CC BY
19
УДК 338:48 JEL Classification: L83
СУЧАСН1 виклики ТА МЕГАТРЕИДИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЩЙИОТ
СФЕРИ
©2020 ГРАФСЬКА О. I.
УДК 338:48
JEL Classification: L83
Графська О. I.
Сучасн виклики та мегатренди розвитку туристично-рекреацшноТ сфери
Глобальн тренди та виклики суспiльно-економiчного розвитку, процеси глобал'ваци, штеграци та cepBicu3a^iхарактеризуются високим дина-Mi3M0M впливу на Bci сфери економiчноiд'тльностi, а тому без превентивного реагування на зовншш впливи ефективний розвиток економ'мноi системи кран буде ускладнений. Особливо це актуально для туристично-рекреацшно: сфери, яка мае мiжнародний характер i взаемопов'язана з глобальними мегатрендами й економiчними циклами розвитку сусп'шьства. Метою дотдження е виявлення сучасних виклиюв i мегатренд'т розвитку туристично-рекреацшно: сфери як детермiнант формування та використання туристичного потен^алу Украти. Встановлено, що необхiднiсть фокусування на основних глобальних трендах i викликах розвитку туристично-рекреацшно: сфери особливо важлива сьогодт для об(рунтування виваженоi полтики та мехатзм'ю виходу втчизняного туристичного б'внесу з кризи, а також виявлення додаткових можли-востей i передумов нарощення потен^алу туристично-рекреацйноiсфери в територ'шльнихгромадах i нацональному сусп'шьно-економ'тому простор'1 загалом. Встановлено вплив урбатзаци як мегатренду сусп'шьно-економ'того розвитку на туристично-рекреа^йну сферу, а саме, що це призводить до надлишкового туризму, тобто зростання туристичних потокв. Доведено, що сьогодт новi iнформацiйнi технологи широко застосовуються в м'жнародному туризмi, i це е прикладом для впровадження таких технологй у втчизняну практику. Охарактеризовано вплив в'ртуальних мереж як сучасних глобальних тренд'ю на м'жнародному ринку туристичних послуг. Досл'джено вплив процеав COVID-19 на сферу туризму та визначено основн проблеми, з якими сьогоднi зткнулася сфера туризму. Запропоновано шляхи виходу з сучасно: кризи. Простежено, що nандемiя коронав'>русу сьогоднiмае вплив не т'шьки на туристично-рекреацйну сферу, але й свтову економiку загалом. Кпючов'1 слова: туризм, мегатренд, туристично-рекреацйна сфера. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-2-17-23 Б'бл.: 26.
Графська Орислава iBaHiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри готельно-ресторанного бiзнесу, Льв'вський державний утвер-ситет ф'вичноiкультури iменi iвана Боберського (вул. Костюшка, 11, Льв'в, 79007, Украина) E-mail: grafskayaorislava@gmail.com
УДК 338:48 JEL Classification: L83
Графская О. И. Современные вызовы и мегатренды развития туристско-рекреационной сферы
Глобальные тренды и вызовы общественно-экономического развития, процессы глобализации, интеграции и сервисизации характеризуются высоким динамизмом влияния на все сферы экономической деятельности, а потому без превентивного реагирования на внешние воздействия эффективное развитие экономической системы стран будет затруднено. Особенно это актуально для туристско-рекреационной сферы, которая имеет международный характер и взаимосвязана с глобальными мегатрендами и экономическими циклами развития общества. Целью исследования является выявление современных вызовов и мегатрендов развития туристско-рекреационной сферы как детерминант формирования и использования туристического потенциала Украины. Установлено, что необходимость фокусировки на основных глобальных трендах и вызовах развития туристско-рекреационной сферы особенно важна сегодня для обоснования взвешенной политики и механизмов выхода отечественного туристического бизнеса из кризиса, а также выявления дополнительных возможностей и предпосылок наращивания потенциала туристско-рекреационной сферы в территориальных общинах и национальном общественно-экономическом пространстве в целом. Установлено влияние урбанизации как мегатренда общественно-экономического развития на туристско-рекреационную сферу, а именно, что это приводит к избыточному туризму, то есть росту туристических
UDC 338:48 JEL Classification: L83
Grafska O. I. Modern Challenges for and Megatrends in the Development of the Tourism and Recreation Sphere
Global trends in and challenges for the socio-economic development, globalization, integration and service processes are characterized by high dynamism of their effect on all spheres of economic activity. Therefore, without a preventive response to external influences, effective development of the economic system of countries will be hindered. This is especially true for the tourism and recreation sector, which is international in nature and interconnected with global megatrends and economic development cycles of society. The aim of the study is to identify contemporary challenges for and megatrends in the development of the tourism and recreation sphere as determinants of the formation and use of the tourism potential of Ukraine. It is established that the need to focus on the main global trends in and challenges for the development of the tourism and recreation sector is especially important today to justify a balanced policy and mechanisms for surmounting the crisis in the domestic tourism sector as well as to identify additional opportunities and prerequisites for building the potential of the tourism and recreation sector in territorial communities and national socio-economic space as a whole. The study reveals the effect of urbanization, as a megatrend in socio-economic development, on the tourist and recreation sphere, namely, that it leads to excessive tourism, i.e., an increase in tourist flows. It is proved that today new information technologies are widely used in international tourism, which is an example for applying such technologies in domestic practice. The effect of virtual networks as modern global trends in the international tour-
потоков. Доказано, что сегодня новые информационные технологии широко применяются в международном туризме, и это является примером для внедрения таких технологий в отечественную практику. Охарактеризовано влияние виртуальных сетей как современных глобальных трендов на международном рынке туристических услуг. Исследовано влияние процессов COVID-19 на сферу туризма, и определены основные проблемы, с которыми сегодня столкнулась сфера туризма. Предложены пути выхода из современного кризиса. Прослежено, что пандемия коронавируса сегодня имеет влияние не только на туристско-рекреационную сферу, но и мировую экономику в целом. Ключевые слова: туризм, мегатренд, туристско-рекреационная сфера. Библ.: 26.
