CC BY
20
УДК630*[116+22+42] Ст. наук. ствроб. Т.В. Парпан, канд. бюл. наук;
наук. ствроб. Н.В. Шнура, канд. с.-г наук -УкрНДЫрлк, м. 1вано-Франшвськ
СТАБ1Л1ЗУЮЧЕ I ПРОТИПАВОДКОВЕ ЗНАЧЕННЯ Л1СОВОГО ПОКРИВУ ВОДОЗБОР1В Р1ЧОК УЖ I ЛАТОРИЦЯ
Стабшзуюча роль люових екосистем за ршнем збереженост екологiчних функций у басейш Ужа е кращою, шж у басейнi Латорицi, оскiльки люиспсть становить 71,1 % та 42,8 % вщповщно. Сучасна ценотична структура лiсiв в обох басейнах е слабо тран-сформованою. Вiкова структура за пдролопчними критерiями наближаеться до стабшь зуючо!. Для пiдтримання пдролопчно! стабiльностi та пом'якшення паводкових хвиль у басейнi Латорицi потрiбно збшьшити лiсистiсть i пiдвищити продуктивнiсть лiсiв Мь нагрополiтики та лiсiв i лiсовкритих площ на землях запасу.
Ключовi слова: лковий покрив, водозбори Ужа та Латорищ, гiдрологiчна роль ль ив, структура, продуктивнiсть.
Стабшзуюча роль прських лкових екосистем визначае ршень збережен-ня еколопчних функцш л1с1в (пдролопчних, водоохоронних, грунтозахисних та ш). Пдролопчна роль е одшею з найважлишших еколопчних функций [5, 7, 8]. У широкому розумшш йдеться про вплив лку на воду 1 водний режим у лан-дшафтнш екосистем! Пдролопчш функцц подляють на функцц утримання, тоб-то вплив на утримання дощово! води, функцш збер1гання - впливу на накопичен-ня води, функцш уповшьнення - вплив на уповшьнення стоку, регулятивш функцц - вплив на баланс стоку, функцц захисту водних ресурсш - вплив на яшсть та гтену води, зокрема 11 помутншня 1 засшчення берепв [1, 5, 10, 11, 13].
Пдролопчш функцц лкш розшифровуються через анал1з водного балансу: надходження води (атмосферш опади) та 11 витрати на випаровування, над-ходження у поверхневий та Грунтовий стш. Складов1 елементи водного балансу букових 1 смерекових лкових екосистем в Украшських Карпатах найбшьш пов-но вивчали О.В. Чубатий [9, 10] та В С. Олшник [4, 5] на пдростащонарах "Свалява" 1 "Хрипел1в". У Словацьких Карпатах пдролопчний баланс досль джували П. Кантор [11, 12], В. Чабун [13], Р. М1др1ак [14] та Й. Валтиш [15].
Пдролопчна роль прських лк1в Украшських Карпат, 1'х змши шд впли-вом антропогенних факторш узагальнено у монографц В С. Олшника [5]. Ре-зультати дослвджень отримано в Украшському науково-дослвдному шституп прського лк1вництва 1м. ПС. Пастернака шд час виконання бюджетних науко-вих тем. Вони проводились на пробних площах, елементарних водозборах та р1чкових басейнах. На пдролопчних стационарах "Свалява" в букових та "Хри-пел1в" у смерекових лках дослщжували компоненти водного балансу та особ-ливосп формування схилового та Грунтового видш стоку води, залежно вщ складу 1 в1ку деревосташв, способ1в рубок головного користування та процейв формування нового поколшня лку [4, 5, 9, 10]. Результати цих дослщжень ви-користано в щй публшаци. Деяю статп водного балансу наведено в табл. 1.
Як видно з табл. 1, сумарне випаровування у стиглих 1 молодих букових деревостанах становить 50-56 % в1д загально! кшькосп опад1в. У лках Центрально!' бвропи на його частку припадае 40-90 %, а в Словацьких Карпатах -60-70 % [11]. У Закарпатп на 2-3-р1чному зруб1 сумарне випаровування в 1,6 раза менше, шж у стиглих 1 молодих букових деревостанах. У молодняках
першого та другого клаав вiку настае перюд вiдносноí стабiлiзацií евапотран-спiрацií, яка становить 512-572 мм ввдповщно.
