CC BY
19УДК 551.3.053:631.459(045)
Сивик Д.О. Бабич О.А.
Ерозйнi процеси на Кан1вщин1
Нацюнальний aBiaqrnH^ уыверситет, м. Ки'в
e-mail: dasha.syvyck@yandex.ua, shurik.babuch.94@mail.ru
Анота^я. Найб/'льша густота яружного розчленування на Укран спостергаеться на схилах долин великих piK, зокрема, значними яружними районами е Кан/'всько-Ржищ'вський, Словечансько-Овруцький, Придн/'провсько-Под/'льський, Новгород-Сверський i Донецький.
На територП' Кан/'вщини велик площ' родючих земель теж займають яри. Це так як: Пекарський, Княжий, Холодний, Маланчин, Хмльнянський, який е одним з найб1льших яр/'в Свропи. Його глибина становить 70м. В/'н мае величезн розгалуження - 23 головних притоки та 480 менших.
Ероз1я (в/'д лат. „erosio"- роз'Тдання) - процес розмивання або змивання фунт/в i г1рських пор/'д водними потоками; частина загального процесу денудацТ ("денудац/я" - сукупнсть природних процес/'в руйнування г1рських пор/'д i перенесення продукт1в руйнування в нижчi мсця).
Видляють ерозю фунту, ерозю яружну i руслову. Ероз1я фунт/'в в/'дбуваеться п/'д д/'ею поверхневого стоку тимчасових водних потоюв; при Тхнй концентрацИ' виникае струминний розмив, який за певних умов перетворюеться в яружну ерозю. Загалом яри бувають глибокими (до 50-80м) i довгими (до 20км). Якщо яр глибокий, то псля зливи вода падае на дно справжн1м водоспадом, розмиваючи все бльше родючого фунту, руйнуючи поля, луки. З невеликого р/'вчака, маленького яру через деклька рок/в стае великий яр з багатьма рукавами, який руйнуе земл1, бо щор1чно яр знищуе до 10 га рллi. Кр1м того, в1н замулюе глиною та пском поля, як лежать навпроти конусу виносу пор/'д.
Водно-ероз1йн1 форми рельефу утворюються текучими водами. Це - р/'чковi долини, балки, яри. Вони мають велике поширення в УкраТн1, що зумовлено вологстю кл/'мату, наявнстю покривних пор/'д, як легко руйнуються тимчасовими потоками. Рст яр/'в руйнуе поверхню, фунти, ускладнюе буд/'вництво мст, дорг, промислових об'ектв.
Ключовi слова: грунт, ероз1я, Кан1вщина, яружнсь.
В наш час на територп Кашвського району налiчуeться бтьше 5 тисяч великих i малих ярiв, тому проблема яроутворення е досить актуальною. Адже - збереження вщ водно' ерози фунпв в нашш област стае одним з найнагальшших питань сьогодення. Рашше ^ею проблемою займались спе^алюти Кашвсько' гщролюомелюративно' станцп та пюля и реоргашзацп становище значно попршилось, осктьки ва завдання фунтозбереження мае виршувати Кашвське люове господарство, а воно не мае такого досвщу роботи.
Територiя, що прилягае до Днтра, порiзана у рiзних напрямках величезними ярами. Велик площi вже випали з ужитку назавжди. Але й та земля, яка ще зали шилась тут, у промiжках мiж ярами, очевидно, стае все бтьш незручною для користування.
Мета роботи - дослщження впливу водних ерозшних процеав на рельеф Кашвського Приднтров'я, на зменшення площ полiв, на змивання верхнього родючого шару фунту.
Зазначена мета реалiзувалася в таких завданнях:
- за особистими спостереженнями зробити опис природних умов рельефу Кашвського Приднтров'я - територп дослщження;
- проаналiзувати даш;
- провести натурш спостереження дтянки Правобережного Приднтров'я в межах Кашвського району вщ села Кононча до мюта Канева;
- визначити, вiзуально, динамку ерозшних процеав в дослщжуваному регюш
- охарактеризувати протиерозшш процеси.