Графская Орислава Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры гостинично-ресторанного бизнеса, Львовский государственный университет физической культуры имени Ивана Бо-берского (ул. Костюшко, 11, Львов, 79007, Украина) E-mail: grafskayaorislava@gmail.com
ism services market is characterized. The influence of COVID-19 processes on the tourism industry is investigated, and the main problems that the tourism industry is facing today are identified. The ways for overcoming the current crisis are proposed. It is found that the coronavirus pandemic has an impact not only on the tourism and recreation sector but also on the global economy as a whole.
Keywords: tourism, megatrend, tourism and recreation sphere. Bibl.: 26.
Grafska Oryslava I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Hotel and Restaurant Business, Ivan Boberskyi Lviv State University of Physical Culture (11 Kostiushko Str., Lviv, 79007, Ukraine)
E-mail: grafskayaorislava@gmail.com
Постановка проблеми. Глобальш тренди та викли-ки суспiльно-економiчного розвитку, процеси глобамзаци, штеграцп та сервкизацп характеризуются високим дина-мiзмом впливу на ва сфери економiчноí дiяльностi, а тому без превентивного реагування на зовншш впливи ефек-тивний розвиток економiчноí системи краш буде ускладне-ний. Особливо це актуально для туристично-рекреацшно! сфери, яка мае мiжнародний характер i взаемопов'язана з глобальними мегатрендами й економiчними циклами розвитку суспкьства. Зростаюча чи спадна економiчна динамка розвитку прямопропорцшно корелюе з динамь кою туристичних потоив. Ниш свкова туристична система формуе 9,5 % ВВП i забезпечуе 266 млн робочих мюць у економщь Аналiтики UNWTO [25] також прогнозують подальше зростання юлькоста мiжнародних туристичних вiзитiв у свт.
Укра'на виявляе полiтику в^критост та штеграци до свггового економiчного простору. В^буваються позитивш тенденцп нарощення обсягш i змш структури в''1зного ту-ристичного потоку. Тому прогнози щодо подальшого розвитку та нарощення потенщалу нащонально! туристично-рекреацшно! сфери мають ва шанси на здшснення, проте залишаеться високий ршень невизначеност i волатильнос-тi, що пов'язано з глобальними впливами, в тому чи^ зу-мовленими пандемiею СОУГО-19, нестабiльнiстю зовнiш-нього середовища, коливаннями кон'юнктури, загострен-ням конкуренцп на свiтовому ринку туристичних послуг.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Проблемам розвитку туристично-рекреащйно1 сфери придкено багато уваги з боку зарубiжних i вiтчизняних дослiдникiв. Серед них Андреева Н., Бовен Дж., Вестон С., Каспар С., Котлер Ф., Любiцева О., Мазаракi А., Макенс Дж., Маль-ська М., Мюллер Б., Райян К., Романчук Л., Смирнов I., Сокол Т., Ткачук Т., Федякин А., Шикша О. та ш. Бкьшкть фахiвцiв зазначають, що функцiонування туристично-рекреащйно1 сфери вiдбуваеться в дуже динамiчних умо-вах пiд дiею низки чинникiв нацiонального i глобального масштабов. Тому виникае потреба виявлення та оцшки су-
часних трендiв i викликш розвитку ще1 сфери, що дозволить прогнозувати тенденцп И розвитку.
Метою дослкження е виявлення сучасних викликш i мегатрендiв розвитку туристично-рекреащйно1 сфери як детермшант формування та використання туристичного потенщалу Украши.
Виклад основного матерiалу. Проаналiзувавши ре-зультати дослiджень щодо виявлення головних драйверов розвитку туризму, експерти визначили, що в умовах переходу економiчних систем до постiндустрiальноl (шформа-цшно!) ери зростае необх^шсть орiентування на характеры '1й «проривнi шноваци», якими е продукти i сервiси, що в^повкають запитам шформащйно1 економiки - тех-нологiчнi стартапи. Поширення технолопчних мегатрен-дш - результат глобалiзацil. Вони можуть спричинити кар-динальш змiни у свiтовiй туристичнiй системi i, вiдповiдно, туристичнiй системi Украши. Водночас вплив технолопчних трендiв на туризм - це технологи блокчейн та И потен-цшш можливостi, пов'язанi з процедурами кентифшаци туристiв, покращення якостi обслуговування, появою кардинально шших механiзмiв оргашзаци подорожей, можли-востями монiторингу ринку туристичних послуг тощо [8]. На базi високого потенцiалу розвитку в УкраМ 1Т-сфери можна вже сьогодш закладати iнновацiйнi засади надання туристично-рекреацшних послуг. Украша першою у свт запустила електронний державний аукщон на основi технологи блокчейн - систему державних електронних торгш iз заставним майном (СЕТАМ), пiсля ребрендингу - торго-ва марка ОрепМагке [19].
Новi iнформацiйнi технологи широко застосову-ються в мiжнародному туризмь Згiдно з даними UNWTO, понад 33 % юиенпв туристичних агентств у вщ вiд 18 до 47 роив вважають за краще використовувати штерак-тивнi системи i туристичнi онлайн-сервiси для пiдбору й оформлення туристично! по!здки. Понад 53 % ^ентш вважають за краще використовувати доступш популярнi месенджери для уточнення деталей пошдки. Багато компа-нiй розробляють i активно впроваджують сво'1 додатки для
смартфошв [3]. Цi тенденцп слiд враховувати, аналiзуючи поведiнковi особливостi основно1 групи споживачiв послуг та обгрунтовуючи стратегiчну маркетингову полiтику туристично1 компани, а також визначаючи прiоритети розвитку туристично-рекреацшно1 сфери на нащональному та локальному рiвнях.
