CC BY
110
УДК 502.3 630*187 Ст. наук. ствроб. Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; радник голови президи С.В. Петров -Львiвська обласна рада Украшського товариства охорони природи
БЮРВНОМАШТТЯ Л1С1В МАЛОГО ПОЛ1ССЯ:
ФРАГМЕНТАЦ1Я
Дослщжено сучасний стан збереженост 6iopi3HOMarnTra лiсiв Малого Полюся Львiвщини за окремими показниками структурно! фрагментацп лiсового покриву. Встановлено наявшсть об'ективних умов для збереження повноцшно'1' бiоти лiсiв. Виявлено низку особливо цшних, за мiжнародними критерiями, лiсових масивiв.
Senior research officer L.M. Petrova - NUFWT of Ukraine, L'viv;
adviser of presidium chairman S.V. Petrov -Lviv regional soviet of Ukrainian society of conservancy
Biodiversity of the forests of Male Polissia: fragmentation
The modern position of the safety of biological variety of the forests in Male Polissia of the Lvov area is shown. The presence of objective conditions for the protracted existence of all living population of the forests is set. Especially valuable forest arrays, in obedience to international criteria, we found.
Сучасна природоохоронна д1яльшсть щодо бюр1зномашття лшв пе-редбачае запровадження екосистемного шдходу до його оцшки i подальшо! розробки практичних заходiв збереження [11, 28, 37, 42, 43 та ш.].
Змши ландшаф^в i розчленування (фрагментащя) природних екосис-тем внаслщок сшьськогосподарсько! дiяльностi та росту урбашзаци, як приз-водять до незворотних втрат бiорiзноманiття, розцiнюються як одна з основ-них загроз бiорiзноманiттю лiсiв [10]. Фрагментацiя спричиняе небезпеки рiз-номанiттю природних середовищ юнування, поширенню та мiграцii рiзних видiв живих органiзмiв,веде до шдсилення крайового ефекту, скорочення площ лiсiв, порушення !х просторово! цiлiсностi та формування iзольованих лiсових масивiв [31]. Спостер^аеться значна позитивна кореляцiя мiж рiвнем бiологiчного рiзноманiття та розмiром суцiльного природного масиву [27].
Тому оцшка фрагментацii лiсового покриву рекомендуеться одним iз ключових iндикаторiв структурного рiзноманiття лiсiв для оцшки стану й мониторингу збереження бiорiзноманiття як на глобальному, регюнальному (екорепошв), так i на локальному рiвнях [12, 26, 38, 41 та ш.]. Особливо наго-лошуеться на доцiльностi проведення таких оцшок в межах екологiчно одно-рщних територiй.
На нашу думку, це повною мiрою стосуеться лiсiв Малого Полюся, яке за комплексом природничих ознак щентифжуеться як фiзико-географiчна область, розташована мiж Волинською височиною на швноч^ Розточчям на пiвденному заходi та Подiльською височиною на швденному сходi [1, 18, 25 та ш.]. Екологiчна однорiднiсть i неповторнiсть мiсцевих особливостей рельефу, клiмату, ландшаф^в, грунпв, рослинностi, тваринного свiту тощо послужили основою для видшення окремих таксошв рiзноманiтних схем природничих районувань, територiально окреслених топографiчними межами рiвнини Малого Полiсся [3, 6, 13, 20, 21, 29 та ш.].
Ботанiко-лiсiвничi дослгдження в реггонг проводились протягом майже двох столгть [14, 32]. На жаль, сучаснг дослiдження бiорiзноманiття лг-сгв стосуються, переважно, вiдносно невелико! за площею схгдно! частини Малого Полгсся, яка характеризуемся значною збереженгстю лiсового пок-риву [16, 19, 33-35 та ш.].
