торгового пщприемства: Пщручник для вуз1в. - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с.
3. Тимош 1.М. Економша пращ: Навч. поабник. - Тернопшь: Астон, 2001. - 347 с.
4. Заяць Т.В. Продуктивнють людських ресурав Укра!ни та регюнальш можливосп ll забезпечення// Укра!на: аспекти пращ - 2004, № 3. - С. 115.
5. Д1есперов А.В. Продуктивносп пращ в сшьському господарств1// Економша АПК. - 2002, № 11. - С. 132.
6. Яковлев Р. Динамика производительности труда и заработной платы в постсоветской России: есть ли взаимосвязь// Укра!на: аспекти пращ. - 2004, № 4. - С. 125.
УДК 658.589 Доц. М.К. Колкник, канд. екон. наук;
студ. Н.О. Зинюк - НУ "Львiвська полтехтка"
ЛЕГАЛ1ЗАЦ1Я ДОХОД1В, ОТРИМАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, I МЕТОДИ БОРОТЬБИ З НЕЮ НА СВ1ТОВОМУ
Ф1НАНСОВОМУ РИНКУ
Дослщжуеться мехашзм легалiзащi доходiв, отриманих злочинним шляхом та етапи його здшснення; подано перелш основних оргашзацш для боротьби з "ввдми-ванням" грошей на св^овому фiнансовому ринку та розглянуто завдання украшського органу фшансово'1' розвiдки; наведено методи боротьби з легалiзащeю доходiв i за-пропоновано заходи щодо нейтралiзацii загроз фiнансово-кредитнiй безпецi.
Doc. M.K. Kolisnyk, studentN.O. Zynyuk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Legalization of the profits got a criminal way, and methods of fight against
her in the world financial market
The mechanism of legalization of the profits got a criminal way and stages of his realization is explored; the list of basic organizations is given on the fight against "washing" of money in the world financial market and the considered tasks of the Ukrainian organ of financial secret service; resulted methods of fight against legalization of profits and the offered measures on neutralization of threats of financial and credit safety.
Найбшьш актуальною проблемою глобашзаци свгтового фшансового ринку е боротьба з легалiзащею доходiв, отриманих злочинним шляхом. Точкою вщлжу в боротьбi свгтового сшвтовариства з цим явищем можна вважа-ти 1988 рж, коли Оргашзащя Об'еднаних Нацш (ООН) розробила Конвенщю "Про боротьбу проти незаконного обшу наркотичних засобiв i психотропних речовин", яка зобов'язала кра!ни, що !! пiдписали, боротися з вiдмиванням до-ходiв, отриманих вiд торгiвлi наркотиками. Сьогодш дiяльнiсть злочинних органiзацiй пов'язана не тiльки з акумулюванням доходiв вiд незаконного обiгу наркотикiв, а й з шших серйозних нащональних i мiжнародних злочи-нiв та шшими способами значного пiдриву економжи. Створення ефективно! i всеохоплюючо! глобально! мережi протиди "вiдмиванню" грошей заважае злочинцям спокшно переносити свою дiяльнiсть з одше! кра!ни до шшо! i хо-ватися вiд сил протиди. Вiдсутнiсть у кра!н власних систем захисту зводить нанiвець зусилля сусщтх кра!н, якi мають таку систему. Невелику кшьюсть публiкацiй з дано! теми можна подшити на двi групи. В однiй з них зiбранi законодавчi матерiали рiзних кра!н [1-5], а в шшш - зроблено спроби дослщ-жень ефективност дi! правових механiзмiв [7].
Легалiзацiя доходiв - вчинення дш, якi спрямованi на приховування або маскування незаконного походження кош^в чи шшого майна або воло-дiння ними, прав на таю кошти чи майно, джерела !х виникнення, мюцерозта-шування, перемiщення, а також придбання, володшня чи використання кош-тiв або iншого майна, за умови усвщомлення особою, що вони були доходами з метою надання правомiрного вигляду володшню, користуванню чи роз-порядженню доходами або дш, спрямованих на приховування джерел походження таких доходiв.