Формування моделi нащонально1 цифрово! економi-ки може послугувати акселератором розвитку як загалом економiки краши, так i ll туристично-рекреацшно1 сфери. Детермшантами розвитку туризму називають [8]:
■ посилення впливу центрамзованих (Booking, Airbnb) та децентралiзованих платформ (так зваш «убивцi Airbnb», що звкьняють готелi та спожи-вачiв в^ сплати комiсiйних збор1в) бронювання засобш розмiщення; соцiальних мереж, хостин-пв, мобкьних технологiй (Facebook, Instagram, Youtube, Viber, TripAdwisor);
■ поширення мобкьних додаткiв;
■ зростання придбань туристичних продукпв i послуг в штернет-середовищ^
■ зростання залежностi, бронювань послуг вк чи-сельностi вквкувань сайту (конверсiя);
■ упровадження технологш спiльного споживання.
Цифровi Mapxemu^oBi комуткаци е одночасно i су-
часним викликом, i iнструментом розвитку комункацп мiж курортно-рекреацiйними пiдприемствами, з одного боку, i споживачами i стейкхолдерами - з другого. Особливе значення вони набули в умовах шформатизаци сустльства, оскiльки, за даними Асощаци готельного маркетингу, сощ-альнi мережi охоплюють 77 % онлайн-населення, i мкьйо-ни людей використовують сайти сощальних мереж, такi як Twitter, Instagram i Facebook [1]. Курортно-рекреацшш шд-приемства, задовольняючи очiкування споживачiв через спогади та досвiд, яи вони отримують пiд час свого перебу-ванняу шдприемствах курортно-рекреацшно1 сфершякими можуть подкитись у соцiальних мережах, використовують маркетинговi комушкаци в сощальних мережах. Найбкьш ефективним способом просування курортно-рекреацшних пiдприемств е сайти онлайн-бронювання (hotels.com, booking.com, trivago.com, agoda.com, expedia.com i т. д.) ^м того, для курортно-рекреацшних шдприемств дуже важли-во застосовувати методи заохочення споживачш, щоб вони бажали залишати в^уки, фото та вiдео на онлайн-сайтах, таких як: booking.com, TripAdvisor, Facebook, Instagram i Twitter [11; 22]. Тобто за допомогою маркетингових кому-шкацш пiдтримуеться взаемозв'язок зi вйма стейкхолдерами, що дозволяе шдвищувати якiсть надання курортно-рекреацiйних послуг.
Екoлoгiзaцiя мислення. Упродовж останнк роив Св-ропейська Комiсiя виступила з илькома важливими шь цiативами у галузi ефективностi використання ресурс1в, яи вткились у «Пакет циркулярно1 економки» (грудень 2015 р.). Економiка замкненого циклу або циркулярна економка (англ. Closed-loop economy, Circular economy) -модель економiчного розвитку, заснована на вкновлен-ш та рацiональному споживанш ресурсiв, альтернатива традицiйнiй, лiнiйнiй економщ [9]. Свропейський Союз запровадив шщативу - побудувати «зелену» iнфраструк-туру екосистемних послуг. За визначенням фахшцш ООН,
екосистемш послуги становлять собою безлiч вигiд, якими природа надкяе суспiльство. Екосистемнi послуги ство-рюють можливосп для життя людей, наприклад, шляхом надання !м калорiйноl 'Mi i чисто1 води, регулювання захво-рювань i клiмату, сприяння запиленню культур i формуван-ню Грунпв, а також забезпечення туристичних, рекреащй-них, культурних потреб населення [10]. Глобальш виклики останшх рокiв щодо попршення стану здоров'я населення, незадовЬ\ьно1 екологiчноl ситуацй, перевантаження тощо. Тому сьогодш не просто модно бути здоровим, а цей тренд переходить на туризм - розвиваеться окремий сегмент туристш LOHAS (Lifestyles о£ Health and Sustainability), яи вiддають перевагу зеленому й еколопчному туризму, дбають про навколишне середовище, обирають екологiчнi види транспорту, споживання оргашчних продукт1в, виро-щених у приватних господарствах.
Сучасними трендами розвитку екосистемних послуг у сферi немасових видiв туризму е:
1) фермерський туризм - як швидко зростаючий ри-нок послуг, що дозволяе городянам поеднуватися з природою;
2) туризм на природоохоронних територiях з вод-ними акваторiями та рибальськими селищами. Фахiвцi вважають, що послуги рекреащйно1 рибо-ловлi - це зростаючий туристичний сектор з при-близно 118 мкьйонами рибалок у розвиненому свiтi;
3) природний туризм у лках, який сл^ враховувати у регiональному плануванш та управлiннi лiсогос-подарською дiяльнiстю.
Таким чином, доходи вiд «зеленого» туризму можуть стати стимулом для впровадження заходш сталого розвитку скьських i природоохоронних територiй, регюнально1 iнфраструктури [16; 17].
Згiдно з проведеним опитуванням TrekkSoft [26] еколопчш тури - це найпопулярнiшi тури, пропоноваш ба-гатьма туроператорами. Найчастше - це незвичайнi тури, що дають той самий uniquee xperience, вони е навчальними, iнформативними як про окремi дестинацй, так i про мож-ливi шляхи виршення глобальних i локальних екологiчних загроз. Згiдно з опитуванням Booking.com [18] 86 % турис-тiв готовi сп1впрацювати з органiзацiями, що займаються зменшенням згубного впливу !х пошдки на навколишне середовище - чи то прибирання пляж1в, чи в^мова на час вiдпустки вiд автомобкя.