На Львiвщинi, де розташована основна територiя Малого Полгсся, лг-совi масиви знаходяться в безпосередньому оточеннi населених пунктгв та сiльськогосподарських земель, часто в зонах промислових об'ектгв i повсюд-но розчленованi транспортною iнфраструктурою. Протягом столггь вони формувалися значним чином залежно вгд гнтенсивностг та перебггу проведен-ня мелгоративних робгт з регулювання стоку ргчок, осушення перезволоже-них земель з використанням вгдкрито! дренажно! мережг й гончарного дренажу [5] тощо. Так лгси, що зазнають потужного антропогенного тиску, потре-бують особливих заходгв зг збереження бюргзноманптя.
Мета нашо! роботи полягала у оцгнщ стану збереженостг бгоргзнома-шття лгсгв Малого Полгсся в межах Львгвсько! областг за показниками структурно! фрагментацг! лгсового покриву.
Методика. Територгя дослгдження окреслена в !! класичних межах [25] за топографгчною картою [9].
Основою для визначення меж, розмгргв та територгального розташу-вання лгсгв в межах Малого Полгсся послужила карта-схема лгсгв Львгвського державного лгсогосподарського об'еднання "Львгвлгс" (базове лгсовпорядку-вання, 1991-1992 рр., масштаб 1:200000), ниш. - Львгвське обласне управлгн-ня лгсового та мисливського господарства. До уваги прийнято матергали ос-таннього безперервного лгсовпорядкування - карти-схеми лгсових урочищ (станом на 2007 р.).
Одиницею оцгнки фрагментацг! лгсового покриву застосовано гзольо-ваний лгсовий масив [30]. Розмгри масивгв та вгдстанг мгж ними коректували-ся з використанням можливостей сайту "Планета Земля" [23].
Для визначення площ окремих лгсових масивгв застосована методика розрахунку параметргв ргзномашття рослинностг за лгсотаксацгйними даними з використанням технологгй баз даних [2]. Вся лгсотаксацшна гнформацгя бу-ла органгзована у виглядг бази даних (в середовищг Excel), де кожний лгсо-таксацгйний видгл становить окремий запис, структурований за основними параметрами таксацгйних описгв земельних дглянок лгсового фонду Львгвсь-кого обласного управлгння лгсового та мисливського господарства (станом на 2007 р.). Площг лгсових масивгв обраховано за сумами площ вгдповгдних кварталгв лгсництв державних лгсогосподарських пгдприемств з врахуванням площ лгсгв гнших землекористувачгв вгдповгдно до картографгчних матергалгв [9, 17, 44].
Для представлення результатгв дослгдження в одиницях, що можуть бути згставленими, застосовано метод бально! оцгнки окремих параметргв фрагментацг! лгсового покриву, ранжованих за зменшенням впливу на бгоргз-номангття лгсгв.
Результати та обговорення. В межах Львiвськоï областi територiя Малого Полюся (пiвнiчна межа окреслена по лши р. Солокiя, м. Червоноград, р. Судишвка, пiвденна - за уступом Розточчя, Гологорiв, Воронякiв) займае площу близько 5,9 км (рисунок).
ологори
ÎL Ыэркз
* ?
Го л они и и&сзр о пейс ь к и ft> во di.i в межах Малого Полих Рис. 1. Схема розташування niœeux Macueie площею понад 500 га в межах териториМалого Полкся Львiвщuнu
У межах окресленоï територи повтстю розташоваш землi Буського, окремi люництва (окремi квартали лiсництв) Рава-Руського, Жовювського, Радехiвського, Бродiвського, Львiвського i Золочiвського державних люогос-подарських пiдприемств, а також землi iнших лiсокористувачiв (М1шстерства аграрноï полiтики Украïни, Мiнiстерства оборони Украши та iн.).
Головний Свропейський вододiл роздiляе ïï на частини, що належать до басейшв рiчок Захiдний Буг i Стир (басейн р. Прип'ять) [22]. Загальна пло-ща лiсових масивiв на Малому Полюс Львiвщини (за картографiчними мате-рiалами) становить близько 1,4 км , в т.ч. близько 70 % лiсiв знаходяться в межах басейну р. Захщний Буг, решта - в басейш р. Стир.
