ЗАХОДИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ ЛіСОВИХ ПОЖЕЖ НА ЕКОЛОГіЧНИЙ СТАН МАЛИХ РіЧОК Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

порации с использованием полимерных мембран, а также показывают влияние температуры на производительность процесса. При увеличении температуры исходной смеси интенсифицируется прохождение нефтепродуктов через полимерную мембрану.

Выводы

Таким образом, используя данные схемы при очистке воды, можно не только выполнить задачу очистки, но также и получить чистые компоненты с возможным их последующим использованием.

1.

2.

-□ □-

Пропонуеться новий nidxid до визначення 3axodie щодо зменшення впливу л^ових пожеж на екологхчний стан малих рхчок на основi роз-рахунку оптимальних показнитв л^истост^ розораностi та залуженостi, що дозволить змшити спрямоватсть розвитку процеЫв в водних екосистемах убЫ гхньог стабшиаци Ключовi слова: лiсовi пожежi, водш екоси-

стеми, природоохоронт заходи

□-□

Предлагается новый подход к определению мероприятий по уменьшению влияния лесных пожаров на экологическое состояние малых рек на основе расчета оптимальных показателей лесистости, распаханности и залуженно-сти, что позволит изменить направленность розвития процессов в водных экосистемах в сторону их стабилизации

Ключевые слова: лесные пожары, водные

экосистемы, природоохранные мероприятия □-□

A new approach to the identification of activities that reduce the impact of forest fires on ecological condition of small rivers on the basis of estimation of optimal index of forest land, filled and tinned, that matures possible to change the direction of development processes in aquatic ecosystems in the direction of their stabilizations is proposed

Key words: forest fires, aquatic ecosystems,

small rivers, nature protection activities -□ □-

Проектируя очистные установки, использующие мембранные технологии, следует учитывать время пребывания на очистке, а также режим работы. Именно определенные температурный режим и продолжительность очистки, регулируемая числом циклов на одном мембранном модуле, обеспечивают необходимую степень очистки. Наличие различных примесей в воде вызывает необходимость индивидуального подхода к проектированию мембранных установок для очистки воды от конкретных соединений, что в итоге определяет их стоимость.

УДК 502.572:614.84:504.453

ЗАХОДИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ Л1СОВИХ ПОЖЕЖ НА ЕКОЛОГ1ЧНИЙ СТАН МАЛИХ Р1ЧОК

О. В. Рибалова

Кандидат техычних наук, доцент* Контактный тел.: (057) 392-03-60; 067-417-47-89 E-mail: olga.rybalova@mail.ru

С. В. Белан

Кандидат техычних наук, доцент, доцент *Кафедра охорони прац i техногенно-еколопчноТ

безпеки

Нацюнальний ушверситет цивтьного захисту

УкраТни

вул. Чернишевського, 94, м. Хармв, 61002 Контактний тел.: (057) 707 34 57

Литература

Исследование проницаемости индивидуальных компонентов через полимерную мембрану [Текст] / Буртная И.А., Ружин-ская Л.И., Литвиненко Д.В., Кузьменко Е.В. // Материалы I Международной научно-практической конференции «Научная индустрия Европейского континента - ' 2006». -Днепропетровск: Наука и образование, 2006. - Т. 4. - С. 90. Буртная, И.А.. Исследование выделения органических примесей из сточных вод с использованием мембранных технологий [Текст] / Буртная И.А. Литвиненко Д.В // Mateliaiy IV Mi^dzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji "Nauka i inowacja -2008". - Przemysl.: Nauka i studia, 2008. - Tym 10. Rolnictwo. Ekologia. Geografía i geología. - Str.41.

