CC BY
70
УДК 504.453
Параняк Р. П., д.-р. с.-г. наук, професор Осташа Т.П., астрант © Лье1еський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш ¡м.С.З.Гжицького
МЕХАН1ЗМИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО РИЗИКУ АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ МАЛИХ Р1ЧОК ЛЬВ1ВСЬКО1
ОБЛАСТ1
З кожним роком усе быьшу триеогу еикликають процеси забруднення еодних об'ектге, особливо еразлиеими до таких змт е мал1 ргчки. На основI проеедених дослгджень можна стеерджуеати, що мал1 ргчки басейну Захгдного Бугу е межах Львгвськог област1 потерпають е1д антропогенного забруднення, а гх еколог1чний стан е загрозлиеий, тому потребуе запроеадження низки природоохоронних заходгв, як1 були б спрямоваш на оптим1зацт ландшафтног структури водозбгрног площ1 та еколог1чного стану водного середоеища ргчок.
Ефектиет методи оцтки екологгчного ризику дозволяють визначити дощльтсть, прюритеттсть I ефективтсть природоохоронних I сантарно-гтешчних заходгв, спрямованих на м1тм1зацт пог1ршення стану навколишнього природного середовища в умовах ¡снуючого антропогенного навантаження екосистем малих ргчок Льв1вськог област1 басейну ржи Зах1дний Буг гз забезпеченням комфортних умов ¡снування бюти та захисту здоров 'я населення як на регюнальному р\вн\ та дотримання виконання м\жнародних еколог1чних зобов 'язань Украгни.
Ключовi слова: антропогенне забруднення, еколог1чний ризик, гранично допустима концентращя.
УДК 504.453
Параняк Р.П., д.-р. с.-х. наук, профессор Осташа Т.П., аспирант Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий им.С. З. Гжицкого
МЕХАНИЗМЫ ФОРМИРОВАНИЯ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО РИСКА АНТРОПОГЕННОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ МАЛЫХ РЕК ЛЬВОВСКОЙ
ОБЛАСТИ
С каждым годом все большую тревогу вызывают процессы загрязнения водных объектов, особенно уязвимыми к таким изменениям являются малые реки. На основе проведенных исследований можно утверждать, что малые реки бассейна Западного Буга в пределах Львовской области страдают от антропогенного загрязнения, а их экологическое состояние является угрожающий, потому требует введения ряда природоохранных мероприятий, которые были бы направлены на оптимизацию ландшафтной структуры водосборной площади и экологического состояния водного среды рек.
© Параняк Р. П., Осташа Т.П., 2014
371
Методы оценки экологического риска позволяют определить целесообразность, приоритетность и эффективность природоохранных и санитарно-гигиенических мероприятий, направленных на минимизацию ухудшение состояния окружающей среды в условиях существующего антропогенной нагрузки экосистем малых рек Львовской области бассейна реки Западный Буг с обеспечением комфортных условий существования биоты и защиты здоровья 'я населения как на региональном уровне и соблюдения выполнения международных экологических обязательств Украины.
Ключевые слова: антропогенное загрязнение, экологический риск, предельно допустимая концентрация.
UDC 504.453
Paranyak R.P., doctor of agricultural sciences, professor Ostasha T.P., graduate student Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
MECHANISMS OF ECOLOGICAL RISK FORMATION OF HUMAN CONTAMINATION OF SMALL RIVERS IN LVIV REGION
Every year the processes of pollution of water objects have caused the increasing alarm. Rivers are especially vulnerable to such changes. On the basis of investigations it can be stated that small rivers of Western Bug basin in Lviv region are affected by anthropogenic pollution and their ecological state is threatening so requires the implementation of different environmental protection measures that would be aimed at the process of optimization of the landscape structure of the basin and an ecological state of the rivers' aquatic habitat.
The effective methods of the ecological risk evaluation can determine the practicability, priority and effectiveness of the natural and hygienic measures aimed at the minimization of the environmental despoliation under the condition of the current anthropogenic impact of the ecosystems of the rivers of the basic Western Bug of Lviv region with the provision of the comfort conditions for the biota existence and protection of the people health on the regional level and compliance with the international environmental liabilities of Ukraine.