Методи дослщження - спостереження, аналiз дослщжень, складання таблиць за статистичним матерiалом ГЛМС.
Природа щедро надшила Черкащину родючими фунтами. Не обминула вона i Кашвщину. Бтьша частина Кашвського району мае родючi чорноземи, лише в долинах рiчок Днтра, Роа i Росави поширеш шщаш та шщано-глинясп фунти. Але особливост рельефу правобережноТ частини району зумовили штенсивний розвиток ерозп та змиву футчв на Кашвщиш.
Територiя Кашвського району одна iз найбтьш еродованих на Середньому Приднтров'Т. Одних ттьки рашше дшчих ярiв i Т'х вiдвершкiв тут нараховуеться бiля 5 тисяч. Щорiчно яри знищували по 200-250 га цшних сiльськогосподарських угщь. Приблизно 2,1 млн. метрiв кубiчних яружних виносiв надходило в рiчку Днiпро i його притоки, що знижувало родючiсть заплавних земель та створювало перешкоди для судноплавства.
Пюля друго' свiтовоТ вiйни на територп Кашвського району дiяло бiльш як чотири тисячi проваль. Невипадково Кашвська яружна система вважалася однiею з найбтьших в eвропi. Механiзм утворення шрамiв на живому тiлi землi простий. Вода шукае шлях у низини. Чим бтьший перепад висоти мiж
пагорбом i долиною, тим з бтьшою силою розмивае вона фунт. Висота Днтровських круч сягае 130140 м. Раыше на них зеленти предковiчнi дiброви. Але багато рош тому дубово-грабовi лiси внаслiдок хижацького вирубування ютотно порiдiли. Вони зосталися ттьки на вершках круч i становили всього 4,7 % територп областi. Позбавлена природноТ перешкоди, ерозiя почала iнтенсивно руйнувати землю. Конкретизуючи складнiсть проведення боротьби з ярами, можна навести приклад, що на Кашвшиш внаслщок знищення лiсiв 1/7 частина територп району вкрилася ярами. [2]
Прояв сучасних фiзико-географiчних процеав залежить вщ особливостей рельефу, геолопчноТ' будови та клiматичних умов Кашвського Приднiпров'я. Тут широко розповсюдженi ерозшш, гравiтацiйнi (зсувнi, осипнi та обвальш), водно-акумулятивнi, суфозiйнi, еоловi (дефляцiйнi, акумулятивы), техногеннi та iншi процеси.
В результат дiТ усiх цих агетчв утворюються рiзнi форми рельефу: яри, балки, зсуви, рiчковi тераси, конуси виносу, суфозшн лiйки, дюни та ш. Найбiльш iнтенсивними на сучасному етап е ерозiйнi процеси, розвиток яких починаеться з днтровського часу. [7]
Вiтровi ерозiйнi процеси. Ерозiя Грунту (вiд лат. erosio-роз'Тдання) - це руйнування його верхнього найродючшого горизонту i пщфунтя пiд впливом природних та антропогенних чинниш. Залежно вщ природних чинникiв руйнування фунту, розрiзняють водну та вiтрову ерозю
Вiтрова ерозiя, або дефляцiя, виникае за умови сильних в^в, як видувають фунт. Iнтенсивнiсть видування фунту значною мiрою залежать вiд його гранулометричного складу i вмiсту в ньому гумусу.
Зокрема, на фунтах супщаного гранулометричного складу в^рова ерозiя починае проявлятися при швидкостi в^ру 3-4 м/с, на легкосуглинкових - 4-6 м/с, на важкосуглинкових - 5-7 м/с i на глинистих -7-8 м/с. Пюок (0,05-0,10 мм) перемщуеться при швидкост вiтру З -3,5 м/с на висот 15 см. Частки фунту розмiрами 0,25 мм переносяться в^ром у повпрк Якщо збiльшуеться сила вiтру - зростае штенсивнють вiтровоТ ерозiТ.
