ШЛЯХИ МіНіМіЗАЦії РИЗИКіВ ЛЕГАЛіЗАЦії ДОХОДіВ КЛієНТіВ БАНКУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

10. Мщенко В., Крилова В., Жконова М. Комушка-ц1йна пол1тика центрального банку. Всник Нацонального банку Укроти. 2015. № 1. С. 6-10.

11. Мокляк М. В., Литвин I. В., Ярмош Г. В. Маркетинге^ комушкацй' комерцмного банку. Науковий всник Херсонського державного yHiBepcumemy. Cepín «Ekohomí4hí науки». 2015. № 10 (2). С. 107-110.

12. Слободянюк Н. О., Семешвська О. М. Маркетинг як ¡нструмент пщвищення ефективност комерцмно-го банку. Глобальн та нацiональнi проблеми eкономiки. 2016. № 14. С. 854-858. URL: http://global-national.in.ua/ archive/14-2016/170.pdf

REFERENCES

Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language]. Kyiv: Naukova dumka, 1985.

Gavra, D. P. Osnovy teorii kommunikatsiy [Fundamentals of communication theory]. St. Petersburg: Piter, 2011.

Hirniak, V. V. "Suchasni instrumenty marketynhu v prodazhu bankivskykh produktiv" [Modern marketing tools for the sale of banking products]. Naukovyi visnykMizhnarodnoho humanitarnoho universytetu, no. 1 (2015): 55-58.

Kashkina, Yu. Ye. "Sutnist marketynhovoi polityky komu-nikatsii" [The essence of marketing communications policy]. Upravlinnia rozvytkom, no. 15 (2014): 27-30.

Kovaleva, D. K. "Kommunikatsii v sfere bankovskikh uslug" [Communication in the field of banking services]. http:// izdatelstvo.bgu.ru/epm/dl.ashx?id=1397

Kuzyk, O. V. "Vplyv ekonomichnoi kryzy na marketyn-hovu komunikatsiinu polityku vitchyznianykh pidpryiemstv" [Influence of the economic crisis on the marketing communication policy of domestic enterprises]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, no. 24.8 (2014): 246-252.

Liutyi, I. O., and Solodka, O. O. Bankivskyi marketynh [Bank Marketing]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2010.

Maslova, N. O., and Karpenko, Ye. O. "Suchasni instrumenty marketynhovykh komunikatsii banku" [Modern tools of marketing communications of the bank]. Molodyi vchenyi, no. 12 (2016): 792-795.

Mishchenko, V., Krylova, V., and Nikonova, M. "Komuni-katsiina polityka tsentralnoho banku" [Communication policy of the central bank]. VisnykNatsionalnoho banku Ukrainy, no. 1 (2015): 6-10.

Mokliak, M. V., Lytvyn, I. V., and Yarmosh, H. V. "Marketyn-hovi komunikatsii komertsiinoho banku" [Marketing communications of a commercial bank]. Naukovyi visnykKhersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», no. 10 (2) (2015): 107-110.

Slobodianiuk, N. O., and Semenivska, O. M. "Marketynh yak instrument pidvyshchennia efektyvnosti komertsiinoho banku" [Marketing as a tool for improving the efficiency of a commercial bank]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. 2016. http://global-national.in.ua/archive/14-2016/170.pdf

Vartsaba, V. I., and Diulai, Ye. V. "Marketynhova stratehiia rozvytku banku: elementy ta etapy rozrobky" [Marketing strategy of the bank development: elements and stages of development]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia «Eko-nomika», no. 3 (2014): 106-110.

УДК 336.71.078.3 JEL: G21; G28

ШЛЯХИ М1Ж1ШАЦИ РИЗИК1В ЛЕГАЛ1ЗАЦИ ДОХОД1В КЛ1Ш1В БАНКУ

®2019 ОМЕЛЬЧЕНКО О. I., ОСТРОВСЬКИЙ Д. М.

УДК 336.71.078.3 JEL: G21; G28

Омельченко О. I., Островський Д. М. Шляхи MiHiMi3a^i ризимв легалiзацм доход1в oicHTiB банку

Метою cmammi е досл'дження системи управлшня ризиками, зокрема тими, що виникають на сучасному етат через поширення процеав пегат-зацИзлочиннихкошт'в через баншвськусистему, та формуваннярекомендацй щодо ¡хммм/зацП. Проанал'зовано доробкизаруб'жнихiвтчизня-нихученихз питань виникнення та поширенняр'вномаштнихформ iметод'в в'дмиваннягрошей; визначено чотири основн на сьогодшшн'ш день моделiлегал'ваци кошт'в, отриманих злочинним шляхом; виокремлено стадп процесу в'дмивання злочинних доходiв. Також було класиф'шовано найб'шьш ризиковат для банку операцппри обслуговуванн фiзичнихта юридичнихоаб. Особливуувагу прид'шено 'тструментар'т протидилегал'ваци злочинних доходiв та фшансуванню тероризму. Так, було проанал'зовано закони та тдзаконнi нормативно-правов'> акти у сферi бороть-би проти легалЬаци злочинних кошт'в, напрями спiвпрaцi з правоохоронними органами та спе^альними мiжнaродними оргaнiзaцiями, зокрема оргaнiзaцiйно-прaвовi заходи FATF, внутршнi положення банмв. За допомогою оцiночно-aнaлimичноi процедури пошуку найб'шьш прийнятного вар'шнта з використанням метода анал'зу iерaрхiй проведено пор'вняння 'нструмент'в стратегй управлшня ризиками за результативтстю для банювського сектора та визначено найбльш прюритетш.