Key words: anthropogenic pollution, environmental risk, the maximum permissible concentration.
Вступ. Ефективна ощнка MexaHi3MiB еколопчних ризиюв забруднення передбачае дieвий метод визначення джерел забруднення малих pi40K i визначення на цш ocTOBi порiвняльного ан^зу потенцшного ризику здоров'ю населення та довкшлю, тому доцшьним е щентифжувати ризики яю появязаш iз попршенням еколопчного стану рiчoк та визначити мехашзми формування еколопчного ризику антропогенного забруднення водойм.
Мета роботи - встановити основш джерела антропогенного забруднення вод малих рiчoк та визначити ризики, пов'язаш iз попршенням еколопчного стану 1х басейшв;
372
- визначити мехашзми формування еколопчного ризику антропогенного забруднення гщро мережа
Результати дослщження. Мехашзми формування еколопчного ризику антропогенного забруднення поверхневих вод обумовлеш впливом такого забруднення на увесь комплекс взаемозв'язюв у екосистемах антропогенно-змь нених ландшафта. Вщомо, що попршення якост довкшля веде до погiршення рiвня життя населення, обмеження деяких видiв дiяльностi, зниження туристично! та швестицшно! привабливостi територи. Традицiйно малi рiчки використовують у якостi водних шляхiв та для забезпечення людей водою; вони е джерелом риби, водних птахiв, тварин та рослин; гщроенергш споживають для невеликих технiчних споруд (млишв, малих ГЕС тощо), щ рiчки е важливим рекреацiйним ресурсом мюцевого населення. Антропогенне забруднення вод малих рiчок впливае таким чином передуЫм на якiсть бюлопчно! продукци та якiсть життя населення, причому мехашзми такого впливу можуть бути багатоступеневими.
Забруднення водойм речовинами техногенного походження утруднюе або робить неможливим використання води для питних цшей. Нормативи якост питно! води регламентують верхню межу ГДК, а методики визначення якост води добре розроблеш. Зазначимо, що у Львiвськiй областi споживання води постiйно скорочуеться: iз 1995 по 2012 роки споживання води на виробничi потреби скоротилось у 2,54 рази, а на господарсько-питш потреби - у 3,14 рази [1]. Значш ризики частково компенсуються тим, що переважна частина води для питних цшей у област забираеться iз тдземних джерел; так у 2010 рощ всього по област забiр води з тдземних джерел становив 250,2 млн. м куб, у тому чи^ 110,7 млн. м куб - для Львова. На господарсько-питш потреби використано 78,3 млн.м куб, на виробничi потреби - 46,5 млн.м куб, на сшьськогосподарське водопостачання - 30,9 млн.м куб. Не слщ однак забувати, про ризик, пов'язаний iз взаемозв'язком еколопчного стану води у поверхневих та тдземних джерелах.
Антропогенне забруднення сполуками фосфору, азоту, калш, прискорюе життевi процеси водних органiзмiв, зокрема планктонних водоростей. Вода втрачае прозорють, впливаючи фактично на вЫх гщробюнтав, набувае неприемного запаху i присмаку тощо. Перенасичення води оргашчними сполуками стимулюе розвиток сапроф^них бактерш, у тому чи^ хвороботворних, загострюючи епiдемiологiчну обстановку на територiях, де мае мiсце використання води для рiзних цiлей, у тому чи^ для рекреаци та сшьського господарства. Окрiм впливу на рекреацшш ресурси та здоров'я населення, таке забруднення запускае механiзм подальшого впливу на стан малих рiчок.
Надмiрна кiлькiсть органiки у водi призводить до змiни кисневого балансу. На И окислення витрачаеться значна частина розчиненого у водi кисню, що негативно впливае на життевий цикл риб i зообентосу. Дефщит кисню приводить також до змши у донних вiдкладеннях, що штенсифжуе процес евтрофування. Як наслiдок вщбуваеться деградацiя екосистем малих
373
pi40K та шших водойм. Тут слщ наголосити на вщдаленост у 4aci подiбних наслщюв забруднення вiд самого моменту антропогенного впливу на водш об'екти, а тому iдентифiкувати усi ланки такого мехашзму вдаеться нечасто.
