CC BY
38
забезпечуватися таким чином, щоб пiдтримувалися однаковi й реальш мож-ливостi, з одного боку, для розвитку економжи, а з другого - для збереження в чистой навколишнього природного середовища, його вiдтворювального, вiдновлювального та асимшяцшного потенцiалiв як для нинiшнього, так i для майбутнiх поколiнь [2].
Таким чином, еколопчна проблема - це дшсно життево важлива проблема в прямому й переносному розумшт. Адже йдеться при цьому про нор-мальнi умови життя та про здоров'я людини. Саме тому необхiдно вживати ршучих i невiдкладних заходiв з ефективного розв'язання екологiчних проблем, з радикального оздоровлення навколишнього середовища як на загаль-нодержавному, так i на регiональному та локальному рiвнях.
Л1тература
1. Трегобчук В.М., Гуцуляк Г.Д., Гуцуляк Т.Г. та ш. Стан навколишнього середовища 1 його вплив на трудов! ресурси Закарпатсько! обласп/ За ред. Г. Д. Гуцуляка. - Чершвщ: Прут, 2002. - 164 с.
2. Трегобчук В.М., Гуцуляк Г.Д., Гуцуляк Ю.Г. та ш. Стан навколишнього середовища 1 його вплив на трудов! ресурси Чершвецько! обласп/ За ред. Г. Д. Гуцуляка. - Чершвщ: Прут, 1998. - 152 с.
УДК 504 Член-кор. АПН Украти П.В. ЛОСЮК1, канд. пед. наук,
заслужений вчитель Украти
Л1С I ПРОБЛЕМИ МАЛИХ Р1ЧОК
Розкриваються проблеми малих pi40K у Гуцульському репош i як вони взаемо-пов'язаш з люом. Показано практичш шляхи ix вирiшення, зокрема спшьною робо-тою школи i сшьсько'' громади в покращеннi стану довкшля.
Ключов1 слова: лiс, малi pi4m, екологiя, Гуцульщина.
Corresponding member of Academy of Pedagogical Science of Ukraine P.V. LOSYUK - Honoured Teacher of Ukraine
The Forest and Problems of Small Rivers
Problems of small rivers are uncovered in Hutsul region and how they are conjugated with the forest. Practical ways of their clinching are shown, in particular, by team work of school and village community in improvement of the condition of environmental health.
Keywords: forest, small rivers, ecology, Hutsul'shchyna.
В останне десятир1ччя ми були свщками катастроф1чних повеней, зсу-в1в та шших стихшних явищ. Наукою i практикою доведено, що вони е нас-лщками варварсько'' вирубки лшв, яка досягла критичних меж, хоча ri, хто причетний до нищення люу, заперечують це.
Мешканщ Карпат е свщками того, що люозаго^вельником стае будь-хто, не очищаючи люосжи, не проводячи люонасадження. Тако'' безгосподар-носп, окр1м перших повоенних роюв, Карпати не знали школи. Здшснення
1 Науково-дослщна лаборатор1я "Гуцульська етнопедагопка i гуцульщинознавство": с. Явор1в, Коавський р-он, 1вано-Франк1вська область, Украша, 78644, тел. (03478) 6-97-72,6-97-54
люокористування на засадах еколого-природоохоронних технологiй зали-шаеться поки що мрiею.
Як бачимо, природа не терпить бездумного втручання. Внаслщок ви-рубування лiсiв значно понизилась вологозбиральна функцiя рослинност^ а тому почастiшали повенi i селi з катастрофiчними наслiдками (тшьки у 19982001 роках вони сталися у Верховинському i Рахiвському районах). А якщо тривалий час немае дошдв, пересихають джерела i потiчки, якi живлять малi рiчки, рiвень води в яких рiзко знижуеться. Це теж мае негативш наслiдки.
Тому в Карпатському регюш назрiла загроза i для води - основи жит-тя. Шхто не стане заперечувати, що питна вода - це харчовий продукт номер один. На думку вчених, вщ бюлопчного i хiмiчного стану води залежить внутрiутробний розвиток дитини. Отже, вщ води залежить майбутне наци, а в широкому розумшш - планети Земля. У XXI столгт вода стала найбшьш дефщитним ресурсом. Тому не випадково Оргашзащя Об'еднаних Нацiй проголосила 2003 рж Мiжнародним роком прюно! води.
