CC BY
12
"Kolektyvni zasoby rozmishchuvannia v Ukraini 2014" [Collective accommodation facilities in Ukraine in 2014]. www.ukrstat. org/uk/operativ2013/tur/zr_u.html
Romankiv, I. Ya. "Perspektyvy rozvytku turystychnoi haluzi v ekonomitsi Ternopilskoi oblasti" [Prospects of development tourism industry in the economy of Ternopil region]. Naukovi pratsi NDFI, no. 1 (42) (2008): 118-122.
Turlo, N. P. "Rekreatsiino-turystychnyi potentsial Podilskoho rehionu ta yoho vplyv na rozvytok turystychnoi sfery" [Recreational and tourist potential of the Podolsk region and its influence on the development of the tourism sector]. Hlobalni ta natsionalni prob-lemy ekonomiky, no. 6 (2015): 579-583.
"Turystychna diialnist v Ukraini u 2012 rotsi" [Tourist activity in Ukraine in 2012]. www.ukrstat.org/uk/operativ2013/tur/zr_u.html
"Turystychna diialnist v Ukraini u 2013 rotsi" [Tourist activity in Ukraine in 2013]. www.ukrstat.org/uk/operativ2013/tur/zr_u.html
"Turystychna diialnist v Ukraini u 2014 rotsi" [Tourist activity in Ukraine in 2014]. www.ukrstat.org/uk/operativ2013/tur/zr_u.html
Vilchynskyi, A. O. "Silskyi zelenyi turyzm Ternopilskoho Prydnistrovia: stan i perspektyvy rozvytku" [Rural green tourism in Ternopil in Transnistria: the state and prospects of development]. http://elibrary.nubip.edu.ua/10765/1Z11vao.pdf
УДК 338.48
ВИЗНАЧЕННЯ НАСТКИ ТУРИЗМУ У ВАЛОВОМУ РЕПОНАЛЬНОМУ ПР0ДУКТ1 ТА ВАЛОВ1Й додАЖЙ ВАРТОСТ1 1ВАНО-ФРАНК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
© 2016 ПЕРЕДЕРКО В. П.
УДК 338.48
Передерко В. П. Визначення частки туризму у валовому репональному продукт та валовш додашй вартост
lвано-Франкiвськоi областi
Метою cmammi е анал'в сучасного стану державних статистичних спостережень у сферi туризму з метою виявлення основних проблем i не-дол1К1в галузевоi статистичноi звтностi та розробки експериментальноi методики розрахунку штегрального внеску туризму у валовий рего-нальний продукт (ВРП) та/або валову додану вартсть (ВДВ). Незважаючи на те, що сьогодт теоретичт розробки i методологiчнi рекомендаци, як розглядають туризм через призму соцiально-економiчного розвитку, представлен у працях багатьох дотднимв, в УкраМ немае комплексноi статистики туризму як економ'мноi категори та офiцiйноiметодики розрахунку внеску туризму у валовий внутр'шнш i валовий регюнальний продукти, натомсть так розрахунки вже давно проводяться закордоном. Статистична iнформацiя е основою для ринкового планування в економщ тому у статт'> запропоновано методику визначення частки туризму у ВРП/ВДВ. Подальшi дослдження мають бути спрямованi на визначення стимулятор'ю зростання сощально-економ'мно! вартостi туризму через розроблення комплексноi статистики туризму як методо-логiчноi основи для визначення впливу туризму на економку регшкв зокрема i держави в цлому. Ключов'! слова: валовий регональний продукт, валова додана варткть, туризм. Рис.: 1. Табл.: 2. Б'бл.: 20.
Передерко Вталй Петрович - кандидат кторичних наук, доцент, доцент кафедри туризму, 1вано-Франювський нацональний техн'нний ушвер-ситет нафти i газу (вул. Карпатська, 15,1вано-Франювськ, 76018, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.48
Передерко В. П. Определение доли туризма в валовом региональном продукте и валовой добавленной стоимости Ивано-Франковской области
Целью статьи является анализ современного состояния государственных статистических наблюдений в сфере туризма с целью выявления основных проблем и недостатков отраслевой статистической отчетности и разработки экспериментальной методики расчета интегрального вклада туризма в валовой региональный продукт (ВРП) и/или валовую добавленную стоимость (ВДС). Несмотря на то, что сегодня теоретические разработки и методологические рекомендации, которые рассматривают туризм через призму социально-экономического развития, представлены в трудах многих исследователей, в Украине нет комплексной статистики туризма как экономической категории и официальной методики расчета вклада туризма в валовой внутренний и валовой региональный продукты, зато такие расчеты уже давно проводятся за рубежом. Статистическая информация является основой для рыночного планирования в экономике, поэтому в статье предложена методика определения доли туризма в ВРП/ВДС. Дальнейшие исследования должны быть направлены на определение стимуляторов роста социально-экономической стоимости туризма путем разработки комплексной статистики туризма как методологической основы для определения влияния туризма на экономику регионов в частности и государства в целом. Ключевые слова: валовой региональный продукт, валовая добавленная стоимость, туризм. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 20.
Передерко Виталий Петрович - кандидат исторических наук, доцент, доцент кафедры туризма, Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа (ул. Карпатская, 15, Ивано-Франковск, 76018, Украина)
E-mail: [email protected]
UDC 338.48
Perederko V. P. Determining the Share of Tourism in the Gross Regional Product and the Gross Value Added of the Ivano-Frankivsk Region
The article is concerned with analyzing the current status of the public statistical observations in the sphere of tourism with the aim of identifying the main problems and disadvantages of the sectoral statistical reporting together with the development of experimental methods for calculating the integral contribution of tourism to the gross regional product (GRP) and/or the gross value added (GVA). Despite the fact that today the theoretical developments and methodological recommendations, which consider tourism through the prism of socio-economic development, are represented in the works by many researchers, in Ukraine there are no comprehensive statistics on tourism as an economic category and no official methods for calculating the contribution of tourism to both the gross domestic and the gross regional products, although such calculations are held abroad for a long time. Statistical information is a basis for the market planning in the economy, in this respect the article proposes a technique for determining the share of tourism in GRP/GVA. Further research should be aimed at identifying catalysts of growth of the socio-economic value of tourism through the development of an integrated tourism statistics as a methodological basis for the determining of the impact of tourism on the economy of regions in particular and the State as a whole. Keywords: gross regional product, gross value added, tourism. Fig.: 1. Tabl.: 2. Bibl.: 20.
