Научная статья на тему 'ВПЛИВ МіЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ НА ЕКОНОМіЧНИЙ РОЗВИТОК ТА іМіДЖ ОКРЕМОї КРАїНИ'

ВПЛИВ МіЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ НА ЕКОНОМіЧНИЙ РОЗВИТОК ТА іМіДЖ ОКРЕМОї КРАїНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
220
51
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МіЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ / НАДХОДЖЕННЯ / ЗАЙНЯТіСТЬ / ТУРИСТИЧНИЙ ПОТіК / УКРАїНА / іМіДЖ / ПРОГНОЗ / РЕКОМЕНДАЦії

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Євтушенко Вікторія Анатоліївна, Рахман Махбубур Сидикович, Мангушев Дмитро Валерійович

Мета статті полягає у дослідженні динаміки економічних показників міжнародного туризму, основних проблем, тенденцій і перспектив розвитку галузі на світовому ринку й окремо взятої країни, ролі іміджу країни та його впливу щодо створення конкурентоздатного туристичного продукту. Проаналізовано статистичні показники структури міжнародного туризму в динаміці, зокрема туристичний потік, внесок у ВВП і зайнятість світу, та національну економіку. Проведено аналіз стану туристичної галузі України у розрізі основних економічних показників і готельної інфраструктури, зокрема Харківської області. Виявлено роль іміджу і його вплив на конкурентоздатність національного туристичного продукту. На основі кореляційного аналізу створено прогнозні моделі для ряду показників. Виявлено сучасні тенденції розвитку та наведено рекомендації щодо вдосконалення конкурентоздатності туристичної галузі України.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Євтушенко Вікторія Анатоліївна, Рахман Махбубур Сидикович, Мангушев Дмитро Валерійович

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ВПЛИВ МіЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ НА ЕКОНОМіЧНИЙ РОЗВИТОК ТА іМіДЖ ОКРЕМОї КРАїНИ»

УДК 338.46(48).017

вплив мiжнAPOдного туризму на еконо1шний розвиток

ТА iMiДЖ оКРЕМо! КРА1НИ

® 2017 ЕВТУШЕНКО в. А., РАХМАН м. С., МАНГУШЕВ Д. В.

УДК 338.46(481.017

Свтушенко В. А., Рахман М. С., Мангушев Д. В. Вплив мiжнародного туризму на економiчний розвиток та iмiдж окремоУ кражи

Мета cmammi полягае у досл/дженн динам/ки економ/чних показник/в м/жнародного туризму, основних проблем, тенденцш i перспектив розвитку галуз на свтовому ринку й окремо взятоi крани, ролi мджу крани та його впливу щодо створення конкурентоздатного туристичного продукту. Проанал'вовано статистичн показники структури м/жнародного туризму в динамЩ зокрема туристичний пот'ш, внесок у ВВП i зайняткть свту, та нацюнальну економшу. Проведено анал'в стану туристично! галуз Укртни урозр/з/ основних економчних показник/в i готельноi шфраструктури, зокрема Хартвсьж области Виявлено роль мджу i його вплив на конкурентоздаттсть нацюнального туристичного продукту. На основi кореля-цйного аналзу створено прогнозы моделi для ряду показник/в. Виявлено сучасш тенденцИ розвитку та наведено рекомендацИ щодо вдосконалення конкурентоздатностi туристично! галузi Украни.

Ключов'1 слова:м/жнародний туризм, надходження, зайняткть, туристичний пот'ш, Украна, /м/дж, прогноз, рекомендацИ. Рис.: 7. Табл.: 3. Ббл.: 12.

Евтушенко Вкто^я АнатолИвна - кандидат економ/чних наук, доцент, зав'дувач кафедри маркетингу та менеджменту зовншньоеконом/чноi дь яльностi, Харювський нацональний утверситет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Харк/в, 61022, Укра'ша! E-mail: ethicalmarketing@ukr.net

Рахман Махбубур Сидикович - кандидат економ/чних наук, доцент, кафедра маркетингу та менеджменту зовншньоеконом/чноi д'тльност'!, Харк/в-ський нацюнальний утверситет iм. В. Н. Караз/на (пл. Свободи, 4, Харк/в, 61022, Украна) E-mail: rahmanms@yandex.ua

Мангушев Дмитро ВалерШович - кандидат економ/чних наук, доцент, кафедра маркетингу та менеджменту зовншньоеконом/чноi д'тльност'!, Харшвський нацюнальний унверситет !м. В. Н. Караз/на (пл. Свободи, 4, Харк/в, 61022, Украна) E-mail: mangushevd@mail.ru

УДК 338.46(48).017 Евтушенко В. А., Рахман М. С., Мангушев Д. В. Влияние международного туризма на экономическое развитие и имидж отдельной страны

Цель статьи заключается в исследовании динамики экономических показателей международного туризма, основных проблем, тенденций и перспектив развития отрасли на мировом рынке и отдельно взятой страны, роли имиджа страны и его влияния на создание конкурентоспособного туристического продукта. Проанализированы статистические показатели структуры международного туризма в динамике, в частности туристический поток, вклад в ВВП и занятость мира, и национальную экономику. Проведен анализ туристической отрасли Украины в разрезе основных экономических показателей и гостиничной инфраструктуры, в том числе Харьковской области. Выявлены влияние и роль имиджа на конкурентоспособность национального туристического продукта. На основе корреляционного анализа созданы прогнозные модели для ряда показателей. Выявлена роль имиджа и его влияние на конкурентоспособность национального туристического продукта. На основе корреляционного анализа созданы прогнозные модели для ряда показателей. Выявлены современные тенденции развития, и приведены рекомендации по совершенствованию конкурентоспособности туристической отрасли Украины. Ключевые слова: международный туризм, поступления, занятость, туристический поток, Украина, имидж, прогноз, рекомендации. Рис.: 7. Табл.: 3. Библ.: 12.