До проблемних механiзмiв формування екологiчного ризику е процеси змши характеристик морфологи рiчкових долин i рiчищ, характеристик i типiзацiï рiчковоï заплави, елеменив водного балансу, змiни iнших ландшафтно-гщролопчних систем басейну рiчки, зокрема саштарного стану рiчкових вод. Стабiлiзацiя гщролопчного режиму вiдмираючих, замулених донними вщкладами озерних екосистем шляхом добування сапропелю в озерах басейну рiчки Захщний Буг входило до перелiку проблемних питань розвитку як Львiвськоï, так i Волинсь^' областей, вирiшення яких можливе у рамках Програми прикордонного ствроб^ництва мПольща-Бiлорусь-Украïнам 20072013 [2].
Вщкладеш у часi ефекти пов'язаш також iз накопиченням забруднення, передуЫм токсичних сполук у донних вщкладеннях. Значна частина забруднення поглинаються мжрооргашзмами та придонним мулом, накопичуючись на певних дшянках, потрапляючи у бiльшi водотоки, поширюючись далi у локальних екосистемах. Забруднюючi агенти частково потрапляе у харчовi шляхи рослин, риб та тварин, що може впливати на еколопчну рiвновагу у рiчкових системах. Такi механiзми впливу забруднення можуть зазнавати суттевого впливу зi сторони сезонних чинниюв.
Комплексне забруднення водостоюв органiчними речовинами та солями важких металiв може призвести до утворення стшких органо-мiнеральних сполук з важкими металами, що характеризуються тдвищеною токсичнiстю. При цьому нерiдко виникае загроза вторинного забруднення води.
Типовим видом забруднення поверхневих вод в умовах активноï господарсь^' дiяльностi е тдвищений вмiст нiтратiв. Пiдвищена розчиншсть сполук цього класу полегшуе 1'х потрапляння як до питно1' води, так i у продукти харчування. Потрапляючи до оргашзму людини, штрати мають широким спектром токсично1' ди. При вiдновленнi до нiтритiв у подальшому вони можуть призвести до утворення канцерогенних речовин. Особливу загрозу штрати становлять для немовлят, шщшючи водно-штратну метгемоглобшемш. При отруеннi дорослих нiтрати можуть викликати пригнiчення активноси ферментних систем, порушення функцiонування оргашв дихання, що супроводжуеться слабкiстю, запамороченням, тахiкардiею тощо. Такий вплив на здоров'я людини нечасто дiагностуеться саме як отруення, а призводить до загального зниження працездатноси та отрноси органiзму до хвороб. Повне врахування такого виду ризику е ускладнене багатофакторшстю впливу та рiзноманiтними шляхами поширення цих сполук.
Порiвняно iз середнiми i великими рiками, мехашзми формування екологiчного ризику антропогенного забруднення малих рiчок е бiльш рiзноманiтними у зв'язку iз нижчою здатшстю до самоочищення таких рiчок та 1'х бiльш тiсним зв'язком iз ландшафтом басейну рiчки. Такий зв'язок обумовлюе хх вразливiсть при надмiрному водозборi, адже малi рiчки
374
виконують функци регулятора водного режиму. Впадаючи у подальшому у головш водостоки у сукупност вони впливають на гщролопчш та гiдрохiмiчнi особливостi великих рiчок.
Варто зазначили, що механiзми формування ризику значною мiрою залежать вщ джерел забруднення. Традицiйно основним джерелом забруднення малих рiчок були промисловi та комунальнi стiчнi води. Активний контроль за роботою очисних споруд дав змогу дещо знизити стутнь забруднення цieï категори стiчних вод. Так, у Львiвськiй областi починаючи iз 2008 року частка нормативно-очищених стiчних вод перевищуе 60% [1]. Поряд iз цим зросла частка забруднених вод, яю формуються в межах водозбiрних басейнiв малих рiчок, це перш за все поверхневий стж з сiльськогосподарських угiдь, що мктить мiнеральнi добрива, отрутохiмiкати та бюгенш речовини [3]. Зазначимо, що о^м хiмiчного та бiологiчного забруднення малих рiчок, деякi дослiдники виокремлюють iншi види забруднень, наприклад теплове забруднення. Втiм в умовах Львiвськоï областi таке забруднення може бути суттевим переважно у районi водосховище у Добротворi i на стан малих рiчок впливае мало.
