CC BY
1
УДК 338.48 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2022.4.26
М. В. ТОНКОШКУР
Харювський нацюнальний ушверситет мюького господарства iMeHi О. М. Бекетова
ORCID: 0000-0003-2079-0364 Л. В. ОБОЛЕНЦЕВА
Харювський нацюнальний ушверситет мюького господарства iменi О. М. Бекетова
ORCID: 0000-0001-7085-6902 В. В. АБРАМОВ
Харювський нацюнальний ушверситет мюького господарства iменi О. М. Бекетова
ORCID: 0000-0002-6954-8205
заходи щодо подолання негативного ВПЛИВУ НА туристичний Б13нЕС ПАнДЕМ11 COVID-19: СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д
У cmammi висвтлено проблеми впливу на туристичну галузь надзвичайних ситуацт глобального характеру. Bid3Ha4eHO, що будь-як надзвичайнi ситуаци негативно впливають на туристичний б1знес, але поди, що тра-плялися до 2020 року мали переважно локальний вплив. Проте nандемiя коронавiрусу яка супроводжувалася гло-бальним локдауном призвела до падтня обсягiв туристичних послуг та кiлькостi туристiв на 70%, про свiдчить анал1з статистичних даних UNWTO.
Звiсно, що в таких умовах одним iз першочергових завдань було розробка та провадження нацiональними туристичними адмiнiстрацiями та iншими державними органами влади заходiв щодо мiнiмiзацii впливу корона-вiрусу пiдтримки туристичного б1знесу та сприяння його активiзацii тсля зактчення пандеми. У статтi проведений анал1з та систематизацiя таких заходiв. Визначено, що так заходи стосувалися монетарно'1' полтики, фккально'1' полтики, ринкового регулювання, державно-приватного партнерства, працевлаштування та пiдви-щення квалiфiкацii працiвникiв сфери туризму, вiдновлення мiжнародного та активгзаци внутршнього туризму тощо. Варто зазначити, що кожна крата самостшно вирШувала, ят заходи запроваджувати в залежностi вiд економiчноi мiцностi та важливостi туристичного сектору для економжи.
Проте пандемiя показала i iншi проблеми туризму. Як з'ясувалося, у випадку надзвичайних ситуацт незахищеними залишаються i безпосередньо туристи, осктьки немае единих мiжнародних документiв, як б регламентували дп державних оргатв, туристичних та страхових компант. Намагаючись мiнiмiзувати назван проблеми на майбутне UNWTO розробив Мiжнародний код iз захисту туристiв, проте цей документ маерекомендацтний характер.
Враховуючи вищесказане, у статтi запропоновано затвердження на законодавчому рiвнi мехатзму дт уах учас-ниюв туристичного ринку у випадку надзвичайних ситуацт з урахуванням питань безпеки та балансу ттереав.
Ключовi слова: туризм, пандемiя COVID-19, надзвичайш ситуащ, туристичний бiзнес, безпека, вiдновленняринку.
М. V. TONKOSHKUR
O. М. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv
ORCID: 0000-0003-2079-0364 L. V. OBOLENTSEVA
O. М. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv
ORCID: 0000-0001-7085-6902 V. V. ABRAMOV
O. М. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv
ORCID: 0000-0002-6954-8205
MEASURES ON OVERCOMING OF NEGATIVE INFLUENCE ON TOURISM BUSINESS OF COVID-19 PANDEMIC: INTERNATIONAL EXPERIENCE
In the article the problems of influence are reflected on tourism industry of extraordinary situations of global character. It is marked that any emergency situations negatively influence on tourism business, but events, that happened to 2020year had a mainly local influence. However COVID-19 pandemic, which was accompanied global lockdown resulted in falling of tourism receipts and international arrivals on 70%, according to the analysis of statistical data of UNWTO highlights.
Certainly, that in such terms one of near-term tasks it was development and realization national tourism administrations and other authorities of measures on minimization of COVID-19 influence, supporting the tourism business and assistance to his activation after completion a pandemic. In the article there are the conducted analysis and systematization of such measures. Certainly, that such measures touched the fiscal policy; monetary policy; jobs and skills; market intelligence; public-private partnership; restarting tourism; domestic tourism and others. It costs to mark that every country decided independently, what measures to enter depending on economic durability and importance tourism sector for the economics.
However a pandemic showed other problems of tourism. As turn out, in the case of emergency situations remain directly the level of tourists unprotecting, as there are not only international documents, which would regulate the actions of public organs, tourist and insurance companies. Trying to minimize the adopted problems on the future UNWTO worked out the International Code for the Protection of Tourists, however this document has recommendation character.