Евтушенко Виктория Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, заведующий кафедрой маркетинга и менеджмента внешнеэкономической деятельности, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: ethicalmarketing@ukr.net

UDC 338.46(48)017 Yevtushenko V. A., Rahman M. S., Mangushev D. V.

The Impact of International Tourism on the Economic Development and the Image of an Individual Country

The aim of the paper is to study the dynamics of economic indicators of international tourism, the main problems, trends and prospects of the industry development in the world market and an individual country, the role of the country's image and its impact of on the creation of a competitive tourist product. There considered the dynamics of statistical indicators of the international tourism structure, in particular the tourist flow, contribution to the world GDP and employment, and national economies. The analysis of the status of the tourist industry of Ukraine in the context of the main economic indicators and hotel infrastructure is conducted using the example of Kharkov region. The role of the image and its influence on the competitiveness of the national tourist product is revealed. On the basis of correlation analysis, forecast models for a number of indicators are created. The present trends in the development of the tourist industry of Ukraine are identified and recommendations on improving its competitiveness are given. Keywords: international tourism, income, employment, tourist flow, Ukraine, image, forecast, recommendations. Fig.: 7. Tbl.: 3. Bibl.: 12.

Yevtushenko Viktoriia A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Marketing and Management of Foreign Economic Activity, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: ethicalmarketing@ukr.net

Rahman Mahbubur S. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Marketing and Management of Foreign Economic Activities, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)

Рахман Махбубур Сидикович - кандидат экономических наук, доцент, кафедра маркетинга и менеджмента внешнеэкономической деятельности, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: rahmanms@yandex.ua

Мангушев Дмитрий Валерьевич - кандидат экономических наук, доцент, кафедра маркетинга и менеджмента внешнеэкономической деятельности, Харьковский национальный университет им. В. Н. Кара-зина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: mangushevd@mail.ru

E-mail: rahmanms@yandex.ua

Mangushev Dmitriy V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Marketing and Management of Foreign Economic Activity, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: mangushevd@mail.ru

З року у рж зростае ильисть мiжнародних турис-тав, з'являються новi напрями та види туристичних послуг i продукт, залучаеться все бкьше тдприемств в шших сферах економши, яи безпосередньо або в^далено пра-цюють на туристичну галузь, тим самим створюючи робочi мкця та збкьшуючи внесок до ВВП приймаючо'1 кра'1ни. У свiтi кнуе чимало кра'1н, у яких туристична галузь е единим чинником утворюючим дох1д, найважливiшою скла-довою зростання та процвiтання нащонально'1 економжи, джерелом валютних надходжень, створення робочих мюць та основним компонентом соцiально-економiчного роз-витку. Розвиваючи туристичну галузь приймаючi кра'1ни прагнуть створити ва умови для iноземних турист1в, яи вiдвiдують крашу, бо саме '1х враження формують i поши-рюють позитивний чи негативний вiдгук про стан i вну-трiшнi процеси, що вiдбуваються в нiй, зокрема, добробут 'й громадян, рiвень культурного розвитку тощо.

Дослiдження та виршення проблем щодо залучен-ня потоку як шоземних, так i внутршнк туристiв шляхом створення iмiджу краши й умов розвитку конкурентоспро-можно'1 туристично'1 галузi, рацiонального використання природно-юиматичних, водних, людських i туристично-рекреацшних ресурсiв, подолання бiдностi, проведення за-ход1в i впровадження екологiчних технологш, будуть спри-яти надходженням до бюджет1в уск р1вн1в вiд туристично'1 дiяльностi, як на свiтовому, так i на нацiональному ринку.

Питанням досл^ження структури свiтового ринку послуг присвячено багато праць пров^них укра'нських учених, таких як: Н. Даниленко, В. Козик, А. Мазараи, Ю. Макогон, В. Мочерний, серед зарубгжних: А. Булатов, А. Михайлушкiн, М. Портер, П. Шимко та ш.

Метою статтi е дослiдження динамки економiчних показниив мiжнародного туризму, основних проблем, тен-денцiй i перспектив розвитку галузi як на свгговому ринку, так i окремо взято'' краши, впливу та ролi iмiджу кра'1ни на створення конкурентоздатного нащонального туристич-ного продукту.

