CC BY
8УДК 502.64
Паланичко О. В. Ющенко Ю. С.
Анал1з стану р1чкових природно-антропогенних систем Передкарпаття (в межах Украни) в результат\ дп паводкв
Чершвецький нацiональний унiверситет iменi Юрiя Федьковича, м Чернiвцi е-таН: olgapalanQi.ua
Анотаця. У данй статт/ розкрито питання досл'дження основних геоеколог'чних проблем, що виникли в природно-антропогенних системах р/'чок Передкарпаття (в межах УкраУни). Детальний анал/'з даних багаторiчних спостережень доводить, що Карпатський регюн е одним /'з найнебезпечнших на територУУ УкраУни через повен та /нш/' небезпечн гiдрологiчнi явища, що вiдбуваються в результат/' взаемодУУ певних природних i антропогенних факторiв. Результати доЫдження можуть бути використанi при проектуваннi нженерних комункаи^й та експлуатацУ Ух, а також у процес/' розвитку схем для рацонального використання та охорони русел i заплав р/'чок Карпатського регюну.
КлючовI слова: пов/'нь, модуль стоку, антропогенн/' фактори, гео-г/'дро-морфолог/'чний аналiз, система потк-русло.
Анал1з даних багатор1чних спостережень свщчить про те, що найбтьш небезпечною частиною територп Укра'ши щодо виникнення паводк1в та шших небезпечних пдролопчних явищ е Карпатський регюн. Це обумовлено результатом взаемоди ряду природних та антропогенних чинник1в (гщрометеоролопчних, геолого-геоморфолопчних, техногенних та шших). 1з паводковим режимом р1чок Укра'нських Карпат пов'язан важлив1 природн1 законом1рност1 'х функц1онування. Паводки в цтому мають р1зний характер. Зокрема, це стосуеться й катастроф1чних. Витрати води в цей час перевищують норму стоку приблизно в 100 раз1в. Останнш такий паводок пройшов на територп Передкарпаття у липн1 2008 року. Нам вдалося заф1ксувати негативний вплив паводкових вод на функцюнування системи пот1к-русло I прир1чн1 територп (р1чков1 геосистеми), а також на захисш 1нженерн1 споруди, шляхи сполучення, мостов! переходи та 1нш1 господарськ1 об'екти, на функц1онування.
Варто зауважити, що обрана нами територ1я дослщження дуже слабко охоплена пост1йними гщролопчними спостереженнями. Тому п1д час дослщжень у нас виникла необх1дн1сть використовувати власш, отриман1 в експедиц1йних умовах, матер1али. В1дпов1дно, нами був запропонований метод ув'язки витрат через модул1 паводкового стоку, що дозволяе анал1зувати максимальы витрати води та проводити оцшку г1дравл1чних та 1нших характеристик. Даний метод допом1г виявити пункти пдролопчних спостережень, по яких опубл1кован1 ран1ше багатор1чн1 дан1 давали занижен! максимальш витрати води, а дан1 за паводок 2008 року докоршно зм1нили ситуац1ю.
Метою нашого дослщження було виявлення особливостей дп катастроф1чного паводку на р1зн1 аспекти функцюнування системи пот1к-русло в межах передпрних д1лянок р1чок Передкарпаття. Основн1 завдання роботи полягали у тому щоб: дати оцшку основних характеристик системи пот1к-русло пщ час паводку; заф1ксувати та описати характеры особливосл транспорту наноав; проанал1зувати морфолог1ю системи пот1к-русло п1сля паводку I виявити р1зн1 види деформац|| русел.
Дослщження, що стосуються питань д1Т паводк1в на г1рських р1чках охоплюють широке коло питань. Проте, що стосуеться руслознавчих дослщжень, то у 60-х - 80-х роках ХХ стол1ття в Укра'н1 вони лише зароджувались I мали переважно прикладний, гщротехшчний характер. У руслознавчому в1дношенн1 була дана перша характеристика тишв русел [1,3], а також особливостей складу та транспорту крупних наноав [4,12].