Досягнення кра1н у сферi управлшня природними ресурсами та !х ращонального використання за рiвнем екологiчноl ефективносп вiдображенi у результатах глобального до^дження Йельського i Колумбiйського уш-верситет1в у спiвпрацi з Всесвггшм економiчним форумом. Розрахований ними 1ндекс екологiчноl ефективностi [5] у 2018 р. мютить 24 показники в 10 категорiях, якi вiдо-бражають рiзнi аспекти стану навколишнього природного середовища та життездатносп ll еколопчних систем, збе-реження бiологiчного рiзноманiття, протидЦ змiнi клiмату, стану здоров'я населення, практику економiчноl дiяльнос-ri i ступiнь ll навантаження на навколишне середовище, а також ефектившсть державно1 полiтики у сферi екологи, що дозволяе оцiнити стан навколишнього середовища та
життездатшсть екосистем 180 краш свггу. У 2018 р. леером за ргвнем екологiчноï ефективностi визнано Швейцарiю. У першу десятку лiдерiв також увшшли Францiя, Данiя, Мальта, Швецiя, Велика Бриташя, Люксембург, Австрiя, 1р-ландiя та Фiнляндiя. Украша в рейтингу поала 109 сходин-ку i опинилась мiж Туреччиною (108) та Гватемалою (110). Останш сходинки рейтингу зайняли Бангладеш i Бурундь
У поточному рощ шдекс Украши склав 52,87 бали. Водночас найпрше значення отримав показник, який ощ-нюе втрати нами лiсового покриву (14,08). ^м того, низка показниюв ощнена менш нiж на 50 балв. Найкращий бал (88,71) присвоено УкраМ за категорieю «забруднення важ-кими металами», яка розглядае вплив наявного у повир, водi, rрyнтi та штучних матерiалах свинцю на стан здоров'я людей.
Компаративний аналiз взаемозв'язку мiж шдекса-ми екологiчноï ефективностi та економiчним добробутом (ВВП на одну особу) краш показав позитивну корелящю. I, власне, для досягнення цкей щодо забезпечення сталого розвитку необх^ний рiвень економiчного розвитку дозво-ляе реалiзyвати iнвестицiï в iнфрастрyктyрy, необх^ну для охорони здоров'я людини та екосистем. В умовах нарощен-ня процесш yрбанiзацiï важливе екологiчно орiентоване бyдiвництво з покращенням джерел доставки питно'1 води, yправлiння стiчними водами та зменшенням забруднення. Проте характерною перешкодою сталому розвитку е те, що зростання доходiв занадто часто в^буваеться за рахунок навколишнього середовища, особливо використання при-родних ресурав i безконтрольно'1 iндyстрiалiзацiï.
Тиск глобальних мегатрендш (серед яких збкьшення тривалост життя, вплив соцiальних медiа, використання Big Data, повсюдне використання шформащйних, високое-фективних, iнновацiйних технологiй, змша центргв впливу в економiцi, конвергенщя продyктiв, пристро'1в, послуг, ш-див^уамзащя товарiв i послуг, клiматичнi змши, перевага екологiчно чистiй продукцп, дефщит ресyрсiв, урбашза-цiя) формуе потребу у численних i рiзноманiтних змшах, а отже, i вiдповiднy стратепчну платформу для виважено'1 та обгрунтовано'1 економiчноï полiтики багатьох краш. Адже насл^ки кожного з перелiчених мегатрендш мають скерувати секторальну, регiональнy i державну полiтикy Украши в русло необх^них змiн i реформ.
Урбашзащя як мегатренд сyспiльно-економiчного розвитку особливим чином впливае на туристично-ре-креацiйнy сферу, але останнiми роками з'явився такий новий термш, як «overtourism» (у перекладi з англ. - над-лишковий туризм) як реакцiя на виклики щодо управ-лiння зростаючими туристичними потоками у мiських дестинащях, зважаючи на вплив урботуризму на мюта та ïхнiх мешканцiв [24]. Зростаюча кiлькiсть yрботyристiв збiльшyе споживання природних i туристичних ресурав мкт, здiйснюе соцiокyльтyрний вплив i зростаючий тиск на мiськy iнфрастрyктyрy. Ще задовго до появи термiна «overtourism» ЮНВТО визначила поняття туристично'1 мкткост (пропускно'1 спроможностi) «як максимальну ильисть людей, якi можуть вiдвiдати туристичну дести-нацiю одночасно без здшснення деструктивного впливу на природне, економiчне та соцiокyльтyрне середовище та попршення якостi туристичних продуктов, що надаються».
Ця мета може бути досягнута через участь територiальних громад (мюцевих влад) у розвитку туризму, управлшш туристичними потоками, зменшеннi сезонност туризму, ре-тельному планyваннi туризму в дестинащях, яке враховуе '¿хню туристичну спещамзащю та диверсифiкацiю туристичних продуктов, а також максимально можливу туристичну мктисть [13].
Виршити проблеми, що стоять перед урботуриз-мом, сьогоднi е складним завданням. «Нова програма ООН з розвитку мкт» вказуе на 17 щлей '¿х сталого розвитку, водночас особливо сл1д видiлити Щль 11 «Зробити мiста iнклюзивними, безпечними, пружними та сталими». За ккька останнiх десятирiч чисельнiсть мiського населен-ня, як i територiя мют, динамiчно зростали та трансфор-мувалися. Згiдно з даними ООН у 1990 р. 43 % свггового населення проживало в урбашзованих ареалах, на 2015 р. цей показник склав 54 % та очшуеться його зростання до 60 % у 2030 р. Водночас iз прискореною урбашзащею у свт спостертаеться зростання урботуризму через те, що мюта вважаються дуже популярними дестинащями для бiзнесо-вого та тзнавально-в^починкового туризму. Чисельнiсть мiжнародних тyристiв зросла з 20 млн у 1950 р. до понад 1,3 млрд оаб у 2017 р. ЮНВТО прогнозуе, що свгговий туризм буде динамiчно розвиватися i дам - з середньорiчним темпом 3,3 % за рш до 2030 р., коли чисельшсть туристгв у свт досягне 1,8 млрд оаб [24]. Ниш дох^, що отриму-еться як вiд внyтрiшнього, так i мiжнародного туризму, е важливим чинником соцiоекономiчного та культурного розвитку багатьох мкт i мiських агломеращй. Водночас зростання урботуризму призводить до появи рiзнома-нiтних викликiв щодо забезпечення сталого зростання та практик, яи б мiнiмiзyвали вiд'емний вплив туризму в мютах, зокрема з використання природних ресурсш, со-щокультурного впливу, зростаючого навантаження на шф-раструктуру та yправлiння мобiльнiстю та концентращею (скупченнями) тyристiв. Останнiми роками щ виклики також супроводжувались збкьшенням пропозицй про-живання тyристiв у мктах через новi вiртyальнi платфор-ми туристичного сервiсy [13]. У результат наростае кон-флiктогеннiсть мюького простору, що проявляеться через негативне ставлення мешканцгв мiст до туриспв через '¿х надмiрнy концентрацiю, особливо в центральних осеред-ках мют, пiдвищений гам i засмiчення, а також шших не-зручностей, пов'язаних з перебуванням туриспв.