Зростаючi щорiчнi показники мiжнародноí туристично'1 дiяльностi у 2016 р. е тдтвердженням сл1в Генерального секретаря ЮНВТО Талеба Рiфаí: «туризм продемон-стрував надзвичайну силу i життездатнiсть, незважаючи на багато труднощ1в, особливо тi, якi пов'язаш з питаннями безпеки». За останнш рiк було прийнято 1235 млрд мiжна-родних туристiв (табл. 1), що на 51 млрд бкьше пор1вняно з аналогiчним перiодом 2015 р. [1]. Абсолютний прирiст показника за 12 роив склав 436,0 млрд туриспв з середнiм темпом зростання у 103,7 %. У географiчнiй структур ту-

ризму 2016 р. зростання понад 7,0 % мали Швденно-Сх^на Aзiя та Океашя, прирiст y 8,1 % зафжсовано на Карибах та 4,6 % - y крашах бвропи [1]. Каштальш iнвестицiï галу-зi в середньомy щороку становили 674,4 млрд дол. США з середшм темпом зростання у 104,7 %, галузь згенерувала 107,8 млн прямих i 283,6 млн непрямих робочих мкць, тоб-то 9,5 % в1д загально'1 зайнятостi [2; 3].

Внесок у ВВП мiжнародноï iндyстрiï подорожей та туризму становив 7420,5 млрд дол. США, що на 250,2 млрд дол. США або на 3,5 % бкьше, шж у 2015 рощ при серед-нк темпах зростання за 12 роив у 104,5 %. Серед регюн1в свггу переважна частка туризму у ВВП припадае на краши Карибського басейну до 14,3 %, П1вденно-Сх^но'1 Азп та П1вшчно1 Африки по 12,1 %, Океанп - 10,8 %, Латинсько'1 Америки у 9,1 %, бвропейського Союзу - 9,2 %, а на iншi -в1д 8,8 до 6,6 %. В розрiзi груп краш i територш найбкь-ший показник мають краши Середземноморсько'1 асоща-Ц11 туризму - 11,9 %, по 8,6 % припадае на G20 та краши Aзiатсько-Тихоокеанського економiчного сшвробггництва, 8,5 % у краш, як входять в Оргашзащю Економiчного Сп1в-робггництва та Розвитку [2].

Особливу роль туризм у ВВП окремо взято'1 краши в^рае у Макау - 89,1 %, на Aрyбi - 88,7 %, Антигуа та Бар-бадоа - 64,1 %, Сейшелах - 57,0 %, Мальд1вах - 50,1 %.

Надходження в^ мiжнародного туризму у 2016 р. досягли 1324,5 млрд дол. США проти 1309,0 млрд дол. США у 2015 р., абсолютний приркт за перюд склав 532,1 млрд дол. США, тобто у 1,7 разу при середньому темп зростання у 104,5 % [2]. До краш, як спецiалiзyють-ся на туристичних послугах, надходження яких в^ мiж-народного туризму перевищують доходи в^ експорту то-варiв (нерiдко в багато разiв) насамперед вiдносяться до краши Океана: Тонга - 64,5 %, Вануату - 66,9 %, Фiджi -38,4 %; представником Швшчно1 Азп е Макау з часткою у 80,4 %; Швденно'1 Азп - Mальдiви у 59,5 %; серед краш бвропи - Хорвапя та Чорногорiя по 43,7 % та 43,0 %; доходи Украши становлять 6,0 % та поступаються Молдави з показником у 8,0 % [2].

На 13 краïн-лiдерiв мiжнародного туристичного бiз-несу припадае 47,3 % експорту та 53,8 % iмпортy у загаль-ному обсязi 581,2 та 653,7 млрд дол. США в^пов^но [4]. Неперевершеним лiдером у експорт туристичних послуг протягом багатьох роив залишаються США, а незмiнним його супутником - Китай, з часткою у 14,5 та 9,3 % свгго-вого експорту туристичних послуг в^пов^но (табл. 2). В iмпортi, навпаки, Китай попереду з обсягом iмпортy у 292,2 млрд дол. США [4]. За розмiром частки внеску ту-

Таблиця 1

Показники розвитку свгговоТ туристичноТ ¡ндустрЛ за 2005-2016 рр.

Показники Роки Середнш показник

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

Ктьгасть туриспв, млн oci6 799,0 844,0 899,0 917,0 882,0 939,0 982,0 1035,0 1087,0 1133,0 1184,0 1235,0 994,7

Темп зростання, % 100,0 105,6 106,5 102,0 96,2 106,5 104,6 105,4 105,0 104,2 104,5 104,3 103,7

Внесок у ВВП млрд дол. США 4415,4 4768,2 5366,9 5807,1 5408,7 5875,9 6214,4 6462,4 6716,9 6955,8 7170,3 7420,5 6048,5

Темп зростання, % 100,0 108,0 112,6 108,2 93,1 108,7 105,8 104,0 103,9 103,6 103,1 103,5 104,5

Надходження вщ туризму, млрд дол. США 792,4 863,0 993,2 1097,6 977,4 1067,7 1200,8 1243,0 1324,0 1383,8 1309,0 1324,5 1131,4

Темп зростання, % 100,0 108,9 115,1 110,5 89,0 109,2 112,5 103,5 106,5 104,5 94,6 101,2 104,6

Витрати внутршых туриспв, млрд дол. США 2073,5 2254,2 2487,5 2631,3 2418,5 2599,5 2876,4 3417,0 3532,0 3642,1 3419,9 3533,9 2907,2

Темп зростання, % 100,0 108,7 110,3 105,8 91,9 107,5 110,7 118,8 103,4 103,1 93,9 103,3 104,8