Пюля катастроф1чного паводку 1998 року на Закарпатп розпочався сучасний етап дослщжень. Вони проводяться науковцями Ки'вського нацюнального ушверситету 1мен1 Тараса Шевченка сп1льно з 1ншими державними установами, орган1зац1ями [8-11, 13, 14]. Вже розкрито багато аспект1в дано'' проблеми: класиф1кац1я паводк1в за ступенем 1'х впливу на русла, особливост1 транспорту I складу нанос1в, характер руслових деформацш, зм1н типу русла, функцюнування системи берегозахисту та шшк Проводиться великий комплекс експедицшних досл1джень в Укра'нських Карпатах.
Науковцями Черн1вецького нацюнального уыверситету 1мен1 Юр1я Федьковича також робиться значний внесок у дослщження руслоформування прських та нап1впрських р1чок Карпатського рег1ону. Зокрема, у монографп [20] розглянуто принципов! риси еволюцп руслоформування вздовж течИ,
Вступ
Аналiз попереднiх дослiджень
вщповщнг особливостг функцiонування системи noTiK-русло. Досить активно здгйснюються cy4acHi експедицiйнi дослщження в басейнах рiчок в межах даного реггону.
Матерiали i методи
В ходi дослiдження нами було використано таю методи, зокрема на етапг постановки основних завдань застосовано методи роботи з лгтературними джерелами, опублгкованою ¡нформацгею, аналiз та синтез, системний пщхщ. За методологiчну основу роботи прийнято геогщроморфолопчний пiдхiд та аналiз. На етапi збору та обробки емпiричного матерiалу застосовано експедицгйний метод та методи комп'ютерно' обробки картографiчних матерiалiв та космознiмкiв, руслознавчого картографування. Експедицгйнг дослiдження включали описи дглянок русел, нiвелювання поперечних та поздовжнгх профiлiв, GPS -зйомку, фотографування (зокрема наносгв, фотограмметричний метод), фгксацгя мiток високих вод (пгсля паводку). До даних експедицiйних дослщжень застосована комп'ютерна обробка (зокрема це стосуеться поперечних профiлiв, фотограмметрГ'' та ¡нших). На етапi узагальнень застосовано методи геогщроморфологгчного аналiзу (зокрема ув'язки емпгричних залежностей з загальними, теоретичними), порiвняльний метод, аналiз зв'язкiв гщрологгчних, морфологiчних та гiдравлiчних характеристик системи потгк-русло.
Через вiдсутнiсть даних постшних гiдрологiчних спостережень на бiльшiй частинг територи дослiдження, виникла необхiднiсть додатково використовувати матерiали власних експедицiйних дослщжень. Вщповщно, маючи площi поперечного перерiзу i оцiнку витрат води можна визначити середнi швидкостi течи, а далг, iншi важливi характеристики.
Для оцгнки максимальних витрат води нами було обрано метод оцгнки через модулг максимального стоку. Вгдомо, що спостереження за найбгльшими витратами води у ргчках мають значну специфгку, а на ггрських рiчках - тим бгльше. Величина похибок (переважно на ргвнинних рiчках) при основному методi вимiрювань оцiнюеться приблизно у 10%. А при поплавкових вимiрюваннях (та на ггрських рiчках) зменшуеться до 15%. Слгд зауважити, що навгть за допомогою поверхневих поплавкгв максимальнi витрати катастрофiчних паводкiв в Укра'нських Карпатах вимгрюються не завжди. Тодг 'х просто оцгнюють через максимальнг ргвнг.
Таким чином, реально нашi уяви про максимальний стгк на рiчках дослщжувано''' територи сформувалися поступово через ув'язку спостережень у часг та по територи. Метод ув'язки через модулг мае сво' переваги завдяки названим вище особливостям. До основних закономiрностей змгн модулгв можна вiднести наступнi: 1) плавнгсть (зггдно розподглу iзогiет дощгв); 2) зменшення вгд ггрських територiй до передпрних (з вiддаленням вгд ггр); 3) зменшення по мгрг зростання площ водозборгв - редукцiя (з конкретним и проявом у мгсцях злиття приток через стрибкоподiбне зменшення модуля i те, що витрата нижче злиття завжди менша, нгж сума витрат приток, переважно завдяки неспгвпадгнню пгкгв паводкiв у чаа); 4) розпластування; заплавне та руслове регулювання. Таким чином, розглядаючи ргчки, що витiкають з ггр i вiддаляються вгд них, можемо вважати, що модулг максимальних паводкових витрат поступово та стрибками зменшуються. Бгльшг модулг характернi для ггрських водозборгв (переважно 2,5 -3,5 м3/с • км2) [19, с.257; 103] i значно меншi для передпрних (переважно 1 м3/с. км2). Тх залежнiсть вгд площ мае нелiнiйний характер [19, с.259]. Подгбний графгк ми побудували для Передкарпаття. Варто зауважити, що характер дано' залежностг зберггаеться.