Розвиток вiртуальних мереж як сучасний глобаль-ний тренд на мiжнародномy ринку туристичних послуг по-яснюеться iнформацiйною насичешстю сфери туризму, ба-гатоаспектнiстю дкових вiдносин з yсiма стейкхолдерами, можливостями шдив^уального вибору й ексклюзивнiстю туристичних послуг, потребою '¿х швидко'1 доступносп та технологiчного удосконалення, динамiчнiстю економiчних змiн i високою конкyренцiею. Зпдно з аналiзом статистич-но'1 звггносп, надано'1 компанiею eMarketer, свiтовий об-сяг продажiв туристичних послуг у вiртyальномy просторi склав 612,91 млрд дол. США у 2017 р., що на 11,7 % бкьше, шж у попередньому рощ [12]. Тому впровадження сучасних IT-технологш забезпечить шформатизащю та швид-кий обмш даними, iнтеграцiю та комунжащю всiх гравц1в туристичного ринку, можливють вивчення та надання
iндивiдуальних потреб споживачш, активну комунiкацiю, зростання якосп та швидкостi обслуговування у процеа надання туристичних послуг, зростання результативност туристично'1 iндустрiï.
Активiзацiя дiяльностi вiртуальних мереж на мiж-народному ринку туристичних послуг1 обумовлена перевагами ïx розвитку (у чому числi, на базi франчайзингу) [15]:
■ вiртуальний простiр як потужна платформа ствп-рацi з партнерами та ииентами у режимi реального часу;
■ розширення можливостей доступу споживачiв до асортименту пропонованих туристичних послуг;
■ одночасне здшснення ккькох операцiй на однiй онлайн-платформ^
■ доступнiсть ознайомлення та придбання туристичних послуг для людей з обмеженими можли-востями;
■ необмежешсть у чаа та пошук туристичних на-прямш вiдповiдно до шдивкуальних потреб спо-живача; створення та функщонування нового вiр-туального тдприемства в мережi з мiнiмальними витратами на розвиток;
■ зростання ккькост пропонованих брендiв пере-важно за рахунок злиття або утворення спкьних об'еднань з конкурентами, що дозволяе пропо-нувати новi або використовувати удосконаленi онлайн-платформи для обслуговування спожива-чiв i налагодження партнерських бiзнес-вiдносин.
На сьогоднi iндивiдуалiзацiя moBapiB i послуг е гло-бальним мегатрендом розвитку нацiональниx економж, i, власне, у туристично-рекреацiйнiй сферi туроператори отримують щораз бiльшу ильисть заявок на унiкальнi тури, яи хочуть отримати щось особливе, певний унжаль-ний досвiд - once-in-a-life time experience.
Згiдно з даними звггу Booking.com найближчим часом ми, ймовiрно, побачимо стрiмкi змши у ставленнi до подорожi як до продукту. Звичш путiвники поступляться мкцем емному, максимально актуальному контенту, який легко вмктиться в стрiчкаx новин мандрiвникiв. Третина опитаних (34 %) хотки б одержувати готовi персональнi рекомендацп про подорожi, а 41 % учасниив дослiдження хотки б, щоб туристичнi бренди впроваджували такi технологи, як штучний iнтелект, i пропонували варiанти на основi аналiзу минулих подорожей. Понад половина (52 %) респонденпв защкавлеш в теxнологiчниx iнновацiяx (на-приклад, цифрових туристичних пдш), якi допоможуть зробити враження вк по'1здки дшсно унiкальними [18]. За даними TripAdvisor, пiдвищиться роль впливових людей (influencers), на сайтi будуть додаш професiйнi вiдгуки впливових людей, що мають велике охоплення на сво'1х сайтах i в сощальних мережах, або тих, хто працюе в надшних виданнях, включаючи National Geographic, Business Insider i theTravel Channel [23]. ^м того, в умовах iндивiдуалiзацiï туристичних послуг ускладнюються мотиви i критерп подорожей (еколопчшсть туризму, волонтерство, акцент на отриманш незвичайного досвiду i вражень), вккриваеться
1 Expedia Inc., YTB Global Travel, Travelport, World Travel Holdings, eDreams ODIGEO, eLong Inc, Tongcheng Tourism, MakeMyTrip Limited, Yatra Online Inc, Travix International BV, Webjet Limited.
все бкьше нових i цифровiзованих travel-платформ. Орга-шзащя TypiB переходить в онлайн, а MapremHroBi технологи та мотиващя туристш набувае бкьш витончених, нових i водночас непростих граней.
Одним i3 сучасних глобальних тpендiв розвитку туристично-рекреацшно! сфери е нарощення ua^ma6in крупного туризму. У 2017 р. на ринку кру'1зного туризму обслуговано 25,2 млн оаб (37,1 млрд дол. США), що на 6,6 % бкьше поршняно з 2016 р. i на 63,4 % - поршня-но з 2007 р. [21]. Глобальний кру1зний ринок формували 365 суден i 535 тис. пасажирських пpичaлiв на початок 2018 р. Водночас, за прогнозами, що базуються на обся-гах сyднoбyдiвних замовлень, до 2027 р. ккьисть пpичaлiв зросте до 750 тис. для обслуговування 434 суден кру!зного флоту [20]. Синергетичний ефект у розвитку крупного туризму забезпечуеться диверсифшащею та диференщащею пропозицп - задоволення piзних груп потреб (мoтивiв) спoживaчiв, зростанням якост обслуговування пaсaжиpiв, розвитком дестинaцiй та освоенням нових геoгpaфiчних теpитopiй, що зумовлюе формування нових робочих мкць i зростання бюджетних вiдpaхyвaнь у кру!зних центрах.
