CC BY
175
дорiг i Законом Украши "Про мораторш...," але вш також не виконуеться. Виршення цiеi екологiчноi проблеми дасть змогу не тшьки покращити екологiчну ситуащю, але i повнiше використати ресурсний потенщал та покращити соцiальну ситуащю в регюш.
Серед актуальних еколопчних проблем лiсiв областi зазначимо таю:
• реконструкция похщних i малощнних насаджень;
• обгрунтування оптимально! шлькосп природо-заповiдного фонду в лiсах об-
ласт та методи i способи його використання;
• закршлення верхньо! та нижньо!' меж1 л1су та rnmi;
Серед перспектив екологiзацii лiсiв областi, безперечно, е сертифь кащя лiсових господарств. Сертифiкацiя - це незалежна оцiнка дiяльностi органiзацii на предмет вщповщност зовнiшнiм стандартам. Найбшьш ус-пiшним i ефективним шструментом просування передових методiв люоуп-равлшня в останнi роки визнана сертифжащя лiсових господарств. Шд-тримка приватними i недержавними компанiями i оргашзащями, програма сертифiкацii лiсових господарств добре зарекомендувала себе в питаннях впровадження еколопчних i соцiальних вимог до люопродукци та залучен-ня защкавлених виробникiв, споживачiв i продавцiв з метою розвитку вщ-повiдального управлшня лiсовим господарством.
Проектування оптимального породного складу насаджень та здш-снення господарських заходiв для досягнення його на кожнш дiлянцi лiсу залежно вiд дii екзогенних i ендогенних факторiв, антропогенного впливу та з урахуванням виконання рiзних екологiчних функцш майбутнiми на-садженнями потрубуе нагального вирiшення.
Л1тература
1. Голубець М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наук. думка, 1978. - 264 с.
2. Калуцький 1.Ф. Стихшие лихо чи помилки лювниюв?/ Люовий i мисливський. журнал. - 2004, № 1. - 23-26 с.
3. Середш В.1., Парпан В.1. Лiс - база вiдпочиику. - Ужгород: Карпати, 1988. - 110 с.
4. Стойко С.М. Карпатам зелетти вiчно. - Ужгород: Карпати, 1977. - 175 с.
5. Фурдичко О.1. Карпатсью люи: проблеми еколопчно'1' безпеки i сталого розвитку прського регiоиу. - Львiв: Бiбльос, 2002. - 192 с.
6. Чубатий О.В. Водоохоронн гiрськi люи. - Ужгород: Карпати, 1972. - 120 с.
УДК 630.33 Проф. Г.Д. ГУЦУЛЯК, д-р екон. наук, член-кор. УААН;
доц. Ю.Г. ГУЦУЛЯК, канд. екон. наук - Коавський вiддiл проблем гiрського землекористування 1в.-Франтвського т-ту АПВ УААН
ВОДН1 РЕСУРСИ КАРПАТ, ДЖЕРЕЛА IX ЗАБРУДНЕННЯ ТА ЙОГО НЕГАТИВН1 НАСЛ1ДКИ
Зроблено аналiз водних ресурав Карпатського регюну, джерела i масштабнiсть !х забруднення та зроблено пропозицп щодо вирiшення дано! проблеми.
Prof. G.D. GUCYLYAK; doc. Yu.G. GUCYLYAK-Kosovan branch of problems of
mountain land tenure Ivano-Frankivsk institute APV UAAN
Water resources of Carpathians, sources of their pollution and his negative
consequences
The analysis of water resources of region Carpathians, source and scale of their pollution is made and offers concerning the decision of the given problem are given.
Вода е одним з основних елеменпв бюсфери. Без не! неможливе юну-вання оргатчно1 природи. Тому там, де юнуе життя в будь-якш форм^ зав-жди е вода. Загальне бюлопчне И значення зумовлюеться тим, що вона входить до складу вЫх живих органiзмiв. Жоден життево важливий процес не може здшснюватись без води, i жодна клiтина не може обштися без водного середовища. Вода необхiдна i як розчинник харчових речовин, i для процеЫв асимшяцп, дисимшяци, резорбцп, елiмiнащi тощо. Вода, випаровуючись з поверхнi шюрних покровiв i через дихальнi шляхи, бере участь у терморегу-ляци нашого органiзмy. Вода необхiдна також для виведення рiзних шюдли-вих речовин, що утворюються в результат обмiнy, який вiдбyваeтьcя в орга-нiзмi людини.
