CC BY
59
УДК 504.4.054
Параняк Р.П., д. с.-г. н., професор Осташа Т.П., астрант © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш /м.С.З.Гжицъкого
ОКРЕМ1АСПЕКТИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО РИЗИКУ АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ МАЛИХ Р1ЧОК ЛЬВ1ВСЬК01 ОБЛАСТ1
Остантм часом усе быъшу тривогу викликаютъ процеси забруднення водных об'ектгв. Особливо вразливими до таких змт ергчки. Види штдливого впливу дгялъностг людини включаютъ зростання скидгв ст1чних вод, надмгрну х1м1зацт и незбалансовану мелюрацт стъсъкого господарства. Внаслгдок цъого знижуетъсяятстъ воднихресурав, а багато малих р1чокзнаходитъся на меж1 зникнення. У Лъвгвсъкт област1 мал1 ргчки е складовою багатъох екосистем та економгчно! системи господарства, а тому гх порушення несе значт еколог\чн\ризики.
Основну увагу у дангй прац1 зосереджено на еколог1чних ризиках, якг зумовлеш зростаннямр1вня антропогенного забруднення малихр1чок Лъвгвсъко! област1 басейну Захгдного Бугу. За результатами дослгдженъ можна сказати, що методики еколог1чного ризику базуютъся на фактичтй наявност1 забруднення вод людиною / не завжди враховуютъ р1зш мехашзми впливу антропогенного навантаження на реалът екосистеми, зокрема малих ргчок. Якщо розглядати мал1 ргчки, то стутнъ ризику може залежати в/д багатъох чинникгв, зокрема сезону, водног флори, ландшафту тощо. Важливе м1сце у вивчент еколог1чного ризику посгдаютъ методи мошторингу еколог1чного стану поверхневих вод. Серед поширених метод1в мошторингу варто в1дзначити метод бютдикацп, адже вт е перспективним методом виявлення антропогенного навантаження на бюценоз.
Ключов1 слова: еколог1чний ризик, антропогенне навантаження, поверхнев1 води, гранично допустима концентрац1я, водт об'екти, забруднюючг речовини, екосистема, еколог1чна ощнка, водт ресурси, еколог1чний показник.
УДК 504.4.054
Параняк Р.П., д.-р. с.-х. наук, профессор Осташа Т.П., аспирант Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий им.С. 3. Гжицкого
ОТДЕЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО РИСКА АНТРОПОГЕННОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ МАЛЫХ РЕК ЛЬВОВСКОЙ
ОБЛАСТИ
В последнее время все большую тревогу вызывают процессы загрязнения водных объектов. Особенно уязвимыми к таким изменениям являются реки. Виды вредного воздействия деятельности человека включают рост сбросов
© Параняк Р.П., Осташа Т.П., 2014
318
сточных вод, чрезмерной химизации и несбалансированной мелиорации сельского хозяйства. В результате снижается качество водных ресурсов, а многие малые реки находятся на грани исчезновения. Во Львовской области малые реки являются составляющей многих экосистем и экономической системы хозяйства, а поэтому их нарушение несет значительные экологические риски.
Основное внимание в данной работе сосредоточено на экологических рисках, обусловленных ростом уровня антропогенного загрязнения малых рек Львовской области бассейна Западного Буга. По результатам исследований можно сказать, что методики экологического риска базируются на фактическом наличии загрязнения вод человеком и не всегда учитывают различные механизмы влияния антропогенной нагрузки на реальные экосистемы, в частности малых рек. Если рассматривать малые реки, то степень риска зависит от многих факторов, в частности сезона, водной флоры, ландшафта и т.д. Важное место в изучении экологического риска занимают методы мониторинга экологического состояния поверхностных вод. Среди распространенных методов мониторинга следует отметить метод биоиндикации, ведь он является перспективным методом выявления антропогенной нагрузки на биоценоз.
Ключевые слова: экологический риск, антропогенная нагрузка, поверхностные воды , предельно допустимая концентрация , водные объекты , загрязняющие вещества , экосистема , экологическая оценка , водные ресурсы , экологический показатель.