Taking into account aforesaid, in the article a statement is offered at legislative level ofmechanism ofactions ofall participants of tourism market in the case of emergency situations taking into account the questions of safety and balance of interests.
Key words: tourism, COVID-19pandemic, emergency situations, tourism business, protection, proceeding of a market.
Постановка проблеми
Мiжнародний туризм е потужною галуззю економши, яка в умовах стабшьносп демонструе постшне зрос-тання. Проте ця галузь е одшею i3 найбшьш вразливих у pa3i виникнення надзвичайних ситуацш. Епвдемп, вш-CbM3Bi конфл^и, економiчнi кризи, природш та техногенш катастрофи, терористичш акти вкрай негативно впли-вають на туристичний бiзнес. Проте до пандеми коронaвiрусу означеш проблеми переважно стосувалися окремих територш та не мали глобального характеру. Ввдповщно не iснувaло единого подходу щодо подолання кризових явищ в туризм^ зменшення !х впливу на туристичний бiзнес та безпосередньо туриспв
Aналiз останшх досл1джень i публшацш Пaндемiя COVID-19 змусила вчених та спещалспв вiдповiдних профiльних iнституцiй сконцентрувати свою увагу на вирiшеннi проблем, яш спричинила епiдемiя. Серед вичизняних вчених, якi розглядали проблематику функщонування туристично! гaлузi в умовах кризових явищ, а також шляхiв мiнiмiзaцil !х негативного впливу, варто визначити З. А. Атаманчук [1], А. Г. Бондаренко, Н. О. Дупенко [2], Ю. Г. Бондаренко, Е. В. Романюк [3], В. А. Даниленко-Кульчицька [4], Л. I. Дмитришин, С. В. Гавдей [5], М. М. Кривоберець [6], О. В. Литвин [7], Д. М. Тюрша [8] та гнш! Проте юнуюча проблема е динaмiчною i потребуе постiйного доопрацювання та удо-сконалення зaходiв щодо подолання нaслiдкiв, спричинених пaндемiею.
Формулювання мети дослiдження Метою дослщження е aнaлiз та систематизащя зaходiв щодо мiнiмiзaцil впливу пандеми на туристичний бiзнес. як1 було запропоновано нaцiонaльними туристичними агентствами, вивчення визначення нaйбiльш ефективних дiй м1жнародних оргaнiзaцiй, а також розробка пропозицш щодо швидкого та консолвдованого реагування усiх суб'екпв туристичного ринку у рaзi виникнення надзвичайних ситуaцiй. Важливою складовою успiшних дiй у надзвичайних ситуащях е урахування балансу штереав як суб'ектiв туристичного бiзнесу так i безпосередньо турист1в.
Викладення основного матерiалу дослiдження Незважаючи на те, що рiзнi нaдзвичaйнi ситуацй' ввдбуваються постшно i мають певний вплив на туристичний бiзнес, до 2020 року вони переважно носили локальний характер, що ввдповвдно негативно впливало на туристичш потоки у певних регионах, тому у глобальних масштабах зменшення туристичних обсягiв не виглядало кaтaстрофiч-ним. Так, наприклад, ешдем1я пташиного грипу (SARS) у 2003 рощ негативно вплинула в першу чергу на турис-тичну галузь Китаю, де i була зафшсована ця надзвичайна ситуащя, тодi як зменшення загальносвггових показник1в порiвняно з попередщм роком склало 2% за доходами ввд м1жнародного туризму та 0,4% за показником к1лькост1 м1жнародних туристiв. Глобальна економiчнa криза 2009 року також спровокувала зменшення обсяпв туризму на 4% по обох показниках порiвняно iз попереднiм перюдом. Проте тотальний локдаун, спричинений пaндемiею коро-нaвiрусу призвiв майже до повно! зупинки сектору м1жнародного туризму. Так у 2020 рощ кшьшсть туриспв, порiв-няно iз 2019 роком зменшилася на 72,1% [9], у 2021 рощ порiвняно iз 2020 роком спостерiгaлося невелике зростання кiлькостi туристiв, проте цей показник був менший за в1дпов1дне значения 2019 року на 69,5%. За показником дохо-дiв в1д туризму порiвняно iз 2019 роком падшня склало 62,6% у 2020 рощ та 57,4% у 2021 рощ (рис. 1).
Рис. 1. Динамжа кшькосп шоземних туристiв та доходiв вiд м1жнародного туризму
□□□□□□□
2019 рк: +1%
2020 |ж: - 69%
2021 |ж: - 62% (до 2019 р.)Ц|
□□□□□□
2019 рiк: +4%
2020 рiк: - 70%
2021 рис - 61% (до 2019 р.)