Особливо треба вгдмгтити випадки, коли на пониження максимальних модулгв впливае наявнгсть ргвнинних (лгвобгчних) приток з малою воднгстю i великими водозборами. Це стосуеться переважно створгв на ргчках Днiстер та Прут. У цьому вгдношеннг модулг, визначенг для них, не е показовими. Тх треба трансформувати, вгдкинувши вплив ргвнинних приток.
Поряд з використанням загальних закономiрностей змгн модулгв, для контролю, ми провели взаемоув'язку витрат води як вздовж течи, так i у ргчкових системах, з орiентацiею на опоры гщролопчнг створи. Все це дае можливгсть стверджувати, що похибки даного оцгночного методу (пгдходу) не перевищують приблизно 10-15 %. Адже аналiз конкретного матерiалу показав, що вiдхилення вже у 20 % стають настгльки помггними, що входять у протиргччя з вимогами плавностг редукцГ'' модулгв та ув'язкою вщповщних витрат води.
Результати i обговорення
Територiею наших дослщжень (рис.1) обрано Передкарпаття (в межах Укра'ни) та прилеглi частини Укра'нських Карпат i Подглля, що у першу чергу пов'язано ¡з розширеними дiлянками дна ргчкових долин заповнених алювiем (алювiальними рiвнинами). Видiлену територгю дослiдження умовно названо гiдролого-руслознавчим Передкарпаттям, в зв'язку ¡з тим, що вона виходить за межi геоморфологгчного Передкарпаття.
Вгдомо, що важливим чинником процесгв руслоформування ргчок виступае водний режим, який характеризуеться частими паводками в межах територи нашого дослщження. Адже, на протязг пергоду вгд початку ХХ до початку ХХ1 столгть на ргчках Передкарпаття пройшло по 5-6 видатних паводкгв, наслгдки дм яких значною мгрою зберггались у руслах, характеризували важливг закономгрностг руслоформування.
Рис.1. Картосхема територи дослщження
Паводков! витрати води практично скр1зь (за даними опитування населення, пщняттям р1вн1в води за даними гщролопчних спостережень) можна вважати близькими до максимальних за 100 рок1в. На основ! анал1зу та ув'язки ¡нформаци про максимальн модул1 стоку ми отримали наступи результати (табл. 1).
Таблиця 1.
Оцiнка максимальних модулiв та витрат води на рiчках Передкарпаття_
№ з/п Р/'чка Створ Fв, км2 з ^ 2 м /с. км Q, мз/с
1 Стрв'яж с. Чаплi 500 0,4 200
2 Стрий с.Розгiрче 2500 1,1 2750
3 Свiча с.Ангелiвка (1) 250 2,2 550
4 Свiча с.Ангелiвка (2) 260 2,2 570
5 Свiча с.Княжолука 700 1,7 1190
6 Суюль с. Поляниця 92 2,6 240
7 Суюль с. Тиав 138 2,4 330
8 Лiмниця с.Кузьминець (1) 330 1,9 630
9 Лiмниця с.Кузьминець (2) 340 1,9 645
10 Лiмниця с. Ясень 500 1,7 850
11 Лiмниця смт.Перепнське 573 1,6 915
12 Лiмниця с.Слобода Рiвнянська 615 1,5 925
13 Лiмниця с. Берлоги 715 1,4 1000
14 Чечва с.Довге Калуське 548 1,25 685
15 Дуба с. ЦЫева 130 1,4 180
16 Дуба смт. Рожня^в 135 1,4 190
17 Бистриця Солотвинська с. Пороги 148 2,7 400
18 Бистриця Солотвинська с.Раковець 240 2,2 530
19 Бистриця Солотвинська с.Жураки 400 1,9 760
20 Бистриця Надвiрнянська с.Постоята 525 2 1050
21 Бистриця Надвiрнянська м.Надвiрна 580 1,9 1100
22 Бистриця Надвiрнянська с.Назавiзов 600 1,9 1140
*Позначення: Fв - площа водозбору; / - модуль максимального стоку; Q - максимальна витрата води за час паводку.