Мешканцям Гуцульщини необхiдно позбутися самообману, наче вони проживають у благодатних умовах порiвняно з мешканцями уЫе! Укра!ни. Тим часом горяни легковажно поводяться iз засобами побутово! хiмil, будь-де скидають посуд вщ лакiв i фарб, переважно на береги потсчюв i рiчок. Ту-ди ж виливаються й слчт води вiд прання, миття i фарбування вовни тощо. Рiдко знайдуться господар^ якi влаштували бiля свое! садиби по^бну яму для вiдходiв i яму-вiдстiйник, де б виливали шкiдливу рiдину.
Як бачимо, i в Карпатах, зокрема на Гуцульшинi, колись кришталево чиста вода природних джерел внаслщок забруднення стае загрозою здоров'ю людей. Тому ця проблема е найбшьш актуальною i прюритетною, бо вода карпатських рiчок - величезне нащональне багатство Укра!ни.
Так, наприклад, в мiстi Косовi його мешканщ i туристи (в Косовi е кiлька турбаз, санаторiй "КоЫв") не можуть мати екологiчно чисто! води в рiчцi Рибницi, якщо в 11 басейнi, тобто в селах Яворов^ Снiдавцi, Рiчцi, Соко-лiвцi, Бабинi i Городi забруднюватимуть природнi джерела, потiчки i потоки, саму рiчку Рибницю.
Тому першочерговим завданням сiльських громад, сiльських рад i навчальних закладiв - зберегти еколопчно чистими природнi джерела, тобто витоки струмюв (потiчкiв), потокiв (притоки рiчок) i рiчки, якi ще можливо врятувати. Просвiтницька робота припадае на школи i громадськi оргашзаци.
Так, Яворiвська ЗОШ 1-111 ступешв, що на Косiвшинi, та мюцевий осе-редок товариства "Гуцульщина" взялися врятувати вщ забруднення природнi джерела, тобто витоки найменших i бшьших приток рiчки Рибницi. Акцiя "Врятуймо природнi джерела i потiчки" передбачае проведення широкомас-штабних практичних робгг iз виявлення та впорядкування природних джерел, залучення де виконання цих робгг мiсцевих мешканцiв - самих забруднюва-чiв. Поряд iз цим здшснюються широкi iнформацiйнi заходи та просвггниць-ка робота з метою виховання еколопчно! культури.
Передбачаеться, що в результат проведено! роботи покращиться за-гальний стан довкiлля, а рiчку Рибницю живитимуть екологiчно чист води.
2. Екологiчнi проблеми лкогосподарськоТ дiяльностi
215
Акцiя е складовою частиною Програми мiсцевих екологiчних дiй на КоЫв-щинi. Фшансування ще! програми здiйcнюе 1САР "Сднання", а вжиття пев-них захoдiв - органи мicцевoгo самоврядування, шдприемщ i прoмиcлoвцi.
Акцiя здiйcнюетьcя членами Явoрiвcькoгo осередку "Гуцульщина" (27 оЫб), учнiвcьким загоном "Екoлoгiчна варта" (18 оЫб), "Зеленими патрулями" (15 оыб) та шкiльним лicництвoм (36 оыб), депутатами яворгвсько"" сшьсько! ради (15 оЫб), працiвниками Явoрiвcькoгo люництва (12 ociб) та ш-шими активicтами. Всього залучаеться близько 130 оЫб.
Виконання завдань акци проводиться в два етапи. На першому еташ на кожному з 28 кутюв (приciлкiв) села Яворова 4-5 оЫб проводять мошто-ринг, тобто обстежують вci прирoднi джерела i пoтiчки, проводять 1х опис (коротку еколопчну характеристику): мicце знаходження (назва урочища або поблизу чие! садиби), схематична зарисовка. Вказуеться, в якому сташ знахо-диться джерело, полчок (чи користуються його водою, чи питна вода, чи е дерев'яний жолоб-чуркало, дерев'яне корито, чи висихае джерело, полчок). Також вказуеться приблизна довжина полчка вiд витоку до потоку чи рiчки, куди вш впадае, чи скидають на його береги смггтя та рiзнi вдаоди, чи cтiкае в нього забруднена вода (вщ прання, миття вовни тощо). Складаеться список господарств, як влаштували пoгрiбну яму i яму-вщстшник. Ретельно опи-суеться, що пoтрiбнo зробити для того, щоб не забруднювалось джерело (по-тiчoк) i для очищення та впорядкування його.