Ключов'! слова: банювська система, мошторинг, мiнiмiзaцiя ризиюв, лeгaлiзaцiя незаконних доходiв. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-6-239-245 Рис.: 2. Ббл.: 10.

Омельченко Оксана IzopiBHa - кандидат eкономiчних наук, доцент, доцент кафедри митноiсправи та оподаткування, Хармвський нацональний eкономiчний утверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Хармв, 61166, Украна) E-mail: ksu.omelchenko@gmail.com

Островський Денис Миколайович - викладач кафедри митноi справи та оподаткування, Хармвський нацональний економ'мний утверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Хармв, 61166, Украна) E-mail: denis.ostrov@i. ua

УДК 336.71.078.3 JEL: G21; G28

Омельченко О. И., Островский Д. М. Пути минимизации рисков легализации доходов клиентов банка

Целью статьи является исследование системы управления рисками, в частности теми, которые возникают на современном этапе в связи с распространением процессов легализации преступных средств через банковскую систему, и формирование рекомендаций по их минимизации. Проанализированы труды зарубежных и отечественных ученых по вопросам возникновения и распространения различных форм и методов отмывания денег; определены четыре основные на сегодняшний день модели легализации средств, полученных преступным путем; выделены стадии процесса отмывания преступных доходов. Также были классифицированы наиболее рискованные для банка операции при обслуживании физических и юридических лиц. Особое внимание уделено инструментарию противодействия легализации преступных доходов и финансированию терроризма. Так, были проанализированы законы и подзаконные нормативно-правовые акты в сфере борьбы против легализации преступных средств, направления сотрудничества с правоохранительными органами и специальными международными организациями, в частности организационно-правовые меры FATF, внутренние положения банков. С помощью оценочно-аналитической процедуры поиска наиболее приемлемого варианта с использованием метода анализа иерархий проведено сравнение инструментов стратегий управления рисками по их результативности для банковского сектора и определены наиболее приоритетные. Ключевые слова: банковская система, мониторинг, минимизация рисков, легализация незаконных доходов. Рис.: 2. Библ.: 10.

Омельченко Оксана Игоревна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры таможенного дела и налогообложения, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: ksu.omelchenko@gmail. com

Островский Денис Миколайович - преподаватель кафедры таможенного дела и налогообложения, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина)

E-mail: denis.ostrov@i.ua

UDC 336.71.078.3 JEL: G21; G28

Omelchenko O. I., Ostrovskyi D. M. The Ways to Minimize the Risks of Legalization of the Bank's Customers' Incomes

The article is aimed at studying a system of risks management, particularly considering the risks that arise at the present stage in connection with the spread of processes of legalization of criminal funds by means of the banking system, and formulating recommendations as to minimizing them. The works of foreign and domestic scholars on the emergence and spread of various forms and methods of money laundering are analyzed; four main models for the legalization of proceeds of crime are identified; the stages of the process of laundering criminal proceeds are allocated. The most risky transactions for banks in the service of individuals and legal entities are also classified. Particular attention is paid to the instrumentarium to counter the legalization of criminal proceeds and the financing of terrorism. Thus, laws and by-laws in the sphere of countering the legalization of criminal means, directions of cooperation with law enforcement agencies and special international organizations, in particular, the FATF organizational and legal measures, and internal provisions of banks are analyzed. Using the evaluation-analytical procedure of finding the most acceptable option with the hierarchies analysis method, a comparison of risk management strategies according to their impact on the banking sector is made, allocating the most priority instruments. Keywords: banking system, monitoring, minimization of risks, legalization of illegal income. Fig.: 2. Bibl.: 10.

Omelchenko Oksana I. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Customs and Taxation, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: ksu.omelchenko@gmail.com

Ostrovskyi Denys M. - Lecturer of the Department of Customs and Taxation, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: denis.ostrov@i.ua

Тенденци останшх роив характеризуются поширенням залучення баншвських установ у процеси легaлiзaщi злочинних кошпв у результат прямо! або опосередковано!' участ банку в схемах надання правомiрного вигляду володшню, користуванню або розпорядженню грошовими ко-штами через надання послуг Рентам з непрозорою структурою власносп або неясними джерелами по-ходження катталу.

Ризик залучення банюв до дiяльностi з легаль заци кошпв, отриманих злочинним шляхом, i фшан-сування тероризму може проявитися в критичних для банювсько'! дiяльностi наЫдках, як-от: штрафи за порушення законодавства, втрати внасл^ок роз-голосу факйв причетност банку до операцш з лега-мзацц грошових кошпв, арешт або конфккащя акти-вiв банку, винесення несприятливих судових ршень, зниження лжв^дносп - це так зваш фiнансовi втрати; або падшня вартосп акцш банку, в^дмова шоземних партнерiв в^д розширення сшвпращ, змша умов залучення кошпв на мiжнародних фшансових ринках, затримка платежiв ^енйв банку, в^дтж кменйв - це так зваш репутацшш втрати. Ризики таких насло-

ив майже унеможливлюють оптимальне виконання функщональних зобов'язань банку перед Рентами, тому розробка шструментарш зi зниження ризишв легамзаци доходiв е нагальною потребою.