Табл. 1. Гiдрологiчнароль букових екосистем нагiдростацiонарi "Свалява"
за втовими етапами
Вiковий етап фиоценозу Рiчнi опади 1018 мм. Статп водного балансу
Сумарне випаровування Стш Грунтовий Стш схиловий
% мм % мм % мм
Стиглий деревостан 80-130 роюв 51,7 527 33,1 337 15,2 154
2-3-рiчний зруб 32,0 326 29,7 302 38,3 390
Молодняки - до 20 роюв 50,3 512 27,1 276 22,5 229
Молодняки - 21-30 роюв 56,2 572 23,0 234 20,8 212
Паводковий стж на вжових етапах фiтоценозiв е рiзним. У стиглому буковому деревосташ на нього припадае 15 % ввд загально! кiлькостi опадш, у мо-лодняках - 21-23 %, а на зрубах - 38 %. Тому ймовiрнiсть виникнення паводко-вих хвиль на зрубах може бути у 2,5 рази бшьша, шж у стиглих деревостанах i в 1,7, нiж у молодняках.
1стотне значения на формування загально! водностi, максимальних i мь шмальних показникiв стоку та величину грунтового живлення рiк в екосисте-мах рiчкових басейшв мае лкисткть та площа водозбору. Найкраща пдролопч-на роль лiсових екосистем проявляеться за лiсистостi басейнiв понад 65 %, де-що слабша за 35-65 % i найгiрша за лкистосп менше 30-35 %. Бурхливим па-водкоутворенням характеризуються водозбори прських потоков площею до 20 км2, менш iитенсивним - рiчковi басейни площею до 100-120 км2 i уповшь-неним - басейни головних рiк бшьших розмiрiв [1, 2, 9, 10].
Основною метою публшацп е аналiз лiтератури щодо пдролопчно! ролi лiсових екосистем Карпат, визначення лiсистостi басейнових екосистем, сучас-но! структури лiсового покриву на водозборах Ужа i Латорицi, !'х видово! та вь ково! структури, а також продуктивной - критерiíв, яю мають стабiлiзуюче значення i запобкають формуванню паводкових хвиль у басейнових екосисте-мах. Об'ектами дослiджень е басейни рiчок Ужа та Латориця (рис. 1).
Методика дослщження. Характеристику пдролопчно! ролi лiсiв представлено за результатами дослвджень, що проведено в шституп гiрського лiсiв-ництва та опублшовано у [5, 6]. Розподал площ лiсового покриву за постшними землекористувачами у басейнах Ужа i Латорицi, якi е притоками р. Бодрог, проведено за облшовою категорiею № 6-зем. Характеристику деревосташв у ба-сейнi р. Уж i Латориця проведено за облiковими i проектними даними ВО "Ук-рдержлiспроект", державного лiсового кадастру та виробничими статистични-ми звиами пiдприемств лiсогосподарського профiлю. У межах кожного пос-тiйного користувача та загалом по басейну визначено найголовнiшi характеристики i показники деревосташв, що мають вплив на пдролопчний режим, зокре-ма: видовий склад, вжова структура та продуктивнiсть. Таким способом для кожного басейну встановлено площу лкових ценозш. Показники якосп дере-востанiв здiйснено за аналiзом розподшу !х площ i запаав за основними лкот-вiрними породами (господарствами) та групами вiку.
Рис. 1. Басейни Ужа та Латорищ
Результаты та обговорення. Площа водозбору рiчки Бодрог в УкраМ представлена басейнами рш Уж (165,3 тис. га) i Латориця (331,4 тис. га). На ль си та iншi лiсовкритi площi в басейнi Ужа припадае 117,5 тис. га, що становить 71,1 % вiд плошд водозбору. У басейнi Латорицi щ показники становлять 141,7 тис. га та 42,8 % вщповвдно. За показниками люистосп рiчковий басейн Ужа е оптимальним в гiдрологiчному вщношент, а Латорицi близький до критичного. У басейнах нараховуеться по 7 постшних землекористувачiв та люи i лiсовкритi площi на землях запасу (табл. 2). Розподш площ лiсового покриву за постiйними землекористувачами в межах обох басейнiв нерiвномiрний.