Сам термш "вiдмивання" грошей виник в Сполучених Штатах Америки, де в 30-х роках минулого столгття було введено закон, який забороняв вiльний обiг алкогольних напо!в. Це призвело до розвитку нелегально! торгiвлi алкоголем, а кошти, mi були отримаш вiд цiе! торпвл^ вкладалися в мережу пралень. Саме таким чином метод легалiзацi! доходiв, отриманих незаконним шляхом, отримав назву "вщмивання". Згодом сухий закон вщмшили, а термiн перенiс свое значення на легалiзацiю доходiв, отриманих вщ продажу наркотикiв.
Вiдповiдно до Директиви Свропейського Економiчного Союзу (вЕС) "Про запоб^ання використання фiнансово! системи для цшей вiдмивання грошей" (91/308/вЕС) вщ 10.06.1991 р. "вiдмиванням грошей" вважаеться та-ка поведiнка, спричинена зумисним:
• присвоениям чи передачею майна при знант того, що таке майно було отри-
мане вщ злочинно! дiяльиостi чи з акту участ в такш д^яльност!, з метою при-
ховування чи маскування незаконного походження майна або надання допо-моги з метою уникнення передбачених законом наслщшв вiд тако! даяльностц
• приховуванням чи маскуванням реально! природи, джерела походження, мш-церозташування, руху майна, прав або власност на майно, як належать до нього, за умови знання того, що таке майно було отримано внаслiдок злочин-но! дiяльностi або з акту участ в такш дiяльностi;
• придбанням, володiнням чи використанням майна, за умови знання в момент отримання, що таке майно отримане вщ злочинно! дiяльностi або з акту участи в такш дiяльностi;
• участю, втягненням до вчинення, спробою вчинити та допомогою, сприян-ням, полегшенням та консультуванням у вчиненнi будь-яких дiй, згаданих у попереднiх параграфах.
Сьогодш до "брудних" грошей, кр1м доход1в вщ наркоб1знесу, вщно-сять також доходи, отримаш вщ торпвл1 людьми, внутршшми органами, зброею, контрабандою, викрадення людей, махшацш, вимагання та шших не-законних джерел.
Етапи "в!дмивання грошей" у фшансово-кредитнж
систем] держави
Розм1щення
Ф1зичнс РОЗМ1ЩСННЯ гот1-вкових грошових коитв у фшансов1 шструменги, а також розм1щення копт в у мшця, як\ е досить вщ-дапеними в1д мюця Тх ви-никнення
Напрями:
• розмицення в традишй-них фшансових установах;
• розмицення в нетради-щйних фшансових установах;
• розмщення через усгано-ви неф] папсового сектору;
• розмщення за межами краши.
Розшарування
Вщдыення окрсмих нсза-конних доход1в вщ джерела IX утворення шляхом створення складно!' посл!-довносл фшансових опе-рацш, як1 спрямоваш на маскування аудиторского слщу цих доход1в
Напрями:
• переведения гепвкових кошт] в у грошов! [нструменти;
• кушвля та продаж майна;
• електронний переказ кош-Т1в;
• переказ грошей на рахунки шших ф1рм.
1нтсгршия
Надання коштам, що були отримашзлочинннм шляхом, вигляду таких, що бущмто були отримаш легально
Напрями:
• продаж нерухомос п;
• спотворення шн зовшш-ньоторговельних опера-цш;
• операци з занижениям шн;
• операцпз завишенням цш;
• використання бапк[всь-ких рахунюв шоземпоТ ф!рми;
• депонування го'пвки на бапк!вський рахунок ф1-рми;
• шдставш ком пан ¡У та неправдив! кредити;
• "вщмивання" через казино \ лагере?;
• встановлення контролю за шоземними банками.
1
Рис. 1. Етапи "вiдмивання грошей "у фтансово-кредитнш системi держави
Процес легашзаци доход1в е досить довгим i складним процесом i по-лягае в тому, щоб заплутати слщи нелегального походження доход1в i надан-ня !м вигляду таких, що були отримаш законним шляхом. Загалом "вщмиван-ня грошей" складаеться з таких основних еташв: розмщення; розшарування; штегращя (рис. 1).
Якщо на перших двох етапах ще можна виявити "вщмивання" грошей, то на третьому вщдшити законш грош1 вщ незаконних е досить важко. Бо-ротьба з "вщмиванням грошей" протягом вже бшьш шж десяти роюв е клю-човою складовою загально! боротьби з нелегальною торпвлею наркотиками i д1яльшстю оргашзовано! злочинносл.