Досл^дженню проблем управлшня ризиками у сферi в^дмивання кошпв та фшансування тероризму присвячено багато робгг, серед яких роботи таких на-уковщв i практишв, як: Л. О. Примостка [1], Л. В. Кривонос [2], С. О. Дмитров [3], О. М. Колодiзев та О. В. Ко-цюба [4], Ж. О. Андршченко [5] та багато шших. Од-нак, незважаючи на суттевi науковi результати, отри-маш вищезазначеними та шшими вченими, шляхи мшiмiзaщi ризишв у сферi в^дмивання кошпв потре-бують подальшого вивчення та розвитку.

Метою роботи е досл^дження системи управлшня ризиками, зокрема тими, яю виникають на сучасному еташ через поширення процеав легaлiзa-ци злочинних кошпв, та формування рекомендацш щодо !х мшiмiзaщI.

Управлшня ризиком е динaмiчним i безперерв-ним процесом, тому необх^дно систематично перевь ряти та покращувати його шструменти в^пов^дно до конкретно!' ситуаци.

€ от

^ W

сг с X

ff]

=î' а> о

3' X

& 3 е о

ъ а> ■О

ю

СП

SJ

О

_1

VO

о За

Л>

Л>

ж о Е

н

со' о

H

"О

о

■С

а

x

о

NJ

2 й ~< Е' S Е " X Е Ф К н

i Ф

ф

ф ТЗ n n

n s о H

-< H ^ ~<

ш О ГО

ш "о ь s

О1

н ш

§ Э.

го 3

П ф S -1

1= 13 t £D

И

О -1

Е

о

го

<■ -i 7ч

ф 0) и "П

(1 n и ш

ф т; ш т; -< го ь ф i' ш

w

го ь ct i ^ го

е' ф -i ш j3 s

го ь s

ф го

п H -< i ш I

s го п

u h за

=1

за

M одел i легал1зацм злочинних kolutíb

11 Ii

ф го Ts

т; ^ С)

0 1 ф -1 Е

о ш

S ь сг го

л го

I о

s Ь

s< Til

о сг

Ol n

-1 за

w w i ol _

ь ш ш ф x

о т; ь w ф —i

-с о ш ^

s i i о тз

i i i n ш

i о за ф j=

s S т; n н го s ь тз ф ь i за' 1

о s m

е s

н о

ш n

s h

I ь

ш ш

I Ь

S 1

го s

X

о ^

ф тз

Ь g "D

О ш О

x n w

о т; е

Ь -< ш

5' S 5

Е Ï ш

ь 5 ш

20 I

x п i

о ь я

S S i

^ —• £U

I О S л

ф

I

m т; "П

ш о О

i F W

^ го' n н го' _| о

сг I-

А ь

Til

X

о S го т;

п о

т; ш

<

X

А

n -< ь

S ь О

Q ф го

ф öl го 5 ï ф

-< ^ £

ft)

л ± *

X -1

5 ТЗ

1 о

Я Е

2 л> Го

I

ü *

0 ûj

1 *

Л> QJ

ф Ь

ь g

i

5

ь'

° É о I

ГО -<

т;

i

ф

ь ф -i

ш ь сг I

п'

¡Ü

о "2

I I

о £4

s 5 -3

-< 1 о -. Е i ф Е о

^ го го

° 1'

■й i

¥ "

S J=

ф о" I I

за

ф ъ "5

"D

О

W

ф о £

i тз ф

I ш' I

X' Ь I

° £ 1

Е ф

го

=! г! w

-j— £D ГО

n тз 5 ь'

Н ш ф сг

ч X ТЗ I

Го -< ф ф

^ I ТЗ I

Ш I

3 *

ГО ГО ш Ja"

11 —: ГО

го Ш 7ч

Э тз -< о ш

го. S

Ь Ь

S О-

s J

Я п

ш н

i сг

i ~ за

И

Зэ го

0 -е-

01 ы

о

Ь

а>

73 s

-е-01 ы

s

ID

j:

0

4 s

73

5

-е-

01 ы

о

Ь

а>

-С

s

73 s n

л> *

ч о

73

S

я

Я

»

х: я

g s

¡> 43

>

Я s

£ 5'

> to * >

S ^

2 ^

» cd

H. ►©- X E

го в

»

X -g *

•©- g X

P2 IT3 Я m

a Я » «

Я s

S о

T3

H ^ n> » T3 Я >2

^О рз

О

a ■<

n >

S 43

(i

h a

О Д

С. о

СП "

L >

S s » >

>

о -с s я я s

X >

о X

о >

5'

> гъ

тз

%

»

а S

S

>

«

о

43

s

со S

к

я

о

со S

.с

Е<

со

fi i I

(i S

"S s

Co

po CD

S

» о

^ -й

43 Q

0 s

1 s.