Розрiзняють зони дефляцiТ, звiдки видуваеться фунт, i зони акумуляцiТ, де вш нагромаджуеться. У зонi акумуляцiТ на суглинкових фунтах утворюються наносн фунти, а пiд час розвiювання шсш -похований пiд них фунт.
Розрiзняють два типи вiтровоТ ерози: повсякденну i пиловi бурi.
Повсякденну дефляцiю спричинюють вiтри навiть малих швидкостей (5 м/с), вiдбуваеться вона повтьно i непомiтно, переважно на пщаних, супiщаних i карбонатних фунтах. За цього виду дефляцп можуть спостерiгатись оголення насiння, загорнутого у фунт, а також пошкодження молодих сходiв рослин. Найсильнiше повсякденна дефля^я проявляеться на вiтроударних схилах, як не захищенi лiсосмугами.
Пиловi, або чорш, бурi найактивнiший i найшкщливший вид дефляцiТ. Такi бурi виникають пщ впливом сильного вiтру ^ швидкiстю понад 12-15 м/с) i можуть поширюватись на великi територп, знищити поави на сотнях тисяч гектарiв, знести багато родючого фунту. Пил, що пщшмаеться пiд час бур на значну висоту, може перенестися на велик вщсташ.
Вщповщно до рельефу вiтрова ерозiя насамперед проявляеться на випуклих дтянках поверхш та на схилах з переважаючими вирами. [1]
Воднi ерозiйнi процеси. Водна ерозiя проявляеться у змиванн верхнього шару Грунту або розмиванн його в глибину пiд впливом талих, дощових i поливних ^ригацшних) вод .
За характером руйнування фунту водна ерозiя подiляеться на:
1) краплинну - роздроблення агрега^в фунту ударами дощових крапель, внаслщок чого шпари фунту забиваються мулистими фрак^ями, зменшуеться водопроникнiсть i посилюеться поверхневий спк i змив фунту;
2) площинну, або поверхневу, коли фунт рiвномiрно змиваеться невеликими струмками талих i дощових вод по всш поверхш площ^
3) лшшну, або глибинну, коли фунт розмиваеться углиб концентрованими потоками води;
4) iригацiйну, яка виникае в умовах неправильно оргашзованого зрошення на схилових землях, коли по лжи течп поливноТ води е схили, здатн до розмивання. [1]
Розвиток водноТ ерозп тiсно пов'язаний з рельефом. Як правило, руйнування фут1в починаеться на схилах крутизною 1-2.
За ступенем змитост фунти подтяються на слабко-, середньо-, сильнозмитi та розмитк Ступiнь змитостi Грунту визначаеться порiвнянням еталонного (незмитого) Грунту з профтем змитого. Притому вважаеться, що у слабкозмитих фунтах змито не бтьше половини гумусового горизонту, у середньозмитих - змито верхню частину переходного (iлювiального) горизонту, а в розмитих фунтах ерозiею зруйновано весь профть, i на поверхню виходять фунтотворш породи .