1. Вступ

Проблема виникнення пожеж i мiнiмiзацii !х наслiдкiв е глобальною за сво'iми масштабами, бо щорiчно на Землi виникае близько 7 мшьйотв пожеж. В Укра'ш спостерГгаеться тенденцiя до збiльшення кiлькостi пожеж: протягом 2010 року на об'ектах та в на-селених пунктах Укра'ни виникло 62207 пожеж, що на 41,3% бГльше, нiж у 2009 рощ. Протягом останшх трьох роюв кiлькiсть пожеж у природних екосистемах зросла бГльш нiж в 1,5 рази порiвняно з попередтми роками [1]. Досл гдження впливу лГсових пожеж на екологiчний стан поверхневих вод з метою розробки заходiв щодо його зменшення е дуже важливою задачею.

2. Постановка проблеми

Л iсовi пожежi мають негативний вплив на вс компо-ненти природних екосистем: викликають забруднення атмосферного повГтря, Грунт iв, поверхневих i щдземних вод, втрат бiорiзноманiття. В умовах сучасно'' тенденцп до потеплення клiмату п1двищуеться ризик виникнення пожеж г втрати великих площ лГсонасаджень, що викликае загрози негативних змш в природних екосистемах.

ВГдродження малих рГчок Г рацГональне викори-стання водозбГрно'' площГ ''х басейнГв мае велике зна-чення, оскГльки вони представляють важливий еле-мент географГчного середовища. АналГз екологГчного стану малих рГчок, особливо в ГндустрГально розвину-тих регюнах, свГдчить про вже практично досягнуту межу використання водних ресурсГв, незважаючи на зниження темпГв водокористування Г впровадження державних Г регюнальних програм з охорони навко-лишнього середовища [2]. Тому впровадження запро-понованого в статтГ пГдходу до зменшення впливу лГсових пожеж на стан малих рГчок е дуже актуальним для ''х оздоровлення та збереження водних екосистем.

3. Ан^з останшх дослщжень i публiкацiй

Для ращонального використання водних ресурсГв потрГбен всебГчний аналГз взаемозв'язкГв усГх компонентГв ландшафтно-географГчно'' систе-ми в Щлому, облГк ''хнього генезису Г властивостей, закономГрностей формування та змГн пГд впливом природних й антропогенних чинниюв. ДослГдженню осо-бливостей малих рГчок та науковому обгрунтуванню необхщносп впровадження природоохоронних заходГв по ''х вГдродженню присвячено чимало наукових праць [3-6].

ВнаслГдок незначно'' площГ басейну стутнь стГйкостГ екосистем малих рГчок до антропогенного навантаження значно менше в порГвнянт Гз середнГми Г великими рГчками.

Вплив лГсу на малГ рГчки бГльш значний в порГвнянш з великими Г середнГми рГчками. ЛГсовГ насадження впливають на яюсну складову стоку, поглинаючи з розчину катюни й анГони, полГпшуючи бактерюлопчш властивостГ води, очищуючи ''х вГд зважених твердих часток та впливаючи на температурний режим водних об'ектГв. ЛГс сприяе переходу поверхневого стоку у

внутршнш Г пГдвищенню меженного стоку за рахунок пГдземного харчування, а також знижуе пжовГ наванта-ження поверхневого стоку [7].

ЛГсовГ пожежГ знищують великГ плошцГ лГсГв, що створюе небезпеку порушення еколопчно! ст шкосп малих рГчок та пГдвищуе ризик виникнення пГдтоплення, тому впровадження заходГв щодо зменшення цього негативного впливу на формування водних екосистем е надзвичайно актуальною задачею.

4. Постановка завдання та його виршення

В статтГ пропонуеться новий пГдхГд до визначення заходГв щодо зменшення негативного впливу лГсових пожеж на найбГльш уразливий компонент екосистеми - малГ рГчки.

ЛГсовГ пожежГ е причиною зниження водорегулючо'', Грунтозахисно'', санГтарно - гГпешчно'', клГматично'', природоохоронно'' та протиерозшно'' ролГ лГсу в при-родних екосистемах. Знищення пожежами прибереж-них лГсГв призводить до обмШння рГчок та швидкого розмиву ''х берегГв.