Найб1льше площi знаходиться у тдпорядкувант Держлiсагентства Украши, у басейш Ужа - 40,6 %, Латорищ - 30,6 %. У тдпорядкувант Мшагро-полггики Украши перебувае люовий покрив на 9 % площд басейну Ужа й на 5,7 % i басейну Латорицi. У басейш Ужа лiсовий покрив Ужгородського вшсь-кового лiсництва (Мiноборони Украши) займае 5,7 % вiд площд басейну. Лiси i лiсовкритi площд на землях запасу та чагарники займають 6,7 % вiд площД басейну Ужа та 6,5 % - басейну Латорищ. Загалом, частка лiсiв, пiдпорядкованих Держлiсагентству, вщ площi лiсового покриву басейнiв становить для Ужа 57,1 %, а Латорищ - 71,5 %. Для тдприемств Мшагрополггики щ показники становлять, вщповщно, 12,7 та 13,3 %, а для земель запасу - 9,4 та 15,2 %. Це свщчить про вщомчу роз^бнетсть люових екосистем.
У пiдтриманнi стабiлiзуючоí i протипаводково! фуикцií лiсiв актуальним для басейну у Латорищ е тдвищення та оптимiзацiя спiввiдношення лiсових i аграрних угiдь.
Табл. 2. Розподгл площ лкового покриву за постшними землекористувачами у басейнах ргчок Уж I Латориця
Постiйний користувач земель Площа земель, га Частка, %
всього з них вкри-то1 тсом вщ шк^ басейну вщ пло-щi тс1в
Басейн рiчки Уж
ДП "Великоберезнянське ЛГ" 28982,6 27917,7 17,6 24,7
ДП "Перечинське ЛГ" 31092,8 29676,8 18,8 26,5
ДП "Ужгородське ЛГ" 6947,3 6716,0 4,2 5,9
Разом (Держлкагентство) 67022,7 64310,5 40,6 57,1
Великоберезнянське ДСЛГ 8431,0 8202,0 5,1 7,2
Перечинське ДСЛГ 6451,5 6312,6 3,9 5,5
Разом (Мшагрополггаки) 14882,5 14514,6 9,0 12,7
Ужгородське вшськове лiсницIво (Мшоборони) 9817,7 9440,1 5,9 8,3
У жанський нащональний природний парк (Мнприроди) 14666,4 14063,9 8,9 12,5
Лiси i лiсовкриri площi на землях запасу та чагарники 11101,2 10572,6 6,7 9,4
Разом по басейну 117490,5 112901,7 71,1 100,0
Басейн рiчки Латориця
ДП "Воловецьке ЛГ" 26800,3 25297,2 8,1 18,9
ДП "Свалявське ЛГ" 37836,3 36213,3 11,4 26,7
ДП "Мукачiвське ЛГ" 26584,2 25135,3 8,0 18,8
ДП "Ужгородське ЛГ" 10072,1 9736,6 3,1 7,1
Разом (Держлкагентство) 101292,9 96382,4 30,6 71,5
Воловецьке ДСЛГ 6410,7 5686,1 1,9 4,5
Свалявське ДСЛГ 7168,0 6791,2 2,2 5,1
Мукачiвське ДСЛГ 5275,3 4798,5 1,6 3,7
Разом (Мшагрополггики) 18854,0 17275,8 5,7 13,3
Лiси i тсовкрип площi на землях запасу та чагарники 21557,6 20479,7 6,5 15,2
Разом по басейну 141704,5 134137,9 42,8 100,0
Видова i вжова структура та продуктившсть лiсiв. За видовим складом в обох басейнах переважають твердолистянi породи: бук, дуб, граб, ясен, клен. Найбшьше деревосташв з переважанням у складi бука лiсового. Для окре-мих користувачш площа таких деревосташв змшюеться вiд 60 до 90 %. Хвойне господарство в басейнах Ужа i Латорицi представлено на невеликих площах, вiд 1 до 10-15 % вкритих лiсом земель. Основними лiсотворними породами хвойного господарства е сосна, ялина, ялиця, модрина. Найбiльше насаджень з переважанням у складi ялини европейсько!. Ще меншу площу займають м'яко-листянi породи - до 1-2 % ввд площ, вкритих лковою рослиннiстю. Серед порвд м'яколистяного господарства у складi насаджень переважають береза, вiльха, осика. Трапляються деревоподiбнi верби та тополi (табл. 3, 4). За основними ль сотворними породами видовий склад деревосташв басейшв Ужа та Латорищ е слабо трансформованим.