Забруднення малих рiчок згаданими вище сполуками значною мiрою пов'язане iз сшьським господарством. При цьому потрапляння у водойми забруднюючих речовин мае сво' особливоси, у порiвняння iз промисловими та побутовими сичними водами. Поверхневий стж пов'язаний iз погоднiми умовами, а тому слабко тддаеться контролю. ПередуЫм у рiчку змиваються найлегшi фракцiï грунту. З грунтом у рiчку змиваються дуже багато шкщливих речовин. Як наслiдок, у рiчкових водах збiльшуеться вмiст важких металiв, органiчних речовин, нафтопродуктiв, нiтратiв, пестицидiв, пiдвищуеться загальна мiнералiзацiя води. Внаслщок винесення з полiв у води дослщжуваних рiчок щороку потрапляе велика кшькють забруднюючих речовин, що вносяться на сшьськогосподарсью угiддя. Сюди можна вщнести передусiм добрива (мiнеральнi та оргашчш) й засоби захисту рослин. На 1 га поавно'' площi у середньому вносять вiд 90 кг (тд зерновi та зернобобовi культури) до 300 кг (тд цукровi буряки, картоплю) мiнеральних добрив. Як свщчить статистика останнiх роюв, частка удобрено'' площi складае 70-90 % (у 2012 рощ 85,0% поЫвних площ Львiвськоï удобрено iз використанням мiнеральних добрив i 2,4% площi - iз використанням оргашчних добрив [1]).
Складний екологiчний стан малих рiчок у Львiвськiй област частково обумовлений станом ландшафтiв у басейнах цих рiчок, далеким вщ екологiчно оптимального. Частина територiï Львiвськоï областi, що знаходиться у межах басейну рiчки Захiдний Буг, характеризуеться значним рiвнем сiльськогосподарськоï освоеностi. Частка земель сшьськогосподарського призначення у районах области де протiкае Захiдний Буг, а це Золочiвський, Буський, Камянка-Бузький та Сокальський райони становить близько 70%, у тому чи^ ршля - понад 40%. Екологiчно стшю ландшафти становлять незначну частину територи (див. табл.1). Зазначимо, що басейни малих рiчок, що е притоками Захщного Бугу, займають також помяну частку у таких
375
районах, як Жовювський, Радехiвський, Яворiвський, Пустомиивський. Сама структура ландшафив у басейнах малих рж е джерелом екологiчного ризику.
Таблиця 1.
Земельний фонд районiв, територ1ею яких протжас З.Буг (за даними
ГУСуЛО за 2012 рж)
район
Вид упддь Буськи Золоч1вськи Кам'янка- Сокальськи
й й Бузький й
Загальна земельна площа (га) 85 006 109 700 86 758 157 011
Площа с.-госп. земель 57 752 75 771 60 745 107 374
67,9% 69,1% 70,0% 68,4%
у т.ч. ршля 36 039 46 253 40 074 63 670
42,4% 42,2% 46,2% 40,6%
Земл1 л1сового фонду 20 594 26 175 17 793 36 000
24,2% 23,9% 20,5% 22,9%
Забудоваш земл1 3 735 4 059 4 956 7 016
4,4% 3,7% 5,7% 4,5%
В1дкрит1 земл1 заболочеш 755 379 513 1 497
0,9% 0,3% 0,6% 1,0%
Земл1 без рослинного 155 1 998 167 728
покриву 0,2% 1,8% 0,2% 0,5%
Земл1 водного фонду 2 016 1 318 2 584 4 395
2,4% 1,2% 3,0% 2,8%
1ншою екологiчною проблемою е активне використання схилiв долин та заплав малих рiчок у сшьськогосподарському виробництвi, добуваннi природних матерiалiв, транспортному та рекреацшному навантаженнi, що призводить до низки рiзноманiтних порушень у функщонуванш рiчок. Басейни рiчок практично позбавлеш природних бiофiльтрiв, 1х водозбори розораш майже до урiзу води, що забезпечуе безперешкодне потрапляння поверхневого стоку безпосередньо до русла. Водний кодекс передбачае кнування захисних зон малих рiчок, що на практищ далеко не завжди реалiзовано.