Л^ист^ть. Показник використовуеться як загальний шдикатор ощн-ки стану бiорiзноманiття, а також як вiдносний показник ступеня фрагмен-тарностi лiсiв [37, 38, 43 та ш.].
За картографiчними матерiалами вiдносна частка плошд лiсових маси-вiв вiд загально!" територiï становить близько 23 %, в т.ч. близько 90 % (121,0 тис. га.) - масиви в межах земель шдприемств Львiвського обласного управлшня люового та мисливського господарства. За результатами аналiзу розподшу земель ïx лiсового фонду за категорiями господарського призна-чення встановлено, що лише близько 90 % цих земель (108,8 тис. га.) вкрит
лiсовою рослиншстю. Решта зайнятi об'ектами господарсько! та транспортно! iнфраструктури, болотами, рiчками, струмками, рiллею, просiками, мелюра-тивними каналами, стежками тощо. Приблизно така ж ситуащя спостерь гаеться й на землях шших лiсокористувачiв [7].
Тому, за найоптимютичшшими припущеннями, орiентовний показник лiсистостi Малого Полiсся Львiвщини становить близько 21 %, вщносно бiльш залiсненою е територiя, що належить до басейну р. Стир.
Площа/стшшстъ. За рiзними оцiнками, мiнiмалъна площа стшкого с нування л^ового масиву становить вщ 50-100 га (для антропогенно мало змь нених територш) до 500 га (для масивiв, оточених антропогенно змшеними ландшафтами) [4, 24, 39]. Оптимальною площею л^ового масиву, яка дае змогу зберегти природну (еталонну) структуру та динамжу природних еко-систем люово! зони, високе бiорiзноманiття, рiдкiснi та зникаючi екосистеми, мiнiмiзувати вплив зi сторони антропогенно змiнених територiй i е дос-татньою для шдтримки життездатних популяцiй великих хижих ссавщв i пта-хiв називають вщ 10 000 до 50 000 га [8, 15, 36].
Люовий покрив Малого Полюся в межах Львiвськоl областi фрагмен-тований щонайменше1 на 201 масив (табл. 1). Плошд окремих масивiв - у межах вщ 5 га до 14,8 тис. га.
Табл. 1. Оцтка стану збереженостi бiорiзноманiття лшв Малого Полся за територiальним показником стiйкостiлкових масивiв до антропогенних вnливiв
Розм1рт групп масив1в, га Кшьшсть масив1в даного розм1ру, шт. Загальна площа маси-в1в даного розм1ру Тернтор1альннй показник стшкост1, бали
ЗБ С ВД разом тис. га %
5-500 111 51 163 13, 229,5 9,8 0
501-1000 7 3 10 7,0 5,2 1
1001-2000 7 4 11 15,5 11,5 2
2001-5000 4 5 1 10 27,94 20,7 3
5001-10000 2 - 1 3 18,9 14,0 4
понад 10000 2 1 1 4 52,3 38,8 5
Разом: 134 64 3 201 134,9 100
Примггка: ЗБ - басейн р. Захщний Буг, С - басейн р. Стир, ВД - Головний Свропейський вододш
Понад 80 % масивiв мають плошд менше 500 га, як не забезпечують !х стiйке iснування в оточеннi антропогенно змiнених ландшафтiв. Разом вони займають площу близько 13 тис. га, або понад 9 % плошд люових масивiв. Розташоваш переважно в межах територи, що належить до басейну р. Захщний Буг. Масиви площею понад мшмальну площу стшкого юнування люово-го масиву (понад 500 га) можуть бути ощнет (за показником розмiру) як по-рiвняно стiйкiшi до антропогенних негативних впливiв. Разом вони займають понад 90 % загально! площд лiсових масивiв.
Ц масиви розташованi досить однорiдною смугою (в напрямку пн.-зх. - схщ територи дослiдження) як в межах територи басейну р. Захiдний Буг,
1 Виходячи з можливостей середньомасштабного картографування (1: 200000) прийнято до уваги люов1 масиви площею понад 5 га. Ддлянки л1су менших площ достов1рно не щентифшуються в масштабах карти.