Вiкова структура лiсiв обох басейнiв е подiбною. На молодняки в басейш Ужа припадае 11,7 %, середньовiковi - 59,1, пристигаючi - 12,9, на стиглi й перестiйнi насадження - 16,3 %. У басейш Латорицi, вiдповiдно - 12,6 %, 57,4, 10,9, 19,1 %. За запасом у басейш Ужа на молодняки припадае 4,7 %, се-редньовiковi - 61,7, пристигаючi - 14,5, стиглi й перестiйнi деревостани -19,1 %. Для басейну Латорицi вони становлять 3,7 %, 60,5, 12,9 та 22,9 %. Роз-
подш площ i запасш лiсового покриву за вжовими групами вказуе на перева-жання молодих i середньовiкових деревосташв (на площ! близько 70 %), що свiдчить про недостатне виконання пдролопчних функцш у р!чкових екосисте-мах, але за вжом наближаеться до стабшзуючого значення лкового покриву.
Табл. 3. Розподт площ i запаав вкритих л^овою рослиншстю земель основних постшних користувачiв у басейт рiчки Уж за лкотворними породами (господарствами) та групами в'ику
Господарства (люотворш породи), постшш ко-ристувачi земель Площа i запаси вкритих люовою рослиншстю земель
Молодняки Середньо-вж^ Пристигают Стипп й перестшш Усього
га тис. м3 га тис. м3 га тис. м3 га тис. м3 га тис. м3
Хвойне (сосна, ялина, ялиця, модрина) - разом: 2817,5 375,39 1771,1 636,71 1791,7 634,94 1923,0 810,93 8303,3 2457,97
в т.ч.: Держлюагентство 2158,4 284,91 1298,1 507,26 1235,0 448,07 1509,2 640,53 6200,7 1880,77
Мiнагрополiтики 228,3 33,33 208,9 58,15 3,7 0,98 13,7 4,70 454,6 97,16
Мшприроди 430,8 57,15 264,1 71,3 553,0 185,89 400,1 165,70 1648,0 480,04
Твердолистяне (бук, дуб, граб, ясен, клен) - разом: 7230,6 938,9 49820,0 17490,76 9392,6 3616,21 12883,7 4851,80 79326,90 26897,67
в т.ч.: Держлюагентство 5430,4 709,64 34337,2 13177,82 7021,1 2905,30 9990,6 3914,11 56779,3 20706,87
Мшагропол^ики 933,4 97,45 7735,8 1619,63 1426,3 389,13 919,8 243,29 11015,3 2349,5
Мiнприроди 866,8 131,81 7747,0 2693,31 945,2 321,78 1973,3 694,40 11532,3 3841,3
М'яколистяне (береза, вшьха, осика) - разом: 237,4 10,24 3122,6 332,50 810,0 100,45 306,6 46,55 4476,6 489,74
в т.ч.: Держлюагентство 136,5 4,90 375,5 53,74 72,7 12,72 42,2 9,55 626,9 80,91
Мшагропол^ики 44,1 2,85 2232,2 235,44 577,4 68,89 189,6 27,45 3043,3 334,63
Мiнприроди 56,8 2,49 514,9 43,32 159,9 18,84 74,8 9,55 806,4 74,20
[нш деревнi породи - разом: 588,1 95,15 129,7 55,33 22,5 15,95 41,9 11,86 782,2 178,29
в т.ч.: Держлюагентство 532,4 86,12 108,4 54,35 22,5 15,95 40,3 11,84 703,6 168,26
Мшагропол^ики - - 1,4 0,24 - - - - 1,4 0,24
Мiнприроди 55,7 9,03 19,9 0,74 - - 1,6 0,02 77,2 9,79
Усього 10873,6 1419,68 54843,4 18515,3 12016,8 4367,55 15155,2 5721,14 92889,0 30023,67
Належне стабшзуюче i протипаводкове значення мае розподш площ лко-вих далянок за категор1ями лк1в. На категорда експлуатацiйних лк!в припадае не бшьше 40-50 % по всх постшних землевласниках. Решту лк1в вiднесено до кате-горш захисних, рекреацiйно-оздоровчих та природоохоронних, де заготшля дере-вини обмежена. Вщ загально! площ! лкового покриву заготшля деревини шд час рубок головного користування можлива для басейну Ужа на 36,1 %, Латорищ -на 41,3 %, що мШмально може вплинути на пдролопчну складову в басейш ргк. Продуктивнкть насаджень, що входять до складу лкового покриву басейшв Ужа та Латорищ, загалом характеризуеться високими показниками (табл. 3-5), що е позитивним з огляду на виконання лками пдролопчно! функцц, за винятком ль сш Мшагрополиики та лкш ! лковкритих площ земель запасу.