МГнГмальний стж бГльшостГ малих рГчок Укра'ни формуеться за рахунок пГдземного харчування, що визначаеться мГсцевими пдролопчними Г клГматичними умовами, характером пщстилаючо'' поверхш (рельеф, Грунт, рослиннГсть, заболоченГсть, лГсиспсть, озернГсть) та господарською дшльшстю лю-дини.

Господарське використання водних ресурсГв малих рГчок у бГльшостГ випадюв приводить до пору-шення стану, який формувався протягом багатьох столГть Г балансГв взаемодГ' природних стокоутворюю-чих комплексГв (лГс - рГчка, поле - рГчка, болото - рГчка Г тощо).

Теоретико-методичною основою вивчення Г використання водних ресурсГв малих водотоюв повинен бути системний тдхщ. Системний п1дх1д мае велике значення при розробщ стратеги ращонального використання й охорони водних ресурсГв малих рГчок з урахуванням насл1дюв прийнятих рГшень для водо-господарських систем бГльш високого рГвня, тому що будь-яка господарська дшльшсть на малому водозборГ впливае на умови водокористування, водоспоживання Г якГсть води в рГчцГ, яка приймае стГк цього водозбору.

При вивченнГ гГдрохГмГчних Г гГдрологГчних осо-бливостей малих рГчок водну екосистему необхГдно розглянути як складову частину единого бГогеоценозу з усГма прямими Г зворотними зв'язками й у взаемодГ' всГх його елементГв.

ОкремГ компоненти рГчкових екосистем за характером функщонування е вгдкритими бГологГчними системами. Тому обмГн речовин Г енергГ' здГйснюеться як мГж компонентами усерединГ однГе' екосистеми, так Г мГж сусГднГми Г навГть вГддаленими системами. Основними факторами, що сприяють обмшу або його фактично здГйснюють, е рухливГсть повГтря Г води, дифузГя газГв, концентрация речовини в ГрунтГ Г водГ, життедшльтсть органГзмГв, а також господарська дшльшсть людей.

В тдсистемГ лГсу обмГн з шшими пгдсистемами носить, як правило, однобГчний характер Г спрямо-ваний на винос речовин Г енергГ' в ГншГ пГдсистеми, що здГйснюеться в основному за рахунок рослинного

■Г

матерiа лу. Уся ця орган iчна речовина використовуеться в шших п1дсистемах, а нергдко, при !хнш вiдсутностi -безпосередньо пщсистемою рiчки. Завдяки цьому вмГст бiогенних елементiв у водних системах може зростати.

При лГсових пожежах i вирубцi лiсiв, крiм порушень водного балансу екосистеми рiчкового басейну, вини-кають певнi змши й у бiотичному балансi, круговорот бiогенних елементiв, перериваеться рiчний цикл обГгу поживних речовин не тшьки в лiсi, але й в шших пщсистемах басейну. Органiчна речовина зазнае роз-кладання, iнтенсивнiсть якого рiзко збiльшуеться завдяки бГльш теплiй i вологiй пiдстилцi. Вщмирання кореневих систем дерев пiсля 1хньо1 вирубки приводить до зниження iнтенсивностi поглинання ними мiнеральних елеменпв. Роль дерев у процесах перехо-плення бiогенiв, опадiв рiзко знижуеться, збГльшуеться в1дкритий стiк i вилужування бюгетв за рахунок води, що просочуеться, тобто змiнюеться якiсний вмГст стоку. Насл1дком цього е збГльшення iнтенсивностi водно! i вирово! ерозц. В результатi, якщо пщсистеми лiсу i рiчки розташованi в безпосереднш 6лизькостГ, к ГлькГсть розчинених речовин, яка виносяться з пщсистеми лГсу, рГзко зростае, що приводить до пщвищення !хнього вмГсту в рГчкових водах. Якщо ж лгс розташований на схилах, то винесена звщти речовина практично не повертаеться назад, полишаючи межi екосистеми басейну дано! рГчки. Речовина втрачаеться в результат виносу органiчних г мiнеральних часток поверхневим стоком пГд впливом гравГтацГйних сил. Тому наявшсть лГсових масивГв на схилах рГчкових долин е головним чинником, що охороняе рГчкову пГдсистему в Гд замулен-ня, надлишку бГогенних елементГв тощо. ПерерахованГ шляхи обмГну речовиною й енергГею пГдсистеми лГсу з шшими пГдсистемами екосистеми рГчково! долини не вичерпують тГе! рГзноманГтностГ зв'язюв, якГ Гснують у природних екосистемах у дшсностГ