так i в межах басейну р. Стир (див. рисунок). Вiдстанi мiж масивами не пере-вищують !х власнi розмiри, що можна розцiнювати як наявнiсть "умови збе-реження повнощнно! бюти" [27].
Чотири з них: 1, 2, 4, 6 - мають плошд понад 10000 га, що можна ощ-нювати як передумову для збереження природно! структури, динамiки та бь орiзноманiття лiсових екосистем, рiдкiсних та зникаючих видiв. 1х слiд вщ-нести до категорй "оптимальних за площею".
На особливу увагу заслуговують масиви 3, 4, 5, через як проходить Головний Свропейський вододiл. 1х можна оцiнити як лiсовi масиви високо! природоохоронно! цiнностi за критерiем "Лiси ВПЦ-4: особливi захиснi фун-кцй, зокрема водозахиснi, вiдiграють особливу роль у шдтриманш водного режиму басейну (територй)" [15]. Доцiльно наголосити, що один з них (4) -належить до категорй "оптимальних за площею".
Еколопчна цшсшсть екосистеми, а отже, збережешсть середовища ю-нування, залежить вiд ступеня трансформованост периметру 11 границь (зви-вистост краю) [40], а також характеру 11 структурно! цiлiсностi (фрагментацй II порядку). Збiльшення звивистостi кра!в лiсових масивiв призводить до зменшення !х компактностi. Для ощнки компактностi лiсових масивiв засто-совано показник вщдаленост центрально! (цiлiсно!) частини вщ перифе-рiйно!, який опосередковано визначаеться як спiввiдношення довжини люо-вого масиву до дiаметра найбшьшого вписаного кола (табл. 2).
Встановлено, що в межах Малого Полюся Львiвщини бiльшiсть люо-вих масивiв площею понад 500 га характеризуются значним i високим по-казниками компактность
Табл. 2. Оцтка стану збереженостi бiорiзноманiття лшв Малого Полся за показником комnактностi л^ових масивiв
Розм1рт групи масив1в, ствввдношення Ь/Б Кшьшсть масив1в, штук Ввдносний показник компактности бали
ЗБ С ВД разом (в т.ч. площею понад 10000 га)
1:9-1:10 2 2 (1) 1
1:7-1:8 1 1 2 2
1:5-1:6 5 3 1 9 (1) 3
1:3-1:4 12 8 1 21 (2) 4
1:1-1:2 2 2 4 5
Примггка: Ь - довжина люового масиву, Б - д1аметр найбшьшого вписаного кола, ЗБ - басейн р. Захщний Буг, С - басейн р. Стир, ВД - Головний Свропейський
вододш
На жаль, жоден з люових масивiв, площею понад 10000 га (категорiя "оптимальних за площею"), а також, розташованих на вододш ("лiсовi масиви високо! природоохоронно! щнност за критерiем "Лiси ВПЦ-4") не ощне-ний найвищим балом. Лише масиви 4 i 6 можна ощнювати як найменш тран-сформованi.
Структурна цшсшсть люових масивiв насамперед порушуеться ль нiйними об'ектами транспортно! iнфраструктури (автотрасами, залiзницями), якi роздiляють !х на фрагменти, мiж якими ускладнюеться перебш еколопч-
них процеЫв. Це також сприяе поширенню швазшних видiв тварин та рослин i, значною мiрою, зменшуе захищенiсть внутршшх частин лiсових екосистем вiд негативних зовшштх впливiв.
Внаслiдок оцiнки ступеня розчленованост лiсових масивiв площею понад 500 га встановлено, що лише 1/5 частина з них становлять цшсш люо-Bi масиви (табл. 3).