□ □□□□□
2019 рк: +2%
2020 рк: - 75%
2021 рк: - 72% (до 2019 р.)
□□□□□□□□
□ □□I
2019 рк: +8%
2020 рк: - 75%
2021 рк: - 75% (до 2019 р.)
III1111 □ □ □□□11111
2019 рк: +8%
2020 рк: - 84%
2021 рк: - 94% (до 2019 р.)
Рис. 2. Змши кшькосл туристiв за регюнами
Говорячи про регюнальний розподш, то найбiльше пад1ння зафшсовано у Аз!атсько-тихоокеанському регiону, най-бiльшi туристичт кра!ни якого, так! як Китай, Та1ланд, Австрал1я, досить тривалий час надто суворо дотримувалися локдауну. Швидше за шш! регюни туризм вщновлюсться в Американському та £вропейському макрорепонах (рис. 2). За попередтми даними кшьшсть турист1в у цих репонах у 2022 рощ поступово наближасться до р!вня 2019 року.
Вщповщно зменшилась ! частка туризму у ВВП та експорт! Так, частка туризму у ВВП зменшилась у 2020-2021 рр. у два рази ! склала 1,9-2,1% [9], тод як до пандеми цей показник знаходився на р!вт 3,9-4,0%. Частка туризму у свгто-вому експорп зменшилась до 2,7-2,9% проти 6,8-7,0% у 2016-2019 рр., а в експорт послуг показники туристичного сектору зафшсовано на р!вш 12,4-12,8%, тод як звичайно цей показник знаходився на р!вш 30% (рис. 3).
зад мл 25,0 20,0 15,0 ЮЛ
ъ,о 0.0
п.*
29Л
16,7
23,4
13,4
6,2 5,6 БЛ М 6,5 6,3 7,1 6,9 6,6 7,0
3,6 3,7 4Л 4,1 М 3,9 4,0 4Л 4,1
2010 2011 20)2 2011 2)014 2015 2016 2017 201Й го1Э
2,7
41
■чмтк9 у тсбалимому счепо5)Т1 * чата бекспори послу»
Рис. 3. Частка туризму в експорт та ВВП
-чаегкауВВП
Локдаун, викликаний пандем!ею коронашрусу не пльки зупинив туристичш потоки, а й поставив на межу банкрутства шдприемства, що були зад!яш у процеа обслуговування турислв на р!зних етапах. Особливо це сто-сувалося заклад!в розмщення, харчування, ашакомпанш тощо, тобто пвдприемств, чия д!яльшсть була повшстю заблокована, а сшвробгтники залишились без роботи, або у кращому випадку - вимушеш були шти у неоплачуваш ввдпустки. Звюно, що бшьшють кра!н почала впроваджувати заходи щодо пвдтримки як туристичного сектору, так ! економши в цшому. Так! заходи стосувалися фюкально! та монетарно! полгтики; працевлаштування громадян, що залишились без роботи; державно-приватного партнерства; розробки та впровадження заход!в щодо ввднов-лення туризму в цшому та актив!зацп внутршнього туризму (рис. 4) [10].
Аналiзуючи та систематизуючи заходи щодо щдтримки туристично! галузi з боку державних органiв влади, варто зазначити, що вони мали рiзноманiтний характер, проте !х розмiр та обсяги залежали ввд низки факто-рiв, серед яких в першу чергу варто видiлити економiчну потужнiсть конкретно! держави та важливють галуз1 туризму для економiки кра!ни.
Серед заходiв фокально! пол1тики варто визначити впровадження податкових канiкул для пвдприемств турш-дустрп, зменшення податшв, прямi цiльовi виплати пвдприемствам для шдтримки персоналу тощо.
Монетарна полггика передбачае в першу чергу розв'язання проблем, пов'язаних iз кредитуванням: впровадження кредитних кашкул, перекредитування на бшьш вигiдних умовах, доступнi кредити тощо.
Важливим аспектом щд час пандеми була щдтримка персоналу туристично! галуз^ Працiвникам щдприемств сфери туризму, яш вимушено залишились без роботи, було запропоновано тимчасове працевлаштування в шших галу-зях економiки, надано безкоштовний соцiальний пакет, запропоновано безкоштовне щдвищення квалiфiкацi! тощо.
Пiсля послаблення локдауна пiдприемства туристичного сектора для скоршого вiдновлення свое! дiяльностi потребували яшсно! iнформацiйно! пiдтримки, маркетингових дослвджень тощо задля того, щоб максимально швидко адаптуватися в нових умовах. Тому нацюнальш туристичнi адмiнiстрацi! активно розробляли та впрова-джували новi стратегi! розвитку сфери туризму, доводячи основнi !х принципи до вах суб'ектiв галузi.