Perederko Vitaliy P. - PhD (History), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Tourism, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (15 Karpatska Str., Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: [email protected]
Статистична шформацш е основою для ринкового планування в економiцi, а туризм по праву вва-жаеться економiчною категорiею, осккьки спри-яе виробництву й реалiзащí широкого спектра послуг, створенню робочих мiсць, отриманню доходiв, розвитку iнфраструктури та диверсифжаци економши кра'1ни.
Безпосереднi державнi статистичнi спостережен-ня туризму обмежуються трьома зв^ами: дiяльнiсть ди-тячих закладiв оздоровлення та вцпочинку - державне статистичне спостереження за формою № 1-от (один раз на рiк) «Зви дитячого закладу оздоровлення та вцпо-чинку за лiто». Мета спостереження - збирання, розро-блення, узагальнення та поширення даних щодо мережi дитячих закладiв оздоровлення та вцпочинку, кiлькостi оздоровлених у них дией; дiяльнiсть колективних за-собiв розмщування - державне статистичне спостереження за формою № 1-КЗР ^чна) «Звiт про дiяльнiсть колективного засобу розмщування». Мета спостере-ження - збирання, розроблення, узагальнення та по-ширення даних щодо д1яльност готелiв та аналопчних засобiв розмiщування, спецiалiзованих засобiв розмь щування; туристична дiяльнiсть - державне статистичне спостереження за формою № 1-туризм ^чна) «Звiт про туристичну д1яльшсть». Мета спостереження -збирання, розроблення, узагальнення та поширення да-них з питань д1яльност туроператорiв та турагентiв.
Зважаючи на наявшсть рiзних методик облiку та присутшсть тiньового обггу в туристичнш сферъ данi рiз-них джерел статистики суттево вiдрiзняються, що при-зводить до вцсутност чiткого розумшня вагомосп ту-ристично'1 сфери держави у свиовш i вiтчизнянiй еконо-мщ. Аналогiчна ситуац1я щодо розбiжностi статистичних даних спостерiгаеться i у визначенш базових туристичних показникш [5, с. 34]. Крш того, в УкраМ немае зведено'1 статистики туризму в контекст економiчного розвитку та офщшно! методики розрахунку внеску туризму у валовий внутрiшнiй та валовий регюнальний продукти (далi ВВП/ ВРП). Офщшна позиц1я Державно! служби статистики в УкраМ станом на сьогодш полягае в тому, що шнуюча державна статистична звггшсть з туризму вцпов1дае мiж-народним статистичним стандартам у цш галузi та забез-печуе шформацшш потреби для поетапного впроваджен-ня Сателiтного рахунку туризму в УкраМ.
Натомкть зведена i деталiзована статистика туризму мiститься у щорiчних звiтах та iнших матерiалах Всесв^ньо! туристично'1 оргашзаци (ЮНВТО) - World Tourism Organization (UNWTO). Проте справедливо, що важлившим джерелом репрезентативних даних, якi дозволяють оперативно вцстежувати достатнiй для аналiзу обсяг матерiалу, е аналiтика Всесвпто! ради з подорожей i туризму - World Travel & Tourism Council (WTTC). Основне завдання WTTC - економiчнi до-слiдження туристичного ринку та шформування свио-во'1 спкьноти зокрема щодо економiчноl та сощально'1 ролi мiжнародного туризму. WTTC прагне до того, щоб туристичну галузь сприймали в усьому свiтi як одну з основних галузей економiки, що може забезпечувати висою доходи i робочi мiсця. Результатом дiяльностi оргашзаци е щорiчнi прогнози розвитку туризму у свт, а також у 184 крашах свiту, у т. ч. i в УкраМ. У 1999 р.
методика, що застосовуеться для складання доповцей WTTC, була офМйно визнана ООН [11]. Як шформа-цiйну базу варто використовувати Допомiжний (Сате-лiтний) рахунок туризму (Tourism Satellite Account, TSA), розроблений WTTC. Використання даних на основi TSA дозволить здшснювати стратепчне планування економiчного розвитку Укра!ни в цкому.
Показником, який характеризуе результат функщ-онування економiчних суб'ектiв кра'1ни в абсолютному варткному вимiрi, е валовий внутршнш продукт. В1д-повiдно до методики WTTC прямий внесок подорожей i туризму у ВВП - це ВВП, сформований галузями господарства, яю безпосередньо пов'язаш з туристами, включаючи готелi, туристичнi агентства, авiакомпанil та iншi види послуг пасажирського транспорту, а також дь яльшсть ресторанiв та шдустри розваг. Загальний вне-сок у ВВП - це ВВП, який генеруеться безпосередньо в секторi подорожей i туризму плюс непрямi та шдукова-нi впливи [8; 9]. На рис. 1 наведено даш щодо частки над-ходжень вiд туристично'1 сфери до ВВП Укра!ни.
У свт частка туризму у ВВП коливаеться в1д 1 % у крашах з високорозвинутою i диверсифiкованою економжою до 10 % у крашах з вцносно великим туристським сектором: США - 2,7%, Велика Британ1я -3,7%, Франц1я - 3,7%, Шмеччина - 3,9%, 1спан1я - 5,8%. В окремих малих крашах i крашах, що розвиваються, цей показник перевищуе середш значення: Аруба -29,7%, Британсью Вiргiнськi острови - 32%, Макао -34,7%, Мальдiви - 52,4% [19]. Така занадто висока частка надходжень в1д туризму у ВВП говорить про уразливкть мксцевих економiк у разi змiни свито! кон'юнктури. Водночас е кра'ни, перш за все, на пострадянському простор^ якi мають потужний туристичний потенцiал, але вiн майже не використовуеться, внаслцок чого '1х економiчний та соцiальний розвиток не набувае необ-хцно'1 сили [14].
