Актуальность воссоздания аборигенной ихтиофауны водоемов Украины Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

HayKOBHH BicHHK nHyBMET iMeHi C.3. IW^KOTO, 2016, T 18, № 2 (67)

HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^u^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi: 10.15421/nvlvet6748

ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online

http://nvlvet.com.ua/

y^K 639.3.03 (477)

ÄKTya^bmcTb BigTBopeHHH aßopnreHHoi' ixTio^ayHH BogoHM yKpaiHH

flbeiecbKuu Ha^oHcmbHuu ynieepcumem eemepunapnoi мeduцuнu ma 6iomexnonoaiü iMeHi C.3. fwu^Koao,

eyn. neKcpcbKc, 50, m. flbeie, 79010, YKpaina

36epewenna npupodnux eoönux eKocucmeM, 6aaamux namuenorn fyaynow, Mae eenuKe 3naneHHa y cenci moao, ^o mu nepe-dceMo y cnadoK Maü6ymniM noKoninnaM. BmnananbnuM huhhukom y ix $opMyeanni, 3oKpeMa eKocucmeM pinoK, e pinKoeuü cmiK. Bid nboao 3anewumb pieenb cmiüKocmi eodnoao cepedoeu^a do anmponoaennux naeanmawenb, npo^cu caMoonu^enna ma 6ionpodyKmuenicmb, eudoeuü cKnad, nucenbnicmb oKpeMux npedcmaenuKie 6iomu, 3oKpeMa ixmio$aynu.

Bnnue nrndunu na $ynK^onyeanna npupodnux aidpoeKocucmeM ma nocunenna anmponoaennoao mucKy, empynanna e aidpo-noainni napaMempu eodoüM, 36inbmenna o6cmie eunoey, ydocKonanenna 3napadb noey cnpunununu 3nuKHeHna odnux eudie pu6 i cKoponenna nucenbnocmi inmux. №naxu maKoao empynanna 6ynu pi3noManimnuMu: 6ydieнuцmeo o6'eKmie aidpoenepaemuKu npu-3eeno do fypaaMenmaw'i pycen piK i nopymenna mnaxie Miapa^i npoxidnux ma nanienpoxidnux pu6; nenpodyMani aidpomexninni po6omu 3Hu^unu nepecmoeu^a ma 3wwyeanbni mmu.

nonepedwenna maKux neaamuenux nacnidKie dianbnocmi nmdunu Mae co^anbHo—eKonoMinne ma npupodooxoponne 3naneHHa i 6yde cnpuamu 36epewennrn 6iopi3noManimma a6opuaennoi ixmio$aynu enympimnix eodoüM ma Mownueocmi nodanbmoao po3mupenna acopmuMenmy deniKamecnoipu6noi npody^ii. Beedenna maKux pu6, mk cmepnadb, 6inyaa, dynaücbKuü nococb, xapiyc i eupe3y6 e aKeaKynbmypy Mae donoMoamu no3umuenoMypo3e'a3annm ^einpo6neMu e YKpaini.

Knrnnoei cnoea: pu6ne aocnodapcmeo, pinKu, a6opuaenna ixmio$ayna, pidKicni ma 3nuKawni eudu pu6, aidponoainnuü pewuM.

ÄKTya^bHocTb Bocco3gaHHH aßopnreHHon Hxrao^ayHbi BogoeMoB yKpaHHbi

HbeoecKuü H^uoHanbHbiü ynueepcumem eemepunapnoü Medu^nu u 6uomexnonoauü uMenu C.3. Гwuцкoгo,