Фiскальна полiтика
^ скасування (зниження) податюв, податков1 каткули
✓
прям1 державт виплати тдприемствам;
^ фшансова тдтримка пратвниюв з боку держави
;
Монетарна полггика
I
^ кредитт каткули, часткове погашения кредилв; л/ доступт (безв1дсотков1) кредити;
державт тендери на туристичт послуги
1
Працевлаштування та пiдвищення квалiфiкацil
Ринковi заходи
^ постшт дослщження ринку, публ1чтсть шформаци; ^ державт стратеги розвитку та просування туризму; ^ рекламно-шформацшна тдтримка сфери туризму
Державно-приватне партнерство
^ стльна участь у вщповщних т ^ оргатзатя онлайн с ^ реал1затя стльних г
Заходи з вщновлення туризму
^ впровадження саттарно-етдемюлопчних стандарта; ✓ додаткова сертифжащя туристичних об'ект1в; ^ удосконалення стандарта обслуговування
Внутрiшнiй туризм
^ реклама та популяризащя внутр1шнього туризму; ^ спещальт щни для певних категорш громадян; ^ розробка короткотривалих маршрута
^ тдтрим] ^ надання ^ фшансо!
гадтримка внутр1шньорепонального туризму
певних привше1в для вакцинованих туристт ова тдтримка пращвниюв з боку держави
Рис. 4. Заходи щодо шдтримки та вщновлення туризму
Державно-приватне партнерство завжди розглядалося як дiевий механiзм просування певних товарiв чи послуг. Пiсля пандеми саме цей напрям набув особливого значення в контекст створення та просування нацю-нального турпродукту, його активно! шформацшно! та рекламно! щдтримки з боку держави. Органiзацiя та прове-дення конференцiй, семiнарiв, виставок у тому чи^ в онлайн формат iз залученням представник1в туристичного
ceKropy cnpaMoBaHo Ha goBegeHHa ochobhhx TpeHgiB go Typ6i3Hecy, mo Hagae ocraHHiM Mo®guBicTb onepaTHBHoro ngaHyBaHHa CBoei' giagbHocii.
BigHoBgeHHa Typu3My nicga naHgeMii' y nepmy Hepry noB'a3aHo i3 3a6e3neneHHaM caHriapHo-emgeMiogoriHHHx HopM mogo 3ano6iraHHa nomupeHHa KopoHaBipycHoi' xBopo6u, a caMe: comagbHe gucTaHmoHyBaHHa; ygocKoHageHHa CTaHgapriB npu6upaHHa, Kompogro 3a craHoM 3gopoB'a nepcoHagy Tomo. ,3ga uboro po3po6geHo HH3Ky BHMor, mo BUMararoTb goganco-Boi' cepm^iKami TypucTHHHHx o6'eKriB mogo i'x BignoBigHocri caHriapHo-emgeMiogoriHHHM craHgapraM.
OKpeMoi' yBaru 3acgyroBye BHyTpimHiH Typu3M, ag®e 3a yMoBH 3aKpHTTa KopgoHiB nig Hac naHgeMii' caMe noi'3gKH Bce-pegHHi Kpai'HH cragu agbrepHarHBoK) bh3hhm TypaM. npoTe BHyTpimHiH Typu3M noTpe6ye nocriHHoi peKgaMHo-rn^opMa-mHHoi' nigTpHMKH y KoHTeKcTi gep®aBHux nporpaM Horo npocyBaHHa. KpiM roro, HagaHHa neBHHM KareropiaM rpoMagaH (pogHHaM 3 ghbMH, neHcioHepaM) BaynepiB Ha neBHy cyMy gga BignoHHHKy BcepeguHi Kpai'HH cnpuaiHMe nonygaproami' BHyTpimHboro Typu3My, TaK caMe aK i cTBopeHHa gocTynHHx KopoTKoTpHBagux TypiB, Ha Kmragr TypiB BHxigHoro gHa.