Споживання внутршых туриспв, млрд дол. США 2904,2 3158,2 3526,5 3780,2 3448,4 3723,2 4138,0 4658,0 4857,0 5025,9 4727,9 4880,2 4069,0

Темп зростання, % 100,0 108,7 111,7 107,2 91,2 108,0 111,1 112,6 104,3 103,5 94,1 103,2 104,6

Витрати на бiзнес-туризм, млрд дол. США 750,9 839,3 934,3 975,3 841,9 898,8 992,2 1017,4 1065,4 1175,7 1106,9 1149,9 979,0

Темп зростання, % 100,0 111,8 111,3 104,4 86,3 106,8 110,4 102,5 104,7 110,4 94,1 103,9 103,9

Капгталовкладення, млрд дол. США 482,0 545,2 641,0 737,6 641,0 648,2 667,1 695,2 705,7 743,7 774,6 811,0 674,4

Темп зростання, % 100,0 113,1 117,6 115,1 86,9 101,1 102,9 104,2 101,5 105,4 104,2 104,7 104,7

Джерело: сформовано авторами на ochobî [1; 2; 4]

Таблиця 2

Лщери експорту та iмпорту туристичних послуг у 2015 роц

Експорт 1мпорт

Рейтинг краш Обсяг, млрд дол. США Частка, у % Обсяг, млрд дол. США Частка, у % Рейтинг краш

Свит 1230,0 100,0 1215,0 100,0 Свп'

США 178,3 14,5 292,2 24,0 Китай

Китай 114,1 9,3 120,5 9,9 США

Та'танд 44,5 3,6 34,9 2,9 Росшська Федера^я

Макао 37,5 3,0 29,4 2,4 Канада

Гонконг 35,9 2,9 25,0 2,1 Корея

Австралiя 29,7 2,4 22,9 1,9 Гонконг

Туреччина 26,6 2,2 21,9 1,8 Австралiя

Япоыя 25,5 2,1 21,1 1,7 Сшгапур

lндiя 21,0 1,7 20,7 1,7 Саудiвська Аравiя

Малайзiя 17,7 1,4 17,4 1,4 Бразилiя

Мексика 17,5 1,4 16,0 1,3 Швейцарiя

Сшгапур 16,7 1,4 15,9 1,3 Япошя

Швейцарiя 16,2 1,3 15,8 1,3 Норвепя

Всього 9 краш 581,2 47,3 653,7 53,8 Всього 9 краш

Джерело: сформовано авторами на основi [4]

ризму у ВВП 8,5 % США займае 114 мкце у свгтовому рейтингу та поступаеться УкраШ, яка займае 113 мiсце [2].

У световому туристичному 6i3Heci зайнято 10 % насе-лення планети, серед лiдерiв - Кариби (11,5 %), краши Океа-rnï (12,3 %), Швшчно1 Африки (11,8 %), Швденно-Сх^но1 Азй (9,7 %). В УкраШ зайнятiсть у туристичнiй галузi серед краш бвропи становить 7,6 % та 1,4 % зайнятост свгту (рис. 1).

В шдустрй готельного господарства жiноча праця складае понад 50,0 %. Частка зайнятих жшок у сферi послуг у крашах Латинсько'1 Америки i на Карибських островах становить 84-86 % в^ загально'1 кiлькостi працездатного населення [2]. У крашах Пшшчно1 бвропи (Францй i Гер-манп) 25,0 % зайнятих у туристичнш сферi становлять шо-земцi. Прiоритети чоловiчоï зайнятостi у сферi послуг най-бкьш притаманнi мусульманським крашам.

Китай та Iндiя, маючи великий высоток зайнятостi у туристичнiй галузi, невпинно збкьшуе i катталовкла-дення у галузь, у крашах активно розвиваеться iндустрiя вiдпочинку та розваг, будуються новi 5-зiрковi готелi на узбережжi з використанням останнiх досягнень науки та техшки на всi смаки та гаманець.

Гучш поди 2013-2014 рр. - майдан, в^чуження Криму, вшна на Сходi iстотно вплинули на стан галузi «... Украша як напрямок не в чи^ безпечних напрямкш для

iноземних туристш» [5], що призвело у 2014 р. до спаду об-сягш вшного туристичного потоку на 49,5 %, а у 2016 р. в^булося зростання ви'1зного потоку на 6,6 % та вшного на 7,3 %, проте загальна кiлькiсть туристш не перевищила рiвня 2013 р. (рис. 2). Найбкьше iноземних громадян було зафшсовано у 2008 та 2013 р. у ккькост 25,4 та 24,6 млн ойб в^пов^но.

За останнi три роки юльисть громадян Укра'ни, що ви'1жджають за кордон, зросла, насамперед це пов'язано з в^сутшстю робочих мюць для молодо яка в пошуках кра-щого життя, отримуючи освiту на Батьивщиш, ви'1жджае i розвивае економшу шших кра'1н, з бкьш стабкьним i спри-ятливим економiко-полiтичним Шматом.

Загальний обсяг зовншньо! торгiвлi туристичними послугами Украши у 2016 р. становив 795,3 млн дол. США, при чому експорт туристичних послуг за останш 3 роки ско-ротився майже вдвiчi та до 220,9 млн дол. США [6], до 2010 р. баланс був активним, у 2008 р. сальдо становило 66,9 млн дол. США, а у 2009 р. - 15,4 млн дол. США (рис. 3).

