CC BY
35
УДК 338.48 (477.83) JEL: Z32
М1СТИЧНИЙ ТУРИЗМ: СУТН1СТЬ I ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ У ЛЬВ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
®2020 КУЛИНЯК I. Я., ЖИГАЛО I. I., ЯРМОЛА К. М.
УДК 338.48 (477.83) JEL: Z32
Кулиняк I. Я., Жигало I. I., Ярмола К. М. Мктичний туризм: сутшсть i перспективи розвитку у Львiвськiй областi
М/стичний туризм не дуже поширений в УкраЫ, проте е iнновацйним нструментом i новим перспективным напрямом покращення туристич-но1 привабливот Украни, у т. ч. Лтвсько! областi та м. Львова. У статтi проаналiзовано можливостi та перспективи розвитку мстичного туризму в УкраЫ на прикладi Лтвсько! облат Виявлено, що Львiвщина мае значну кльксть вiдомих мшичних мсць та об'ектiв, чималий «мктичний» потенщал, який потрiбно розвивати, оскшьки це принесе додатков/ грошовi надходження в економiку кра'ни, збльшення туристичного потоку та розвиток сум/жных галузей економки. Висвтлено теоретичн аспекти розвитку мстичного туризму як виду «темного» туризму та видлено його специфiчнi особливост1 На основi доЫджень пiдходiв науков^в наведено авторське бачення щодо трактування поняття «мктичний туризм». Проаналiзовано тенденцИ розвитку туризму у Льв/всьш областi та передумови розвитку мстичного туризму. За результатами дослiдження розроблено карту найбльш популярних мшичних мсць Льв'ющини, якi сформованi шляхом позначення х на мат з розподлом за кмькшю пошукових запитiв у web-сервiсi Google Trends. Проведено порiвняльний аналiз пропозицй турiв мстичного характеру туристичними компанiями Львова та Киева. Запропоновано низку заходiв для популяризацИ мстичного туризму у Льв/всьш областi. Ключов'! слова: туризм, мшичний туризм, «темний» туризм, мшычн/ об'екти, мшычн/мщя, мапа мшичнихмсць. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-128-137 Рис.: 3. Табл.: 2. Ббл.: 22.
Кулиняк 1гор Ярославович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту органiзацiй, Нацональний утверситет «Льв'в-
ська полтехнка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украна)
E-mail: ihor.y. kulyniak@lpnu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8135-4614
Researcher ID: http://www.researcherid.com/M-6250-2017
Жигало 1ван 1ванович- кандидат економ'нних наук, старший викладач кафедри менеджменту органiзацiй, Нацональний утверситет «Львiвська
полiтехнiка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украна)
E-mail: ivan.i.zhyhalo@lpnu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7176-599X
Ярмола Катерина Михайл'юна - студентка, Нацональний ушверситет «Львiвська полiтехнiка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украна) E-mail: katerynaya13@gmail.com
УДК 338.48 (477.83) JEL: Z32
Кулыняк И. Я., Жигало И. И., Ярмола Е. М. Мистический туризм: сущность и перспективы развития в Львовской области
Мистический туризм не очень распространен в Украине, однако является инновационным инструментом и новым перспективным направлением улучшения туристической привлекательности Украины, в т. ч. Львовской области и Львова. В статье проанализированы возможности и перспективы развития мистического туризма в Украине на примере Львовской области. Выявлено, что Львовщина имеет значительное количество известных мистических мест и объектов, немалый «мистический» потенциал, который нужно развивать, поскольку это принесет дополнительные денежные поступления в экономику страны, увеличение туристического потока и развитие смежных отраслей экономики. Освещены теоретические аспекты развития мистического туризма как вида «темного» туризма и выделены его специфические особенности. На основе исследований подходов ученых приведено авторское видение трактовки понятия «мистический туризм». Проанализированы тенденции развития туризма во Львовской области и предпосылки развития мистического туризма. По результатам исследования разработана карту наиболее популярных мистических мест Львовщины, которые сформированы путем обозначения их на карте с распределением по количеству поисковых запросов в web-сервисе Google Trends. Проведен сравнительный анализ предложений туров мистического характера туристическими компаниями Львова и Киева. Предложен ряд мероприятий для популяризации мистического туризма во Львовской области. Ключевые слова: туризм, мистический туризм, «темный» туризм, мистические объекты, мистические места, карта мистических мест. Рис.: 3. Табл.: 2. Библ.: 22.
Кулыняк Игорь Ярославович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента организаций, Национальный университет
«Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина)
E-mail: ihor.y. kulyniak@lpnu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8135-4614
Researcher ID: http://www.researcherid.com/M-6250-2017
Жигало Иван Иванович - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры менеджмента организаций, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина) E-mail: ivan.i.zhyhalo@lpnu.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7176-599X
Ярмола Екатерина Михайловна - студентка, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина)
E-mail: katerynaya13@gmail.com
UDC338.48 (477.83) JEL: Z32
Kulyniak I. Ya., Zhygalo 1.1., Yarmola K. M. The Mystical Tourism: the Essence and Prospects for Development in Lviv Region
Mystical tourism is not very common in Ukraine, but is an innovative instrument and a new promising direction to improve the tourist appeal of Ukraine, including Lviv region and the city of Lviv. The article analyzes the possibilities and prospects for the development of mystical tourism in Ukraine on the example of Lviv region. It is identified that Lviv region has a significant number of known mystical places and objects, the considerable «mystical» potential, which should be developed, as it will bring additional money income to the country's economy, increase the tourist flow and develop related sectors of the economy. The theoretical aspects of the development of mystical tourism as a kind of «dark» tourism are covered and its specific features are allocated. Based on research on the approaches of scientists, an authors' own vision of the interpretation of the concept of «mystical tourism» is proposed. The tendencies of the tourism development in Lviv region and the prerequisites for the development of mystical tourism as such are analyzed. According to the results of the research, a plan of the most popular mystical places of Lviv region is developed by marking them on a map with a distribution by the number of search queries in the web service Google Trends. A comparative analysis of the proposals of tours of mystical nature by the tourism companies of Lviv and Kyiv is carried out. A number of events to popularize mystical tourism in Lviv region is proposed.