Основним м1журядовим органом для боротьби з "вщмиванням" грошей е FATF (Financial Action Task Force), створений в Париж1 (Франщя), на самт кра!н Велико!' Ымки у 1989 р.
Табл. 1. Органи фпнансовоИ po3eidKU деяких крат
Кра!на Орган фiнансовоi' розввдки
1. Австрал1я Австралшський центр звiтностi операцш i аналiзу
2. Австр1я Офiс звiтностi, в структурi федерального Мiнiстерства внутрiшнiх справ
3. Бельпя Бельгшський орган фiнансовоi розвiдки
4. Болгар!я Бюро фшансово'' розвiдки
5. Бразишя Рада контролю за фшансовою дiяльнiстю
6. Великобриташя Нацiональний орган злочинно'' розвiдки/ Орган економiчних злочинiв
7. Грещя Комгтет статтi 7 Закону №2331/1995
8. Датя Секретарiат з вiдмивання грошей - Прокурор з серйозних економiчних злочинiв
9. 1тал!я Служба протиди вiдмиванню грошей у складi Офiсу регулювання валютних вiдносин
10. Канада Канадський центр аналiзу фiнансових операций i звiтiв
11. Корейська республша Орган фiнансовоi розвiдки Коре''
12. Люксембург Служба боротьби з вiдмиванням грошей
13. Голланд!я Офш звiтностi з незвичайних операцш в структурi Мiнiстерства юстицii
14. Нова Зеландш Орган полiцейськоi фiнансовоi розвiдки Ново'' Зеландй
15. ОАЕ Орган боротьби з вiдмиванням грошей i пiдозрiлих справ (випадмв)
16. Польща Генеральний шспектор фiнансовоi iнформацii
17. Росшська Федеращя Комiтет Фшансового Монiторингу
18. США Мережа попередження фiнансових злочитв
19. Туреччина Рада розвiдки фiнансових злочинiв - Мшстерство фiнансiв
20. Укра'на Державний комiтет фшансового мотторингу Укра'ни
У р1зних кра'нах почали розгортатися програми для боротьби з "вщ-миванням" грошей, створюватися спещал1зоваш державн органи, як мали можлив1сть швидкого обмшу шформащею м1ж р1зними фшансовими устано-вами, правоохоронними органами та органами прокуратури. Таю спещал1зо-ваш органи в свгговш практищ отримали назву органи фшансово! розвщки (FIU вщ англ. Financial Intelligence Unit) (табл. 1). У кожнш кра!ш FIU мае
свое мюце i шдпорядковуеться р1зним органам, але незалежно вщ шдпоряд-кування, щлями FIU е: зб1р, анал1з i оброблення повщомлень про шдозрш операци i боротьба з "вщмиванням" грошей.
FIU - це пункти централ1заци шформацп про незвичайш або шдозрш операци, як отримують шформащю (зв1ти) вщ фшансових установ. У св1то-вш практищ звгги до FIU обов'язково подають так оргашзацп: банки, страхо-в1 компанп, б1рж1, установи, як здшснюють обмш валют, гральш заклади, ш-ш1 фшансов1 установи, а також нотар1уси та агенти з нерухомосп.
Офщшне визначення FIU: "Орган фшансово! розвщки - це нащональний орган, який вщповщае за зб1р, анал1з i передачу компетентним органам шформацп про випадки "вщмивання" грошей, як були виявлеш при розкрит-т фшансово! шформацп, яка стосуеться доход1в, вщносно яких е шдозра що-до !х злочинного виникнення; або фшансово! шформацп, яка вщповщно до нащонального законодавства е обов'язковою для подання в цшях боротьби з "вщмиванням" грошей" [4].
FIU виступають центрами анал1зу шформацп. Вважаеться, що шфор-мащя, яка подаеться банками, не може вщразу бути використана неспещаль зованими установами. Тому FIU анал1зуе таку шформащю, доповнюе !! для того, щоб перетворити просту шдозру в обгрунтоване припущення стосовно факту скоення злочину. Важливо вщбрати серед вЫе! сукупносл операцш, про як було повщомлено фшансовими установами, ri, яким потр1бно придь лити шдвищену увагу.
