CC BY
12
СБ1Т0БА EKOHOMiKA ТА MiЖHAPOДHi
BiДH0СИHИ
Удк 338.484.6 JEL Classification: Z32
over- та under-tourism як взашозалежж явища
сучасного глобал1зованого cвiту
® 2020 ГАПОИЕИКО Г. I., ВАСИЛЕНКО А. В.
УДК 338.484.6 JEL Classification: Z32
Гапоненко Г. I., Василенко А. В. Over- та under-tourism як взаемозалежш явища сучасного глобалiзованого CBiTy
На сьогодт м1жнародний туризм nid впливом процеав глобал'аацп набувае динам1чного розвитку та стае одним ¡з найвпливовших чинник'в розвитку кран. Можливкть подорожувати е виразною ознакою сучасного сусп'шьства, тому туристичнi nодорожi стають частиною життя людей, тим самим формуючи багато соцiально-економiчних, екологiчних, культурних та ¡нших проблем. Тому питання, пов'язат з перенаси-ченням дестинацй i нестачею туристiв у менш популярних мсцях, наразi е досить актуальними та потребують дотдження й розв'язання. Предметом дослдження статтi е сniвiснування овертуризму та андертуризму в свiтi та Украiнi зокрема. Мета - дослiдження тенденций розвитку овертуризму та андертуризму в свт, визначення шляж iхнього розвитку. Завдання: висвтлення основних проблем (перенасичення дестинацш) та перспектив (nодорожi туристiв до менш популярних мсць вiдnочинку) розвитку сучасних туристичних трендiв; формулювання стратеги використання зарубiжного досвiду як засобу сприяння по'1'здкам до мсць, як е альтернативним варiантом вiдомим туристичним дес-тина^ям. У статтi було використано аналтичний, nорiвняльний та ¡ншi науково-дослiднi методи. Результати дослiдження: виявлено основт напрямки явищ перенасичення дестинацш та андертуризму в свiтi та Укран зокрема, iх вплив на економ'шу держави та шляхи залучення б'ть-шо'1'к'шькостi турист'в до нашоiкраim. Висновок: завдяки вивченню досвiду р'вних краш свту визначено шляхи, як можуть використовуватися для виршення проблем овертуризму та роповсюдження андертуризму як його альтернативи.
Ключовi слова: перенасичення дестинацй, андертуризм, овертуризм, туристична перенапруга, сталий туризм, Covid-19. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-1-6-12 Рис.: 3. Табл.: 1. Ббл.: 14.
Гапоненко Ганна IzopiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра туристичного б'внесу та кранознавства, Хармвський нацональний уш-
верситет ¡м. В. Н. Каразж (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна)
E-mail: a.i.gaponenko@karazin.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8998-4795
Researcher ID: https://publons.com/researcher/3014481/hanna-haponenko/ SPIN: https://elibrary.ru/author_info.asp?isold=1
Василенко Анастаая Володими^вна - студент, Хармвський нацональний ушверситет ¡м. В. Н. Каразта (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украша)
E-mail: asya27679@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1737-5119
УДК 338.484.6 JEL Classification: Z32
UDC 338.484.6 JEL Classification: Z32
Haponenko H. I., Vasylenko A. V. Over- and Under-tourism as Interconnected Phenomena of the Modern Globalizing World
Гапоненко А. И., Василенко А. В. Over- и under-tourism как взаимосвязанные явления современного глобализирующегося мира
На сегодняшний день международный туризм под влиянием процессов глобализации приобретает темпы динамического развития и становится одним из самых существенных факторов развития стран. Возможность путешествовать является признаком современного общества, поэтому туристические путешествия становятся частью жизни людей, тем самым формируя множество социально-экономических, экологических, культурных и других проблем. Поэтому вопросы, связанные с перенасыщением дестинаций и нехваткой туристов в менее популярных местах, являются весьма актуальными и требуют исследования и решения. Предметом исследования статьи является сосуществование овертуризма и андертуризма в мире и Украине в частности. Цель - исследование тенденций развития
Today, international tourism, under the influence of globalization, demonstrates dynamic pace of development and is becoming one of the most significant factors in the advancement of countries. The ability to travel is one of the features of modern society. Thus, tourism becomes part of people's lives, thereby forming many socio-economic, environmental, cultural and other problems. Therefore, issues related to over-saturation of destinations and lack of tourists in less popular places are of high relevance and require studying and solving. The subject of this article is the coexistence of over-tourism and under-tourism in the world and, in particular, in Ukraine. The aim of the study is to consider the trends in the development of over-tourism and under-tourism in the world and to determine the ways of their development. Tasks: covering the main problems (over-saturation of destinations) and pros-
овертуризма и андертуризма в мире, определение путей их развития. Задачи: освещение основных проблем (перенасыщение дестинаций) и перспектив (путешествия туристов в менее популярные места отдыха) развития современных туристических трендов; формулирование стратегии использования зарубежного опыта как средства содействия поездкам к местам, которые являются альтернативным вариантом известным туристическим дестинациям. В статье были использованы аналитический, сравнительный и другие научно-исследовательские методы. Результаты исследования: выявлены основные тенденции развития явлений перенасыщения дестинаций и андертуризма в мире и Украине в частности, их влияние на экономику государства и пути привлечения большего количества туристов в нашу страну. Вывод: благодаря изучению опыта различных стран мира, обозначены направления, которые могут использоваться для решения проблем овертуризма и распространения андертуризма как его альтернативы.