Антропогенне навантаження на гiдромережi обумовлене рiвнем використання водних ресурсiв. В умовах Львiвськоl областi помiтну частку становить споживання води на господарсько-побутовi потреби. За даними державно! статистично! зв^ност про використання води за 2013 рж прозвiтувалися 206 об'ектiв-водокористувачiв басейну по Львiвськiй областi, загальний забiр води становив 96,04 млн. м3, що на 3,83 млн. м3 бiльше 2012 року. Забiр тдземних вод в басейнi становив 73,22 млн. м3, що на 0,13 млн. м3 бiльше, нiж за аналопчний перiод минулого року, поверхневих - вщповщно 22,823 млн. м3, що на 3,703 млн. м3 бiльше показникiв минулого року (за рахунок нових поставлених на облж об'екив водокористувачiв). Втрати при транспортуванш по басейну склали 24,608 млн. м3, що на 0,257 млн. м3 менше, нiж за 2012 рш. По Львiвськiй областi втрати води становили 22,52 млн.м3.
Згщно результатiв вимiрювань, наведених джерелом [4], за 2013 рк було скинуто у поверхневi воднi об'екти 184,4 млн. м3 стiчних вод, що на 3,66 млн.
376
м3 бшьше, шж у 2012 рощ. З них забруднених було скинуто 39,35 млн. м3, що на 3,55 бшьше минулого року. Основними забруднювачами залишаються комунальш та промисловi тдприемства Львiвськоï области зокрема ЛМКП «Львiводоканал». Монiторинг якiсного стану поверхневих вод в басейш р. Захiдний Буг у 2013 рощ здшснювався по 14-ти затверджених створах лабораторiями Волинсь^ гiдрогеолого-мелiоративноï партiï та Львiвськоï гiдрогеолого-мелiоративноï експедици.
Протягом IV кварталу 2013 року найпршими значеннями показникiв вмюту забруднюючих речовин характеризуються створи Львiвськоï областi [4], що свiдчить про значш екологiчнi ризики. Найбiльшi перевищення нормативних значень ГДК для рибогосподарських водойм зафжсоваш в пунктi спостереження р. Полтва, с. Кам'янопшь по вмкту амонiю сольового (перевищення у 25 разiв), нiтритiв (перевищення у 9 разiв), фосфатiв (перевищення у 10 разiв), БСК5 (перевищення у 15 разiв), ХСК (перевищення у 6 разiв), розчиненого кисню (вмют складае 1,84 мгО2/л). Причиною такого забруднення р.Полтва е неефективна робота каналiзацiйних очисних споруд м. Львова. На виходi з територiï Львiвськоï областi у водi р. Захщний Буг (с. Старгород Львiвськоï обласи) спостерiгаються перевищення нормативiв ГДК по вмкту нiтритiв (перевищення у 3 рази), фосфата (перевищення у 3 рази) та незначш - по ХСК та БСК5. В кшцевому створi на виходi з територи Украши (с. Забужжя) спостерiгались незначш перевищення нормативних показниюв по вмюту нiтритiв, фосфатiв та БСК5.
Результати численних дослщжень екологiчного стану поверхневих вод у басейш рiчки Захщний Буг пщтверджують, що за фiзико-хiмiчними показниками найвищi рiвнi забруднення, а тому вщповщно найвищi ступенi еколопчного ризику присутш водам, що потрапляють у З.Буг у м.Буську з рiчки Полтви i в основному спричинеш стiчними водами обласного центру. Значш об'еми забруднення потрапляють у р.Полтву також нижче м.Львова. У 2010 та 2012 роках вщсоток проб iз перевищенням ГДК у м.Буську був значно вищий, ашж такий вщсоток на витощ iз м.Львова (див. рис.2). Варто вщзначити також помине зростання рiвня забруднення у 2012 рощ.