со ]>

Ci СО

H >

» о

> л

я; s

^ £

T3 -Я

2 to

«

о

В ^

4

5

to >'

to >

»

о Я

о

н to

03 to to Sí ° ES

\ o4

S

H

S Э ш

S я

о >

^ H

G я

Н Я О 43

-3 S Я ^ я s

я. Î. ►©-^

5' -g s н Я J g 1 о I С. g

СП "

я

>'

to s £

Я s

> ^

S > я s я s

» to »

I

я

»

со >

0 -с s

1 I s X

M >

to о

5 I

й 5'

43 S

О

H » g

«

я S 43 S

рэ а4

to Q S »

> S

О > 1. О to л

5 s 2 я

fD

s 1

> s

g ^ S s

о я

S s S. s

> e

Я g Я

Ь- О >

Г я

tí

К ^

о. в о

го g

ш о ал Li

-5" ^^ ? S

«

3" «

»

>

Я 43

О

S

s<

43 S

со

s «

Я

о

H V

о : Я гъ 43 . » .С.

Я

о

я' »

43 рз

О

Я л

to 'S

СО

£ s

О ^

to S

СЪ Q

о ^

СП • < n H > №

I

. - Я

t° ьн рз СО

« Я С

» о

Й в

Hï CD

43 П

>

з-I s S< 43 S

СО н-

g 'S

Я

да Я

43

»

О

to ■<

to со да Я

Я

»

о

н S

со

to »

«

S

X

го >

о о

s

H №

« S

ь- о

со со

S я

« s

о s

43

s

со

s

« I—I

о Д

СО 43

й S Я

S о

g СП

Я о

S i

да СО

Я &

$ Я

Я S

о s

СО S

s ^

J3 s

I2- л

я< я

s g

да

в.

О

В

ч G"

о

4

43

5 S да Я S X

со >

О

-с s я

со

S «

О

Я н

да п Ч ч

Я £

я в

со

H' в

to ^э я 5

к

о *

>

да

to

s *

о

43 S

о H

43

i 3

I g * £

о я о X

а{ » ч

СО 43

S й « Я

о ц

43 Я Я S

со ТЗ

я Я

5 s

ä да

«

о

43

О

Я

О

я

>

Я

H о

№ *

Я

X

О H 43

H ^

43 Я

со да .С

S3"

о я

гъ

О

« 43

О

В X

Й О

> ■ я

СП СП H да да да Я Я _, « « X 43

7: ^ я — я

43 Я

43

> со * g

43 О ? 1

й

е- g

о

43 СО

со

В Я

> я

H

я

со да

Я ^

да ]>

я. s. S

. о а\

да 43

Я 43

со

да да

-Я со

я; я V

43

я

о a

о s

S. s-

со 2)

g &

-f В

о

СП

я

з-

со >'

43 Я

со

о ч да Я

Я

»

« "¡S

43 ^

Я ^ çâ 43

я °

1; В

СО 43

С' & £

о я<

я

да

о №

О ^

О >

л> >

43 я;

а, й

Я я

Л} •i'

я

о о

о со s

Я 43

~ >

0 о а\ Я

1 «

S о . я ч

О 43

Я К, "

п> СП

43 да да Я

о ч

со' «

о а\ и да -Ü-Я -5 to S Я

S «

Я о - 43 Я S

Т—t H

да Я

Я

»

я о Е.

43 43

Е. 5 й

в —

-с s

s

43 to

►е-

X

to д Я

to да «

Г

3" «

OJ

Е<

43

О 43 Я со го H Я -С Я О

съ О го о

СП > >

я S >

~ tr

►е- я

о о

43 го g И

> Я

я

« H да да S >.

о >

со -£-. H Я< да го

В я

о S

to го

да ч

Я tr Я

S Ä

-I

со 43

2S. >

Я п>

-Я bá

п> 5

со я

о о

£

о >

о

со

со

о >

»

•з

да Л

да ^

43

О

В

о со Я

X «

о

В

ч • 5' . я

да ч

43

со

.С »

со Я да X

о >

*

гъ Я

Я

»

Я

О

>

я

s *

да

я

H

43 Я

Я

>

да ч

щ

со

со

со «

да

со >

Е'

я

»

да «

1-3

я

да

-с я

о

да >

со да Я Я го

s "й

со да

1-3

Я

Я со со да

СО да

1-3

- я

Я %

5 §

да

да

s >

Я Ç

^г я

^J го

В 2.

съ

со S

Я Я

» со

со да

Я Я

я

Я

»

го да

>©- S

О ^

"3 я S да

м' В

5 s

6 S

СО ^

s

А 1-3

го да Я

""О ^

ро S

Й a <Ъ Ж

s" й

о

СП

1-4

43

1-3

о со да Я

л

Я

Я

» ОС

а\ да

да ^

Я да

Я >

о

to S

Я го

43 1-3

О 43

.С да

1-3

го

Я ^

> S'

гъ

^

да Я

43

со да

да to

J3 >

я; Е'

»

43 Я

со

я *

О

S

S >

2 X со

О о Ç

> fe- -5

Я со Т

.С

го

Я ь-.

да

Яс 03 СТ\ > да

№ В

ОО

ГО

со Я

^ ^ i

Я да Е.

q £ ж

- я 2

s 51

g4 s

s -в

]> со

> s

» Е'

со -ft

^ я

о S

со s

л о

Я 43

ГО ^

> да

я Е.

