CC BY
45
УДК 338.012
РОЛЬ ТУРИЗМУ В РОЗВИТКУ НАЦЮНАЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
©2018
ЕВТУШЕНКО О. В., КУР1ННА А. Т.
УДК 338.012
Евтушенко О. В., Куршна А. Т. Роль туризму в розвитку нацюнальноТ економюи УкраТни
У статт'1 проанал'вовано роль туристичноi галуз1 в економц Украни. Розглянуто мсце туризму в нацюнальнш економц Украни та складовi ту-ристично! сфери, що впливають на розвиток економ'ши. Виявлено основт напрямки та перспективи розвитку туризму в УкраЫ. Серед основних видiв туризму, як е популярними та перспективними для нашоi крани: осв'тн'ш, д'шовий, релшний туризм. Дловий туризм зараз йде на спад, тому його треба тдтримувати, адже цей вид туризму приносить державi найбльший дохiд завдяки тому, що б'знес-туристи часто /здять у д'шовiпо/здки за кошти компанИта можуть дозволити соб'> витрачати бльше, н'жзвичайний турист. Осв'тн'ш туризм тежможна вважати перспективним, бо шоземний студент не т'шьки навчаеться у нашй кра/ни, вн ще й подорожуе нею. Релшний туризм теж зростае, i це не дивно, бо в УкраЫ нал'муеться велика кльксть релшних заклад'в, що вiдомi в усьому свт. Проведено анал'в основних показнимв економiчноi ефективностi туризму: вклад до ВВП, зайняткть, плат'жний баланс, податки.
Ключов'! слова: економка туризму, нацональна економка, внутр'шнш валовий продукт, зайняткть, плат'жний баланс, податки, збори. Рис.: 10. Б'бл.: 14.
Евтушенко Олена ВталИвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри туристичного б'знесу та кранознавства, Хармвський на-цональний ушверситет iм. В. Н. Каразна (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: evevtushenko@karazin.ua
Куршна Анастася Тараавна - магстрант кафедри туристичного б'внесу та кранознавства, Хармвський нацональний ушверситет iм. В. Н. Ка-разна (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: nastyak77@gmail.com
УДК 338.012
Евтушенко Е. В., Куринная А. Т. Роль туризма в развитии национальной экономики Украины
В статье проанализирована роль туристической отрасли в экономике Украины. Рассмотрены место туризма в национальной экономике Украины и составляющие туристической сферы, влияющие на развитие экономики. Выявлены основные направления и перспективы развития туризма в Украине. Среди основных видов туризма, которые являются популярными и перспективными для нашей страны: образовательный, деловой, религиозный туризм. Деловой туризм сейчас идет на спад, потому его надо поддерживать, ведь этот вид туризма приносит государству наибольший доход благодаря тому, что бизнес-туристы часто ездят в деловые поездки за счет компании и могут позволить себе тратить больше, чем обычный турист. Образовательный туризм тоже можно считать перспективным, поскольку иностранный студент не только учится в нашей стране, он еще и путешествует по ней. Религиозный туризм также растет, и это не удивительно, потому что Украина насчитывает большое количество религиозных учреждений, известных во всем мире. Проведен анализ основных показателей экономической эффективности туризма: вклад в ВВП, занятость, платежный баланс, налоги. Ключевые слова: экономика туризма, национальная экономика, внутренний валовый продукт, занятость, платежный баланс, налоги, сборы.
Рис.: 10. Библ.: 14.
Евтушенко Елена Витальевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры туристического бизнеса и страноведения, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: evevtushenko@karazin.ua
Куринная Анастасия Тарасовна - магистрант кафедры туристического бизнеса и страноведения, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: nastyak77@gmail.com
UDC 338.012
levtushenko O. V., Kurina A. T. The Role of Tourism in Development of the National Economy of Ukraine
The article analyzes the role of tourism industry in the economy of Ukraine. The place of tourism in the national economy of Ukraine and the constituents of tourism sphere, influencing the development of economy, are considered. The major directions and perspectives of development of tourism in Ukraine are identified. Among the main types of tourism that are popular and promising for our country are the following: educational, business, religious tourism. Business tourism is now on the decline, so it should be supported, because this type of tourism brings the State most revenue because business travelers often go on business trips at the expense of their companies and can afford to spend more than usual tourist. Educational tourism, too, can be considered promising, since foreign student not only learns in our country, he also travels around. Religious tourism is also growing, and it is not surprising, because Ukraine has a large number of religious institutions, known throughout the world. An analysis of the main indicators of the economic efficiency of tourism is carried out: contribution to GDP, employment, balance of payments, taxes.