Пандемiя коронавiрусу COVID-2019 як новий ви-клик завдае значних втрат як для розвитку туристично-рекреацшно! сфери, так i свiтoвoi екoнoмiки загалом. Як заявила голова Всесвiтньoi ради з подорожей та туризму (WTTC) Глopiя Гевара в штерв'ю газет «El Mundo», свио-вий туризм може зазнати збиткш poзмipoм 22 млрд дол. США через спалах кopoнaвipyсy C0VID-2019: «Ще зара-но, щоб зрозушти стyпiнь впливу (спалаху кopoнaвipyсy на туристичну галузь - ред.), але Всесвiтня туристична оргашзащя спкьно з Oxford Economics провели попере-днi розрахунки, згiднo з якими ця криза обшдеться гaлyзi щонайменше в $22 млрд. Розрахунки Грунтуються на до-свiдi попередшх криз, як-от SARS або H1N1, i базуються на втpaтi китайських туристш, якi бiльше не подорожують у цей пеpioд» [2; 4]. Глава WTTC прогнозуе, що найбкьший вплив епiдемiя матиме на галузь в Азп, насамперед у Ки-тai, де туризм становить 11 % ВВП. Уже зараз китайщ вк-мовляються вiд по'здок, хоча «вони витрачають нaйбiльше, коли подорожують» [3].
Також у Державному aгентствi з розвитку туризму Украши повкомили, що найбкьше карантин i пaндемiя кopoнaвipyсy вдарили по тypистичнiй галузь Однак оста-точних даних щодо збиткш там тдрахувати не можуть, осильки вiдсyтня статистична iнфopмaцiя. Голова агентства Мар'яна Олекав зазначае: «На сьoгoднi сектор туризму е одним iз нaйбiльш постраждалих у свт вк спалаху COVID-19, який впливае як на попит, так i на пропозищю. Це провокуватиме подальший регрес в умовах слабшо' свь тово' екoнoмiки, геoпoлiтичнoi, сoцiaльнoi та торговельно' нaпpyженoстi, а також неpiвнoмipнoi ефективнoстi серед основних вшзних pинкiв подорожей» [7].
Такий серйозний виклик сьогодш як пaндемiя ко-poнaвipyсy впливае сьoгoднi не лише на туристично-pекpеaцiйнy сферу, але й свггову екoнoмiкy загалом, зокре-ма, характеризуеться такими наслкками:
■ пaдiння цiн на нафту. Наприклад, за даними агентства Bloomberg, попит на нафту в Кита впав при-близно на 3 млн барелш на добу, що становить
близько 20 % обсягу споживання. А Мiжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозуе, що триваюче поширення коронавiрyсy може стрима-ти зростання попиту на нафту, i це призведе до посилення перевиробництва через збкьшення видобутку в Бразилп, Норвегп та США [6];
■ падшня цiн на мiжнародномy ринку на зерновi та олiйнi культури;
■ впав шдекс цш на промисловi метали - у серединi ачня 2020 р. вiн знизився на 7,1 %, а в кшщ мюя-ця вiн був найнижчим з червня 2017 р. 1ндекс м^д! впав на 10,4 %, шкелю - на 8,7 %, олова - на 8,2 %, цинку - на 7,3 %, свинцю - на 4,6 %, алюмшш -на 3,5 %;
■ обвал китайських фондових ринюв, наприклад, за один день, 3 лютого, акцп компанш Китаю, за роз-рахунками Reuters, втратили 420 млрд дол. США. Основний шдекс CSI 300, що розраховуеться на базi двох найбкьших бiрж акцiй континентального Китаю в Шанха'1 i Шенжеш, обрушився на 9,1 %. 1ндекс Шанхайсько'1 фондово'1 бiржi Shanghai Composite -на 7,7 %. Таке падшня китайського фондового ринку стало шковим за останш 12 рокш;
■ велии компанп миттево в^реагували на поширення вiрyсy, а саме Starbucks закрила понад 2 тис. точок у Кита'1, це половина в^ yсiеï илькос-тi. McDonalds закрила сотнi ресторашв, у магазинах Walmart Inc закiнчyеться продyкцiя, а парки розваг Walt Disney Co у Шанха'1 та Гонконзi не працюють. Google заявила, що тимчасово закри-вае сво'1 офiси у Кита'1 i Тайваш, щоб убезпечити свок сшвробггникш вiд поширення китайського коронавiрyсy. Автовиробники Ford Motor Co. та Fiat Chrysler Automobiles NV, Nissan Motor Co., Tesla тимчасово обмежують, а деяи призупиня-ють свою дiяльнiсть;
■ призупиняеться замзничне та авiасполyчення, закриваються наземнi пункти пропуску на кордонах багатьох краш, зупиняеться рух робочо'1 сили, руйнуються усталеш ланцюжки мiжнародних поставок товарш, послуг, що не може не позна-читися на добробуп громадян i падшш свiтовоï економiки.
Економiсти Оксфорда шдрахували, що збитки для свггово'1 економiки вiд епiдемiï можуть сягати понад триль-йон дол. США - це ВВП 1ндонезп, економжа яко'1 посiдае 16-ту сходинку серед найбкьших у свiтi. А найбкьший банкiвський холдинг США, JPMorgan, уже переглянув про-гнози зростання светового ВВП, зменшивши його зростан-ня за перший квартал 2020 р. наполовину - до 1,3 %. Це найпрший показник з часiв глобально'1 фшансово'1 кризи 2008-2009 рр. А через те, що в Кита'1 - другш економь цi свiтy - розмщуються виробничi потyжностi багатьох пров^них компанiй, спалах коронавiрyсy боляче вдарить i по них. Передуйм - по таких технолопчних грантах, як Apple, Facebook, Tesla чи Amazon [14]. Тобто сьогодш вь рус сильно впливае на свиову економжу, а особливо на тyристично-рекреацiйнy сферу. А пашчна реакцiя людей збкьшуе реальнi ризики i негативно позначитися на еко-номiцi багатьох краш.