Табл. 3. Оцтка стану 36epeM;eHocmi бiорiзноманiття лшв Малого Полся за показником структурноiц1л1сност1 л'шовихMacueie
Розм1рт групи масив1в, кшьшсть фрагменив Кшькшть масив1в, шт. Структурний показник цшсносп, бал
ЗБ С ВД разом (в т.ч.площею понад 10000 га)
7-8 2 2 (2) 1
5-6 1 1 2
3-4 5 2 3 10 (2) 3
2 10 8 18 4
1 5 2 7 5
Примггка: ЗБ - басейн р. Захщний Буг, С - басейн р. Стир, ВД - Головний Свропейський вододш
На жаль, внутршня структура вЫх люових масивiв площею понад 10000 га (категорiя "оптимальних за площею"), а також люових масивiв, роз-ташованих на вододiлi ("лiсовi масиви високо! природоохоронно! цiнностi за критерiем "Люи ВПЦ-4") значною мiрою порушена. Зокрема масиви 1 i 2 (розташоваш в межах басейну р. Захщний Буг) роздшет транспортними ма-пстралями на 7-8 фрагментiв. Масиви 4 (розташований на вододiлi) i 6 (роз-ташований в межах басейну р. Стир), як попередньо ощтнет як вiдносно компактнi, фрагментованi лише на 3 частини, а отже !х можна оцiнювати як вщносно екологiчно цiлiснi.
Висновки. Фрагментацiя природних екосистем внаслщок сшьськогос-подарсько! дiяльностi та росту урбашзаци розцiнюеться як одна з основних загроз бiорiзноманiттю лiсiв.
Оцiнка стану збереженостi бiорiзноманiття лiсiв Малого Полiсся за окремими параметрами фрагментацй лiсового покриву показала таке:
• незважаючи на тривалий перюд антропогенного втручання в процеси природного формування лшового покриву, на Малому Пол1сс1 Льв1вщини наявт об'ективт природт умови для збереження повнощнно!' бюти л1с1в, ввдносно крашд - в межах басейну р. Стир;
• низка люових масив1в ввдповвдають м1жнародним критерiям особливо цшних лшових масив1в, як забезпечують збереження природно!' структури, динамь ки та бюр1зноматття лшових екосистем, рщюсних та зникаючих вид1в, вико-нують особлив1 захист функци, зокрема водозахист.
На нашу думку, першочергово доцiльно запровадити спещальш лшв-ничi та природоохоронш заходи щодо оптимiзаци площ та конфшурацй люо-вих масивiв, розташованих в межах головного Свропейського вододшу, що вiдiграють особливу роль у пщтриманш водного режиму територи, а також щодо люових масивiв площею понад 10000 га, яю е прюритетними з точки зору збереження бiорiзноманiття лiсiв Малого Полiсся.
Лгтература
1. Атлас. Географгя Укра!ни. - НВП: "Картографгя", 1997-1999 р. - С. 18.
2. Бобровский М.В., Ханина Л.Г. Количественная оценка разнообразия растительности на локальном уровне по лесотаксационным данным// Лесоведение. - 2004, № 3. - С. 28-34.
3. Брадк С.М., Андр1енко Т.Л. Полгська пщпровшщя// Геоботангчне районування Укра!нсько! РСР. - К.: Наук. думка, 1977. - С. 73-136.
4. Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры. - К.: Наук. думка, 1991. - 168 с.
5. Гаськевич В. 1сторичш аспекти дослгдження грунтгв Малого Полгсся// 1сторгя укра!нсько! географп: Всеукра!нський наук.-теорет. часопис. - Тернопгль: Пгдручники г посгбники. - 2000, вип. 1 (13). - С. 82-88.
6. Геренчук К.И. Область Волынской возвышенности// Физико-географическое районирование Украинской ССР. - К.: Изд-во Киев. ун-та, 1968. - С. 155-165.
7. Карпачевский М. Малонарушенные леса России: состояние и угрозы// Вести СОЭС. - 2002, № 2 (21) . [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.seu.ru/vesti/2002 02/50.htm.
8. Карта Льв1вськот област1 (масштаб 1:200 000). - К.: ВКФ, 1999.
9. Конвенщя о биологическом разнообразии. Конференция сторон Конвенции о биологическом разнообразии. Бонн, 19-30 мая 2008 г. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.cbd.int/doc/meetings/cop/cop-09/work/wg1/cop-09-wg1-crp-05-rev2-ru.doc.