Також, використовуючи дан1 про поперечн перер1зи р1чок та р1вн1 високих вод ми отримали основы характеристики системи пот1к-русло у створах дослщження (табл.2), як1 у геометричному вщношенш б1льш точн1, а у динам1чному - оц1ночн1.
Наведен! в таблицях характеристики дають можлив1сть бтьш повно та аргументовано анал1зувати дан1 досл1джень впливу паводку 2008 року на р1чков1 природно-антропогенн1 системи та ув'язувати 1х з 1ншою 1нформац1ею (г1дролог1чною, картограф1чною, географ1чною, косм1чних зйомок та ¡н.).
В результат! наших дослщжень, були в1дм1чен1 особливост1 функцюнування систем пот1к - русло пщ час паводку. Зокрема, зустр1чалися не ттьки перекошен! грядов! форми, але ! витягнут! вздовж течи. 1х гребен! часто паралельн! п!дмивному берегу та вщдтеы в1д нього пониженнями, деколи зайнятими затонами. Це вказуе на значну ¡нтенсивн!сть структурного транспорту наноав. 1нод1 русло наст!льки переповнене наносами, що утворюються «язики» виносу гальково-валунного матер!алу на поверхню заплавних масив!в.
Таблиця 2.
Характеристики системи полк-русло на рiчках Передкарпаття_
№ з/п Р1чка Створ Ана,М Ы2 м в, м м Г, м-05 м /с ис, м/с Frc
1. Стрв'яж с. Чапл1 1,8 102 75 1,4 6,4 200 2,0 0,28
2. Стрий с. Розг1рче 2,1 602 286 2,1 8,0 2750 4,6 1,0
3. Св1ча с. Ангел1вка (1) 2,3 86 46 1,9 3,6 550 6,4 2,15
4. Св1ча с. Ангел1вка (2) 1,7 138 115 1,2 8,9 570 4,1 1,4
5. Св1ча с. Княжолука 2,2 323 250 1,3 12,2 1190 3,7 1,05
6. Суюль с. Поляниця 1,35 67 55 1,2 6,2 240 3,6 1,08
7. Суюль с. Тис1в 1,6 140 131 1,1 10,4 330 2,4 0,52
8. ЛНмниця с.Кузьминець (1) 2,4 94 33 2,8 2,1 630 6,7 1,6
9. Л1мниця с. Кузьминець (2) 2,6 155 65 2,4 3,4 645 4,2 0,74
10 Л1мниця с. Ясень 2,2 393 260 1,5 10,7 850 2,2 0,32
11 Л1мниця смт.Перепнське 2,1 210 110 1,9 5,5 915 4,4 1,02
12 Л1мниця с.Слобода Р1внянська 1,1 713 700 1,0 26,5 925 1,3 0,17
13 Л1мниця с. Берлоги 1,65 478 295 1,6 10,7 1000 2,1 0,28
14 Чечва с.Довге Калуське 2,6 269 104 2,6 3,9 685 2,5 0,24
15 Дуба с. Ц1нева 1,6 65 34 1,9 3,1 180 2,8 0,41
16 Дуба смт. Рожнят1в 2 85 44 2,0 3,3 190 2,2 0,24
17 Бистриця Солотвинська с. Пороги 2,5 175 110 1,6 6,6 400 2,3 0,33
18 Бистриця Солотвинська с. Раковець 2,4 221 151 1,5 8,2 530 2,4 0,38
19 Бистриця Солотвинська с. Жураки 3,9 256 82 3,1 2,9 760 3,0 0,29
20 Бистриця Надв1рнянська с. Постоята 1,85 189 124 1,5 7,4 1050 5,6 2,09
21 Бистриця Надв1рнянська м. Надв1рна 2,4 375 196 1,9 7,2 1100 3,0 0,47
22 Бистриця Надв1рнянська с. Назав1зов 2 428 243 1,8 8,7 1140 2,7 0,4
*Позначення: Ана - активнi амплтуди р'вн'в, ш - площа поперечного перер'зу р'чки; В - ширина р'чки; Ъ-середня глибина потоку; Г - число Гпушкова; Q - максимальна витрата води за час паводку; ис - середня швидксть течи; Frc - число Фруда.