Cepeg mmux 3axogiB, mo nponoHyroTbca gga BnpoBag®eHHa Mo®Ha 3aHaHHTH HaciynHi: iH^opMaqinHa mgrpuMKa 3gopo-Boro cnoco6y ®Hria, cBoenacra BaKUHHama, po3bhtok eKcKypcinHux MapmpyTiB Ta BHyTpimHboperioHagbHHx noi3goK Tomo.
npoTe, KpH3a, aKy cnpHHHHHga naHgeMia COVID-19, cepeg mmux npo6geM Taico® BuaBuga BigcyTHicrb Mi®HapogHoi npa-boboi ochobh, aKa Maga 6h gonoMarara TypucraM b kphthhhhx curyamax. Bigbm roro, BuaBugocb, mo cepeg Mi®HapogHHx iHCTHiymH Ta gep®aBHux TypHcTHHHHx ragy3eBux opraHiB, mo omKyronbca nmaHHaMH nogogaHHa HacgigKiB naHgeMii', HeMae eguHoi' gyMKH mogo (JiopMyBaHHa cucreMH 3axucTy TypucTiB, aK cno^HBarnB nocgyr. npoTaroM naHgeMii', y 3B'a3Ky i3 3aKpuTTaM KopgoHiB Big6ygoca cKacyBaHHa MigbftomB naKeTHux TypiB hh oKpeMux TypHcTHHHHx nocgyr, TaKux, aK aBianepegboiH, 6po-HMBaHHa roregiB Tomo. B qiH cuiyaqii, aKa y Mi®HapogHoMy npaBoBoMy nogi 6yga TpaKioBaHa aK $opc-Ma®op, caMe TypucTH onuHugucb HaH6igbm He3axumeHHMH. ^ ciocyBagoca, y nepmy Hepry, nuiaHb noBepHeHHa KomiiB 3a cnnanem 3a3gagerigb TypHcTHHHi nocgyru. TypucraHHi KoMnami', giroHH y Me®ax, go3BogeHux npaBugaMH $opc-Ma®opy, He nocnimagu noBepiaiH TypucTaM rpomi, HaMararoHHcb 3anponoHyBaTH agbiepHarHBHi BapiaHTH BignoHHHKy, aKi 3a3BHHaH He BignoBigagu napaMeipaM nonepegHboro 6poHK>BaHHa. OgHaK TaKHH BapiaHT agbiepHaraBHHx npono3HmK BignoHHHKy, aK BuaBugoca, 6yB HaHKpamuM BuxogoM i3 craHoBuma, ag®e BapiaHTH nepeHeceHHa TypiB Ha HaciynHUH piK Magu b co6i iHmi pu3HKH gga TypucTiB. Ti KoMnaHii', aKi Bigpa3y He 3Morgu 3anponoHyBaTH agbiepHarHBHi BapiaHTH BignoHHHKy, 3rogoM onuHugucb me y 6igbm cKpyTHoMy ctahobumi a6o HaBiTb gocarayBmu piBHa HennaTocnpoMo^Hocri, to6to 6aHKpyicTBa. hk npuKgag Mo®Ha HaBecm rpeubKoro Typoneparopa «My3eHigic TpeBeg», aKHH aKTHBHo npaqroBaB He TigbKH Ha puHKy yKpai'HH, age i Ha puHKax geaKux iHmux eBpo-nencbKHx Kpai'H. BpaxoByKHH, mo Typoneparop noBHiciro aKqeHTyBaB cbok> po6oiy caMe Ha npocyBaHHi BignoHHHKy y rpeqii', nig Hac noBHoro 3aKpHiTa KopgoHy qiei' KpaiHu, My3eHigic TpeBeg He MaB Mo^guBocii 3anponoHyBaTH TypuciaM 6ygb-aKHH agbTepHaiHBHHH BapiaHT TypHcTHHHoi' noi3gKH. npociiH y po6oii npH3BiB go 6aHKpyicTBa KoMnaHii'.
TaKi cmyami BKpan HeraiHBHo BnguHygu Ha Hacipoi' TypuciiB Ta i'x goBipy mogo goBrocipoKoBoro ngaHyBaHHa cBoi'x nogopo^en.
BpaxoByroHH cuTyaqiro, mo cKgagaca, BHHHKga HaragbHa noipe6a cTBopeHHa goKyMeHTa, aKHH 6h pergaMeHTy-BaB ocHoBHi npaBugu ^yHKqioHyBaHHa TypucTHHHoro puHKy y Hag3BHHaHHux cmyamax. Po3po6Ka Ta 3aiBepg®eHHa TaKoro goKyMeHTy Mae He TigbKH 3a6e3neHHTH gogaiKoBHH 3axucT TypuciaM y Kpu3oBux cmyaqiax, a h noBepHyTH BneBHeHicTb, Heo6xigHy gga goBrocipoKoBoro ngaHyBaHHa BignoHHHKy, mo BBa®aeTbca Ba®guBoro cKgagoBoro Big-HoBgeHHa TypucTHHHoro puHKy.