а\ со

H > да

43 да _Я

гъ ^ В'

1-3 О я<

S' g

g Я Я

с. j— g

оч _ §

о s

Я 43 g да

43

да Я Я » G

i g

да « "S

>.S S

й Я-' СП -Я

Я' -Е я

3 ° я

Я со 2

го да «

л> > О

СО -Í; г-> Л

ЗОЯ о го да

^ 2, 51

^ Р 2

п. Я

со x го

Я ~ 43

2 о

-5 a

п Я'

го W

S в

& J3

> 43 ^

Ъ ° J,

№ В Й

5 о

я 2 S

X В.

ЕК0Н0М1КА

Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ О БIГ I КРЕДИТ

му несуть операци по рахунках, операци з готшковою iноземною валютою, баншвськими картами та доро-гоцiнними металами; менш ризикованими е вклади, кредити та депозитарне обслуговування; мШмальний ризик несуть операци з iменними чеками банку [9].

При обслуговуванш кредитних оргашзацш шд-вищений ризик носять операци за рахунками лоро i ностро, банкнотш угоди й операци з дорогоцшни-ми металами; менш ризикованими визнаш конверсiя, депозити та мiжбанкiвське кредитування; мШмаль-ний ризик несуть операци репо i своп.

Процес використання банкiвських продуктiв стае шдозрким пiд час взаемодИ з даними, отриманими на еташ ^дентифшацИ та вивчен-ня клiента. Наприклад таи даш, як: вiдсутнiсть очевидного зв'язку мiж характером i родом дiяльностi клiента з послугами, за якими вш звертаеться в банк, нев^пов^дшсть характеру й обсяпв проведених опе-рацiй заявленiй мет, напрямам дiяльностi або, для фiзичних осiб, iнформацii про джерела доходiв, мiсце роботи, займано! посади або сощальний статус.

Саме тому важлива увага придкяеться шстру-ментарiю протидИ легалiзацii злочинних коштiв та фiнансування тероризму. Одними iз ключових е до-тримання усiх законiв та шдзаконних нормативно-правових актiв у сферi боротьби проти легалiзацii злочинних кошпв та спiвпраця з правоохоронними органами та спещальними мiжнародними оргашзащ-ями. Так, найбiльш повним перелшом оргашзацшно-правових заходiв протидИ легалiзацii злочинних ко-штiв та фшансування тероризму е «40 рекомендацiй» FATF (Financial Action Task Force - Група з розробки фшансових заходiв боротьби з в^дмиванням коштш, отриманих злочинним шляхом, щодо створення в кожнш краiнi ефективного режиму протидИ легаль заци злочинних доходiв i фiнансуванню тероризму) [8]. 1х комплекснiсть та унiверсальнiсть виражаеться в таких основних принципах:

f максимальне охоплення питань, пов'язаних з органiзацiею протидИ вiдмиванню грошей i фiнансуванню тероризму на нацiональному та мiжнародному рiвнях; f тiсний взаемозв'язок з мiжнародними кон-венцiями, резолющями Ради Безпеки ООН, актами спецiалiзованих мiжнародних оргаш-зацiй, присвяченими питанням протиди в^-миванню грошей; f гнучкий тдйд до реалiзацii рекомендацiй крашами з урахуванням !х нацiональноi спе-цифши та особливостей правово'1 системи.

FATF визначае ам напрямiв застосування реко-мендацiй: 1) полiтика протидИ в^дмиванню коштiв, фь нансуванню тероризму, розповсюдженню збро'1 масо-вого знищення; 2) в^дмивання грошей та конфiскацiя; 3) фшансування тероризму та розповсюдження збро'1 масового знищення; 4) мiжнародне сшвроби'ництво;

5) повноваження та вiдповiдальнiсть компетентних оргашв та iншi iнституцiйнi заходи; 6) превентивш заходи; 7) прозоршть i бенефiцiарна власнiсть юри-дичних оаб та утворень. Окрiм застосування даних груп рекомендацш та положень мiжнародних орга-нiзацiй, що функщонують у сферi протидИ легалiза-щ! коштiв та фiнансуванню тероризму, майже кожна кра!на розробляе та впроваджуе власнi нормативно-правовi акти, як враховують особливостi державот-ворчих, полiтичних та економiчних процесiв кра'ши.

Так, законодавчу базу Украши з питань протиди легалiзащI коштiв, отриманих злочинним шляхом, можна згрупувати за двома напря-мами: акти мiжнародних оргашзацш та конференцш (Вiденська конвенцiя «Про боротьбу проти незаконного обиу наркотичних засобiв i психотропних речо-вин», Базельська декларацiя «Про запобиання зло-чинному використанню банкiвськоI системи з метою в^дмивання коштiв», Страсбурзька конвенщя «Про вiдмивання, пошук, арешт i конфiскацiю доходiв, одержаних злочинним шляхом»); нацюнальш норма-тивно-правовi акти (Закон Украши «Про запобиання та протидго легалiзацiI (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фшансуванню тероризму та фшансуванню розповсюдження збро! масового знищення», Закон Украши «Про оби в Укра'М наркотичних засобiв, психотропних речовин, !х аналогiв та прекурсорiв», Закон Украши «Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринку фшансових послуг», Закон Украши «Про банки i банкiвську дiяльнiсть», Кримшальний кодекс Украши) [4-7; 9].

Однак, незважаючи на значш зусилля, спря-мованi на протидiю легал1зацц кошпв, банкiвський сектор i досi залишаеться тiею складовою свiтовоi фь нансово! системи, яка дозволяе легалiзувати грошовi кошти.