1нтенсивнють транспортування наноав може в^знятися у рiзних частинах русла (поперечного перерiзу). На багатьох дтянках пюля проходження паводку спостер^алось рiзновисотне положення окремих частин (проток). Причому основна течiя може бути розташована значно вище, шж успадкована, осушена бiчна протока. У мюцях 'х сходження утворюються iнтенсивнi поперечнi перекати. Це вщповщае процесам утворення та успадкування витягнутих вздовж течи гряд. Важливим видом переформувань русел (руслових деформацш) е стрибкоподiбне «перекидання» основно' течи з колишньо''' основно' протоки у другорядну. Так, як наприклад на дтянц русла Бистриц Надвiрнянсько''' вище мосту у с. Цуцилiв. Тут в^^чено, що до паводку основна течiя була пiд правим берегом (аналiз космознiмкiв), а пiсля паводку - пщ лiвим. «Перекидання» основно' течи нами було зафiксовано й на шших дiлянках рiчок. 1ншим прикладом iнтенсивних переформувань е спрямлення звивин (так як наприклад на р Свiча у нижнш частин с. Княжелука). Тут правобiчна звивина русла стала другорядною протокою, а пщ лiвим берегом утворилася нова, спрямлена основна течiя. Новi, або значно оновлен (збiльшенi) протоки можуть утворюватися просто на заплавних масивах. Так, зокрема, сталося в межах заплави на р. Стрий вище села Дулiби. Вони можуть бути довп або короткк Деколи штенсивнють струменя поступово падае (гаситься) i протока, завалена валунами, поступово звужуеться, зменшуеться крупнiсть руслоформуючого алювiю. Також протоки можуть розгалужуватись або сходитись. На них можуть формуватись плеса. В окремих випадках протока лише намiчаеться i завершуеться «слтим кшцем», наштовхуючись на деревну рослиннiсть. На деяких дтянках отримують розвиток невелик бiчнi звивини, якi можуть штенсивно розмивати береги. Так невелика правобiчна звивина нижче мосту через Бистрицю Надвiрнянську у с. Цуцилiв спричинила розмив берега та берегоукртлень (рис.2). На шших дтянках розвиваються крупн звивини. Яскравим прикладом е крупна лiвобiчна звивина на основнiй частит русла р Лiмницi бiля с. Слобода^внянська. Звичайно, вони розвиваються не за один паводок. Проте, пщ час паводку розвиток штенсифкувався.
Розглянувши характернi види деформацiй, слiд зауважити, що середня штенсивнють бiчних (планових) змщень русел бiльшостi рiчок Передкарпаття становить приблизно 5-7 м/рк. Внаслщок же проходження катастрофiчних паводкiв мiсцевi бiчнi розмиви можуть досягати 10 -20 метрiв. У певних умовах це створюе небезпеку для шженерних та житлових споруд.
Рис.2. Розмив дамб обвалування на правому березi р.Бистриця Надвiрнянська
1нтенсивн1сть розмиву така, що руйнуються значн1 за потужнютю I складен! валунним матер1алом 1з заповнювачем береги. В1дпов1дно - можуть бути зруйнован1 I берегоукртлення. Варто зазначити, що 1нтенсивн1 переформування русел впливають I на шляхи сполучення. Дорогам можуть загрожувати ще й крупн звивини, що розвиваються поступово, але б1льш 1нтенсивно пщ час паводку (наприклад: розмив високого терасового л1вого берега р Стрий за рахунок розвитку крупноТ звивини бтя шосе Льв1в - Чоп (с. Прне) (рис.3). Вплив на окрем1 д1лянки дор1г може полягати також у Тх затопленн1.