Висновки. Необх^шсть фокусування на основних глобальних трендах i викликах розвитку туристично-рекреацшно'1 сфери особливо важлива сьогодш для об-Грунтування виважено'1 полiтики та механiзмiв виходу вгтчизняного туристичного бiзнесy з кризи, а також ви-явлення додаткових можливостей i передумов нарощення потенщалу тyристично-рекреацiйноï сфери в територiаль-них громадах i нацюнальному сyспiльно-економiчномy просторi загалом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Aсоцiацiя готельного маркетингу. URL: https:// hotelmarketingassociation.com/blog/hotel-marketing-trends-2019/
2. Всесвггня рада з туризму оцiнила втрати ^y3i через KopoHaBipyc у $22 млрд. URL: https://gordonua.com/ukr/news/ money/-vsesvitnja-rada-z-turizmu-otsiniv-vtrati-galuzi-cherez-koronavirusa-v-22-mlrd-1489002.html
3. Bсесвiтня туристична органiзацiя. URL: http://www2. unwto.org
4. Втрати туризму вщ коронавiрyсy оцiнюють у 22 Mi-льярди доларiв // Украшська правда вiд 28 лютого 2020 р. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2020/02/28/657591/
5. 1ндекс еколопчноТ ефективностi. URL: https://epi. envirocenter.yale.edu/epi-topline?country=&order=field_epi_ score_new&sort=asc
6. Kоронавiрyс б'с не ттьки по людях: чим епiдемiя з Китаю загрожус свгговш економiцi. URL: https://www.epravda.com. ua/publications/2020/02/4/656608/
7. Коронавiрyс призвiв до кризи у туристичнш галyзi УкраТни - Держагентство з туризму. URL: https://hromadske.ua/ posts/koronavirus-prizviv-do-krizi-u-turistichnij-galuzi-ukrayini-derzhagentstvo-z-turizmu
8. Мазараи A. A. Детермшанти розвитку туризму // Туризм XXI столптя: глобальы виклики та цивiлiзацiйнi цшносп : матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. (Пряшiв, 10-11 квiт. 2019 р.) / вщп. ред. A. A. Мазарага. КиГв : КНТЕУ, 2019. С. 76-78.
10. Нацюнальна доповщь «Цiлi Сталого Розвитку: УкраТна». URL: http://www.un.org.ua/ua/publikatsii-ta-zvity/un-in-ukraine-publications/4203-2017-natsionalna-dopovid-tsili-staloho-rozvytku-ukraina-iakavyznachaie-bazovi-pokaznyky-dlia-dosiahnennia-tsilei-staloho-rozvytkutssr
11. Нездоймшов С. Г., Гуцуляк М. Проблеми еколопзацй' та напрями розвитку немасових видiв туризму на сiльських теритсрях УкраТни. URL: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/ bitstream/123456789/10659/1/pdf
12. Романчук Л. Д. Цифровi маркетингових комунтацш кyрортно-рекреацiйних пiдпри£мств // Туризм XXI столптя: глобальш виклики та цивЫзацшш цiнностi : матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. (Пряшiв, 10-11 квiт. 2019 р.) / вщп. ред. A. A. Мазаракк КиГв : КНТЕУ, 2019. С. 47-48.
13. Сайт дошдницькоТ компанй' цифрового маркетингу «Emarketer». URL: https://www.emarketer.com
14. Смирнов I. Г. «Овертуризм»: глобальний виклик ХХ1 столiття. URL: https://knute.edu.ua/file/MjIxNw==/fb98ed3d7 7f36d1f83d300a7243ccbe4.pdf
15. Спад економiки, закритi кордони та ксенофобiя: як спалах коронавiрyсy вплива£ на свiт. URL: https://hromadske.ua/ posts/spad-ekonomiki-zakriti-kordoni-ta-ksenofobiya-yak-spalah-koronavirusu-vplivaye-na-svit
16. Ткачук Т. М. Biртуальнi франчайзинговi туристичнi мережi CBiTy. Зовншня торг'вля: економка, фнанси, право. 2018. № 1. С. 72-85.
17. Шикша О. В., Нездоймшов О. В. Мониторинг тури-стичного потоку в контекст стратегГГ регiонального розвитку // Dezvoltarea sistemelor sociale si economice intr-un mediu competitiv la nivel global : conferinta internationala stiintifico-practica, 29 februar, 2016. Chisinau, 2016. P. 167-171.
18. Andryeyeva N., Nezdoyminov S., Martyniuk O. «Green» infrastructure of the economy of recreational nature use. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. Vol. 4 (4). P. 6-13. URL: http:// www.baltijapublishing.lv/index.php/issue/issue/view/18
19. Booking.com представляет 8 трендов в сфере путешествий в 2019 году. URL: https://news.booking.com/Bookingcom--представляет-трендов-в-сфере-путешествий-в-году
20. СЕТАМ. Open Market. URL: https://setam.net.ua/
21. Cruise Industry News Annual Report. URL: https://www. cruiseindustrynews.com/annual-cruise-industry-report.html
22. Cruise Market Watch. URL: http://www.cruise marketwatch.com/
23. Kotler P., Bowen J. Т., Makens J. C., Baloglu S. Marketing communication strategies Marketing for Hospitality and Tourism. Pearson : England, 2017. 668 р.