yn. neKapcKaa, 50, a. flbeoe, 79010, YKpauna

Coxpanenue npupodnux eodnux экocucmeм, 6oaamux namuenoü $aynoü, uMeem 6onbmoe 3nanenue e cMucne moao, nmo mu nepedaeM no nacnedcmey 6ydy^uM noKonenuaM. Onpedenam^uM $aKmopoM e ux $opMupoeanuu, e nacmnocmu экocucmeм peK, aenaemca pennoü cmoK. Om neao 3aeucum ypoeenb npomueocmoanua eodnoü cpedu anmponoaennoü naapy3Ke, npo^ccu caMo-onu^enua u 6uonpodyKmuenocmu, eudoeoü cocmae, nucnennocmb omdenbnux npedcmaeumeneü 6uomu, e nacmnocmu uxmuo$ay-nu. Bnuanue nenoeeKa na $yn^uonupoeanue ecmecmeennux гudpoэкocucmeм u ycunenue anmponoaennoao daenenua, eMewa-menbcmea e audponoaunecKue napaMempu eodoeMoe, yeenunenue o6^eMoe ebinoea, coeepmencmeoeanue opyduü noea npueenu k ucne3Hoeenum odnux eudoe pu6 u coKpa^enurn nucnennocmu dpyaux. nymu maKoao eMemamenbcmea 6^inu pa3noo6pa3H^iMu: cmpoumenbcmeo o6^eKmoe гudpoэнepгemuкu npueeno k fypaaMenma^u pycen peK u napymenua nymeü Muapa^u npoxodnux u nonynpoxodnux pu6; nenpodyMannue audpomexnunecKue pa6omu ynunmowunu nepecmunu^a u 3uMoeanbnue mmu. npedynpe-wdenue maKux neaamuenux nocnedcmeuü deamenbnocmu nenoeeKa uMeem coцucmbнo—экoнoмuцecкoe u npupodooxpannoe 3nane-nue u 6ydem cnoco6cmeoeamb coxpanenurn 6uopa3noo6pa3ua a6opuaennoü uxmuo$aynu enympennux eodoeMoe u eo3Mownocmu danbneürneao pacwupenua accopmuMenma denuKamecnoü pu6noü npody^uu. Beedenue maKux pu6, KaK cmepnadb, 6enyaa, dy-naücKuü nococb, xapuyc u eupe3y6 e aKeaKynbmype donwno noMonb nonowumenbnoMy pemenurn эmoü npo6neMu e YKpaune.

Knmneebie cnoea: pu6noe xo3aücmeo, peKu, a6opuaennaa uxmuo$ayna, pedKue u ucne3arn^ue eudu pu6, audponoaunecKuü pewuM.

Citation:

Pukalo, P.Ya, Darmohray, L.M., Bozhyk, L.Ya., Vaseruk, N.Ya. (2016). Topicality of native fish fauna reproduction of Ukraine reservoirs. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 216-218.

n.^. nyxa^o, n.M. flapMorpaM, eo^hk, H.^. BacepyK hoarding@ukr.net

n.^. nyKaro, n.M. flapMorpaM, eo^hk, H.^. BacepyK hoarding@ukr.net

Науковий вкник ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького, 2016, т 18, № 2 (67)

Topicality of native fish fauna reproduction of Ukraine reservoirs

P.Ya Pukalo, L.M.Darmohray, L.Ya. Bozhyk, N.Ya. Vaseruk hoarding@ukr.net

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,

Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

Conservation of natural aquatic ecosystems rich in native fauna, is important in the sense what we pass on a legacy to future generations. The determining factor in ecosystems formation, including the ecosystems of rivers, is river flow. It influences on level of aquatic environment resistance to the anthropogenic activity, on self-purification process and biological productivity, species composition, quantity of hydrobiota, in particular of ichthyophauna.

Human impact on the functioning of natural hydroecosystems and increased human press, interference into stable hydrological parameters of reservoirs, fishing increasing and fishing gears improving have led to the extinction of some species and reduction of others. Ways of such intervention were diverse: construction of hydropower facilities have led to the fragmentation of rivers channels and violation of migration routes of semi- and anadromous fish; not qualified hydrotechnical works destroyed spawning and wintering pit.

Prevention of negative effects of human activity has social, economic and environmental values and will promote the conservation native fish fauna biodiversity of inland waters and the possibility of further expanding the range of delicious fish products. An introduction of such fish as sturgeon, beluga, Danube salmon, grayling and vyrezub in aquaculture should help the positive solution of this problem in Ukraine.

Key words: fishing, river native ichthyofauna, rare and endangered species of fish, hydrological regime.

Рибна продукщя - цшний i часто незамшний продукт харчування, що забезпечуе потребу людини на-самперед у бшках тваринного походження, мютить широку гаму вггашшв, рiзноманiття мшроелеменпв та бюлопчно-активних речовин. М'ясо риби мютить 16 - 21% бiлка, який за бюлопчною цшшстю не по-ступасться бшку теплокровних тварин, а зпдно з де-якими показниками перевищуе його. За рахунок риби та рибопродукпв на 20 - 30% забезпечуеться потреба населения у продовольчому бшку.

Значна шльшсть риби добуваеться переважно у басейнах великих рiчок. Серед рiчок Украши основне рибогосподарське значення мають Дшпро (серед його приток - головними е Прип'ять i Десна), нижнш Дунай, дещо менше - Дшстер, Швденний Буг i Оверсь-кий Донець (Samofatova and Demchuk, 2015).

Функцюнування рiчкових екосистем тюно пов'язане iз забезпечешстю складовими елементами блоку вщтворення аборигенно! iхтiофауни: зимуваль-ними ямами, нерестовищами, шляхами мирацш, ско-чуванням молод^ кормовою базою, збереженням маточного поголiв'я.