Отже, у форму вант рГчкового стоку лГс мае насту пн Г функцГ!:

- лГсовГ масиви перехоплюють атмосфернГ опади, використовуючи вологу частково для пГдтримки свое! життедгяльностГ (транстрацГя, харчування кореневих систем тощо), а частково поповнюють пщземш води, Г в той же час зменшують поверхневий стГк;

- лГси випаровують значно бГльше вологи шж трав'яниста поверхня. ОскГльки в лга поверхневий стГк практично вгдсутнш, дощ та потала вода поглинаються лГсовою пГдстилкою, ГнфГльтрують у Грунт Г поповнюють ГрунтовГ води, яю виклинцьовуються в долинах рГчок, забезпечуючи !х пГдземне харчування;

- рГчки, водозбори яких покритГ лГсом, мають у порГвняннГ з безлГсними (розташованими в тГй же зош) бГльш рГвномГрний у часГ стГк Г бГльш велику частку пГдземного стоку.

При розробцГ системи заходГв щодо екологГчного захисту й оздоровлення малих рГчок необхГдно, на-самперед, вивчити !хш природнГ особливостГ з вияв-ленням параметрГв стГйко! рГвноваги Г проаналГзувати наслГдки антропогенного впливу з метою визначення гранично допустимих навантажень на водт екосистеми. При цьому басейн рГчки варто розглядати як едину екосистему з визначеним взаемозв'язком мГж !! компонентами - пГдсистемами рГчки, лГсу, лугу, поля, тому що деградацГя одте! з них спричиняе погГршення природного стану шших.

До антропогенних чинниюв, що е причиною деградацшних процесГв екосистем рГчок вщносяться, насамперед розорашсть (Р), урбанизованГсть (У), водозабГр шдприемств промисловостГ, комунального Г сГльського господарства (ВЗ), спчш води пщприемств промисловостГ, комунального Г сГльського господарства (СВ).

Показник ступеня негативного впливу антропо-генних факторГв на розвиток деградацшних процесГв у екосистемах рГчок обчислюеться за формулою [6]:

S-= 12 (Y + P)*(B3 + CB)

(1)

де

У - урбашзоватсть (вщношення площГ селГтебно! територГ! до площГ басейну рГчки), частка в1д 1;

Р - розорашсть (вгдношення площГ розорано! територГ! до плошД басейну рГчки), частка в1д 1;

ВЗ - показник впливу водозабору на зменшення стоку рГчок (вгдношення витрат водозабору водоко-ристувачами до витрати рГчки 95% забезпеченостГ), частка в1д 1;

СВ. - показник впливу скидГв стГчних вод на пдролопчних режим рГчок (вщношення витрат скиду води водокористувачами до витрати рГчки 95% забезпеченостГ), частка в1д 1;

До "позитивних" чинникГв стабШзацп Г полГпшення стану екосистем басейтв рГчок вГдносяться: лГсистГсть (Л); залуженшсть (ЛГ); озернГть (ПО); показник змши стоку рГчки (В1).