Гiгieнiчне значення води, звичайно, не обмежуеться вживанням li для пиття i приготування 1ж1. Вона використовуеться також для побутових потреб, без чого неможливо cобi уявити нормального icнyвання сучасно! людини. Водночас багато води використовуеться тепер для виробничих потреб у промисловост^ енергетищ та сшьському гоcподарcтвi. Тут вона належить до виробничих ресурЫв. Тому з розвитком сустльного виробництва зростають його потреби у високояюсних прicних водних ресурсах.
Необхщно також пiдкреcлити, що понад 97 % води на земнш кyлi зна-ходиться в морях i океанах, вона е непридатною для пиття i промиcловоcтi. К^м того, джерела прicного водопостачання досить нерiвномiрно розподше-нi на земнш поверхш. Тому значнi трyднощi з водопостачанням юнують не лише в УкраНш, а й в шших крашах cвiтy. Однак розширення промисловост^ розвиток ciльcького господарства, що, вщповщно, збiльшить забруднення ви-робничими стоками вщкритих водойм i грунтових вод, i потреби у прicнiй во-дi зростають iз ростом чисельност населення, а це може призвести людство до загрози виникнення водного голоду. Стан настшьки серйозний, що при ЮНЕСКО створена спещальна оргашзащя для вирiшення цiei проблеми, в робот яко1 беруть участь вчеш понад 100 краiн cвiтy [3].
У Карпатах протжае надзвичайно багато рiчок, cтрyмкiв i потiчкiв. За-гальна кiлькicть !х понад 31 тис. Довжина рiчковоi мережi 46,5 тис. км, пито-ма густота 1,4 км/км . Насичешсть територй рiчками е найбiльшою в Украш. Вона у чотири-ciм разiв перевищуе аналогiчнi показники iнших регюшв держа-ви. У баcейнi окремих рiчок (Бiлий Черемош) 1хня густота сягае 2,5 км/км [2]. На Закарпатл, яке займае площу 12,8 тис. км2, протжае 9429 рiчок, сумарна довжина !х 20631 км, питома густота 1,7 км/км . Але рiчки здебшьшого малi. Середня довжина рiчки 2 км, а площа водозбору 1,2 км2. Лише 152 рiчки ма-ють довжину понад 10 км. Тшьки 4 рiчки з довжиною понад 100 км: Тиса,
яка мае загальну довжину 966 км (Укра!ш 201 км), Латориця - 191 км (159 км), Уж - 133 км (113 км) та Боржава - 112 км. Загальне уявлення про рiчкову пдросистему Закарпаття можуть дати схеми рiчковоl мережi приток Тиси рiчок Шопурки i Тересви.
На Прикарпаттi, зокрема в Iвано-Франкiвськiй областi, яка займае 13,9 тис. км2, знаходиться 8321 рiчка, переважно маль Кiлькiсть рiчок з дов-жиною понад 10 км - 155, понад 100 км - 4 (Дшстер, Прут, Лiмниця i Свiча). Рiчкову мережу област становлять Днiстер i його правi притоки Свiча, Сiвка, Лiмниця, Бистриця й iншi та Прут i його притоки Черемош, Рибниця, Шстин-ка й iншi. Басейн р. Дшстер охоплюе 2/3 площi област^ решта належить до басейну р. Прут.
У Львiвськiй областi карпатсью рiчки представленi р. Днiстер та и правостороннiми притоками: Стрий (232 км). Опiр, Свiча (110 км), Тисовець та шшь Середня густота рiчковоl мережi у Передкарпаттi - 1,5 км/км (у горах - 2,5 км/км ). Дшстер бере початок на горi Розлуч (бшя с. Середа), а його притоки Ошр, Стрий - на горi Явiрник. У межах Львiвськоl област у басейнi Днiстра налiчуеться 5728 рiчок, серед яких бшьшють протiкае у Карпатсько-му регюш. Прсью й передгiрнi райони Карпат у Львiвськiй областi охоплю-ють Старосамбiрський, Туркiвський, Дрогобицький та Стшвський райони.