24. Moving From User Reviews Toward Professional Content Travel. URL: https://skift.com/2018/09/18/tripadvisor-ceo-on-moving-from-user-contenttoward-professional-reviews
25. Overtourism? Understanding and Managing Urban Tourism Growth beyond Perceptions // UNWTO Library, 2018. URL: https://www.e-unwto.org/doi.pdf
26. Travel & Tourism Economic Impact 2017 World. URL: http://www.wttc.org
27. TrekkSoft Travel Trends Report 2019 Travel. URL: https:// www.trekksoft.com/en/academy/ebooks/travel-trends-2019
REFERENCES
Andryeyeva, N., Nezdoyminov, S., and Martyniuk, O."«Green» infrastructure of the economy of recreational nature use". Baltic Journal of Economic Studies. 2018. http://www.baltijapublishing. lv/index.php/issue/issue/view/18
Asotsiatsiia hotelnoho marketynhu. https://hotelmarketin-gassociation.com/blog/hotel-marketing-trends-2019/
"Booking.com predstavlyayet 8 trendov v sfere puteshest-viy v 2019 godu" [Booking.com Presents 8 Travel Trends in 2019]. https://news.booking.com/Bookingcom--представляет-трендов-в-сфере-путешествий-в-году
"Cruise Industry News Annual Report". https://www.crui-seindustrynews.com/annual-cruise-industry-report.html
Cruise Market Watch. http://www.cruise marketwatch.com/ "Indeks ekolohichnoi efektyvnosti" [Environmental Efficiency Index]. https://epi.envirocenter.yale.edu/epi-topline? country=&order=field_epi_score_new&sort=asc
"Koronavirus bie ne tilky po liudiakh: chym epidemiia z Kytaiu zahrozhuie svitovii ekonomitsi" [Coronavirus Strikes not Only on People: What the Epidemic from China Threatens the World Economy]. https://www.epravda.com.ua/ publications/2020/02/4/656608/
"Koronavirus pryzviv do kryzy u turystychnii haluzi Ukrainy - Derzhahentstvo z turyzmu" [Coronavirus Has Led to a Crisis in the Tourism Industry of Ukraine - the State Agency for Tourism]. https://hromadske.ua/posts/koronavirus-prizviv-do-krizi-u-turis-tichnij-galuzi-ukrayini-derzhagentstvo-z-turizmu
Kotler, P. et al. Marketing communication strategies Marketing for Hospitality and Tourism. Pearson: England, 2017.
"Moving From User Reviews Toward Professional Content Travel". https://skift.com/2018/09/18/tripadvisor-ceo-on-moving-from-user-contenttoward-professional-reviews
Mazaraki, A. A. "Determinanty rozvytku turyzmu" [Determinants of Tourism Development]. Turyzm XXI stolittia: hlobalni vyk-lyky ta tsyvilizatsiini tsinnosti. Kyiv: KNTEU, 2019. 76-78
"Natsionalna dopovid «Tsili Staloho Rozvytku: Ukraina»" [National Report «Sustainable Development Goals: Ukraine»]. http://www.un.org.ua/ua/publikatsii-ta-zvity/un-in-ukraine-publications/4203-2017-natsionalna-dopovid-tsili-staloho-rozvyt-ku-ukraina-iakavyznachaie-bazovi-pokaznyky-dlia-dosiahnennia-tsilei-staloho-rozvytkutssr
Nezdoiminov, S. H., and Hutsuliak, M. "Problemy ekolohizatsii ta napriamy rozvytku nemasovykh vydiv turyzmu na silskykh tery-toriiakh Ukrainy" [Problems of Greening and Directions of Development of Non-mass Types of Tourism in Rural Areas of Ukraine]. http:// dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/10659/1/pdf
"Overtourism? Understanding and Managing Urban Tourism Growth beyond Perceptions". UNWTO Library, 2018. https:// www.e-unwto.org/doi.pdf
Romanchuk, L. D. "Tsyfrovi marketynhovykh komunikatsii kurortno-rekreatsiinykh pidpryiemstv" [Digital Marketing Communications of Resort and Recreational Enterprises]. Turyzm XXI stolittia: hlobalni vyklyky ta tsyvilizatsiini tsinnosti. Kyiv: KNTEU, 2019. 47-48.
"Spad ekonomiky, zakryti kordony ta ksenofobiia: yak spal-akh koronavirusu vplyvaie na svit" [Economic Downturn, Closed Borders and Xenophobia: How the Coronavirus Outbreak Affects the World]. https://hromadske.ua/posts/spad-ekonomiki-zakriti-kordoni-ta-ksenofobiya-yak-spalah-koronavirusu-vplivaye-na-svit Sait doslidnytskoi kompanii tsyfrovoho marketynhu «Emar-keter». https://www.emarketer.com
SETAM. Open Market. https://setam.net.ua/ Shykina, O. V., and Nezdoiminov, O. V. "Monitorynh tury-stychnoho potoku v konteksti stratehii rehionalnoho rozvytku" [Tourism Flow Monitoring in the Context of Regional Development Strategy]. Dezvoltarea sistemelor sociale si economice intr-un mediu competitiv la nivel global. Chisinau, 2016. 167-171.
Smyrnov, I. H. "«Overturyzm»: hlobalnyi vyklyk XXI stolittia" [Overtourism: A Global Challenge for the 21st Century]. https:// knute.edu.ua/file/MjIxNw==/fb98ed3d77f36d1f83d300a7243c-cbe4.pdf
Tkachuk, T. M."Virtualni franchaizynhovi turystychni merezhi svitu" [Virtual Franchised Travel Networks of the World]. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo, no. 1 (2018): 72-85.
Travel & Tourism Economic Impact 2017 World. http://www. wttc.org
TrekkSoft Travel Trends Report 2019 Travel. https://www. trekksoft.com/en/academy/ebooks/travel-trends-2019
"Vsesvitnia rada z turyzmu otsinyla vtraty haluzi cherez koronavirus u $22 mlrd" [The World Tourism Council Estimates the Industry's Coronavirus Losses at $ 22 Billion]. https://gordonua.com/ ukr/news/money/-vsesvitnja-rada-z-turizmu-otsiniv-vtrati-galuzi-cherez-koronavirusa-v-22-mlrd-1489002.html
"Vtraty turyzmu vid koronavirusu otsiniuiut u 22 miliardy dolariv" [The Loss of Tourism from the Coronavirus Is Estimated at $ 22 Billion]. Ukrainska Pravda. February 28, 2020. https://www. epravda.com.ua/news/2020/02/28/657591/
Vsesvitnia turystychna orhanizatsiia. http://www2.unwto.org
Cram Hagrnwna go pega^n 06.04.2020 p.