Показник впливу позитивних факторГв на розвиток процесГв в басейнах рГчок розраховуеться за формулою [6]:

S+ = ^Л+ЛГ) х (ПО+В1)

(2)

де

Л - лГсистГсть (вгдношення площГ басейну, покритих лГсами до загально! площГ басейну рГчки), частка в1д 1;

ЛГ - залужешсть (вщношення площГ басейну, по-криту лугами до загально! площГ басейну рГчки), частка в1д 1;

ПО - показник озерностГ (вщношення площГ водойм до загально! площГ басейну рГчки), частка в1д 1;

В1 - показник змши пдролопчного стоку рГчки (вгдношення норми стоку до середньорГчного об'ему стоку рГчки), частка в1д 1.

КоефЩент спрямованостГ процесГв в басейнах рГчок (Кн) можна визначати вщношенням величини негативного впливу антропогенних факторГв на розвиток деградацшних процесГв ^а-) до величини позитивного впливу природних факторГв ^ес+) [6]:

К = S-К"=Si

(3)

Якщо Sa > Sec , то Кн >1, отже, антропогенш фактори впливають на розвиток деградацшних процеав у екосистемах рiчок, що вимагае визначення комплексу при-родоохоронних заходiв на оcновi аналiзу значимоcтi впливаючих чинникiв i оцiнки негативних наcлiдкiв.

Для стабтзащ! процесГв формування г щролопчного i гiдрохiмiчного режимiв рiчки необхщне дотримання умови:

(У+Р) х (ВЗ+СВ)<(Л+ЛГ) х (ПО+В1)

(4)

Для кожно! природно! зони i шдзони Гснують зна-чення лiсистостi, розораностi й шших показникiв, при яких компоненти природного середовища знаходяться в близьких до оптимальних вщношеннях. В1дхилення фактичних показниюв формування гiдрологiчного i гiдрохiмiчного режимiв рiчок в1д природних (антропо-генно-непорушених) дозволяе визначити iмовiрнiсть порушення еколопчно! стiйкостi басейнiв рiчок i може бути прийнята як мiра еколопчно! небезпеки.

При недотриманнi оптимального сшввщношення площ п1дсистем лiсу, лугу, поля порушуеться природне формування рiчкового стоку, що за умов штенсивного водокористування викликае обмiлiння i загибель рiчок. З метою покращення еколопчного стану рiчок та !х вщновлення пiсля лiсових пожеж запропоновано новий метод реструктуризацп водозбГрно! площi на основi визначення оптимальних показникiв лГсистостГ, розораностi i залуженостi.

На першому етапi реструктуризацГ! господарського використання водозбГрно! площГ необх1дно розрахува-ти оптимальну лГсистГсть за методикою Ю.П. Бялло-вича [8]:

Л0 = л5 +

(Ор - Мр )х(100 - Л6

100 - м„

(5)

де

Ло - оптимальна лГсистГсть басейну рГчки, частка вГД 1;

Лб - iснуюча лГсистГсть басейну рГчки, частка вгд 1;

Ор - загальна оптимальна лГсистГсть району, частка вГд 1;

Мр - масивна лГсистГсть району, частка вГд 1.

Швидюсть розповсюдження лГсово! пожежГ за-лежить вГд багатьох чинникГв: географГчного району, клГматичних умов, пори року, рельефу мГсцевостГ, ландшафтних особливостей розташування лГсу, класу пожежно! небезпеки насаджень та шших чинникГв. Так, з наведених даних (табл.1) можна зробити вис-новок, що лГсовГ пожежГ можуть значно зменшити Гснуючу лГсистГсть басейну рГчки.

Таблиця 1

Середня швидмсть розповсюдження люово! пожежi в фронтальнiй зонi [9]

Клас пожежно! небезпеки Середня швидюсть розповсь пожеж!, м/ х одження люово!