Теоретичш розробки та методологiчнi рекомен-даци, якi розглядають туризм через призму сощально-економiчного розвитку, представлен у працях багатьох дослiдникiв, зокрема варто згадати публжаци, присвя-чеш валовiй доданiй вартостi (далi - ВДВ) [2; 3; 14; 15], методищ визначення сукупного впливу туризму [16], методищ оцшки просторово'1 диференщаци туристичного потенцiалу регiонiв [1], методищ оцшки шновацш-ного потенщалу туризму i гравiтацiйного моделювання з прогнозуванням туристично'1 активностi регiонiв [10], показникам обл^ово-аналпично! пiдтримки державного регулювання ринку туристичних послуг [12].
Метою даного дослцження е розробка експери-ментально'1 методики розрахунку штегрального внеску туризму у ВРП/ВДВ 1вано-Франювсько! областi. Апробац1я його результат дозволить iмплементувати модель розрахунку внеску туризму у ВРП/ВДВ регюшв, поширити цю практику на загальнодержавний рiвень для визначення внеску туризму у ВВП Укра'ни i, можли-во, вплине на виокремлення туризму в самостшний вид економiчноl дiяльностi у КВЕД.
Сьогодш у статистичнш звиност окремо i комплексно по туристичнш галузi не проводиться облк показни-
7,5
Внесок туризму у ВВП, %
9 8 7 6 5 4 3 2 1 0
1
2011
7,6
2,1
7,7
5,7
5,3
2,1
I
ЮЗ Загальний внесок 0 Прямий внесок
2012 2013
2014
2015 Р1к
Рис. 1. Частка надходжень вщ туристичноТ сфери до ВВП УкраТни Джерело: використано данi Всесвiтньоí ради з подорожей i туризму.
к!в дшльност1 суб'ект1в господарювання. Розмежування статистично! шформацп по туризму на так1 види еконо-м1чно! д1яльност1: «Тимчасове розмщування й оргашза-ц1я харчування» (секц1я I), «Д1яльн1сть у сфер1 адмшстра-тивного та допом1жного обслуговування» (секцш Ы, яка включае 79.11 - Дшльшсть туристичних агентств, 79.12 -Дшльшсть туристичних оператор!в, 79.90 - Надання ¡н-ших послуг 1з бронювання та пов'язана з цим д1яльн1сть), «Мистецтво, спорт, розваги та в;ддочинок» (секц1я И) тощо не дае можливост ч1тко визначити повний еконо-м1чний ефект в1д його розвитку як на регюнальному р1вш, так 1 в межах економки держави в цкому.
В. Стойка акцентуе увагу на тому, що функцюну-вання нац1ональних господарств кра!н св1ту великою м1рою залежить в1д галузей сфери послуг. Б1льше 30% ВДВ, яка створюеться суб'ектами виробничо1 сфери, формуеться за допомогою сфери послуг [13, с. 196]. На основ1 даних Св1тового Банку встановлено, що у 2013 р. частка сфери послуг у структур! ВВП Укра!ни становила 63,6°%, а у 2014 р. - 62,8°% [18].
Туризм е складовою сфери послуг. Сьогодш до структури туристично! !ндустр!! пропонують включати: туристичн! послуги промоци та продажу; послуги харчування ! проживання; послуги транспорту ! масово! кому-шкаци; послуги торг1вл1 та розваг; послуги науки ! осв1ти; адмшстративш послуги; ф1нансов1, страхов! та медичш послуги, обгрунтовуючи прямий ! непрямий впливи цих послуг на туристичне споживання [20, с. 9-11].
Розрахунок та оцшку внеску ВДВ туристично! сфери в економжу регюну можна проводити в1дпов1дно до методики розрахунку обсяпв туристично! д1яльност1, затверджено! Державною туристичною адм1н1страц1ею Укра!ни (дал1 - ДТА) ! Державним ком1тетом статистики Укра!ни (дал1 - Держкомстат) (наказ в1д 12.11.2003 р. № 142/394), а також методичних рекомендацш розрахунку валового регюнального продукту виробничим методом (наказ Держкомстату в1д 04.06.2004 р. № 351).
Вказаш методики визначають систему показниюв, еди-них за змктом ! пор1вняних на вс!х р1внях державного управл1ння в Укра!н1 та на м1жнародному р1вн1, що характеризуют обсяги туристично! д1яльност1 та вплив туризму на економшу кра!ни або регюну. У статт вра-ховаш актуальн! змши в законодавств1, що вплинули на в1дпов1дне коригування шформаци, зазначено! у згада-них документах.
Оцшка економ1чно! ефективност! та сощально! важливост розвитку туризму здшснювати-меться у в1дпов1дних сукупних базових показ-никах, визначених ! розрахованих спещально, осккьки туризм не визначений як окремий вид економ1чно! д1-яльност! в м1жнародному класифжатор! вид1в економ1ч-но! д1яльност1 та Нацюнальному класифжатор! Укра!ни ДК 009:2010: Класифжатор вид1в економ1чно! д1яльно-ст1. У КВЕД-2010 д1яльшсть санаторно-курортних за-клад1в, готел1в, ресторашв, туристичн! перевезення та !нш1 послуги внесено до шших роздшв класифжатора вид1в економ1чно! д1яльност1, що значно ускладнюе ви-значення економ1чно! ефективност! функцюнування туристично! галуз1 загалом. Важливкть туризму для нац1онально! економ1ки та економжи рег1ону е неч1тко визначеною, осккьки в загальн1й юлькосп спожитих за певний пер1од товар1в ! послуг, а також окремо, за кожною !з галузей економжи, неможливо видкити ту !х частку, що припадае на споживання туристами, тоб-то забезпечена лише завдяки туристичнш д1яльност1 та залежить в1д грошових витрат турист1в. Практично неможливо !з загально! юлькост продаж1в видкити част-ку товар1в або послуг, придбаних туристами (наприклад, обсяг спожитих туристами продукпв харчування або послуг зв'язку), тому проблема методолоичного забез-печення розрахунку чисельност! турист1в, що в1дв1дали певну територш, та обсягу наданих !м послуг потребуе подальшого розв'язання [6].