На другому еташ на ocнoвi даних мошторингу стану природних джерел i пoтiчкiв складаеться конкретний робочий план дш i вибираються опти-мальнi методи виконання акцй.
Методи виконання акци такi:
• виршуеться, скшьки залучаеться ос1б (добровольщ-актившти i мешканщ пришлку для облаштування природних джерел ввдповвдно до гуцульських традицш (дерев'яний жолоб-чуркало, дерев'яне корито, лавочка для ввдпо-чинку), для очищення берепв поточив, а також для влаштування перепад1в i укршлення берепв, щоб запобкти непоправних змш ландшафтов;
• вибираються мшця для погр1бних ям i ям-вадсийнишв для тих господарств, де !х немае;
• уточнюеться кошторис на виконання робгг: вигратнi матерiали, транспорт, оплата за виконання робщ джерела фшансування (вклад мешканщв кожного приciлка, тдприемщв, 1САР "Сдтсть").
Передбачаються такi конкретш результати виконання завдань акцй":
1. Вода природних джерел i поучив стане екoлoгiчнo чистою, що позитивно впливатиме на здоров'я людей, в широкому плат - створення еколо-пчно сприятливих умов для проживання, вщпочинку та оздоровлення як мю-цевих жителiв, так i пршжджих. А це дуже важливо, щоб Гуцульщина стала бшьш привабливою для турислв, оскшьки туризм - життево неoбхiдна га-лузь для економжи краю.
2. До виконання проекту на 28 присшках села залучаеться близько 400 ошб, бшьшють з яких забруднюють довкшля. Це ефективний зашб еколо-пчного виховання населення.
3. Одночасно з практичною роботою проводиться широка шформа-цiйна i просвггницька робота. Започатковуеться система екологiчного вихо-вання населення села, яка здшснюеться в такiй послiдовностi: даеться певний обсяг еколопчних знань, що е передумовою формування екологiчного свггог-ляду i еколопчно! свiдомостi, а все це разом забезпечуе виховання еколопч-но! культури. Але найважливiшою е шдив^альна робота з мешканцями села, щоб зламати стереотип про вседозволешсть, про безвiдповiдальнiсть лю-дини перед природою. Мета i завдання акцй, а також шляхи i засоби 11 реаль зацй обговорюються на зборах громади кожного присшка i на сходi сшьсько! громади Яворова.
Випускаеться iнформацiйний бюлетень "За еколопчно чисте довкш-ля", який одержуе кожна Ым'я, друкуються статл в газетах. Керiвник акцй П. Лосюк виступив з доповiддю на науково-практичнш конференцй "Ржи i прське життя" у м. Вижницi 29 серпня 2003 року. 8-10 жовтня 2003 року на базi Н1Ш "Вижницький" i "Гуцульщина" та Бюсферного заповiдника (м. Ра-хiв) i Яворiвськоl ЗОШ 1-111 ступенiв буде проведена науково-практична кон-ференцiя на тему: "Спшьна дiяльнiсть школи, Ым'1" та громадськостi у вихо-ваннi еколопчно! культури дiтей та молод^'.
4. Протягом усього перiоду виконання проекту здшснюеться тюна спiвпраця з громадськими оргашзащями, церковною громадою, органом мю-цевого самоврядування - сшьською радою. Спiвпраця з Гуцульською освь тянською радою (ГОР) дае змогу розгорнути проведення акцй "Врятуймо природш джерела, потiчки i рiчки" на увесь басейн рiчки Рибницi (у селах Сшдавщ, Рiчцi, Соколiвцi, Бабиш i Городi), у селах басейну рiчок Лючка, Пiстинька, Роженка КоЫвського району, а також у Верховинському райош (басейн рiчки Чорний i Бiлий Черемош), у селах, що належать Яремчанськш мiськрадi, i Надвiрнянському районi (басейн рiки Прут), на Буковинськш Гу-пульщинi (басейни рiчок Виженка i Путилiвка), на закарпатськш Гуцульщинi (басейн рiчок Чорна i Бiла Тиса).