Весна Л1то Осшь

I 2,0 - 1,5 1,0 - 0,5 0,5 - 0,25

II 1,0 - 0,5 0,5 - 0,25 0,4 - 0,25

III 1,0 - 0,5 0,5 - 0,25 менш 0,25

IV 0,5 - 0,25 0,25 менш 0,25

Пропонуемо визначати Гснуючу лГсистГсть басейну рГчки з урахуванням 11 зменшення внаслГдок лГсово! пожежГ:

Лб = Л б - Лп

(6)

Л1б - лГсистГсть басейну рГчки до пожежГ, частка вГд 1;

Лп - лГсистГсть басейну рГчки втрачена внаслГдок пожежГ, частка вГд 1;

ДослГдження Ю.П. Бялловичем [8] залежностГ се-реднього багаторГчного коефГцГента рГчкового стоку вГд лГсистостГ водозбору рГзних регютв Укра!ни дозволило зробити висновок про те, що при збшьшент лГсистостГ на 1% стГк водного об'екту збгльшуеться на 0,4%. У вГдповГдностГ з цим висновком пропонуемо розрахову-вати прогнозний показник змГни стоку при досягненш оптимально! лГсистостГ (В1ло) за формулами:

= W +

сг сг

Wсг х(Л5-Л0 )х0,4

В1ло =

100

сг

Wр

(7)

(8)

де

Wпрсг - прогнозний середньорГчний стГк рГчки при

... . 3

досягненнг оптимально! лгсистостг, тис.м3;

Wсг - середньорГчний стГк рГчки, тис.м3;

Wp - норма стоку рГчки, тис.м3;

ВГло - показник змГни стоку рГчки при досягненнГ оптимально! лГсистостГ, частка вГд 1.

НеобхГдно вГдзначити, що лГсовГ пожежГ не тГльки знищують значнГ площГ лГсГв, також поверхневГ води використовують пГд час гасшня пожеж, що особливо небезпечно влГгку. З одного боку, саме в цей перюд року збГльшуеться ГмовГртсть виникнення пожеж, з Гншого боку, саме в линю межень забГр води Г скидан-ня забруднено! в наслГдок пожежогасГння негативно впливае на еколопчний стан малих рГчок.

Чинники, якими не керують при реструктуризацГ! господарського використання водозбГрно! плошД по-значимо таким чином:

У=В1; (ВЗ+СВ)=В2; Л0=В3; (ПО+В1^4

(9)

Показник допустимо! розораностГ розраховуеться за формулою:

В, .........

(10

Р =-

2 х В.

■х(ЛГн + В3)-В,

де

Рд - показник допустимо! розораностГ, частка в1д 1;

ЛГн - нормативна залужешсть (0,25 - 0,3) в частках вГд 1.

Для зменшення впливу лГсових пожеж на екологГчний стан малих рГчок необхгдно збГльшити залужешсть водозбГрно! площГ рГчкового басейну до тако! величини, щоб коефГцГент спрямованостГ процесГв в басейнах рГчок Кн. < 1. Для кожного басейну рГчки така величина залуженостГ буде оптимальною за умови дотримання виразГв (4) Г (7).

Показник оптимально! залуженостГ пропонуемо розрахувати за формулою:

2 Х В-х(Рн + В4)-Б3 (11)

ЛГ =-

В,

де

де ЛГо вГд 1;

показник оптимально! залуженостг, частка

Рн - нормативна розорашсть (0,45 - 0,5) в частках в1д 1.

Запропонований тдхщ дозволив розробити пропозицп з удосконалення та комплексу приро-доохоронних заходiв, в тому чжШ пропозицп щодо впровадження протиерозiйних, агротехшчних i фiтомелiоративних заходiв з оздоровлення малих рiчок басейну р. Уди, Лопань, Оскш в Харкiвськiй области а також обгрунтувати необхiднiсть реструктуризацп водозбiрноï площi з метою збшьшення впливу позитивних чинникiв на розвиток процеав, що в1дбуваються в Тх басейнах. Як приклад ефективносп запропоновано-го п щходу до оздоровлення та в щновлення еколопчного стану малих рiчок шляхом реструктуризацп водозбiрноï площi в табл..2 наведено даш по змен-шенню коефЩенту спрямованостi процесiв вбiк Тх стабШзацп.