Рис.3. Розмив високого терасового лiвого берега р. Стрий за рахунок розвитку крупноТ звивини бтя шосе Львiв - Чоп (с. Прне)
Суттевим був вплив паводку на мостов! переходи. Частина Тх постраждала у зв'язку з пщмивом центральних опор, а частина - у зв'язку з б1чними розмивами. Розмиви по центру русла бтя крупних моспв найбтьш ймов1рно пов'язан1 з процесами вр1зання р1чок. Б1чн1 розмиви пов'язан з характером функц1онування системи пот1к-русло п1д час паводку - утворенням штенсивних струмен1в п1д берегами. Також важливим прикладом руйнування мост1в е загачування простор1в м1ж опорами «деревним наносом». Так було частково зруйновано мют через р. Чечву бтя с.Довге-Калуське (рис.4). Так1 випадки стосуються не т1льки мост1в з густо розташованими опорами, але I «переливних» моспв. При цьому були зруйнован досить потужн1 споруди. Сл1д зауважити, що мостов! переходи достатньоТ каштальносп (зал1зничн1, автодорожн1, нафто- та газопровод1в) практично не постраждали в1д паводку. Цьому сприяе висока пропускна здатнють, висота та потужнють опор.
Рис. 4. Частково зруйнований мют через р.Чечву бтя с.Довга Калуська. (Видно велику ктькють «деревного наносу» i гребiнь гряди, що зупинилася i частково розмита перед мостом)
В^^чено також взаемодш паводкового потоку iз комплексом берегозахисту. 1нтенсивний паводковий потк в окремих мiсцях розмивав навпъ достатньо капiтальнi споруди берегозахисту. У деяких випадках вщбувався перелив паводкових вод через дамби обвалування. Окремi потужн струменi можуть виконувати розмиви у задамбовому просторк
Рис.5. Розмив л1вого берега I полотна дороги перед мостом через р.Л1мницю у смт Перепнське
Важливо зауважити, що на розпластаних 0 розгалужених) передпрних дтянках рiчок амплiтуди рiвнiв води (вщ меженного до катастрофiчного) у значнш кiлькостi випадкiв становили всього 2-2,5 м. У випадках значних розширень (руслова та заплавна багаторукавнють) ампл^уди рiвнiв були ще меншк Наприклад: на р. Бистриця Надвiрнянська бiля с. Тисменичани амплiтуда рiвнiв становила 0,9-1,0 м, а на р. Лiмниця бiля с. Берлоги: 1,6-1,7 м (див. табл.2). Збтьшення ампл^уд рiвнiв спостерiгаеться переважно на дтянках звужень русла (водопропускного коридору), а також зменшення швидкостей течи (поздовжых похилiв). Амплiтуда рiвнiв залежить також вiд величини рiчки. Найбiльшi значення амплiтуд рiвнiв спостерiгались нами у гирлi р. Стрий (приблизно 5,5-6 м), та на р. Днютер бтя автодорожнього мосту в с. Нижыв (приблизно 7,3-7,5 м). Ще бiльшi значення могли бути також безпосередньо на дтянц входу Днютра у каньйон, а також на рiчцi Прут на входi в антропогенно-стиснуту дiлянку в межах м. Черывцк На деяких дтянках значну роль могли в^гравати мiсцевi пiдпори.
Вiдомо, що зони i процеси затоплення (та пiдтоплення) залежать вiд гiдрологiчного режиму рiчки на данiй дiлянцi, рельефу оточуючо' мiсцевостi, фiльтрацiйних можливостей фун™ i особливостей антропогенного впливу на рiчку та територiю. Дане питання можна розглядати з рiзним ступенем деталiзацil. Особливими е умови затоплення (пщтоплення) там, де води попадають рiзними шляхами у задамбовий простiр. Це можуть бути промiжки мiж дамбами, гирловi дiлянки дрiбних приток, фтьтра^я, власне самi дрiбнi рiчки, що густо прорiзують нахиленi алювiальнi рiвнини, i зрiдка, перелив через дамби. Результати наших експедицшних дослiдження показали, що нав^ь в межах вщносно плоских алювiальних рiвнин Передкарпаття далеко не вс територи е небезпечними для затоплень. Там де коливання рiвнiв води були вщносно невелик (розширен дiлянки) затоплювалась лише заплава. Бтьш небезпечними е пониженi дтянки бiля виходу з улоговин, а також дтянки перед стисненням дна долини. Стиснення може посилювати також антропогенна дiяльнiсть. Значнi затоплення спостер^аються i у вузлах злиття крупних рiчок з широким плоским дном долини.