Ключевые слова: перенасыщение дестинаций, андертуризм, оверту-ризм, туристическое перенапряжение, устойчивый туризм, Covid-19. Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 14.
Гапоненко Анна Игоревна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра туристического бизнеса и страноведения, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина)
E-mail: a.i.gaponenko@karazin.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8998-4795 Researcher ID: https://publons.com/researcher/3014481/hanna-haponenko/ SPIN: https://elibrary.ru/author_info.asp?isold=1 Василенко Анастасия Владимировна - студент, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: asya27679@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1737-5119
pects (attracting tourists to less popular holiday destinations) of the development of modern tourist trends; formulating a strategy for using international experience to promote trips to places that are an alternative to well-known tourist destinations. The article uses analytical, comparative and other research methods. Results of the study: the main trends in the development of the phenomena of over-saturation of destinations and under-tourism in the world and, in particular, in Ukraine, their impact on the national economy and ways to attract more tourists to our country are identified. Conclusion: due to the study of the experience of various countries of the world, the directions that can be used to solve the problems of over-tourism and the spread of under-tourism as its alternative are outlined.
Keywords: over-saturation of destinations, under-tourism, over-tourism, tourist overload, sustainable tourism, Covid-19. Fig.: 3. Tabl.: 1. Bibl.: 14.
Нaponenko Hanna I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Tourism and Country Studies, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: a.i.gaponenko@karazin.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8998-4795 Researcher ID: https://publons.com/researcher/3014481/hanna-haponenko/ SPIN: https://elibrary. ru/author_info.asp?isold=1 Vasylenko Anastasiia V. - Student, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: asya27679@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1737-5119
Постановка проблеми. На Конференци ООН 3i ста-лого розвитку (Pio + 20) в червш 2012 р. свгговою стль-нотою було визнано факт того, що «ретельно спланована i регульована дiяльнiсть в сферi туризму» може робити вагомий внесок у рамках уйх компоненпв сталого розвитку, забезпечувати створення робочих мкць i в^кривати можливост в галузi торгшль На сьогодш мiжнарoдний туризм тд впливом процейв глобамзаци набувае найди-намiчнiшoгo розвитку та стае одним iз впливових чинни-ив розвитку краш. Можливють подорожувати е виразною ознакою сучасного сустльства, тому туристичш пoдoрoжi стають частиною життя людей, тим самим формуючи ба-гато сoцiальнo-екoнoмiчних, еколопчних, культурних та шших проблем.
Тому питання, пов'язаш з перенасиченням дестина-цш i нестачею туристш у менш популярних мюцях, наразi е досить актуальними та потребують Грунтовного аналiзу й розв'язання.
Аналiз останнгх наукових досл^джень. Овер- та андертуризм, як нoвi напрями досл^ження, лише нещодавно почали щкавити науковий свгг, хоча практичне виршення пов'язаних з ними проблем проводиться окремими ло-кальними методами ще iз середини ХХ столггтя. Всесви-ньою туристичною оргашзащею в 2017 р. було проведено до^дження «Overtourism? Understanding and managing
urban tourism growth beyond perceptions» [1], в результат якого було запропоновано комплекс стратегш та заходш, направлених на зменшення та подальше попередження надмiрного туризму в европейських мютах.