Основними чинниками розвитку водноТ ерозп е особливост та штенсивнють випадання опадiв, товщина сшгового покриву, глибина промерзання Грунту, штенсивнють танення сшгу, а також рельеф мюцевосп - крутизна i довжина схилiв, Тх форма . Так, на схилах з опуклим профтем на верхшх дтянках (при крутизн до 2°) змивання фунту не спостер^аеться, а iз збiльшенням крутизни вниз по схилу штенсивнють змивання фунту пщвищуеться. Зокрема, доведено, що ерозшн процеси найбтьш вираженi на коротких схилах (100-200 м), де середня крутизна досягае найвищих значень (2,8-3°). Якщо довжина схилiв 700 м i бтьше, то середня Тх крутизна зменшуеться до 1,50-2,08°, вщповщно
знижуеться й еродованють Грунтового покриву. Внаслщок руйнування збудованих захисних споруд продовжуеться розвиток ерозшних процесiв . [3]
У Кашвському регiонi нараховано бтьше 5 тисяч ярiв i великих вщвершкв. Ерозieю пошкоджено майже 56% територп району (загальна площа Кашвського району - 102,3 тисячi гектара, з них орних земель - 45,7 тисяч^ городiв - 6,1 тисячi гектара). Про масштаби руйнацп землi можна судити з таких науково-обгрунтованих даних: щорiчно з гектара площi у середньому змивалося вщ 34 до 100 тонн Грунту. Метастази ярiв займають 13 тисяч гектарiв. Кожного року вони «ростуть» на 250-300 гектарiв. [8]
Яружн процеси та ïx наслiдки. На деяких дiлянках яружно-балкова мережа перетворюе денну поверхню на «бедленд», руйнуючи родючi землi. Густота яружно-балково' мереж1 на Канiвщинi досягае 0.4 км/км2. Яри займають понад 12 тис. га, або 14% площi району.
На розвиток ерозп впливають тектошчш пiдняття району, лiтологiчний склад порщ, переважно пухких, особливостi клiматичних умов (порiвняно велика кiлькiсть опадiв, Тх зливовий характер), низьке розташування мюцевого базису ерозп . [5]
Морфолопчна будова ярiв свiдчить про 'х молодiсть. Схили ярiв крутi, найчаспше незадернованi, вкритi осипними та обвальними вщкладами. Середнiй нахил схилiв - 45-50°. Особливо крут схили мають верхiв'я ярiв.
За походженням схиловi поверхнi ярiв класифiкують таким чином:
1) делювiально-ерозiйнi, якi складенi переважно коршними породами i мають нахил до 40°; формуються за рахунок руслового та силового стоку;
2) обвально-осипш, в нижнш частинi яких накопичуеться уламковий шлейф, а верхня складаеться лесоподiбними породами; утворюються внаслщок ерозшних процеав, що зумовлюють грав^ацщ
3) зсувш, якi мають схщчастий характер i утворюються внаслiдок пщмиву руслом схилу з специфiчною геолопчною будовою, що сприяе зсуванню;
4) структурно-денудацшш, профiль яких вiдбивае наявнють твердих за петрографiчним складом порщ. [3]
Глибина врiзу ярiв району Кашвських дислокацiй становить у середньому 35-40м, хоча окремi з них досягають 90 м (Великий Пекарський - 85 м, Костянецький - 90 м, Хмтьняньський - близько 90 м).
Зростання ярiв вщбуваеться внаслщок пщсиленоТ' глибинно' та бiчноï ерози'. Значне врiзання приводить до створення V-подiбного та каньйоновидного профтю ярiв, який характеризуе верхнi та середш частини майже всiх кашвських яружних долин . Бiчна ерозiя дiе лише в нижнiх частинах, де утворюються U-подiбний поперечний профть ярiв i акумулятивнi тераси вщ 0,5 до 3 м заввишки.
1снуе окрема група ярiв, як на всьому своему протязi не мають акумуляци. Це - яри виносу. До них належать коротк (300-600 м), але дуже глибок (врiз до 70 м) яри схилiв правого берега долини Дшпра (Холодний, Княжий, Мар'ïн, Бiляшевського). Морфолопчш та морфометричнi данi Т'х свщчать про надзвичайну молодiсть.