UDC 504.4.054
Paranyak R.P., doctor of agricultural sciences, professor Ostasha T.P., graduate student Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskyj
DISTINCT ASPECTS OF AN ENVIRONMENTAL RISK OF ANTHROPOGENOUS POLLUTION OF THE SMALL RIVERS IN THE
LVIV AREA
During recent years the processes of pollution of water objects have caused the increasing alarm. Rivers are specially vulnerable to such changes. The types of harmful effects of human activity include: growth of dumpings of sewage, excessive chemicalixation and unbalanced melioration of agriculture. As a result of such processes the quality of water resources is decreased and many small rivers are on the verge of disappearance. In Lviv area the small rivers are a component of many ecosystems and economic agriculture system and therefore their violation leads to considerable environmental risks.
The main objects of this paper are the environmental risks which are caused by growth of level of anthropogenous pollution of the small rivers of Lviv area of the basin of Western Bug. According to the results of researches it can be concluded that techniques of the environmental risk are based on the actual existence of pollution of waters caused by human beings and that various mechanisms of influence of anthropogenous impact on the real ecosystems, in particular the small rivers are not always taken into consideration. Speaking about small revers,degree of risk depends
319
on many factors such as: season, water flora, landscape, etc. The important place in studying an environmental risk is regarded to methods of monitoring of an ecological condition of surface waters. Among the widespread monitoring methods the bioindication method should be noted, after all it is a perspective method of identification of anthropogenous impact on biocenosis.
Key words: environmental risk, anthropogenous impact, surface water, maximum permissible concentration, the water objects polluting substances, ecosystem, ecological valuation, water resources, ecological indicator.
Вступ. Останшм часом усе бшьшу тривогу викликають процеси забруднення водних об'ект1в. Особливо вразливими до таких змш е Mani р1чки. Види шкщливого впливу д1яльност1 людини включають зростання скид1в ст1чних вод, надм1рну х1м1зацш й незбалансовану мелюрацш сшьського господарства, хоча не обмежуються ними. Як наслщок знижуеться яюсть водних pecypciB, а багато малих р1чок знаходяться на меж1 зникнення. При цьому потреби у водних ресурсах постшно зростають. Загострення цих суперечностей привертае увагу багатьох дослщниюв, зусилля яких спрямоваш на розробку метод1в та засоб1в мошторингу еколопчного стану водних об' екпв [4, 8, 17, 18 та ш.], дослщження cnoco6iB комплексного захисту вщкритих водойм та !х басейшв вщ забруднення, ерози тощо, наведено у джерелах [5, 16].
В умовах Льв1всько! обласи мал1 р1чки е невщ'емною складовою як багатьох екосистем, так i економ1чно! системи народного господарства. 1х порушення може викликати чимал1 еколопчш ризики. Забруднення басейшв р1чок Сян та Захщний Буг е також у центр! уваги у зв'язку i3 i'x транскордонним характером. У 1999 рощ Украша ратиф1кувала Гельсшську Конвенцш „Про охорону та рацюнальне використання м1жнародних водотоюв та транскордонних озер". Згодом також на Украшу, вщповщно до програми прикордонного ствроб^ництва «Польща - Бшорусь - Украша», покладено зобов'язання контролю еколопчного стану басейну Захщного Бугу, якосп поверхневих вод ще! рши та И приток; результата звтв про таю заходи розкрито у працях вчених [19, 21]. Сьогодш при розробщ та прийнята управлшських pimeHb нагальним е питания оцшки еколопчного ризику бшьшост1 заход1в, що торкаються охорони навколишнього природного середовища. Тому питания оцшки еколопчного ризику антропогенного забруднення малих р1чок Льв1всько! облаем у сучасних умовах е актуальним. Окрем1 аспекта оцшки ризимв забруднення малих р1чок було розглянуто у роботах [6, 10, 11, 12, 23]. У данш робот1 увагу зосереджено на еколопчних ризиках, зумовлених зростанням р1вня антропогенного забруднення малих р1чок Льв1всько! обласп басейну Захщного Бугу.