Keywords: tourism, mystical tourism, «dark» tourism, mystical objects, mystical places, a map of mystical places. Fig.: 3. Tabl.: 2. Bibl.: 22.
Kulyniak Ihor Ya. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management of Organizations, National University «Lviv
Polytechnic» (12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine)
E-mail: ihor.y.kulyniak@lpnu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8135-4614
Researcher ID: http://www.researcherid.com/M-6250-2017
Zhygalo Ivan I. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of Management of Organizations, National University «Lviv Polytechnic» (12 Stepana
Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine)
E-mail: ivan.i.zhyhalo@lpnu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7176-599X
Yarmola Kateryna M. - Student, National University «Lviv Polytechnic» (12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: katerynaya13@gmail.com
Туризм завжди був i продовжуе бути популяр-ним у свт. Потреба в подорожуванш свиюм зростае. За даними Всесвиньо! туристично! оргашзаци ООН, туристичний внесок у свтову еко-номшу оцшюеться в 10% свтового ВВП. На частку мiжнародного туризму припадае 30% свтового екс-порту послуг i 7% в^д загального обсягу експорту то-варiв i послуг [1]. Туризм е одншю з найбкьш дина-мiчних i перспективних галузей свиово! економши, вш ктотно впливае на економiчний розвиток дер-жави та П регюшв, сприяе створенню нових робочих мкць, е джерелом поповнення бюджету та припливу валютних надходжень, поеднуе прибутковкть з еко-номiчною рiвновагою. Враховуючи велике значення туристично! галузъ укра!нська держава задекларува-ла 11 одним iз прюритетних напрямiв розвитку нацю-нально! економжи [2, с. 148].
Постае питання у виборi виду туризму, який задовольнив би смаки подорожуючих. Сьогодш к-нуе чимало туристичних програм, як пропонують туристичш компани, проте, на противагу класичним, щораз бмьшим попитом починають користуватися шновацшш, екзотичш, незвичш туристичш напрями, програми, екскурси. Серед таких напрямiв варто ви-окремити мктичний туризм.
Досл^дження перспектив розвитку мктичного туризму е актуальним, адже ця проблематика е не-достатньо опрацьованою в наукових джерелах. Вра-ховуючи значний туристичний потенщал Укра!ни, у т. ч. Львiвщини, а також наявнкть значно! юлькосп об'екйв та мкць мктичного характеру, яю зараз зна-ходяться в занедбаному сташ, необх^дно проводити
подальшi досл1дження та науково обгрунтовувати напрями !хнього збереження та в1дновлення завдяки просуванню мктичного туризму, а також формувати рекомендаци щодо популяризащ! цього виду туризму. Це дозволить не т1льки одержати економiчний ефект, а й шдвищить туристичний iмiдж кра!ни в щлому та Львiвщини зокрема, дасть змогу зберегти кторичну та культурну цшнкть, звича!, традици та легенди наших предк1в; уберегти свою оригшальну укра!нську нащональну 1дентичн1сть; захистити в1д знищення ворогами чи в1д природного руйнування сторшки 1с-торц становлення та розвитку наших територш через збереження кторичних пам'яток, будiвель та споруд чи шших кторичних об'екпв, що й в1дображае акту-альнкть обрано! теми дослiдження.
Електронна база даних Нащонально! бiблiотеки Укра!ни iм. В. I. Вернадського за пошуковими запи-тами «мiстичний туризм» i «темний туризм» видае т1льки по однш науковiй фаховiй публкащ!: «Алктра-това К. Е. М1стичний туризм: заруб1жний досв1д та перспективи розвитку в УкраМ» [3] та «1ванов А. М. «Темний» туризм як один з перспективних вид1в туризму» [4] проти 3180 публкацш за пошуковим запитом «туризм», що св1дчить про в1дсутн1сть науково! бази в досл1дженн1 мктичного туризму. Про мк-тичний туризм чи мктичш об'екти (м1сця) можемо частково одержати шформацго в публщистично-по-пулярних виданнях, новинах ЗМ1, на шформацшних сайтах туристичних компан1й.
У науковш л1тератур1 недостатньо прид1лено уваги досл1дженню тенденц1й розвитку м1стичного туризму. Саме тому виникае необх1днкть подаль-
шого досл^дження перспектив розвитку мiстичного туризму в УкраМ та, зокрема, у Львiвськiй областi, яка мае значну ккьккть вiдомих мiстичних мiсць та об'екпв i чималий «мiстичний» потенщал.
Метою дано!' статтi е аналiзування можли-востей i перспектив розвитку мктичного туризму в Укра!нi на прикладi Львiвсько!' областi.
Культурна та кторична спадщина Укра!ни по-адае чiльне мiсце в системi шзнавально-куль-турного розвитку нацГ!. Б1льше тисячi мiсцевих пам'яток i пам'яток нащонального значення створю-ють туристичний потенщал для Укра!ни. Феномен туризму полягае у його великому значенш для розвитку економiчно!, культурно-пiзнавально!' та суспкь-но-полiтично! сфер, що розглядае кторико-культурну спадщину в комплексi, перш за все, як вагому базу для формування туристично! привабливост регюну, по-мiтний чинник популяризацГ! пам'яток минулого [5].
Ключова та визначальна роль туристично! дь яльносп полягае в !! вагомому внеску в економшу кожно! кра!ни, при тому, що початковi iнвестицГ! в туризм можуть бути вкносно невеликими.
Варто зазначити, що саме туризм - це галузь економши, яка е дотичною до багатьох шших галузей, що дае змогу розвиватися та продукувати сво! по-слуги та товари. Наприклад, транспорт, будiвництво, торпвлю, громадське харчування, скьське господар-ство, житлово-комунальне господарство, культуру, мистецтво, спорт тощо.