B TaKiH cuTyaqii' aKTHBHy po6oiy mogo cTBopeHHa TaKoro goKyMeHTa po3nonaga BcecBiTHa TypHcTHHHa opraHi3a-qia (UNWTO), go cnigbHoi' po6oiu npuegHaguca noHag 100 Mi®HapogHux opraHi3aqiH Ta HaqioHagbHux TypuciuHHux agMiHicipaqiH. ^oKyMeHT 6yB goBogi mBugKo po3po6geHHH Ta 3aTBepg®eHHH Ha 24 cecii' UNWTO, mo npoxoguga y Magpugi 3 30 gucionaga no 3 rpygHa 2021 poKy. yxBageHHH goKyMeHT, cnpaMoBaHHH Ha $opM^BaHHa ochobh mogo 3axucTy TypuciiB y Hag3BHHaHHHx cuTyaqiax oipuMaB Ha3By Mi®HapogHHH Kog i3 3axucTy TypuciiB (International Code for the Protection of Tourists) [11]. Xona qen goKyMeHT Mae peKoMeHgaqiHHHH xapaKTep, Horo aganiaqia Ta npaK-THHHe 3aciocyBaHHa 3a6e3neHHTb gogaTKoBi rapaHTii' 6e3neKH TypHcTHHHHx noi'3goK.
Mi®HapogHHH Kog i3 3axucTy TypuciiB cKgagaeibca i3 n'aTH po3gigiB:
1 po3gig. Bu3HaneHHa Ta noacHeHHa.
2 po3gig. nigipuMKa TypuciiB y Hag3BHHaHHHx cuiyaqiax.
3 po3gig. TypucTHHHHH 3axucT y KoHTpaKTax.
4 po3gig. Mi®HapogHe perygroBaHHa nogopo^en Ta Typu3My Hepe3 agbiepHaiHBHi pimeHHa cnipHux cuTyaqiH.
5 po3gig. MexaHi3MH goipuMaHHa Ta gogaroK i3 peKoMeHgaqiaMH go MmHapogHoro Kogy i3 3axucTy TypuciiB.
^eiagbHHH aHagi3 Bume3ragaHoro goKyMeHTy cBigHHTb npo rpyHToBHHH nigxig mogo Horo po3po6KH Ta npaKTHHHy
cnpaMoBaHicib 3axogiB, mo nponoHyeTbca b®hth y pa3i HaciaHHa Hag3BHHaHHux cuTyaqiH.
®opM^BaHHa cucieMH nigipuMKH Ta 3axucTy TypuciiB y Hag3BHHaHHHx cuTyaqiax nepeg6anae geKigbKa ochobhhx cKgagoBux, cnpaMoBaHux Ha iH^opMaqinHy, opraHi3aqiHHy, 6e3neKoBy, coqiagbHy Ta ncuxogoriHHy nigipuMKy.
1. rapMoHi3aqia
Heo6xigHicTb BciaHoBHTH 3aragbHHH rgo6agbHHH nigxig i rapMoHi3yBaiu nogiTHKy i npaKTHKy mogo nigipuMKH TypuciiB, oco6guBo iHo3eMHux y pa3i BHHHKHeHHa Hag3BHHaHHux cHTyaqiH He3Ba®aroHH Ha i'x HaqioHagbHicTb, Kpai'Hy
походження, мкце призначення, стать, мову, релпш, полiтичнi або iншi погляди, нацiональне або сощальне похо-дження, рейтинг постачальника послуг туризму тощо.
2. Баланс
Необхщшсть знайти сприятливий i справедливий баланс мгж тим, що хочеться отримати i тим що е реально досяжним. Мае бути придiлена спещальна увага позици i можливостям уах посереднишв туризму, а також без-посередньо туристiв з урахуванням та належним розглядом специфiчних потреб уразливих категорш турислв.
3. Спiвпраця i координацiя
Необхiднiсть пол1пшити i посилити мiжнародну сшвпрацю та координацiю серед громадських i приватних секторiв, як на нащональному, так i м1жнародному, щоб максимально ефективно надавати шдтримку iноземним туристам пвд час надзвичайних ситуацiй.
4. Вiдповiдальнiсть
Обов'язок громадсько! влади i постачальникв послуг туризму забезпечити допомогу шоземним туристам у надзвичайних ситуащях, у тому числ1 але не обмежуючи !х у легко доступнiй, своечаснiй, об'ективнш, чеснiй, i релевант-нш шформаци у зрозумшй формi, що е так саме важливим як i гарантування фiзично! та економiчно! безпеки. Вмiст i методи забезпечення шформаци мають бути таким, що передбачае певну конфiденцiйнiсть iндивiдуумiв та забез-печення захисту особистих даних. Така iнформацiя мае бути строго пропорцшна до складносп надзвичайно! ситуаци.