У банках Украши здiйснюеться внутршне на-вчання у сферi протидИ в^мивання коштiв та фшан-сування тероризму. Також, в^дпов^дно до вимог чинного законодавства, на щорiчнiй основi банкiвськими установами проводиться внутршнш аудит у данiй сферi [7]. ^м цього, банки зобов'язанi самостшно здiйснювати класифiкацiю сво!х клiентiв з урахуванням критери'в ризишв, визначених Мшштерством фь нансiв i НБУ, та вживати застережних заходiв щодо кл1енйв, дiяльнiсть яких свiдчить про шдвищений ризик. Наприклад, для оцшки ризиковостi клiента беруться до уваги не лише його поточш транзакщ!, але й iсторiя попереднiх операщй, кредитна iсторiя та будь-якi iншi данi з особисто! справи, що склада-ються в його репутацш.

Вiдповiдно до даних державного фшансового монiторингу [10] ризиковiсть використання баншв-ських операцiй з метою в^дмивання коштiв розподь ляеться таким чином, що бкьшкть даних свiдчить, що приват-банкшг, розрахунки за мiжнародними

торпвельними операщями, електронний банкiнг носять середнш рiвень ризику (57%, 52% i 60% вГд-повiдно), а операщ! за кореспондентськими рахун-ками - низький (52%). I сьогоднi вичизняш банки як елементи мiжнародного спiвробiтництва повиннi вiдповiдати сучасним вимогам щодо дiяльностi та ре-путащ!. Тому питання управлшня ризиком легалiзацГí коштГв, отриманих злочинним шляхом, е нагальним. Для управлiння ризиком легалiзацГí коштГв, як i до будь-якого шшого виду ризику, можна застосувати одну зГ стратегГй: мШмГзащя ризику, його ухилення, трансфер або прийняття [5]. Так, прикладом мЫмь защ! ризишв у сферГ вГдмивання коштГв та фшансу-вання тероризму може бути вдосконалення системи ощнки та iдентифiкацiI баншвського ризику шляхом запровадження прогресивних методик, як вмГщують в со6Г велику юльшсть елементiв для 6Гльш повного та всебiчного аналiзу.

Другий тип стратегй - ухилення вГд ризику -засновано на вГдмовГ банку встановлювати договГрш вГдносини та надавати послуги особам, щодо яких банк мае шформащю про зв'язки з представниками тшьово! економки або терористичними оргашза-щями, а також проводити операщ!, щодо яких е до-статньо пiдстав вважати, що метою !х проведення е легалiзацiя доходГв, отриманих злочинним шляхом, або фшансування тероризму [6].

Третя стратегiя передачi або трансферту ризику заснована на принщит iнформування уповноваже-ного органу про ва операщ!, якГ формально мштять критерГ! тдозркостГ. У ситуащ! вГдсутностГ юридич-ного права вГдмовити клiенту в проведеннi пГдозрГлу операщю банк повiдомляе в уповноважений орган про ва подГ6нГ операщ!, зшмаючи Гз себе вГдповГдаль-нГсть за дГ! сво!х клiентiв.

З метою частково! передачi ризику банком також можуть бути спрямоваш уточнюючГ запити в банки контрагентiв за операщями надходження гро-шових коштГв на рахунок клiента банку з шформащ-ею про те, що операщ! !х клiентiв визнаються шдозрь лими, г проханням вжити вГдповГдних заходiв [6].

Остання стратегГя - прийняття ризику - озна-чае, що прийнято рГшення не змшювати план дГяльностГ у зв'язку з ризиком. Одним Гз при-кладГв застосування дано! стратегГ! е реформування законодавчо! бази шляхом запровадження системи щентралГзовано! легалiзацiI доходГв, що, попри свою радикальшсть, дозволить зменшити обсяг тшьового обороту незаконних коштГв. Ця стратегГя може бути використана, коли наслГдки ризику насткьки великГ, що недощкьно розробляти варГанти його передачГ з метою зменшення впливу на економшу.

У межах кожно! стратегГ! розробляеться ряд ш-струментГв, що дозволяють управляти банкГвськими ризиками в аспектГ вГдмивання коштГв. Досить часто Гнструменти рГзних стратегГй застосовуються у

комплекс або змГнюються залежно вГд факторГв вну-трГшнього та зовншнього середовища. Найбкьш уш-фшованими та ращональними з огляду на вимоги су-часного економГчного середовища можна визначити таи Гнструменти: тдвищення якостГ клГентсько! бази (ретельний мошторинг, своечасне оновлення, актуа-лГзащя даних), делегування прощесу первинно! пере-вГрки клГента, удосконалення системи ощнювання та мошторингу ризикГв, розробка системи щентралГзо-вано! легалiзацiI доходГв. Цей перелш, звичайно, не е вичерпним Г може бути розширений Г деталГзований.

ПорГвняти данГ Гнструменти за результативш-стю для банкГвського сектора можна за допо-могою ощночно-аналГтично! прощедури по-шуку найбкьш прийнятного варГанта з використан-ням метода аналГзу ГерархГй (МА1), запропонованого американським системним аналГтиком Т. СаатГ, та на основГ ряду критерив, таких як: прибутковГсть, лквГд-нГсть, ефективнГсть (маеться на увазГ, що застосування шструменйв для управлГння ризиком легалГзащ! коштГв позитивно впливатиме на шдвищення прибут-ковостГ, лГквГдностГ, ефективностГ дГяльностГ банку).