Чому ж необх^дно й далi покращувати та розви-вати дану галузь, якщо вона i так перебувае на шку свое! затребуваностi? Вiдповiдь проста, i криеться вона в тому, що у ХХ1 ст. туризм став частиною стилю життя розвиненого та прогресивного людства, чоловши та жшки волiють не купувати дорогий одяг, а радше вiдпочити чи побачити новий куточок земно! куль Участь у туристичному процеа вже не е мож-ливктю лише окремих верств населення, а стае час-тиною життя кожного з охочих. У даному контекста туризм можна розглядати як складник якост та на-сиченосп життя.
Умовою розвитку туризму в будь-якому сус-пiльствi та середовищi насамперед е створення сприятливого внутршнього мкросередовища, що включае в себе оргашзацшно-правове та економiчне середовище. Саме задоволення майбутшх туристiв у безпецi спрямоване на формування туристично! по-слуги, що зможе конкурувати на свковому ринку i не буде поглинутою шшими пропозиц1ями.
Як вже зазначалося, туризм зараз е досить попу-лярним, i звичайним переглядом i в^в^анням музею вже нiкого не здивуеш i не «затягнеш» у те чи шше мiсто. Виникае нагальна потреба, що полягае у ство-ренш нового креативного туристичного продукту, що, своею чергою, випередить потреби споживачiв i не лише задовольнить !х теперiшню потребу, але й буде потрiбним у найближчому майбутньому.
З кожним роком нових рiзновидiв туризму стае дедалi бiльше, i кожен з них користуеться великою популяршстю. Наприклад, зараз у свт розвивають-ся такi новi напрямки туризму, як гастрономiчний, атомний, медичний, релтйний, екологiчний, урба-нiстичний. Новим вiянням у наш час постае мктич-ний туризм, який починае розвиваеться не ткьки у свт в щлому, але й в УкраМ, зокрема на Львiвщинi. Останшми десятилiттями вiн став справжньою ту-ристичною «родзинкою» для вiдвiдувачiв. Що ж це за напрям? Чи дощльно його розвивати? Як пошири-ти його серед верств населення? Особливо хоткося б зробити акцент на розвитку мктичного туризму в м. Львовi та на Львiвщинi, де сьогодш ця галузь е над-звичайно затребувана.
Сьогодш суспiльство щоразу менше подоро-жуе чи вiдпочивае пасивно, вкдаючи перевагу активному або новому виду в^починку. У результат цього пращвники туристичного сектора вимушеш «створювати» новi, нетиповi та рашше ш-ким не запропонованi види в^починку, якi супрово-джуються багатьма атракцшми з наявнiстю гострих в1дчутйв.
Вiдповiдно до цього i розвиваються новi види туризму, про яю нашi бабусi та дiдусi навиь не здога-дувалися та не могли в^чути на собi його переваги та недолки. Саме тому популяршстю серед туриспв особливо користуються екстремальний i нетрадицiйний види туризму, яю в данiй робота ми хочемо дослкити.
Перш за все, хоткося б зазначити, що леген-ди приваблюють туриспв бкьше, нiж iсторичнi пам'ятки чи музе!. Цю просту ктину вже давно збаг-нули у великих туристичних центрах.
Мктичний туризм виступае одним iз рiзнови-дiв «темного» туризму, до якого також вiдносять й iншi види, такi як [6, с. 55]: туризм катастроф, туризм смерп та некропольний («кладовищний») туризм.
Вченою Алктратовою К. Е. мктичний туризм трактуеться як подорож до мкць аномалiй з метою отримання гострих вiдчуттiв та непересiчних вра-жень. Мiстичний туризм варто подкяти на два вели-кi блоки: 1) мктичний туризм з метою вквкати мк-ця, де мешкають привиди, вампiри та iнша нечисть; 2) мктичний туризм до так званих «мкць сили» - мк-цевостей, яш мають позитивну (м'яку) або негативну (жорстку) енергетику [3, с. 94].
«Мктичне», згiдно зi словниковим визначенням, означае «релiгiйно-iдеалiстичнi погляди, що визнають кнування надприродних сил i можливiсть сп1лкуван-ня з ними людини» [7]. В шших публкацшх можемо знайти такi трактування: мiстичний туризм передба-чае вквкування вс1ляких замкiв з iсторiями про при-видiв, а також мкця, пов'язанi з iнопланетянами [8].
Отже, на наш погляд, мктичний туризм - це рiзновид «темного» туризму, пов'язаний з вквкуван-ням мкць чи кторичних пам'яток, де «мешкають»
привиди, куди «навгдуються» шопланетяни чи якг пов'язанi з мiстичними явищами, а також подорож до мшць з паранормальною актившстю. Також сюди вГдносять подорожi з метою отримання «сили» шляхом проведення медитацiй, йоги, спещальних подiй, церемонiй чи ритуалiв.
Розглянемо динамiку туристичних потокiв до УкраТни та з УкраТни в перюд 2015-2018 рр. (рис. 1).
28000 24000 -
тектури та кав'ярнями. Хоча варто вГдкрити для себе його з шшого боку - з боку мштики, загадковосп, не-зрозумiлих речей i станiв, а також паранормальних перетворень.
Зпдно з аналiзом ринку, найбiльше в'Тзних туристичних потокiв до Львова безпосередньо з УкраТ-ни - 35,7%. Водночас у 2019 р. у Львовi зросла ккь-шсть туристiв з iнших краТн: Польщi (18,3%), Бiлорусi
27800
■ 1ноземн туристи, як приТхали до УкраТни
■ Громадяни УкраТни, як породожували за кордон
Рис. 1. Динамша туристичних noTOKiB у перюд 2015-2018 рр. [9]
Як свiдчать даш рис. 1, бiльшiсть громадян вГд-дають перевагу подорожам за кордон, шж екс-курсГТ в межах краши. А це свiдчить про гостру необхГдшсть спрямування зусиль на шдтримку та розвиток внутрiшнього туризму, формування таких туристичних продукпв, як би приваблювали та пере-конували свого туриста залишити кошти у сво!й кра!-нi, а не вГдправляти !х за кордон. Аналопчно необхГд-но ще б1льше защкавлювати iноземного туриста. На нашу думку, шновацшним iнструментом розширення туристичноТ привабливост УкраТни, у т. ч. Львiвськоí областi та Львова, може служити мiстичний туризм як новий i перспективний напрям.