Досл^ження з ще'1 теми проводили М. Мартшс, А. Гонсалес, Г. Плкта, М. Беннер. Але в зв'язку з тим, що явища андер- та овертуризму в наш час ще недостатньо ви-вчеш та висвгглеш вггчизняними i закордонними вченими, та зпдно з цьогочасними загальносвгговими туристични-ми тенденщями обрана нами тема до^дження е надзви-чайно актуальною.
Мета стати - досл^ження сутност та визначення векторiв розвитку овертуризму й андертуризму в сучасно-му глобамзованому свт.
Виклад основного MaTepiaAy. Серед найважливь ших показниюв мюткосп ринку мiжнародного туризму е «ккьисть прибутпв», що визначаеться чисельшстю тих, хто здшснив подорож протягом року й зареестрований як особа, що прибула в певну крашу з метою туризму. Ккьисть прибутпв шоземних гостей у рiзних крашах фшсу-еться за единою методикою, розробленою Всесвпньою туристичною оргашзащею (UNWTO). Зпдно зi свгговою статистикою у 2019 р. було зроблено на 4 % бкьше мiжна-роднк туристичних по'1здок, шж роком ранше. Ця цифра сягнула 1,5 млрд.
За даними ООН, ккьисть м1жнародних прибутпв у св1т1 з с1чня по червень 2019 р. склала 671 млн. Це на 30 млн бкьше, шж в аналопчний перюд у 2018 р. На 8 % ви-pic турпотш до краш Близького Сходу, на 6 % - до краш Азп та Тихоокеанського регюну. У европейсью краши за перш1
шiсть мгсяцш цього року прибуло туристiв на 4 % бГльше, нiж за аналопчний перiод у 2018 р. [2].
За прогнозами UNWTO, ця тенденщя продовжува-тиметься в найближчi роки з темпами 4-5 %, що перевищуе середне зростання светового ВВП (рис. 1).
Global tourist per year 2,0 -
Рис. 1. Зростання свггового туризму в 1950-2030 рр. [2]
Овертуризм (англ. Оуейоипяш) - це новий термш, який використовуеться для описання негативних наслоив масового туризму, яи пов'язаш з вибуховим зростан-ням популярном! певних мiсць у свт, що привертають до себе все бГльшу увагу як з боку звичайних туриспв, так i користувачiв соцiальних мереж. Актуальнiсть ще! теми тдтверджуеться дослiдженням «Овертуризм? Розумш-ня i управлiння зростанням мiського туризму поза межами сприйняття», проведеним на замовлення UNWTO на основi аналiзу даних восьми европейських мкт (Амстердаму, Барселони, Берлiну, Копенгагену, Люабону, Мюнхену, Зальцбургу, Таллiнну) [1]. Експертами Центру Експертизи в галузi вГдпочинку, туризму та гостинностi УнГверсите-ту Бреда (Нiдерланди), бвропейського шституту туризму майбутнього УнГверситету Стендена (Шдерланди), за тд-тримки бвропейсько! туристично! асощацц та вiдповiдних мiських властей було проведено оцшку i розроблено Про-граму стратегiй i заходiв з метою запобiгання надмiрнiй концентрацГ! туристичних потокГв в европейських мктах.
Отже, зростанню доступностi i спрощенню туристичних по!здок активно сприяють новi технолог!!, такi як:
■ використання послуг низьковартiсних авГапере-вiзникiв;
■ подальший розвиток кру!зних маршрутов;
■ використання можливостей економiки стльного споживання, в першу чергу, АкЪпБ, сервiсiв кар-шерiнгу й ш.;
■ можливостi самостшно! органiзацГl по!здок за до-помогою онлайн-сервiсiв;
■ розширення доступу до здобуття практично будь-яко! шформацГ! з обраного напряму через пошу-ковГ системи г соцiальнi медiа.
Особливо варто зазначити змшу поведГнки спожи-вачГв туристичних послуг, пов'язану з використанням со-
цГальних мереж (БаееБоок, Instagram та ГншГ). ВсГ вони е до-мГнуючими гравцями туристичного ринку, що визначають сучасну споживчу поведшку. З'явилося навГть нове поняття «Instagrammable», яке характеризуе критерГй вибору по!зд-ки, виходячи з того, насильки велику увагу фотографГ! вГд-вГдувано! мГсцини можуть залучити в сощальних мережах. Особливе значення також мае дГяльшсть тревел-блогерГв, знаменитостей та шших осГб, що справляють через сво! акаунти вплив не тГльки на вибГр напрямкГв по!здок, але Г на поведшку сво!х пГдписникГв, яка не завжди вГдповГдае нормам здорового глузду.