10. Концепция нацюнальнот еколопчнот полгтики Укра!ни на пергод до 2020 р. Розпорядження Кабгнету МЫстргв Укра!ни вгд 17 жовтня 2007 р. № 880-р. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=880 2007-%F0.
11. Критерии и индикаторы для сохранения и устойчивого управления умеренных и бореальных лесов. Монреальский процесс. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ko mimodelforest.ru/files/Monrealskij_process.pdf.
12. Курганевич Л.П. Еколого-геоморфологгчний аналгз басейну Захгдного Бугу: Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. - 17 с.
13. Лавний В.В., Кравчук Р.М. 1сторгя лгсгвничих дослгджень у Малому Полгссг// Наук. вгсник НЛТУ Укра!ни: Зб. наук.-техн. праць. - Львгв: НЛТУУ. - 2008, вип. 18.3. - С. 58-62.
14. Леса высокой природоохранной ценности: Практическое руководство/ С. Джен-нингс, Р. Нуссбаум, Н. Джадд, т. Эванс/ Пер. с англ. - М., 2005. - 184 с.
15. Лкова рослиншсть 30-кшометрово! зони Хмельницько! АЕС/ Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дгдух Я.П., устименко П.М. та гн.// Укр. ботан. журн. - 2000, т. 57, № 3. -С. 250-256.
16. Мапи. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.active.lviv.ua/gmap.
17. Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географгя Укра!ни: Пробн. пгдр. - К.: Зодгак-Еко, 1999. - 432 с.
18. Мельник В.1., Савчук Р.1., Баточенко В.М. Фгтосозолопчна оцгнка унгкального ландшафтного екотону на меж Волино-Подглля г Малого Полгсся та шляхи полгпшення його охорони// Заповгдна справа в Укра!нг на меж тисячолгть (сучасний стан г стратегия розвитку): Матер. всеукр. загальнотеорет. г наук.-практ. конф. - Кангв, 1999. - С. 140-145.
19. Муха Б. Ландшафтна карта Львгвсько! областг масштабу 1:200000// Вгсник Львгв. ун-ту: Сер. географгчна. - 2003, вип. 29. Ч.1. - С. 58-65.
20. Мшанецька Н.В. Флористичне районування територп Малого Полгсся (Укра!на)// Наук. записки Тернопгльського держ. педун-ту гм. В. Гнатюка. Сер. 4: Бюлопя. - 1998, № 3. -С. 18-22.
21. Навчально-краезнавчий атлас Львгвсько! область - Львгв: Афгша, 1999. - 25 с.
22. Планета Земля: NASA Blue Marble. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.earth.google.com/intl/ru/tour/thanks-win4.html.
23. Попадюк Р.В., Коротков В.Н., Смирнова О.В., Заугольнова Л.Б. Популяционные критерии. Критерии структурной полночленности лесных массивов// Критерии и методы формирования экологической сети природных территорий. - 2-е изд. - М.: Центр охраны дикой природы СоЭС. - 1999, вып. 1. - С. 15-23.
24. Природа Львшськот областт/ За ред. проф. К.1. Геренчука. - Львгв: Вища шк., 1972. - 137 с.
25. Региональная Европейская программа по разработке индикаторов для оценки прогресса по сохранению биоразнообразия к 2010 году// Конвенция о биологическом разнообразии. Механизм посредничества. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ruschm.ru/part/? pid=218.
26. Соболев Н.А. Особо охраняемые природные территории и охрана природы Подмосковья// Научн. чтения, посвящ. памяти Н.Ф. Реймерса: Докл. 4-й конф. в связи с 850-летием г. Москвы. - М.: Изд-во МНЭПУ, 1998. - С. 26-56.
27. Углубленный обзор расширенной программы работы по биологическому разнообразию лесов. UNEP/CBD/SBSTTA/13/3. 13 November 2007. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.cbd.int/doc/meetings/sbstta/sbstta-13/official/sbstta-13-03-ru.doc.