Прощедура ощнки полягае в декомпозищ! про-блеми на бГльш простГ елементи й обробки послГдов-ностГ суджень осГб, що приймають ршення стосовно вибору, шляхом парних порГвнянь, у результатГ чого визначаеться стушнь взаемодГ! елементГв в ГерархГ!. Закон ГерархГчно! безперервностГ вимагае, щоб елементи нижнього рГвня ГерархГ! (Гнструменти управлГння) були порГвняш попарно з елементами наступ-ного рГвня (факторами) послГдовно до вершини Ге-рархГ! (найбкьш дощльний шструмент) (рис. 2).

ВГдповГдно до шкали вГдносно! важливостГ Т. СаатГ було порГвняно вГдносну важливГсть критерГ-!в на другому рГвнГ стосовно загально! мети на першо-му рГвш та визначено, що ступГнь впливу шструменту на прибутковГсть банку е найбкьш вагомим крите-рГем вГдбору ГнструментГв, далГ за ступенем важливостГ йде вплив шструменту на лквГдшсть банку, Г на останньому мкщ - стушнь впливу на ефективнГсть дГяльностГ (на вГдсоткову полГтику, можливГсть за-робляти додатковий дохГд, покращувати структуру капГталу).

ДалГ було проведено попарне порГвняння кожного шструменту послГдовно за кожним критерГем. Так, за критерГем впливу на прибутковГсть найбГльш прийнятним е шструмент удосконалення ощнювання та мошторингу ризику, а далГ, у порядку спадання ба-жаностГ, розташованГ пГдвищення якостГ клГентсько! бази, розробка заходГв щентралГзовано! легалГзащ! доходГв Г делегування прощесу первинно! перевГрки клГента. За критерГем впливу шструменту на лквГдшсть банку прюритет мае вдосконалення ощнювання та мониторингу ризику, за спадною тенденщею далГ: пГдвищення якостГ клГентсько! бази, делегування прощесу первинно! перевГрки клГента, розробка за-

Рис. 2. Icрархiя шструменлв управлiння ризиком леraлiзацN коштiв

ходГв щентралГзовано! легалГзащ! доходГв. За критерГ-ем впливу на ефектившсть дГяльностГ за зменшенням прюритету Гнструменти розташувалися таким чином: удосконалення ощнювання та монГторингу ризику, шдвищення якостГ клГентсько! бази, делегування прощесу первинно! перевГрки клГента, розробка захо-дГв щентралГзовано! легалГзащ! доходГв.

На завершальному етапГ аналГзу шструменпв було розраховано вектори прГоритетГв, Г найбкьш дощльним за заданих умов шструментом е вдоско-налення ощнювання та монГторингу ризику - 1 ранг; 2 ранг - шдвищення якостГ клГентсько! бази; 3 ранг - делегування прощесу первинно! перевГрки клГента Г останнш - розробка заходГв щентралГзовано! легалГзащ! доходГв.

За результатами дослГдження серед виокремле-них ГнструментГв управлГння ризиком легалГзащ! ко-штГв банку вищий прюритет належить удосконален-ню ощнювання та монГторингу ризику, однак вибГр конкретно! стратеги управлГння ризиками залежить вГд досвГду керГвника та можливостей банку. I бкь-шого ефекту можна досягти, застосовуючи комплекс ГнструментГв, що дозволить найбкьш повно впли-вати як на джерело ризику (обслуговування банком сумнГвних клГентГв), так Г на управлГння наслГдками його реалГзащ!.

ВИСНОВКИ

АналГзуючи досвГд провГдних та економГчно розвинених кра!н, можна прослГдкувати сталу тен-денщю ошкування питаннями фГнансово! безпеки великою ккьюстю спещалГзованих пГдроздГлГв, якГ займаються питаннями протидГ! вГдмивання коштГв та фГнансування тероризму.

В УкраМ останнГми роками спостерГгаеться тенденщГя до збкьшення ккькосп випадкГв легалГзащ! коштГв, отриманих злочинним шляхом. Визна-чено, що найбГльш ризиковими операщями з точки зору легалГзащ! злочинних коштГв е готГвковГ фшан-совГ операщ! та операщ!, пов'язанГ з одержанням або наданням фГнансово! допомоги. Але зростае Г профе-сГоналГзм учасникГв як первинного фГнансового монГ-

торингу, так Г безпосередньо служби Державного фГ-нансового монГторингу, яка, своею чергою, все бГль-ше рееструе виявлеш випадки вГдмивання коштГв. Також в УкраМ розроблеш й успГшно функщонують багато законГв та пГдзаконних нормативно-право-вих актГв, спрямованих на протидго легалГзащ! вГдмивання коштГв та фшансування тероризму. З метою протидГ! ризику вГдмивання коштГв банками можуть бути спрямованГ уточнюючГ запити до контрагентГв за операщями надходження грошових коштГв на ра-хунки клГента з шформащею про те, що операщ! ви-знаються пГдозрГлими, Г проханням вжити вГдповГд-них заходГв.