Протягом 2018 р. Кшвщину вiдвiдали 5 684 тис. туриспв. У топ-3 також входять Львiвська - 2 505 тис. оаб та Одеська областi - 2 335 тис. оаб. За об-сягами туристичних вiдвiдувань у лГтнш перiод лГде-рами е Одеська, Херсонська, Запорiзька, Львiвська, 1вано-Франшвська та МиколаТвська областi [10].
Львiв завжди приваблював до себе туриспв з усiх куточкiв свiту. Це перше мкто в Украíнi, яке увь йшло в топ-100 туристичних мкт бвропи та посiло в цьому рейтингу 64 мшце серед 126 европейських мкт.
Львiв е популярним у гостей i жителiв мiста як вишукане та красиве мкто, з безлiччю пам'яток архь
(6,6%), Туреччини (6,2%), Нiмеччини (5,4%). Також у Львiв при!жджали туристи зi США (2,5%), Канади (1%) та 1зра!лю (1%). Поб1льшало у Львовi туристiв з Литви (2,7%), ФранцГТ (1%) та АвстрГ! (1%) [11].
ЕмоцГ! е дуже важливими для будь-яко! люди-ни, будь вони позитивш чи негативнi. Страх, емпапя, розпач - без них немае людини. Хтось Гз можливих туриспв шукае вГдповГдь на питання Гсторичного характеру чи власно! защкавленосп, хтось хоче ви-рГшити психолопчш чи етичнГ проблеми, а е й таи, якГ люблять «гострЬ> емоцГ!. А хтось не замислюеться глибоко та просто щкавиться «вам незвичним».
МГстичний туризм не дуже поширений в Укра!-нГ, проте користуеться великою популяршстю у свГ-тГ. Наведемо карту популярностГ у свт пошукових запитГв у web-сервiсi Google Trends за пошуковим термшом «dark tourism» (з англ. - «темний туризм») (рис. 2).
ВГдмГтимо, що 100% - це тк популярностГ по-шукового запиту «dark tourism», 50% - популяршсть пошукового запиту «dark tourism» вдвГчГ менша, а 0% означае, що замало даних про пошуковий запит «dark tourism» у мережГ 1нтернет.
Таким чином, найбГльшу щкавкть до «темного» туризму виявляють жителГ Ботсвани (100%), Маври-
Рис. 2. Популяршсть пошукового запиту «dark tourism» у свш Джерело: складено за результатами web-cepBicy Google Trends [12]
кго (76%) та Австри (45%), менш популярним вiн е в Новiй Зеланди (39%) та Сiнгапурi (34%). Найменшою популярнiстю «темний» туризм користуеться в Япо-ни та Бразили (по 1%). Як бачимо, Укра!на на картi не позначена, осккьки частота пошукових запитш е низькою, що пiдтверджуе слабку защкавлешсть та популярнiсть даного виду туризму в Укра'М.
Усвiтi кнуе значна кiлькiсть мiсць, якi прива-блюють своею мiстичнiстю та загадковктю, серед яких найбкьш вiдомими е острiв Пасхи (Чил1), Стоунхендж (Велика Британ1я), замок Сiхров (Чех1я), замок Бран (Румушя, помешкання вампiра графа Дракули (за романом Брема Стокера), озеро Лох-Несс (Шотландия), гора Афон (Грещя) та шшь Багато тур1в приуроченi до Дня вс1х святих - Хелло-уiна (31 жовтня). В УкраМ популярними м1стичними мкцями е Кам'яна могила (Запорiзька обл.), музей гуцульсько! маги (Iвано-Франкiвська обл.), Золоч1в-ський, Олеський та Щдгорецький замки (Львiвська обл.), Жевахова гора (Одеська область), Соминське озеро (Волинська область), Замок Паланок (Закар-патська область), галявина Громовище (Житомирська область) та ш. [6, с. 54].
Найбкьшого поширення м1стичний туризм здобув у Зах^днш Украiнi. Особливо славиться сво!ми середньовiчними замками Закарпаття з опов1дями про привид1в. Сьогодн1 можна почути розповщ про сн1гову людину Карпат, в1дьом, л1совик1в, мольфарiв -карпатських чаклушв тощо. Набувае популярност1 на Закарпатт демонологiчний туризм.
Аналiз туристично! д1яльност1 Льв1вщини до-зволяе визначити, як1 н1ш1 ще не зайняй, чим цкав-ляться туристи в першу чергу, шукаючи м1сця для в^починку, i яку мету вони пересмдують, вибираючи
ту чи шшу крашу для подорожi. Найб1льшу перевагу туристи надають дозвiллю та в^починку (95,82%), лiкуванню - 3,17%, спортивному туризму - 0,06%, а на спецiалiзований туризм припадае лише 0,03%. Подорож з лжувальною метою займае значну частку (21,34%) серед вiдвiдувачiв ЛьвiвськоI областi [13].
Львiвська область поширена серед туристiв не тльки як мiсце вiдпочинку (78,58%), але й як «лку-вальний центр» (21,34%). Ще одшею передумовою розвитку мiстичного туризму на Львiвщинi е те, що вiн включае в себе i вiдвiдування «мкць сили», що пов'язано з лжувальним туризмом.
Львiвщина мае чималий мктичний потенцiал, який потрiбно розвивати, осюльки це прине-се додатковi грошовi надходження в економь ку кра'ши. Найб1льш вiдомими мiстичними мiсцями та об'ектами Львiвщини е: Пiдгорецький замок [14], Олеський замок [15], Золочiвський замок [16], Щд-камiнь [17]. Мкто Львiв славиться такими визначни-ми мiстичними об'ектами, як: ДомШканський собор, пiдземелля бзуйхького костелу, Лиса гора, Цитадель та ш. [18-20], ландшафтний парк Знесiння [21], Лича-кiвський цвинтар [22] та ш.
За результатами доЫдження розроблено карту найбкьш популярних «мiстичних» мiсць Львiвщини, якi сформованi шляхом позначення Ix на маш з роз-подком за кiлькiстю пошукових запитiв у web-сервiсi Google trends (рис. 3).