Keywords: economy of tourism, national economy, gross domestic product, employment, balance of payments, taxes, duties. Fig.: 10. Bibl.: 14.
levtushenko Olena V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Tourism and Regional Studies, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: evevtushenko@karazin.ua
Kurina Anastasia T. - Graduate Student of the Department of Tourism and Regional Studies, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: nastyak77@gmail.com
Уданий час туризм e складним масовим яви-щем, яке впливае на економку багатьох краш i регюшв. Туризм е одним i3 основних факторiв, який позитивно впливае на формування нових робо-чих мкць, сприяе розвитку дорожнього й готельного буддвництва, дае поштовх виробництву вах рiзно-
в^ддв транспортних засобiв, стимулюе збереження народних ремесел, нацюнально! куль тури як краши загалом, так i окремих регюшв.
Iндустрiя туризму в сучасному розумшш - це одна iз прибуткових i динамiчних галузей у свггово-му господарствь За умов розбудови украшсько! дер-
жави туризм мае стати дieвим засобом формування ринкових механiзмiв господарювання, надходження чималих коштiв до державного бюджету, одшею iз форм рацiонального використання вкьного часу, за-лучення широких груп населення до шзнання кто-рико-культурно'Г спадщини, проведення змiстовного дозвкля, вивчення iсторГi рiдного краю.
Економiчний ефект iндустрГi туризму для народного господарства УкраГ'ни в статистичнш та до-слiдницькiй лiтературi в цкому оцiнюеться неоднозначно. Недосконалкть статистики туризму, невизна-ченiсть самого економiчного поняття «туристична iндустрiя» ктотно ускладнюють виявлення реального економiчного ефекту галузi для економiку краГ'ни.
Сьогоднi у вiтчизнянiй науковiй лiтературi увага звертаеться на вивчення проблематики, що стосуеть-ся розвитку економiчного аспекту в туристичнiй га-лузь Зокрема, варто вiдмiтити працi таких авторiв, як Г. А. Яковлев, I. Т. Балабанов, З. М. Горбильов, Л. В. Бь лецька, А. Б. Здоров, С. П. Гаврилюк, Л. П. Дядечко, Т. В. Черевичко, М. П. Мальська та шш^ у публша-цiях яких до^джуються рiзнi пiдходи до розумшня економiчноi сутностi з точки зору туризму, розгля-даеться класифiкацiя його форм i видiв, аналiзуеть-ся структура та динамiка ринку туристичних послуг УкраГ'ни, основнi тенденщ'Г розвитку галузi туризму, Г! вплив на економiчний та соцiальний розвиток краГ'ни тощо. Також дослкженням економiчноi складо-во'Г туристичного бiзнесу займалися i вченi кафедри туристичного бiзнесу Харкiвського нащонально-го ушверситету iменi В. Н. Каразiна: В. I. Одоров, Н. М. Данько, О. В. бвтушенко, Г. В. Довгаль та шш1
Мета статтi - систематизащя статистичних показникiв сфери туризму, що впливають на внесок до ВВП i виявлення проблем, що гальмують вклад туризму в розвиток нащонально'Г економiки УкраГ'ни.
Eкономiчна дiяльнiсть у туристичнiй галузi поля-гае в: забезпеченнi ефективного використання вже кнуючо'Г та формуваннi ново! туристичноГ' матерiально-технiчноi бази, примноженнi валютних надходжень до державного бюджету, балансуванш коштiв туристичних суб'ектiв дiяльностi, зайнятосп населення, задоволеннi його рiзноманiтних потреб.
У даний момент туристичний бiзнес е доходною та динамiчною галуззю iз високим потенцiалом у майбутньому. Укра'Гна мае в розпорядженш куль-турно-iсторичний потенцiал i колосальш природ-нi ресурси, якi впливають на розвиток рiзних видiв внутршнього туризму. Розвиток туризму УкраГ'ни мае займати одне iз лiдируючих мкць у всiй системi державного планування, бо доходи, отриманi вiд ще'Г галузi, дозволяють залучити ГГ до перелшу прюритет-них напрямкiв економiчного розвитку.
Туризм як складова розвитку економки краГ'ни може вносити значний вклад у грошовi надходження та шдняти нацiональну економiку. Саме тому дана галузь потребуе вкповкного досл^ження з усiх еко-номiчних сторш, а також виявлення перспективних напрямiв ГГ розвитку в Украiнi, адже значна ккьшсть держав давно використовуе такий iнструмент полш-шення добробуту в краГ'ни, як туризм.
Для розумшня того, яке мкце в економщ Укра'Г-ни посiдае туризм, необх^дно розглянути, яку части-ну ВВП вш займае на сьогодш (рис. 1).