У Чернiвецькiй областi налiчуеться 4494 рiчки i струмки загальною довжиною 7641 км. Головнi рiчки областi - Днiстер, Прут, Орет, Черемош. Рiчка Днiстер протiкае по територи областi на 272 км; и басейн охоплюе 11 % плошд. Рiчка Прут - вщповщно 128 км i 47 %, Сiрет - 100км i 21 %.
Головнi рiчки Карпатського регюну - Тиса, Прут, Орет (басейн Дунаю), Дшстер та !хт притоки. Близько 500 рiчок належать до категори серед-нiх та малих рiчок, решта (понад 30 тис.) - струмки, полчки, перюдично дь ючi водотоки. У шдшжжях i на схилах гiр знаходиться незлiченна кiлькiсть джерел (буркутiв, чуркал, шипотiв) i криничок, з яких постшно витiкае вода. Часто таю джерела слугують витоком рiчок. У низинах i на плоскогiр,ях по-ширена багно-болотиста мiсцевiсть, з яко!, як правило, витiкае потiк.
В окремих мiсцях на кам'янистих схилах пр формуються пiдземнi струмки конденсацшного походження. Вони виникають завдяки накопичен-ню вологи поверхнею кам'янистих розсишв. У сонячну погоду вдень камшня iнтенсивно нагрiваеться, а вночi, особливо шд час густих туманiв, конденсуе вологу, яка живить струмки. Таю струмки ховаються в товшд камшня, на по-верхш схилу !х не видно, лише чути дзюрчання води. Струмки конденса-цiйного походження мають мюце в Горганах - на полонинах Берть, Побита.
Крiм природних водостоюв, у Карпатах створено густу мережу штуч-них (викопаних) канав, яю мiсцеве населення називае окопи, фоси, шанщ, рiвчаки. На прилеглих рiвнинах i схилах збудовано значну юльюсть штучних водотокiв мелюративних (осушувальних) каналiв i закритих дренажних систем, яю збирають i транспортують пiдземнi й поверхневi води в рiчки. У на-селених пунктах юнуе густа мережа кюве^в i канавок уздовж вулиць, а та-кож найпростiша зливова каналiзацiя. За iнтенсивних опадiв i бурхливого сшготанення вода в рiчки стжае безпосередньо по поверхнi схилiв. Про це
свдаать численнi слiди порушення люово! тдстилки, якi спостерiгались шс-ля повет у березш 2001 р.
Рiчки i струмки Карпат здебiльшого чист й незабрудненi. Зазвичай, вода в рiчках прозора як скло. 1хш води мають сприятливi саштарно-бюло-пчний режим, гiдрохiмiчнi й мiкробiологiчнi показники, кисневий режим (понад 100 %-е насичення киснем), малий стушнь сапробност (гнилiснiсть). Рiчкова вода мае малу мiнералiзацiю - 0,15-0,65 г/л, переважно гщрокарбонат-но-кальщевого типу. Середньомiсячна температура води взимку 0,5-3,0 °С, влггку 12-20 °С.
Часто вода вщповщае питним якостям, тому 11 вживають для пиття, хоча санешдемюлоги цього не рекомендують. У водi мютиться в невеликiй кiлькостi зоопланктон. Донна фауна складаеться з личинок одноденок, воло-хокрильцiв, веснянок i хiрономiд. Завдяки чистотi, прозоростi, високiй турбулентности аераци води на кам'янистих дiлянках русла, сприятливому кисне-вому режиму у незабруднених карпатських рiчках водяться реофши та окси-фшьш (киснелюбнi) види риби (форель, марена, харiус, головень та iн.). Про-те зауважимо, що риби в карпатських рiчках зовсiм мало.
Рiчкова мережа Карпат, русла рiчок, рiчища, прирусловi смуги, береги, заплавш дiлянки у гiрських долинах слугують основними зонами та осе-редками проходження частих i небезпечних повеней. Велик повенi в Карпатах формуються на територй рiчкового басейну. Шд час опадiв вода стжае зосередженими потоками зi схилiв, рiвчаками, гiрськими ущелинами, стежками, жолобами для спуску деревини, тшями м'яких глинистих дорiг, сшьсь-кими вулицями. Найбшьш виражений, помiтний i концентрований прояв повеней спостерiгаеться на рiчках у межах 1хнього рiчища-русла. Головне на-вантаження та руйшвну дiю повенi сприймають рiчища-русла, береги рiчок, найнижчi частини рiчково! долини та заплави.