Аналiз туристичних продуктiв мiстичного характеру, як надаються туристичними компашями Львова та Киева, показав рiзноманiття у програмах щодо мiсць в^в^дувань, тривалостi (в основному 1 день) та вартост (у середньому 300-600 грн) (табл. 1, табл. 2).
90-100 запи-riB 65-90 запи-riB
40-65 запи-riB
1. Домшканський собор
2. Личаквський цвинтар
3. Парк Знесшня
4. Тюрма на Лонцького
5. Свтовидове поле
6. Лиса гора
7. Пiдзeмeлля Львова
8. Пщгорецький замок
9. 3олочiвcький замок
10. Олеський замок
11. Пщкамшь
12. Цитадель
13. Тустань
14. Озеро Синевир
15. Озеро Мертве (Кам'янка)
16. Стiльcькe городище
17. Чортовi cкeлi
Рис. 3. Карта «мктичних» мiсць Львiвськоí областi Джерело: розроблено на 0CH0Bi [14-22] та пошукових запипв Google Trends [12].
Для популяризаци мiстичного туризму у Львiв-ськiй областi потрiбно провести низку заходiв [3; 4; 6]: + здiйснити монiторинг туристичного ринку Львiвщини на наявнiсть «мiстичних» мшць та об'eктiв i визначити, як з них е придатними для в^в^ування туристами; + дослiдити зарубiжний досвiд органiзацГi мк-тичного туризму, визначити основш тенденци його розвитку у свт та можливостi викорис-тання передового досвiду в оргашзаци «мк-тичних» турiв вiтчизняними туристичними компаншми; + проводити культурнi акци та заходи, конкур-си, фестивале навчальнi екскурсГi в мiстичних мкцях задля 'iхньоi популяризаци та залучен-ня додаткових iнвестицiй; + створити промоцш мiстичних мiсць в УкраМ та за кордоном, рекламувати !х на популяр-них каналах та в шших засобах масово! шфор-маци; створити веб-сайт з шформащею про мiстичнi мiсця Львiвщини та «мштичш» тури туристичних компанiй; + створити iнтерактивнi мапи мiстичних мiсць Львiвщини;
+ покращити iнфраструктуру поблизу розташу-вання мiстичних об'ектiв.
ВИСНОВКИ
Укра'ша мае чималий мiстичний потенщал, який потрiбно розвивати, оск1льки це принесе додатковi грошовi надходження в економшу кра!ни. Однак на
практищ залучення укра1нських мштичних pecypciB незначне, в^дбуваються поодинокi екскурси мiстами, як не розкривають всю суть i загадковiсть в^дува-них мiсць. Перш за все, це пов'язано з релтйними пе-реконаннями бкьшо! частини населення Украши, про-те можна орieнтyватися на тyристiв, якi пльки шука-ють цiкавi та незв^даш нiким ранiше мiсця. «Мiстична» спадщина Укра1ни налiчye близько 20 об'екпв у кожнiй областi: середньовiчнi замки iз загадковими iсторiями, пiдземелля, печери, собори, давш поселення тощо.
Найбкьшого поширення мiстичний туризм здобув у Зах^нш УкраМ. Львiвщина е одним iз най-кращих осередкiв скупчення в^омих мiстичниx мiсць та об'екпв. Зокрема, м. Львiв славиться такими визначними мштичними об'ектами, як: ДомМкан-ський собор, пiдземелля 6зу1тського костелу, Лиса гора, Цитадель та ш. Отже, хоч мштичний туризм е порiвняно новим видом туризму, проте поступово вш зб1льшуе свою популяршсть у свiтi в ц1лому та в УкраМ зокрема. А Львiвщина мае значний потенщал i ресурсну базу для його розвитку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Програма розвитку туризму та KypopTiB в Одеськiй облает на 2017-2020 рр. URL: https://oda.odessa. gov.ua/statics/pages/files/5a58d0f18f339.pdf
2. Савiцька О. П., Савщька Н. В., Кулиняк I. Я. Формуван-ня туристичноТ' привабливост територп. Науковий вкник Нацюнального лiсотехнiчного yHiBepcumemy Украни. 2012. Вип. 22.15. С. 148-154. URL: https:// nv.nltu.edu.ua/Archive/2012/22_15/148_Saw.pdf
EKOHOMIKA EKOHOMIKA Т0РГ1ВЛ1 ТА ПОСЛУГ
u>
Таблиця 1
Пор1вняльний анал1з пропозицш Typie мктичного характеру туристичними компашями Львова
№ з/п Назва туристичного суб'екта Назва мктичного туру Туристичний маршрут Тривалкть Варткть
1 Туристичне агентство «Па-трют» Шчна театралвована екс-курая «Романтика та м1стика Лучеська» Братський м1ст - Хрестовоздвиженська церква - Свято-Покровська церква -Люте-ранська юрха - Будинок Голованя - Велика синагога - костел Домш1канц1в - монас-тирбригщок-Луцький замок-монастирськ1 ордени шариток- кафедральний костел святих Апостолв Петра 1 Павла - площа Ринок - аптека-музей - Братський м1ст 2 годи ни 60 грн
2 Туристичний портал «Екс-курая» Екскурст «Льв1вський трамвай» та прогулянка вечфшм Личаковим Екскурая вечфшм Львовом-Личашське кладовище 2 годи ни вщ 50 грн
Золота пщкова Льввщини Льв1в -Олеськ- Пщпрц1 -Золочв -Льв1в 1 день 300 грн
3 Туристич не агентство «Тур деЛьвв» Кам'янець-Хотин-Кривче- Бакота Кам'янець-Подтьський - Хотин - Кривче - Бакота Здш 3750 грн
4 Органвацт TypiB i екскурсм «Feel Ukraine» Золота пщкова Льввщини Льв1в -Олеський замок - Пщгорецький замок -Золочвський замок - Львт 1 день вщ 280 грн
5 Туристич не агентство «Топ-тур JlbBiB» Легенди мктичного Львова Легенда про годинникаря-бернардинця - Переказ про вогненний образ Яна з Дукл1 -Трапчна ¡стор1я про невинно страченихукрашцв-русишв- Матична страта «чорного монаха» - Моторошш оповщки про льввського ката - Геройська смерть 1вана Пщкови - Потаемний хщ каплиц1 Бо!м1в - Невмируще кохання льв1в-ських Ромео та Джульетти - Легенда про чорну труну, що л1тае - Таемниц1 льв1в-ських лев1в - Розповщь про чудотворну ¡кону Матер1 БожоТЛаскавоТ-Фатальна любов-Легенда проТимпфа - Повф'я В1рменського кладовища - Матична статуя слави - Переказ про стртьця, що збив королвський капелюх - 1сторт про най-важчий дзвш Львова 2 годи ни 150 грн
б Туристичний оператор «Вщвщай» Таракашв, Дубно + тунель кохання Льв1в - Таракан^ - Дубно - Клевань - Льв1в 1 день 495 грн
Золота пщкова Льввщини Льв1в - Олесько - Пщпрц1 - Золоч1в - Льв1в 1 день 399 грн
Замок Паланок, термальш води Коси но Льв1в - Корост1в - Мукачево - Косино - Берегове - Л ьвт 1 день 550 грн
ю U)
lO
О NJ О
Джерело: систематизовано за даними оф1цмних веб-сай"пв туристичних компанм.