Отже, загальна картина вкображаеться в такому: серед важливих галузей промисловосп найбкь-ша частка укра'Гнського ВВП у оптовш та роздрiбнiй торгiвлi - 14,1%. Найнижча цифра вкображаеться в секторi туризму, який, за даними '№ТТС, у 2017 р. становив лише 1,54% (39,6 млн грн), поступившись таким галузям, як освт, будiвництво, шформащя, фшансова та страхова дiяльнiсть. Отже, як можна
Фшансова та страхова д1яльнкть 2,3%
1нформац1я та комуыкафя 3,7%
Оптова та роздр1бна торпвля 14,1%
1нШ1 36,7%
Добувна промисловкть 6,1%
Стьське, л1сове та рибне господарство 10,2%
Буд1вництво
2,3%
Переробна промисловкть 12,4%
Джерело: складено за [11; 14].
Рис. 1. Розподш ВВП Украши за галузями, 2017 р.
побачити, туризм для УкраГ'ни на даний момент не е прюритетним сектором i займае дуже невелику част-ку укра'Гнського ВВП.
Прямий внесок туристичноГ' галузi до ВВП - це сума прямих туристичних витрат резиденпв чи не-резидентiв у державi для вiдрядження та в^починку, а також цiльових державних витрат на утримання туристичних визначних пам'яток. Розраховуеться як обсяг виробництва послуг, як туристи надають у в1д-носних або абсолютних вимiрах [10, с. 71] (рис. 2).
2,5 -
1ндукований внесок туристичноГ' галузi у ВВП передбачае собою частину ВВП, що формуеться за ра-хунок доходу певних оаб, яю прямо чи опосередкова-но зайняп в туристичнiй шдустрц [10, с. 73] (рис. 3).
Загальний внесок туристичноГ галузi у ВВП кра'Г-ни (у т. ч. вк великих швестицш, ланцюгових поставок та шдукованого впливу на прибуток) склав 128,5 млрд грн у 2016 рощ (5,6% в1д загального ВВП). У 2017 р. вш вирк i став складати 147,2 млрд грн (5,7% в1д загального ВВП). Очкуеться, що загальний обсяг ту-
2 -
0,5 -
2010 2011
2012 2013
2014
2015
2016
2017 Р!к
Рис. 2. Динамша прямого внеску туризму до ВВП Укра'ши, 2010-2017 рр. Джерело: складено за [14].
Вкпов^но до даних WTTC, можна побачити зменшення частки прямого туризму у ВВП кра'Гни з 2014 р. Поза сумшвом, ця тенденцiя пов'язана з не-стабiльною ситуацiею в УкраГ'ш, що призводить до зниження показникiв загальнодержавно'Г економiки. Також зазначимо, що протягом 2014-2016 рр. ця цифра майже не змшилася: у 2014 р. вона склала 1,42%, у 2015 р. - 1,42%, у 2016 р. - 1,44%. А вже у 2017 р. цей показник склав 1,54% (39,6 млрд грн). Тому в перюд 2016-2017 рр. шдекс зрк на 0,1%. WTTC прогнозуе, що у 2018 р. прямий внесок туризму до ВВП УкраГ'ни збкьшиться на 8% i складе 42,8 млрд грн, а у 2028 р. цей показник збкьшиться до 1,7% i складе 56 млрд грн.
Загальний внесок туристичноГ галузi у ВВП вклю-чае прямий, непрямий та шдукований вклад до еконо-мки та вкображуе, ^м прямого внеску, швестицш-ний економiчний ефект, споживання пов'язаних з туризмом товарiв i послуг та доходiв у цш сферi [10, с. 72].
Непрямий внесок туристичноГ галузi у ВВП по-лягае в: швестицшх в шдустрго туризму; державних видатках на шдтримку туристичноГ галуз^ витратах пiдприемств, якi надають туристичш послуги для придбання послуг або товарiв за Г'х безпосередньою дшльнктю.
ристичного вкладу до ВВП у 2018 р. збкьшиться до 6% (на 7,2% бкьше, шж у 2017 р.) i становитиме 157,8 млрд грн. Прогнозуеться, що вш зросте у 2028 р. до 211,7 млрд грн i становитиме вже 6,6% ВВП.
Прямий внесок туристичноГ галузi в зайняткть забезпечуе зайняткть у готельнш шдустри, туристичних агентствах, транспорт^ а також у сферi гро-мадського харчування та вкпочинку, у тому випадку, якщо надання послуг забезпечено саме туристам. Розраховуеться як число зайнятих оаб у туристичнш ш-дустрГГ та Гх частка в загальнш зайнятостi [3] (рис. 4).