Для вЫх басейшв характерне одне загальне положення - катастрофiч-нi паводки i селевi потоки. За останнi 5-10 роюв спостерiгаються частiше i набувають бшьшо! руйшвно! сили у зв'язку з неправильною господарською дiяльнiстю людей в прських районах Карпат.
Наприклад, шсля масових суцiльних рубок, якi проводились в шсля-военнi роки на стрiмких (30-40°) обвально-осипних схилах, i частих вгтрова-лiв, зумовлених неправильним розташуванням лiсосiк i оголенням стрiмких схилiв, посилювались процеси зрушення i зсувiв схилiв у перiод злив, а особливо шд час танення сшгу i збiльшувався винос у балки i рiчки змитого мате-рiалу. Таким чином, розвиток селевих потоюв та частих паводюв за останнi роки, а це 1947-1949, 1953, 1955, 1957, 1959-1960 рр. i т.д. вщбувся внаслщок неправильно! оргашзаци рубок лiсу, особливо на стрiмких гiрських схилах Горган i Чорногiр, сильного руйнування Грунпв на вiтровальних дiлянках i ш-ших причин, зумовлених неправильною господарською дiяльнiстю людей [1].
Вивчення геолопчно! структури центрально! частини Укра!нських Карпат, фiзико-механiчних та водних властивостей селеутворювальних по-рiд, значною мiрою сприяе посиленню ерозiйно! дiяльностi на схилах як нас-лiдок порушення Грунтового покриву при суцшьних рубках люу i вiтровалах,
при наземному трелюванш та iн. Ерозiйнi процеси особливо штенсивно роз-виваються при похилах >20°. Таким чином, стан дернового покриву, його яюсть, характер i густота рослинного покриву вадграють першочергову роль при запобiганнi ерозй, а отже, i селевих потокiв.
Не краща ситуацiя i на сьогодшшнш день. Справжня велика бща прийшла в Карпати з шдйомом комерцшно! дiяльностi в Украшь I що бiльше лисiють Карпати вщ санкцiонованих i несанкцiонованих рубок, то вище хви-ля здiймаеться тут на вест. У такий варварський споЫб лiс у Карпатах ще не рубав нiхто i ш у жоднiй цивiлiзованiй крш'ш, що е одшею iз головних причин виникнення проблеми - з питною водою, яка з кожним роком набувае все бшьшо! актуальность
Для задоволення господарських i побутових потреб населення та тех-шчних процеЫв з водойм р. Прут шорiчно забирають близько 56, а з р. Дшс-
3 • •
тер коло 24 млн. м свiжоl води. У посушливi роки питна i технiчна вода для багатьох виробництв населених пунклв стае невиршеною проблемою. Ос-новними споживачами i забруднювачами води залишаються пiдприемства житлово-комунального господарства та окремi об'екти промисловостi i сiль-ського господарства.
До найважливших чинникiв, що призводять до забруднення водних ресурЫв, водних джерел i водойм, належать:
• забруднення басейтв р1к, озер тощо, зумовлене накопиченням продукпв ероз1йних процешв, вимиванням з грунту опадами або зрошувальною водою шкщливих агрох1м1кат1в;
• забруднення русел р1чок внаслвдок скидання оргатчних 1 неоргатчних ввд-ход1в з канатзацшнох мереж1 м1ст та промислових тдприемств;
• теплове забруднення - скидання стоюв теплових електростанцш 1 промислових тдприемств (ця форма забруднення, яка все частше трапляеться, приз-водить до зниження вмюту кисню у вод1, що негативного впливае на житте-д1яльн1сть риб 1 посилюе р1ст водних рослин, "цв1т1ння" води 1 т.д.);
• гвдробюлопчне забруднення, яке е наслщком надходження у водне середови-ще р1зних б1огенних елемент1в (азот, фосфор та ш.), що зумовлюють штен-сивний розвиток водно1 рослинност1, м1крооргатзм1в 1 теж "цв1т1ння" води. Внаслщок широкомасштабного використання в сiльському господар-
ствi хiмiчних добрив, отрутохiмiкатiв i розвитку зрошуваного землеробства до водойм потрапляе велика кiлькiсть агрохiмiкатiв. У останш роки поси-люеться забруднення водойм радюактивними речовинами.