I 2!
г ы
с I
= й
ф п
(Л *_'
= 5
? в
Таблиця 2
Пор1вняльний анал1з пропозицш тур1в мктичного характеру туристичними компашями Киева
№ з/п Назва туристичного суб'екта Назва мктичного туру Туристичний маршрут Тривалкть Варткть
Подорож в Кам'яне село -украшський стоунхендж КиТв - Олевськ - Кам'яне село - КиТв 1 день 640 грн
1 Екскуремне бюро «Дива краши» Подорож-м1стер1я за силою на гору Тотоха КиТв - Богуслав - Хох1тва - Медвин - КиТв 1 день 550 грн
Трахтемирв - подорож у сакральне серце Украши КиТв - Трахтемирв - КиТв 1 день 550 грн
2 Клуб мандрвниш «Навколо.иА» Романтичний Богуслав \ л/нстична Тотоха КиТв - Богуслав - Медвин - КиТв 1 день 985 грн
Заповщники Галичини. Столиця бтих хорвалв Спльсько: столиця бтих Хорвата - Сттьське городище: печерне мкто -Дуброва камшь-Дирявець - МиколаТ'в: ансамбль печер - заповщник «Пшннне Подтля» - священна гора «Тришг» - Пщкамшь: монастир \ камшь-Велетень - заповщник «Поле БерестецькоТ' битви» - Верин - Жидачв -Виннишський заказник Розточчя - Чортов1 скел1 -Тайкури Здш 2895 грн
3 Туристична ф1рма «Колокрай» «ГНвшчне Подтля». Прсьм святит Берестечко - Пляшева: Козацьм могили - Святилище «Трин1г» - Броди -Пщкамшь: еколопчна стежка «ГПвшчне Подтля» - Пщгорецький замок 2дш 1950 грн
Галицьке Подтля. Наддшстрянська Помпея Червоногруд - Джуринський каньйон \ водоспад - «Надшстрянська Помпея» печера Вертеба - Збараж Нацюнальний заповщник «Замки Терно-птля» - Кременецький замок - Бучач - Пщзамочок - Чортш - Ягтьниця -Товсте - Залщики - Хрещатик - Язловець - Рукомиш - Зарваниця -Теребовля - Пщгоряни - Микулинф з дн1 2895 грн
Джерело: систематизовано за даними оф1цмних веб-сайлвтуристичних компашй.
сп -
ЕКОНОМ1КА ЕК0Н0М1КА Т0РГ1ВЛ1 ТА ПОСЛУГ
о о
ÜQ
Q_
О
I— <
О
<
S
Ш
3. Алктратова К. Е. Мктичний туризм: зарубГжний до-св1д та перспективи розвитку в УкраТн1. Географiя та туризм. 2013. Вип. 26. С. 93-101.
4. 1ванов А. М. «Темний» туризм як один з перспек-тивних вид1в туризму. Бiзнес-навiгатор. 2011. № 5. С. 186-191.
5. Скутар Т. 1сторико-культурш туристичн ресурси як основа розвитку тзнавального туризму в Чер-н1вецьк1й обл. URL: http://buk-visnyk.cv.ua/naukova-dumka/727
6. Кулиняк I. Я., Ярмола К. М., Малшевська Б. О. Перспективи розвитку матичного туризму в УкраТ'ш // Матepiали МГжнародноТ науковоТ конференцГТ «Формування сучасноТ науковоТ думки» (м. Кропив-ницький, 31 сГчня 2020 р.). Кропивницький : МЦНД, 2020. С. 53-56.
7. МГстика. АкадемГчний тлумачний словник украТн-ськоТ мови. URL: http://sum.in.ua/s/mistyka.
8. Арайс О., Сологуб Ю. Темний туризм // НауковГ здо-бутки молодГ - вирГшенню проблем харчування людства у XXI стол^л : матерГали 80-Т мГжнародноТ науковоТ конференцГТ молодих учених, астранлв i студентГв (м. КиТв, 10-11 квГтня 2014 р.) КиТв : НУХТ, 2014. Ч. 3. С. 482-483.