Визначаючи мкце та роль туризму в розвитку ре-гiону, необхiдно зазначити, що вплив функцюну-вання туристично! галузi на економiку регiону, мшта або окремо взято! територи залежить вiд чисель-ностi туристiв, що перебували на цiй територи, та обсягу наданих !м послуг. Оцшка прямого та непрямого еконо-мiчного впливу туризму базуеться на витратах турисйв. Використання емпiричних, експериментальних i про-гностичних методiв дослiдження дало можливкть вста-новити, що велика ильюсть характерних i супутни ту-ристичних послуг i товарiв, яю споживаються туристами пiд час !х перебування на вiдпочинку чи подорожуванш, не враховуеться з об'ективних причин туристичними шдприемствами, а отже, i не вiдображае реальний вплив туризму на економжу певного регiону та не дае можли-востi комплексно оцшити i спрогнозувати розвиток туристично! галузi на найближчий перюд.
Оцiнка економiчного впливу туристично! сфери базуеться на витратах турисйв, яю, своею чергою, кла-сифiкують на три групи:
+ прямi витрати - це витрати, якi несуть турис-ти на купiвлю товарiв i оплату послуг у суб'екйв туристично! дiяльностi (туристичнi фiрми, за-клади розмiщення, iншi заклади туристично! шдустри), у ресторанах тощо; + непрямi витрати - це витрати, що мають мю-це в подальших сферах здiйснення операцiй кушвльпродажу та витiкають iз прямих витрат (наприклад, придбання товарiв закладами роз-мiщення, харчування у мiсцевих товаровироб-никiв);
+ похiднi витрати - це зростаючi витрати спо-живачiв, що виникають iз додаткових особи-стих доходiв, що генеруються прямими витра-тами [4].
Прямий вплив туризму на економжу вiдображають обсяги платежiв до бюджету за результатами дшльносй туристичних пiдприемств, а також лщензшш збори, пла-тежi за оформлення ви!зних та в'!зних докуменпв, митнi збори. Непрямий вплив обумовлено шщащею турис-тичного попиту на придбання товарiв i послуг у регю-нальних суб'ектiв господарсько! дшльносп, якi функщ-онально не вцносяться до сфери туризму (транспортна шфраструктура, iнформацiйне забезпечення, сфери тор-гiвлi та ресторанного господарства, побутових послуг, атракцш та об'ектш туристичного показу) [2, с. 210].
Прямий вплив туристично! сфери на розвиток економжи регюну визначаеться купiвельними спро-можностями турисйв, тобто обсягом туристичних послуг та продукци, що можуть i були ними купленi. Своею чергою, туристичш пiдприемства потребують певних витрат, пов'язаних iз придбанням товарiв i послуг iнших секторiв економiки. Економiчна активнiсть останни, що стае наслцком купiвельно! поведiнки туристiв, i е проя-вом непрямо! дГ! туристичних шдприемств на розвиток мiсцево! економжи. Непрямi та похiднi витрати форму-ють вториннi витрати туристично! галуз1
Пiд час прямих витрат туриспв i непрямих витрат коштiв обслуговуючими шдприемствами накопичують-ся дохiднi ресурси у формi заробiтно! плати, орендно!
плати тощо. Додатковий дохiд мiсцевi мешканцi можуть витрачати на покупку в^чизняних товарiв i послуг, створюючи таким чином новий оберт економiчно! ак-тивностi в мiсцевiй економщ [4]. Економiчний ефект вiд розвитку туризму проявляеться, перш за все, в яюсних параметрах: шдвищенш зайнятосп населення, а також у стимулюванш розвитку слабких в економiчному вц-ношеннi регiонiв за рахунок шдвищення надходжень до державного i мкцевих бюджетiв, iнвестицiй тощо [4].
Дослцники стверджують, що надання туристичних послуг, придбання супутни товарiв активно шд-тримуе функцiонування та розвиток велико! ккькосп пiдприемств, зосереджених у регюш. На туристичну сферу працюе бкьше 40 галузей: вiд агропромислового комплексу - щоб нагодувати гостей, до правоохоронних оргашв - щоб забезпечити порядок i безпеку. Але облж туристiв та обсяг послуг, наданих !м сьогоднi, здiйсню-еться ткьки туристичними пiдприемствами [17].
Туризм безпосередньо або опосередковано, через споживання рiзноманiтних послуг, здшснюе стимулюючий вплив на розвиток таких видiв економiчно! дiяльностi, як транспорт, готелi та ресто-рани, роздрiбна торпвля, харчова промисловiсть, будiв-ництво, зв'язок, страхування, фшансове посередництво, дiяльнiсть у сферi вiдпочинку i розваг, культури та спорту тощо. Туристичне споживання активно пiдтримуе iснування та розвиток народних ремесел, нацiонально! культурно! спадщини i загалом стимулюе пожвавлення мкцево! економiки, створення додаткових постшних та сезонних робочих мiсць.
Розрахунок економiчного ефекту слiд проводити комплексно - вц первинного туристичного споживання, яке зумовлене попитом споживачiв на товари та по-слуги, що створеш суб'ектами туристично! дшльносй (насамперед туристичними фiрмами), i вторинного туристичного споживання, яке зумовлене споживан-ням продукци та послуг, вироблених сумiжними видами економiчно! дiяльностi (у цьому випадку ми будемо застосовувати коригуючi коефiцiенти, сформованi на основi аналiтичних монiторингових дослiджень ринку, рекомендацш ЮНВТО, наказу ДТА i Держкомстату вiд 12.11.2003 р. № 142/394).
Внесок вторинного туристичного споживання ви-щий, шж первинного. Це шдтверджуе iснування значно-го мультиплжативного ефекту туристичного мiжгалузе-вого комплексу, що в сукупносй з високою обиовктю коштiв е ще одним аргументом на користь прюритет-носй цiе! сфери.
Динамiку та обсяги структурних зрушень в еконо-мщ регiонiв Укра!ни характеризуе ВРП, який е узагаль-нюючим показником економiчного i соцiального розвитку регюну. В основу визначення цього показника покла-дено виробничий метод. ВРП складаеться iз суми вало-вих доданих вартостей усiх видiв економiчно! дiяльностi в основних цiнах, включаючи податки на продукти. Ва-лова додана варткть розраховуеться як рiзниця мiж ви-пуском i промiжним споживанням кожного виду еконо-мiчно! дiяльностi, зменшена на величину оплати послуг
фшансових посередниюв. Вона м1стить у соб1 первинн1 доходи, що створюються учасниками виробництва.