Табл. 4. Розподт площ I запаав вкритих лковою рослиншстю земель основних постшних користувачгв у басейн ргчки Латориця за лгсотворними породами (господарствами) та групами вшу
Господарства
Площа i запаси вкритих люовою
рослиннiстю земель
(люотворш породи), постшш ко- Молодняки Середньо-вiковi Пристигают Стшш й перестшш Усього
ристувачi земель га 3 тис. м га 3 тис. м га 3 тис. м га 3 тис. м га 3 тис. м
Хвойне (сосна, ялина, ялиця, модрина) - разом: 1407,4 180,28 2254,5 610,21 1068,1 404,97 2310,3 1072,6 7040,3 2268,06
в т.ч.: Держлюагентство 948,6 101,66 1023,7 281,73 884,0 347,79 2261,2 1051,01 5117,5 1782,19
Мiнагрополiтики 458,8 78,62 1230,8 328,48 184,1 57,18 49,1 21,59 1922,8 485,87
Твердолистяне (бук, дуб, граб, ясен, клен) - разом: 12473,3 1154,3 61380,3 21633,08 10672,1 4285,69 18513,3 7094,39 103039,0 34167,46
в т.ч.: Держлюагентство 10814,2 992,8 51687,9 19314,4 9451,1 3939,59 17125,7 6716,34 89078,9 30963,13
Мшагрошштики 1659,1 161,50 9692,4 2318,68 1221,0 346,10 1387,6 378,05 13960,1 3204,33
М'яколистяне (береза, вшьха, осика) - разом: 341,3 23,38 1124,6 155,98 459,7 62,56 350,2 102,71 2275,8 344,63
в т.ч.: Держлюагентство 105,0 4,61 479,8 68,71 111,4 26,47 210,6 82,85 906,8 182,64
Мiнагрополiтики 236,3 18,77 644,8 87,27 348,3 36,09 139,6 19,86 1369,0 161,99
Iншi деревш породи - разом: 45,0 8,09 533,1 90,39 146,7 46,54 578,3 244,03 1303,1 389,05
в т.ч.: Держлюагентство 41,7 7,75 512,9 86,46 146,3 46,46 578,3 244,03 1279,2 384,70
Мiнагрополiтики 3,3 0,34 20,2 3,93 0,4 0,08 - - 23,9 4,35
Усього 14267,0 1366,05 65292,5 22489,66 12346,6 4799,76 21752,1 8513,73 113658,2 37169,20
Табл. 5. Основн таксацшЫ показники насаджень лгсового покриву в басейнах ргчок Уж та Латориця
Постшш користувачi земель; лки, тсовкрип площi та чагарники на землях запасу Основш показники насаджень лкового покриву
вкрита тсом площа, га запас на 1 га, м3 середня рiчна змша загаль-ного запасу на 1 га, м3 вж, роюв
Басейн рiчки Уж
ДП "Великоберезнянське ЛГ" 27917,7 349,0 4,4 80
ДП "Перечинське ЛГ" 29676,8 355,0 4,3 83
ДП "Ужгородське ЛГ" 6716,0 378,3 4,1 93
Разом (Держлкагентство) 64310,5 355,1 4,3 83
Великоберезнянське ДСЛГ 8202,0 200,5 3,3 61
Перечинське ДСЛГ 6312,6 180,1 3,4 53
Разом (Мшагрополггаки) 14514,6 191,6 3,3 58
Ужанський НПП (Мшприроди) 14063,9 313,2 3,6 87
ЛШси, тсовкритл площi та чагарники на землях запасу 10572,6 112,4 2,5 45
Басейн рiчки Латориця
ДП "Воловецьке ЛГ" 25297,2 342,1 3,9 88
ДП "Свалявське ЛГ" 36213,3 375,6 4,1 92
ДП "Мукачiвське ЛГ" 25135,3 314,4 4,0 79
ДП "Ужгородське ЛГ" 9736,6 324,1 3,5 93
Разом (Держлюагентство) 96382,4 345,6 4,0 86
Воловецьке ДСЛГ 5686,1 209,2 3,3 63