ПГд тиском сощальних медГа Г маркетингових кампа-нГй формуються численнГ «листи бажань», тобто перелГк мГсць, якГ обов'язково треба вГдвГдати, оскГльки це роблять всь ПершГ пункти цих спискГв найчастГше представленГ саме тими дестинащями, якГ вГдчувають максимальнГ про-блеми зГ значним числом туристГв Г !х негативним впливом на мкцевГ спГльноти [3].
ВсесвГтня рада з туризму та подорожей ^ТТС) опу-блГкувала звГт, де перераховано 50 мкт, якГ найбГльш схиль-ш до ризику овертуризму в найближчГ 10 рокГв [4]. ПершГ позицГ! серед мГст, якГ найбГльш схильш до ризику оверту-ризму, виглядають таким чином:
1. Куала-Лумпур, МалайзГя.
2. Стамбул, Туреччина.
3. МанГла, Фшппши.
4. Джакарта, 1ндонезГя.
5. Ка!р, бгипет.
6. ДелГ, 1ндГя.
7. Бангкок, Та!ланд.
8. Богота, КолумбГя.
9. Мумба!, 1ндГя.
10. Москва, РосГя.
11. ХошимГн, В'етнам.
Ситуащя з овертуризмом посилюеться зростаючою популяршстю дешевих авiаквиткiв на рейси aBiaKOMnaHffl-лоукостерiв i скороченням вiзових бар'ерш. Пiсля появи бюджетних авiаперевiзникiв цши квитк1в на лiтак стали бкьш доступними для тих, хто звик планувати свш в^-починок заздалепдь. Мандрiвники стали користуватися можливiстю дешево в^^ати якомога бiльше краш i стали л^гати набагато частiше.
Можливють заощадити на готелi, винайняти дешеве комфортне житло в приватному секторi i всього на ккька днш також призводить до розповсюдження явища овертуризму. З появою Airbnb зросла кiлькiсть мандрiвникiв, якi волшть перебувати в домашнiй обстановцi навпь у подо-рожах. Невибагливi молодi туристи часто живуть в деше-
Показник, млн оаб 14,0 13,0 12,0 11,0 10,0 9,0 8,0 7,0 6,0 5,0 4,0
вих хостелах, а найекономнМ селяться взагалi безкоштов-но, користуючись коучсерфiнгом.
Загалом овертуризм - це негативне явище, адже вiд нього потерпають мiсцевi мешканщ та погiршуeться вра-ження в^ подорожей у мандрiвникiв.
Водночас потрiбно розумiти, що овертуризм з'явля-еться не через доступнiсть та розвиток подорожей, а через несв^оме ставлення до них.
Щодо Укра1ни, то вона володie унiкальними при-родними ресурсами, сприятливим кмматом, неповтор-ним комплексом юторико-культурних та архiтектурних пам'яток, об'ектав рекреацiйного призначення й мае ва пе-редумови для розвитку внутршнього, вшного та ви1зного туризму (рис. 2).
12,5
11,8
13,6
12,9
6,3
6,2
5,9
6-2016
6-2017
6-2018
6-2019
Перюд
— -■- — ¡ноземць що в'Гхали в Украшу —ф— ¡ноземць що ви'хали з Укра'ши
Рис. 2. В'|'зд шоземщв в Украшу та виТзд укра'шщв за кордон у I niBpi44i 2016-2019 рр. [5]
Туристичний потенщал Укра'ши на сьогодш розкри-то не повною мiрою, про що св^чить 1,5-2 % частки ту-ристично'1 галузi в структурi ВВП краши. З табл. 1 можна побачити зменшення кiлькостi вшних туристiв до Укра'ши у I пiврiччi 2019 року порiвняно з аналогiчним перюдом минулого року (-5,6 %). Це зумовлено, насамперед, змен-шенням туристичного потоку з прикордонних краш. Але
потрiбно зазначити, що лiдерами за ккьистю в*1зд1в шо-земцiв до Укра'ши юторично е саме прикордонш краши, частка яких з 2016 року поступово зменшуеться з 85,5 % до 80,7 %.
На фот зменшення прикордонного обмiну спостерь гаються якiснi змiни в структурi вшного туристичного потоку з неприкордонних краш.