У географiчнiй структур туристичного експорту пе-реважають представники Аз!1 з часткою у 34,0 %, друге мгс-це займають представники кра'н СНД з часткою у 25 %, бвропи - з часткою у 18 %, Африканського континенту - 17 % загального експорту туристичних послуг Укра'ни (рис. 4).

Кариби - 11,5 %

ДомУка;

29,2 %

Барбадос; 35,9 %

Багами; 58,7 %'

Вiрджинiя; 84,5 %

Аруба; "90,6 %

Антигуа; 62,6 %

Швшчно-Сх^на Азiя - 8,6 %

^вденна Тайвань; Корея; 5,8 % Япоыя; 6,2 % V-

6,9 % ^

Китай; 8,7 % /: ::

Гон-Конг; 15,5 %

Океашя - 12,3 %

Соломонови Австралiя; острови; ,11,6 % 11,4 %

Нова Зеланд^ 19,7 %

^бап; 20,7 %

Тонга 18,2 %

Фiджi; 36,7 %

Свропа - 8,7 %

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

УкраТна; Туреччина; 7,6 % 8,7 %

Швейцарiя; 10,6 % Босшя та Герцеговина 1,3 %

Грузiя; 14,2 %

Макау; 78,5 %

Вануату; 49,6 %

1нша Океанiя; 41,5 %

Хорватiя; 32 %

Чорногорiя 22,7 %

Албанiяl 20,8 %

lсландiя; 20,9 %

Рис. 1. Структура зайнятосп у туризмi в окремо взятих крашах у 2015 р.

Джерело: сформовано на осюж [2; 3]

Кшьюсть, млн oci6 28

26

24

22

20

18

16

14

12

Темп зростання, %

VA

2006 2007 2008 2009 2010 2011 Громадяни Укра'ши, як вижджали за кордон Темп зростання шькосп громадян Укра'ши

2012

г 130

- 120

- 110

V V, - 100

= 90

X V ш * S ? - 80

* = * 70

* = * * 60

* = * * Щ 50

2013 2014 2015 2016 40 Роки

lноземнi громадяни, як вiдвiдали Украшу Темп зростання шькосп шоземних громадян

Рис. 2. Структура туристичного потоку Укра'ши за 2006-2016 рр. в динамiцi Ива шкала, у млн oci6) та |'х ланцюговi темпи зростання (права шкала, у %)

Джерело: сформовано авторами на 0CH0Bi [6; 7]

Обсяг, тис. дол. США 800 -|

600 -400 -200 0

-200 --400 --600

2483230

695,5

492,9

И

342,2326,7

18,3

15,5

426

298,3282,9

380i6s45,

455,1462,4

555Д"2,1 538,5

15,4

35,5

V\

681

228

И

597,6

200,9

574,4

220,9

Fl

2006 2007 2008 2009 2010 2011"7,3 20l217

2013

201

-157

EZ3 Експорт Е23 1мпорт

Сальдо

201

201

Роки

-453

-396,7

-353,5

Рис. 3. Структурш змши у динамiцi експортно-iмпортних операцiй Укра'ши за статтею туризм

за 2006-2016 рр., у тис. дол. США

Джерело: сформовано авторами на основ1 [6; 7]

Суб'ектами туристичного ринку Укра'ши у 2015 р. було обслуговано 1925344 особи, що становлять 8,3 % ви-'зного туристичного потоку та 16681 ойб в''зного туристичного потоку. Найбкьше ойб подорожувало з метою до-звкля i вiдпочинку (1510668 осiб) [6].

На ринку Укра'ни в 2015 р. працювало 2478 готелiв та аналопчних засобiв розмiщення проти 2644 в 2014 р., причому 1021 одиниця - це юридичш особи. В цих готелях було розмщено 4497340 ойб, в тому чи^ 577194 шозем-ця, проти 609755 ойб (485048 iноземцiв) у 2014 р. 94,6 % шоземщв зупинялися в готелях юридично' власностi [6]. В Харкшськш областi у 2015 р. працювали 191 готель та iншi мiсця для тимчасового розмщення, з загально'' иль-костi засобiв розмiщення припало 123 готелi (з яких 46 -юридично' власност та 77 - ФОП) проти 138 у 2014 р.,

в яких нал1чуеться 4,2 % загального номерного фонду го-тел1в Укра'ши (1755 в1д 5759 ycix номер1в), в яких було роз-мщено 166821 особу, з яких 28249 - шоземщ.

Загальний сукупний дох^ вiд операцiйноï дiяль-ностi готелiв в 2015 р. становив 5897288,7 тис грн проти 4415386,3 тис грн в 2014 р. Варткть перебування у вггчиз-няних готелях юридично'1 власност становила у 2015 р. 3805652,8 тис грн, що на 14,2 % бкьше проти минулого року, абсолютне зростання становило 471896,5 тис грн; аналопчний показник по Харювськш област зрiс з 66825,5 до 85597,0 тис грн на 18771,5 тис грн, або на 28,1 % [6]. Фак-тичш витрати на один лiжко-день (людино-день) в серед-ньому за рiк у готелях та аналопчних засобах розмщення юридично'1 власност зросли з 489,5 грн у 2014 р. до 652,8 грн на 1 особу у 2015 р. Аналопчний показник по Харивськш

у рейтингу 2017 р. опустилась на 5 позицш до 81 ф 136 кра-'1н, якi ввшшли у рейтинг) (табл. 3) [8]. До рейтингу 2015 р. Украша не увшшла, проте Туреччина та Ройя покращили сво'1 позицп, особливо в субшдексах прiоритетностi туризму зi 101 до 59 та зi 127 до 114 в^пов^но й ефективностi маркетингу до 58 та 103 мюця [9].