Зпдно зi статистичними даними WTTC, можна побачити, як знижуеться прямий вклад туризму до працевлаштування кра'Гни, що починаеться у 2014 р. Ця тенденцш пов'язана з нестабкьною ситу-ацiею у краГ'ш, що призводить до зниження показни-кiв. Але також можна спостеркати, що показник не змiнюеться до 2017 р.: у 2014-2016 рр. вш становив 1,3%. У 2017 р. ця цифра зросла на 0,1% i склала 228,1 тис. оаб. WTTC прогнозуе, що у 2018 р. зайняткть у туристичнш сферi також становитиме 1,4%, але вже налiчуватиме 243 тис. оаб, а у 2028 р. - 278 тис. оаб (приблизно 1,6%).
0
5 -4 -3 -2 -1 -0 -
1ндукований
Непрямий
Прямий
2016
2017
201
2028
Р1к
Рис. 3. Динамша загального внеску туризму до ВВП УкраУни, 2016-2028 рр. Джерело: складено за [14].
2 1 1,8 1,6 -1,4 1,2 -1
0,8 0,6 0,4 -0,2 0
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017 Р1к
Рис. 4. Динамша прямого внеску туризму в зайняткть в УкраУ'ш, 2010-2017 рр. Джерело: складено за [14].
Загальний внесок туристично'Г галузi в зайняткть полягае у великих швестицшх, ланцюгових поставках та шдукованому впливi на прибуток [14] (рис. 5).
Непрямий внесок туристичноГ' галузi до зайня-тостi - це ккьккть робочих мiсць, створених для за-безпечення формування непрямих внескiв туризму до ВВП.
1ндукований внесок туристично'Г галузi в забез-печення зайнятостi - це робочi мiсця, створенi за ра-хунок доходiв, отриманих прямо чи опосередковано вГд осiб, зайнятих у туристичнш iндустрГГ [2, с. 73].
Загальний обсяг вкладу туризму в зайняткть (включаючи велик швестици, шдукований вплив на прибуток та ланцюговi поставки) склав 856 тис. оаб у 2017 р. (5,1% вГд загально'Г кiлькостi опрацьованих
громадян) та очкуеться, що вiн збкьшиться на 6,4% -до 910,5 тис. оаб (5,5% вГд загально'Г ккькост опрацьованих громадян) у 2018 р. Всесвкня рада з подо-рожей i туризму прогнозуе, що загальна зайняткть у 2028 р. збкьшиться до 1,05 млн оаб i складе 6% вк загально'Г ккькосп працiвникiв.
Платiжний баланс стае макроекономiчною мо-деллю, яка регулярно вкображуе операцГГ в еконо-мщ, якГ здГйснюються мГж свГтовими державами та нацюнальною економiкою [5, с. 161].
Плапжний баланс - це взаемозв'язок мГж платежами, здшсненими суб'ектами господарювання певно'Г держави в шших кра'Гнах, а також надходжень, отриманих ними вГд Гнших держав на певний перюд часу (квартал, рк) [5, с. 162].
7
6
7
6
5 -4 -3 -2 -1 -0 -
1ндукований
Непрямий
Прямий
2016
2017
201
2028
Р1к
Рис. 5. Динамша загального внеску туризму в зайнятiсть в УкраТш, 2016-2028 рр. Джерело: складено за [14].
Коли стаеться так, що надходження з-за кордону перевищують платежi, це означае, що баланс ак-тивний, а коли навпаки - пасивним. Разом iз актив-ним сальдо в платiжному балана зб1льшуеться при-плив iноземноi валюти в державу, зростають валютш резерви. Пасивний баланс призводить до витшання шоземно! валюти з держави, а валютш резерви, в1д-повiдно, зменшуються [7, с. 39].
Туризм як товар можна iмпортувати до краши та експортувати з неi. Туристичний iмпорт - це при-везення туристичного враження з шшо! краши, яке сто'йъ поряд з паралельним вивезенням грошей iз держави, де проживае турист. Туристичний експорт -це вивезення з краши туристичного враження, яке сто'йъ поряд iз паралельним завезенням грошей у державу особою, яка не е и резидентом.
Якщо плата за провадження туристичних по-слуг надходить в Украшу, це значить експорт туризму. Турист, який перебувае в Укра'М, витрачае сво'' грошi на задоволення сво'х туристичних потреб, як забезпечуе укра'нська сторона. Таким чином, Укра'на експортуе туристичний досвiд, а грошi залишаються на 'А територи. Водночас це також означае ще й iм-порт туризму для краши, з яко'' турист вилучае кошти [9, с. 246] (рис. 6).