Протягом останшх рокiв поверхневi води Укра!ни зазнали значно! трансформаций регулювання стоку, сегментацп русел греблями, змiни структури поверхнi водозбору (розоранiсть перевищуе допустиму межу в кiлька разiв), забруднення недостатньо очищеними стiчними водами житлово-промислових комплексiв, змiни гiдрологiчного режиму, попршення кормово! бази тощо (Jevtushenko, 2010).

Одним iз основних негативних насладив впливу господарсько! дiяльностi на водозбiрну площу рiчок е зменшення чисельносп водного населення або зни-ження його рiзноманiтностi. Вiдбуваеться порушення природних умов iснування та загибель кормових ор-ганiзмiв. Унаслвдок руйнувань бютошв скорочуеться абсолютна чисельнiсть гiдробiонтiв, деяш види випа-дають зi складу планктону, нектону та бентосу. Шу-мовий чинник, який супроводжуе люозагопвельш роботи та вибiр гравiю з ложа рж, вiдлякуе риб ввд

м1лководь, яш е сприятливими м1сцями для нересту, створюються перешкоди для вшьно! м1грацИ плвднишв до розмщених вище нерестовищ та дшянок нагулу молодо ускладнюються умови для !! скату. Ерозшш процеси, пов'язаш з трелюванням деревини, призводять до забруднення води завислими речови-нами, яш, в свою чергу, замулюють кладки жри, утруднюють дихання молод1 та в окремих випадках призводять до И загибел1 (Mruk et al., 2011).

Непродумане г1дробуд1вництво в заплавах р1чок, мелюративш роботи, забруднення недостатньо очищеними комунально-побутовими спчними водами призвело до пог1ршення 1хт1олог1чно! та еколопчно! ситуацИ, що в значнш м1р1 в1добразилося на стан1 нерестовищ. Природш нерестовища як складова ча-стина тр1ади життевого циклу риб, вщграють поряд 1з зимувальними ямами, ключову роль у в1дтворенн1 1хтюфауни. Однак замулення перекат1в, утворення кос м1ж основним руслом i придатковою мережею, односторонне регулювання рiчок без виходу паводко-вих вод на заплаву, слабка повiнь без затопления за-плави значно погiршують нерестовi умови для риб.

Забезпеченiсть природними нерестовищами е одним з критерпв благополуччя iхтiоценозiв. Зниження !х кiлькостi може в1дбуватися через ввдсутшсть необ-х1дного субстрату для нересту, надмiрне заростання мiлководь вищими водними рослинами, зниження швидкостi течй' рiчок (для реофiльних видiв), замулю-вання i заростання вищою водною рослиншстю гравiйних перекатiв (для лiтофiльних видiв) (Ghryb and Ghoch, 2013).

У результата посиленого антропогенного впливу на бюценози континентальних водойм окремi пред-ставники аборигенно! iхтiофауни опинились шд за-грозою зникнення i були занесет до Червоно! книги Украни. У зв'язку з цим нагальною проблемою, що потребуе нев1дкладного розв'язання, е збереження генофонду та формування колекцiйних племiнних стад рiдкiсних та зникаючих видiв риб, насамперед

HayKoBnn BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I^HULKOTO, 2016, T 18, № 2 (67)

cTepnagi, 6inyrn, gyHancbKoro nococa, xapiyca i Bnpe-3y6a.

3 ornagy Ha ue, 6ygb-aKy rocnogapcbKy gianbHicTb HeoöxigHo npoBogrnn 3 ypaxyBaHHaM ce3oHHHx Ta 6ionoriHHnx ocoö^HBocTeH ^nTTegianbHocTi BogHnx opraHi3MiB, a 3a HeMo^nnBocri yHHKHeHHa HeraTHBHoro BnnnBy b o6oB'a3KoBoMy nopagKy 3gincHWBaTn po-3paxyHoK 3ÖHTKiB aK ochobh peani3auii KoMneHcauinHnx 3axogiB i3 BigTBopeHHa umhhx BngiB pnö (Mruk et al., 2011).

Ha gaHHH nac b yKpaiHi He po3po6neHa noBHow Mipow npHHunnoBa cncTeMa Ta MeTogonoria e^eKTHBHo-ro 36epe®eHHa reHo^oHgy pigKicHnx i 3HHKaronHx BngiB pn6, He BH3HaneHa reHeTHHHa cTpyKTypa 3a3HaneHnx BngiB pi3Hnx nonynauin. Ochobhow MeTow gocnig^eHb Mae 6yTH ouiHKa cynacHoro cTaHy nonynauin oKpeMnx pigKicHnx Ta 3HHKaronHx BngiB oceTpoBnx i nococeBnx pn6, 3aHeceHnx go ^epBoHoi KHnrn yKpaiHH, Ta po3po6-neHHa uinicHoro MexaHi3My HayKoBnx 3acag i MeTogo-norii 36epe®eHHa ix reHo^oHgy 3 noganbmnM BigTBo-peHHaM HncenbHocTi nonynauin (Andryushchenko and Tretyak, 2001; Sondak, 2008).