Свалявське ДСЛГ 6791,2 236,1 3,9 61
Мукачiвське ДСЛГ 4798,5 221,6 4,0 56
Разом (Мшагрополггики) 17275,8 223,2 3,8 61
Люи, лiсовкритi площi та чагарники на землях запасу 20479,7 124,7 2,7 45
Табл. 6. Порiвняння nродуктивностi насаджень у басейнах Ужа i Латорищ _за величиною середнього запасу на 1 га вкритоХлисом плош_
Постшш користувачi за вщомчою приналежтстю та люи i чагарники на землях запасу Середнш запас на 1 га вкрито! люом плошд, м3 1н- декс
для басейну Ужа для басейну Латорищ середнш прийнятий
Шдприемства Держлюагентства 355,1 345,6 350 1,0
Пiдприeмства Мiнагрополiтики 191,6 223,2 207 0,6
Установи Мшприроди 313,2 - 313 0,9
Лiси i чагарники на землях запасу 112,4 124,7 118 0,3
Якщо прошдексувати продуктивтсть насаджень за величиною запасу на 1 га вкрито! люом площ^ прийнявши при цьому за одиницю запас люв Держль сагентства, то iндекснi показники вказують, що продуктивнiсть лiсiв тд-приемств Мiнагрополiтики майже у 2, а лЫв i чагарникiв на землях запасу - у 3 рази нижча, тж у лках Держлюагентства (табл. 6). Це вказуе, що за цим кри-терiем потрiбно покращити стан лiсового покриву в люах Мiагрополiтики та у люах i лiсовкритих площах на землях запасу. Висновки:
1. Стабшзуюча роль лiсових екосистем за рiвнем збереженостi екологiчних функцiй у басейш Ужа е кращою, нiж у басейш Латорицi. Оскiльки люис-тють басейну Ужа становить 71,1 %, а Латорицi - 42,8 %.
2. Сучасна ценотична структура лiсiв в обох басейнах е слабо трансформова-ною. Вiкова структура за пдролопчними критерiями наближаеться до та-ко1, яка виконуе стабiлiзуючу та протипаводкову функци.
3. Для забезпечення нормального гiдрологiчного режиму та пом'якшення па-водкових хвиль у басейш Латорищ потрiбно збiльшити лiсистiсть i продук-тивнiсть деревостанiв, особливо в люах Мiнагрополiтики та лiсах i лiсопок-ритих площах на землях запасу.
Стаття пiдготовлена в рамках виконання роби за мiжнародним проектом "ИУБ-КОБОК: системи оптимального ведення лiсового господарства, спрямованi на посилен-ня идролоично! ролi лiсiв у попереджент паводюв у басейнi рiчки Бодрог" (реестра-цiйний номер Ии8ККОиЛ/1101/2б2), що реалiзуеться в рамках програми Транскордонного ствроб^ництва Угорщина-Словаччина-Румутя-Украша за ствфшансування Свропейського Союзу.
Лiтература
1. Битюков НА. Гидрологическая роль горных лесов Северо-Заподного Кавказа : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук: спец. 03.00.16 / Ин-т лесоведения. - М. : 1996. - 53 с.
2. Кульчицький-Жигайло I. Лiс як стокорегулюючий фактор на водозборах прських piK / I. Кульчицький-Жигайло // Природы люи в шишршй зонi Свропи. - цшност та використання: Тези Мiжнаp. наук. конф. "Бipменсдоpф-Рахiв", 2003. - С. 211.