Для такого анал1зу FIU повинен т1сно сшвпрацювати з установами фь нансового сектору i сектору нерухомосп i в той же час з1 вЫма правоохорон-ними органами в кра!'ш i за !! межами.
Кульмшащею багатор1чних зусиль кра!н i м1жнародних оргашзацш для боротьби з "вщмиванням" грошей стало створення Егмонтсько! групи. Егмонтська група об'еднуе фшансов1 розвщки р1зних кра!н свггу. Защкавле-шсть у створенш тако! групи виникла в результат! неформальних контакт1в представниюв оргашв фшансово! розвщки р1зних кра!н св1ту на зустр1чах FATF. У 1995 р. в Брюссел1 в Егмонт-Оренберзькому Палащ вщбулась перша зустр1ч представниюв FIU р1зних кра!н.
Д1яльшсть Егмонтсько! групи спрямована на забезпечення обмшу ш-формащею м1ж органами фшансово! розвщки р1зних кра!н з метою тдтрим-ки !х нащональних програм протиди "вщмиванню" грошей. Така шдтримка також полягае в шдвищенш р1вня шдготовки експерт1в i пращвниюв цих оргашв, допомоз1 в сшлкуванш м1ж FIU шляхом запровадження нових техноло-гш. Для ефективного обмшу шформащею м1ж FIU був створений безпечний веб-сайт Егмонтсько! групи, доступ до якого мають тшьки нащональш FIU.
Основними прюритетами д1яльност1 Егмонтсько! групи е: створення оргашв фшансово! розвщки в кра'нах свггу; стимулювання обмшу шформащею на основ! взашсткосп i взаемно! домовленостц надання доступу до зак-ритого веб-сайту Егмонтсько! групи вЫм FIU; проведення навчальних програм, регюнальних робочих груп i здшснення обмшу персоналом; розгляд формально! структури Егмонтсько! групи для забезпечення постшного адмь
нiстрування Егмонтсько! групи, а також визначення часу i мюця проведення пленарних засщань; розроблення процедур прийняття рiшень стосовно вщпо-вiдностi нацiональних органiв визначенню "FIU"; формування у разi потреби додаткових робочих груп; розроблення правил обмшу шформащею; тдго-товка шформацп для публiчного подання стосовно дiяльностi Егмонтсько! групи. Керуючим органом Егмонтсько! групи е Постшна адмiнiстративна шдтримка (замють Секретарiату). Спочатку Адмiнiстратор розташовувався в FIU Нiдерландiв, а починаючи з 2001 р. вiн знаходиться в FIU Великобританп.
Розгляд питань проводиться в спещальних робочих групах, яких на цей час е три: правова, навчально-комушкацшна та група допомоги кра!нам-початювцям. На сьогодш членами Егмонтсько! групи е 101 FIU рiзних кра!н свiту. Для того, щоб стати членом Егмонтсько! групи, FIU повинен вщповща-ти визначенню "FIU" [4, ст. 15-56].
Оцiнюючи законодавчо-нормативну базу щодо оргашв фшансово! розвiдки в Украïнi бачимо, що Державний комiтет фiнансового мониторингу Укра!ни (далi - Держкомфiнмонiторинг Укра!ни) був створений вiдповiдно до Указу Президента Укра!ни вiд 28 вересня 2004 р. № 1144/2004 "Про Державний компет фшансового мошторингу Укра!ни".
Основними завданнями Держкомфiнмонiторингу Укра!ни е: участь у реалiзацiï державно! политики в сферi запобiгання та протиди легалiзацiï до-ходiв, одержаних злочинним шляхом, i фшансуванню тероризму; збирання, оброблення та аналiз шформацп про фiнансовi операци, що шдлягають обов'язковому фiнансовому монiторингу; створення та забезпечення функщ-онування едино! державно! шформацшно! системи у сферi запобщання та протиди легалiзацiï доходiв, одержаних злочинним шляхом, i фшансуванню тероризму; налагодження сшвробгтництва, взаемодн та шформацшного обмь ну з органами державно! влади, компетентними органами шоземних держав та мiжнародними органiзацiями в зазначенш сферi; забезпечення в установле-ному порядку представництва Укра!ни в мiжнародних органiзацiях з питань за-побщання та протиди легалiзацiï доходiв, одержаних злочинним шляхом, i фь нансуванню тероризму.