Ehchobkh

^na 36epe®eHHa pigKicHnx i 3HHKawHnx BngiB pn6 Ta BigTBopeHHa a6opnreHHoi ixrio^ayHn cnig 3a6e3ne-hhth Hn3Ky TaKnx 3axogiB:

S ce3oHHa 3a6opoHa npoBegeHHa rocnogapcbKnx 3axogiB y Micuax HepecTy pn6 i go3piBaHHa ManbKa;

S 6opoTb6a 3 He3aKoHHnM BnnoBoM pigKicHnx BngiB pn6, oco6nnBo y HepecTOBnn nepiog;

S 6opoTb6a i3 3a6pygHeHHaM pinoK i noToKiB;

S 3a6opoHa pn6anbcTBa Ha ginaHKax, ^o MicTaTb ocHoBHi 3nMyBanbHi aMn pn6;

S nocnneHHa Komponw 3a BnKoHaHHaM npnpogo-oxopoHHnx 3axogiB nignpneMcTBaMn i opraHi3auiaMn, poзтamoвaннмн y np^epe^Hnx 3oHax;

S HagaHHa oxopoHHoro cTaTycy nicaM, ^o po3-Mi^ern Hag MicuaMn HepecTy n go3piBaHHa ManbKa;

S ^opMyBaHHa reHo^oHgy peMoHTHo-MaTOHHnx cTag, BignpauwBaHHa TexHonorinHnx naHoK ix BigTBo-peHHa y 3aBogcbKnx yMoBax:

S po3po6neHHa e^eKTnBHnx MeTogiB TpnBanoro

36epiraHHa reHeraHHoro MaTepiany i3 3acTocyBaHHaM

MeTogiB cynacHnx 6ioKpioTexHonorin.

eiß^iorpa^inm iiocii. lanim

Andryushchenko, A.I., Tretyak, A.M. (2001). Problemy sokhraneniya sterlyadi v vidovom raznoobrazii ikhtiofauny Ukrainy. Materialy II Mezhdunar. nauch.-prakt. konf. «Akvakultura osetrovykh ryb: dostizheniya i perspektivy». Astrakhan, 32-35 (in Russian).

Ghryb, I.V., Ghoch, I.V. (2013). Vplyv zabezpechenosti nerestovyshhamy na ryboproduktyvnistj i vydovyj sklad aboryghennoji ikhtiofauny richkovoji merezhi serednjoji techiji r. Dnister. Suchasni problemy teoretychnoji ta praktychnoji ikhtiologhiji: materialy VI Mizhnarodnoji ikhtiologhichnoji naukovo-praktychnoji konferenciji (Ternopilj, 9-12 zhovtnja 2013 r.). Ternopilj: Vektor, 68-69 (in Ukrainian).

Jevtushenko, M.Ju. (2010). Vidnovna ikhtioekologhija jak naukovyj naprjam rozvytku rybnyctva vnutrishnikh vodojm Ukrajiny. Ryboghospodarsjka nauka Ukrajiny. 3, 88-91 (in Ukrainian).

Mruk, A.I., Ustych, V.I., Masljanka, I.I. (2005). Suchasnyj stan ta perspektyvy vidtvorennja cinnykh lososevykh vydiv ryb v Zakarpatti // Nauchnuj sb. «Problemu vosproyzvodstva aboryghennukh vydov rub». K.: Svit rybalky, 196-200 (in Ukrainian).

Mruk, A.I., Ustych, V.I., Buzevych, I.Ju. (2011). Vidtvorennja ta popovnennja pryrodnogho arealu strumkovoju forellju na prykladi r. Irshava / A.I. Mruk, // Ryboghospodarsjka nauka Ukrajiny. 3, 40-46 (in Ukrainian).

Samofatova, V.A., Demchuk, S.I. (2015). Suchasnyj stan ta naprjamy rozvytku rybnogho ghospodarstva u vnutrishnikh vodojmakh Ukrajiny. Ekonomika kharchovoji promyslovosti. 2, 41-46 (in Ukrainian).

Sondak, V.V. (2008). Vidnovna ikhtioekologhija pryrodnykh vodojm Zakhidnogho Polissja Ukrajiny. Rivne: «Volynsjki obereghy» (in Ukrainian).

Cmammn nadiümna do peda^ii 3.10.2016