Висновки
Узагальнюючи результати наших дослщжень, варто зауважити, що необхщно вдосконалювати, розвивати комплексы дослщження паводкових потош, 1'х впливу на руслоформування, господарськ об'екти, життя людей в репош Укра'нських Карпат.
Такi дослщження, включаючи експедицiйнi, дозволяють давати оцшку характеристик системи потк-русло пщ час катастрофiчних паводкiв. Проведенi нами дослщження дозволяють зробити висновок про те, що спостер^аеться закономiрне пониження штенсивносп руху рiчкових потокiв та транспорту наноав з вiддаленням вщ гiр. Русла на обстежених дтянках переважно розпластан (числа Глушкова мають значення 6-26). Активы ампл^уди рiвнiв води невеликi i можуть збтьшуватися лише в особливих умовах, або на дтянках розташованих нижче за течiею.
Безпосередньо на пiдгiрних дтянках система потк-русло пристосована до транспорту значно''' кiлькостi руслоформуючих наносiв. Це вщбуваеться у широких, розпластаних руслах, при швидкостях потоку близьких до нерозмиваючих та в умовах нерiвномiрностi 'х розподту у поперечному перерiзi. Система балансуе на меж1 транспорту та вщкладання наносiв, формуючи передпры алювiальнi рiвнини.
Пiд час проходження паводку вщбулися iнтенсивнi русловi деформацп, що вiдповiдають особливостям русел на однорщних дiлянках i можуть розглядатись iерархiчно. Частина з них спровокована антропогенною дiяльнiстю. 1х вивчення мае велике практичне значення. Воно повинно базуватися на знаннях про закономiрностi функцюнування системи потк-русло.
Отриманi результати наших дослщжень можуть бути використаш при проектуванш та експлуатац^ шженерних споруд, зокрема берегозахисту, а також при плануванш рацiонального використання та охорони русел та заплав рiчок Укра'нських Карпат.
Лiтература
1. Бухин М. Н. Основные типы русел Украинских Карпат / М. Н. Бухин, А. Н. Кафтан, В. А. Базилевич // Мелиорация и водное хозяйство. - 1974. - Вып. 29. - С.74 - 84.
2. Карасев И. Ф. Гидрометрия / И. Ф.Карасев, А. В. Васильев, Е. С. Субботина - Л. : Гидрометеоиздат, 1991. -376 с.
3. Кафтан А. Н. Исследование основных руслоформирующих факторов рек Украинских Карпат. Автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. техн. наук: спец. 05.23.16 "Гидравлика и инженерная гидрология" / А. Н. Кафтан. -Л., 1983. - 16 с.
4. Кафтан А.Н., Кузнец А.Я., Онищук В.В. Закономерности русловых процессов рек Украинских Карпат и их практические приложения А. Н. Кафтан, А. Я. Кузнец, В. В. Онищук // Тр. V Всесоюзного гидрологического съезда. Т.10. Кн.1. . - Л.: Гидрометеоиздат, 1988. - С. 244 - 253.
5. Кирилюк М. I. Водний баланс i якюний стан водних ресурав Укра'шських Карпат / М. I. Мирослав. - Черывц : Рута, 2001. - 246 с.
6. Кравчук Я. С. Геоморфолопя Передкарпаття / Я. С. Кравчук. - Львiв : Меркатор, 1999. - 188 с.
7. Многолетние данные о режиме и ресурсах поверхностных вод суши. Т. 11. Вып.1. - Л. : Гидрометеоиздат, 1985. - 524 с.
8. Ободовський О. Г. Паводок 1998 р. на Закарпатп: рекомендаци по вщновленню пдроеколопчного стану рiчок / О. Г. Ободовський, В. В. Гребшь, В. В. Онищук, О. М. Козицький // Водне господарство Укра'ни. - 1999. - №34. - С. 12 - 15.
9. Ободовський О. Г. Пдроеколопчна та економiчна оцшки збитковост катастрофiчних паводюв на рiчках Закарпаття / О. Г.Ободовський, В. В.Онищук // Економiчна та со^альна географiя. - 2001. - Вип. 50. - С.130 - 134.
10. Ободовський О. Г. Пдроморфолопчний аналiз руслових процеав р. Тересва / О. Г. Ободовський, В. В. Онищук, G. С. Цайтц та ш.// Пдролопя, гiдрохiмiя i пдроеколопя. - 2001. - Т.2. - С. 343 - 351.