Таблиця 1
Кмьккть iноземних громадян, що перетинали державний кордон Укра'ши, тис. oci6
2016 р1к 2017 р1к 2018 р1к 2019 р1к Приркт, %
17/16 18/17 19/18
1 квартал 2 427,3 2 631,5 2 547,7 2 357,8 8,4 -3,2 -7,5
II квартал 3 392,7 3 697,1 3 673,4 3 513,8 9,0 -0,6 -4,3
III квартал 4 559,5 4 769,5 4 935,7 - 4,6 3,5 -
IV квартал 3 226,3 3 323,1 3 050,1 - 3,0 -8,2 -
Усього 13 606,0 14 421,2 14 207,0 - 6,0 -1,5 -
Джерело: [5]
Так, досягнуто суттевого зростання потоив з: Лит-ви - на 32,0 %, Латвй - 18,1 %, Шмеччини -17,5 %, Канади -11,4 %, Китаю - 11,1 %, а також продовжуеться тенденщя зростання потоив туриспв з: Францп - 6,0 %, США -5,6 %, 4exiï - 5,6 %, 1талй - 3,9 %, Велико'1 Британй - 2,7 %, Болгарй - 2,4 % та в^новився потiк туристiв з Грузи -4,5 % [6].
Украш явище овертуризму поки що не загрожуе, але туристи стають все бЬльш активними та вибагливими до рiзноманiтностi подорожей крашою. Наприклад, зпдно з даними Управлiння туризму та промощй КМДА, Кшв, який називають «найсхiднiшим мiстом Захiдноï бвропи», протягом 2019 р. в^^ало 1,5 млн шоземних турист1в та 2,2 млн украшських вiдвiдувачiв [7].
Управлiння туризму м. Львова щороку проводить опитування серед туриспв, якi його в^^ують, i визна-чае, з яких краш найчастше вони пршжджають та силь-ки коштiв витрачають. Загалом у 2019 р. м. Львiв в^в^а-ло близько 2,5 млн туриспв, що дещо бiльше, шж у 2018 р. (2,2 млн) [8]. Мкто пропонуе придбати Lviv City Card, куди включено безкоштовш пiшохiднi та автобуснi екскурсiйнi маршрути, вхiд у понад двадцять музав та галерей, безко-штовний про'1зд у мiських трамваях. Картка доступна на 24, 48 або 72 години та мае додаток англшською мовою, який допомагае iноземцям краще орiентуватися в мiстi.
За останш роки дуже популярною дестинацiею стало м. Одеса. Цьому сприяв ряд причин:
■ закриття кордошв до Криму;
■ полшшення шфраструктури мюта;
■ велика кiлькiсть культурних пам'яток;
■ Одеса - перше мюто-мкьйонник, яке увшшло до Нацiональноï мережi iнтеркультурних мiст Укра'1-ни (ICC-UA);
■ перше i наразi едине мiсто Украши, яке створило туристичний сайт китайською мовою, а також сторшки на китайських iнтернет-ресурсах;
■ проведення фестивалю Odessa Classics, Мiжна-родний кшофестиваль, джазовий фестиваль, фестиваль «Хочу в Одесу» та ш. [7].
Кожного року вiдвiдувачi нашо'1 краши зазвичай по-еднують два-три мкта за час подорожi. Найчастшим е по-еднання столицi та Львова: мкт, що мають велику ильисть пам'яток ЮНЕСКО. Серед них Ансамбль юторичного центру Львова, що мае такий же автентичний центральноев-ропейський шарм, як i Прага до початку розвитку туризму; Софшський собор та Киево-Печерська Лавра - ущлш спо-руди часш Русi та святиш краши. Безумовно, цьому сприяе дешевизна послуг, квитив, засобiв розмiщення та харчу-вання. Так, наприклад, Нащональна оперна зала Украши в Киевi продае мiсця на оркестр приблизно за 15 доларiв, а номер в готелi «Украша» - 80 дол. Для туриспв, якi пршз-дять з-за кордону, буде легко сплатити за будь-яку послугу або товар.
За динамкою поширення компанiй-лоукостерiв Украша випереджае середнi показники по бврош. Впро-довж сiчня - червня 2019 р. ринок пасажирських переве-зень обслуговували 19 украшських аеропорпв та аеродро-мiв. Значне збкьшення кiлькостi обслугованих пасажирiв мало мюце в основних аеропортах: Львш - на 45,8 %, Запо-
рiжжя - на 30,1 %, Харк1в - на 25,5 %, Бористль - на 20,2 %, Кшв (Жуляни) - на 16 %, Одеса - на 11,1 % та Дншро - на 8,7 %. Таке зростання св^чить про те, що авiацiйна галузь у 2019 р. продовжуе користуватися великим попитом i мае тенденщю до подальшого зростання в майбутньому, що призводить до залучення турист1в у нашу державу [6]. За прогнозами вчених Украшського iнституту майбутнього, до 2030 р. пасажиропотж украшських аеропортав зросте вдвiчi (рис. 3). Але в контекст мети нашого дослiдження в Украïнi ми поки що повинш мати за мету залучення турист, а не створення умов для подолання велико'1 илькос-тi подорожуючих.