5. У процес виконання акцй проводиться широка еколого-краезнавча робота, зокрема з виявлення природних пам'яток з тим, щоб оголосити 1х за-повiдними (водоспади, цшюшд джерела тощо). Всi заходи тюно пов,язанi iз збереженням флори i фауни, сприяють дбайливому господарюванню в люах.
У перспективi рух за чистоту природних джерел, по^чюв i рiчок необ-хiдно поширити на весь гуцульський регiон (Верховинський, Кошвський i Над-вiрнявський райони та мюто Яремче 1вано-Франювсько1", Вижницький i Пу-тильський райони Чершвецько! та Рахiвський район Закарпатсько! областей).
Одночасно з масовими i конкретними заходами щодо врятування ма-лих рiчок проводиться науково-дослiдницька робота екологiчного спряму-вання, яка виявляе готовнiсть учшв до самостшно! шзнавально! дiяльностi i сприяе розвитку нахилiв та здiбностей. Пiд час тако! роботи вщбуваеться не тiльки засвоення знань, але й здобування 1х - учш роблять сво! невеликi на-уковi вiдкриття.
Оволодiваючи експериментальними методами, набувають вмшь мето-дологiчного характеру, зокрема планувати експеримент, видшяти початкову,
2. Еколопчш проблеми лкогосподарськоТ дiяльностi
217
промiжну i кшцеву мету, спостерiгати, аналiзувати, порiвнювати та узагаль-нювати, логiчно мислити, працювати з приладами та використовувати здобу-т знання на практищ.
Науково-дослiдницька робота проводиться в три етапи. Перший - тд-готовчий. Пiд час цього етапу формуються групи учнiв за iнтересами, а також враховуеться ïx рiвень пiдготовки. Другий - експериментальний. На цьому еташ учш проводять дослщження у лiсi i на рiчкаx. Пiд час роботи особлива увага придшяеться формуванню в школярiв вщповщальност за якiсть дослiджень, об,ективнiсть i достовiрнiсть результатiв. Проводиться первинна обробка результата дослiдження. Третiй етап - узагальнюючий. Пiд час цього етапу проводиться обробка результата i оформлення звтв. На ïx пiдставi робляться висновки i розробляються рекомендацiï щодо покра-щення екологiчного стану в люах i в певних водних об'ектах.
Ось приклад проведеноï науково-дослщницько1' роботи учнiв Яво-рiвськоï загальноосвiтньоï школи 1-1П ступенiв Косiвського району 1вано-Франкiвськоï областi пiд керiвництвом кандидата бiологiчниx наук, заступника директора шституту землеробства i тваринництва захщного регiону (Львiв) Василя Гуменюка.
Юними дослiдниками були члени шкшьного лiсництва. Дослщжува-лись тi дшянки лiсу, де мали мiсце так зваш самовiльнi вирубування хвойних дерев, тобто стовбури дерев забраш, а гшки залишенi i перегнивають на мю-цi. Господар, рубаючи смереку, вщклеймовану працiвником лiсництва, стано-вить сучки з хвоею в щшьну купу. Там створюються анаеробнi умови, мжро-органiзми викликають ферментативне перетворення залишюв у поживний для рослинност перегнiй. У випадку залишення сучюв i хво1' розкиданими лiгнiни деревини руйнуються в аеробних умовах i при цьому утворюються значна кшьюсть токсичних фенолiв. Вони змиваються дощовими водами у рiчки, отруюючи воду, i в результат чого там гинуть мальки риб.
Учш дослщили, що в малих прських потчках i рiчкаx зникли не лише форель i раки, яких нещадно виловлюють, але й слижi та прюноводш бички, яких не споживають. Також встановили, що феноли, всмоктавшись в грунт, руйнують грибницю i там, де ведеться безгосподарська люозаготаля, гриби зникають на багато роюв, змшюеться характер рослинност, не говорячи вже про сприятливi умови для розвитку рiзноманiтниx хвороб дерев.
Шдсумовуючи розгляд взаемопов'язаних проблем лiсу i малих рiчок, бачимо, що вони вимагають нагального вирiшення в даний час i в майбутнь-ому. Адже природа наших пр - це найщнтше багатство, основа рекре-ацiйноï, оздоровчо!" та туристично!" шдустри, яка е чи не единою галуззю, що спроможна забезпечити пдш умови матерiального життя горян. Карпати по-виннi стати не тшьки всеукрашською оздоровницею, але й европейською.