9. 1нфо рмацГя щодо вГдвГдування УкраТни шо-земцями та виТзду громадян УкраТни за кордон (2015-2018 роки). URL: http://www.me.gov.ua/ Documents/Download?id=78cda465-68c3-4646-976c-61e7e9cdae03
10. Як змГнився внутрГшнГй туризм в УкраУ? URL: https://zaporizhzhia.city/news/lideri-vnutrisnogo-turizmu-v-ukraiys
11. Ейсмунт В. ЗвГдки приТжджали та скГльки витрачали туристи у Львовк 2019 р. URL: http://tvoemisto.tv/ news/zvidky_pryizhdzhayut_ta_skilky_vytrachayut_ turysty_u_lvovi_top10_krain_105366.html
12. Веб-сервГс Google Trends. URL: https://trends.google. com.ua/trends
13. Туристична дГяльнГсть в УкраТнГ у 2018 р. / Державна служба статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/operativ2019/tyr/tyr_dil/tur_dil_18.xls
14. Пщгорецький замок // ВГшедГя. URL: https:// uk.wikipedia.org/wiki/Пiдгоpeцький_замок
15. Олеський замок // ВГктедГя. URL: https:// uk.wikipedia.org/wiki/Олecький_замок
16. Подорож украТнськими замками, частина II. МГстич-на ЛьвГвщина. URL: https://www.unian.ua/tourism/ wheretogo/10181630-podorozh-ukrajinskimi-zamkami-chastina-ii-mistichna-lvivshchina.html
17. МГсця сили Карпат. КамГнь-велетень, або чорлв камГнь. URL: http://karpaty-ua.org.ua/miscya-syly-karpat-kamin-veleten-abo-chortiv-kamin.html
18. Апостолов О. Топ-10 наймктичшших мГсць УкраТни. URL: https://tyzhden.ua/Travel/41341
19. 7 мГсць УкраТни, якГ страшно вщвщувати. URL: https://gazeta.ua/articles/travels/_7-misc-ukrayini-yaki-strashno-vidviduvati/864500
20. Мктичш мГсця УкраТни. URL: https://changeua.com/ nasha-mistichna-ukrayina
21. ЛьвГвськГ «мГсця сили». Загадка теренкурГв. URL: http://any-type-tour.com/Lviv/articles.php?ch=49
22. Личашський цвинтар // ВГкГпедГя. URL: https:// uk.wikipedia.org/wiki/Личакiвcький_цвинтаp
REFERENCES
Alistratova, K. E. "Mistychnyi turyzm: zarubizhnyi dosvid ta perspektyvy rozvytku v Ukraini" [Mystical Tourism: Foreign Experience and Prospects of Development in Ukraine]. Heohrafiia ta turyzm, no. 26 (2013): 93-101. Apostolov, O. Top-10 naimistychnishykh mists Ukrainy.
https://tyzhden.ua/Travel/41341 Arais, O., and Solohub, Yu. "Temnyi turyzm" [Dark Tourism]. Naukovi zdobutky molodi - vyrishenniu problem khar-chuvannla liudstva u XXI stolitti, part 3. Kyiv: NUKhT, 2014. 482-483. Eismunt, V. "Zvidky pryizhdzhaly ta skilky vytrachaly turysty u Lvovi. 2019 r." [Where Did Tourists Come from and How Much Did They Spend in Lviv? 2019]. http://tvo-emisto.tv/news/zvidky_pryizhdzhayut_ta_skilky_vy-trachayut_turysty_u_lvovi_top10_krain_105366.html "Informatsiia shchodo vidviduvannia Ukrainy inozemt-siamy ta vyizdu hromadian Ukrainy za kordon (20152018 roky)" [Information on Visits to Ukraine by Foreigners and Departure of Ukrainian Citizens Abroad (2015-2018)]. http://www.me.gov.ua/Documents/ Download?id=78cda465-68c3-4646-976c-61e7e9c-dae03
Ivanov, A. M. "«Temnyi» turyzm yak odyn z perspektyvnykh vydiv turyzmu" ["Dark" Tourism as One of the Promising Types of Tourism]. Biznes-navihator, no. 5 (2011): 186-191.
Kulyniak, I. Ya., Yarmola, K. M., and Malishevska, B. O. "Perspektyvy rozvytku mistychnoho turyzmu v Ukraini" [Prospects for the Development of Mystical Tourism in Ukraine]. Formuvannia suchasnoi naukovoi dumky. Kropyvnytskyi: MTsND, 2020. 53-56. "Lvivski «mistsia syly». Zahadka terenkuriv" [Lviv "Places of Power". The Mystery of Terenkurs]. http://any-type-tour.com/Lviv/articles.php?ch=49 "Lychakivskyi tsvyntar" [Lychakiv Cemetery]. Vikipediia.
https://uk.wikipedia.org/wiki/.nM4aKiBCbKMi/i_^MHTap "Mistsia syly Karpat. Kamin-veleten, abo chortiv kamin" [Places of Power of the Carpathians. A Giant Stone, or a Devil's Stone]. http://karpaty-ua.org.ua/miscya-syly-karpat-kamin-veleten-abo-chortiv-kamin.html "Mistychni mistsia Ukrainy" [Mystical Places of Ukraine].
https://changeua.com/nasha-mistichna-ukrayina "Mistyka" [Mysticism]. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk
ukrainskoi movy. http://sum.in.ua/s/mistyka "Oleskyi zamok" [Olesky Castle]. Vikipediia. https://
uk.wikipedia.org/wiki/OnecbKuil_3aMOK "Pidhoretskyi zamok" [Pidhirtsi Castle]. Vikipediia. https://
uk.wikipedia.org/wiki/niflrope^Kuï_3aMOK "Podorozh ukrainskymy zamkamy, chastyna II. Mistychna Lvivshchyna" [Journey through Ukrainian Castles, Part II. Mystical Lviv Region]. https://www.unian.ua/tour-ism/wheretogo/10181630-podorozh-ukrajinskimi-zamkami-chastina-ii-mistichna-lvivshchina.html "Prohrama rozvytku turyzmu ta kurortiv v Odeskii oblasti na 2017-2020 rr." [The Program of Development of Tourism and Resorts in the Odesa Region for 20172020]. https://oda.odessa.gov.ua/statics/pages/ files/5a58d0f18f339.pdf Savitska, O. P., Savitska, N. V., and Kulyniak, I. Ya. "Formuvannia turystychnoi pryvablyvosti terytorii" [Formation of Tourist Attractiveness of Territory]. Naukovyi
visnyk Natsionalnoho lisotekhnichnoho universyte-tu Ukrainy. 2012. https://nv.nltu.edu.ua/Archive/ 2012/22_15/148_Saw.pdf
Skutar, T. "Istoryko-kulturni turystychni resursy yak os-nova rozvytku piznavalnoho turyzmu v Chernivetskii oblasti" [Historical and Cultural Tourist Resources as a Basis for the Development of Cognitive Tourism in the Chernivtsi Region]. http://buk-visnyk.cv.ua/naukova-dumka/727
"Turystychna diialnist v Ukraini u 2018 r." [Tourist Activity in Ukraine in 2018]. Derzhavna sluzhba statystyky
Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/opera-tiv2019/tyr/tyr_dil/tur_dil_18.xls
"7 mists Ukrainy, yaki strashno vidviduvaty" [7 Places in Ukraine that are Scary to Visit]. https://gazeta.ua/ar-ticles/travels/_7-misc-ukrayini-yaki-strashno-vidvidu-vati/864500
Veb-servis Google Trends. https://trends.google.com.ua/ trends
"Yak zminyvsia vnutrishnii turyzm v Ukraini?" [How has Domestic Tourism Changed in Ukraine?]. https://za-porizhzhia.city/news/lideri-vnutrisnogo-turizmu-v-ukraiys
УДК 338.48:330.131.7(477) JEL: Z32; P48; R50
ABC-XYZ-АНАЛЮ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ ЗА ДОХ1ДН1СТЮ/Р1ВНЕМ РИЗИКУ
ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУЗ1
®2020 ДУТКА Г. Я., САВ1ЦЬКА О. П.