У нац1ональних рахунках використовуються два р1вш показник1в 1 два методи оцшки. Для економ1ки в цкому результати вим1рюються випуском товар1в 1 по-слуг та валовим внутр1шн1м продуктом у ринкових щ-нах, для сектор1в 1 вид1в економ1чно! д1яльност1 - випуском в основних ц1нах 1 валовою доданою вартктю.
Особлив1сть презентовано! експериментально! методики в тому, що в !! основ! використан! дан1 кнуючо! статистично! бази - державного ста-тистичного спостереження № 1-п1дприемництво (р1чна) «Структурне обстеження пкприемства» та шформац1я Головного управл1ння статистики в 1вано-Франкшськш област1 про дан1 ВРП. Розрахунки проводились за дани-ми 2014 р.
Схема розрахунку валово! додано! вартост! туризму у ВРП/ВДВ регюну для даних на основ! шформаци звпу № 1-п1дприемництво (р1чна) така: ВДВТ = ВТ - ПСТ, де ВТ - випуск туризму (варткть товар1в ! послуг, яю е результатами д1яльност1 господарюючих одиниць-резидент1в у зв1тному перюдО, де ВТ - обсяг реал1зова-но! продукци (товар1в, послуг), тис. грн; ПСТ - пром1ж-не споживання туризму (сума вартост! товар1в ! послуг, використаних у процей виробництва), де ПСТ - мате-р1альн1 витрати (уключаючи товари для забезпечення д1яльност1 п1дприемства) та витрати на оплату послуг, використан! у виробництв1, тис. грн.
Для кожного показника у розр1з1 КВЕД на основ! досл1джень визначено в1дсоток товар1в/послуг, що при-падае на туристичне обслуговування/споживання, орь ентуючись на специфжу рег1ону. За допомогою матема-тичних розрахунк1в визначаеться ВДВ товар1в та послуг, спожитих туристами, у розр1з1 вид1в економ1чно! д1яль-ност1. Запропонований шдх1д визначення частки туризму у ВРП/ВДВ 1вано-Франювсько! област1 е в1дносним. Це зумовлено недостатньою взаемодоповнювашстю ! в1дсутн1стю методолог1чно! едност1 в1домчо! зв1тност1, неповнотою даних, осккьки виб1рка сформована по п1дприемствах - юридичних особах за основним видом економ1чно! д1яльност1, а сумарн1 показники ВРП/ВДВ мктять у сукупност! дан1 також по ф1зичних особах, до-нарахування по яких зд1йснюеться централ1зовано Державною службою статистики Укра!ни.
В1дпов1дно до зв1ту № 1-шдприемництво (р1чна) у рег1он1 в1дсутн1 показники д1яльност1 пасажирського р1чкового ! ав1атранспорту. Торг1влю сувен1рами та ху-дожшми виробами також не враховано, осккьки в об-ласт1 немае суб'ектш господарсько! д1яльност1, у яких такий вид д1яльност1 основний. Додатковою проблемою стало те, що окрем1 природоохоронш об'екти, як1 в1дв1дують туристи на Прикарпатт1, надають послуги, пов'язаш з туризмом, за класом 72.19 - Досл1дження й експериментальн! розробки у сфер! !нших природни-чих ! техн1чних наук. У зв'язку з в1дсутшстю шформаци за формою державного статистичного спостереження № 1-шдприемництво (р1чна) дан1 по класах 49.10 - Па-сажирський зал1зничний транспорт м1жм1ського сполу-чення, 77.21 - Прокат товар1в для спорту та в1дпочинку,
85.42 - Вища осв1та, 91.02 - Функц1ювання музе!в, 91.04 -Функцшвання ботан1чних сад1в, зоопарюв ! природ-них запов1дник1в, 93.21 - Функцшвання атракцюшв ! тематичних парк1в донараховано на основ! показниюв державного статистичного спостереження № 1-послуги «Зв1т про обсяги реал1зованих послуг» (р1чна).
Також одн1ею з актуальних методичних проблем, пов'язаних з упровадженням нацюнальних рахунк1в на рег1ональному р1вш, е в1дображення в розрахунках «не-спостережувано!» (т1ньово! й неформально!) економжи, в1д чого залежить точн1сть оцшки розм1ру ВРП, його динам1ка. Публжац1я даних окремо по «т1ньовому» ВРП надасть можливкть бкьш коректно здшснювати анал1з економ1ки рег1ону [7].
За даними Головного управлшня статистики, в 1ва-но-Франк1вськ1й област1 у 2014 р. ВРП област1 становить 37643 млн грн, ВДВ - 33644 млн грн. На основ! проведе-них розрахункш визначено, що у 2014 р. прямий внесок туризму у ВРП складае 1,08%, сукупний - 1,39%, а частка туризму у ВДВ - в1дпов1дно 1,21% та 1,55% (табл. 1).
Розрахунки ВДВ у розр1з1 регюшв проводяться лише за секц1ями КВЕД у цкому (в1дпов1дно до методики розрахунку ВВП виробними методом ! за доходами, затверджено! наказом Держкомстату в1д 08.11.2004 р. № 610). Таким чином, у випадку викорис-тання доступних показниюв з донарахуваннями по ф1-зичних особах тощо прямий внесок туризму у ВРП скла-дае 2,95%, сукупний- 4,88%, а частка туризму у ВДВ -в1дпов1дно 3,30% та 5,46% (табл. 2).
Суттево шдвищити показники потенцшно можуть статистичш даш обслуговування турист1в у садибах скь-ського зеленого туризму, однак для цього, насамперед, сл1д прийняти закон «Про скьський зелений туризм», який стане вцправною точкою розробки адекватного статистичного звпу, пов'язаного з господарською д1яль-н1стю у цш сфер1. Нараз1 дан1 зв1ту № 1-КЗР (р1чна) е очевидно недостов1рними, особливо для 1вано-Франк!вщини, де де-факто нал1чуеться близько 800 садиб.