Укра'нський туристичний продукт оцiнюеться як менш конкурентоспроможний та привабливий, тому для забезпечення ефективного мехашзму управлiння конку-рентоспроможнiстю необхiдним е формування туристичного iмiджу, як для шдприемства, так i для брендин-гу кра'1ни, який, на думку С. I. Уаганець, Д. I. Басюк та Л. В. Мельник, буде «працювати» або «впливати на формування позитивного iмiджу окремо взято'' кра'1ни або регiону так само, як i вже сформований iмiдж територи вливатиме на туристичну галузь» [10] в единому комп-лексi разом з економiчними та наявними туристсько-рекреацiйними ресурсами в регюнь Багато кра'1н свггу презентують себе завдяки створеному iмiджу високотех-нологiчних або туристичних брендiв, пiдкреслюючи уш-кальнiсть i сво'1 особливостк наприклад, для 1спанГ1, Гре-ци та бгипту - це сонячш пляжi та залишки древшх ци-вiлiзацiй, для Парижу та Япони - поширення нащональ-но'1 кухш та традицiй, для Австри - вiденськi кав'ярнi, Естонiя поширюе себе як «зелена скандинавська» кра'1на [11]. Успiшними логотипами володiють Кшр, Туреччина, Грецiя, Болгарiя, Iспанiя та активно експлуатують '1х в ту-ристичному бiзнесi.

Iнновацiйною складовою для Украши стала наяв-нiсть логотипу. Презентуючи його, Валерiй Пекар заявив, що «туристичне позицiювання мае дати туристам вагому причину '1хати саме в Украшу. В основу бренда було покла-дено ^ею « - i» - об'еднання шбито несумiсних iдей та речей, яи доповнюють одне одного» (рис. 5) [12].

Комплексне маркетингове до^дження вггчизня-ного або мiжнародного туристичного ринку не обмеж-уеться анамзом сучасного стану чи ситуацп на ринку, що склалася, та причин, яи призвели до цього, а е умовою для прогнозування розвитку ринку. Яисть ретропрогно-зу та яисть штерполяцп визначають точнiсть остаточного

Таблиця 3

Мiсце кражи за 1ндексом глобально'!' конкурентоспроможностi (1ГК) подорожей i туризму в 2013-2016 рр.

Показники рейтингу Польща Туреччина Роая Украша

2013 2015 2016 2013 2015 2016 2013 2015 2016 2013 2016

1ГК в туризм^ 42 47 46 46 44 44 63 45 43 76 81

Oцiнка, балiв 4,47 4,08 4,1 4,44 4,08 4,14 4,04 4,08 4,15 3,98 3,5

Субiндекс людських, культур-них, природних ресурсiв 29 43 44 46 29 94 38 38 46 103 115

Субшдекс цiновоï конкурен-тоспроможностi туризму 105 46 23 73 94 70 108 41 21 116 65

Прюритетысть туризму для уряду 126 132 130 101 59 66 127 114 89 125 122

Eфективнiсть маркетингу та брендингу 114 108 105 88 58 66 122 103 81 113 103

Джерело: сформовано авторами на ochobî [9]

Америка - 10957,8 Австралiя i Океаыя - 223,7

(6 %) (0 %)

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Африка - 33151,9

(17 %)\

A3ÏR - 67680,5

(34 %)

СНД - 49762,5

(25 %)

Европа - 35524,6

(18 %)

Рис. 4. Структура експорту мiжнародних туристичних послуг кражами свiту за 2015 р., млн дол. США

Джерело: сформовано авторами на основi [6; 7]

обл. коливався з 277,0-311,0 у 2014 р. до 393,4 грн у 2015 р.; стосовно готел1в ФОП по УкраМ зростання становило з 236,6 у 2014 р. до 305,2 грн у 2015 р., а стосовно област в1д-булося зниження показника з 260,3 до 249,3 грн в1дпов1д-но. Юльисть ноч1вель, проведених пршжджими у готелях област становила 378086 л1жко-дшв, середня тривалкть перебування в готелях юридично'1 власност становила 1,6, а у ФОП - 2,2 л1жко-дшв. Доходи в1д надання послуг го-тел1в та аналог1чних засоб1в розм1щення юридично'1 влас-ност1 склали 118996,0 тис грн (110162,3 тис грн - готел1), а витрати - 154400,7 тис грн (147476,2 тис грн.- готел1) на галузевих тдприемствах обласп працювало 1183 особи, з яких 776 жшок (у готелях - 1068 ос1б, з яких 693 - жш-ки) [6].