Таблиця 2

Прогноз зменшення впливу антропогенних чинниюв на розвиток деградацшних процеав при реструктуризаци водозбiрноï площi малих рiчок басейну р.Уди в

Хармвськш областi

Як показують розрахунки, завдяки збшьшенню площ лiсiв i лупв, а також зменшення розораност водозбiрноï площi можна досягнути зменшення роз-витку деградацiйних процесiв в басейнах малих рiчок.

Наймену-вання р1чки Прогнозний показник негативного впливу антропогенних чинниюв Прогнозний показник впливу по-зитивних чинниюв Прогнозний коефщент спрямова-ност1 процеав КоефЩент спрямова-ност1 сучас-них процеав

р.Студенок 0,215 0,303 0,711 15,25

р.Немишля 0,049 0,230 0,214 3,07

5. Висновки

Лiсовi пожежi негативно впливають на еколопчний стан поверхневих вод, особливий потерпають малi рiчки внасл1док особливих умов формування рiчкового стоку i залежносп Тх водностi, гiдрологiчного режиму i якосп води в1д параметрiв, що характеризують поверх-ню водозбору (лкиспсть, заболоченiсть, еродованiсть, розоранiсть, зарегульовашсть тощо).

З метою зменшення впливу л^ових пожеж на екологiчний стан басейшв малих рiчок запропоно-вано метод реструктуризацп водозбiрноï площi на основi визначення оптимальних показниюв лiсистостi, розораностi та залуженостi.

Вщродження рiчок може бути досягнуте шляхом усу-нення причин ТхньоТ деградацп

i здiйснення комплексу спещальних органiзацiйних, агротехнiчних, лiсомелiоративних i шших вщбудовних водоохо-ронних заходiв на основi аналiзу рацiональностi господарського ви-користання ïхнiх водних ресурсiв i земель водозбiрноï площi.

Лiтература

1. Нацюнальна допов1дь про стан техногенно!' та природно!' безпеки в УкраМ у 2010 роц1 [Текст] / офщшний веб - сайт МНС Украши - 209с.

2. Маш рiчки Украiни: Довiдник [Текст] /А.В.Яцик, Л.Б. Бишовець, Е.О.Багатов та ш. / За ред. А.В.Яцика. - К.: Урожай, 1991.

- 296 с.

3. Максимчук В.М. Задачи научных исследований по совершенствованию методов рационального использования и охраны водных ресурсов малых рек [Текст] / Максимчук В.М., Перехрест В.С. // Комплексное использование и охрана водных ресурсов малых рек. - М., 1979. - С.37-53.

4. Замахаев В.С. О рациональном использовании малых рек [Текст] / Замахаев В.С. // Вопросы географии. - М., 1981, № 118

- С.44-50.

5. Анисимова С.В. Разработка системы водоохранных мероприятий в бассейнах малых рек [Текст] / Анисимова С.В., Кузин А.К. // Пути восстановления водности малых рек степной зоны. - Ростов-на-Дону, 1984. - С.5-14.

6. Рыбалова О.В. Определение комплекса природоохранных мероприятий на основе оценки направленности процессов в экосистемах малых рек [Текст] / Рыбалова О.В. // Схщно-бвропейський журнал передових технолопй. - 2003. - № 6 (6). - С. 88 - 92.

7. Рыбалова О.В. Метод идентификации бассейнов малых рек с низкой устойчивостью к антропогенной нагрузке [Текст] / Рыбалова О.В. // Довюлля та здоров'я. - К.: НПЦ „Еколопя. Наука. Техшка" Товариства „Знання" Украши - 2004. - №2.

- С. 37-48.

8. Бялович Ю.П. Нормативы оптимальной лесистости равнинной части УССР [Текст] / Бялович Ю.П. // Лесоводство и агролесомелиорация.- 1972. Вып. 28 - С.54-65.

9. Горшенин Н.М. Лесная пирология [Текст] / Горшенин Н.М., Диченков Н.А., Швиденко А.И. - Львов: Вища школа. Изд -во при Львов. ун-те., 1981. - 160 с.