Щодо мiжнародного досвiду, то на рiвнi дестинацп можливi такi способи вирiшення проблем овертуризму. У деяких крашах вводять обмеження турпотоив, наприклад, на ккьисть туристiв або кiлькiсть житла, що здаеть-ся, прибуття кру(зних суден i лоукостер1в [10].
Так, в Барселош проживае 1,6 млн оаб. Але коли в 2016 р. мкто прийняло 32 млн туриспв, очiльниця мiста почала пословно впроваджувати заходи щодо обмеження туристичного потоку: ввела рiчний мораторiй на буд1вни-цтво нових готел1в в центрi мiста, обмежила використання сегве'1в i скутерiв у популярних частинах мюта, збкьшила податки на нерухомють, яка здаеться в короткострокову оренду [11].
Урядами шших популярних у туриспв краш також було прийнято ршення про тдвищення вартостi напрям-юв. Як правило, це роблять за рахунок введення додатко-вого податку на дiяльнiсть тдприемств турiндустрiï або збкьшення щн на напрям в перюди високого попиту, що робить подорожi дорожче i вiдштовхуе бюджетних турис-тав. В 1сландп, наприклад, зробили ставку на створення лакшерi пропозицш для туристiв, а за допомогою динамiч-них цiн почали керувати попитом. У Дiснейуорлд плата за квитки зростае в пiковi перюди [10].
Деяи дестинацп «допомагають туристам ставати в^пов^альними», а саме поважати уклад життя мкцевого населення. Це стае можливим завдяки введенню рiзнома-нiтних заборон i штраф1в. У Тадж-Махал пiдняли цiни, щоб обмежити число вiдвiдувачiв, на Мачу-Пiкчу ввели години в^в^ування, на Галапагоських островах i в Антарктидi е лiмiт для кру(зних суден. У Римi ввели численнi штра-фи за порушення громадського порядку на кшталт купан-ня у фонтанах, а у Венецп ввели туристичний податок в1д 2,5 до 10 евро за перебування в мюта i штрафи до 500 евро за купання в каналах, засмiчення i катання на велосипедi [12].
Отже, для мирного виршення конфлiктiв м1ж туристами i мiсцевим населенням потрiбно вибудовувати дiалог мiж жителями, професшними туристичними органiзацiями та органами влади та розповсюджувати туризм за межi пе-ревантажених район1в у райони, що потребують туристичних надходжень до бюджет1в. Таким чином, на змшу овертуризму приходить андертуризм (англ. Undertourism) -подорожi в менш популярнi мiсця, альтернативш вiдомим туристичним дестинацiям. Багато краш в наш час прагнуть розповсюдити туризм з перевантажених район1в в мкця, якi дiйсно потребують туристичних витрат [13].
Наприклад, альтернативою переповненому туристами Парижу може стати друге за величиною мюто Фран-
КиУвський ав1ац1йний хаб ......40 млн пасажир1в
Льв1в 5 млн пасаж
Харк1в п1,5 млн пасажир1в
Щ
Дн1про 3 млн пасажир1в
1вано-Оранк1вськ; 1 млн пасажир1в
Чершвц1 0,5 млн пасажир1в
Донецьк лн пасажир1в
' Запор1жжя 3 млн пасажир1в
Херсон о-У 2 млн пасажир1в
Одеса "5-6 млн пасажир1в
СМферополь....
2 млн пасажир1в
Рис. 3. Пасажиропотоки найбiльших aeponopTiB УкраТни у 2030 р. [9]
щ! - Люн, який не поступаеться столищ за ильистю рес-торашв, але вже точно o6irHaB за яистю KyxHi. Найбiльшим попитом серед центpiв андертуризму стануть aвстpiйський Зальцбург i британський Едiнбypг. А в 1таш в якoстi нового напряму фахшщ з Lonely Planet рекомендують побу-вати в pегioнi Марке. Вш сподобаеться тим, хто вже зна-йомий з iтaлiйськoю Тосканою, - Марке мае ri ж принади, але менш розкручений, а отже, поки тут ще не так багато туристш. Нiдеpлaнди бкьше не просувають Амстердам як туристичний напрямок, пропонуючи piзнi альтернативи. Замкть того, щоб штовхатися серед мкьйона людей, що при!жджають до Японп на цвiтiння сакур, тaкi ж сади мож-на побачити в Пшденнш Коре!. Альтернативою популярно! Чехи може бути Словаччина, Естошя може розглядатися як мш-котя Скандинав^ [2].