Переходячи до класифкацп ярiв Канiвських дислокацiй, треба зазначити, що цьому питанню в лiтературi придтяеться дуже мало уваги, як i взагалi питанню про ерозшш процеси Кашвщини. бдину класифкацш, вiдому нам з лiтературних джерел, запропонували О.В.1ваншков та В.М.Шовкопляс (1962). В залежност вiд геоморфологiчних особливостей вони подтяють яри на донш, береговi та привододiльнi. Доннi яри приурочен до давнiх балок, береговi розвинутi на поверхнi так звано' «структурно'» тераси та на зсувних терасах, а привододтьш пристосоваш до схилiв вододiлiв. [4]
На наш погляд, така класифка^я не торкаеться головного питання - походження ярiв та причин, що викликають Т'х зростання на сучасному етап (вщношення до геолопчноТ' структури, зв'язок з лтолопчним складом порщ, мюце впадшня пониззя яру). Генетичний пiдхiд у вивчення яружноТ' ерозп перш за все мае враховувати походження тих улоговин та понижень, за рахунок яких виникають яри.
Одним з головних чинникв, що впливають на сучасний розвиток ярiв та Тх геоморфолопчш особливосп, е тектошчна будова району. Залежнють яружно'Т мережi вщ тектонiки можна визначити класифiкацiею ярiв. Усi яри подiляються на поперечш та поздовжнi.
До поперечних належить бтьшють ярiв району, наприклад Комашний, Зарубинський, Борисiв потiк, Холодний у середнш та нижнiй частинах, Тростянецький та багато шших. Головний 'х канал вхрест простягання перетинае луски та складки району.
У який споаб утворилися поперечнi яри? Чинником перетину дислокованих дтянок вхрест простягання, без сумшву, е регресивна ерозiя, якш сприяла ослабленiсть до дiï розмиву дислокованих порщ. В плаш поперечш яри мають звивистий, немов би мандруючий вигляд, що свщчить про пошуки регресивною ерозiею тих мюць, де найлегше перетинати дислоковану зону. Можливо, цьому сприяли ундуляцiя оа складчастих структур та поперечнi розломи, а також мюця неправильно' оранки схилiв, дiлянки знищених лiсiв.
Поздовжш яри узгоджуються з простяганням складчастих структур, повторюючи тектошчш лши. Вони в свою чергу подтяються на: 1)синкпшальш; 2) моноклшальш i 3) так, що зб^аються з л^ями поздовжнiх розривних порушень.
Синклiнальнi яри пристосоваш до осей синклшальних складок i зус^чаються дуже рiдко, що пояснюеться в першу чергу особливостями тектошчно''' будови району. Основним типом дислокацшних
порушень тут е складки-пiдкиди, 3i6paHi в сери лускуватих структур, а синклшальш пщпорядковаш 'м та розповсюдженi лише в межах деяких пологих крил складок-пщки^в. TaKi яри переважно е вщгалуженнями поперечних ярiв, до яких вони приеднуються часто за рахунок перехва^в. До цього типу належать деяк вiдгaлуження ярiв (Борисiв пош, Зарубинецький та iн.)
Моноклшальш яри утворюються на крилах aнтиклiнaльних та синклшальних складок, а також на пологих схилах лусок. Такий характер розташування яружно' долини зумовлюе одномаштнють лiтологiчного складу порiд вздовж його простягання. Характерною рисою таких ярiв е !'х aсиметричнiсть, пов'язана з нахилом порщ та !'х вщносною стiйкiстю. Вони розповсюдженi у вщгалуженнях систем ярiв Борисiв потiк, Колодязь, Чорний та ш.
Яружш долини, зумовлен розривними порушеннями, дуже легко виявити завдяки 'х рiзкiй асиметричносп, що пов'язано з виведенням на один ппсометричний рiвень рiзних лтолопчним складом порiд. Крiм того, вони характеризуются прямолiнiйнiстю в плaнi. Таю яри дуже широко розвинут серед вщгалужень Хмтьнянсько''', Григорiвськоï, Бучацько''' та Ковaлiвськоï систем.
Бiльшa частина зазначених ярiв розвиваеться в дaвнiх балкових долинах. Стввщношення балково!' долини з сучасною залежить вiд темпiв зростання яру. Балок, не захоплених яружною ерозiею, на Кaнiвщинi немае.