Необхiдно вщзначити, що у водоймах при попаданш радiоактивних речовин вiдбуваеться накопичення !х на днi, яке акумулюеться в рослинах та органiзмах тварин. При цьому виявляеться, що планктон i риби е сприйнят-ливими до стронщю-90. Отже, створюеться реальна загроза попадання ра-дiоактивних елементiв в оргашзм людини не лише з зараженою водою, а й через продукти харчування [3].
Важливим чинником глобального забруднення пдросфери i груш!в необхiдно вважати детергенти, тобто поверхнево-активш речовини, якi е обо-в'язковою складовою бшьшос^ миючих засобiв. Про можливi масштаби такого забруднення св^ать статистичнi данi: рiчне вживання пральних по-рошкiв досягае 10-12 кг на одну людину.
Зпдно з гтешчною характеристикою детергентов, номенклатура яких нараховуе сотнi видiв, насамперед звертае на себе увагу ïx стiйкiсть до 6ioxiMi4-них процешв i здатнiсть вiльно проходити через шари грунту. При цьому вони можуть бути провiдниками для багатьох токсичних органiчниx сполук, а тому як самi детергенти, так i супутш 'м речовини можуть проникати в глибок водо-носнi горизонти. До шюдливих наслiдкiв випуску велико'' кiлькостi детергентiв вiдноситься також утворення на воднш поверxнi густо'' тни, яка майже повшс-тю припиняе аерацiю i процеси самоочищення. К^м того, бiльшiсть з цих речовин мае виражену токсичнiсть щодо водних бiоценозiв, а також до теплокров-них тварин. Так, при проведенш спецiальниx дослiджень були встановлеш порушення деяких бiоxiмiчниx реакцш, морфологiчного складу кровi, гiстологiчнi порушення на клгтинному рiвнi в печшщ, селезiнцi та в iншиx органах.
Вiдомi випадки отруення ртуттю, нпратами (метгемоглобiнемiя у дiтей, гiпертензiя), свинцем (свинцева штоксикащя), фтором (флюороз). Загальновщо-ма роль складу води у виникненш iнфекцiйноï заxворюваностi. В останш роки з'явилась значна кшьюсть праць, присвячених впливу якост питно'' води на не шфекцшну заxворюванiсть. Встановлено, що мшеральний баланс органiзму, який мае важливе у виникненнi i попередженш цiлого ряду соматичних захво-рювань, тiсно пов'язаний з мшеральним складом вживано'' води та 'ж
За даними А. А. Гоголi, спостершаеться зворотна кореляцiя мiж твер-дютю питно'' води i рiвнем серцево-судинно'' заxворюваностi. Виявлена зворотна корелящя рiвня серцево-судинно'' заxворюваностi з вмютом хрому, ва-надiю, марганцю, кобальту, цинку, кальщю, лiтiю i позитивна - з вмютом мь д^ кадмiю та нiтратiв [3].
Окремi вченi виявили зв'язок високого рiвня серцево-судинних захво-рювань з великою кшьюстю xлоридiв у питнiй водь З'явились повiдомлення про утворення канцерогенних речовин у процес хлорування води. Виявилась канцерогенна дiя азбесту, з якого виготовлено багато водопровщних труб. Встановлено зв'язок деяких хрошчних захворювань з присутшстю в питнiй водi окремих xiмiчниx елементiв, особливо важких металiв. Показано, що токсична дiя останнix i смертнiсть вiд серцево-судинних захворювань змен-шуються з шдвищенням твердостi питно'' води.