У боротьбi з вiдмиванням грошей, як правило, використовуються такi методи: фшансова й податкова звiтнiсть юридичних i фiзичних осiб; виïзнi перевiрки компанш i банкiв органами регулювання; зовтшт аудиторськi пе-ревiрки; внутрiшнiй аудит, включаючи видiлення осiб, вiдповiдальних за контроль операцш на предмет вщмивання грошей; контроль у рамках профе-сшних асоцiацiй i саморегульованих оргашзацш; оперативш операци мюце-вих i мiжнародних правоохоронних органiв; добровшьне (чи за винагороду) надання шформацп фiзичними особами [6].
Кожен iз цих методiв пiдкрiплюеться законодавчо й мае сво! плюси та мшуси. Завдання компанiй надавати фшансову звiтнiсть з метою боротьби з вщмиванням грошей значною мiрою носить превентивний характер. Для детального вивчення звгтноси потрiбен пiдготовлений квалiфiкований штат службовцiв, сучаснi засоби обробки шформацп й можливють оперативно! пе-ревiрки iнформацiï на мiсцi. Розвиток системи нагляду означае для держави
певш витрати. Ускладнення схем вiдмивання грошей спричиняе ускладнення вимог обов'язково! звггносл, що сприймаеться як обмеження волi громадян i приватних iнститутiв. Аналопчну реакцiю викликае розширення повнова-жень правоохоронних оргашв. Gдинi бази даних полегшують пошук i аналiз шформаци, однак 1'хне застосування пов'язане з ризиком правопорушень i не-сумлшного використання iнформацiï.
При створеннi повноцiнноï системи протидiï вiдмиванню грошей пот-рiбно досягнути компромiсу, по-перше, мiж збiльшенням витрат на державному й мiкроекономiчному рiвнях з ïï фiнансування та обмеженням свободи дш економiчних суб,ектiв, i, по-друге, мiж ефективнiстю функцiонування системи й жорстюстю контролю за виконанням пропонованих державою вимог. Кож-на краша в тому або шшому ступенi мае систему протиди вiдмиванню грошей, в особi правоохоронних органiв. Введення нових механiзмiв, особливо витратних, доцшьно здiйснювати тiльки тодi, коли переваги вщ 1'хнього використання перевищать незадiяний потенцiал уже iснуючих систем.
У ходi протиди вiдмиванню грошей особливу роль вщграе судова система. При офщшному доказi злочинних дш приватних осiб у вiдмиваннi грошей судовi органи зазнають найбiльших трудношдв з доказом того, що: а) власшсть, залучена в механiзм вщмивання, була доходом вщ незаконно!" (зло-чинно!) дiяльностi; б) вiдмивання грошей проводилося з певною метою; в) т-дозрюваний знав про незаконний характер походження власностг
Оскiльки деяк правовi особливостi також можуть ускладнювати судо-вi розгляди ("що не заборонено, те дозволено"), законодавство мае вiдрiзня-тися певною гнучюстю й передбачати можливють швидко реагувати на використання з метою вщмивання грошей нових фшансових шструменлв, шсти-ту^в i коштiв комунiкацiï.
Висновки i перспективи подальших досл1дженъ. Розглянут проблеми необхщно врахувати пiд час розроблення концепцш фiнансово-кредитного розвитку Украши, в основу яко1' повинна бути закладена орiентацiя на використання внутршшх i зовнiшнiх фiнансових джерел. На державному рiвнi мають бути розроблеш заходи щодо нейтралiзацiï загроз фшансово-кредит-нiй безпецi, зокрема необхщно:
• запровадити мехатзм забезпечення штеграци мiж Державним комггетом ф1-нансового мотторингу Украши з мiжнародними оргатзащями та органами фшансово1 розвщки 1нших краш;
• визначити на державному р1вт прюритети щодо державного фшансування ор-гатв фшансово1 розв1дки з "вщмивання" грошей у фшансово-кредитнш сферц
• вдосконалити шнуюч системи захисту (маються на уваз1 украшськ структуры пщрозд1ли, як ведуть боротьбу з "вщмиванням" грошей в р1зних галу-зях економ1ки) з урахуванням завдань та функцш глобально1 мереж1 протиди "вщмиванню" грошей.