За даними Нацюнального банку Укра'ни, до 2010 р. експорт перебкьшував iмпорт, а баланс тримав-ся позитивним. У 2011 р. iмпорт починае зроста-ти, тодi як експорт швидко падае, аж до негативного значення. Це пов'язано з тим, що наприкшщ 2010 р. в УкраМ було виршено скасувати лiцензiю, яка давала право на дiяльнiсть туристичних агентств, що привело до збкьшення кiлькостi туристичних агентств. Через це попит на вшзд за кордон став популярним серед по-тенцiйних туристiв. Також спостертаемо, як ще бкь-ше падае показник у 2014 р. (понад 4 рази порiвняно з
2013 р.). Цей спад пояснюеться початком у краМ не-стабкьно'1 ситуаци та тим фактом, що великий внесок до позитивного балансу робили територи, котрi зараз е тимчасово окупованими i не враховуеться при роз-рахунку iмпорту й експорту туристичних послуг та ш-ших, не менш важливих показнишв.
Туристичний збiр - це мкцевий збiр коштiв, грошi, якi зараховуються до мкцевого бюджету.
Платниками збору е резиденти, шоземщ, особи без громадянства, як прибувають на територго адмь нiстративно-територiального под1лу, де дiе рiшення мiськоi, селищно'' або скьсько' ради щодо визначен-ня туристичного податку, отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання з зобов'язанням покинути надане житло в зазначену годину [6, с. 68].
Збiр за надання туристичних послуг (мкький збiр) становить близько 0,5-1% вк загально! вартосп перюду, протягом якого перебував турист (рис. 7).
Вартшть проживання не включае в себе вартшть продовольчих або побутових послуг (прибирання, прання, прасування бкизни), оформлення закордон-них паспорпв чи дозволiв на в'1зд, страхування, ра-хунки за телефонш дзвiнки, витрати на переклад та ш.
Згiдно з ршенням мiськоi чи селищно'' ради здш-снювати збiр коштiв можуть таи податковi агенти: ^ адмiнiстрацiя кемшнпв, мотелiв, готелiв, са-наторно-курортних закладiв, гуртожиткiв для вiдвiдувачiв та шших закладiв типу готелю; ^ посередницьш органiзацГi з надання житла у квартир^ якi допомагають неорганiзованим туристам з поселенням до будинюв або квартир, що належать фiзичним особам за правом користування або за правом власносп; + юридичнi або фiзичнi особи - тдприемщ, вповноваженi мiською або селищною радою стягувати платню за умовами договору, укла-деного з вкповкною радою [6, с. 69].
NJ Ln
EKOHOMIKA
EKOHOMIKA Т0РГ1ВЛ1 ТА П0СЛУГ
Ol
W
X
m о
X
е
g g о ■О
í
с
=î' ю
а> _i
—'
5' сГ р SJ о
b -i
а> 00
S -
СП
s
гъ
H
G'
гъ H
G'
я
« о
43 >
£ »
Я< н
о « я
S ш 2
о 43
" да
n X
да о
s w
S н SF
О
от В
>'
я
о
to >'
Я
О >
о
от
S >
*
гъ H Я О
о о
я
|-3 о
да со
43
о
со
со S H « Я • < >-0
Я
да Я о о со о
н s -с я
s ^
X О
со Й
СП Ä
О ^
42 "
5' я
ч >'
да со
со Я
а\ §
г -
0 со
43 »
1
да Я
Я
»
«
о >
« о
да
от е м &
> я
л> О
Е 3
43
о
со
съ -ft
* !==•
® г
о S.
(1 п
П -к
со со
> g
Я *
£ ^
В. S
> >
Е *
g ?
er Я
В х
Й S4
CD ^
Я
a со
» -ё
О
л п
со to I—» Я о о Я 1 О
S 43 О со • g
g От Г*
® о о ^ « Е
з s > a « £
о -S о
§ Я. Я
О t
<■> t; » о
о to о
2>
>
о >
О
Е
>
со s X
я
43
я
ал ^ ^
да "g £ «
(П >
СЛ
Т3
Я О 43
5'
я
«
я
о
со to о
о >
О
Е
>
ал
Г
з-
S
а>
Е.
43
U! да
s да
Я >
да да
fe Я S
о S
> s
* >
я гъ
3" 43
со * да со
>'
Я Я
О О.
>
да я
о
« >
да
to о « о со о.
i—1 ON
кр о
о >
g
> да ал
> Я
да
to
i—1 43
i—1 CJJ
оо оо
ON
35
СО
да *
да 43 Я да ч о сг X да о
ал >
я "2 я
■fo i—' со
Н СО
п> да Я< 43 -—- рз
Z X S о со
« ез
s я
т >
i о 1—1 g
оо Г" оо ^ Я.