Але пoтpiбнo особливо зазначити те, що нapaзi у всьому свт туристи, нaлякaнi загрозою нового корона-вipyсy Covid-19, скасували або в^термшували сво! по!здки. Пoпyляpнi тypистичнi мюця з уже майже звичним нaдмip-ним антропогенним навантаженням пoзбaвленi в^в^ува-чiв. Поширення кopoнaвipyсy провокуе кризу у сфеpi туризму i мiжнapoдних перевезень. Багато aвiaкoмпaнiй вже змушеш здiйснювaти «рейси-примари», тобто польоти, що здшснюються практично без пасажирш. Вся справа в тому, що aвiaкoмпaнГ¿ ризикують втратити тимчaсoвi слоти на вили1 i посадку в найбгльших авгацгйних хабах, якщо пере-стануть здiйснювaти pегyляpнi рейси. Водночас ккьисть бажаючих здiйснювaти подорожг в умовах ешдемп ргзко
скоротилася, що вилилося в масове скасування бронюван-ня квиткш.
За oцiнками Всесвггньо! ради з подорожей i туризму (World Travel & Tourism Council, WTTC), до 50 млн робо-чих мюць у туристичному бiзнесi знаходяться тд загрозою через пандемш [14].
У таких умовах Китай прискорюе розвиток цифро-вих шдустрш культури i туризму для зменшення впливу пандеми. Начальник департаменту з розвитку шдустрш Мшютерства культури i туризму КНР Гао Чжен заявив, що oфлайнoвi заходи зазнали впливу спалаху ешдеми, а нoвi форми споживання безперервно зростають на oснoвi но-вих технoлoгiй, таких як 5G i штучний iнтелект. В^омство оприлюднило шструкци або рекомендаци щодо поетапно-го вiднoвлення роботи туристичних визначних пам'яток, бiблioтек, будинкiв культури та музе'1в з метою надання безпечних споживчих продукпв i мкць. На наш погляд, дoсвiд Китаю е показовим у плаш в^новлення туризму як у популярних дестинащях, так i таких, що не вiдoмi масо-вому туризму.
Висновки. Таким чином, вивчення свпового дoсвiду дозволило виявити таи шляхи, як можуть використову-ватися для вирiшення проблем овертуризму та розповсю-дження андертуризму як його альтернативи:
1) стратепчне управлшня туристичною дiяльнiстю, тобто розробка стратеги i дорожньо'1 карти ста-лого розвитку туризму в кожнш кра'ш, регioнi та кoнкретнiй дестинаци;
2) ведення статистичного облшу туристично'1 дь яльностi та прибуття туристiв, що дозволить ви-являти та коригувати нерiвномiрнiсть розподку турпотокш;
3) введення обмеження турпотоив на рiвнi дестинацш тдвищення вартост напрямкiв за рахунок введення додаткового податку на дiяльнiсть тд-приемств турiндустрiï або збкьшення цiн в перюди високого попиту, заборона на будшництво нових засобш розмiщення тощо, що дозволить скоротити число бюджетних туриспв;
4) створення нових туристичних брендiв, розвиток i просування маловiдомих територш, що сприя-тиме розподку турпотокш по всiй краïнi;
5) навчання туристш вiдповiдальноï поведiнки щодо природи i мюцевого населення, до 1х укладу жит-тя, звича'1в i традицш, що дозволить звести до мь нiмуму конфлiкти, якi виникають мiж мешканця-ми та туристами;
6) перiодичне закриття на профкактику найбкьш постраждалих вк овертуризму об'ектiв, перена-правляючи туристичш потоки до менш вiдомих пам'яток за допомогою реклами;
7) використання цифрових технологш (онлайн-екскурсп, вiртуальнi тури, штучний iнтелект i не-йромережi для планування подорожей та ш.) для розвантаження найбкьш популярних туристичних дестинацiй та привертання уваги до нових, менш затребуваних, серед туристш.