За положенням базису ерозп яри Кашвського району подтяються на три типи:
1) днтровський, яри якого перетинають центральну частину району та впадають безпосередньо в долину р. Днтра;
2) трощинський, яри якого сво'м пониззям виходять у пониження Трощинського грабена;
3) росинський, яри якого пристосоваш до долини р. Роа. [3,6]
Суть збитш унаслщок ерозп полягае насамперед у втрат фунтом основно' якюно' оцiнки -родючост за рахунок прискореного змиву i розмиву фунту та видування його в^ром. При цьому втрачаеться верхнш найродючший шар Грунту, який мютить гумус, поживнi речовини (азот, фосфор i калш), мiкроелементи i бюлопчно aктивнi речовини.
Пiд час розмиву фунту утворюються яри, в результат чого упддя втрачають не ттьки родючiсть, але й саму площу. Землi переходять у розряд закинутих, не придатних для стьськогосподарського використання.
Прямi збитки внaслiдок ерозп футчв рекомендуеться характеризувати за такими ознаками:
- площею змитих i зруйнованих ярами земель;
ктькюними показниками:
- товщиною шару родючого фунту, яка змита з поверхн або повнютю знищена ярами;
- об'емом i масою втраченого фунту;
- масою гумусу та основних поживних елеметчв (азоту, фосфору i калш), як мютяться у втраченому футч;
- зменшення довжини гошв через рют ярiв;
- збiльшення питомого опору змитих футчв;
- масою вщповщно''' кшькосп оргaнiчних i мiнерaльних добрив, якими можна вщновити родючiсть, втрачену в результат ерози'. [8]
Ще небезпечшшою е лiнiйнa ерозiя, якою охоплен височеннi, горбистi та гiрськi територп. Лшшний розмив руйнуе не ттьки фунт, а й увесь природний комплекс. Утворення ярiв (iнодi глибиною 9-40 м i протяжнютю понад 10-15 км), як часто формують ц^ ярково-бaлковi системи, вилучають з ужитку величезш площi сiльськогосподaрських земель. Площа вилучено!' з ужитку рiллi перевищуе площу самих ярiв у 2-3 рази. У мюцях розвитку ярiв знижуеться рiвень пщфунтових вод, землi стають непридатними для шляхового, житлового та промислового будiвництвa. Найбтьш девастоваш лiнiйною ерозiею дiлянки, як в нaуковiй лiтерaтурi дiстaли назву "бедленд" (погaнi землi). Рекультивувати таю землi на сучасному рiвнi науки i техшки практично неможливо i дуже дорого. Альтернативою е профтактика, попередження розвитку таких шкщливих процеав. [1]
Лтература
1. Дудник О. М. Ерозшне районування територп Черкасько' област1 / О. М. Дудник. - Черкаси : Пром1нь, 1987. - 23с.
2. Жирна Л. А. Курс «Рщний край» / Л. А. Жирна - Черкаси, 1992. - С.10-12
3. 1ванн1ков О. В. Геолопя району Каывських дислокацш / О. В. 1ванн1ков. - К. : Наукова думка, 1966.
4. Лаврушин Ю. А. Каневские гляциодислокации / Ю. А. Лаврушин, Ю. Г. Чугунный. - М. : Наука, 1982. -101с.
5. Масляк П. О. Географ1я Укра'ни / П. О. Масляк, П. Г. Шишченко. - К.: «Зод1ак - ЕКО», 1998. - С.21-24.
6. Пал1енко Е. Т. Рельеф та геолопчна будова Каывського Придн1пров'я / Е. Т. Пал1енко, С. А. Мороз, Ю. А. Куделя. - К. : Вид-во Ки'вського ун1верситету, 1971. - 95 с.
7. Сольворовський Я. Р. Географ1я Черкасько' област1 / Я. Р. Сольворовський. - Черкаси : «Виб1р», 2000. -С.6-7.