Мета дослвджень - на п1дстав1 анал1зу загальних гщролопчних вщомостей поверхневих вод у Льв1вськш частиш басейну р1чки Захщний Буг виокремити основн1 напрями ризику, пов'язаного i3 забрудненням вод малих р1чок. Для поставлено! мети виршувалось таке завдання:
- провести та узагальнити шформацш про яюсний склад поверхневих вод басейну р1чки Захщний Буг за останш роки.
320
Результата дослщжень. Води з басейну р1чки Захщний Буг потрапляють до Балтшського моря { третина населения иольсько! столиц! використовуе води ще! р1чки для господарсько-питного водокористування [14]. Саме тому стан води у Захщному Буз1 хвилюе багатьох дослщниюв, а низка проекпв оцшки еколопчного стану його басейну мае м1ждержавну пщтримку, зокрема фшансуеться ирограмою иольського ствроб1тництва з розвитку Мшктерства Закордонних Справ Республши Польща [19]. Наслщком тако! уваги е чимала кшьюсть дослщжень еколопчного стану поверхневих вод, бшьшкть яких стосуеться головно! водно! артерп - Захщного Бугу. Хоча у межах Украши площа водозбору Захщного Бугу е одшею ¿з найменших, складаючи лише 1,8% И територи, значна частина територи Льв1всько! област1 належить саме до цього басейну. Загальна площа басейну р1чки Захщний Буг становить 39420,3 км2 , у тому числ1 49,2% його площ1 знаходиться в Республщ Польща, 23,4% - в Республщ Бщорусь 1 27,4% або 10801,16 км2 - на територи Украши (Льв1вська та Волинська област1). По Захщному Бугу проходить державний кордон ¿з Польщею в межах Волинсько! облает^ межа м1ж Льв1вською та Волинською областями також проходить по цш р1чщ вщ кордону I на десяток кшометр1в вище вщ с.Старгород.
У географ1чних умовах Украши до категори малих р1чок вщносять р1чки, довжина яких не перевищуе 100 км, а площа басейну не бшьше 2000 км2 [25]. Довжина Захщного Бугу у межах Украши 392 км, площа басейну — 11205 км2, а тому цю р1чку, поряд ¿з Дшстром, Сяном та Стиром, вщносять до великих (останш дв1 деяю дослщники характеризують як середш). До основних малих р1чок серед приток першого порядку р. Захщний Буг на територи Льв1всько! област1 вщносять (у дужках: довжина у км/ площа басейну у км2 ) - л1вк Золоч1вка (35/232), Полтва (60/1440), Горпинка (20/69), Кам'янка (38/142), Рата (76/1790), Солоюя (88/939), Варяжанка (35/238); прав1: Солотвина (21/151), Рокитна (11/43), Холо!вка (18/48), Бшосток (30/268), Спаавка (25/240). Слщ вщм1тити також велику кшьюсть штучних канал1в та бшьш др1бних водотоюв, особливо вище м.Буськ.
На даний час не кнуе единого пщходу оцшки еколопчного ризику. Пщ поняттям еколопчний ризик переважно розумшть ймов1ршсть виникнення несприятливих ефект1в у екосистемах ¿з вщповщними наслщками стосовно життед1яльност1 суспшьства, в тому числ1 й для здоров'я населения, що е наслщком впливу природних чинниюв чи антропогенного впливу на довкшля. Короткий огляд роб1т, присвячених визначенню еколопчного ризику наведено у роботах Герцуна Г.М. та Маскевича Ю.Г. [6]. Для опису ризику шод1 використовують числов1 показники, хоч бшьш звично використовувати словесний опис: мш1мальний ризик, пщвищений, значний, високий, дуже високий ризики тощо.