УДК 338.48:330.131.7(477) JEL: Z32; P48; R50
Дутка Г. Я., Савщька О. П. ABC-XYZ-аналiз perioHiB УкраТни за дохiднiстю/рiвнем ризику туристично! галузi
У статт'1 об(рунтовано важливу роль використання АВС- i XYZ-анал'ву для оцнювання та анал'зування особливостей функцонування туристичноi галузi Украни в регональному вимiрi. У портфельному твестуванш для прийняття ефективного управл'шського ршення, серед багатьох альтернативних, для швестор'в важливезначеннямаезставлення двохфактор'в -доюднот та р'вня ризику. Принципвибору стратегишвес-тування з урахуванням оптимальностi спiввiдношення доюднот та ризику мае бути визначальним не т'шьки для нституцшного швестора, а i для держави, яка формуе стратегiчнi та прюритетн напрями розвитку, одним з яких е туризм. Туризм е одним iз найб'шьших i таким, що швидко зростае, сектором економки не т'шьки у свт, а й в УкраМ. Проте для туристичноi д'тльностi характеры! елементи невизначеностi та ризику, якi необхiдно враховувати у формуванн державноiполтики. У статт'>запропоновано групувати регони Укра:ни за дохiднiстю (доходом вiд надання туристичних послуг) за допомогою ABC-анал'ву, а за р'внем ризику туристично/' галузi-XYZ-аналiзу. Групування дало змогузктавити регони Украни за р'внем до^дно^ та ризиковостi у сфер'> туризму, що допоможе в подальшому приймати оптимальн управлiнськi ршення ¡хньо}ефективноiреал'ваци. Проведене дослдження дозволило за допомогою поеднання ABC- iXYZ-аналiзу згрупувати та позицонувати рег'юни Украни у матриц ABC-XYZ-аналiзу за дохiднiстю/рiвнем ризику туристичноi галузи Групування регшшв Украни дозволяе виявити найбшьш пер-спективн'1 регони у сфер розвитку туристичноi галузi та в'днести iх до категори тих, якi формують iмiдж Украни на мiжнароднiй арен та вносять найбльший вклад у м'жнародне визнання Украни як туристично привабливоiкрани. Кпючов'1 слова: туризм, дохiд вiд надання туристичних послуг, ризик, туристична галузь, ABC-анал'в, XYZ-аналiз. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-137-147 Рис.: 2. Табл.: 6. Формул: 1. Б'бл.: 27.
Дутка Ганна Яювна - доктор педагогiчних наук, професор, проректор з навчально-методичноi та виховноiроботи, Льв'вський нститут еконо-мши i туризму (вул. Менцинського, 8, Льв'в, 79007, Укрална)
Савщька Ольга Петрiвна - кандидат економiчних наук, доцент, зав'дувачка кафедри менеджменту та комерцшно)'Ыяльност1 Льв'вський нсти-
тут економки i туризму (вул. Менцинського, 8, Льв'в, 79007, Украна)
E-mail: Sawicka@bigmir.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6311-406X
УДК 338.48:330.131.7(477) JEL: Z32; P48; R50
Дутка А. Я., Савицкая О. П. ABC-XYZ-анализ регионов Украины по доходности/уровню риска туристической отрасли
В статье обоснована важная роль использования АВС- и XYZ-анализа для оценки и анализа особенностей функционирования туристической отрасли Украины в региональном измерении. В портфельном инвестировании для принятия эффективного управленческого решения, среди многих альтернативных, для инвесторов важное значение имеет сопоставление двух факторов - доходности и уровня риска. Принцип выбора стратегии инвестирования с учетом оптимальности соотношения доходности и риска должен быть определяющим не только для институционального инвестора, но и для государства, формирующего стратегические и приоритетные направления развития, одним из которых является туризм. Туризм является одним из крупнейших и быстрорастущих секторов экономики не только в мире, но и в Украине. Однако для туристической деятельности характерны элементы неопределенности и риска, которые необходимо учитывать в формировании государственной политики. В статье предложено группировать регионы Украины по доходности (доходу от предоставления туристических услуг) с помощью ABC-анализа, а по уровню риска туристической отрасли - XYZ-анализа. Группирование позволило сопоставить регионы Украины по уровню доходности и риска в сфере туризма, что поможет в дальнейшем принимать оптимальные управленческие решения по их эффективной реализации. Проведенное исследование позволило с помощью сочетания ABC- и XYZ-анализа сгруппировать и позиционировать регионы Украины в матрице ABC-XYZ-анализа по доходности/уровню риска туристической отрасли. Группирование регионов Украины позволяет выявить наиболее перспективные регионы в сфере развития туристической отрасли и отнести их к категории таких, что формируют имидж Украины на международной арене и вносят наибольший вклад в международном признании Украины как туристически привлекательной страны.