Звичайно, що 2014 р. - це кризовий перюд впчиз-няного туризму, рж пад1ння туристичних потоюв вна-сл1док несприятливо! сусп!льно-пол!тично! та економ1ч-но! ситуацй в краМ, военних д1й у Криму, на ДонбасЬ Це час, коли стабкьшсть розвитку внутр1шнього туризму останн!х роив спочатку спричинила р1зке пад1ння ккь-кост1 внутр1шн1х турист1в, а коли ринок досягнув «дна», в1дбулася поступова переор1ентац1я внутр1шн!х поток1в у Карпатський ! Причорноморський регюни. Тому нара-з1 не варто акцентувати увагу на отриманих цифрах, ви-сновки сл1д робити у 2017 р., коли з'явиться можливкть пор1вняти показники 2014 та 2015 рр.
висновки
Прямий внесок туризму до ВДВ 1вано-Франюв' сько! обласй е невеликим. Очевидно, що такий результат не стимулюватиме владу до проактивно! полпики розвитку туризму як самодостатньо! галуз1 економ1ки. Але ц1 показники е насл1дком в1дсутност1 пол1тики як тако!. Втрата дох1дност1 рег1ону зумовлена такими де-
Назва основного виду економiчноi' дiяльностi суб'еклв господарювання Усього, млн грн % ВДВт, млн грн
Клас КВЕД 2010 Валовий регюнальний продукт 37643
Податки за виключенням субсидш на продукти 3999
Валова додана варткть в основних цшах, всього 33644
у тому чиш:
47.1 Роздрiбна торпвля в неспецiалiзованих магазинах 649 5 32
47.2 Роздрiбна торгiвля продуктами харчування, напоями та тютюнови-ми виробами в спецiалiзованих магазинах 297 5 15
47.3 Роздрiбна торпвля пальним 512 30 154
49.10 Пасажирський залiзничний транспорт мiжмiського сполучення 7 30 2
49.32 Надання послуг таксi 1 10 0
49.39 1нший пасажирський наземний транспорт, н. в. к у. 11 30 6
52.2 Допомiжна дiяльнiсть у сферi транспорту 95 30 29
55.10 Дiяльнiсть готелiв \ подiбних засобiв тимчасового розмiщування 29 100 29
55.20 Дiяльнiсть засобiв розмiщування на перiод вщпустки та iншого тимчасового проживання 4 100 4
55.30 Надання мкць кемпiнгами та стоянками для житлових автофургошв \ причепив 0 100 0
55.90 Дiяльнiсть iнших засобiв тимчасового розмiщування 0 100 0
56.10 Дiяльнiсть ресторанiв, надання послуг мобiльного харчування 27 60 16
56.21 Постачання готових страв для подм 0 60 0
56.29 Постачання шших готових страв 7 60 4
56.30 Обслуговування напоями 1 60 0
58 Видавнича дiяльнiсть 5 25 1
59 Виробництво кто- та вiдеофiльмiв, телевiзiйних програм, видання звукозапиав 12 10 1
60 Дiяльнiсть у сферi радюмовлення та телевiзiйного мовлення 11 10 1
61 Телекомунiкацií (електрозв'язок) 28 30 8
62 Комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними дiяльнiсть 12 10 1
63 Надання шформацшних послуг 3 50 2
64 Надання фiнансових послуг, крiм страхування та пенсiйного забез-печення 45 5 2
65.12 lншi види страхування, крiм страхування життя 58 30 17
72.19 Дошдження та експериментальнi розробки у сферi iнших при-родних та техычних наук 12 10 1
72.20 Дослiдження та експериментальн розробки у сферi сусптьних та гуманiтарних наук 1 10 0
73.1 Рекламна дiяльнiсть 8 30 2
77.21 Прокат товарiв для спорту та вщпочинку 0 80 0
79.1 Дiяльнiсть туристичних агентств i туристичних операторiв 186 100 186
79.9 Надання iнших послуг iз бронювання та пов'язана з цим дiяльнiсть 3 100 3
85.42 Вища освiта 16 15 2
90 Дiяльнiсть у сферi творчостi, мистецтва та розваг 0 30 0
91.02 Функцювання музе'1'в 0 80 0
91.04 Функцiювання ботаычних садiв, зоопаркiв \ природних заповщниюв 1 80 1
93.11 Функцiювання спортивних споруд 1 50 0
93.19 1нша дiяльнiсть у сферi спорту 0 50 0
93.21 Функцiювання атракцюыв i тематичних паркiв 0 50 0
93.29 Органiзування шших видiв вiдпочинку та розваг 0 50 0
РАЗОМ 2043 523
ПРЯМИЙ ВНЕСОК, ВРП/ВДВ, % 1,08/1,21
СУКУПНИЙ ВНЕСОК, ВРП/ВДВ, % 1,39/1,55
О О
99
о_
о
I— <
о
<
2 ш
Секщя КВЕД 2010 Показник Усього, млн грн % ВДВт, млн грн
Валовий регюнальний продукт 37643
Податки за виключенням субсидш на продукти 3999
Валова додана варткть в основних цшах, усього 33644
у тому чиш:
в Оптова та роздрiбна торгiвля; ремонт автотранспортних засобiв i мотоциклiв 5164 5 258
Н Транспорт, складське господарство, поштова та кур'срська д1яльн1сть 1593 30 478
I Тимчасове розмiщування й оргаыза^я харчування 389 80 311
J 1нформац1я та телекомункаци 321 30 96
К Фшансова та страхова дiяльнiсть 769 1 8
м Професiйна, наукова та техычна д1яльн1сть 790 5 40
N Дiяльнiсть у сфер1 адмiнiстративного та допомiжного обслуговування 252 75 189
Р Освга 2149 15 322
R Мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок 267 50 134
РАЗОМ 11694 1836
ПРЯМИЙ ВНЕСОК: ВРП/ВДВ, % 2,95/3,30
СУКУПНИЙ ВНЕСОК: ВРП/ВДВ, % 4,88/5,46
стимуляторами: економмна криза, девальвацш нацю-нально! валюти, низька кушвельна спроможн1сть спо-живач1в; незадовкьне нормативно-правове забезпечен-ня у сфер1 туризму (зарегульовашсть, суперечлив1сть); туристична 1нфраструктура поступаеться свгговим стандартам якост1 та в1дпов1дност1; деструктивна по-даткова пол1тика (спрямована не на сприяння розвитку б1знесу, а на максимальне вилучення кошт1в у туристич-них п1дприемств); тш1зац1я доход1в суб'ект1в ринку; не-в1дпов1дшсть ц1ново! пол1тики п1дприемств стандартам якост1 !х послуг 1 вимогам попиту на ринку; слабка ефек-тившсть функц1онування суб'ект1в ринку через низьку вмотивовашсть
Подальш1 досл1дження мають бути спрямоваш на визначення стимулятор1в зростання сощально-еко-ном1чно! вартост1 туризму через розроблення комплексно! статистики туризму як методолопчно! основи для визначення впливу туризму на економжу регюшв.