Основними джерелами скидiв стiчниx вод у поверxневi водойми об-ластi е шдприемства житлово-комунального господарства. Бiльшiсть очисних споруд потребують реконструкцiï, розширення потужностей, модершзацп або капiтального ремонту. Вiдсутнiсть у тдприемств комунального господарства вшьних коштiв, xронiчнi неплатежi населенням, велика заборгова-нiсть за енергоресурси не дае змоги вживати планомiрнi заходи для покра-щення робiт очисних споруд. Ситуащя з очистки стоюв на очисних спорудах пiдприемств ускладнюеться наводками, якими затоплюеться значна кшьюсть каналiзацiйниx насосних станцiй та каналiзацiйниx очисних споруд, що руйнуе каналiзацiйнi колектори.
Держуправлiнням екобезпеки вiдбираються проби води i проводять визначення за загальних фiзичними та неорганiчниx xiмiчниx показниками, загальними показниками органiчниx речовин, показниками неоргашчних
промислових забруднень, показниками оргашчних промислових забруднень, бюлопчними та бактерiологiчними показниками. Спостереження за яюстю поверхневих вод проводиться на основних рiчках Карпат.
Серед багатьох еколопчних проблем одшею з основних е забезпечення рацюнального використання водних ресуршв, охорони !х вiд виснаження i забруднення. Забезпеченiсть водою мюцевого стоку на одну людину по Укра1ш припадае 0,96 тис. м . Поряд з тим в окремi перюди року в деяких районах ю-нуе напруження з водозабезпеченням. Водш ресурси використовуються вкрай нерацюнально, неекономно i ^м того, вiдбуваеться значне !х забруднення як промисловими, так i сшьськогосподарськими стоками та вiдходами. Одними з найбшьших забруднювачiв поверхневих та шдземних вод е населенi пункти, а також тваринницьк ферми i комплекси, оскшьки на них, як правило, вщсутш очиснi споруди, каналiзацiя. Гранично допустимi концентраци деяких забруд-нюючих речовин у водоймах нерщко перевищуються в десятки разiв.
Отже, розвиток виробництва i господарська дiяльнiсть, в ходi яких людина почала використовувати дедалi бiльшу кiлькiсть природних ресурЫв, зумовили порушення рiвноваги в навколишньому середовищд, що, в свою чергу, призвело до порушення економiчноl ситуацй. Це загострюе увагу до економiчних проблем i, перш за все, до зменшення запашв невiдновних сиро-винних та енергетичних ресурсiв, до забруднення довкшля i втрат чистих вод, родючих земель, багатьох видiв рослин i тварин, до збереження необхщ-но! якостi природного середовища, а головне, в кiнцевому результат^ до впливу всiх негативних еколопчних факторiв на здоров'я людини.
Лггература
1. Перехрест С.М., Кочубей С.Г., Печковська О.М. Шюдлив1 стихшш явища в Ук-рашських Карпатах та засоби боротьби з ними. - К.: Наук. думка, 1971. - 199 с.
2. Розмащенко М.1., Савчук Д.П. Водш стихи. Карпатсью повет. Статистика, причини, регулювання/ За ред. М.1. Ромащенка. - К.: Аграрна наука, 2002. - 304 с., 79 ш.
3. Трегобчук В.М., Гуцуляк Г.Д., Гуцуляк Ю.Г. та 1н. Стан навколишнього середовища 1 його вплив на трудов! ресурси Чершвецько:1 обласп/ За ред. Г. Д. Гуцуляка. - Чершвщ: Прут, 1998. - 152 с. _
v r 1
Eng. Jin DVORAK, Czech University of Agriculture in Prague
DAMAGE ON FOREST STANDS IN THE ORE MTS. AFTER USE OF THE LOGGING MACHINERY
More and more progressive technologies for logging and hauling are most of all constantly used from ecological and economical point of view. These technologies can also operate in regions with environmentally sensitive forest management. The area of the Ore Mts. is a sample, due to its historical stress caused by the regional industrial production -pollution. Impacts of the up-to-dare logging systems on the forests during pre-commercial thinning has been analysed there (Harvester Timberjack 1070 and Forwarder Timberjack 810B). Results are talking in favour of the further usage of this technology. Damaged area of the injured trees range according to age classes between 1,50-2,38 %.
Keywords: harvester technology, damages on the forest stand
1 Fakulty of Forestry and Environmental Sciences, Department of Forest Harvesting, Kamycka 129, Praha 6 -Suchdol, 165 21, Phone: +420 2 2438 3748, e-mail: DvorakJ@fle.czu.cz