321
Гародак Соктьники __
Рис.1. Р1чка Захвдний Буг на територй'Льв1всько1 облает! та 11 притоки ¡з площею водозбору понад 100 км2
Важливо ощнити не лише ймов1ршсть виникнення несприятливих ефект1в, але \ об'ем шкоди, у тому числ1 непрямо!, вщ таких ефект1в. Тому ризик варто ощнювати не виключно за ¿мов!ршстю настання ефекту, але також давати кшькюну ощнку такому ефекту. Це може бути економ1чна ощнка, методам проведения яко! присвячено чимало роб1т останшм часом, зокрема у робот! [7], та шш1 види ощнок. Незважаючи на те, що неможливо звести усе багатомашття еколопчних показниюв до единого параметра, кнуюч1 методики дають змогу ушфжувати варткну ощнку багатьох параметр1в несприятливих еколопчних ефект1в для р1зних форм еколопчних загроз. Для прикладу, економ1чна ощнка еколопчного ризику, яка проведена рядом вчених у пращ [15] базуеться на врахуванш компенсацшних статей витрат для визначення збитюв навколишньому середовищу I людиш передуам завдяки завдання шкоди здоров'ю.
При побудов1 ощнок еколопчного ризику, спричиненого сукупшстю джерел, найчастше використовують методику, що грунтуеться на розрахунку математичного спод1вання випадково! величини втрат економ1чного та шшого характеру, а саме розраховують величину
322
Re =Z rjPj
(1)
де rj - економ1чна оцшка несприятливого ефекту, пов'язаного i3 еколопчним ризиком j-ro виду, Pj - ймов1ршсть иастания цього ефекту. Таким чином, слщ розр1зняти ризик як ймов1ршсть негативного еколопчного ефекту та економ!чш оцшки ризиюв.
1снуе низка пщход1в до оцшки еколопчних ризиюв, иов'язаних i3 антроиогенним забрудненням водних pecypciB та шшими ироцесами у водних екосистемах [1, 2, 11, 15, 24]. У основу методик зазвичай покладено пор1вняння виявлених концентрацш окремих вид1в забруднюючих речовин i3 ГДК цих речовин. Зокрема для оцшки стуиеня шюдливих х1м1чних речовин на поверхнев1 води у якост1 критерш у робот1 Козловсько! Т.Ф. [12] ироионують використовувати вщношення концентраци забруднюючого агенту до його ГДК у вод1 рибогосиодарських водоймищ. На цш основ! розрахований критерш еколог1чност1 в систем! водои1дготовки для води, що иройшла очищения у вигляд1 Ie = C / ГДК, який пропонуеться використати для визначення стуиеня еколопчного ризику таким чином Risk = 1/ Ie = ГДК / C. Недол1ком такого пщходу можна вважати те, що це визначення суиеречить ¿нту1тивному розум1нню ризику, що повинен зростати i3 збшьшенням концентрац11 забруднюючо! речовини. У пращ науковщв [15] розроблено методику еколопчно! оц1нки якост1 поверхневих вод, яка базуеться на визначенн1 еколог1чного шдексу. У зб1рнику наукових праць [11] визначення еколопчного ризику для водних систем базуеться на врахуванш сучасного стану водних систем та штегральнш оцшщ р1вня антропогенного тиску пщ д1ею негативних чинник1в.
Загалом можна вважати, що показник, розрахований для оцшки еколопчного ризику, базуеться на пор1внянш потенцшно небезпечного вм1сту i3 деяким еталонним чинником. Для отримання показника ризику, що може мати ймов1рн1сне тлумачення, згадане вище, слщ принаймш досягти того, що такий показник прийматиме значения у д1апазош в1д 0 до 1, причому перше значения в1дпов1датиме в1дсутност1 ризику, а останне - максимальному ризику. Для цього достатньо прийняти
Тут /- монотонно зростаюча функщя-сигмоща, що забезпечуе належний д1апазон значень (наприклад г1пербол1чний тангенс чи лопстична крива), Се -деяке еталонне значения показника, С0 - параметр, що залежить в1д забруднення, ризик якого оц1нюемо. Останн1й параметр використовуеться наступним чином: якщо у випадку повно! в1дсутност1 антропогенного тиску на водойму концентрац1я С повинна бути р1вна нулев1, то у якост1 С0 приймаемо нуль або величину похибки вим1рювання концентрац11; якщо у природному сташ концентрац1я деяко! речовини становить Сп, а антропогенне забруднення призводить до перевищення цього показника, то покладаемо С0 = Сп; у шших випадках у якост1 С0 сл1д вибирати значения ГДК, якщо приймаеться, що забруднення у межах допустимих значень не несуть загрози.