Проте вщповвдальшсть стосуеться i туристiв. Вони повинш самостiйно намагатися отримати необхвдну шфор-мацiю щодо послiдовностi та правильносп дiй у разi виникнення надзвичайних ситуацiй.
5. Доступнiсть
Туризм мае бути доступним для вах категорiй громадян включаючи тих, хто мае особливi потреби. У разi виникнення надзвичайних ситуацiй, для таких категорш громадян потрiбно забезпечити окремий канал комушка-цiй щодо питань охорони здоров'я, заходiв безпеки та доступносп основних послуг. Вiдсутнiсть тако! комушкаци, яка мае вiдповiдну специфшу, пiддае додатковим ризикам найбiльш вразливi категори туристiв. Постачальники послуг туризму i мiсцевi органи влади повинш розглядати виключення перешкод i захищае беручи в належному розглядi безпека уах мiжнародних туристiв.
Серед основних заходiв, як1 потрiбно запровадити для виршення проблем туристiв у разi настання надзвичайних ситуацiй варто визначити наступш:
- оперативне формування кризового штабу;
- розробка та впровадження мiжнародних стандартiв та протоколiв iз чiтким визначення перелiку та порядку дш у разi виникнення надзвичайних ситуацш;
- розгортання шформащйних та координацiйних центрiв з урахуванням специфши туристiв, що перебувають у мюцевосл, де ввдбулась надзвичайна подiя; забезпечення iнформацiйноl допомоги рiзними мовами;
- удосконалення програм страхування туриспв, включення до них страхових випадшв що пов'язанi iз впли-вом надзвичайних ситуацш;
- удосконалення договорiв на туристичне обслуговування, конкретизацiя пункпв пов'язаних iз форс-мажорними ситуащями, бiльш чiткий розподiл повноважень i вiдповiдальностi.
Висновки
Проведенi дослiдження сввдчать про значну залежнiсть iндустрi! туризму ввд впливу зовнiшнiх негативних факгорiв, таких як природнi та техногенш катастрофи, военнi конфлiкги, революци тощо. Вплив таких подш мае велике значения, але до початку пандеми коронавiрусу обмежувався локальним або репональним характером, на рiвня яких переважно i долалися наслiдки надзвичайних ситуацш. Проте COVID-19 засвiдчив неготовнiсть мiжнародних туристичних iнституцiй та нацiональних туристичних адмiнiстрацiй до вирiшення глобальних проблем в галузг Незахищеними виявилися як суб'екти туристичного бiзнесу, так i безпосередньо туристи. Державнi та галузевi органи влади здiйснювали заходи з шдтримки нащонального туристичного сектору, а UNWTO роз-робило рекомендацп щодо мiнiмiзацil впливу надзвичайних ситуацш на учаснишв туристичного ринку. Проте, на нашу думку, варто законодавче закршити мехашзм дiй суб'ектiв туризму шд час надзвичайних ситуацiй, у тому чи^ в контекстi захисту туриспв, чпкого розмежування вiдповiдальностi держави, органiзаторiв туризму, страхових оргашзацш та туристiв у разi виникнення надзвичайних ситуацш шд час здшснення туристичних подорожей.
Список використаноТ лггератури
1. Атаманчук З. А. Розвиток мiжнародного туризму в умовах пандеми COVID-19: тенденцil та очiкувания. / Бiзнес 1нформ. - 2020. Випуск № 5. С. 94-99. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-5-94-99
2. Бондаренко А. Г., Дупенко Н. О Вплив пандеми Covid-19 на мiжиародний туризм // Схщна Свропа: еко-номiка, бiзнес та управлiния. Свiтове господарство i мiжиароднi економiчнi в!дносини. - 2020. Випуск 3 (26), С. 3-7. DOI: https://doi.org/10.32782/easterneurope.26-1
3. Бондаренко Ю. Г., Романюк Е. В. Стан та перспективи розвитку туристично! галузi в умовах пандеми / «Вюник Нащонального ушверситету «Львiвська полiтехнiка». Серiя: «Проблеми економiки та управлiния». -2021, Випуск 5-1, С. 132-143. DOI: https://doi.org/10.23939/semi2021.01.132
4. Даниленко-Кульчицька В. А. Вплив пандеми COVID-19 на туристичний ринок свиу та Украни / Науковий журнал «Причорноморсьш економiчнi студи».- 2020. Випуск № 58. С. 120-124. DOI: https://doi.org/10.32843/bses.58-20