5'
> я
43 Я
I—1
35
со £ п Я g О
о ©
о РТЗ
? Я
4 со SF (1
сг
I X да
оо
о ал
5 >
S >
Я
i-, Ù0
43 £?
a Я
J—, о оо 42
к^ CÔ'
^ £
хр
à^ О.
о 3 > ^
л ал
2 S
S >
S *
0 <Ъ
s S-
s ^ >
я H
в л
я •
Я О
g ч
1 43 S s
с J со
0 g ал ft
й S
1 н
СО 43
о
s s St g
ал & Я
& да В fc
ON
_ Я ал g о
43 О 43
ал • О to » Я
со
43 Я
ал о. >
да О
о ал >
да о
г;
Я H 43
да >
3" Я
s
я< о
со
ал о
43
£
° S
® ^
да ]>
J3 Я
2 ^
М и
> Q
^ s
л
со Я
Я О
2 я
г. о
^ >
Я да
° Й
2 2
fe S
о о
> fc. о
g со ал
СЛ
со
> > о
!. да
о . g
п 2
7n
X ч
я
о ? В 3
,_, го
^ g
^ s
s >
Р о
3 ё
о >
о S
Хэ
X п>
■с
ф
Тис. дол. США
Запор1зька
3,9% Закарпатська
4,1%
1вано
Франювська
4,2%
м. КиТв
34,7%
Одеська 13,6%
Льв1вська 15,6%
Рис. 8. Туристичний збiр у загальному обсязi надходжень мiсцевих бюджетiв за 2016 р. у розрiзi областей Джерело: складено за [12].
Оподаткування економiчноi дiяльностi туристичних агенйв i туристичних операторiв в УкраМ мае певну специфку. Це пов'язано як зi специфiкою розрахунку облжу податку на при-буток, податку на додану вартшть, так i з розрахунком суб'ектiв единого податку туристично' дiяльностi, якi користуються спрощеною системою оподаткування [8, с. 15].
У випадку постачання туроператором турис-тично' продукци, призначено' для використання як на територи Укра'ни (внутршнш туризм), так i за кордоном ^жнародний туризм), основою для оподаткування може служити винагорода, яка являе собою рiзницю мiж цiною туристичного продукту та витратами, понесеними туристичним оператором у результат формування даного турпродукту [9, с. 302].
120
Важливим е те, що ПДВ-зобов'язання туроператора при наданш туристичного продукту при-падають на момент оформлення докуменпв, що шдтверджують факт надання яшсного турпродукту. Тобто, на момент отримання туристичним оператором аванав на туристичш продукти податковi зобов'язання не утворюються [3, с. 16] (рис. 9).
Правила введення суб'екпв дiяльностi турис-тично'1 галузi щодо сплати податку на прибуток не ви-кликають ускладнень i мають залежати в1д видiв до-говорiв з постачальниками послуг у сферi та способiв !х спiвпрацi:
+ прям1 угоди - таким чином можуть працюва-ти лише туроператори. До складу валового доходу взноситься повна варпсть туристичних продукпв вiдповiдно до правил першо' поди, але до валових витрат - цша туристичних послуг, придбаних для створення тур-продукту, а також iншi витрати, що в^по-в^дають економiчнiй дiяльностi з належним урахуванням норм; + посередницьк1 угоди - за цих умов сшвпрацю-ють з турагентами та деякими туроператорами. У цьому випадку ткьки винагорода за посередництво враховуеться у складi валового доходу, а у валовi витрати нараховуеть-ся ткьки вартшть загальних витрат (орендна плата, амортизащя, оклади тощо) [4, с. 48].
При продажу турпродукту безпосередньо через турагента валовий дохк туроператора передба-чае витрати на продаж туру з урахуванням сплачено' винагороди. Вона зараховуеться до валових витрат туроператора, i таи витрати необхкно узгоджувати актом виконано' роботи або звйом [8, с. 14].
100
80
и
§ 60
40
20
Ф1зич1-п особи - пщприемц Юридичы особи
2014
2015
2016
Р\к
Рис. 9. Динамiка обсягiв податкових платежiв до Зведеного бюджету УкраТни, 2014-2016 рр. Джерело: складено за [12].