Зазвичай при оц1нц1 еколопчного ризику антропогенного забруднення водних ресурЫв проводять анал1з вм1сту значного набору компонент. Яюсть ст1чних вод визначаеться за такими показниками: водневий показник рН,
(2)
323
зависл1 речовини, запах, мшерал1защя, прозоркть, БСК 5 , ХСК, СПАР, нафтопродукти, феноли, амонш сольовий, сульфати, хлориди, азот амоншний, штрати, штрити, фосфати, зал1зо загальне, кальцш, магнш, мщь, шкель, хром (IV), цинк [22]. Для пор1вняння у робот1 Козловсько! Т.Ф. [12] вивчено вплив семи оргашчних забруднювач1в у поверхневих природних водах, у роботах [3, 20] враховано по п'ять р1зних показник1в, у науковому вкнику Ужгородського ушверситету [9] розглянуто декшька десятюв показниюв. У випадку двох \ бшьше параметр1в розраховують деякий штегральний показник. 1снують р1зш вар1анти запровадження такого показника, яю вказаш у працях [6, 11, 15], один ¿з найпростших вар1ант1в базуеться на припущеннях про незалежшсть ди ризиюв та розумшня еколопчно! безпеки як повну вщсутшсть ризиюв по кожнш ¿з компонент. У такому випадку штегральний р1вень ризику може бути визначений таким чином
Я2 = 1 - (1 - ЗД - —2 ) ■ (1" —М ), де —2, —, —м - Р1вн1 ризику по окремих видах забруднення. Бшьш складш модел1 можуть враховувати шш1 форми залежност1 (Я^, —2,^, —м).
Слщ зазначити, що згадаш методики базуються на фактичнш наявност1 антропогенного забруднення води I не завжди можуть враховувати р1зш мехашзми впливу антропогенного навантаження на реальш екосистеми, зокрема малих р1чок. Вщомо, що у таких системах сукупшсть фактор1в, д1я кожного ¿з яких е незначною, може привести до суттевих змш, шакше кажучи стан таких систем не е стшким щодо наявного комплексу антропогенних вплив1в. У випадку малих р1чок, стутнь ризику може залежати вщ багатьох чинниюв, зокрема сезону, ландшафту, характеру водокористування, водно! флори тощо. Тому, взагал1 кажучи, р1вень еколопчного ризику антропогенного забруднення малих р1чок не може бути зведений до набору концентрацш забруднюючих речовин, I нав1ть штегральних ощнок р1вня антропогенного тиску, використаних у зб1рнику праць [11], може бути недостатньо для розрахунку адекватного показника еколопчного ризику. Зазначимо, що у робот! [12] частково враховано фактор сезонности у працях [3, 13] вказано на взаемозв'язок антропогенного забруднення та вщтворюючих властивостей природних ландшафта, у робот! вчених [9] вивчено взаемозалежшсть якост1 поверхневих та грунтових вод. Згадаш взаемозв'язки можуть вщбуватись завдяки р1зним мехашзмам впливу, у тому числ1 ¿з залученням ланцюжюв живлення пдробюнт1в.
Особливе мюце у вивченш еколопчного ризику посщають методи мошторингу еколопчного стану поверхневих вод. Серед поширених метод1в мошторингу варто вщзначити методи ф1зико-х!м1чного анал1зу, мжробюлопчного контролю та бюшдикацп [3, 8, 18, 19]. Бюшдикащя е перспективним методом виявлення антропогенного навантаження на бюценоз.