8. Чужиков В. I. Вивчення свое' област на уроках географи / В. I. Чужиков, Н. I. Демченко. - Черкаси, 1990. -С.3-22
Аннотация. Д. О. Сывык, А. А. Бабыч Эрозионные процессы на Каневщине. Наибольшая плотность овражного расчленения на Украине наблюдается на склонах долин крупных рек , в частности , значительными овражными районами являются Каневской - Ржищевский, Словечанско-Овручский, Приднепровско-Подольский, Новгород-Северский и Донецкий.
На территории Каневщины большие площади плодородных земель тоже занимают овраги. Это такие как: Пекарский, Княжий, Холодный, Маланки, Хмельнянский, который является одним из крупнейших оврагов Европы. Его глубина составляет 70м. Он имеет огромные разветвления - 23 главных притока и 480 меньших.
Эрозия (от лат. " Erosio " - разъедание) - процесс размывания или смывания почв и горных пород водными потоками, часть общего процесса денудации ("денудация" - совокупность природных процессов разрушения горных пород и перенос продуктов разрушения в низкие места ).
Выделяют эрозию почвы, эрозии овражную и русловую. Эрозия почв происходит под действием поверхностного стока временных водных потоков, при их концентрации возникает струйный размыв, который при определенных условиях превращается в овражную эрозию. Овраги бывают глубокими (до 50 -80м) и длинными (до 20км). Если овраг глубокий, то после ливня вода падает на дно настоящим водопадом, размывая все больше плодородной почвы, разрушая поля, луга. Из небольшого ручья, маленького оврага через несколько лет становится большой овраг со многими рукавами, который разрушает земли, потому ежегодно овраг уничтожает до 10 га пашни. Кроме того, он заимувает глиной и песком. Водно - эрозионные формы рельефа образуются текучими водами. Это - речные долины, балки, овраги. Они имеют большое распространение в Украине, что обусловлено влажностью климата, наличием покровных пород, которые легко разрушаются временными потоками. Рост оврагов разрушает поверхность, почву, затрудняет строительство городов, дорог, промышленных объектов. Ключевые слова: почва, эрозия, Каневщина, овраг.
Abstract. D. O. Syvyck, O. A. Babich Erosion process on Kanivschini. The greatest density ravine partitions in Ukraine is observed on slopes of valleys of the large rivers, in particular, considerable ravine areas are Kanevsky -Rzhishchevsky, Slovechansko - Ovruchsky, Pridneprovsko - Podolsk, Novgorod - Seversky and Donetsk. In territory of Kanevshchiny the big areas of the fertile earths too occupy ravines. These are such as: Baking, Knjazhy, Cold, Malanki, Hmelnjansky which is one of the largest ravines of Europe. Its depth makes 70м. It has huge branchings - 23 main inflows and 480 smaller.
Erosion (from an armour. "Erosio" - Corrosion) - process of washing out or washing off of soils and rocks water streams, a part of the general process denudatsyy (" denudatsyya " - set of natural processes of destruction of rocks and carrying over of products of destruction to low places).
Allocate a soil erosion, erosion ravine . Erosion of soils occurs under the influence of a superficial drain of time water streams, at their concentration there is a jet washout which under certain conditions turns in ravine erosion. Ravines happen deep (to 50 - 80м) and long (to 20км). If a ravine deep after a downpour water falls on a bottom the present falls, washing away more and more a fertile soil, destroying fields, meadows. From a small stream, a small ravine in some years there is a big ravine with many sleeves which destroys the earths therefore annually the ravine destroys to 10 hectares of an arable land. Besides, it заимувает clay and sand.
The Water erosive forms of a relief are formed by fluid waters. These are river valleys, beams, ravines. They have the big distribution to Ukraine that is caused by humidity of a climate, presence of integumentary breeds which easily collapse time streams. Growth of ravines destroys a surface, soil, complicates a city building, roads, industrial targets. Keywords: soil, erosion, Kanevschina, ravine.
Поступила в редакцию 30.01.2014 г.