Запропонована методика визначення частки туризму у ВРП/ВДВ е експериментальною ! потре-буе подальшого вдосконалення, верифжаци даних тощо. Показники впливу туризму на економжу е на-уково обгрунтованими стимуляторами розвитку. Щ показники необх1дн1 держав!, осккьки вони запустять на-працювання мехашзм1в державно! п1дтримки туризму, що спрятиме у перспектив! шдвищенню конкуренто-спроможност! туристичного продукту, розвитку тури-стичних дестинац1й, створенню передумов для сталого розвитку туризму. Актив1зац1я держави, суб'ектш ринку туризму синергетично вплине на створення нових ро-бочих м1сць, розвиток сервкно! !нфраструктури, зростання доход1в економ1чно активного населення, шдви-щення конкурентоспроможност в1тчизняного б1знесу у сфер! послуг (що потягне за собою зростання якост
послуг) !, зрештою, в1дтворення потенц1алу людських ресурав через рекреацш, в1дпочинок ! дозвкля. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бойко М. Диферен^а^я туристичного потен^алу дестинацш [Електронний ресурс] / М. Бойко // Вкник Ки!всько-го нацюнального торговельно-економ1чного уыверситету. -2013. - № 5. - С. 19-30. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vknteu_2013_5_3
2. Бойко М. Г. Методолопчы засади дошдження соц|-ально-економ1чно! Ц1нност1 туризму [Електронний ресурс] / М. Г. Бойко // Бвнес 1нформ. - 2013. - № 7. - С. 208-215. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2013_7_39
3. Бухтоярова И. В. Статистический анализ рынка туристских услуг в России : дис. ... канд. экон. наук / И. В. Бухтоярова. - Москов. гос. ин-т экономики, статистики и информатики, 1993. - 185 с.
4. Василькевич Л. О. Оцшка соцiально-економiчного ефекту становлення туристично! сфери Рiвненщини у госпо-дарському комплекс регюну [Електронний ресурс] / Л. О. Василькевич. // Економка. Управлшня. 1нновацп. - 2010. - № 2. -Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ eui_2010_2_10
5. Звгг про результати аналогичного дослщження соц|-ально-економiчного потен^алу туристично! галуз1 1вано-Франкiвсько! областi (здшсненого у рамках проекту £С «1вано-Франкiвська область - край для туризму»). - 1вано-Франшськ, 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rtic. if.ua/objects/c17/1603.html
6. Кифяк В. Ф. Методолопчы засади розрахунку чи-сельносп туриспв та обсягу наданих !м послуг [Електронний ресурс] / В. Ф. Кифяк // Вкник Чершвецького торговельно-економiчного iнституту. - 2012. - Економiчнi науки. - Випуск III (47). - С. 176-182. - Режим доступу : http://tourlib.net/statti_ukr/ kyfjak5.htm
7. Ляшевська О. I. 1нформацшний мехашзм забезпечен-ня розрахунш валового регiонального продукту [Електронний ресурс] / О. I. Ляшевська // Державне будiвництво. - 2011. - № 1. -Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2011_1_15
8. Максимюк Н. В. Оценка государственного финансирования развития туризма в Украине [Электронный ресурс] / Н. В. Максимюк // Проблеми i перспективи розвитку пщприсм-ництва. - 2013. - № 2. - С. 157-164. - Режим доступа : http://nbuv. gov.ua/UJRN/piprp_2013_2_33
9. Максимюк Н. В. Оценка состояния и перспективы развития индустрии туризма в Украине [Электронный ресурс] / Н. В. Максимюк // Культура народов Причерноморья. -2012. - № 235. - С. 55-61. - Режим доступа : http://dspace.nbuv. gov.ua/bitstream/handle/123456789/59197/17-Maksumyuk. pdf?sequence=1.
10. Михайлiченко Г. I. Туристичний потен^ал: методи оцЫювання та шновацмний розвиток [Електронний ресурс] / Г. I. Михайлiченко // Проблеми економки. - 2013. - № 1. - С. 115123. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2013_1_17
11. Пестушко В. Ю. Туризм як джерело доходiв [Електронний ресурс] / В. Ю. Пестушко // Науковi записки СумДПУ iменi А. С. Макаренка. Географiчнi науки. - 2015. - Випуск 6. - Режим доступу : http://scinotesgeo.at.ua/Volume_6/pestushko.pdf
12. Прокошшина О. В. Облково-аналггична пщтримка державних програм розвитку туризму [Електронний ресурс] / О. В. Прокопшина, Н. В. Козубова // Бiзнес 1нформ. - 2012. -№ 9. - С. 184-190. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ binf_2012_9_37
13. Стойка В. О. Роль туристично'Г галузi в забезпечен-н розширеного економiчного вщтворення економки Укра'ни [Електронний ресурс] / В. О. Стойка // Бiзнес 1нформ. - 2014. -№ 7. - С. 195-199. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ binf_2014_7_36
14. Темник I. О. Умови та чинники розвитку мiжнарод-ного туризму / I. О. Темник [Електронний ресурс] // Ефективна економка. - 2011. - № 3. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/ UJRN/efek_2011_3_23
15. Трехлеб П. С. Статистическая оценка туристской деятельности региона на основе сателлитного счёта туризма : дис. ... канд. экон. наук / П. С. Трехлеб. - Сочинский гос. ун-т туризма и курортного дела, 2002. - 182 с.