3. Олшник В.С. Пути совершенствования рубок главного пользования / В.С. Олийник, В.И. Парпан, О.В. Чубатий // Лесоведение : науч.-теор. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1986. -№ 3. - С. 19-24.
4. Олшник В.С. Водозбори Карпат як обекти еколопчно збалансованого природокористу-вання / В.С. Олiйник // Науковi пpацi Лвдвничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 9. - С. 52-57.
5. Олшник В.С. Пдролопчна роль лiсiв украхнських Карпат : монограф1я / В.С. Олшник. -1вано-Франйвськ : Вид-во НА1Р, 2013. - 232 с.
6. Поляков А.Ф. Водорегулирующая роль буковых древостоев / А.Ф. Поляков, В.И. Парпан // Гидрологические исследования в горных лесах СССР. - Фрунзе : Изд-во "Илим", 1985. - С. 44-61.
7. Стойко С.М. Насладки антропогенно! трансформаци люових екосистем Карпат та шляхи елъ мшаци шкдливих еколопчних процеив / С.М. Стойко // Украхнський лiс. - 1993. - № 2. - С. 11-17.
8. Стойко С.М. Причини катастpофiчних паводкв у Закарпатп та системи екологiчних профшактичних заходiв !'х попередження / С.М. Стойко // Украхнський ботан1чний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 2000. - Т. 57, № 1. - С. 11-20.
9. Чубатий О.В. Захисна роль карпатських люгв / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Кар-пати", 1968. - 136 с.
10. Чубатий О.В. Прськ люи - регулятори водного режиму / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1984. - 104 с.
11. Kantor P. Vodohospodarska funkce horskych smrkovych a bukovych porostu / P. Kantor // Lesnictvi. - 1984. - № 30 (6). - Pp. 471-490.
12. Kantor P. Intercepce horskych smrkovych a bukovych porostu / P. Kantor // Lesnictvi. - 1981. - № 27 (2). - Pp. 171-190.
13. Qaboun, V. Uplatnovanie funkcii lesa v krajine / V. Qaboun, J. Tutka, M. Moravcik, a kol. // NLC, Zvolen, 2010. - 285 p.
14. Midriak R. Vyskum povrchoveho odtoku a eroznych podnych strat v lesnyche-kosystemnoch / Midriak R. // In Ekologicky a ekofyziologicky vyskum v lesnych ekosystemoch. - Zvolen : Pol'ana. -1992. - Pp. 32-36.
15. Valtyni J. Vodohospodarsky a vodoochranny vyznam lesa / J. Valtyni // Lesnicke studie VULH vo Zvolene, 38, Bratislava : Priroda, 1986. - 68 p.
Парпан Т.В., Кичура А.В. Стабилизирующее и противопаводочное значение лесного покрова водосбора рек Уж и Латорица
Стабилизирующая роль лесных экосистем по уровню сохранности экологических функций в бассейне Ужа является лучшей, чем в бассейне Латорицы, поскольку лесистость составляет 71,1 % и 42,8 % соответственно. Современная ценотическая структура лесов в обоих бассейнах является слабо трансформируемой. Возрастная структура по гидрологическим критериям приближается к стабилизирующей. Для поддержания гидрологической стабильности и смягчения паводковых волн в бассейне Латорицы нужно увеличить лесистость и продуктивность лесов Минагрополитики и лесов и лесопокры-тых площадей на землях запаса.
Ключевые слова: лесной покров, водоемы Ужа и Латорицы, гидрологическая роль лесов, структура, производительность.
Parpan T. V., Kichyra N. V. Stabilizing and Flood Control Role of Forest Cover of the Watersheds of the Uzh and Latorica Rivers
The stabilizing role of forest ecosystems by the level of preservation of ecological functions of Uzh watershed is better than that of Latorica as forest cover is 71.1 % and 42.8 % respectively. The modern cenotic structure of forests in both watersheds is slightly transformed. The age structure by hydrological criteria is nearing the stabilizing one. To maintain hydrological stability and mitigation of flood waves in the watershed of the Latorica, it is necessary to increase forest cover and productivity of the Agriculture Ministry forests and forest area on reserve lands.
Keywords: forest cover, watersheds of the Uzh and Latorica rivers, hydrological function of forests, structure, productivity._