Л1ТЕРАТУРА
1. «Overtourism? Understanding and Managing Urban Tourism Growth beyond Perceptions». URL: https://www.e-unwto. org/doi/pdf/10.18111/9789284420070
2. United Nations World Tourism Organization (UNWTO). URL: https://www.unwto.org/
3. Офщшний сайт туристичноТ компанп «PlacePass». URL: https://www.placepass.com/blog/ultimate-travel-bucket-list
4. The Authority on World Travel & Tourism. URL: https:// www.wttc.org/publications/2019/destination-2030/
5. Офщшний сайт ДержавноТ прикордонноТ служби Украши. URL: https://dpsu.gov.ua
6. Гапоненко Г. I., Василенко А. В. Тенденцп розвитку лоу-кост-авiакомпанiй в УкраТн та Тх вплив на вггчизняний турис-тичний ринок. Б'знес 1нформ. 2020. № 1. С. 183-187.
7. Мультимедшна платформа шомовлення УкраТни «УКР1НФОРМ». URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/ 2836761-u-kiivradi-nazvali-kilkist-turistiv-aki-vidvidali-stolicu-cogoric.html
8. lнформацiйно-аналiтичний ресурс м. Львова «ZAXID. NET». URL: https://zaxid.net/zvidki_priyizhdzhali_ta_skilki_vitra chali_turisti_u_lvovi_v_2019_rotsi_n1495198
9. Офщшний сайт УкраТнського iнституту майбутнього. URL: https://www.uifuture.org/
10. 5 способов борьбы с овертуризмом. URL: https:// samokatus.ru/2018/04/overtourism
11. Барселона начала войну с туристами: их стало слишком много. URL: https://meduza.io/feature/2017/03/01/barselona-nachala-voynu-s-turistami-ih-stalo-slishkommnogo
12. «Овертуризм», или города, где туристам не рады. URL: https://www.tourprom.ru/news/39564
13. National Geographic Channel. URL: https://www. nationalgeographic.com/travel/features/undertourism-overtourism-sustainable-destinations
14. World travel and tourism council (WTTC). URL: https:// www.wttc.org/
REFERENCES
"Barselona nachala voynu s turistami: ikh stalo slishkom mnogo" [Barcelona Started a war with Tourists: There are too Many of Them]. https://meduza.io/feature/2017/03/01/barselona-nacha-la-voynu-s-turistami-ih-stalo-slishkommnogo
Haponenko, H. I., and Vasylenko, A. V. "Tendentsii rozvytku loukost-aviakompanii v Ukraini ta yikh vplyv na vitchyznianyi tu-rystychnyi rynok" [The Development Tendencies of Low-Cost Airlines in Ukraine and Their Impact on the National Tourism Market]. Biznes Inform, no. 1 (2020): 183-187.
Informatsiino-analitychnyi resurs m. Lvova «ZAXID.NET». https://zaxid.net/zvidki_priyizhdzhali_ta_skilki_vitrachali_ turisti_u_lvovi_v_2019_rotsi_n1495198
Multymediina platforma inomovlennia Ukrainy «UKRIN-FORM». https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2836761-u-ki-ivradi-nazvali-kilkist-turistiv-aki-vidvidali-stolicu-cogoric.html
National Geographic Channel. https://www.nationalgeo-graphic.com/travel/features/undertourism-overtourism-sustain-able-destinations
"«Overturizm», ili goroda, gde turistam ne rady" ["Overtour-ism", or Cities Where Tourists are not Welcome]. https://www.tour-prom.ru/news/39564
«Overtourism? Understanding and Managing Urban Tourism Growth beyond Perceptions». https://www.e-unwto.org/doi/ pdf/10.18111/9789284420070
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. https://dpsu.gov.ua
Ofitsiinyi sait turystychnoi kompanii «PlacePass». https:// www.placepass.com/blog/ultimate-travel-bucket-list
Ofitsiinyi sait Ukrainskoho instytutu maibutnyoho. https:// www.uifuture.org/
The Authority on World Travel & Tourism. https://www.wttc. org/publications/2019/destination-2030/
United Nations World Tourism Organization (UNWTO). https://www.unwto.org/
"5 sposobov borby s overturizmom" [5 Ways to Deal with Overtourism]. https://samokatus.ru/2018/04/overtourism
World travel and tourism council (WTTC). https://www.wttc.
org/
Cram Hagrnwna go pegaK^Ï 27.01.2020 p.