Хоч фшал европейського чемтонату з футболу бвро-2012 i не став туристичним дивом, але в щлому додав бал1в 1м1джу Укра'1ни як туристичного напрямку, у 2013 р. краша пiднялася за шдексом конкурентоспроможностi подорожей i туризму на 9 позицш за 2 роки (з 140 краш), проте

прогнозу показниив, тому було обрано авторегресш 2-го порядку, ккьисть точок ретропрогнозу при довiрительно-му iнтервалi 0,7. Зпдно з побудованою моделлю прогнозу «Внесок туризму у ВВП свггу» у 2017 р. очжуеться в обсязi 7734,885 ± 33,795 млрд дол. США; у 2018 р. - 7986,02 ± 53,44 млрд дол. США; у 2019 р. - 8220,61 ± 67,59 млрд дол. США (рис. 6).

«Прибуття мiжнародних туристш» очшуеться у 2017 р. в ккькост 1278,085 ± 5,115 млрд ойб; у 2018 р. -1324,1 ± 8,09 млрд ойб; у 2019 р. - 1370,02 ± 10,23 млрд осiб (рис. 7). За прогнозами Барометра мгжнародного туризму ЮНВТО, в 2017 р. число мiжнародних туристських при-бутв по всьому свiтi зросте на 3-4 %, що ствпадае з роз-рахованим теоретичним прогнозом методом екстраполя-ци; зокрема, в бврот зростання складе 2-3 %, в Азiатсько-Тихоокеанському регiонi та в Африщ - 5-6 %, в Амери-

канському регiонi - 4-5 %, а на Близькому Сходi - 2-5 % у зв'язку з високою нестшистю в регюш [2].

За прогнозами протягом найближчих десяти роив мiжнародний туризм буде випереджати ряд iнших гло-бальних секторiв економiки, таких як зв'язок, фiнансовi та дiловi послуги, виробництво продукцп, роздрiбнy тор-гiвлю та дистрибущю; зi зростанням доходiв в1д туризму до 2 трильйонiв доларiв i кiлькостi тyристiв на планет до 1 млрд 600 млн ойб [2].

До 2027 р. у галyзi буде створено бкьше 380 мкьйо-нiв робочих мюць по всьому свiтi, тобто кожне 9 мюце вiд загально'1 ккькост робочих мiсць, близько 23,0 % вк за-гально'1 глобально'1 мережi робочих мiсць протягом наступ-ного десятилггтя. Загальний обсяг подорожей i туризму досягне 11,4 % свггового ВВП i 7,1 % в1д загального обсягу свiтового експорту [1; 2].

Рис. 5. Слоган «Ukraine: It's all about U» [бренд]

Для досягнення запланованих високих показниив розвитку галyзi необх^ними умовами мають стати задово-лення вимог споживачiв i дотримання сучасних тенденцiй, зокрема:

■ побудова стшко'1 iнфрастрyктyри, яка б сприяла всебiчномy та сталому розвитку iндyстрiалiзацiï та стимулюванню шновацш;

■ скорочення нерiвностi мiж крашами та всерединi кожно'1 з них;

■ стимулювання зростання валового внутршнього продукту в найменш розвинених крашах;

■ високого рiвня економiчноï продуктивно™ за ра-хунок диверсифiкацiï, модершзацп технологiй та iнновацiйноï дiяльностi, в тому числГ шляхом ак-центування на високу додану варткть i трудомкт-кiсть сектора, повно'1 i продуктивно'1 зайнятостi та гiдноï роботи для вах;

■ стимулювання розвитку виробничо'1 дiяльностi пiдприeмництва у напрямах розвитку творчосп та iнновацiй, а також заохочення розвитку малих i середнк пiдприeмств, в тому чи^ шляхом доступу до фшансових послуг;

■ захисту прав працшникш, сприяння створенню безпечного та надшного робочого середовища

для вс1х, в тому чи^ трyдящих-мiгрантiв, зокрема жшок-мпгранпв, а також осiб iз сезонною за-йнятiстю;

■ забезпечення сталого розвитку мiст i мкцевих громад;

■ бережливе ставлення до використання ресурсш океан1в i морiв в штересах сталого розвитку; про-ведення заходш щодо боротьби зi змшою клiматy та його наслiдками;

■ здшснення способiв змiцнення та активiзацiï глобального партнерства в штересах сталого розвитку свггу та кожно'1 окремо взято'1 кра'1ни [1-3].

Висновок. Укршлення позицГй Укра'1ни на свгтово-му туристичному ринку можливе за умов створення на-цiонального конкурентоздатного туристичного продукту, 1м1джу кра'1ни / регiонy, прийняття достроково'1 стратегй та виконання пол1тики стГйкого розвитку щодо вирiшення на-гальних проблем:

■ забезпечення безпеки перебування шоземних громадян;

■ використання шформацшних технологш для про-сування туристичного продукту, задоволення потреб споживачiв та удосконалення менеджменту та маркетингу ЗЕД у туризм^

Рис. 6. Прогнозування ряду «Внески туризму у ВВП» на 2017-2019 рр., у млрд дол. США

Рис. 7. Прогнозування ряду «Прибуття турислв» на 2017-2019 рр., у млрд оаб

■ вдосконалення нащональних транспортних спо-лучень i дорiг;

■ втiлення принцитв корпоративно! сощально! в^-повiдальностi у туристичному бiзнесi;