16. Управление развитием туризма в регионе. Опыт реализации Стратегии Республики Карелии / Институт экономики КарНЦ РАН / Под общей ред. Ю. В. Савельева, О. В. Толстогузова. -Петрозаводск : Изд-во научного центра РАН, 2008. - 141 с.
17. Погорелов А. Почти бесполезные показатели [Электронный ресурс] / Алексей Погорелов, Валерий Моисеев, На-тела Кацадзе // Companion. - 2004. - № 43. - С. 36-41. - Режим доступа: http://www.companion.ua/articles/content?id=346
18. The World Bank [Electronic resource]. - Mode of access : http://data.worldbank.org/indicator/NV.SRV.TETC.ZS/countries/ UA?display=default
19. World Travel & Tourism Council [Electronic resource]. -Mode of access : http://www.wttc.org/datagateway.
20. Yermachenko V. The definition of the concept of the tourism industry and its role in the economy of Ukraine / V. Yermachenko, L. Korzhylov // Економка розвитку. - 2015. -№ 3. - С. 5-12.
REFERENCES
Boiko, M. "Dyferentsiatsiia turystychnoho potentsialu destynatsii" [Differentiation of tourist potential of destinations]. Visnyk KNTEU. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknteu_2013_5_3
Boiko, M. H. "Metodolohichni zasady doslidzhennia sotsial-no-ekonomichnoi tsinnosti turyzmu" [Methodological basis of the study of the socio-economic value of tourism]. http://nbuv.gov.ua/ UJRN/binf_2013_7_39
Bukhtoyarova, I. V. "Statisticheskiy analiz rynka turistskikh uslug v Rossii" [Statistical analysis of the market of tourist services in Russia]. Dis.... kand. ekon. nauk, 1993.
Kyfiak, V. F. "Metodolohichni zasady rozrakhunku chyselnos-ti turystiv ta obsiahu nadanykh im posluh" [The methodological
basis of the calculation of the number of tourists and volume of provided services]. Visnyk ChTEI. http://tourlib.net/statti_ukr/kyf-jak5.htm
Liashevska, O. I. "Informatsiinyi mekhanizm zabezpechen-nia rozrakhunkiv valovoho rehionalnoho produktu" [Information mechanism to ensure calculations of gross regional product]. Der-zhavne budivnytstvo. http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2011_1_15 Maksimyuk, N. V. "Otsenka gosudarstvennogo finansiro-vaniya razvitiya turizma v Ukraine" [Assessment of government funding of tourism development in Ukraine]. Problemy i pers-pektyvy rozvytku pidpryiemnytstva. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ piprp_2013_2_33
Maksimyuk, N. V. "Otsenka sostoyaniya i perspektivy raz-vitiya industrii turizma v Ukraine" [Assessment of the status and prospects of development of tourism industry in Ukraine]. Kultura narodov Prichernomorya. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/ handle/123456789/59197/17-Maksumyuk.pdf?sequence=1
Mykhailichenko, H. I. "Turystychnyi potentsial: metody otsin-iuvannia ta innovatsiinyi rozvytok" [Tourist potential: methods of assessment and innovation development]. Problemy ekonomiky. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2013_1_17
Pestushko, V. Yu. "Turyzm yak dzherelo dokhodiv" [Tourism as a source of income]. http://scinotesgeo.at.ua/Volume_6/pes-tushko.pdf
Prokopishyna, O. V., and Kozubova, N. V. "Oblikovo-analitych-na pidtrymka derzhavnykh prohram rozvytku turyzmu" [Accounting and analytical support of state programs of tourism development]. Biznes Inform. http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2012_9_37
Pogorelov, A., Moiseyev, V., and Katsadze, N. "Pochti be-spoleznyye pokazateli" [Almost useless indicators]. Companion. http://www.companion.ua/articles/content?id=346
Stoika, V. O. "Rol turystychnoi haluzi v zabezpechenni roz-shyrenoho ekonomichnoho vidtvorennia ekonomiky Ukrainy" [The role of the tourism industry in providing expanded economic reproduction of economy of Ukraine]. Biznes Inform. http://nbuv. gov.ua/UJRN/binf_2014_7_36
Temnyk, I. O. "Umovy ta chynnyky rozvytku mizhnarodno-ho turyzmu" [Conditions and factors of development of international tourism]. Efektyvna ekonomika. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ efek_2011_3_23
Trekhleb, P. S. "Statisticheskaya otsenka turistskoy deyatel-nosti regiona na osnove satellitnogo scheta turizma" [Statistical evaluation of tourist activity in the region based on the satellite accounts of tourism]. Diss.... kand. ekon. nauk, 2002.
The World Bank. http://data.worldbank.org/indicator/ NV.SRV.TETC.ZS/countries/UA?display=default
Upravleniye razvitiyem turizma v regione. Opyt realizatsii Strate-gii Respubliki Karelii [Managing the development of tourism in the region. Experience in the implementation strategy of the Republic of Karelia]. Petrozavodsk: Izd-vo nauchnogo tsentra RAN, 2008.
Vasylkevych, L. O. "Otsinka sotsialno-ekonomichnoho efektu stanovlennia turystychnoi sfery Rivnenshchyny u hospodarskomu kompleksi rehionu" [Assessment of the socio-economic effect of the establishment of the tourist sphere of the Region in economic complex of the region]. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii. http:// nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2010_2_10
World Travel & Tourism Council. http://www.wttc.org/data-gateway
Yermachenko, V., and Korzhylov, L. "The definition of the concept of the tourism industry and its role in the economy of Ukraine". Ekonomika rozvytku, no. 3 (2015): 5-12.
"Zvit pro rezultaty analitychnoho doslidzhennia sotsialno-ekonomichnoho potentsialu turystychnoi haluzi Ivano-Frankivskoi oblasti (zdiisnenoho u ramkakh proektu YeS «Ivano-Frankivska oblast - krai dlia turyzmu»)" [A report on the results of an analytical study of socio-economic potential of the tourism industry in Ivano-Frankivsk region (carried out within the framework of the EU project "Ivano-Frankivsk region is a region for tourism")]. http://www. rtic.if.ua/objects/c17/1603.html