О О
59 о
I— <
о
<
о
ш
0
Як ведомо, за першим випадком визначаються валовi витрати та валовий дох1д: попередня плата за турпослуги чи надання послуг без !х попередньо' сплати. Першим випадком для туристичних закладiв мае бути: сплата туристичного пакета та отримання 11 покупцем в разi попередньо' сплати туристичних послуг або фактичного завершення туристичних послуг, тобто в останнш день вкпочинку туриспв, що не залежить вк часу надання туристично'' послуги, у випадку надання послуг без передоплати [9, с. 303].
За статистичними даними Державно'' податково'' служби, у 2016 р. державний бюджет отримав 97,5 млн дол. США: вк податкових платежiв юридичних оаб - 90,6 млн дол. США та вк приватних шдприемщв - 6,9 млн дол. США, що на 18,8 млн дол. США бкьше, шж у 2015 р., коли загальш податковi виплати склали 78,7 млн дол. США. Водночас обсяг платежiв, отриманих вк юридичних оаб, збкьшився на 16,5 млн дол. США, а вк приватних шдприемщв -на 2,3 млн дол. США.
Ц податки та збори стягуються за ва види дь яльносп, безпосередньо пов'язаш з туристичною iндустрiею, такi як: дiяльнiсть лшувальних закладiв; дiяльнiсть готелiв та об'екйв тимчасового розмщен-ня; надання кемшнпв та стоянок для фургонiв i при-чепiв; дiяльнiсть з проживання протягом перюду свят та шшого тимчасового проживання; дiяльнiсть iнших засобiв тимчасового розмiщення; дiяльнiсть туристичних операторiв; дiяльнiсть туристичних агентств. Отже, розглянемо детальнше розподiл розрахункiв з консолкованим бюджетом за видами податкш i збо-рiв за цими показниками (рис. 10).
Зпдно з даними Державно'' податково'' служби, проаналiзуемо внесок у консолiдований бюджет за 2016 р. кожного виду дiяльностi. Отже, найзначнший внесок - у дiяльностi лiкарняних засобiв, який стано-вить 1030,5 млн грн. (41,3%). Наступний внесок - це дь яльшсть готелiв та подiбних об'екпв тимчасового роз-мiщення, що становить 992,9 млн грн (39,8%). Трепм показником е дiяльнiсть туроператора - 175,3 млн грн (7%). Четвертий показник, що складае 135,3 млн грн. (5,4%) - дiяльнiсть проживання на перюд вкпусток та шшого тимчасового проживання Дiяльнiсть турфiрм становить 119,3 млн грн (4,8%). Iншi засоби тимчасового розмщення становлять 41,6 млн грн (1,65%). Останшм за розподком е надання кемтнив та стоянок для житлових фургошв i причепiв, що становить лише 1,3 млн грн., або 0,05% за весь 2016 р.
ВИСНОВКИ
Таким чином, зпдно з представленим матерiа-лом, можемо зробити висновок, що внесок туризму в нацюнальну економшу Украши формуеться такими доходами, як оподаткування туристично'' дiяльностi, частка ВВП вк сектора туризму, частка зайнятост у сферi туризму та плаижний баланс, що е кiнцевим результатом мiж iмпортом та експортом турпослуг.
Прямий внесок сфери туризму у ВВП в УкраМ нараховуе 1,54%, що не е доброю ознакою для галу-з^ на яку покладено велик сподiвання, але, за умо-ви врахування загального внеску, цей сектор займае бкьше 1/20 частини ВВП Украши. Що стосуеться за-йнятост населення у сферi туризму, то можна зазна-чити, що 1,4% уах робочих кадрiв в УкраМ працю-ють на користь розвитку туристично'' галузi, а якщо
Д1ялы-Мсть готел1в \ под1бних засоб1в тимчасового розмщування, 39,8%
Д1ялын1сты засоб1в
розмщування на перюд вщпустки та шшого тимчасового проживання; 5,4%
Надання мкцы кемпшгами та стоянками для житлових автофургоыв \ причетв; 0,05%
Д\ялын\сты лкарняних засоб\в; 41,3%
Д1ялын1сты ¡нших засоб1в тимчасового розмщування, 1,65%
Д\ялын\сты туристичних
-Д1ялын!сты оператор|в;
7%
туристичних агентств; 4,8%
Рис. 10. Розподш розрахункiв iз зведеним бюджетом за видами податмв i зборiв у 2016 р. Джерело: складено за [12].
враховувати загальний внесок у зайняйсть у 2017 р., то його вклад нараховуе вже 5,5%. Плаижний баланс кра'ни невтшно йде на спад i стае дедалi негативним. Туристичш податки дорiвнюють даним 2014 р. шс-ля падiння у 2015 р., що може допомогти змщненню мкцевих бюджетiв i розширенню фшансово'! неза-лежностi вiдповiдних регiонiв. Статистика також по-казуе, що найбiльшi доходи в бюджет припадають на м. Ки'в, Львiвську та Одеську обласп, що вказуе на найбкьшу популярнiсть цих регiонiв. Податки ще не зб1глися з даними 2014 р., але мають позитивну тен-денцго до збiльшення. Значна частина податшв скла-даеться з активност готелiв та аналогiчних засобiв тимчасового розмщення та дiяльностi санаторив чи шших подiбних закладiв.