Лiтература
1. Закон Украши "Про запобшання та протидш дегал1зац1'1 (вщмиванню) доход1в, одержаних здочинним шляхом"// Вщомосп Верховно'1 Ради Украши вщ 03.01.2003. - 2003, № 1, ст. 2.
2. Указ Президента Украши "Про Державний ком1тет фшансового мошторингу Украши"// Офщшний вюник Украши вщ 15.10.2004. - 2004, № 39, стор. 21, ст. 2582.
3. Директива Свропейського EK0H0Mi4H0r0 Союзу (СЕС) "Про запоб^ання вико-ристання фiнансовоi системи для цшей вiдмивання грошей" (91/308/СЕС)// Офiцiйний Вiсник Свропейських Ствтовариств № L 166/83 вiд 28.06.1991.
4. Рымарук А.И., Лысенков Ю.М., Капустин В.В., Синянський С.А. под редакцией профессора Рымарука А.И. Отмывание грязных денег: международные и национальные системы противодействия. - К.: Юстиниан. - 2003. - 544 с.
5. Бекряшев А.К., Белозеров И.П., Бекряшева Н.С., Леонов И.В. Теневая экономика и экономическая преступность: Электронный учебник. - <http:// newasp.omskreg.ru/bekryash/>.
6. Боротьба з вщмиванням грошей. Мiжнародний досвщ i уроки для Росп: Анал^ич-на записка вщ 12 вересня 2000 р// http:// opec.ru.
7. Доля Л.М. Легалiзацiя ("вщмивання") доходiв, отриманих злочинним шляхом, як мiжнародна проблема// Боротьба з оргашзованою злочиннiстю i корупцieю (теорiя i практика). - 2001, № 4. - С. 51 56.
8. Указ Президента Украши "Про положения про Державний ком^ет фшансового мониторингу Украши" вщ 24.12.2004 р. № 1527/2004.
9. http:// www.moneylaundering.com
10. http:// www.rada.gov.ua.
УДК 658.91 Асист С.М. Лихолат; студ. I.I. Кондратьева -Львiвська КА СТАНОВЛЕННЯ Л1ЗИНГОВИХ В1ДНОСИН В АПК УКРАШИ
Розглянуто оргашзацшш засади становлення лiзингу АПК; ринок лiзингових послуг; проблеми створення державних лiзингових компанш.
Ключов1 слова: лiзинг, фiнансовий ринок, посередники, лiзинговi поставки, лiзинговi послуги.
Assist. S.M. Lykholat; stud. I.I. Kondratjeva - Commercial Academy of L'viv Becoming of leasing relations in agricultural complex are covered of Ukraine
Organizational bases of introduction leasing in agricultural complex are covered; market of leasing services; problems of creation of state leasing companies.
Keywords: Leasing, financial market, mediators, leasing deliveries, leasing services.
Одним i3 вид1в шдприемницько1' д1яльност1 л1зинг виник у 1952 р. в США й набув досить стрiмкого поширення у багатьох крашах свггу. Через ль зинговi операци фшансуеться 1/3 приватних швестицш у крашах iз розвину-тою економжою i майже 1/8 приватних швестицш в свт. У США в лiзингу перебувае 45 % виробничого устаткування, у ФРН - 18 %, в Японiï - 3 % [1, c.28]. В Укра1'ш обсяг лiзингових iнвестицiй за останш кiлька рокiв зрiс майже на 30 %, але водночас не перевищуе 10-12 % загальноï потреби в них [2, c. 64].
На сучасному етапi розвитку економiчноï системи лiзинг - це устшна форма взаемодiï банкiвських структур з реальним сектором економiки, який забезпечуе доступ до передовоï техшки i найкращих свiтових технологiй не тшьки в перiод економiчного зростання у рiзних крашах, а й в умовах спаду розвитку, навпь такого, в якому опинився агропромисловий комплекс Украши.
На сьогодш на украшському фшансовому ринку ддать двi групи посе-редникiв. Перша - так зваш псевдолiзингодавцi, якi продають технiку пiд виплату. Замiсть звичайно!" схеми - взяти кредит, придбати техшку та передати ïï в лiзинг, лiзингодавцi використовують схему: купують основнi засоби у ви-робниюв на умовах товарного кредиту, а по^м передають 1'х лiзингоотриму-вачам на умовах продажу шд виплату. Це вщбуваеться через те, що впчизняш