■ закупiвлi еколопчно чисто! продукцп та розвитку зеленого будiвництва;

■ вiдповiдальностi до природних ресурс; захисту, вiдновлення i сприяння сталому використанню наземних екосистем, розумного використання ль сiв, заходiв проти деградацп земель i припинення втрати бiорiзноманiття;

■ монiторингу та збору шформацп про вiдгуки кль ентш i своечасного дiалогу мiж представниками туристичних тдприемств i споживачами та клен-тами (оскiльки 82,0 % ^ентш схильнi приймати рiшення на основi в^укш, отриманих вiд шших клiентiв, нiж офщшно! шформацп, а 57,0 % кль ентш стверджують, що вiдповiдi готелш на в^у-ки, розмiщенi в мережi, тдвищують прихильний вплив на репутацiю бренда та посилюють довiру споживачiв).

Л1ТЕРАТУРА

1. World Tourism Barometer // UNWTO. 2015. URL: http:// media.unwto.org/press-release/2015-09-10/21-million-more-in-ternational-tourists-first-half-2015

2. World Travel & Tourism Council // WTTC. 2017 URL: http:// www.wttc.org/research/economic-impact-research/country-reports/

3. Global Business Travel Spending Outlook 2011-2015 // Global Business Travel Association. URL: http://www.gbta.org/ foundation/pressreleases/Pages/rls082311.aspx

4. World Trade Organization. URL: http://www.wto.org

5. Новий туристичний iM^ Укра'ши та шструменти його популяризацп для пщтримки штересу до Укра'ши як дести-наци. URL: http://www.premier-international.net/ua/about/our-news/84/27.01.2016

6. Державна служба статистики Укра'ши: офщ. сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua

7. Miнiстерство шфраструктури Укра'ши: офiц. сайт. URL: http://www.mtu.gov.ua

8. Рахман M. С. Кон'юнктурний аналiз розвитку готель-но''' шдустри як складово''' туризму Укра'ни. Б'анес 1нформ. 2015. № 11. С. 205-211.

9. The Travel & Tourism Competitiveness Report: 2013-2017 // World Economic Forum. URL: http://www.weforum.org/docs/ WEF_TT_Competitiveness_Report

10. Ул^анець С. I., Басюк Д. I., Мельник Л. В. Значення туристичного iмiджу для розвитку Закарпатсько''' обласп. Геогра-фiя та туризм. 2013. Вип. 24. С. 162-173.

11. Желдак Ю. Государственный брендинг: как использовать туристов для популяризации Украины в мире. URL: http:// forbes.net.ua/opinions/1405367-gosudarstvennyj-brending-kak-ispolzovat-turistov-dlya-populyarizacii-ukrainy-v-mire

12. У Kи£вi презентують новий укра'шський туристичний бренд // Радю Свобода. URL: http://www.radiosvoboda.org/con-tent/article/25305543.html.27.01.2016

REFERENCES

Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy: ofits. sait. http:// www.ukrstat.gov.ua

"Global Business Travel Spending Outlook 2011-2015" Global Business Travel Association. http://www.gbta.org/foundation/ pressreleases/Pages/rls082311.aspx

Ministerstvo infrastruktury Ukrainy: ofits. sait. http://www. mtu.gov.ua

"Novyi turystychnyi imidzh Ukrainy ta instrumenty yoho populiaryzatsii dlia pidtrymky interesu do Ukrainy yak destynatsii" [New tourist image of Ukraine and tools of its popularization for maintaining interest in Ukraine as a tourist destination]. http://www. premier-international.net/ua/about/our-news/84/27.01.2016

Rakhman, M. S. "Koniunkturnyi analiz rozvytku hotelnoi in-dustrii yak skladovoi turyzmu Ukrainy" [Conjunctural analysis of the development of the hotel industry as part of tourism of Ukraine]. Biznes Inform, no. 11 (2015): 205-211.

"The Travel & Tourism Competitiveness Report: 2013-2017" World Economic Forum. http://www.weforum.org/docs/WEF_TT_ Competitiveness_Report

Ulihanets, S. I., Basiuk, D. I., and Melnyk, L. V. "Znachennia turystychnoho imidzhu dlia rozvytku Zakarpatskoi oblasti" [The value of the tourist image for the development of Transcarpathian region]. Heohrafiia ta turyzm, no. 24 (2013): 162-173.

"U Kyievi prezentuiut novyi ukrainskyi turystychnyi brend" [In Kiev presented a new Ukrainian tourism brand]. Radio Svo-boda. http://www.radiosvoboda.org/content/article/25305543. html.27.01.2016

"World Tourism Barometer" UNWTO. http://media.unwto. org/press-release/2015-09-10/21-million-more-international-tourists-first-half-2015

"World Travel & Tourism Council" WTTC. http://www.wttc. org/research/economic-impact-research/country-reports/ World Trade Organization. http://www.wto.org Zheldak, Yu. "Gosudarstvennyy brending: kak ispolzovat turistov dlya populyarizatsii Ukrainy v mire" [State branding: how to use tourists for popularization of Ukraine in the world]. http:// forbes.net.ua/opinions/1405367-gosudarstvennyj-brending-kak-ispolzovat-turistov-dlya-populyarizacii-ukrainy-v-mire

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.