28. Удра 1.Х. Бiогеографiчне районування територп Украши// Украшський географiчний журнал. - 1997, № 4. - С. 28-30.
29. Удра 1.Х., Батова Н.1. Особливостi стратеги розмноження рiдкiсних видiв рослин -основа для рекомендацш щодо ïx охорони// Заповiдна справа в УкраЫ. - Канiв, 1999, т. 5, вип. 1. - С. 25-31.
30. Усова И.П. Оценка фрагментации лесов с использованием ландшафтных индексов (на примере восточно-белорусской ландшафтной провинции)// Актуальные проблемы геоботаники. III Всероссийская школа-конференция. II часть. - Петрозаводск: КарНц РАН, 2007. - С. 250-253.
31. Югл1чек Л.С. Iсторiя боташчних дослщжень у схщнш частиш Малого Полюся// Наук. вюник УкрДЛТУ: Заповщна справа в Галичит, на Подiллi та Волиш. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.8. - С. 62-68.
32. Югл1чек Л.С. Рослиннють схщно'1' частини Малого Полiсся: Дис... канд. бюл. наук: 03.00.05/ 1н-т ботатки iм. М.Г. Холодного НАН Украши. - К., 2003. - 201 c.
33. Югл1чек Л.С., Онищенко В.А. Грабово-дубовi лiси на межi Малого та Житомирського Полiсся// Наук. вюник Чершвецького ун-ту: Бiологiя. - Чершвщ: Чернiвецький ун-ет. - 2003, вип. 169. - С. 151-161.
34. Югл1чек Л.С., Онищенко В.А. Сосновi та дубово-сосновi лiси на межi Малого та Житомирського Полюся// Рослиннють хвойних лiсiв Украши: Матер. роб. наради (Кшв, листопад 2003 р.). - К.: Фгтосощоцентр, 2003. - С. 233-243.
35. Ярошенко А.Ю., Потапов П.В., Турубанова С.А. Малонарушенные лесные территории Европейского Севера России. - М.: Изд-во Гринпис России, 2001. - 75 с.
36. An Inventory of Biodiverrsity indicators in Europe 2002, Ben Delbaere, Technical report, N 92, EEA. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.reports.eea.europa.eu/technical report 2004_92/en/Techni cal92.
37. Convention on biological diversity. Monitoring and indicators: designing national-level monitoring programmes and indicators. Montreal, 10-14 November 2003. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.cbd.int/doc/meetings/sbstta/sbstta-09/official/sbstta-09 10-en.pdf.
38. Denisiuk Z., Gelinski F. Phytosociologie en tant que base scientifique pour la gestion des espaces proteges en Pologne// Phytosociologie et conservation de la nature. Colloques phytosociligiques. XV. Strasbourg, 1987. - Berlin-Stuttgart: J. Cramer, 1988. - P. 193-232.
39. Forman R.T.T., Gordon M. Landscape ecology. - New York: Willey, 1986. - 620 p.
40. Jaeger J.A.G. Landscape division, splitting index, and effective mesh size: New measures of landscape fragmentation// Landscape ecology. - 2000. - 15 (2). - С. 115-130.
41. Millennium Ecosystem Assessment. Ecosystems and human well-being. Island Press: Washington, Covelo, London, 2005. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.millenniumassessment.org.
42. Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe (MCPFE). Sound Forestry - Sustainable Development. - Helsinki: Ministry of Agr. and For., 1993. - 161 p.
43. TruEarth. Global Satellite Imagery. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.terrametrics.com/truviewer/._
УДК 630*238.7 Acnip. 1.М. Скольський1 - НЛТУ Украши, м. iïbeie
Р1СТ ТА ЖИТТеЗДАТШСТЬ В'ЯЗА ШОРСТКОГО У ВОЛОГИХ ГРУДАХ ОП1ЛЛЯ
Розглянуто питання росту та життездатносп в'яза шорсткого на територп Ми-колшвсько-Перемишлянсько-Бережанського люокультурного району.
1 Наук. кер1вник: проф. Ю.М. Дебринюк, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