Отже, зараз туристична сфера в УкраШ не е прибутковою для нацюнально'! економши, а це значить, що перед нею сто'ть чимало завдань i викликiв, якi треба виршувати. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бюджетний кодекс Укра!ни вiд 8 липня 2010 р. № 2456-!У (зi змшами та доповненнями). URL: Ь^рУ^коп. rada.gov.ua/laws/show/2456-17
2. Балабанов И. Т., Балабанов А. И. Экономика туризма : учеб. пособие. М. : Финансы и статистика, 2000. 207 с.
3. Золотухш О. Бухгалтерський обл^ доходiв i витрат туристично! дiяльностi. Всник податковоI служби Украни. 2013. № 21. С. 14-20.
4. Крухмальов С., Литовченко Н., Шматко О. Осо-бливост оподаткування та ведення облiку туристичних аген-тiв. Всник податковоI служби Украни. 2013. № 39. С. 46-49.
5. Кудряшов В. П. Фшанси : навч. поаб. Херсон : Олдн плюс, 2002. 352 с.
6. Пакань В. I. Формування основ фшансово! автоно-мп мiсцевого самоврядування. Фiнанси Украни. 2000. № 8. С. 67-70.
7. Пуцентейло П. Р. Економ^а i оргашза^я туристич-но-готельного пiдприeмства : навч. поаб. Ки!в : ЦУЛ, 2007. 300 с.
8. Светлова С. Туристичний збiр: як обл^овувати. Баланс-бюджет. 2014. № 13. С. 14-15.
9. Сльозко Т. М., Мазша О. I. Оргашза^я облiку : навч. поаб. Ки!в : КНТЕУ, 2014. 368 с.
10. Яковлев Г. А. Экономика и статистика туризма : учеб. пособие. М. : РДЛ, 2003. 240 с.
11. Офщмний сайт Державно! служби статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
12. Офщмний сайт Державно! податково! служби Укра!ни. URL: http://sfs.gov.ua/
13. Офщмний сайт Нацюнального банку Украши. URL: http://www.bank.gov.ua/
14. World Travel & Tourism Council. URL: http://www. wttc.org/
REFERENCES
Balabanov, I. T., and Balabanov, A. I. Ekonomika turizma [Economy of tourism]. Moscow: Finansy i statistika, 2000.
Krukhmalyov, S., Lytovchenko, N., and Shmatko, O. "Oso-blyvosti opodatkuvannia ta vedennia obliku turystychnykh ahentiv" [Features of taxation and keeping records of travel agents]. Visnykpodatkovoi sluzhby Ukrainy, no. 39 (2013): 46-49.
Kudriashov, V. P. Finansy [Finances]. Kherson: Oldi-plius,
2002.
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2456-17
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi podatkovoi sluzhby Ukrainy. http://sfs.gov.ua/
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/
Ofitsiinyi sait Natsionalnoho banku Ukrainy. http://www. bank.gov.ua/
Pakan, V. I. "Formuvannia osnov finansovoi avtonomii mistsevoho samovriaduvannia" [Formation of the foundations of financial autonomy of local self-government]. Finansy Ukrainy, no. 8 (2000): 67-70.
Putsenteilo, P. R. Ekonomika i orhanizatsiia turystychno-hotelnohopidpryiemstva [Economy and organization of touristhotel enterprise]. Kyiv: TsUL, 2007.
Slyozko, T. M., and Mazina, O. I. Orhanizatsiia obliku [Organization of accounting]. Kyiv: KNTEU, 2014.
Svietlova, S. "Turystychnyi zbir: yak oblikovuvaty" [Tourist tax: how to count]. Balans-biudzhet, no. 13 (2014): 14-15.
World Travel & Tourism Council. http://www.wttc.org/
Yakovlev, G. A. Ekonomika i statistika turizma [Economy and tourism statistics]. Moscow: RDL, 2003.
Zolotukhin, O. "Bukhhalterskyi oblik dokhodiv i vytrat turystychnoi diialnosti" [Accounting of incomes and expenses of tourist activity]. Visnyk podatkovoi sluzhby Ukrainy, no. 21 (2013): 14-20.
О
о
59
CL
о i—
<c
о
<
о
Ш