Висновки. Згщно юнуючих методик показники еколопчного ризику визначають передуам шляхом пор1вняння концентрацш забруднюючих речовин ¿з ГДК. При вивченш ризику забруднення малих р1чок таю методики варто розвинути, враховуючи ландшафтну структуру басейну рши, а також розширеним використанням метод1в бюшдикацп, осюльки пор1внюючи показники тестових обе'кт1в ¿з еталонними можна робити висновки вже не про передумови змш у екосистемах, спричинених забрудненням, а про !х наслщки.
324
Врахування ступеня еколопчного ризику е необхщним при прийнятп управлшських ршень щодо використання агрох1м1чних засоб1в у басейнах pinoK та мш1м1заци ïx впливу на яюсть природних вод.
Л1тература
1. Арсан О. М., Давидов О. А., Дьяченко Т. М., Евтушенко М. Ю., Жукинський В. М., Кириенко H. I., Якушин В. М. Методи гщроеколопчних дослщжень иоверхневих вод. За ред. В. Д Романенка. - НАНУ: 1н-т гщробюлогп. - К: Логос, 2006 - С. 156-180.
2. Беспалова C.B. Автоматизований мошторинг еколопчного стану поверхневих вод з використанням ф1топланктону в якост1 бюшдикатора / C.B. Беспалова, Н.М. Лялюк, Д.М. Афанасьев, С.М. Романчук, О.В. Васильев // Проблеми екологи та охорони природи техногенного perioHy. - 2011. - № 1(11). - С. 9-24.
3. Бюмошторинг еколопчного стану природних поверхневих водних об'ект1в Льв1всько1 област1 [Електронний ресурс] / О. М. Швед, Р. О. Петрша,
B. Г. Червецова, 3. В. Губрш, Н. С. Стадницька, В. П. Hobîkob // Вкник Нацюнального ушверситету "Льв1вська пол1техн1ка". Х1м1я, технолог1я речовин та ïx застосування . - 2013. - № 761. - С. 114-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/VNULPX_2013_761_28.pdf.
4. Вознюк Н.М. Оцшка еколог1чного стану украшсько1 частини басейну р1ки Зах1дний Буг / автореф. дис. ... к-та с.-г. наук, Житомир, 2006. - 19 с.
5. Боголюбов В.М., Мальований М.С., Юхимчук I.B. Захист в1дкритих водойм в1д забруднення поверхневими ст1чними водами з с1льськогосподарських територш // Ринок 1нсталяц1й, № 11 (159). - 2010. -
C. 33-36.
6. Герецун Г. М., Масжевич Ю. Г. Методолог1чн1 тдходи до оц1нки атмосферних опад1в як чинника формування еколог1чного ризику // Bîchhk КрНУ iMeHi Михайла Остроградського. Випуск 5/2012 (76) - С.119-122.
7. Гриценко А. В., Рибалова О. В., Ьльченко Л. Ю. Оц1нка потенц1йного ризику здоров'ю населения Украши при несприятливому вплив1 фактор1в навколишнього середовища // Коммунальное хозяйство городов. - 63, 2005. -С.161-171.
8. Грицюк С.Б. Вивчення можливост1 застосування к1ральних властивостей прол1ну як експрес-методу оц1нки р1вня забруднення р1чкових екосистем / автореф. дис. ... к-та бюл. наук, Чершвщ, 2010. - 23 с.
9. Еколопчний стан поверхневих та грунтових вод басейну р. 1ршава [Електронний ресурс] / Л. В. Трапезшкова, I. I. Монич, Ю. В. Хрипта // Науковий bîchhk Ужгородського ун1верситету. Сер. : Х1м1я . - 2013. - № 1. - С. 87-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nvuuchem_2013_1_20.pdf.
10. Жукинский В.Н. Экологический риск и экологический ущерб качеству поверхностных вод: актуальность, терминология, количественная оценка // Водные ресурсы. - 2003. - Т.30, No2. - С.213-321.
11. 1ерарх1чний пщхщ до оцшювання еколог1чного ризику попршення стану екосистем поверхневих вод Украши / О.Г.Масенко, О.В.Поддашк1н, О.В.Рибалова та iH. // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та еколопчно1 безпеки: зб1рник наукових праць. -Харк1в: Видавничийд1м «Райдер», 2010. - Вип. XXXII. - С.75-90.