11. Ободовський О. Г. Руслоформук^ витрати та класифка^я паводгав на прських рiчках / О. Г. Ободовський, В. В. Онищук, О. С. Коноваленко // Вюник Кш'вського нацюнального уыверситету iм. Т. Шевченка. Географiя. - 2002. - Вип. 48. - С. 42 - 47.
12. Онищук В. В. Исследование влияния неоднородности несвязных грунтов, слагающих русла предгорных участков рек на значения неразмывающих скоростей. Автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. техн. наук: спец. 05.23.16 "Гидравлика и инженерная гидрология" / В. В.Онищук. - К., 1979. - 25 с.
13. Онищук В. В. Методолопчы аспекти рацюнального регулювання русел прських рiчок / В. В. Онищук, О. Г. Ободовський // Еколопчш та соцiально-економiчнi аспекти катастрофiчних стихшних явищ у Карпатському репоы (повеш, сел^ зсуви). - Ужгород : ВАТ «Патент», 1999. - С.261 - 265.
14. Онищук В. В. Науковi основи регулювання руслових процеав прських рiчок / В. В. Онищук // Водне господарство Укра'ни. - 2000. - № 5-6. - С. 16 - 19.
15. Паланичко О. В. Закономiрностi руслоформування рiчок Передкарпаття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.07 „ Пдролопя суш^ воды ресурси, гiдрохiмiя" / О. В. Паланичко. - К., 2010. - 22с.
16. Природа Укра'шських Карпат : [ред. К.1. Геренчук]. - Львiв : Вид-во Львiвського ун-ту, 1968. - 265 с.
17. Рекомендации по прогнозу деформаций речных русел на участках размещения карьеров и в нижних бъефах гидроузлов. - Л. : Гидрометеоиздат, 1988. - 128 с.
18. Ромащенко М. I. Воды стихи. Карпатськ повеш. Статистика, причини, регулювання / М.1.Ромащенко, Д. П. Савчук. - К. : Аграрна наука, 2002. - 304 с.
19. Тепловой и водный режим Украинских Карпат / [Сакали Л.И., Дмитренко Л.В., Киптенко Е.Н., Лютик П.М.]. -Л. : Гидрометеоиздат, 1985. - 365 с.
20. Ющенко Ю. С. Геопдроморфолопчш закономiрностi розвитку русел / Ю. С. Ющенко. - Чершвц : Рута, 2005. -320 с.
Анотация. О. В. Паланичко, Ю. С. Ющенко Анализ состояния речных природно-антропогенные систем Прикарпатье (в пределах Украины) в результате действия паводков. В данной статье раскрыты вопросы исследования основных геоэкологических проблем, возникших в природно-антропогенных системах рек Прикарпатья (в пределах Украины). Детальный анализ данных многолетних наблюдений показывает, что Карпатский регион является одним из самых опасных на территории Украины из-за наводнений и другие опасные гидрологические явления, происходящие в результате взаимодействия определенных природных и антропогенных факторов. Результаты исследования могут быть использованы при проектувнни инженерных коммуникаций и их эксплуатации, а также в процессе развития схем для рационального использования и охраны русел и пойм рек Карпатского региона. Ключевые слова: наводнение, модуль стока , антропогенные факторы , гео -гидро - морфологический анализ, система поток - русло.
Abstract. O. Palanychko, Yu Yushchenko Natural-anthropogenic systems of the Peredkarpattia rivers (within the limits of Ukraine): floods effect analysis. This article is devoted researches of main geoecological problems that have arisen in the natural-anthropogenic systems of the Peredkarpattia rivers (within the limits of Ukraine). Thorough analysis of the data of long-term observations proves that the Carpathian Region represents the most dangerous part of the territory of Ukraine with regard to floods and other hazardous hydrologic phenomena, these occurring in the result of interaction of certain natural and anthropogenic factors. The study results are expected to be useful at the stage of engineering communications, in particular, bank protection, design and operation, as well as in the process of development of schemes for rational use and protection of Peredkarpattia rivers' riverbeds and floodplains.
Keywords: flood, plug flow, anthropogenic factors, geo-hydro-morphological analysis, stream/riverbed system.
Поступила в редакцию 31.01.2014 г.