5. Дмитришин Л. I., Гавдей С. В. Зарубгжний досвщ забезпечення розвитку туристичного сектору в умо-вах пандеми / Науковий журнал «Причорноморсьш економiчнi студи». - 2021. Випуск № 70. С. 19-24. DOI: https://doi.org/10.32843/bses.70-3
6. Кривоберець М. М. Розвиток туризму в постпандемiчний перюд: тенденци та заходи пвдтримки / Науковi працi Мiжреriональноl Академи управлшня персоналом. Економiчнi науки. - 2022. Випуск № 1 (64). С. 48-53. DOI: https://doi.org/10.32689/2523-4536/64-6
7. Литвин О. В. Мiжнародний туризм в сучасних умовах кризи i соцiально-економiчних потрясшь / Науковий журнал «Економка i суспшьство». - 2022, Випуск № 40. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-17
8. Тюрша Д. М. М1жнародний туризм в умовах пандеми: проблеми та шляхи подальшого розвитку / Науковий журнал «Економка i суспшьство». - 2021, Випуск № 30. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-30-32
9. UNWTO Tourism Recovery Tracker. URL: https://www.unwto.org/tourism-data/unwto-tourism-recovery-tracker (дата звернення: 15.10.2022)
10. COVID-19: Measures to Support Travel and Tourism. URL: https://www.unwto.org/tourism-data/covid-19-measures-to-support-travel-tourism (дата звернення: 18.10.2022)
11. World Tourism Organization. International Code for the Protection of Tourists, UNWTO, Madrid. - 2022. DOI: https://www.e-unwto.org/doi/10.18111/9789284423361 (дата звернення: 20.10.2022)
References
1. Atamanchuk Z. A. (2020) Rozvytok mizhnarodnoho turyzmu v umovakh pandemii COVID-19: tendentsii ta ochikuvannia. / Biznes Inform. - 2020. Vypusk № 5. S. 94-99. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-5-94-99
2. Bondarenko A. H., Duhiienko N. O (2020) Vplyv pandemii Covid-19 na mizhnarodnyi turyzm // Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia. Svitove hospodarstvo i mizhnarodni ekonomichni vidnosyny. - 2020. Vypusk 3 (26), S. 3-7. DOI: https://doi.org/10.32782/easterneurope.26-1
3. Bondarenko Y. H., Romaniuk E. V. (2021) Stan ta perspektyvy rozvytku turystychnoi haluzi v umovakh pandemii / «Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia: «Problemy ekonomiky ta upravlinnia». -2021, Vypusk 5-1, S. 132-143. DOI: https://doi.org/10.23939/semi2021.01.132
4. Danylenko-Kulchytska V. A. (2020) Vplyv pandemii COVID-19 na turystychnyi rynok svitu ta Ukrainy / Naukovyi zhurnal «Prychornomorski ekonomichni studii».- 2020. Vypusk № 58. S. 120-124. DOI: https://doi.org/10.32843/bses.58-20
5. Dmytryshyn L. I., Havdei S. V. (2021) Zarubizhnyi dosvid zabezpechennia rozvytku turystychnoho sektoru v umovakh pandemii / Naukovyi zhurnal «Prychornomorski ekonomichni studii». - 2021. Vypusk № 70. S. 19-24. DOI: https://doi.org/10.32843/bses.70-3
6. Kryvoberets M. M. (2022) Rozvytok turyzmu v postpandemichnyi period: tendentsii ta zakhody pidtrymky / Naukovi pratsi Mizhrehionalnoi Akademii upravlinnia personalom. Ekonomichni nauky. - 2022. Vypusk № 1 (64). S. 48-53. DOI: https://doi.org/10.32689/2523-4536/64-6
7. Lytvyn O. V. (2022) Mizhnarodnyi turyzm v suchasnykh umovakh kryzy i sotsialno-ekonomichnykh potriasin / Naukovyi zhurnal «Ekonomika i suspilstvo». - 2022, Vypusk № 40. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-17
8. Tiurina D. M. (2021) Mizhnarodnyi turyzm v umovakh pandemii: problemy ta shliakhy podalshoho rozvytku / Naukovyi zhurnal «Ekonomika i suspilstvo». - 2021, Vypusk № 30. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-30-32
9. UNWTO Tourism Recovery Tracker. URL: https://www.unwto.org/tourism-data/unwto-tourism-recovery-tracker (accessed: 15.10.2022)
10. COVID-19: Measures to Support Travel and Tourism. URL: https://www.unwto.org/tourism-data/covid-19-measures-to-support-travel-tourism (accessed: 18.10.2022)
11. World Tourism Organization. International Code for the Protection of Tourists (2022), UNWTO, Madrid. - 2022. DOI: https://www.e-unwto.org/doi/10.18111/9789284423361