325
12. Козловська Т.Ф. Визначення ступешв еколопчного ризику в умовах природно-техногенного х1м1чного забруднення поверхневих вод // Bîchhk КДПУ îm. М.Остроградського. - 2009. - Вип.4/2009 (57), част.1.-С.118-124.
13. Ландшафтно-еколопчний принцип встановлення норматив1в антропогенного навантаження на поверхнев1 води [Електронний ресурс] / О. М. Крайнюков // Людина та довкшля. Проблеми неоекологп . - 2012. - № 3-4. - С. 136-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Ltd_2012_3-4_20.pdf.
14. Клименко М. О., Вознюк H. М. Еколопчний стан басейну рши Захщний Буг // Bîchhk КНУ ¿меш Михайла Остроградського. Випуск 1/2011 (66). Частина 1. - С.127-129.
15. Методика еколопчно! ощнки якост1 поверхневих вод за вщповщними категор1ями / В. Д. Романенко, В. М. Жукинський, О. П. Оксшк, А. В. Яцик, А. П. Чернявська; ред.: В. Я. Шевчук. - К.: Символ-Т, 1998. - 28 с.
16. Мисковець 1.Я. Еколопчна ощнка антропогенних змш малих р1чок Волиш // Захист довкшля в1д антропогенного навантаження. Випуск 5(7). -Харюв-Кременчук: Швидка, 2001.- С.34-40.
17. Мисковець 1.Я. Еколог1чний мон1торинг в басейнах малих р1чок Волин1 // Г1дролог1я, гщрох1м1я i г1дроеколог1я. - Т-4, - Кшв-Луцьк., РВВ Луцького ДТУ.- 2002.- С.134-137.
18. Основы технологии автоматизированного биомониторинга водных ресурсов с использованием флуорометрии хлорофилла фитопланктона / Беспалова C.B., Романчук С.М., Лялюк Н.М., АфанасьевД.Н., Васильев A.B., Старшинов И.Н., СергееваЕ.С. // Bîchhk ДНУ. Сер.А. - 2012, № 2. - С. 157166.
19. Оцшка стану басейну р1чки Зах1дний Буг в межах Льв1всько1 област1 з використанням даних досл1джень xiMÎHHOÏ лаборатори Льв1всько1 MicbKOÏ ради [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.lvivoblast.farr.com.pl/ua/Analiza_stanu_rzeki.pdf.
20. Пщвищення р1вня еколог1чно1 безпеки питного водопостачання perioHy в умовах забруднення поверхневого джерела [Електронний ресурс] / Р. В. Пономаренко // Еколопчна безпека . - 2013. - Вип. 1. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ekbez_2013_1_6.pdf.
21. Програми транскордонного сшвроб^ництва Польща-Б1лорусь-Украша на 2007-2013 роки [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.pl-by-ua.eu/ua.
22. Регюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища у Льв1вськ1й област1 в 2012 роц1 / Матер1али до Нац1онально1 допов1д1 Укра1ни про стан навколишнього природного середовища у 2012 рощ Мшктерства екологи та природних pecypciß [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/docs/activity-dopovidi/regionalni/rehionalni-dopovidi-u-2012-rotsi/lvivska%2 0 2012.pdf.
23. Рибалова О.В., Белан C.B., Варивода С.О. Визначення р1вня еколог1чно1 небезпеки в perioHax Украши на ochobî оц1нки еколог1чного ризику // Зб1рка наукових праць НУЦЗУ. Випуск 12, 2010 - С.132-142.
24. Романенко В. Д. Основы гидроэкологии. К.: Генеза. 2004. - 664 с.
25. Xîmko P.B. Mani р1чки - досл1дження, охорона, в^дновлення / Р. В. Xîmko, О. I. Мережко, Р. В.Бабко. - К.: 1нститут екологй', 2003. - 378 с.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Буцяк B.I.
326