Ефективна ощнка еколопчних ризикiв забруднення малих рiчок передбачае дiевий метод iдентифiкацiï джерел забруднення малих рiчок i визначення на цш основi порiвняльного аналiзу потенцiйного ризику здоров'ю населення та довкшлю, прогнозування перевищення допустимого виносу забруднюючих речовин; розробку системи ощнки ращональност господарського використання малих рiчок на основi аналiзу спрямованостi розвитку процеав в 1х екосистемах. Для ощнки стану забрудненоси рiчковоï води використовують, зокрема методикою визначення еколопчного шдексу [6]. Перспективним напрямом вдосконалення методики ощнки еколопчного ризику е врахування коефщента екологiчноï стiйкостi ландшафта рiчкових басейнiв [7].
377
□ р.Солокт гирло
И р.Ратэ гирло
0 р.Полтва гирло м.Буськ
- р.Полтва м.Льв1в
О 10 20 30 40 50
Рис. 2. Вщсоток \1м1чни\ показникчв перевищенням ГДК у 2012 роцi загальноУ кiлькостi проб у створах водостоив басейну р.З.Буг (за [5])
Складний екологiчний стан малих рiчок Львiвськоl областi потребуе запровадження низки природоохоронних заходiв, спрямованих на оптимiзацiю дандшафтно! структури водозбiрноl площi та еколопчного стану водного середовища рiчок. Позитивний ефект на стан рiчок можуть мати, зокрема, збшьшення вiдсотку дкистост на 10-15%, зменшення вiдсотку розораност на 1-5%, дотримання захисних зон малих рiчок, вдосконалення системи мошторингу екодогiчного стану рiчок та !х басейнiв.
Висновки та перспективи подальших дослвджень.
На основi проведених досдщжень можна стверджувати, що мадi рiчки басейну Захiдного Бугу в межах Львiвськоl обдастi потерпають вiд антропогенного забруднення, а !х екодогiчний стан е загрозливий. Основнi джерела забруднення - спчш води мiст та об'екти сшьського господарства. Значна частина рiчок втратида природну самоочисну здатшсть, знизидась стiйкiсть природних дандшафтiв, порушена рiвновага в екосистемах.
Механiзми формування еколопчного ризику антропогенного забруднення малих рiчок пов'язаш передуЫм iз впдивом на здоров'я наседення та впдивом на функщонування рiчкових екосистем, !х стан та гiдродогiчнi характеристики.
Ефективнi методи оцiнки екодогiчного ризику дозволяють визначити доцiдьнiсть, прiоритетнiсть i ефектившсть природоохоронних i саштарно-гiгiенiчних заходiв, спрямованих на мiнiмiзацiю погiршення стану навколишнього природного середовища в умовах кнуючого антропогенного навантаження екосистем малих рiчок Львiвськоl обдастi басейну ржи Захщний Буг iз забезпеченням комфортних умов кнування бiоти та захисту здоров'я наседення як на регюнальному рiвнi та дотримання виконання мiжнародних екодогiчних зобов'язань Украши.
378
Л^ература
1.Головне управлшня статистики у Львiвськiй области офщшний сайт ГУСуЛО [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lv.ukrstat.gov.ua.
2.Програми транскордонного ствроб^ництва Польща-Бшорусь-Украша на 2007-2013 роки [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.pl-by-иа.еи/иа
3.3абруднення води. Науково-популярний блог [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www. npblog.com.ua/index.php/ekologiya/zabrudnennja-vodi.html
4.Захiдно-Бузьке басейнове управлiння водних ресурЫв: офiцiйний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zbbuvr.gov.ua/
5..Регюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища у Львiвськiй областi в 2012 рощ / Матерiали до Нащонально! доповiдi Укра!ни про стан навколишнього природного середовища у 2012 рощ Мшктерства екологи та природних ресурЫв [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/docs/activity-dopovidi/regionalni/rehionalni-dopovidi-u-2012-rotsi/lvivska%2 0 2012.pdf
6.Методика еколопчно1 оцiнки якостi поверхневих вод за вщповщними категорiями / В. Д. Романенко, В. М. Жукинський, О. П. Оксшк, А. В. Яцик, А. П. Чернявська; ред.: В. Я. Шевчук. - К.: Символ-Т, 1998. - 28 с.
7.Вознюк Н.М. Ощнка еколопчного стану укра1нсько1 частини басейну ржи Захщний Буг / автореф. дис. ... к-та с.-г. наук, Житомир, 2006. - 19 с.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Буцяк В.1.
379