Так, банки не можуть застрахувати себе вГд того, що певна злочинна операщя не буде здш-снена, незважаючи на постшний монГторинг. Однак ефективно розроблена система ощнювання та монГторингу ризику допоможе банку зосередити свою увагу на тих клГентах та операщях, якГ потенщй-но позищонуються як найбГльш ризиковГ з точки зору легалГзащ! коштГв, отриманих злочинним шляхом. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Примостка Л. О. Регулювання дiяльностi банкiв в умовах глобальних виклиш : монографiя. Ки!в : КНЕУ, 2012. 460 с.

2. Кривонос Л. В. Державне регулювання запобон-ня та протидп легалiзацil (вщмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом: сучасний стан i шляхи розвитку. Держава та регони. Серiя «Державне управлiння». 2014. № 1. С. 19-25.

3. Дмитров С. О. Моделювання оцшки ризиш ви-користання послуг банкiв з метою ле^зацп кримiнальних доходiв або фшансування тероризму. Всник Нацонального банку Украни. 2012. № 1. С. 54-59.

4. Колодiзcв О. М., Коцюба О. В. Зростання ролi банкiв як суб'eктiв первинного фшансового монiторингу на етапi мiнiмiзацi! ризиш вiдмивання кошИв, отриманих злочинним шляхом. Банювська справа. 2018. № 1-2. С. 7-21.

5. Андрмченко Ж. О. Визначення напрямiв шсти-туцмних змiн для забезпечення ефективного функцюну-вання ризик-орieнтованого пiдходу у сферi фiнансового

можторингу. ГлобальН та нацiональнi проблеми економки. 2017. Вип. 17. С. 599-603. URL: http://global-national.in.ua/ archive/17-2017/124.pdf

6. Розпорядження Кабшету MiHicTpiB УкраТни «Про реалiзацiю СтратепТ розвитку системи запобiгання та проти-дп легалiзацií (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фшансуванню роз-повсюдження зброТ масового знищення на перiод до 2020 року» вщ 30 серпня 2017 р. № 601-р. URL: http://zakon.rada. gov.ua/laws/show/601-2017-р

7. Закон УкраТни «Про запобiгання та протидiю легалн зацп (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, або фшансуванню тероризму» вщ 14.10.2014 р. № 1702-VII (редащя вщ 24.11.2018 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1702-18

8. Звiт про типологп' вiдмивання грошей 2002-2003 / FATF. Група розробки фшансових заходiв боротьби з вщ-миванням грошей.. URL: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=36191

9. Omelchenko O. I., Rats O. M. Leveling the Financial Risks of Banking System with Use of Monitoring Instruments. Бзнес 1нформ. 2018. № 12. С. 379-386.

10. Офщмний сайт ДержавноТ служби фшансового можторингу УкраТни. URL: http://www.sdfm.gov.ua

REFERENCES

Andriichenko, Zh. O. "Vyznachennia napriamiv instytut-siinykh zmin dlia zabezpechennia efektyvnoho funktsionuvan-nia ryzyk-oriientovanoho pidkhodu u sferi finansovoho moni-torynhu" [Determining the directions of institutional changes to ensure the effective functioning of a risk-oriented approach in the field of financial monitoring]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. 2017. http://global-national.in.ua/ar-chive/17-2017/124.pdf

Dmytrov, S. O. "Modeliuvannia otsinky ryzykiv vyko-rystannia posluh bankiv z metoiu lehalizatsii kryminalnykh dokhodiv abo finansuvannia teroryzmu" [Modeling the risk assessment of the use of bank services for the purpose of legalizing criminal incomes or terrorist financing]. Visnyk Natsional-noho banku Ukrainy, no. 1 (2012): 54-59.

Kolodiziev, O. M., and Kotsiuba, O. V. "Zrostannia roli bankiv yak subiektiv pervynnoho finansovoho monitorynhu na etapi minimizatsii ryzykiv vidmyvannia koshtiv, otrymanykh zlo-chynnym shliakhom" [Growth of the role of banks as subjects of initial financial monitoring at the stage of minimization of money laundering risks]. Bankivska sprava, no. 1-2 (2018): 7-21.

Kryvonos, L. V. "Derzhavne rehuliuvannia zapobihannia ta protydii lehalizatsii (vidmyvanniu) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom: suchasnyi stan i shliakhy rozvytku" [State regulation of prevention and counteraction to legalization (laundering) of proceeds from crime: the current state and ways of development]. Derzhava ta rehiony. Seriia «Derzhavne upravlinnia», no. 1 (2014): 19-25.

[Legal Act of Ukraine] (2014). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1702-18

[Legal Act of Ukraine] (2017). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/601-2017-p

Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby finansovoho monitorynhu Ukrainy. http://www.sdfm.gov.ua

Omelchenko, O. I., and Rats, O. M. "Leveling the Financial Risks of Banking System with Use of Monitoring Instruments". Biznes Inform, no. 12 (2018): 379-386.

Prymostka, L. O. Rehuliuvannia diialnosti bankiv v umo-vakh hlobalnykh vyklykiv [Regulation of banks activity in the context of global challenges]. Kyiv: KNEU, 2012.

"Zvit pro typolohii vidmyvannia hroshei 2002-2003" [A Typology Report on Money Laundering 2002-2003]. FATF. Hrupa rozrobky finansovykh zakhodiv borotby z vid-myvanniam hroshei. http://www.bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=36191

CL

LQ

О

QQ О

о

CL

о =п <c

<

о

ш